Україна відкриє десять експортних центрів у країнах Європи до кінця поточного 2026 року, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Сьогодні ми відкриваємо експорт. У Європі у 2026 році буде вже десять експортних центрів. Це і Балтійські країни, і країни Північної Європи. У 2026-му працюватимуть десять представництв”, – сказав Зеленський під час спілкування з викладачами та студентами Київського авіаційного інституту з нагоди 120-річчя від дня народження авіаконструктора Олега Антонова.
Середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20-64 років у країнах Європи на середину 2025 року складав 57%, включаючи самозайнятість та неформальну роботу, що на 22 відсоткових пункти (в.п.) нижче за порівнянний показник для громадян країни перебування, йдеться у опитуванні УВКБ ООН щодо інтеграції українських біженців на ринок праці.
“Результати значно різняться: країни, що межують з Україною, як правило, фіксують найвищі рівні зайнятості, тоді як країни Західної Європи та Північної Європи демонструють значно нижчі рівні, навіть з урахуванням відмінностей у профілях біженців”, – зазначається у документі, який складений на основі даних 6817 респондентів.
Згідно із публікацією, 3% тих, кому 20-64 роки (або 5% від тих, хто працює), є самозайнятими або підприємцями.
Зазначається, що володіння місцевою мовою є одним із найсильніших предикторів зайнятості, а довший термін перебування в країні перебування також пов’язаний з покращеним виходом на ринок праці.
Згідно з даними, лідирують за рівнем працевлаштування Естонія та Угорщина – відповідно 72% та 71%, за якими слідують Велика Британія (69%), Польща (68%), Болгарія (67%), Чехія (66%), Нідерланди (64%).
Близький до середнього показник демонструють Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), Молдова, Ірландія та Бельгія (по 46%).
Суттєво нижчі показники працевлаштування українських біженців, згідно опитування, у Швеції (43%), Фінляндії (40%), Данії та Німеччині (по 39%), Норвегії (37%) та Швейцарії (29%).
“Однак проблема неповної зайнятості залишається поширеною. Майже 60% працюючих біженців повідомляють, що працюють нижче свого рівня кваліфікації, і вони майже вдвічі частіше, ніж громадяни країни, займають низькокваліфіковані роботи”, – констатується у документі УВКБ ООН.
Згідно з ним, серед біженців з вищою освітою понад третина працює на низькокваліфікованих професіях порівняно з 7% громадян країни перебування. На думку дослідників, ця невідповідність між навичками, ймовірно, є основною причиною 40% медіанної різниці в заробітній платні між біженцями та приймаючими країнами.
Зазначається також, що на відміну від рівня зайнятості, неповна зайнятість суттєво не покращується з часом, якщо врахувати мову, галузеву безперервність, освіту та перешкоди на ринку праці, що свідчить про наявність структурних бар’єрів, які потребують цілеспрямованого втручання.
На думку УВКБ ООН, зменшення розривів у зайнятості та продуктивності праці призведе до суттєвих макроекономічних вигод: за досягнення середніх показників по країні це може збільшити річне зростання ВВП до 0,7 процентного пункту в деяких країнах, особливо там, де чисельність біженців велика, а розрив у продуктивності значний.
Серед інших спостережень дослідження – дорослі віком 50–64 років мають приблизно на 10 в.п. нижчу ймовірність працевлаштування порівняно з тими, хто молодше. Чоловіки на 7 в.п. частіше працевлаштовуються, ніж жінки. Наявність професійно-технічного диплома збільшує ймовірність працевлаштування приблизно на 5 в.п. порівняно з тими, хто має лише середню освіту. Але більш вищі ступені забезпечують лише обмежені додаткові переваги — близько 10 в.п. загалом — з незначною різницею між ступенями бакалавра та магістра.
Проживання з маленькими дітьми віком до 6 років знижує ймовірність працевлаштування на 11 в.п., що узгоджується з іншими дослідженнями, які визначають обмеження у догляді за дітьми як важливу перешкоду.
В той же час проживання на самоті збільшує ймовірність працевлаштування на 8 в.п.
Несподівано, проживання з людьми похилого віку (65+) пов’язане зі збільшенням ймовірності працевлаштування на 6 в.п., що свідчить про те, що більшість людей похилого віку можуть не потребувати інтенсивного догляду з боку членів домогосподарства, а радше надавати підтримку з виконанням домашніх обов’язків.
Щодо мови, то респонденти, які повідомляють про хоча б певне знання місцевої мови, мають на 13 в.п. більше шансів бути працевлаштованими, ніж ті, хто не знає її взагалі або має лише мінімальні знання. Примітно, що більш високий рівень володіння мовою, здається, не дає додаткових переваг, а це означає, що типи вакансій, доступні для українських біженців (переважно низькокваліфікованих), можуть не вимагати високого рівня мовних знань
Зрештою, зазначається у досліджені, існує чіткий зв’язок між ймовірністю працевлаштування та часом, що минув з моменту прибуття. Хоча суттєвої різниці між прибуттям протягом останніх шести місяців та протягом одного року не спостерігається, ймовірність працевлаштування зростає на 10 в.п. відносно базового рівня для тих, хто прибув 1–2 роки тому, на 14 в.п. протягом 2–3 років тому та на 20 в.п. для тих, хто прибув понад три роки тому.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2026 року оцінювалась в 5,349 млн (на 11 грудня – 5,311 млн), а загалом у світі – у 5,898 млн (5,860 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець 2025 року, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень та 3,76 млн на квітень.
