Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна прагне якнайшвидше розпочати переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу – не пізніше червня поточного року, повідомляє Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету міністрів України в п’ятницю.
“Розраховуємо, що ЄС без затримок затвердить для нас переговорну рамку. Не бачимо жодних об’єктивних перешкод, які могли б цьому завадити. Нас активно підтримують усі європейські країни”, – сказав Шмигаль на панелі “Європейська інтеграція України, її областей і територіальних громад” у рамках форуму “Життя регіонів в умовах війни”.
Він додав, що в України є надійні партнери в ЄС, які готові допомагати і ділитися досвідом для успішного проходження процесу переговорів.
Прем’єр зазначив, що Україна виконала всю домашню роботу для початку переговорів про вступ до ЄС. “Єврокомісія підтвердила виконання Україною всіх умов. Ми продемонстрували злагоджену скоординовану роботу. Президент сьогодні озвучив пропозицію розробити інфраструктуру євроінтеграції. Це мають бути представники – від уряду до громад – які працюватимуть із європейськими фондами”, – сказав Шмигаль.
Він додав, що український уряд зі свого боку готовий допомогти громадам залучати якомога більше коштів з ЄС. Водночас, головною проблемою залишається вміння громад готувати та презентувати відповідні проєкти. “Це має стати пріоритетом для громад. Оскільки цього року в нас відкривається доступ до європейських фондів. Україна перейшла від статусу кандидата до статусу переговорника. І це дає нам додаткові можливості”, – зазначив Шмигаль.
19 березня Європейський Банк Реконструкції та Розвитку й Європейський Союз оголосили десять українських компаній, які стали переможцями третьої хвилі грантової програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Завдяки цій програмі компанії отримають гранти на загальну суму 442 000 євро на розробку та впровадження «зелених» технологій.
Кожна з компаній-грантерів отримає до 50 000 євро на інноваційні рішення для скорочення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності та протидії зміні клімату. Гранти покриють до 75% витрат на розробку та впровадження технологій протягом усього бізнес-циклу, від створення прототипів і сертифікації до розробки нових виробничих ліній.
Україна стала першою країною, де ЄБРР у 2017 році впровадив схему Інноваційних Ваучерів. У 2020 році Банк продовжив дію “Кліматичних Інноваційних Ваучерів” і в рамках нового етапу програми ЄС та ЄБРР надали 29 українським компаніям ваучери на кліматичні інновації на загальну суму 1,2 мільйона євро. Громадська організація Greencubator успішно впроваджує програму в Україні з моменту її запуску у 2017 році.
10 інноваційних компаній-переможців третьої хвилі «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Цитати про третю хвилю «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Костянтин Кінцурашвілі, регіональний керівник ЄБРР з питань кліматичної стратегії та реалізації проєктів
«Прагнення переможців розробляти та впроваджувати більш дружні до клімату рішення в Україні під час війни справді вражає. Підтримка інновацій прискорить розвиток високоефективних чистих технологій, і ми раді сприяти новим успішним підприємствам через нашу програму Кліматичних Інноваційних Ваучерів. ЄБРР є відданим і непохитним партнером України.
З початку повномасштабного російського вторгнення Банк спрямував 4 млрд євро на підтримку приватного сектору, енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки та торгівлі. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб допомогти Україні відновити зелену економіку та здійснити низьковуглецевий перехід».
Генрік Вітфельт, виконувач обов’язків керівника операційного відділу “Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура, довкілля” Представництва Європейського Союзу в Україні
«У контексті тривалої російської агресії проти України, подальші кроки зі зміцнення енергетичної безпеки країни є надзвичайно важливими. Нові енергоощадні й генерувальні технології й зелені рішення, що з’являються через “Кліматичні Інноваційні Ваучери” завдяки підтримці ЄС, сприятимуть посиленню витривалості й стійкості української економіки. Вони також забезпечать перехід до ресурсоефективності, сталого та низьковуглецевого розвитку, як це передбачено Європейським зеленим курсом».
Роман Зінченко, керівник проєкту, голова правління та співзасновник ГО «Грінкубатор».
