Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) ініціює офіційне звернення до Європейського парламенту щодо правил реєстрації українських організацій у Реєстрі прозорості ЄС.
«Національна асоціація лобістів України найближчим часом направить офіційне звернення до Європейського парламенту з проханням надати чіткі та однозначні роз’яснення щодо того, які саме українські організації зобов’язані реєструватися в Реєстрі прозорості Європейського Союзу для здійснення взаємодії з європейськими інститутами», – повідомила вона агентству «Інтерфакс-Україна».
Асоціація також підніме питання про те, чи повинні українські суб’єкти: громадські організації, професійні об’єднання, бізнес-асоціації, консалтингові компанії, благодійні фонди та інші структури, – проходити додаткову реєстрацію і отримувати статус лобістів при роботі з органами ЄС відповідно до вимог європейського законодавства.
В асоціації зазначають, що з початком дії закону України «Про лобіювання» та активним курсом держави на євроінтеграцію питання гармонізації української практики лобіювання з підходами Європейського Союзу стає критично важливим. Відсутність чітких інструкцій і єдиної позиції може створювати правову невизначеність для українських організацій, які прагнуть працювати в правовому полі ЄС і представляти інтереси України на міжнародному рівні.
«Ми прагнемо отримати офіційне пояснення, щоб українські організації могли діяти відповідно до європейських правил, уникати ризиків і забезпечувати максимальну прозорість своєї діяльності. Це також важливо для захисту іміджу України як держави, яка рухається шляхом цивілізованої взаємодії та відкритої адвокації», – зазначає НАЛУ.
Отримані роз’яснення Європейського парламенту планується оприлюднити і передати українським інститутам, бізнесу та громадським організаціям як офіційний орієнтир для подальшої роботи з органами ЄС.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) підтримує ініціативи Європарламенту щодо встановлення мінімального віку доступу до соціальних мереж, відеоплатформ і цифрових AI-сервісів, а також щодо заборони найбільш шкідливих і залежних цифрових практик, спрямованих на неповнолітніх.
«НАЛУ повністю підтримує цю ініціативу Європарламенту і розглядає її як важливий крок до формування безпечного, етичного та відповідального цифрового середовища», – йдеться в заяві правління НАЛУ, переданій агентству «Інтерфакс-Україна».
НАЛУ зазначає, що європейські рекомендації передбачають, зокрема, встановлення мінімального віку доступу до соцмереж у 16 років, можливість доступу дітей 13-16 років тільки за згодою батьків, заборону найбільш шкідливих елементів цифрового дизайну, включаючи autoplay, infinite scroll, dark patterns, нав’язливими алгоритмами рекомендацій, заборону таргетованої реклами та інфлюенсерського маркетингу, спрямованих на неповнолітніх, а також посилену відповідальність цифрових платформ за захист дітей, включаючи персональну відповідальність керівників компаній і впровадження в них технологій.
“У контексті європейської інтеграції України та адаптації національного регулювання до стандартів ЄС, НАЛУ заявляє, що офіційно підтримує пропозиції Європейського парламенту щодо реформування правил цифрової безпеки дітей. Представництво українських лобістів у Брюсселі вже розпочинає консультації з європейськими інститутами для узгодження підходів, які можуть бути імплементовані в Україні”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що асоціація рекомендуватиме Верховній Раді та профільним комітетам розглянути можливість адаптації запропонованих європейських норм до національного законодавства.
«НАЛУ готова надати експертну, аналітичну та нормативно-методичну підтримку українським органам влади при розробці відповідних законодавчих змін. Асоціація вважає, що захист неповнолітніх онлайн є питанням національної безпеки, цифрового здоров’я суспільства та відповідальності держави перед молодим поколінням», – наголошується в документі.
В асоціації підкреслили, що НАЛУ і надалі працюватиме над затвердженням прозорих і європейських стандартів у сфері цифрової політики та адвокації, сприяючи формуванню сучасного законодавства, яке захищатиме дітей і підтримуватиме розвиток етичного цифрового простору в Україні.
Європейський парламент 26 листопада 2025 року прийняв доповідь, в якій закликав до введення в Європейському Союзі уніфікованого мінімального віку 16 років для доступу до соціальних мереж, відеоплатформ і цифрових AI-сервісів, а також до заборони найбільш шкідливих і залежних цифрових практик, спрямованих на неповнолітніх.
Рада ЄС оголосила в суботу, що погодила з Європейським парламентом бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро.
