Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
Влада Китаю ініціювала розслідування щодо імпорту молочної продукції з Європейського союзу щодо можливого субсидування виробників, що дає їм несправедливу перевагу на ринку.
Розслідування розпочато за запитом двох галузевих груп, що представляють китайських виробників молочних продуктів, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР.
Китайські чиновники вже обговорювали ситуацію з колегами з ЄС, зазначають у Мінторзі. Проведення розслідування, як очікується, триватиме рік, але може бути продовжено ще на шість місяців за необхідності.
Нове розслідування є черговим кроком у торговому конфлікті Китаю та ЄС.
Напередодні Європейська комісія (ЄК) оприлюднила проєкт фінального рішення про введення мит у розмірі від 17% до 36,3% на ввезення до ЄС китайських електромобілів. Виняток зроблено для американської Tesla, яка постачає електромобілі, вироблені на шанхайському підприємстві, до ЄС, – для неї мито становитиме 9%.
Представник Мінторгу КНР, якого цитує “Сіньхуа”, заявив у середу, коментуючи рішення ЄК, що Пекін вживе всіх необхідних заходів для захисту прав та інтересів китайських виробників електромобілів. За його словами, дії європейського регулятора не відповідають правилам СОТ і є актом “недобросовісної конкуренції” під виглядом “чесної конкуренції”.
Європейський Союз виділив EUR2 млн на нову гуманітарну програму з розмінування території України, в рамках якої українські кінологи зі спеціально навченими собаками шукатимуть і знешкоджуватимуть боєприпаси, які не розірвалися, повідомила пресслужба представництва ЄС в Україні.
Згідно з повідомленням, проєкт фінансується Службою зовнішньополітичних інструментів (FPI) Європейської Комісії та реалізується спільно з організаціями гуманітарної протимінної діяльності APOPO, що спеціалізується на використанні тварин для розмінування, та Mines Advisory Group (МАG).
“16 бельгійських малінуа стануть першими технічними розвідувальними собаками, які будуть задіяні в Україні. Разом зі своїми вісьмома провідниками, всі з яких українки, вони пройшли велику підготовку в Камбоджі протягом п’яти місяців, перш ніж повернутися в Україну”, – наголошується в повідомленні.
У представництві ЄС в Україні уточнили, що багато хто з кінологів раніше вивчали дресирування собак у Сумському національному аграрному університеті та пройшли навчання з ручного розмінування.
Собак використовуватимуть на додаток до зусиль MAG із ручного і механізованого розмінування звільнених українських територій, зокрема в Миколаївській, Херсонській і Харківській областях.
“Ми раді можливості фінансувати цю ініціативу в рамках підтримки ЄС щодо поліпшення та розширення масштабів гуманітарної протимінної діяльності в Україні. Ми вважаємо, що цей інноваційний проєкт може значно прискорити очищення забруднених земель та їх звільнення для цивільного використання”, – сказав директор FPI Пітер М. Вагнер.
За певних умов групи технічних розвідувальних собак здатні обстежити великі ділянки землі набагато швидше, ніж сапери, виявляючи вибухонебезпечні предмети і допомагаючи підтвердити безпеку території. Якщо команди з собаками виявлять міну або боєприпас, що не розірвався, сапери MAG отримають завдання знешкодити цей предмет, пояснили в представництві ЄС в Україні.
Директор MAG Ukraine Джон Канліфф упевнений, що собаки мають потенціал значно прискорити очищення певних типів місцевості та забруднень. “Вони можуть стати дійсно важливим інструментом у поєднанні з традиційними ручними та механізованими групами розмінування”, – додав він.
“Зобов’язання ЄС дадуть нам змогу повернути ймовірно забруднені землі українському народові набагато швидше, ніж це було б інакше. Ми набиратимемо і навчатимемо нових оброблювачів найближчими місяцями в міру розширення масштабів нашої діяльності”, – повідомив менеджер програми APOPO в Україні Нік Гест.
Служба Європейської Комісії з інструментів зовнішньої політики (FPI) реалізує зовнішню політику ЄС. Гуманітарна протимінна діяльність – ключовий елемент підтримки, яку FPI мобілізує для України з початку повномасштабного російського вторгнення. Загальний обсяг її фінансування на сьогоднішній день становить EUR55 млн.
