Британське видання Metro назвало Софію найбільш недооціненою столицею Європи, звернувши увагу на поєднання відносно доступних цін, історичної спадщини, сучасного культурного життя та близькості міста до природних пам’яток.
За оцінкою британського видання, болгарська столиця залишається значно менш популярною серед масового туриста, ніж традиційні напрямки Західної та Південної Європи, незважаючи на можливості для коротких міських поїздок.
Одним із прикладів Metro наводить британський ринок. У 2025 році Болгарію відвідали близько 343 тис. мандрівників із Великої Британії, тоді як Іспанія щорічно приймає близько 18 млн британських туристів. Таким чином, навіть за умови зростаючого інтересу різниця між Болгарією та одним із найбільших європейських туристичних напрямків залишається багаторазовою.
При цьому туризм у самій Софії зростає. За даними туристичних органів міста, за січень–вересень 2025 року столиця прийняла понад 1 млн туристів, а кількість прибулих збільшилася приблизно на 10% у порівнянні з минулим роком. На іноземців припадало близько 63% відвідувачів.
Metro серед головних переваг Софії виділяє історичний центр, у якому на невеликій території поєднуються пам’ятки різних епох.
Однією з головних визначних пам’яток залишається собор Святого Олександра Невського. Британське видання також звертає увагу на археологічний комплекс стародавньої Сердіки, значну частину якого можна побачити безпосередньо в центрі сучасної Софії.
Окремою перевагою міста називають близькість гори Вітоша. Завдяки цьому подорож до Софії дозволяє поєднати огляд столиці з пішими маршрутами та відпочинком на природі без тривалого переїзду в інший регіон країни.
Британські журналісти також відзначають культурне життя столиці, що активно розвивається. Серед згаданих заходів — музичний фестиваль A to JazZ, а серед культурних майданчиків — Софійська міська художня галерея та інші музеї міста.
Ще одним фактором привабливості залишаються відносно низькі для європейської столиці витрати на харчування, міський транспорт та розваги. Metro розглядає доступність Софії як одну з її переваг на тлі зростання вартості поїздок до найбільш відвідуваних міст Західної Європи.
Загалом Болгарія у 2025 році прийняла близько 13,6 млн іноземних відвідувачів, що на 2,7% більше, ніж роком раніше, свідчать дані Національного статистичного інституту країни. Понад 9,5 млн туристів було зареєстровано в закладах розміщення, цей показник зріс на 5,8% за рік.
Таким чином, увага британського Metro до Софії збігається з більш широкою тенденцією зростання інтересу до Болгарії як до самостійного напрямку міського туризму, а не лише як до країни літніх курортів та зимового відпочинку.
Азербайджан має намір збільшити експорт електроенергії до сусідніх країн і вийти на європейський енергетичний ринок, заявив президент країни Ільхам Алієв.
«Розширюючи наші можливості експорту до сусідніх країн, ми вийдемо й на європейський ринок. Адже зараз ми вже вийшли на європейський ринок зі своєю нафтою та газом, але хочемо вийти туди й з електроенергією», — заявив Алієв в інтерв’ю азербайджанському державному телеканалу AzTV.
За його словами, наразі єдиний маршрут для постачання електроенергії до Європи пролягає через Грузію та Туреччину, однак Азербайджан має намір розширити кількість експортних маршрутів. У зв’язку з цим уже підготовлено техніко-економічне обґрунтування проєкту Чорноморського енергокабелю (Black Sea Energy).
Крім того, у листопаді 2024 року в рамках COP29 Азербайджан, Казахстан та Узбекистан підписали угоду про прокладання електричного кабелю по дну Каспійського моря.
«Азербайджан проявить себе як країна, що виробляє, приймає, передає та експортує електроенергію», — сказав Алієв.
Він також повідомив, що потужність сонячних електростанцій у Нахічеванській автономній республіці (НАР) може становити 500 МВт, а в перспективі — до 1 ГВт.
«Головне питання тут — можливості експорту. Для цього, звичайно, необхідно провести переговори зі структурами відповідних країн, і вони вже ведуться», — сказав президент.
