Ціни на оперативну пам’ять (ОЗУ) в Європі та США значно зросли, негативно впливаючи на ринок електроніки та комп’ютерів — в Україні та сусідніх країнах така тенденція вже починає позначатися, хоча точних вітчизняних даних поки що мало.
За даними агентства Reuters, за період з вересня по листопад 2025 року компанія Samsung Electronics підвищила контрактні ціни на DDR5-модулі об’ємом 64 ГБ і 96 ГБ більш ніж на 30 %.
Аналітики з Counterpoint Technology Market Research відзначають, що глобальні ціни на деякі DRAM-чіпи зросли в діапазоні 3–11 разів з початку 2025 року.
Портал GameGPU повідомляє, що в Європі комплект DDR5 об’ємом 64 ГБ продається за ціною близько €550, що значно вище звичайного рівня.
TrendForce прогнозує, що вартість пам’яті може ще зрости на 30 % у 4-му кварталі 2025 року і ще на 20 % на початку 2026 року.
Точних статистичних даних для України на момент публікації немає, проте роздрібні магазини і дилери відзначають, що ціни на комплекти DDR5 64 ГБ зросли на десятки відсотків за останні місяці.
Зростання вартості пам’яті призводить до подорожчання комп’ютерів, ноутбуків, ігрових консолей і серверів. Вже є інформація, що виробники і продавці в ЄС готують істотні коригування цін на моделі з високими обсягами пам’яті.
СК «Експрес Страхування» у вересні 2025 року врегулювала страхові випадки за договорами КАСКО в Австрії, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Іспанії, Італії, Молдові, Німеччині, Польщі, Румунії, Туреччині, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії на загальну суму 4,7 млн грн, повідомляється на сайті страховика.
Так, зокрема, в Туреччині різке гальмування на трасі призвело до збитків понад 740 тис. грн, відшкодування за необережний маневр у Франції склало 528 тис. грн, раптова поява дикого кабана на вечірній трасі в Іспанії – понад 351 тис. грн.
За пошкодження автомобіля під час паркування в Хорватії була здійснена виплата 284 тис. грн, за непомічену перешкоду в Австрії при заїзді в підземний бампер – 119 тис. грн.
ТОВ «Експрес Страхування» засноване в 2008 році за участю «Укравто Груп».
Компанія представлена в більш ніж 60 точках продажу по всій Україні і активно розширює мережу партнерських СТО. На сьогодні кількість СТО-партнерів становить понад 100.
Високі ціни на ягоди у сезоні-2025 були обумовлені весняними приморозками, які в низці регіонів України пошкодили продукцію на 20-50% площ, а також світовою кон’юнктурою, повідомив президент Українською плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Якщо говорити про ціни 2025 року, то втрати по всіх основних ягідних позиціях склали від 20-50% через, в першу чергу, весняні приморозки. Втрати по врожаю також спіткали всі основні країни-експортери основних позицій – суниці садової, малини, лохини, черешні”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food.
Керівник асоціації зауважив, що високі ціни на продукцію дозволили виробникам компенсувати кінцевий фінансовий результат.
Баштанник нагадав, що за роки війни українське ягідництво втратило чимало виробничих площ, зокрема, у Херсонській та Миколаївській областях, де вирощувалися ранні ягоди.
“Можемо тільки констатувати, що, наприклад, за часи з 2022 року по нині висаджено багаторічних насаджень, у тому числі з гріхом разом, по державній грантовій програмі 3,8 тис. га. А якщо без державної допомоги, то йдеться про 4,5-5 тис. га. У цілому ж ягідництво наразі ведеться на 17-20 тис. га”, – розповів керівник УПОА.
За оцінкою експерта, наразі в Україні переробляється 95% всієї вирощеної малини, яка спрямовується в основному на заморожування. При цьому 95% цього продукту експортується.
“Україна з 2017 року по 2025-й включно із нетто-імпортера або нульового імпорто-експортного балансу замороженої малини перейшла в категорію найбільшого експортера замороженої малини в Європі”, – констатував Баштанник.
За його інформацією, культивованої лохини в Україні переробляється не більше 5%. Решта здебільшого експортується свіжою з огляду на економічну доцільність. Проте по цій культурі спостерігається стрімкий світовий тренд – у США на переробку іде 50% лохини, в Європі – 30%. В Україні цей показник наближається позначки в 30%.
Суниці садової в Україні переробляють 25-30% валового врожаю. Майже весь обсяг переробленої продукції залишається в Україні для внутрішньої споживання.
“Нам, на жаль, треба визнати, що в Україні як виробнику-експортеру замороженої суниці в Європі і світі робити нема чого, враховуючи собі вартість і ціни, які пропонує Марокко, Єгіпет, Туніс, Китай”, – сказав експерт.
Говорячи про виробництво джемів і варення, Баштанник зауважив, що в цього сегменті переварює крафтове виробництво. Його продукції вистачає для задоволення потреб HoReCa, натомість рітейл здебільшого покриває потреби українців за рахунок імпорту. Виробництва кількох потужних вітчизняних гравців не вистачає для задоволення потреб покупців супермаркетів.
“Якщо не враховувати якихось чорних лебедів, які не зрозуміло випливуть чи ні, то очікування від 2026 року в галузі позитивні. Україна продовжить нарощувати присутність на ринку свіжих і перероблених ягід Європи. Не дивлячись на дефіцит робочої сили, ми виглядаємо більш привабливо з точки зору собівартості в порівнянні з європейськими країнами. Відтак будемо відбирати частку ринку у країн, які традиційно домінували на європейському ринку. Це Польща і Сербія, в першу чергу”, – резюмував керівник УПОА.
