Високі ціни на ягоди у сезоні-2025 були обумовлені весняними приморозками, які в низці регіонів України пошкодили продукцію на 20-50% площ, а також світовою кон’юнктурою, повідомив президент Українською плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Якщо говорити про ціни 2025 року, то втрати по всіх основних ягідних позиціях склали від 20-50% через, в першу чергу, весняні приморозки. Втрати по врожаю також спіткали всі основні країни-експортери основних позицій – суниці садової, малини, лохини, черешні”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food.
Керівник асоціації зауважив, що високі ціни на продукцію дозволили виробникам компенсувати кінцевий фінансовий результат.
Баштанник нагадав, що за роки війни українське ягідництво втратило чимало виробничих площ, зокрема, у Херсонській та Миколаївській областях, де вирощувалися ранні ягоди.
“Можемо тільки констатувати, що, наприклад, за часи з 2022 року по нині висаджено багаторічних насаджень, у тому числі з гріхом разом, по державній грантовій програмі 3,8 тис. га. А якщо без державної допомоги, то йдеться про 4,5-5 тис. га. У цілому ж ягідництво наразі ведеться на 17-20 тис. га”, – розповів керівник УПОА.
За оцінкою експерта, наразі в Україні переробляється 95% всієї вирощеної малини, яка спрямовується в основному на заморожування. При цьому 95% цього продукту експортується.
“Україна з 2017 року по 2025-й включно із нетто-імпортера або нульового імпорто-експортного балансу замороженої малини перейшла в категорію найбільшого експортера замороженої малини в Європі”, – констатував Баштанник.
За його інформацією, культивованої лохини в Україні переробляється не більше 5%. Решта здебільшого експортується свіжою з огляду на економічну доцільність. Проте по цій культурі спостерігається стрімкий світовий тренд – у США на переробку іде 50% лохини, в Європі – 30%. В Україні цей показник наближається позначки в 30%.
Суниці садової в Україні переробляють 25-30% валового врожаю. Майже весь обсяг переробленої продукції залишається в Україні для внутрішньої споживання.
“Нам, на жаль, треба визнати, що в Україні як виробнику-експортеру замороженої суниці в Європі і світі робити нема чого, враховуючи собі вартість і ціни, які пропонує Марокко, Єгіпет, Туніс, Китай”, – сказав експерт.
Говорячи про виробництво джемів і варення, Баштанник зауважив, що в цього сегменті переварює крафтове виробництво. Його продукції вистачає для задоволення потреб HoReCa, натомість рітейл здебільшого покриває потреби українців за рахунок імпорту. Виробництва кількох потужних вітчизняних гравців не вистачає для задоволення потреб покупців супермаркетів.
“Якщо не враховувати якихось чорних лебедів, які не зрозуміло випливуть чи ні, то очікування від 2026 року в галузі позитивні. Україна продовжить нарощувати присутність на ринку свіжих і перероблених ягід Європи. Не дивлячись на дефіцит робочої сили, ми виглядаємо більш привабливо з точки зору собівартості в порівнянні з європейськими країнами. Відтак будемо відбирати частку ринку у країн, які традиційно домінували на європейському ринку. Це Польща і Сербія, в першу чергу”, – резюмував керівник УПОА.
Турецький виробник електромобілів TOGG (Türkiye’nin Otomobili Girişim Grubu) оголосив про початок виходу на європейські ринки та впровадження нових цифрових рішень, включаючи можливість оплати автомобілів криптовалютою, повідомляє видання Autogeek.
Згідно з повідомленням, компанія планує в 2025 році відкрити свої перші шоуруми в Німеччині, Нідерландах і Швейцарії, а також почати продажі на інших ринках ЄС.
TOGG вже представив в Європі електричний кросовер T10X, який стане першим серійним експортним автомобілем бренду.
Покупцям буде доступна інноваційна цифрова платформа «Trumore», через яку можна оформити замовлення, вибрати комплектацію, оплатити покупку — в тому числі з використанням криптовалюти або токенів, випущених в рамках екосистеми TOGG.
За словами керівництва компанії, інтеграція блокчейн-платежів відображає стратегію цифровізації та відкриває нові можливості для користувачів, поєднуючи електромобільність, фінтех і «розумну» інфраструктуру.
«Ми будуємо не просто автомобіль, а цифрову екосистему, де транспорт, зв’язок і фінанси поєднуються в єдину платформу», — заявив генеральний директор TOGG Гюрджан Каракаш.
Компанія вже випускає електромобілі на заводі в Гемліку (провінція Бурса). Виробничі потужності розраховані на 175 тис. автомобілів на рік, а в подальшому — до 1 млн одиниць до 2035 року.
TOGG розглядає вихід на європейський ринок як стратегічний крок для просування турецьких технологій та інтеграції в ринок ЄС.
Реальний масштаб безробіття в Європі може бути майже вдвічі вищим за офіційний — до 26,8 млн осіб. Такі дані наводить статистика, враховуючи так зване «приховане безробіття», повідомляє Euronews з посиланням на дані Eurostat.