«Ця хвиля Кліматичних Ваучерів вже друга, яку ми проводимо під час повномасштабної війни в Україні. Попри всі виклики воєнного часу, український бізнес подається на такі грантові програми значно активніше, ніж це було до 2022 року. Це говорить про стійкість українських підприємців, а також про їхню відданість принципам сталого розвитку та кліматично-дружнім рішенням.»
Ольга Зубчик, координаторка проєкту «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ГО «Грінкубатор».
«Переможцями цієї хвилі проєкту є компанії з найрізноманітніших сфер: автоматизації індустріальних процесів, циркулярних рішень, електромобільності, сільського господарства та інших. На шляху до членства України в ЄС вони розробляють інновативні рішення, що сприятимуть масштабуванню їхнього бізнесу та дадуть можливість виходу на нові рівні»
Про схему надання грантів «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Грантовий конкурс «Кліматичні Інноваційні Ваучери» є складовою програми ЄБРР «Центр трансферу фінансів та технологій у сфері зміни клімату» (FINTECC), що підтримується ЄС в межах ініціативи EU4CLIMATE. В Україні з 2017 року його впроваджує ГО «Грінкубатор».
«Кліматичні Інноваційні Ваучери» — це один із найбільших грантових конкурсів в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматично-дружніх технологій. Україна стала першою країною в регіоні роботи ЄБРР, де Банк запустив програму Інноваційних Ваучерів.
Конкурс підтримує українські компанії малого та середнього бізнесу, що зменшують викиди парникових газів, підвищують енергоефективність і запобігають змінам клімату. Гранти до 50 тисяч євро покривають 75% витрат на заявлені послуги.
Компанії можуть використати ваучер для розробки та впровадження «зелених» інновацій на різних етапах діяльності — від захисту інтелектуальної власності та промислового дизайну прототипів до сертифікації продуктів та проєктування своїх виробничих потужностей.
Open4business – інформаційний партнер
Україна 2023 року увійшла до трійки експортерів шоколаду в країни Європейського Союзу, куди поставила 22 тис. тонн цього продукту, повідомив Євростат. Згідно з його даними, на частку України припало 13% імпорту шоколаду ЄС.
Найбільше в ЄС постачали шоколад тільки Швейцарія (62 тис. тонн, частка 36%) і Велика Британія (61 тис. тонн, частка 36%).
Водночас країни Європейського Союзу поставили на зовнішні ринки 867 тис. тонн шоколаду і шоколадних батончиків.
Найбільшим експортером була Німеччина – 221 тис. тонн, що склало 26% усього обсягу. На другому місці – Нідерланди з 123 тис. тонн і 14% відповідно, на третьому – Польща з 115 тис. тонн і 13%. Бельгія, відома своїми солодощами, експортувала 96 тис. тонн (11%).
До п’ятірки найбільших експортних партнерів за межами ЄС увійшли: Велика Британія, яка купила в ЄС 315 тис. тонн шоколаду (36%); США – 72 тис. тонн (8%); Росія – 65 тис. тонн (7%); Канада – 31 тис. тонн (4%); Австралія – 27 тис. тонн (3%).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2023 році реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 48% своєї металургійної та гірничорудної продукції, тоді як у 2022 році частка ЄС у загальній виручці компанії становила 49%.
Згідно з річним звітом групи, за 2023 рік “Метінвест” реалізував в Україні 35% усієї своєї продукції (у 2022-му році – 28%), у країнах MENA – 2% (7%), у СНД – 1% (3%), в Азії – 7% (4%), у Північній Америці – 6% (6%), в інших регіонах – 1% (3%) на загальну суму $7,397 млрд ($8,288 млрд).
Водночас частка виручки металургійного сегмента компанії за минулий рік у ЄС становила 50% (у 2022-му році – 49%), реалізувала в Україні 38% своєї металопродукції (30%), у країнах MENA – 3% (10%), у СНД – 1% (4%), в Азії постачань не було ані в 2023-му, ані в 2022-му роках, у Північній Америці – 7% (6%), в інших регіонах – 1% (1%) на загальну суму $4,846 млрд ($5,716 млрд).
Крім того, частка продажів компанії залізорудної продукції в ЄС 2023 року становила 44% (51%), в Україні – 30% (22%), у країнах MENA – 0% (2%), в Азії – 20% (13%), у Північній Америці – 5% (6%), в інших регіонах – 1% (7%) на загальну суму $2,551 млрд ($2,572 млрд).