При цьому Алієв зазначив, що існуючі лінії електропередачі з НАР до Ірану та Туреччини мають обмежену пропускну здатність, яку необхідно збільшити.
«Тобто для експорту 500 мегават, навіть 1 тис. мегават електроенергії поки що є два напрямки: один до Туреччини, інший до Ірану. Але в майбутньому це може бути й Європа», — сказав він.
Глава держави додав, що плани Азербайджану щодо експорту електроенергії відповідають інтересам країн, «розташованих навколо нас».
«Просто координаційна робота тут має вестися правильно, на необхідному рівні, і переговори мають бути прискорені. Можу сказати, що сьогодні переговори з цього приводу ведуться і з Туреччиною, і з Іраном. Поки що рано щось говорити», — сказав президент.
Лише вісім із 29 європейських країн, у яких встановлено національну мінімальну заробітну плату, підвищили її в національній валюті в період з січня по липень 2026 року, свідчать дані Eurostat.
Найбільше зростання за півроку зафіксовано в Північній Македонії — на 6,9%.
Далі йдуть Румунія та Естонія — по 6,8%, Бельгія — 5,8%, Греція — 4,5%, Люксембург — 2,5 %, Франція — 2,4 % та Нідерланди — 1,9 %.
У решті 21 країні розмір мінімальної зарплати в національній валюті між 1 січня та 1 липня не змінився. До цієї групи належать, зокрема, Сербія, Хорватія, Словенія, Польща, Німеччина, Іспанія, Португалія, Болгарія, Угорщина та Україна.
При цьому відсутність підвищення номінальної мінімальної зарплати фактично означає зниження її купівельної спроможності в країнах, де за цей період продовжували зростати споживчі ціни.
Eurostat публікує порівняльні дані щодо мінімальних зарплат двічі на рік — станом на 1 січня та 1 липня. Зміни, що відбулися між цими датами, враховуються в наступному піврічному оновленні статистики.
Станом на 1 липня 2026 року мінімальна зарплата серед країн ЄС становила від 620 євро в Болгарії до 2 771 євро в Люксембурзі. Якщо додати країни-кандидати, найнижчий показник зафіксовано в Україні — 169 євро.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, відносний рівень запасів газу в сховищах Європи досяг мінімального значення за всю історію спостережень на відповідну дату.
Раніше історичний мінімум рівнів запасів для цього часу був зафіксований у 2021 році (на можливостях галузі позначилася пандемія). Однак з початку сезону закачування трек 2026 року постійно скорочував відстань від попереднього аутсайдера.
Середній рівень запасів у підземних сховищах газу Європи за підсумками газової доби 1 серпня досяг 57,11%, свідчать дані асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE). Рівень запасів на ту саму дату 2021 року був трохи вищим — 57,28%. А днем раніше співвідношення було іншим: станом на 31 липня 2026 року рівень становив 56,88% (більше), а станом на 31 липня 2021 року — 56,83% (менше).
Рівень запасів природного газу в Європі є ключовим індикатором для світового ринку газу. Загальна потужність системи зберігання ЄС становить 109 млрд куб. м активного газу. У сукупності Європа стала найбільшим імпортером на світовому ринку СПГ. Gas Infrastructure Europe об’єднує операторів, що працюють у сфері транспортування та зберігання газу, а також СПГ. Статистична база охоплює роботу інфраструктури підземного зберігання природного газу з 2011 року, прийому та регазифікації СПГ — з 2012 року. Газові доби в європейській газовій галузі відраховуються з 06:00 за центральноєвропейським часом (CET).
Паливному балансу ЄС мають сприяти відновлювані джерела. Вітрогенерація в Європі з початку серпня 2026 року забезпечує в середньому 10% потреб в електроенергії, повідомляє асоціація WindEurope. Рік тому, у серпні 2025 року, внесок вітроелектростанцій становив 14%.
Європа також активно імпортує скраплений природний газ. Однак у серпні 2026 року поставки газу з-за кордону знижуються на 7% порівняно з минулорічним рівнем. Імпорт СПГ у серпні 2026 року може знизитися до 6,9 млн тонн.
Спотова ціна з поставкою «на день вперед» на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $696 за 1 тис. куб. м після $626 у середньому за липень.
