Ескалація торговельної війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини загальним обсягом приблизно $9,5 трлн на рік, включно з двосторонньою торгівлею та інвестиціями, ідеться у звіті Американської торгової палати в ЄС (AmCham EU). AmCham EU, яка представляє американські компанії, що працюють у Європі, зазначає, що імпортні мита, які запроваджують, можуть негативно вплинути не тільки на обсяги торгівлі товарами, що підпадають під них, а й завдати шкоди трансатлантичним інвестиціям, сума яких набагато вища.
Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між США і Європою, з урахуванням Великої Британії, 2024 року сягнув рекордних $1,3 трлн, обсяг торгівлі послугами становив понад $750 млрд, повідомила торгова палата.
Водночас, за її оцінками, продажі «дочок» європейських компаній у США перевищили $3,5 трлн, а філій американських компаній у Європі – $4 трлн.
«Збиток для торговельних потоків товарами досить великий, – зазначає глава AmCham EU Мальте Лохан. – Головний ризик у тому, що все це почне позначатися і на інших зв’язках».
Президент США Дональд Трамп, говорячи про торговельні відносини США і Європи, переважно фокусується на торгівлі товарами, пише The Wall Street Journal. Він неодноразово висловлював занепокоєння високим дефіцитом США в торгівлі з ЄС, який торік становив $235,6 млрд.
Трамп уже запровадив 25%-ві мита на постачання до США сталі та алюмінію, зокрема з Європи. Він також погрожує запровадити аналогічні мита на імпорт європейських автомобілів, фармпрепаратів і низки інших товарів у відповідь на чинні в Європі податкові та регулятивні заходи.
Минулого тижня Трамп також пообіцяв запровадити 200%-ві тарифи на постачання до Штатів європейської алкогольної продукції у відповідь на рішення Євросоюзу підвищити мита на імпорт американського віскі до 50%. Виробники алкоголю як у США, так і в Європі вже заявили, що торгова війна завдасть глибокої шкоди галузі. Введення 200%-вих мит фактично закриє американський ринок для європейських виробників вина.
Наслідки взаємних погроз і заходів у відповідь можуть бути ще важчими, попереджає науковий співробітник Університету Джона Гопкінса і один з авторів звіту AmCham EU Ден Гамільтон. ЄС може відповісти Вашингтону, обклавши податками американські послуги, у торгівлі якими США мають профіцит.
Згідно зі звітом торговельної палати, до Європи надходить більше прямих американських інвестицій, ніж в інші регіони світу разом узяті. Тим часом на європейські компанії припадає майже дві третини всіх прямих інвестицій, що надходять у США.
Введення мит може ускладнити європейським компаніям відправлення компонентів, що випускаються в регіоні, на їхні власні підприємства в США, тоді як відповідні мита з боку ЄС або іншого торгового партнера Вашингтона можуть ускладнити експорт кінцевого продукту зі Штатів, зазначає Гамільтон. Політична невизначеність може призвести до того, що компанії утримуватимуться від трансатлантичних інвестицій.
«Хвильовий ефект конфлікту в торговельній сфері не обмежиться торгівлею», – підкреслює експерт.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив про необхідність завершення війни в Україні справедливим і міцним миром і наголосив на важливості трансатлантичних зв’язків, повідомляє канцелярія глави Польської держави.
«Ми щодня несемо на своїх плечах ризики війни. Війна в Україні має бути закінчена. Це має закінчитися справедливим і міцним миром. Підтримка зв’язків між Сполученими Штатами та Європою має фундаментальне значення», – сказав Дуда.
Він висловив сумнів, що збільшення допомоги Україні з боку країн Європи зможе компенсувати припинення допомоги від США, і закликав президента України Володимира Зеленського повернутися до переговорів з американською стороною щодо продовження підтримки.
«Президент Зеленський має повернутися за стіл переговорів за будь-яку ціну і якомога швидше, тому що в його інтересах, щоб Україна пережила цю війну. На мою думку, Україна не виживе без підтримки Сполучених Штатів», – сказав глава Польської держави.
