Учасники панелі «The Strategic Role of the Danube in Logistics and Connectivity» міжнародного форуму в Бухаресті дійшли висновку, що Дунай перетворився на один із ключових логістичних і стратегічних коридорів у контексті війни Росії проти України, зростання гібридних загроз та необхідності посилення військової мобільності НАТО й ЄС. На їхню думку, підвищення стійкості та безпеки дунайської інфраструктури має розглядатися як пріоритет не лише для прибережних держав, а й для всієї євроатлантичної спільноти.
Панель модерував керівник офісів Фонду Конрада Аденауера в Румунії Штефан Гофман. До дискусії долучилися заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба (у форматі відеоконференції), генеральний директор New Strategy Center Джордж Скутару, асоційований експерт Німецької ради з міжнародних відносин Вільфрід Їлґе та контрадмірал у відставці, старший асоційований експерт New Strategy Center, колишній командувач Морського компоненту ВМС Румунії Лівіу Коман.
Спікери наголосили, що після початку війни у 2022 році традиційні транспортні маршрути в регіоні виявилися перевантаженими або вразливими до військових та гібридних атак. Це прискорило розвиток та інтенсивніше використання інфраструктури Дунаю як альтернативного коридору. Україна, за їхніми словами, критично спирається на дунайські порти для збереження експорту зерна та підтримки ширших ланцюгів постачання, тоді як повторювані російські удари по портовій інфраструктурі оголили її вразливість.
Учасники підкреслили, що атаки на портові об’єкти на Дунаї продемонстрували необхідність прискореної модернізації транспортних, перевантажувальних і систем нагляду, а також посилення захисту морської та річкової інфраструктури. Йшлося, зокрема, про розширення пропускної спроможності портів, оновлення флоту, цифровізацію логістичних процесів та поліпшення координації між військовими й цивільними структурами.
За підсумками обговорення панель дійшла висновку, що Дунай є стратегічним вузлом для всієї євроатлантичної архітектури безпеки – коридором військової мобільності, вектором економічної інтеграції та платформою регіональної співпраці. Учасники наголосили на необхідності тіснішої координації між Румунією, Україною та Республікою Молдова, включно з повною інтеграцією України до європейських програм військової мобільності, посиленням портової інфраструктури, усуненням адміністративних бар’єрів і створенням спільних механізмів протидії гібридним загрозам. На думку експертів, зміцнення стійкості та безпеки дунайського коридору є не просто регіональним завданням, а стратегічною умовою стабільності Європи в цілому.
Учасники панелі «Security Perspectives for 2026: Possible Developments» в межах форуму з відбудови України в Бухаресті дійшли висновку, що 2026 рік формується як потенційна точка стратегічного перелому для євроатлантичної безпеки на тлі триваючої війни в Україні, уразливості трансатлантичних зв’язків і зростаючого тиску на ЄС щодо посилення власної оборонної спроможності та стратегічної автономії.
Дискусію модерував журналіст телеканалу Antena 3 CNN Радু Тудор. У панелі взяли участь державний секретар Міністерства національної оборони Румунії Сорін Молдован, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС Вадим Галайчук, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, старший науковий співробітник Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланґе та виконавчий директор фонду Kazankai, почесний професор Університету Шідзуока (Японія) Шіґео Мутсушіка.
За словами доповідачів, безпекове середовище Європи у 2026 році визначатиметься поєднанням кількох чинників: тривалим повномасштабним вторгненням РФ в Україну, фрагментацією трансатлантичної єдності та зростанням конкуренції між великими державами, включно з використанням гібридних інструментів. На цьому тлі Європа, на їхню думку, має відігравати «більш зрілу стратегічну роль» – не лише в оборонній сфері, а й у промисловій та енергетичній політиці.
«Європейські держави не можуть більше сприймати безпеку як даність – потрібні власні потужності, які доповнюватимуть, а не замінюватимуть трансатлантичне партнерство», – зазначив Ланґе.
