У низці країн Південної та Західної Європи зафіксовано різке підвищення температур до майже 40 градусів, що призвело до масштабних попереджень, перебоїв у роботі транспорту та навантаження на інфраструктуру і екосистеми, повідомляє Reuters.
Іспанія, Франція та Італія стали найбільш ураженими країнами внаслідок хвилі спеки в Європі, де температура повітря наближається до 40 градусів. Екстремальні погодні умови призвели до оголошення підвищених рівнів небезпеки, перебоїв у роботі транспорту, зокрема залізничного, та зростання навантаження на інфраструктуру і рятувальні служби.
“Сплеск спеки 21 червня, у день літнього сонцестояння в Північній півкулі та зазвичай початку трьох найспекотніших місяців року, викликав занепокоєння щодо раннього та тривалого настання екстремальних умов”, – йдеться в повідомленні.
В Іспанії метеослужба AEMET оголосила червоні та помаранчеві попередження, прогнозуючи 39-40 градусів на більшій частині Піренейського півострова та Майорки. Очікується, що спека триватиме щонайменше до середини тижня.
У Франції через перегрів інфраструктури залізничний оператор SNCF скасував 71 міжміський поїзд. До моніторингу та аварійних робіт залучено 3500 працівників і ще 2000 співробітників.
“Сплеск температур спричинений масою гарячого повітря, що рухається на північ із Сахари, посиленого сильним антициклональним системним утворенням, відомим як “африканський антициклон”. Метеорологи зазначають, що ця система створює так званий “тепловий купол”, який утримує гаряче повітря над Західною та Центральною Європою і дозволяє температурам зростати день за днем”, – зазначається в повідомленні агентства.
У Німеччині, де температура сягала 38 градусів, фіксували грози та перебої під час масових заходів у Берліні.
Натомість у Бельгії центри дикої природи повідомляють про перевантаження через постраждалих тварин, переважно молодих птахів, яких за останні дні надійшло близько 150.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Північної Македонії Гордана Сіляновська-Давкова заявила, що Європейському Союзу необхідно переглянути методологію переговорів про вступ, оскільки нинішній формат, за її словами, не повинен будуватися за принципом «мовчи і слухай».
Сіляновська-Давкова підкреслила, що Північна Македонія не приймає такий підхід до діалогу з ЄС. За її словами, переговорний процес має ґрунтуватися на рівноправності, повазі та зрозумілих критеріях, а не на політичних вимогах, які виходять за межі класичних умов вступу.
Критика пролунала на тлі затяжного тупика в євроінтеграції Північної Македонії. Країна отримала статус кандидата ще у 2005 році, проте рух до ЄС багато років блокувався спочатку суперечкою з Грецією щодо назви країни, а потім розбіжностями з Болгарією з питань історії, мови та прав болгарської меншини.
Після Преспанської угоди 2018 року країна змінила назву з Македонії на Північну Македонію, що відкрило шлях до вступу в НАТО і мало прискорити євроінтеграцію. Однак пізніше переговорний процес знову виявився заблокованим через вимоги, пов’язані з внесенням болгар до конституції країни.
У 2022 році ЄС узгодив так звану французьку пропозицію, яка мала зняти болгарське вето та розблокувати переговори. Однак у Скоп’є ця формула викликала гострі політичні суперечки: частина політичних сил вважає, що двосторонні історичні та ідентичні питання не повинні ставати частиною європейських критеріїв.
Сіляновська-Давкова раніше вже критикувала підхід ЄС, заявляючи, що розширення має повернутися до Копенгагенських критеріїв, принципів меритократії, реформ і верховенства права, а не залежати від додаткових двосторонніх вимог.
Формально країна залишається на європейському шляху, однак без конституційних змін і політичного компромісу з Болгарією відкриття та просування переговорних кластерів залишається ускладненим.
Наразі офіційними країнами-кандидатами на вступ до ЄС є Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина та Україна. Косово розглядається ЄС як потенційний кандидат, однак його статус ускладнений тим, що незалежність Косово не визнають п’ять держав-членів ЄС.
Історія Туреччини показує, що статус кандидата сам по собі не гарантує вступу.
Туреччина подала заявку на вступ до тодішнього Європейського економічного співтовариства ще в 1987 році, отримала статус кандидата в 1999 році, а переговори про вступ були розпочаті в 2005 році.
Однак переговори Туреччини з ЄС фактично зайшли в глухий кут і вже багато років не просуваються. Основні причини — претензії ЄС до стану демократії, прав людини, верховенства права, свободи ЗМІ, а також політичні розбіжності з окремими країнами ЄС. При цьому Туреччина формально залишається країною-кандидатом, але її членство в ЄС у найближчій перспективі не розглядається як реалістичний сценарій.