За його словами, нічого не вказує на те, що Європа змінить свою поведінку і надасть Україні масштабну допомогу. «Можливо, вся Європа кардинально змінить свою попередню поведінку і раптом рішуче й одноголосно виступить проти Росії та надасть Україні винятково масштабну допомогу, яка дасть їй змогу далі захищатися і боротися. Можливо, вона надасть таку допомогу і Україна – по-перше – не буде завойована Росією, а по-друге – ця війна закінчиться щасливо для України. Однак після того, що Європа зробила з цього приводу, абсолютно нічого не вказує на це. Якщо хтось може змусити Росію припинити війну, то це Сполучені Штати Америки», – вважає президент.
Дуда також переконаний, що якщо буде укладено угоду між США та Україною щодо корисних копалин, «то Україна стане стратегічною для інтересів Сполучених Штатів, і я переконаний, що вони її захистять».
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році суттєво збільшила загальний експорт і продажі залізорудної сировина (ЗРС) – до понад 12 млн тонн та значно знизила собівартість продукції, зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков в інтерв’ю виданню “Форбс-Україна”.
“Ми повноцінно повернулися до програми підвищення операційної ефективності. Наприклад, переналаштували бізнес-процес на використання власної сировини. І за більшістю показників, я маю на увазі саме технічних, технологічних, виробничих, ми повернулися до найкращих результатів 2020-2021 років”, – констатував СЕО.
За його словами, основний мінус у відключення е/е і проблеми з її імпортом. Інша проблема: зростання тарифів на послуги природних монополістів, перш за все – збільшення тарифів на транспортування е/е, а також логістика. Крім того, наступ агресора в бік Покровська. Через це група була вимушена призупинили роботу шахти через неможливість забезпечити постачання е/е та безпекові фактори для співробітників.
“Ми готувались до цього і диверсифікували ланцюги постачання того ж самого вугілля – законтрактували наскільки могли від інших підприємств і відвантажили для потреб України з нашого підприємства в США. Ми точно не зупинимо металургійне виробництво через тимчасову зупинку шахти у Покровську. Але це матиме серйозний вплив на економіку компанії. Замість поставок найближчим логістичним шляхом, від Покровська до Запоріжжя і Кам’янського, тепер нам доведеться купувати вугілля по всьому світу, і логістична складова буде суттєво впливати на собівартість. Загалом, до 10% від вартості вугілля”, – сказав гендиректор.
Відповідаючи на питання з приводу економічної політики Дональда Трампа і очікувань щодо наслідків для світової економіки, Риженков пояснив, що “насправді невідомо, які ініціативи Дональда Трампа серйозні, а які працюють на підвищення ставок чи запрошення до діалогу”.
“Бачимо бурхливі дії, які піднімають хвилі у всій світовій економіці, валютах і так далі. Чим це все закінчиться? Коли така велика держава, як США, йде до протекціонізму, це серйозна проблема для світової економіки і, до речі, для самих США. Просто наслідки вони відчують пізніше – за три-чотири роки”, – прогнозує топ-менеджер.
У свою чергу він зазначив, що поставки “Метінвесту” до США незначні – навіть не у рамках похибки: “найбільша частка – чавун, який не підпадає під мито, і, думаю, це не зміниться – це сировина для американської економіки”.
Торкаючись питання про кадрові проблеми, СЕО повідомив, що зараз на підприємствах групи мобілізовано більш ніж 20% штату працівників, або 30% від військовозобовʼязаних. Риженков вважає, що потрібна нормальна, продумана система бронювання, яка дозволить працювати. Бронювання – це не пільга для бізнесу, як дехто каже, а невідʼємна складова збереження економічної основи обороноздатності держави. Якщо не буде працювати економіка, Україна програє війну, незважаючи на підтримку Заходу.
Стосовно експортної стратегії у порівнянні з періодом до повномасштабної війни, то вона сильно не змінилася.
“Є наші ключові ринки – Україна, країни ЄС, куди ми постачали понад 50% продукції до повномасштабного вторгнення. І є всі інші – так звані балансові ринки, для яких притаманний більш опортуністичний підхід постачання. Коли нам вигідно, ми туди йдемо, а коли невигідно – не йдемо”, – констатував гендиректор.
Для залізорудної сировини ключові ринки групи – країни ЄС. І компанія їх збільшила, вийшла на Скандинавію, країни Північної Європи. Те, що ми не можемо продати в ЄС через обмежені обсяги споживання, йде у Південно-Східну Азію: Китай, Південну Корею і так далі, сказав керівник компанії.
