У Європейському союзі в четвер стартують вибори до Європарламенту (ЄП), які триватимуть до 9 червня включно.
Нідерланди проведуть вибори 6 червня. Ірландія – 7 червня. Латвія, Мальта, Словаччина – 8 червня. Чехія голосуватиме два дні: 7 і 8 червня, а Італія – 8 і 9 червня. Решта держав ЄС проводять вибори 9 червня.
Понад 370 млн європейських громадян мають право голосувати у 27 державах ЄС, щоб обрати 720 членів Європейського парламенту.
Ці вибори відбуваються в один тур і мають на меті визначити національні контингенти представників – депутатів Європейського парламенту. Голосування проводиться за повними списками висунутих політичними партіями або коаліціями кандидатів. Списки, які не набрали 5% голосів, до ЄП не проходять.
Перші оцінки нового складу Європарламенту опублікують 9 червня близько 20:15-20:30 за брюссельським часом (21:15-21:30 за Києвом). Попередні результати очікуються між 23:15 і 23:30 (00:15 і 00:30 кв, 10 червня).
На 16-19 липня запланована пленарна сесія ЄП у Страсбурзі. Обрані євродепутати зберуться для структурування політичних фракцій, виборів керівництва Європарламенту і розподілу інших організаційних постів.
Після цього настане період вибору керівниками країн ЄС і Європарламентом голови Європейської комісії (ЄК) і формування виконавчої колегії ЄК – 27 європейських комісарів.
Для обрання головою ЄК кандидат спочатку має отримати підтримку кваліфікованої більшості керівників 27 країн ЄС. Після цього йому належить набрати щонайменше 361 голос від 720 нових депутатів Європейського парламенту.
Чинна очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже заявила про своє бажання піти на другий головуючий мандат. На початку березня правоцентристська Європейська народна партія, що має найбільшу фракцію в Європарламенті, затвердила під час конгресу її кандидатуру на другий термін на посаді голови Єврокомісії.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Депутат Європейського парламенту (ЄП), заступник голови делегації ЄП у Комітеті парламентської асоціації ЄС-Україна Віола фон Крамон (Viola von Cramon, Німеччина, Зелена група/Європейський вільний альянс) говорить про необхідність включити представників опозиції до виконавчих органів влади.
В ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” депутатка ЄП констатувала, що проведення президентських виборів в Україні через війну, яку веде РФ, неможливе. У зв’язку з цим вона висловилася на підтримку включення представників опозиції до органів української виконавчої влади.
“Так, це те, що я вважаю необхідним. Думаю, нам слід було поставити це попередньою умовою на самому початку (надання Україні фінансової допомоги)… Ви бачили, як Нетаньягу (прем’єр-міністр Ізраїлю) від самого початку, через 24 години після нападу (терористичної організації ХАМАС на Ізраїль) створив військовий кабінет. Він подбав про те, щоб включити всіх, і щоб усі говорили одним голосом. Того ж можна було очікувати від України”, – сказала вона.
При цьому депутатка ЄП не виключила, що цю умову може бути зазначено під час надання подальшої фінансової підтримки. “Я б сказала, що цього можуть вимагати США, ЄС, Німеччина та інші донори. Я думаю, потрібно зробити так, щоб усі учасники політичної арени отримували однакову увагу, однаковий доступ і однаковий фінансовий огляд. Таким чином, вони знають, які гроші приходять і йдуть, і чому ухвалюються ті чи інші рішення. Я за те, щоб більшою мірою включати опозицію в процес ухвалення рішень на виконавчому рівні”, – аргументувала вона.
Крім того, співрозмовниця агентства, констатуючи неможливість проведення виборів по всій Україні, допустила обговорення проведення місцевих виборів на неокупованих територіях. “Конституція (України) не дозволяє проводити вибори під час війни. Але, можливо, можна було б обговорити або подумати про місцеві вибори на тих територіях, у тих регіонах, які не окуповані. Але я не впевнена, що це обговорюється, і не мені, як європейцю, про це говорити”, – зазначила фон Крамон.
Депутат ЄП також прокоментувала випадки, коли депутатам Верховної Ради відмовляли в підписанні відряджень за межі країни. “Так, ми дуже добре про це обізнані і боремося за права моїх колег. Це не нормально. Але справа не тільки в опозиції. Цікаво, що після одного з голосувань із таким самим зверненням зіткнулися й ті люди, які не голосували за певний закон. Тож справа не тільки в опозиції. Насправді це використовується як політичний інструмент проти тих депутатів, які не слідували за президентською лінією, і це проблема”, – зазначила фон Крамон.