Для Північної Македонії та інших країн-кандидатів на вступ турецький приклад є нагадуванням, що процес вступу може тривати десятиліттями. Тому Скоп’є домагається більш передбачуваної та політично збалансованої методології, за якої просування до ЄС залежатиме насамперед від реформ, а не від нових двосторонніх блокувань.
https://t.me/relocationrs/3030
Алжир офіційно розпочав будівництво алжирської ділянки Транссахарського газопроводу TSGP, який має з’єднати Нігерію, Нігер та Алжир і забезпечити новий маршрут постачання природного газу до Європи та на інші міжнародні ринки.
За даними алжирського агентства APS, початок робіт на алжирській ділянці став переходом проекту в практичну фазу реалізації. Газопровід Нігерія – Нігер – Алжир повинен мати протяжність понад 4 тис. км і розглядатися як один з найбільших енергетичних інфраструктурних проектів Африки.
Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, напередодні запуску будівництва в Алжирі відбулося п’яте засідання міністерського керуючого комітету проекту. За підсумками зустрічі сторони затвердили фінальний звіт оновленого техніко-економічного обґрунтування, підготовленого міжнародною консалтинговою компанією Penspen, та погодили перехід до наступних етапів реалізації проекту.
Проект передбачає транспортування природного газу з Нігерії через територію Нігеру до Алжиру. Далі газ може надходити до існуючої алжирської газотранспортної системи та експортуватися на європейські та інші міжнародні ринки.
За даними Anadolu з посиланням на проектні документи, нова алжирська ділянка, що будується, повинна мати протяжність близько 1 210 км — від кордону з Нігером до Аулефа, де вона буде підключена до мережі, що веде до газового вузла Хассі-Рмель. Звідти газ може направлятися до експортних терміналів на алжирському узбережжі.
Загальна протяжність Транссахарського газопроводу оцінюється приблизно в 4 327 км. З них близько 1 185 км мають пройти по території Нігерії, 720 км — по Нігеру, а алжирська частина, з урахуванням нових та існуючих ділянок, становить близько 2 424 км.
Пропускна здатність проєкту в різних оцінках вказується на рівні понад 20 млрд кубометрів газу на рік, а раніше також називалася потужність до 30 млрд кубометрів. Інвестиції в проєкт у публічних оцінках раніше оцінювалися приблизно в $13 млрд, однак оновлені параметри фінансування можуть уточнюватися після затвердження ТЕО та переходу до практичної реалізації.
Для Європи Транссахарський газопровід може стати ще одним потенційним джерелом диверсифікації поставок газу. Після початку енергетичної кризи та скорочення залежності від російського газу ЄС посилив інтерес до альтернативних маршрутів із Північної Африки, Східного Середземномор’я, США та інших регіонів.
Для Алжиру проект зміцнює роль країни як одного з ключових газових постачальників Європи. Алжир уже експортує газ до Європи трубопроводами в Іспанію та Італію, а також через СПГ-інфраструктуру. Підключення нігерійського газу до алжирської системи може підвищити значення країни як енергетичного хабу між Африкою та Європою.
Для Нігерії та Нігеру проект має не тільки експортне, а й економічне значення. Газопровід повинен створити нові можливості для монетизації нігерійських газових ресурсів, розвитку інфраструктури, створення робочих місць та посилення енергетичної інтеграції Африки.
Водночас проект залишається складним з точки зору безпеки, фінансування та термінів реалізації. Маршрут пролягає через великі відстані та території з високими інфраструктурними та політичними ризиками. Тому фактичні терміни завершення будівництва залежатимуть від фінансування, безпеки траси та координації між трьома державами.
Транссахарський газопровід обговорюється з початку 2000-х років як один із ключових африканських енергетичних коридорів. Проект має з’єднати газові ресурси Нігерії з алжирською експортною інфраструктурою та європейським ринком через територію Нігеру.
З 1 по 7 червня 2026 року в країнах Європи відбудеться операція ROADPOL Two-Wheelers, спрямована на посилений контроль за двоколісним транспортом та засобами мікромобільності.
Згідно з планом ROADPOL на 2026 рік, перевірка буде зосереджена на водіях мотоциклів, мопедів, велосипедів та електросамокатів. Організація зазначає, що такі учасники руху належать до найбільш вразливих на дорогах, а популярність двоколісного транспорту та легких електричних засобів пересування в Європі продовжує зростати.
Під час перевірок поліція звертатиме увагу на технічний стан транспортних засобів, захисне обладнання, видимість на дорозі та поведінку водіїв. В окремих країнах також заявлені перевірки на перевищення швидкості, небезпечне маневрування, використання телефону за кермом, стан шин, заборонені зміни конструкції, а також алкоголь і наркотики.
Під посилений контроль потраплять три основні категорії: мотоцикли та мопеди, велосипеди, а також електросамокати та інші легкі електричні транспортні засоби.
ROADPOL проводить таку операцію другий рік поспіль. У 2025 році пілотна операція показала високий рівень порушень: наприклад, тільки в Бельгії поліція перевірила 420 електросамокатів, 611 мопедів, 5 216 тис. велосипедів і 568 мотоциклів, виявивши 1 118 тис. порушень.