Окрему увагу учасники приділили стабільності Чорноморського регіону та стійкості східного флангу НАТО, які були названі ключовими опорами європейської безпекової архітектури. Було підкреслено, що збереження й посилення підтримки України – військової, економічної та політичної – залишатиметься вирішальним фактором стримування РФ і запобігання подальшій дестабілізації суміжних регіонів. У цьому контексті особливо відзначалися ризики, пов’язані з гібридними загрозами – кібератаками, диверсіями проти критичної інфраструктури, інформаційними операціями.
За підсумками дискусії панель дійшла висновку, що структурні зміни безпекового середовища потребують глибшої координації між європейськими державами, прискорених інвестицій у критично важливі спроможності та адаптації оборонних доктрин до нових операційних реалій. Продовження підтримки України, активне використання західних економічних і правових інструментів – включно з можливим залученням заморожених російських активів – а також зміцнення трансатлантичного партнерства були названі необхідними передумовами збереження регіональної стабільності й формування сталого європейського безпекового порядку.
Ринок логістики стрімко змінюється, адаптуючись до реалій сучасного світу. Компанії, що здійснюють вантажні перевезення до Європи, активно впроваджують цифрові інструменти. Вони допомагають контролювати рух транспорту та підвищувати безпеку. Технології трекінгу й оптимізації маршрутів стають базовим елементом конкурентної логістики, тому бізнес отримує стабільність доставок та кращу якість обслуговування.
Трекінг вантажів: прозорість та оперативність
Трекінг забезпечує компаніям повну видимість процесу перевезення. Система GPS дозволяє:
Це спрощує управління ланцюгом постачань, знижує ризики затримок і дає змогу оперативно реагувати на зміни на маршруті. Клієнти отримують постійний доступ до статусу вантажу, що підвищує довіру та мінімізує можливі непорозуміння під час міжнародних вантажоперевезень до Європи.
Оптимізація маршрутів: економія часу та ресурсів
Цифрові сервіси аналізують трафік, прогноз погоди, дорожні обмеження та роботу пунктів пропуску. Завдяки цьому транспортна фірма може вибрати маршрут з меншими ризиками простою та оптимальними витратами пального.
Алгоритми допомагають:
Компанії, що впровадили такі інструменти, демонструють кращу продуктивність і стабільність.
Де замовити доставку вантажу до Європи
Українська транспортна компанія Trans Level Logistic здійснює вантажні перевезення Україною та до Європи вже понад 5 років. TLL перевозить різні типи вантажів: сипучі товари, агротехніку, промислове обладнання, побутову техніку тощо. Докладніше про послуги можна дізнатись на офіційному сайті https://translevellogistic.com.ua/.
Під час перевезення вантажів до Європи компанія використовує сучасні системи трекінгу та оптимізації маршрутів. Це дає змогу забезпечувати контрольований рух вантажів та точні строки доставки. TLL пропонує гнучкі рішення для бізнесу та надає клієнтам прозору інформацію щодо кожного етапу перевезення. Команда спеціалістів стежить за змінами на дорогах, вибирає найкращі логістичні схеми та підтримує стабільну комунікацію.
Замовляючи автомобільні перевезення з України до Європи у Trans Level Logistic, ви отримуєте якісну логістику, прозору вартість доставки, сучасний підхід і відповідальний сервіс.
Масове застосування безпілотних систем у війні Росії проти України означає не просто технологічну еволюцію, а глибоку зміну логіки ведення бойових дій, для якої більшість європейських країн поки що не готові, заявили учасники панелі «The Russia–Ukraine Drone War: Innovation on the Front Line and Beyond. What Can We Learn for Our Own Defense?» на форумі з відбудови України в Бухаресті.
Панель VIa модерував операційний директор New Generation Warfare Centre (США) Ґреґ Мелчер. У дискусії взяли участь експерт з розробки БпЛА для військових застосувань Андрій Сірко-Галущенко, міжнародний директор напрямку літальних апаратів з вертикальним злетом і посадкою Boeing Террі Джемісон, директор з публічних комунікацій GTX Мустафа Найєм, колишній прем’єр-міністр Румунії, генерал у відставці Ніколае Чуке та заступник начальника Генштабу з операцій і підготовки, генерал-лейтенант Юліан Берділа.
