ЄВРОПА – Ukraine open for business

Лідери європейських країн планують у четвер обговорити гарантії безпеки для України

Дискусії щодо українського врегулювання між низкою європейських лідерів заплановані на четвер у Франції, повідомила в неділю газета Financial Times (FT).

«Ті, хто раніше зустрівся з (президентом США Дональдом) Трампом у Вашингтоні, як очікується, зберуться в четвер у Парижі на запрошення президента Франції Емманюеля Макрона, щоб продовжити дискусії на високому рівні», – пише видання з посиланням на джерела з числа дипломатів.

«Серед присутніх будуть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, генсек НАТО Марк Рютте і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн», – зазначає FT.

Офіційно про цю зустріч поки не повідомлялося. Як очікується, зустріч стане продовженням обговорення гарантій безпеки, які США і країни ЄС можуть надати Україні після закінчення війни. Серед них – розміщення кількох десятків тисяч європейських військовослужбовців на території країни, йдеться в статті.

У свою чергу в інтерв’ю FT фон дер Ляєн заявила, що в Європі працюють над планом «розгортання багатонаціональних сил за підтримки американців».

«Президент Трамп запевнив нас, що американська підтримка буде частиною гарантій. Він неодноразово і чітко підтвердив це», – сказала вона.

гарантії безпеки, ЄВРОПА

Огляд цін на газ за тиждень в Україні та в Європі

Минулого тижня тривала торгівля ресурсом серпня 2025 року, вересня 2025 року та послідуючих місяців. Загалом позиції на купівлю та продаж природного газу формували 4 компанії: ЛТК Електрум, Оператор ГТС України, Д.Трейдінг, Укрзалізниця.

Стартові ціни ресурсів у секції «Середньо- та довгостроковий ринок» змінювались різносторонньо. У підсумку, станом на п’ятницю середня стартова ціна ресурсу вересня в ГТС була вищою за показник понеділка на 3,33%. Протягом минулого тижня були реалізованими позиції виключно на купівлю. Загалом продано 20 700,00 тис куб. м природного газу, 17700 із яких було придбано Оператором ГТС України. Учасники торгів минулого тижня сформували наступні котирувальні ціни:

У секціях «Транскордон, митний склад» та «Імпортований природний газ» ініціатори формували стартові позиції, проте цін реалізації в даних секціях протягом минулого тижня не було сформовано.

На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку. Угоди було укладено з постачанням у ГТС України. Середньозважена ціна КСП у п’ятницю, 15 серпня, склала 20200 грн без ПДВ.

Європейський ринок

Ціни на газ минулого тижня знизилися. Ф’ючерси на TTF опустилися до близько 32 євро/Мвт-год. Запаси газу продовжують зростати, геополітичні ризики на короткий термін не створили нового шоку. Частину проблем компенсувало стабільне постачання газу з Норвегії й високий рівень імпорту СПГ.

Водночас енергетичний ландшафт здригнувся від кількох стратегічних рухів: Centrica та ECP (Energy Capital Partners) купують найбільший у Європі СПГ-термінал Isle of Grain за приблизно 1,5 млрд євро — це дало ринку чіткий сигнал про довгострокову залежність від імпортованого газу, навіть при падінні попиту на його використання в електроенергетиці. Крім того, Centrica уклала угоду з американською Devon Energy на постачання еквіваленту п’яти СПГ-вантажів щорічно протягом десятиліття — це ще один фундамент, який закладає енергобезпеку Європи.

Контракти на місяць наперед, на всіх проаналізованих хабах мали різну тенденцію щодо спотових цін – здорожчання в середньому на 1,64%. Ціни квартал наперед були вищими за спотові ціни в середньому на 4,68%. Ціни сезон наперед із середнім значенням 35,50 євро/Мвт-год мали тенденцію до зростання у порівнянні зі спотовими у середньому на 5,77%.

Вересневий ф’ючерс на LNG в Азії, індекс JKM Platts Future, встановився 14 серпня на рівні 426,38 дол. США за тис куб. м. Ф’ючерс на LNG, що поставляється в Північно-Західну Європу (LNG North West Europe Marker) закрився на рівні 393,80 дол. США/тис куб. м.

Європейські термінали з прийому LNG працювали 13 серпня із середньою продуктивністю 79,81%.

Запаси СПГ у ЄС станом на 13 серпня 2025 р. становили 4,336 млн куб. м., згідно з даними Aggregated LNG Storage Inventors.

Рівень заповнення сховищ найкрупнішого експортера LNG, США, за останніми даними EIA на 8 серпня 2025 р. складав 3,186 млрд куб. футів., що на 6,6% вище середнього показника за останні п’ять років.

На цьому тижні ціни нафти знизилися – наприклад, Brent торгується в межах 66–67 дол./барель. ОПЕК+ оголосив про суттєве підвищення видобутку (понад 500 тис. барелів на добу з вересня), а нерівновага між попитом і пропозицією починає згладжуватися на фоні поступового завершення сезону пікових поставок.