Мета акції — не тільки штрафи, а й зменшення кількості загиблих та тяжко травмованих на дорогах Європи.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом травня та червня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 8 компаній: ВК Укрнафтобуріння, Оператор ГТС України, Укртрансінвест тощо. Протягом тижня у секції продано 2600 тис. куб. м природного газу. Успішними були позиції Оператора ГТС України. Крім того, теплогенеруючі підприємства, а саме: Черкаситеплокомуненерго та Концерн «Міські теплові мережі», вперше придбали природний газ на біржі для генерації електроенергії. Ціни реалізації перебували в діапазоні 22050-22700 грн./тис. куб. м без ПДВ з тенденцією на зниження.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 39 угод загальним обсягом 2227 тис. куб. м.
Минулого тижня європейські ціни на газ постраждали від суперечливих новин з Близького Сходу, при цьому на деяких ринках газові контракти М+1 зазнавали значних коливань – досягли 3-тижневих максимумів та 2-тижневих мінімумів протягом кількох днів поспіль. Геополітичні потрясіння, невизначеність поставок на зиму і зростаючий структурний попит означають, що обставини можуть швидко змінитися.
В четвер ціни на газ значно знизилися для більшості контрактів на 2026 рік, через новини про можливу угоду між США та Іраном щодо завершення конфлікту та забезпечення вільного руху морських перевезень через Ормузьку протоку: після успішного проходження танкера для перевезення СПГ «Мубараз» під ліберійським прапором, протокою, схоже, пройшли і інші завантажені танкери для перевезення СПГ.
Зранку п’ятниці ціни на газ DA продовжили цю тенденцію. Це зниження відповідає настроям щодо коментарів різних новинних агентів, які підтверджують готовність Ірану до переговорів щодо його ядерної програми, що є головною причиною розбіжностей між сторонами, що збільшує ймовірність завершення конфлікту. Ця термінова новина була частково компенсована зменшенням потоків з Осеберга в Норвегії за два дні до запланованого початку періоду технічного обслуговування, що посилило газову систему на 9 травня.
Короткострокові ціни продемонстрували, що швидко можуть реагувати на погодні умови і системний дисбаланс. Навіть поза пікових зимових періодів волатильність залишається характерною рисою ринку. Холодніший травневий прогноз стимулює додатковий попит, у той час як вироблення вітрової енергії в Європі працює нижче середнього рівня. Зниження вироблення відновлюваної енергії призводить до посилення енергосистеми та змушує до більшої залежності від газових електростанцій.
Хедж-фонди збільшили свої чисті довгі позиції на європейському газовому ринку, згідно з останнім звітом трейдерів про зобов’язання. За незначних змін у коротких позиціях, фонди додали ще 26 ТВт·год довгих позицій, довівши загальну чисту довгу позицію до 288 ТВт·год.
Заповненість газових сховищ ЄС становить 34%, але закачка газу йде швидкими темпами – приблизно на 10% в місяць. Це заспокоїло ринок у короткостроковій перспективі та допомогло зміцнити ціни, незважаючи на більш широкі ризики.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 0,11 (+0,3) млн куб. м на добу. Імпорт був присутній з Польщі та Угорщини. Експорт з митного складу був відсутнім. В сховищах України знаходилось 10,33 (+1,48%) млрд куб. м природного газу. Відбір з ПСГ був відсутнім, натомість спостерігалося закачування – близько 31 млн куб. м на добу.
Населення Європейського Союзу продовжуватиме старішати протягом усього нинішнього століття, при цьому середній вік мешканців ЄС до 2100 року збільшиться на 6,6 року й сягне 51,5 року, свідчать дані Eurostat.
Згідно з дослідженням, населення ЄС зросте з 451,8 млн осіб у 2025 році до пікових 453,3 млн у 2029 році, після чого почне поступово скорочуватися – до 445 млн до 2050 року і до 398,8 млн до 2100 року. Таким чином, за період 2025-2100 загальне зниження чисельності населення становитиме 53 млн осіб, або 11,7%.
Eurostat зазначає, що головним результатом нинішніх рівнів народжуваності та смертності в ЄС стає прогресуюче старіння населення. При цьому кількість людей віком 65 років і старше в ЄС, як очікується, більш ніж подвоїться до кінця століття.
Одночасно частка молоді та населення працездатного віку буде знижуватися. Частка осіб у віці 20-64 років, за прогнозом, скоротиться з 61% населення ЄС у 2025 році до 49,7% у 2100 році, а їхня чисельність зменшиться на 63,6 млн осіб — з 262 млн до 198,4 млн.
Водночас частка населення віком 65 років і старше зросте з 12,4% на початку 2025 року до 33,6% у 2100 році, а чисельність цієї вікової групи збільшиться на 65,9 млн осіб — до 133,8 млн. По суті, це єдина основна демографічна група, яка буде істотно зростати як у відносному, так і в абсолютному вираженні.
У Eurostat підкреслюють, що процес старіння торкнеться всіх країн ЄС, хоча його темпи будуть різними. Найбільш помітне зростання середнього віку населення очікується на Мальті, Кіпрі, в Ірландії, Люксембурзі, Литві та Польщі.