Цюріх і Мадрид продемонстрували найвищі темпи зростання цін на елітну житлову нерухомість серед європейських міст за підсумками першого кварталу 2026 року, повідомила міжнародна консалтингова компанія Knight Frank.
В обох містах елітне житло подорожчало на 4,8% порівняно з першим кварталом минулого року. Цюрих посів десяте місце в глобальному рейтингу, Мадрид — одинадцяте.
У Женеві ціни зросли на 4,2%, у Лісабоні — на 3,4%, у Франкфурті — на 3,2%, у Берліні — на 2,9%.
Елітна нерухомість у Дубліні подорожчала на 2,5%, у Монако — на 2,3%, у Парижі — на 1,5%, у Бухаресті — на 1%, у Відні — на 0,3%.
Зниження цін зафіксовано у Стокгольмі — на 0,7%, Мілані — на 0,9% та Лондоні — на 4%.
Knight Frank пов’язує стійкість ринків Швейцарії з припливом капіталу, відносно стабільним податковим середовищем та попитом з боку заможних міжнародних покупців. Зростання в Мадриді та Лісабоні підтримують порівняно привабливі ціни, клімат та високий інтерес іноземних інвесторів.
За п’ятирічний період європейським лідером став Мілан, де ціни на преміальне житло зросли на 36,2%. Далі йдуть Мадрид із зростанням приблизно на 29,7% та Цюрих — на 27,5%.
Лондон виявився єдиним із відстежуваних європейських ринків, де ціни знизилися за п’ять років — приблизно на 5%. Knight Frank пов’язує це з високими податками на угоди, скасуванням спеціального режиму для податкових нерезидентів та підвищеною вартістю кредитування.
До європейської частини індексу входять Берлін, Бухарест, Дублін, Франкфурт, Женева, Лісабон, Лондон, Мадрид, Мілан, Монако, Париж, Стокгольм, Відень і Цюрих.
Київ та інші українські міста в цьому дослідженні не представлені.
Міжнародна консалтингова група з українським корінням Jurisprudential Consulting Group оголосила про запуск комплексної європейської практики для супроводу українських компаній, підприємців та власників капіталу під час релокації та виходу на нові ринки, повідомили в компанії.
Новий напрям об’єднує міжнародне податкове планування, корпоративне структурування, легалізацію капіталу та підтвердження походження коштів, банківський комплаєнс, фінансову логістику, крипторегулювання, а також правовий захист у транскордонних економічних спорах та кримінальних справах.
У компанії пов’язують запуск практики зі зміною потреб українського бізнесу після масштабної релокації. Якщо на першому етапі підприємцям переважно були потрібні реєстрація компанії, банківський рахунок та міграційний статус, то сьогодні основні питання стосуються податкового резидентства власників, місця фактичного управління, структури дивідендів, банківської прийнятності капіталу та наслідків використання іноземних компаній з країни фактичного проживання.
«Українському бізнесу в Європі вже недостатньо просто відкрити компанію. Потрібно заздалегідь розуміти, де знаходиться управління, де формується дохід, як гроші надійдуть до особистого контуру власника та які документи прийме банк. Компанія, податкове резидентство, сім’я, активи та майбутні витрати мають бути частиною однієї моделі», — зазначив співзасновник та генеральний директор Jurisprudential Consulting Group Ярослав Мерецький.
Команда Jurisprudential налічує понад 50 фахівців, щороку компанія проводить понад 3 тис. консультацій, а понад 200 клієнтів перебувають під регулярним супроводом. У Jurisprudential зазначають, що новий формат має об’єднати роботу податкових консультантів, фінансистів, корпоративних юристів, фахівців з комплаєнсу та адвокатів у різних юрисдикціях навколо єдиної стратегії клієнта.
Управління практикою побудовано навколо трьох співзасновників. Ярослав Мерецький відповідає за стратегічний розвиток, міжнародне оподаткування, крипторегулювання, релокацію та публічний напрям. Георгій Войнович курує фінансову архітектуру та податкове моделювання. У його професійному досвіді є робота фінансовим директором великих агрохолдингів, товарних компаній, банківських та фінтех-проєктів. Владислав Каприца відповідає за міжнародне корпоративне та договірне право, складні угоди, аналіз ризиків, економічні спори та міжнародний правовий захист.