За офіційними даними, в країнах Євросоюзу налічується близько 13,3 млн офіційно безробітних. Однак якщо включити тих, хто не шукає роботу активно, тих, хто хоче працювати більше годин, або тих, хто шукає, але не може почати відразу — приріст числа безробітних досягає 26,8 млн.
У термінах європейської статистики це називається ринок недостатньо використовуваної робочої сили (labour market slack / underemployment / mismatch). У другому кварталі 2025 року показник недовикористання трудових ресурсів склав 11,7 % від розширеної робочої сили (за даними вихідної публікації).
Країни з найвищим рівнем «прихованого безробіття»:
• Туреччина — 25,8 %
• Фінляндія — 19,5 %
• Швеція — 18,8 %
• Іспанія — 18,6 %
• Боснія і Герцеговина — 17,1 %
• Італія — 15,4 %
Серед країн з низьким рівнем «прихованого безробіття» — Польща (~5,1 %), Словенія, Мальта і Болгарія (всі нижче 6 %).
Майже 690 млн туристів здійснили міжнародні поїздки в першому півріччі 2025 року, це майже на 5%, або 33 млн більше, ніж рік тому, повідомляє Всесвітня організація туризму при ООН – UN Tourism.
“Кількість міжнародних турпоїздок за шість місяців 2025 року зросла на 5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року і становила майже 690 млн. Це приблизно на 4% більше, ніж за аналогічний період до пандемії”, – ідеться в повідомленні.
За даними UN Tourism, найвищі темпи зростання турпоїздок у першому півріччі було зафіксовано в Африці – плюс 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У країнах Північної Африки і на південь від Сахари приріст становив плюс 14% і 11% відповідно.
Європа за шість місяців прийняла близько 340 млн туристів, це на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року і на 7% більше, ніж у допандемійному 2019 році. Основні напрямки для подорожей у Європі – Франція та Іспанія збільшились на 5%. У Центральній і Східній Європі темпи ще вищі – плюс 9% порівняно з першим півріччям 2024 року, водночас в’їзні турпотоки на 11% нижчі, ніж до пандемії.
Кількість п у Північній і Південній Америці зросла на 3%, водночас результати окремо за регіонами були нерівномірними. Так, країни Південної Америки фіксують зростання туристичних прибуттів на 14%, у Центральній Америці – плюс 2%, тоді як у Північній Америці приросту не було через спад турпоїздок у США і Канаді. У Карибському регіоні також спостерігалося падіння показників, почасти через зниження попиту з боку основного турринку – США.
На Близькому Сході кількість турпоїздок знизилася на 4% у першому півріччі, водночас порівняно з 2019 роком приріст становив 29%. Як зазначили в UN Tourism, це найвищі показники темпу зростання серед усіх макрорегіонів.
Кількість прибуттів в Азійсько-Тихоокеанський регіон за цей період зросла на 11%, це 92% від допандемійного рівня. Північно-Східна Азія продемонструвала найвищі показники серед субрегіонів світу: у першому півріччі зростання турпотоку сюди становило 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Як уточнили в UN Tourism, серед великих туристичних напрямків найбільший приріст турпоїздок зафіксовано в Японії та В’єтнамі (плюс 21%), Марокко (плюс 19%), Південній Кореї (плюс 15%), Малайзії та Індонезії (плюс 9%), а також Гонконгу, Мексиці та Нідерландах (плюс 7%).
В’єтнам помітно розширив дію безвізового режиму, додавши до списку країн, громадяни яких можуть перебувати в країні до 45 днів без візи, ще 12 країн Європи. Це діє з 15 серпня 2025 року по 14 серпня 2028 року і охоплює держави ЄС, такі як Бельгія, Польща, Чехія та інші, що приєдналися до вже існуючого списку, що включає Францію, Японію, Великобританію та ін.
Це стало сигналом до пожвавлення ринку курортної нерухомості: туристи з довгим безвізовим періодом і високими доходами стали активно цікавитися купівлею вілл, апартаментів і кондо-готелів — особливо в туристичних зонах. Асоціація ріелторів В’єтнаму (VARS) відзначає зростання попиту і впевнене відновлення сектора.
Населення іноземців в країні незначне, але різноманітне:
Ціни на купівлю нерухомості (метр²):
Ціни на оренду (на місяць):
Консалтингова компанія Deloitte опублікувала 14-те видання звіту Property Index 2025 про ринки житла Європи. Дослідження охоплює 28 країн. Deloitte
Найдорожча країна для купівлі нової квартири у 2025 році — Люксембург (у середньому €8 760/м²); серед міст лідирує Тель-Авів — €13 970/м². Найшвидше за рік ціни зросли в Кракові (+28,1%), Єрусалимі (+25,2%), а також у Тирані та Вльорі (по +25,0% кожна).
Україна не була включена в це дослідження.