За словами доповідачів, те, що донедавна сприймалося як «віддалений технологічний горизонт», уже стало повсякденною операційною реальністю. Розвиток безпілотних систем, відкритих архітектур та швидка інтеграція нових можливостей свідчать, що «майбутнє війни» настало значно раніше, ніж очікували багато західних гравців. Бойовий досвід України показав, що прискорені цикли інновацій призводять до структурної трансформації планування повітряних, наземних та міжвидових операцій.
Учасники наголосили, що комбіноване застосування пілотованих і безпілотних платформ, а також негайна технічна взаємосумісність між ними стають базовою вимогою адаптації сучасних збройних сил. Дрони вже системно використовуються для розвідки, високоточного ураження, логістики, мінування й розмінування, коригування артилерійського вогню та підтримки спеціальних операцій. Масовані скоординовані атаки на критичну інфраструктуру продемонстрували обмеженість суто реактивної оборони й актуалізували потребу нейтралізації загроз «у джерелі».
Паралельно стрімко розвиваються системи протидії безпілотникам, які поєднують наявні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з новими рішеннями для протидії великій кількості малорозмірних низьковисотних цілей. «Це вже не епізодичний інструмент, а повноцінний шар сучасного поля бою, який вимагає окремої доктрини, сил і засобів», – зазначив Берділа.
Окремий акцент у дискусії був зроблений на вразливості Європи до гібридних форм агресії. На думку експертів, традиційні оцінки загроз не відповідають реаліям, у яких противник діє переважно асиметричними, розпорошеними та складними для атрибуції методами. Інциденти з появою невідомих дронів поблизу критичної інфраструктури в різних країнах Європи, за їхніми словами, оголюють розрив між сприйняттям суспільства, рівнем підготовленості інституцій та фактичним характером ризиків.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що «дронова» війна є не лише питанням техніки, а й викликом для інституційної спроможності та оборонного планування. Адаптація до нового операційного середовища потребує гнучких інститутів, коротких циклів інновацій, скоординованих інвестицій і доктрини, яка здатна швидко інтегрувати уроки українського досвіду. Сучасна війна, підкреслили вони, перетворилася на простір, де швидкість адаптації, інтеграція систем та одночасна готовність до наступальних і оборонних дій є ключовими елементами стратегічної стійкості.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Новий аналіз супутників GRACE/GRACE-FO за 2002–2024 роки, опублікований The Guardian, показав стійке скорочення запасів прісної води в Південній і Центральній Європі. Це стосується не тільки річок і озер, але й ґрунтової вологи, снігу, льодовиків і підземних вод, які традиційно вважалися більш стабільним джерелом.
Від Іспанії та Італії до Польщі та України фіксується негативний тренд щодо «водного балансу» – втрати води перевищують поповнення.
На тлі загальноєвропейського тренду Україна стикається відразу з декількома специфічними факторами ризику. Наукові роботи з водної безпеки України відзначають зростання кліматичних ризиків – від посух до раптових паводків. Дефіцит води вже призводить до істотних економічних втрат, насамперед у сільському господарстві, і посилюється в міру зростання температури та зміни характеру опадів.
Спільний документ експертів та екорухів з іригації попереджає: при збереженні трендів більша частина території може фактично перетворитися на єдину посушливу зону, схожу на нинішній степ. Без сучасних систем зрошення вирощування основних культур на півдні буде неможливим, а посухи все частіше фіксуються навіть у центральних і західних областях.
Підрив дамби Каховської ГЕС у червні 2023 року спустошив найбільше водосховище країни, яке забезпечувало до 40 % водоспоживання півдня України, включаючи питне водопостачання, промисловість і зрошення. Наукові оцінки вказують на різке погіршення водозабезпечення південних регіонів в умовах вже існуючої кліматичної посухи.
Подальші дослідження показали і довгостроковий «токсичний» ефект: з донних відкладень почали вивільнятися десятки тисяч тонн важких металів і забруднювачів, що створює довгострокові ризики для річок і екосистем нижнього Дніпра та Чорного моря.