“Сьогоднішня угода демонструє, що Європа здатна діяти навіть у непрості часи. Бюджет ЄС на 2026 рік дасть нам змогу реалізувати наші спільні пріоритети: безпеку, конкурентоспроможність і прикордонний контроль – і при цьому гарантувати можливість швидкого й ефективного реагування на непередбачувані потреби й кризи”, – заявив міністр фінансів Данії, що головує в Раді ЄС, та головний парламентарій ради щодо бюджету на 2026 рік Ніколай Ваммен.
Загальний обсяг бюджетних зобов’язань ЄС на 2026 рік становить 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – 190,1 млрд євро. “Зобов’язання є юридично оформленими обіцянками витратити кошти на заходи, реалізація яких розрахована на кілька фінансових років. Виплати покривають витрати, що виникають із зобов’язань, прийнятих у рамках бюджету ЄС у поточному та попередніх фінансових роках”, – пояснює рада в опублікованому комюніке.
Це шостий річний бюджет довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. Бюджет на 2026 рік доповнюється заходами з підтримки відновлення після COVID-19 у рамках спеціальної програми NextGenerationEU, зазначається в документі.
Виплати на оборону і безпеку ЄС у 2026 році заплановано на 2,25 млрд євро. На міграцію та управління кордонами – 3,88 млрд євро. На політику сусідства і зовнішньополітичну діяльність – 16,56 млрд євро. На спільний ринок, інновації та цифровізацію – 23,33 млрд євро.
Тепер Рада ЄС і Європарламент мають офіційно затвердити досягнуту угоду. Очікується, що Рада ЄС схвалить її 24 листопада. Для ухвалення бюджету потрібна кваліфікована більшість голосів, повідомляється в комюніке.
У Європейському союзі в четвер стартують вибори до Європарламенту (ЄП), які триватимуть до 9 червня включно.
Нідерланди проведуть вибори 6 червня. Ірландія – 7 червня. Латвія, Мальта, Словаччина – 8 червня. Чехія голосуватиме два дні: 7 і 8 червня, а Італія – 8 і 9 червня. Решта держав ЄС проводять вибори 9 червня.
Понад 370 млн європейських громадян мають право голосувати у 27 державах ЄС, щоб обрати 720 членів Європейського парламенту.
Ці вибори відбуваються в один тур і мають на меті визначити національні контингенти представників – депутатів Європейського парламенту. Голосування проводиться за повними списками висунутих політичними партіями або коаліціями кандидатів. Списки, які не набрали 5% голосів, до ЄП не проходять.
Перші оцінки нового складу Європарламенту опублікують 9 червня близько 20:15-20:30 за брюссельським часом (21:15-21:30 за Києвом). Попередні результати очікуються між 23:15 і 23:30 (00:15 і 00:30 кв, 10 червня).
На 16-19 липня запланована пленарна сесія ЄП у Страсбурзі. Обрані євродепутати зберуться для структурування політичних фракцій, виборів керівництва Європарламенту і розподілу інших організаційних постів.
Після цього настане період вибору керівниками країн ЄС і Європарламентом голови Європейської комісії (ЄК) і формування виконавчої колегії ЄК – 27 європейських комісарів.
Для обрання головою ЄК кандидат спочатку має отримати підтримку кваліфікованої більшості керівників 27 країн ЄС. Після цього йому належить набрати щонайменше 361 голос від 720 нових депутатів Європейського парламенту.
Чинна очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже заявила про своє бажання піти на другий головуючий мандат. На початку березня правоцентристська Європейська народна партія, що має найбільшу фракцію в Європарламенті, затвердила під час конгресу її кандидатуру на другий термін на посаді голови Єврокомісії.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Депутат Європейського парламенту (ЄП), заступник голови делегації ЄП у Комітеті парламентської асоціації ЄС-Україна Віола фон Крамон (Viola von Cramon, Німеччина, Зелена група/Європейський вільний альянс) говорить про необхідність включити представників опозиції до виконавчих органів влади.
В ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” депутатка ЄП констатувала, що проведення президентських виборів в Україні через війну, яку веде РФ, неможливе. У зв’язку з цим вона висловилася на підтримку включення представників опозиції до органів української виконавчої влади.
“Так, це те, що я вважаю необхідним. Думаю, нам слід було поставити це попередньою умовою на самому початку (надання Україні фінансової допомоги)… Ви бачили, як Нетаньягу (прем’єр-міністр Ізраїлю) від самого початку, через 24 години після нападу (терористичної організації ХАМАС на Ізраїль) створив військовий кабінет. Він подбав про те, щоб включити всіх, і щоб усі говорили одним голосом. Того ж можна було очікувати від України”, – сказала вона.