Зустріч Трампа й Путіна в Алясці напружує ринок. Якщо санкції проти Росії послабшають, ціни можуть просунутися вниз — навіть до нижче 60 дол. Натомість, за протилежної ситуації протистояння загостриться — ціни можуть стрибнути вгору, наблизившись або навіть перевершивши 80–90 дол. за барель.

Баланс газу в Україні

Імпорт природного газу з європейського напрямку протягом тижня надходив у середньому розмірі 21 млн куб. м на добу (на 1 млн куб. м вище за попередній тиждень), із Угорщини, Польщі, Молдови та Словаччини. Переважно використовувався угорський напрямок, хоча питома вага інших напрямків залишається високою. В сховищах України знаходилось близько 10,4 млрд куб. м. Відбір був практично відсутнім. Закачування складало близько 51 млн куб. м на добу.

Цікаве за тиждень

Вперше кредит – €500 млн на імпорт газу Україні – надається під гарантію Євросоюзу за програмою UIF Hi-Bar, що не потребує держгарантії України, повідомляє Gas United. UIF – Ukraine Investment Framework – це інвестиційна складова програми Ukraine Facility для відновлення, зокрема, енергетичної інфраструктури. Фінансування було започатковано на URC-2024 в Берліні. Кошти на імпорт газу ЄБРР надав за напрямком Hi-Bar, його мета – усунення бар’єрів для мобілізації фінансування, необхідного для прискорення переходу енергетичного сектора до чистого нуля (net-zero), що передбачає максимально можливе скорочення викидів парникових газів.

https://www.ueex.com.ua/presscenter/news/tsina-gazu-ukraina-ta-evropa-oglyad-rynku-11-15-serpnya-2025-rok/?utm_source=eSputnik-promo&utm_medium=email&utm_campaign=Cina_gazu:_Ukraina_ta_Evropa._Oglad_rinku_11_-_15_serpna_2025_rok&utm_content=2722211636

ЄВРОПА, УКРАЇНА, ціни на газ

Румунія визнана найдоступнішою країною Європи для цифрових кочівників

Румунія визнана найдоступнішою країною Європи для цифрових кочівників, свідчить дослідження, проведене платформою Omio. В індексі враховувалися вартість життя, оренди, візові вимоги та доступ до інтернету на тлі швидкого зростання інтересу до віддаленої роботи через кордони.

Румунія посіла перше місце серед європейських країн за доступністю для цифрових кочівників. В її актив — найменша вартість життя (індекс 37) і вигідні умови оренди (індекс 7), що значно нижче показників США (72).

Однак, для отримання цифрової візи в Румунії потрібно підтвердження доходу не менше £3 700 (~5 000 $) щомісяця, що створює високу планку для багатьох фрілансерів.

На другому місці — Албанія, що відрізняється такою ж низькою вартістю життя та оренди, але з більш лояльним порогом доходу (€~1 000), хоча поступається Румунії за показниками безпеки та швидкості інтернету.

Грузія виявилася однією з лідерів за низькими витратами на життя та оренду, але її обов’язковий дохід для візи — близько £2 000 — вищий, ніж в Албанії.

У рейтингу регіонів також Угорщина посіла гідне місце завдяки високій швидкості інтернету та помірним вимогам до доходу для отримання візи.

Дослідження Omio підтверджує статус Східної Європи як найбільш доступного регіону для цифрових кочівників. Румунія — лідер завдяки вигідному поєднанню вартості життя та якості інфраструктури. Разом з тим, візові вимоги — особливо щодо високого рівня підтвердженого доходу — залишаються бар’єром для ефективних фрілансерів з нестабільним доходом.

ЄВРОПА, РУМУНІЯ, цифровий кочівник

Житлова аренда в Європі стрімко дорожчає: Істамбульські ціни зросли на 206%, Афіни — найдешевші

Як зазначено у щойно оприлюдненому звіті Deutsche Bank, найбільше подорожчання орендної плати за трикімнатні квартири в центрі європейських міст за період із 2020 до 2025 року зафіксовано в країнах Південної та Східної Європи — до 206 %. Такі дані наведено у дослідженні, яке охопило 67 міст у світі, зокрема 28 у Європі. За інформацією Eurostat, на рівні ЄС ціни на житло зросли на 27,3% у квартальному порівнянні (з Q1 2020 до Q1 2025), а оренда — на 12,5% у період із червня 2020 по червень 2025 року. Однак у центральних частинах міст зростання перевищило середні показники. Найдорожчі та найдешевші міста – 2025 року:

Найдорожчий — Лондон: оренда трикімнатної квартири — близько €5 088 на місяць,
Дорогі міста: Цюрих, Женева, Амстердам — понад €3 800; Дублін, Люксембург, Париж, Копенгаген, Мюнхен — понад €3 000,
Найдешевший — Афіни: €1 080. Дешевші варіанти також у Будапешті (€1 225), Стамбулі (€1 614), Варшаві (€1 881) та Гельсінкі (€1 928).