“Основне, на чому сфокусувалися, – виготовлення залізорудної сировини з більшим вмістом заліза, яка зараз користується попитом. Уже освоїли її виробництво на спільному підприємстві – Південному ГЗК. До повноштабного вторгнення зробили це на нашому Центральному ГЗК”, – пояснив СЕО.
Стосовно прогнозу – які фактори найбільше впливатимуть на експорт у 2025 році і які потенційні критичні ризики – Риженков ділить їх на декілька блоків. Перший – збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. Для цього потрібно, щоб державні монополії не створювали додатковий тарифний тиск на працюючий бізнес.
Другий – збереження доступу до зовнішніх ринків (важливо зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією) та посилення санкцій проти ГМК РФ, яка продовжує продавати сляби і чавун до ЄС через позицію окремих країн.
Третій – послідовна екологічна та промислова політика держави з екомодернізації та декарбонізації. Україні через війну потрібна відстрочка по СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал.
“Якщо ж казати про нові виклики, то це доступ для фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. Але ці теми – післявоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир”, – вважає експерт.
Говорячи про енергонезалежність підприємств “Метінвесту”, СЕО уточнив, що у групи є власна генерація – близько 45-50 МВт, яка забезпечує найбільш критичні процеси – близько 10% споживання енергетики компанією. Будується ще 40 МВт газової генерації, які буде введено 2025 року, також встановлюються сонячні панелі.
Стосовно інвестицій, гендиректор підкреслив, що через безпекові ризики компанія не може інвестувати в Україну, як раніше. Були серйозні інвестплани в Маріуполі, Кривому Розі, Запоріжжі, Камʼянському. Тим не менш, у 2024 році загальний обсяг інвестицій сягнув близько $670 млн на майданчиках групи в Україні. Це і OPEX, і CAPEX. Як тільки компанія зможе залучати фінансування, то будуть плани по великим проєктам.
У цьому році також багато планів, наприклад, за власні кошти робиться проєкт згущення хвостової пульпи на Північному ГЗК і ремонт доменної печі №9 на “Каметсталі”. Обсяг інвестицій тільки в ці проєкти в Україні близько $50 млн.
Інвестплани за кордоном – це найбільший проєкт на найближчі роки – будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Орієнтовна вартість спільного проєкту – EUR2,5 млрд.
Серед інших потенційних придбань – цікавить Східна, Південна Європа – регіони, де можна створити синергію з вже існуючими бізнес-процесами групи і українськими активами. Можливо, компанія візьме участь у конкурсі по продажу польського заводу Huta Chestochowa, який колись належав “Індустріальному Союзу Донбасу”.
“В Україні маємо стратегію зеленої модернізації українських підприємств вартістю $8 млрд на 7-10 років. Готові стартувати з цією стратегією одразу, як тільки війна закінчиться і Україна отримає гарантії безпеки”, – додав Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Європа має бути готовою до можливого збільшення мит на імпорт товарів у США, яке обіцяв президент Дональд Трамп, заявила голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Те, що Трамп поки що не підписав указу про введення додаткових мит на весь обсяг імпорту, було «дуже розумним підходом, оскільки тотальні тарифи необов’язково призведуть до очікуваних результатів», сказала Лагард в інтерв’ю CNBC у Давосі.
На її думку, нові американські мита будуть більш «виборчими і сфокусованими».
«Нам у Європі потрібно готуватися і чекати заздалегідь, що станеться, щоб дати на це відповідь», – додала Лагард.
При цьому голова ЄЦБ зазначила, що регулятор «не надто стурбований» зовнішніми ризиками для інфляції.
У відповідь на запитання журналіста щодо можливих наслідків нової хвилі інфляції в США Лагард сказала, що «прискорення інфляції в Сполучених Штатах буде проблемою для Сполучених Штатів, і саме там насамперед відчуватимуться основні наслідки».
ЄЦБ знизив ставки загалом на 100 базисних пунктів 2024 року, тепер ключова ставка за депозитами перебуває на рівні 3%. Економісти чекають від регулятора чотирьох знижень ставки по 25 б.п. кожне у 2025 році. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Експорт електроенергії до Європи в листопаді знизився на 31% порівняно з жовтнем і був майже вчетверо меншим за її імпорт, повідомив Український аналітичний центр у сферах політики, енергетики та безпеки DiXi Group з посиланням на Energy Map.