При цьому депутатка ЄП не виключила, що цю умову може бути зазначено під час надання подальшої фінансової підтримки. “Я б сказала, що цього можуть вимагати США, ЄС, Німеччина та інші донори. Я думаю, потрібно зробити так, щоб усі учасники політичної арени отримували однакову увагу, однаковий доступ і однаковий фінансовий огляд. Таким чином, вони знають, які гроші приходять і йдуть, і чому ухвалюються ті чи інші рішення. Я за те, щоб більшою мірою включати опозицію в процес ухвалення рішень на виконавчому рівні”, – аргументувала вона.
Крім того, співрозмовниця агентства, констатуючи неможливість проведення виборів по всій Україні, допустила обговорення проведення місцевих виборів на неокупованих територіях. “Конституція (України) не дозволяє проводити вибори під час війни. Але, можливо, можна було б обговорити або подумати про місцеві вибори на тих територіях, у тих регіонах, які не окуповані. Але я не впевнена, що це обговорюється, і не мені, як європейцю, про це говорити”, – зазначила фон Крамон.
Депутат ЄП також прокоментувала випадки, коли депутатам Верховної Ради відмовляли в підписанні відряджень за межі країни. “Так, ми дуже добре про це обізнані і боремося за права моїх колег. Це не нормально. Але справа не тільки в опозиції. Цікаво, що після одного з голосувань із таким самим зверненням зіткнулися й ті люди, які не голосували за певний закон. Тож справа не тільки в опозиції. Насправді це використовується як політичний інструмент проти тих депутатів, які не слідували за президентською лінією, і це проблема”, – зазначила фон Крамон.
Вона вважає, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук “нічого не вирішує”, а рішення ухвалює “генеральний секретар Ради (В’ячеслав Штучний), призначений Офісом президента”. “У вас є обраний спікер палати Української Ради, але є і генеральний секретар, призначений Офісом президента, який ухвалює всі рішення, заробляє багато грошей – 13 тис. євро і не зобов’язаний розкривати (декларувати) свої активи і свої доходи. Це те, що мене дійсно турбує”, – сказала європейська політикиня.
Фон Крамон також вважає, що Верховна Рада могла б знову допустити журналістів висвітлювати свою роботу. “Я думаю, було б справедливо залишити двері (парламенту) відчиненими і дати місце журналістам, які зацікавлені в репортажах безпосередньо про дебати, щоб відчути дух, динаміку дебатів, але я не думаю, що мені це прокоментувати”, – зазначила депутатка ЄП.
Водночас вона переконана, що преса в Україні “вільна”, хоча й “є певні обмеження і, звичайно, багато субцензури”. “Це більше схоже на те, що ви думаєте: “Якщо я опублікую це, якщо я буду це критикувати, це може опинитися в руках Путіна або допоможе Путіну дискредитувати Україну”, і, звичайно, це не в інтересах більшості журналістів. Але я б не сказала, що є якісь, скажімо так, червоні лінії, які не можна переступати”, – пояснила фон Крамон свою думку.
При цьому вона також вважає, що “в Офісі президента спостерігається тенденція не давати слова опозиції та критикам”. “Цим марафоном (телемарафон “Єдині новини”) вони, фактично, включили всіх журналістів і домоглися того, що плюралізм медіа-ландшафту практично зник. Ця єдність не відображає розмаїття політичного ландшафту, і це можна критикувати. Я критикую це. Але я б не сказала, що немає вільних і об’єктивних ЗМІ”, – констатувала депутатка Європейського парламенту.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні на партійній конференції в Пескара заявила, що висуне свою кандидатуру на червневих виборах до Європарламенту, передає Reuters.
«Ми хочемо зробити в Європі те, що ми зробили в Італії… створити більшість, яка об’єднає правоцентристські сили, і відправити лівих в опозицію”, – сказала Мелоні.
Прізвище Мелоні буде першим у виборчих бюлетенях від керівної партії «Брати Італії» в усіх п’яти італійських виборчих округах на європейських виборах.
Італійська прем’єрка спробує посилити підтримку своєї партії, однак, як зазначає агентство, у разі обрання вона не займе місце в Європарламенті.
Вона пообіцяла, що не використає «жодної хвилини» свого перебування на посаді прем’єр-міністра для передвиборчої кампанії.
Згідно з останніми опитуваннями, зазначає Reuters, її партія є найпопулярнішою в Італії з 27% підтримки.