Вона вважає, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук “нічого не вирішує”, а рішення ухвалює “генеральний секретар Ради (В’ячеслав Штучний), призначений Офісом президента”. “У вас є обраний спікер палати Української Ради, але є і генеральний секретар, призначений Офісом президента, який ухвалює всі рішення, заробляє багато грошей – 13 тис. євро і не зобов’язаний розкривати (декларувати) свої активи і свої доходи. Це те, що мене дійсно турбує”, – сказала європейська політикиня.
Фон Крамон також вважає, що Верховна Рада могла б знову допустити журналістів висвітлювати свою роботу. “Я думаю, було б справедливо залишити двері (парламенту) відчиненими і дати місце журналістам, які зацікавлені в репортажах безпосередньо про дебати, щоб відчути дух, динаміку дебатів, але я не думаю, що мені це прокоментувати”, – зазначила депутатка ЄП.
Водночас вона переконана, що преса в Україні “вільна”, хоча й “є певні обмеження і, звичайно, багато субцензури”. “Це більше схоже на те, що ви думаєте: “Якщо я опублікую це, якщо я буду це критикувати, це може опинитися в руках Путіна або допоможе Путіну дискредитувати Україну”, і, звичайно, це не в інтересах більшості журналістів. Але я б не сказала, що є якісь, скажімо так, червоні лінії, які не можна переступати”, – пояснила фон Крамон свою думку.
При цьому вона також вважає, що “в Офісі президента спостерігається тенденція не давати слова опозиції та критикам”. “Цим марафоном (телемарафон “Єдині новини”) вони, фактично, включили всіх журналістів і домоглися того, що плюралізм медіа-ландшафту практично зник. Ця єдність не відображає розмаїття політичного ландшафту, і це можна критикувати. Я критикую це. Але я б не сказала, що немає вільних і об’єктивних ЗМІ”, – констатувала депутатка Європейського парламенту.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні на партійній конференції в Пескара заявила, що висуне свою кандидатуру на червневих виборах до Європарламенту, передає Reuters.
«Ми хочемо зробити в Європі те, що ми зробили в Італії… створити більшість, яка об’єднає правоцентристські сили, і відправити лівих в опозицію”, – сказала Мелоні.
Прізвище Мелоні буде першим у виборчих бюлетенях від керівної партії «Брати Італії» в усіх п’яти італійських виборчих округах на європейських виборах.
Італійська прем’єрка спробує посилити підтримку своєї партії, однак, як зазначає агентство, у разі обрання вона не займе місце в Європарламенті.
Вона пообіцяла, що не використає «жодної хвилини» свого перебування на посаді прем’єр-міністра для передвиборчої кампанії.
Згідно з останніми опитуваннями, зазначає Reuters, її партія є найпопулярнішою в Італії з 27% підтримки.
Європейський парламент підтримав створення Українського фонду в розмірі EUR50 млрд на період 2024-2027 рр.; його кошти спрямують на підтримку України та проведення реформ для приєднання країни в майбутньому до Європейського союзу.
Відповідну резолюцію ухвалили у вівторок у Страсбурзі в рамках пленарного засідання Європарламенту. “За” резолюцію проголосували 536 депутатів, “проти” 40, утрималися 39. Загалом у голосуванні взяли участь 615 депутатів.
“Фонд має об’єднати відновлення, реконструкцію і модернізацію з вимогами і процесом вступу до союзу, пов’язавши фінансову підтримку з проведенням реформ та інвестицій з метою вступу (до ЄС)”, – ідеться в документі.
Авторами документа виступили представники комітету з питань закордонних справ Міхаель Галер (Німеччина) і бюджетного комітету Ейдер Гардіасабаль Рубіаль (Іспанія).
Резолюція передбачає, що ЄС підтримуватиме Україну за трьома напрямками. Перший – фінансова підтримка країни для реалізації реформ та інвестицій, а також для підтримки її макрофінансової стабільності. Другий – мобілізація інвестицій і розширення доступу України до фінансування. Третє – допомога на шляху до європейської інтеграції.
Затверджене рішення передбачає, що 33% ресурсів для України виділяють у вигляді грантів, “причому щонайменше 20% призначено для відновлення, реконструкції та модернізації субнаціональних органів влади України, таких як регіони, міста та місцеві спільноти”. Крім того, 20% інвестицій фонду буде спрямовано на “зелені ініціативи”, 15% – малим і середнім підприємствам.