Україна отримала 300 генераторів у межах підтримки від Ініціативи співробітництва в Південно-Східній Європі (SECI), повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Загальна потужність партії — 1,6 МВт, вартість — понад 417 тис. євро», — написав Кулеба в Telegram.
За його словами, генератори отримають Київ, Одеса, Суми, Херсон, Миколаїв і Львів. У пріоритеті — лікарні, пологові будинки, школи, дитячі садки та інші об’єкти соціальної сфери.
SECI (Southeast European Cooperative Initiative) — регіональний формат співробітництва країн Південно-Східної Європи; у 1999 році було підписано профільний договір SECI про співробітництво у сфері запобігання та боротьби з транскордонною злочинністю.
Операційний центр, створений у межах SECI (SECI Center), із 7 жовтня 2011 року діє як SELEC (Southeast European Law Enforcement Center) — міжнародна договірна організація, що об’єднує ресурси поліції та митниці для протидії транскордонній організованій злочинності.
Країни-учасниці (держави-члени SELEC): Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Угорщина, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Сербія та Туреччина.
Штаб-квартира SELEC розташована в Бухаресті (Палац парламенту Румунії).
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) сертифікував арматуру по класам B500SP та B500B для поставок продукції у Литву.
Згідно з інформацією підприємства, сталева продукція “Метінвесту” підкорює будівельні майданчики ЄС.
При цьому констатується, що наприкінці 2025 року арматура “Каметсталі” зробила новий крок європейською географією: від “зеленого світла” на румунському ринку для профілів класу В500С у жовтні до офіційної сертифікації класів B500SP та B500B для Литви у грудні.
“Процес сертифікації арматурної сталі класів B500SP та B500B у прутках номінальним діаметром від 8 до 32 мм, що виробляють на стані 400/200 прокатного цеху, успішно завершено. За його результатами отримано сертифікати, які надають можливість постачати продукцію “Каметсталі” замовникам з Литви”, – йдеться в інформації підприємства.
Зазначається, що сертифікації передувала напружена підготовка та злагоджена робота команди спеціалістів “Каметсталі” і керівної компанії групи “Метінвест”. Аудит у форматі офлайн, в межах якого досвідчений експерт – директор Центру сертифікації будівельних виробів (Statybos produkcijos sertifikavimo centras – SPSC) Вальдемарас Гауронскис відвідав “Каметсталь”, відбувся наприкінці жовтня. За результатами перевірки виробництва було прийнято позитивне рішення щодо відповідності арматурної сталі означених класів литовському стандарту.
“Каметсталь” входить до групи “Метінвест”.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, обговорив нові можливості розвитку на ринку ЄС, узгодив перспективи поглиблення партнерства з іспанським постачальником соняшникові та оливкові олії Aceites Abril, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Зазначається, що темою зустрічі в Оренсе (Іспанія) було розширення постачання рослинних олій до Європи та адаптація логістики. Сторони обговорили асортимент, потенційні обсяги та практичні рішення для забезпечення стабільності та прогнозованості експорту.
“Ми говорили про конкретні речі: логістику, гнучкість поставок і можливості розширення асортименту для ЄС. Для нас важливо будувати передбачувані, довгострокові моделі співпраці. Продовжуємо розвивати партнерства в ЄС, фокусуючись на стабільності постачання, ефективних комерційних рішеннях і довгостроковій взаємовигідній співпраці”, — розповів директор з трейдингу олій та протеїнів агрохолдингу Андрій Паладій, слова котрого наведено в повідомленні.
Іспанська компанія Aceites Abril S.A. заснована у 1962 році, є одним із провідних сімейних виробників рослинних олій в Іспанії. Спеціалізується на випуску оливкової олії категорій Extra Virgin та Virgin, а також соняшникової, соєвої та виноградної олій. Підприємство володіє заводом у промисловій зоні Сан-Сібрао-дас-Віньяс і власним логістичним терміналом у порту Віго, який забезпечує експорт продукції до понад 60 країн світу. Компанія стабільно входить до десятки найбільших гравців галузі в Іспанії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
В Єврокомісії очікують, що в найближчі дев’ять років споживання вина в Європі буде знижуватися щорічно на 0,9%, наводить газета «Фігаро» дані доповіді ЄК. Так, згідно з документом, до 2035 року споживання вина європейськими громадянами старше 16 років скоротиться з 21,2 л на рік на душу населення до 19,3 л.
За даними Міжнародної організації виноградарства і виноробства, головний споживач вина в Європі – Франція, за нею слідують Італія, Німеччина та Іспанія. Згідно з дослідженням 2023 року асоціації Vin et Societe, у Франції вже значно знизилося споживання вина: якщо в 1960-х рр. показник становив 127 л на рік на душу населення, то, за останніми даними, на душу населення у Франції припадає 40 л на рік.
В ЄК пояснюють таку тенденцію тим, що «споживачі стурбовані станом здоров’я, а також тим, що національна політика закликає до помірного споживання алкоголю». Крім того, зниження споживання може бути пов’язане зі «зміною звичок і уподобань споживачів». Також часто перевага віддається якості, а не кількості.