Окремий напрям практики пов’язаний з економічними кримінальними справами, міжнародним розшуком та координацією захисту в кількох країнах. Компанія співпрацює із зовнішніми адвокатськими групами та супроводжує справи, в яких одночасно виникають корпоративні, податкові, банківські та кримінально-правові ризики, включаючи питання, що стосуються національних правоохоронних органів, Інтерполу та Європолу.
«Фінансова логістика та легалізація капіталу — це не одне й те саме. Платіж можна здійснити технічно, але це не означає, що його походження витримає перевірку банку чи податкової. Ринок переповнений тимчасовими конструкціями: фіктивними позиками, формальними брокерськими договорами та документами, за якими немає реальної операції. Зазвичай такі рішення не усувають проблему, а переносять її на два-три роки», — сказав Мерецький.
За його словами, позика як інструмент може бути законною лише за наявності реального кредитора, підтвердженого джерела грошей, комерційної логіки, умов повернення та фактичного виконання договору. Якщо позика не повертається, виникає ризик її перекваліфікації у дохід. Якщо повертається, для погашення все одно знадобляться легально зароблені та документально підтверджені кошти.
У рамках нової практики Jurisprudential планує супроводжувати український бізнес у всьому ланцюжку міжнародної експансії: від вибору країни та податкової моделі до створення холдингу, відкриття фінансової інфраструктури, підготовки підтвердження походження капіталу, роботи з криптоактивами та захисту у разі транскордонного спору.
Компанія також має намір розширювати партнерську мережу з європейськими адвокатами, податковими консультантами, банками, платіжними установами, фінтех-проєктами та регульованими постачальниками послуг, пов’язаних із криптоактивами. У Jurisprudential вважають, що така мережа має зменшити кількість ситуацій, коли клієнт отримує окремі, але суперечливі рекомендації в різних країнах.
Практика Jurisprudential була заснована в Україні у 2011 році. Міжнародна мережа групи почала формуватися у 2019 році, а європейський етап прискорився після релокації українського бізнесу. Головний офіс розташований у Барселоні. За даними компанії, група також представлена в Лондоні, Варшаві та Таллінні й співпрацює з партнерами та корпоративними структурами в інших юрисдикціях Європи, Великої Британії, Швейцарії та ОАЕ.
Jurisprudential Consulting Group входить до Association of European Attorneys та має представництва в країнах ЄС, Великій Британії та ОАЕ.
Довідка. Jurisprudential Consulting Group — міжнародна група юридичного та фінансового консалтингу з українським корінням. Основні напрямки: міжнародне податкове планування, податкове резидентство, корпоративне структурування, легалізація капіталу, підтвердження походження коштів, банківський комплаєнс, крипторегулювання, релокація бізнесу та міжнародний правовий захист. Кількісні показники наведено за внутрішніми даними компанії.
Також Jurisprudential Consulting Group розвиває власний освітній напрям, присвячений міжнародному оподаткуванню, релокації бізнесу, банківському комплаєнсу, структуруванню капіталу, крипторегулюванню та веденню бізнесу в Європі. Компанія регулярно публікує аналітичні матеріали, практичні розбори та рекомендації на офіційному сайті, випускає освітній контент в Instagram та на YouTube, а також проводить інтерв’ю та подкасти з підприємцями, податковими консультантами, юристами, банкірами та іншими експертами, які успішно працюють на європейському ринку після релокації.
Такий формат дозволяє українським підприємцям отримувати актуальну практичну інформацію та своєчасно враховувати зміни європейського законодавства та вимог фінансового сектору. Детальніше ознайомитися з матеріалами можна на офіційному сайті https://www.jurisprudential.eu, в Instagram https://www.instagram.com/jurisprudential.eu та на YouTube https://www.youtube.com/@jurisprudential.
Фото. Зліва направо: Георгій Войнович, Ярослав Мерецький, Владислав Каприца, партнери Jurisprudential Consulting Group