Турецький виробник електромобілів TOGG (Türkiye’nin Otomobili Girişim Grubu) оголосив про початок виходу на європейські ринки та впровадження нових цифрових рішень, включаючи можливість оплати автомобілів криптовалютою, повідомляє видання Autogeek.
Згідно з повідомленням, компанія планує в 2025 році відкрити свої перші шоуруми в Німеччині, Нідерландах і Швейцарії, а також почати продажі на інших ринках ЄС.
TOGG вже представив в Європі електричний кросовер T10X, який стане першим серійним експортним автомобілем бренду.
Покупцям буде доступна інноваційна цифрова платформа «Trumore», через яку можна оформити замовлення, вибрати комплектацію, оплатити покупку — в тому числі з використанням криптовалюти або токенів, випущених в рамках екосистеми TOGG.
За словами керівництва компанії, інтеграція блокчейн-платежів відображає стратегію цифровізації та відкриває нові можливості для користувачів, поєднуючи електромобільність, фінтех і «розумну» інфраструктуру.
«Ми будуємо не просто автомобіль, а цифрову екосистему, де транспорт, зв’язок і фінанси поєднуються в єдину платформу», — заявив генеральний директор TOGG Гюрджан Каракаш.
Компанія вже випускає електромобілі на заводі в Гемліку (провінція Бурса). Виробничі потужності розраховані на 175 тис. автомобілів на рік, а в подальшому — до 1 млн одиниць до 2035 року.
TOGG розглядає вихід на європейський ринок як стратегічний крок для просування турецьких технологій та інтеграції в ринок ЄС.
Реальний масштаб безробіття в Європі може бути майже вдвічі вищим за офіційний — до 26,8 млн осіб. Такі дані наводить статистика, враховуючи так зване «приховане безробіття», повідомляє Euronews з посиланням на дані Eurostat.
За офіційними даними, в країнах Євросоюзу налічується близько 13,3 млн офіційно безробітних. Однак якщо включити тих, хто не шукає роботу активно, тих, хто хоче працювати більше годин, або тих, хто шукає, але не може почати відразу — приріст числа безробітних досягає 26,8 млн.
У термінах європейської статистики це називається ринок недостатньо використовуваної робочої сили (labour market slack / underemployment / mismatch). У другому кварталі 2025 року показник недовикористання трудових ресурсів склав 11,7 % від розширеної робочої сили (за даними вихідної публікації).
Країни з найвищим рівнем «прихованого безробіття»:
• Туреччина — 25,8 %
• Фінляндія — 19,5 %
• Швеція — 18,8 %
• Іспанія — 18,6 %
• Боснія і Герцеговина — 17,1 %
• Італія — 15,4 %
Серед країн з низьким рівнем «прихованого безробіття» — Польща (~5,1 %), Словенія, Мальта і Болгарія (всі нижче 6 %).
Майже 690 млн туристів здійснили міжнародні поїздки в першому півріччі 2025 року, це майже на 5%, або 33 млн більше, ніж рік тому, повідомляє Всесвітня організація туризму при ООН – UN Tourism.
“Кількість міжнародних турпоїздок за шість місяців 2025 року зросла на 5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року і становила майже 690 млн. Це приблизно на 4% більше, ніж за аналогічний період до пандемії”, – ідеться в повідомленні.
За даними UN Tourism, найвищі темпи зростання турпоїздок у першому півріччі було зафіксовано в Африці – плюс 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У країнах Північної Африки і на південь від Сахари приріст становив плюс 14% і 11% відповідно.
Європа за шість місяців прийняла близько 340 млн туристів, це на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року і на 7% більше, ніж у допандемійному 2019 році. Основні напрямки для подорожей у Європі – Франція та Іспанія збільшились на 5%. У Центральній і Східній Європі темпи ще вищі – плюс 9% порівняно з першим півріччям 2024 року, водночас в’їзні турпотоки на 11% нижчі, ніж до пандемії.
Кількість п у Північній і Південній Америці зросла на 3%, водночас результати окремо за регіонами були нерівномірними. Так, країни Південної Америки фіксують зростання туристичних прибуттів на 14%, у Центральній Америці – плюс 2%, тоді як у Північній Америці приросту не було через спад турпоїздок у США і Канаді. У Карибському регіоні також спостерігалося падіння показників, почасти через зниження попиту з боку основного турринку – США.
На Близькому Сході кількість турпоїздок знизилася на 4% у першому півріччі, водночас порівняно з 2019 роком приріст становив 29%. Як зазначили в UN Tourism, це найвищі показники темпу зростання серед усіх макрорегіонів.
Кількість прибуттів в Азійсько-Тихоокеанський регіон за цей період зросла на 11%, це 92% від допандемійного рівня. Північно-Східна Азія продемонструвала найвищі показники серед субрегіонів світу: у першому півріччі зростання турпотоку сюди становило 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Як уточнили в UN Tourism, серед великих туристичних напрямків найбільший приріст турпоїздок зафіксовано в Японії та В’єтнамі (плюс 21%), Марокко (плюс 19%), Південній Кореї (плюс 15%), Малайзії та Індонезії (плюс 9%), а також Гонконгу, Мексиці та Нідерландах (плюс 7%).