Всупереч прогнозам українська кукурудза на світових ринках почала дорожчати завдяки зростанню попиту на неї з боку Китаю, Туреччини, Єгипту та Європейського Союзу, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Очікування трейда, що з надходженням на світовий ринок нового врожаю кукурудзи з Аргентини впадуть попит і ціни на українську зернову, не виправдалися. Аргентинський новий урожай продається за вищими цінами, ніж українська кукурудза. Можна прогнозувати зростання цін на кукурудзу з України найближчими тижнями”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, Китай активно контрактує українську кукурудзу. Інші імпортери – Туреччина, Єгипет, Італія, Іспанія – теж почали багато купувати української кукурудзи. У морських портах умовні ціни на неї зросли до $142-145/тонна і збільшуються вже півтора тижні. Пропозиція “просідає”, попит стабільний.
“Можна прогнозувати, що на тлі попиту показники додаватимуть $2-3 на тонні на тиждень і сягнуть рівня мінімум $150/тонна на базисі СРТ уже до кінця березня”, – підкреслили експерти.
Вони повідомили, що у квітні головним фактором цінових змін кукурудзи стане інформація щодо врожаю зернової культури в Бразилії. У квітні буде більш достовірна інформація щодо врожаю в Бразилії: посівні площі, зволоження ґрунту, стан посівів. Це вплине на світовий ринок. Якщо в Бразилії продовжиться посуха і скоротиться врожай, тоді ціна на ринку зростатиме. Але поки що це один зі сценаріїв. У разі дощових опадів у Бразилії кон’юнктура на світовому ринку кукурудзи буде іншою.
На базисі DAP українська кукурудза торгується з поставкою в березні-квітні в Італію, Австрію та Німеччину в діапазоні $192-197/тонна, резюмували в “Пуск”.
Європейський Союз підтримає Україну перехідним фінансуванням у рамках програми Ukraine Facility, для чого Україна приведе у відповідність Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також затвердить заходи з підтримки впровадження індустріальних парків як інструменту залучення інвестицій на деокуповані території.
Як повідомило Міністерство економіки в п’ятницю, наразі ці два кроки, необхідні для отримання перехідного фінансування, перебувають на етапі розробки.
Мінекономіки зазначило, що три інші кроки вже було зроблено: ухвалено Національну стратегію доходів на 2024-2030 рр.; зміни до закону “Про прокуратуру” та до законів щодо посилення самостійності Спеціальної антикорупційної прокуратури і додаткових заходів із запобігання та протидії незаконним доходам і фінансуванню тероризму.
Відомство уточнило, що ці п’ять індикаторів були передбачені в Плані для Ukraine Facility, який увесь цей час обговорювався з ЄС, на початок 2024 року.
Мінекономіки зазначило, що Кабінет міністрів у п’ятницю, 8 березня, затвердив текст Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо перехідного фінансування в межах програми Ukraine Facility, а також відповідну кредитну угоду. Після підписання документів, запланованих на 11 березня, Україна зможе отримати EUR6 млрд євро для забезпечення поточних витрат державного бюджету до повноцінного запуску програми.
Пояснюється, що підписання Меморандуму дасть змогу Україні вже в березні 2024 року залучити EUR4,5 млрд для підтримки макрофінансової стабільності, а наступні EUR1,5 млрд – у квітні 2024 року.
Як повідомлялося, у лютому 2024 року Європейський парламент затвердив регламент програми Ukraine Facility. Згідно з ним, обсяг підтримки України від ЄС протягом 2024-2027 років становитиме EUR50 млрд, з яких EUR38,27 млрд буде спрямовано на підтримку державного бюджету, з них, як очікують у Києві, EUR16 млрд – у 2024 році.
План для Ukraine Facility – технічний документ, необхідний для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС. План не є загальною стратегією оновлення, він охопить лише частину передбачених на наступні роки державних змін із фокусом на макроекономічному зростанні, вказує Мінекономіки.
Підготовка Плану здійснюється урядом за координації Мінекономіки в постійних консультаціях із представниками Європейської комісії, що забезпечило відповідність документу більшості вимог затвердженого регламенту на етапі попередньої підготовки, додали в міністерстві.