Найбільше зростання оренди (2020–2025):

Істанбул — +206 % (лідер),
Лісабон — +81 %; Прага — +73 %; Едінбург — +71 %,
Барселона — +65 %; Мадрид — +59 %; Афіни та Варшава — понад +50 %,
Мінімальне зростання – у Гельсінкі:

Загалом, висновки показують, що Південна та Східна Європа втратили свою відносну доступність у контексті оренди житла, тоді як великі фінансові й політичні центри Західної та Північної Європи залишаються найдорожчими, але доступність у Східній Європі швидко знижується.

Джерело: http://relocation.com.ua/housing-rentals-in-europe-are-rapidly-becoming-more-expensive-istanbul-prices-have-risen-by-206-athens-is-the-cheapest/

АРЕНДА, Афіни, ЄВРОПА, ЖИТЛО, Істамбул

НКМЗ відновлює виробництво і нарощує експорт до Європи та Азії

Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) у 2025 році планує збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції на 81,5% порівняно з 2024 роком – до 2,08 млрд грн.

Відповідні плани містяться в опублікованому в системі розкриття НКЦПФР фінансовому звіті підприємства за 2024 рік.

“Діяльність підприємства у 2025 році, з великим ступенем імовiрностi, буде обмежена. Виходячи з даних припущень на 2025 рік затверджені плани виробництва 12,7 тис т машин та устаткування для металургійної , добувної промисловості та будівництва, пiдiймального та вантажно-розвантажувального та запчастин”, – йдеться в матеріалах звіту.

НКМЗ зазначає, що в поточному році металургійне виробництво заводу планує, зокрема, виготовити 21,78 тис. т рідкої сталі, 120 т рідкого чавуну, 1,1 тис. т сталевого лиття і 100 т чавунного, 15,84 тис. т поковок.

“Формування проєктiв перспективного подальшого розвитку підприємства, формування заходів, спрямованих на успiшну роботу підприємства, створення нової техніки та НДР, проведення техпереозброєння та впровадження ресурсозберігаючих технологій буде розпочато після завершення воєнного часу в Україні”, – зазначає завод.

Водночас на 2025 рік заплановані заходи з проведення наглядового аудиту системи менеджменту якості фірмою ISOaccelerator, щодо підтвердження i подовження дії сертифікату відповідності стандарту ISO 9001:2015.

Стратегiя маркетингу ПрАТ “НКМЗ” поточного року полягає в збереженні й розширенні стратегічних сегментів ринку та нарощуванні присутності в країнах Східної, Центральної та Західної Європи, Середньої Азії.

За даними звіту, у 2024 роцi основними сегментом ринка збуту продукції ПрАТ “НКМЗ” були країни Азiї (54,4% обсягу продажів), Європи (24,9%), а також Україна (17,9%).

В загальному обсязі реалізації в грошовому вимірі 55,2% склали прокатні валки, 18,1% – металургійне та прокатне обладнання, 7.3% – гiрничо-рудне обладнання, інше обладнання – 19,4%.

Обсяг iнвестицiй в розвиток виробництва минулого року склав 28,15 млн грн.

Як повідомлялось, 2024 року чистий дохід НКМЗ зріс у 3,2 раза до попереднього року – 1 млрд 146 млн грн, зокрема на експорт в країни Європи та Азії поставлено продукції на 941,3 млн грн (82%). Чистий прибуток склав 36,33 млн грн (2023 року – збиток 856,93 млн грн).

При цьому у 2024 році до найбільших країн-імпортерів продукції НКМЗ поряд з Узбекистаном, Казахстаном (куди експорт скоротився за рік у 12,3 раза), та Індією (експорт зріс у 31 раз) додались Словаччина, Литва, Єгипет та Люксембург. Поставки по Україні зросли у 5,2 раза – до 204,6 млн грн.

НКМЗ, потужності якого вимушено законсервували з початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну, з жовтня 2023 року почав частково відновлювати роботу.

НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.

Довоєнного 2021 року чистій дохід підприємства перевищував 6 млрд грн.

На початок 2023 року середньооблікова чисельність його працівників перевищувала 7,2 тис. осіб, а на початок 2025 року становила 5,660 тис.

NKMZ, АЗІЯ, ВИРОБНИЦТВО, ЄВРОПА, ЭКСПОРТ

Молоді європейці втрачають віру в демократію, показують результати опитування

Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин

Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.

Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.

Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.

Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.

Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.

Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».

Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.

48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.

Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.

Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.

83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).

Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.

Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.

Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.

З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.

Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.

Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.

Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».

Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.

Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.

Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ

Business news from Ukraine