У резолюції передбачено розроблення українським урядом Плану України. Цей план, як наголошується в документі, буде являти собою “послідовні, всеосяжні та адекватно збалансовані заходи з відновлення та модернізації України, що підтримують її економічне, соціальне та екологічне відновлення, сталий розвиток і її прогрес на шляху до вступу в союз”, відповідно до цілей і вимог Українського фонду в EUR50 млрд.
Очікується, що План України, зокрема, надасть іншим донорам основу для визначення пріоритетних областей фінансування відновлення країни.
Діяльність Українського фонду має щорічно оцінювати Єврокомісія.
“Для ефективного моніторингу Україна повинна раз на рік звітувати про хід реалізації заходів. Такі звіти, підготовлені урядом, мають бути відповідним чином відображені в Плані України. Відповідні вимоги до звітності мають бути застосовані до одержувачів фінансування союзу”, – йдеться в резолюції.
Резолюція ЄП закликає і до розробки шляхів “використання заморожених російських активів.
У тексті підкреслюється “важливість роботи з міжнародними союзниками для досягнення цієї мети”. “Це включає в себе забезпечення прогресу в тому, як використовувати заморожені російські активи для допомоги у відновленні України”, – сказано в документі.
Затвердження Європарламентом Фонду для України тепер відкриває шлях до ухвалення Радою ЄС офіційного регламенту, який після публікації в “Офіційному журналі” Євросоюзу набуде чинності.
Раніше пропозицію Єврокомісії про створення Українського фонду було схвалено Радою ЄС на позачерговому засіданні 1 лютого, оскільки на плановому засіданні, яке пройшло в грудні минулого року, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував це рішення.
Європарламент (ЄП) оголосив у четвер, що комітети з питань бюджету та закордонних справ “виправили та схвалили” пропозицію про виділення EUR50 млрд євро на відновлення, реконструкцію та модернізацію України з 2024 по 2027 рік.
Позицію ЄП схвалено 86 голосами “за”, 6 – “проти”, 2 депутати утрималися.
У комюніке Європарламенту вказується на необхідність “термінового ухвалення (пакета) відповідно до довгострокового перегляду бюджету ЄС”.
“Пропонований фонд для України є частиною триваючого перегляду довгострокового бюджету ЄС, до якого необхідно внести коригування, оскільки він був серйозно вичерпаний після численних криз, які сталися з 2021 року”, – зазначають у ЄП.
Пакет також має бути інтегрований у річний бюджет наступного року, переговори щодо якого проводитимуться в листопаді, йдеться в документі.
Одна з основних вимог депутатів Європарламенту – використання “активів Російської Федерації або інших юридичних чи фізичних осіб” РФ для відновлення України.
Депутати ЄП “посилили положення про боротьбу з шахрайством, корупцією, конфліктами інтересів і порушеннями у використанні коштів ЄС в Україні”.
Заявлено, що голосування Європарламенту в повному складі за цим проектом відбудеться на пленарній сесії ЄП 16-19 жовтня.
“Переговори з державами-членами можуть розпочатися, щойно Рада (ЄС – ІФ-У) виробить спільну позицію”, – повідомляють у Європарламенті.
Європейський парламент проголосував за перегляд бюджету Євросоюзу на 2021-2027 рр., що передбачає створення спеціального фонду в EUR50 млрд для допомоги Україні.
Як повідомляє пресслужба Європарламенту, поправки про середньостроковий перегляд Багаторічної фінансової програми на 2021-2027 рр. було схвалено 393 голосами проти 136 і за 92 утрималися.
“Нашою метою була амбітна, але реалістична пропозиція щодо перегляду MFF, і нам вдалося зберегти її цілеспрямованою, але всеосяжною. Ми прагнемо стабілізувати ситуацію в Україні за допомогою нового фонду розміром EUR50 млрд, одночасно підтримуючи економіку ЄС”, – сказав депутат Європарламенту Ян Ольбріхт.
Своєю чергою депутатка Маргарида Маркес зазначила, що сьогодні парламент визначив фінансові ресурси, необхідні на майбутні чотири роки.
“Ми закликаємо Раду приєднатися до нас у переговорах. До 31 грудня 2023 року ми хочемо мати адекватні кошти для підтримки України та продовжувати пом’якшувати соціальні та економічні наслідки війни, а також зростання інфляції та витрат на проживання”, – сказала вона.
