Спотова ціна газу в Європі злетіла вище за $2700/тис. куб. м на новини про новий ремонт на магістралі “Північний потік”.
Вартість найближчого (вересневого) ф’ючерсу на TTF на біржі ICE Futures у п’ятницю ввечері досягла $2712 за тисячу кубометрів.
У п’ятницю ввечері “Газпром” повідомив, що єдиний робочий газоперекачувальний агрегат відправної компресорної станції магістралі “Північний потік” КС “Портова” буде зупинено з 31 серпня по 2 вересня на три доби для проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних робіт.
Газопровід здатний транспортувати за добу до 167 млн куб. м газу, але потужності скоротилися через порушення графіка обслуговування обладнання відправної станції морської магістралі – компресорної станції “Портова”. На ній встановлені газоперекачувальні агрегати компанії Rolls-Royce, газотурбінний бізнес якої перейшов до Siemens. Через санкції Канади, введені у відповідь на військову агресію РФ в Україні, з ремонтної бази Siemens Energy до Росії вчасно не повернулася одна турбіна. Тим часом настав час капітального ремонту інших двигунів як у зв’язку з напрацюванням міжремонтного пробігу, так і у зв’язку з поломками.
Приблизно 60% території ЄС та Британії цього року зазнають наслідків посухи, які посилює аномальна спека, повідомив у середу портал Axios з посиланням на європейську Службу моніторингу атмосфери “Коперник”.
“Засуха разом із високими температурами веде до зростання небезпеки пожеж через брак дощів і до появи сухостію”, – наголошується у заяві служби.
При цьому такі країни ЄС, як Франція, Іспанія, Італія та Нідерланди стикаються з нестачею води. Подібні умови негативно впливають на сільське господарство, енергетику та річкове судноплавство.
Головна метеорологічна служба Великобританії повідомила, що південь та схід Англії пережили найспекотніший липень за весь час спостережень. Метеорологи очікують, що суха погода триватиме до жовтня.
Співробітники Служби моніторингу атмосфери раніше, проаналізувавши дані за кінець липня, встановили, що до середини місяця до 45% території ЄС опинилися у зоні посухи, а на 15% спостерігався серйозний дефіцит води.
Також у липні фахівці служби прогнозували, що сухі погодні умови в регіоні збережуться у серпні та вересні.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 20 липня 2022 року становила 3 млн 709,33 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За три тижні з 29 червня зростання склало близько 135 тис., тоді як за попередні два тижні – 170 тис., а всього з кінця травня – близько 775 тис.
Найбільший приріст показали Польща (близько 40 тис.), Чехія (близько 13,5 тис.), Великобританія (близько 13 тис.) та Італія (близько 11 тис.).
Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 234,7 тис. при тому, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, з початку війни прибуло 4,968 млн осіб , а у зворотному напрямку відбуло в Україну 3,045 млн.
Слідом йдуть Німеччина та Чехія, де кількість біженців, що зареєструвалися для тимчасового захисту, з України склала відповідно 670 тис. (дані не змінюються з 21 червня) і 396,18 тис.
ООН, посилаючись на дані уряду, зазначає, що загалом у Німеччині, де українцям дозволено перебувати без реєстрації до кінця серпня, було зафіксовано 893 тис. біженців з України. Виходячи з поданих даних, значна частина з них ще не зверталася за статусом тимчасового захисту у цій країні.
У Чехії ситуація, згідно з інформацією ООН, інша: за статусом захисту звернулися майже всі, хто прибув – 396,18 тис. із 396,33 тис.
У переважній більшості інших країн картина подібна до Чехії: статистика зафіксованих біженців повністю або майже дорівнює статистиці тих, хто звернувся за статусом захисту, що ймовірно пов’язано з особливістю їх обліку та завершенням 90-денного терміну перебування в рамках безвізового режиму. Винятком, подібним до Німеччини, є лише Румунія – 45,53 тис. зі статусом з 84,53 тис. зафіксованих у країні біженців та Естонія – 30,29 тис. з 46,73 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці за кількістю зареєстрованих біженців з України – 143,13 тис., а замикає п’ятірку Іспанія, в якій за три тижні кількість зареєстрованих збільшилася на 5 тис. – до 128,89 тис.
Слідом йде Болгарія з показником – 123,36 тис., єдина у якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша за кількість зафіксованих біженців з України – 86,58 тис.
Понад 50 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Великій Британії – 99,7 тис., Франції (дані на 4 липня) – 92,16 тис. (зростання на 4,2 тис.), Словаччини – 85,77 тис. (зростання більше ніж на 6 тис.).
Серед цих країн також Австрія – 76,21 тис., Нідерланди (дані на 5 липня) – 68,05 тис., Литва – 59,47 тис., Швейцарія – 57,02 тис. та Бельгія – 51,12 тис.
Слідом йдуть Португалія – 47,75 тис., Ірландія – 44,58 тис. (зростання на 4,2 тис.), Бельгія – 48,38 тис., Швеція – 40,45 тис., Латвія – 35,80 тис. , Фінляндія – 32,67 тис., Данія – 29,83 тис. та Угорщина – 26,93 тис., а також згадані вище Румунія та Естонія.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в Норвегії – 21,06 тис., Греції – 16,80 тис., Хорватії – 16,09 тис. та на Кіпрі – 14,37 тис.
ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про набуття ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 86,24 тис., Грузія – 23,11 тис., Азербайджан – 4,80 тис., Албанія – 2,50 тис., Північна Македонія – 1,64 тис., Вірменія – 0,49 тис. та Боснія та Герцеговина – 0,30 тис. Окремо варто вказати Росію та Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 1 млн 745,80 тис. та 16,68 тис. осіб. У інформації ООН зазначається, що у РФ зафіксовано всі перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 10,35 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
Загалом, за даними ООН на 19 липня, з України з початку війни виїхало 9,567 млн осіб, тоді як назад повернулося (без даних Угорщини, РФ та Білорусі) 3,793 млн. Згідно з цією інформацією, загальну кількість біженців з початку війни можна оцінити приблизно у 5 ,4-5,5 млн осіб, у тому числі до Росії – близько 1,75 млн осіб.
“З початку російського вторгнення майже третина українців були змушені залишити свої будинки. На сьогоднішній день це найбільша криза переміщення людей у світі. В Україні понад 6,3 млн людей залишаються переміщеними в результаті війни”, – зазначає УВКБ ООН, хоча три тижні тому оцінка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні була вищою – 7,1 млн.
Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у понеділок прибула до Баку для підписання нової угоди щодо постачання азербайджанського газу до ЄС.
“Сьогодні я перебуваю в Азербайджані для підписання нової угоди. Наша мета: за кілька років подвоїти постачання газу з Азербайджану до ЄС. Азербайджан буде важливим партнером для безпеки наших постачань і на шляху до кліматичної нейтральності”, – написала Ляєн у своєму акаунті у твіттері.
Раніше європейські ЗМІ повідомили, що Євросоюз та Азербайджан планують підписати меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в газовій сфері, згідно з яким сторони розраховують довести до 20 млрд кубометрів щороку до 2027 року постачання газу з Азербайджану.
Як повідомлялося, постачання азербайджанського газу газопроводом TAP споживачам в Італії, Греції та Болгарії почалися 31 грудня 2020 року.
2021 року Азербайджан експортував до Європи 8,2 млрд кубометрів газу, у I кварталі 2022 року – 2,6 млрд кубометрів газу. 2022 року обсяг експорту азербайджанського газу до Європи, за прогнозом, перевищить 10 млрд кубометрів.
Загальна довжина газопроводу TAP становить 878 км, з яких 550 км проходить північною частиною Греції, 215 км –територією Албанії, 105 км –Адріатичним морем та 8 км –територією Італії. TAP є останнім компонентом проєкту ПГК – інфраструктури для постачання азербайджанського газу до Європи.
Газопровід призначений для транспортування 10 млрд. кубометрів на рік природного газу з родовища Шах-Деніз у рамках “Стадії-2” його розробки до Європи. Пропускна спроможність газопроводу дозволяє збільшити його потужність удвічі – до 20 млрд. кубометрів на рік.
Європа обігнала Азію і стала найбільшим покупцем американської нафти, повідомляє агентство Bloomberg.
У січні-травні Європа закупила 213,1 млн барелів нафти, Азія – 191,1 млн барелів, свідчать дані Міністерства торгівлі США. Востаннє така ситуація на початку року складалася шість років тому, коли Штати відмовилися від заборони експорту нафти.
Оскільки Європа намагається зменшити свою залежність від російських енергоносіїв і переключається на американську нафту, цілком імовірно, що нинішня модель торговельних потоків збережеться, зазначає нафтовий аналітик Energy Aspects Крістофер Гейнс. За його словами, видобуток у США зростає, але недостатньо швидко, щоб задовольнити потреби і Азії, і Європи. Крім того, Близький Схід, мабуть, обмежений у можливостях нарощування виробництва та постачання до Європи.
“Уся увага буде прикута до того, чи зможе ОПЕК збільшити видобувні потужності наступного року і яку частку ринку вона зможе повернути”, – вважає аналітик із розвідки та видобутку ESAI Елізабет Мерфі.
Вересневі ф’ючерси на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 10.35 кч у п’ятницю подорожчали на 0,6% – до $99,71 за барель. Котирування ф’ючерсів на сорт WTI на серпень на електронних торгах на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зросли на 0,3% – до $96,04 за барель.
Українці у квітні-травні 2022 року розмитнили понад 123 тис. автомобілів на іноземних номерах на пільгових умовах, сума податкової та митної пільги сягнула 13,6 млрд грн.
“Отже, свіжі дані щодо ввезених авто з пільгою: квітень-травень – 123,6 тис. машин. Загальна сума податкової та митної пільги – 13,6 млрд грн”, – написав у телеграм-каналі заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Він додав, що темпи ввезення автомобілів не зменшуються: в середньому в будній день українці заводять по 4-5 тис. авто.
Як повідомлялося, 6 квітня набув чинності закон із поправками до Податкового кодексу України №2142-IX (у ВР проходив як №7190) про пільговий імпорт у період війни. Відповідно до нього, імпорт товарів в Україну звільнено від ввізного мита та ПДВ для платників єдиного податку першої-третьої групи, які сплачують податок за ставкою 2% від обороту, а також встановлено спрощену форму розмитнення. Депутати також повністю звільнили від оподаткування імпорт транспортних засобів громадянами, а також суб’єктами спрощеної системи.