“Минулого місяця експорт е/е впав на 31% – до 41,9 тис. МВт*год”, – йдеться в повідомленні DiXi Group у Facebook.
Згідно з ним, 30% або 12,7 тис. МВт*год надійшло до Словаччини, ще 23% (9,4 тис. МВт*год) – до Угорщини. По 19% (8,1 тис. МВт*год і 7,8 тис. МВт*год) – у Молдову та Румунію. 9% (3,9 тис. МВт*год) надійшло до Польщі.
За наведеною DiXi інформацією, імпорт становив 162,4 тис. МВт*год, що на 11% менше за показник жовтня і майже вчетверо більше за експорт.
DiXi пояснила, що експорт зазнав падіння в другій половині минулого місяця, а імпорт водночас зріс унаслідок масованих атак РФ на енергетичну інфраструктуру 17 і 28 листопада, що призвело до дефіциту в енергосистемі.
Як повідомлялося, за даними “Д.Трейдінг”, у листопаді-2024 Україна залишається нетто-імпортером електроенергії, а її імпорт становив 165 млн кВт*год, що на 9% нижче за показник жовтня.
Як повідомляла DiXi, у жовтні-2024 Україна експортувала 60,7 тис. МВт*год замість 0,7 тис. МВт*год у вересні.
Попри загальний дефіцит е/е, спричинений 11 цьогорічними масованими атаками РФ на енергосистему, у певні години, зокрема, активної роботи ВДЕ-генерації, а також уночі, в Україні є її надлишок, який дає змогу експорту. Альтернативою експорту є, зокрема, примусове обмеження виробництва е/е з ВДЕ, яке має компенсуватися НЕК “Укренерго”. Через профіцит також мають знижувати потужність інші види генерації.
Гірничо-металургійна група «Метінвест» готова інвестувати в Європу і розширювати свою присутність на ринку, включно з виробництвом сталі, і зараз перебуває в процесі злиття та поглинання деяких європейських металургійних активів, повідомив керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовез на Європейському бізнес-саміті, що відбувся в Брюсселі.
«Ми ведемо переговори з кількома європейськими компаніями про прихід в Україну. Зараз ми перебуваємо в процесі злиття і поглинання деяких європейських металургійних активів, адже володіємо величезною ресурсною базою і хочемо використовувати її належним чином», – сказав топ-менеджер.
За словами керівника офісу СЕО «Метінвесту», до війни група зі штатом близько 120 000 осіб формувала приблизно 5% ВВП України. А з початком повномасштабного вторгнення компанія втратила майже 50% підприємств, зокрема в Маріуполі та Авдіївці. Зараз у «Метінвесті» близько 60 000 співробітників, які працюють в Україні, Італії, США, Болгарії та Великій Британії. Близько 9000 працівників компанії служить у ЗСУ, близько 1000 співробітників загинули. Підприємства групи працюють під загрозою обстрілів – частина потужностей розташована всього за 10 км від лінії фронту.
Водовіз наголосив на важливості виходу на ринок ЄС, особливо в умовах, коли Україна бореться з російською агресією.
«Україна володіє найбільшою ресурсною базою на європейському континенті. І ми можемо запропонувати Європі доступ до цих ресурсів. Натомість ми хочемо отримати доступ до європейських технологій і фінансової системи для реалізації проєктів як в Україні, так і в ЄС. Але нам не потрібні дармові гроші – ми готові конкурувати. Готові бути частиною економічного суспільства Європи і хочемо, щоб цей процес вступу завершився якомога швидше», – констатував керівник офісу СЕО “Метінвесту”.
При цьому він уточнив, що головна перепона для України на шляху до євроінтеграції – війна: «Ми не можемо просто заплющити очі на війну, але в нашого уряду є домашнє завдання – пройти через усі процедури вступу до Євросоюзу: моніторинг, застосування законів тощо». Топ-менеджер підкреслив, що євроінтеграція України посприяє забезпеченню стратегічної автономії європейської металургійної промисловості від РФ.