У ряді громад на півдні та сході країни, особливо в зоні бойових дій, вже спостерігаються локальні «водні кризи» – від перебоїв з питною водою до проблем з водопостачанням для поливу та промисловості. Військові руйнування посилюють загальний кліматичний тренд у бік дефіциту.
Україна формально вже визнала воду одним із ключових пріоритетів кліматичної адаптації. Водне управління переводиться на басейновий принцип за європейською моделлю: план управління басейном Дніпра розроблений за підтримки ЄС і використовується як шаблон для решти восьми річкових басейнів країни. В аграрній політиці до 2030 року окремо прописано розвиток систем водопостачання для зрошення, перехід до кліматоорієнтованого сільського господарства та більш ефективного використання води.
Однак між стратегіями на папері та реальним станом мереж, каналів, свердловин і очисних споруд залишається великий розрив. В умовах війни ресурси держави та місцевих громад обмежені, а попит на воду – від агросектора до ВПО та прифронтових міст – зростає.
На тлі загальноєвропейського «висихання» і зазначеного в дослідженні тренду на виснаження запасів води в Центральній і Східній Європі, включаючи Україну, країна фактично опиняється в зоні подвійного тиску: кліматичного і військового.
Вода стає не тільки ресурсом, але й елементом національної безпеки. Це означає необхідність ставити водну інфраструктуру, захист підземних вод і відновлення після руйнування Каховської ГЕС в один ряд з енергобезпекою та обороною. Проекти відновлення та європейської інтеграції повинні включати жорстку «водну перевірку» – від нових аграрних програм до промислової політики. Міжнародне фінансування на реконструкцію та кліматичну адаптацію логічно прив’язувати до реформ в управлінні водою, прозорості водокористування та модернізації зрошення, особливо в південних областях.
Супутникові дані про «висихання» Європи перетворюють для України тему води з фону в одну з ключових ліній майбутнього – від врожаю та експорту до заселеності територій і стійкості до клімату.
Внесків у додаткові пенсійні схеми досі не роблять 41% європейців, про це свідчать результати опитування Європейської асоціації страховиків Insurance Europe, повідомляється на її сайті.
«Незважаючи на зростаючу усвідомленість необхідності заощаджень, 41% європейців досі не роблять внесків до додаткових пенсійних схем, причому національні ставки коливаються від 16% до 65%», ідеться в інформації.
Згідно з інформацією, четверте видання опитування, що охопило 12 700 респондентів із 12 ринків (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Люксембург, Іспанія і Швейцарія), підтверджує, що дедалі більша частка людей усвідомлює важливість заощаджень, але фінансовий тиск, прогалини в інформації та поведінкові чинники все ще заважають багатьом вжити заходів. Жінки, безробітні та працівники з нестандартною зайнятістю залишаються непропорційно постраждалими.
Зберігається і гендерний розрив: частка тих, хто не робить заощаджень, сягає 46% для жінок порівняно з 35% для чоловіків.
Консультація залишається вирішальним стимулом для дій: 31% респондентів почали заощаджувати після отримання рекомендацій від посередника або консультанта, тоді як 25% розпочали через схеми роботодавців або автоматичну реєстрацію. Кампанії з підвищення обізнаності громадськості мотивували лише 3%.
Безпека залишається основним пріоритетом для європейських вкладників: 81% вкладників віддають перевагу продуктам, які гарантують щонайменше їхній капітал. Жінки ще більше орієнтовані на безпеку, причому 85% віддають перевагу захисту капіталу порівняно з 77% чоловіків. Лише 19% респондентів надають перевагу варіантам із вищим ризиком у прагненні до вищої прибутковості.
“Зі зростанням демографічного тиску в Європі опитування підкреслює зростаючий ризик недостатнього пенсійного доходу і надмірної залежності від державних пенсійних систем. Воно показує, що персоналізовані консультації та інструменти, як-от системи відстеження пенсій, є ключовими для перетворення обізнаності на дії”, підкреслює Insurance Europe.