APOPO – світовий постачальник тварин для виявлення мін, яка розробила ефективну технологію розмінування, що реалізується в країнах з низьким рівнем доходу. Організація захищає людей від ризику наземних мін та інших наслідків війни. В APOPO працюють понад 450 осіб у 10 країнах.
Євросоюз (ЄС) з осені змінить правила в’їзду-виїзду: громадяни країн, які не є членами ЄС, з осені будуть зобов’язані реєструвати свої відбитки пальців і зображення обличчя на кордоні.
Як повідомила громадська спілка «МАПА» в понеділок, відповідні зміни обговорювали на зустрічі представників Транспортного співтовариства з представниками Європейської агенції з охорони кордонів і берегової охорони (Frontex, the European Border and Coast Guard Agency) у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Зміни вплинуть на транспортні перевезення та подорожі до 30 європейських країн, ідеться в повідомленні.
«Перша зміна стосується запровадження системи в’їзду-виїзду (EES). Відтепер усі громадяни країн, які не є членами ЄС, будуть зобов’язані реєструвати свої відбитки пальців і зображення обличчя на кордоні. Цей процес розпочнеться восени цього року», – повідомили в “МАПА”.
Ще одна зміна почне діяти з середини 2025 року: мандрівники повинні будуть подавати онлайн-заявку до Європейської інформаційної системи авторизації (ETIAS) до початку подорожі та сплачувати збір у розмірі EUR7.
У «МАПА» уточнили, що у зв’язку з цими нововведеннями транспортні компанії повинні будуть внести зміни у свої системи бронювання, перевірки документів, реєстрації пасажирів і адаптувати свої операційні процедури.
Грантову угоду на EUR100 млн підписали голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький і голова Представництва німецького державного банку розвитку KfW в Україні Лоренц Гесснер, повідомила компанія.
Згідно з її повідомленням у Телеграм у п’ятницю, підписання відбулося в Києві в четвер у присутності заступника міністра енергетики України Романа Андарака та членів представництва ЄС в Україні.
Зазначається, що Єврокомісія уповноважила KfW спрямувати «Укренерго» кошти спеціальної бюджетної програми ЄС Ukraine Investment Facility і забезпечити фінансування та реалізацію низки пріоритетних енергетичних проєктів.
Йдеться про модернізацію високовольтних підстанцій у західних регіонах України та розбудову міждержавних інтерконекторів, що з’єднують її з енергосистемою континентальної Європи, а також ремонт і відновлення зруйнованого або пошкодженого російськими обстрілами устаткування на високовольтних підстанціях, закупівлю й поставку нового обладнання.
Крім того, частина коштів має піти на заходи з посилення фізичного захисту підстанцій «Укренерго».
НЕК зазначила, що цей грант – це вже друга фаза цільової програми «Реконструкція та відновлення інфраструктури передачі електроенергії України», оскільки на Берлінській конференції з відновлення України-2024 у червні компанія підписала з KfW угоду про першу фазу програми на суму EUR15 млн.
Загалом від початку повномасштабної війни за підтримки KfW «Укренерго» залучила EUR324 млн, а загальний обсяг залученої міжнародної допомоги становив EUR1,5 млрд, резюмували в НЕК.
Україна обирає ліміти безтарифних поставок до Європейського Союзу меду, кукурудзи та курятини, повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на конференції після засідання Ради аграрних міністрів у Брюсселі в понеділок.
“Я задоволений, що сьогодні під час дискусії щодо України країни-члени, загалом, висловили позитивні думки щодо нових автономних торговельних заходів і щодо запроваджених запобіжних заходів. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – цукру, яєць і вівса. Ми спостерігаємо ситуацію з іншими чутливими продуктами. Мед, експорт якого досяг уже 89% лімітів, кукурудза – 67%, і курятина – 59%”, – розповів він.
Войцеховський наголосив, що закиди європейських політиків на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва і на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, безпідставні. ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером агротоварів у світі, запевнив він.
За інформацією єврокомісара, позитивне сальдо ЄС в агроторгівлі 2023 року сягнуло рекордних EUR70 млрд. Цьогоріч цей рекорд може бути побито, оскільки тільки за перший квартал такий позитивний баланс ЄС із торгівлі з третіми країнами вже становив EUR18 млрд.
