Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки Європейського союзу у 2024 році до 0,9% з очікуваних раніше 1%. Прогноз збільшення ВВП єврозони цього року залишено на рівні 0,8%. У 2025 році Єврокомісія чекає зростання ВВП єврозони на 1,3%, Євросоюзу – на 1,5%. Травневий прогноз передбачав підйом на 1,4% і 1,6% відповідно. У 2026 році темпи зростання економіки єврозони прискоряться до 1,6%, ЄС – до 1,8%, прогнозує регулятор.
«Після тривалої та повсюдної стагнації економіка ЄС повернулася до зростання в першому кварталі цього року. Як і очікувалося навесні, помірні, але стійкі темпи зростання збереглися в другому і третьому кварталах на тлі подальшого ослаблення інфляційного тиску. Умови, що склалися, вказують на помірне прискорення внутрішнього попиту, незважаючи на підвищену невизначеність», – наголошується в прес-релізі.
Згідно з прогнозом ЄК, інфляція (індекс HICP) в єврозоні цьогоріч сповільниться до 2,4% із 5,4% у 2023 році й ослабне до 2,1% у 2025 році. У травні темпи інфляції прогнозувалися на рівні 2,5% і 2,1% відповідно. У 2026 році споживчі ціни, як очікується, зростуть на 1,9% у єврозоні та на 2% у ЄС.
«Наявні доходи домогосподарств продовжили зростати хорошими темпами в першому півріччі завдяки збільшенню зайнятості та триваючому відновленню реальної заробітної плати», – йдеться у звіті.
Водночас ситуація з інвестиціями стала розчаруванням – показник скоротився більш ніж на 2,5% у першому півріччі. Головним негативним фактором як для споживчих витрат, так і для інвестицій бізнесу Єврокомісія назвала підвищену невизначеність.
Безробіття в єврозоні, як очікується, становитиме 6,5% цьогоріч і опуститься до 6,3% наступного року, залишившись на цьому рівні 2026 року. У ЄС очікується зниження безробіття до 5,9% у 2025 і 2026 роках з 6,1% у 2024 році.
Дефіцит бюджету в країнах ЄС у 2024 році може скоротитися до 3,1% ВВП з 3,6% ВВП роком раніше, у країнах єврозони – до 3%. У 2025 році показники знизяться до 3% і 2,9% відповідно, у 2026 – до 2,9% і 2,8%, прогнозує ЄК.
Співвідношення загального держборгу до ВВП у Євросоюзі до 2026 року, як очікується, збільшиться до 83,4% з 82,1% у 2023 році.
Економіка Німеччини, згідно з прогнозом ЄК, скоротиться на 0,1% поточного року і зросте на 0,7% наступного. ВВП Франції, як очікується, збільшиться на 1,1% і 0,8% відповідно, Італії – на 0,7% і 1%, Іспанії – на 3% і 2,3%.
«Економічний прогноз для ЄС залишається вкрай невизначеним, а ризики значною мірою зміщені в бік зниження показників», – наголошується в повідомленні Єврокомісії.
До таких ризиків належать геополітичні, зокрема пов’язані з військовою агресією РФ в Україні та конфліктом на Близькому Сході, а також зовнішньоторговельні, пов’язані з можливими «протекціоністськими заходами з боку торговельних партнерів». ЄК також вказує на ризики слабкого зростання продуктивності праці та небезпеку масштабних стихійних лих.
Європейська комісія в середу схвалила виділення Україні першого регулярного траншу EUR4,2 млрд бюджетної підтримки в рамках Ukraine Facility і чекає на якнайшвидше остаточне рішення Ради ЄС, повідомляють у прес-релізі Єврокомісії.
«Незважаючи на всі труднощі, Україна проводить ключові реформи для свого відновлення і просування шляхом до ЄС. Це дозволило Комісії дати зелене світло на додаткові виплати Україні в розмірі майже EUR4,2 млрд, і я вірю, що Рада швидко надасть згоду», – наводяться в релізі слова президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Уточнюється, що після ухвалення Радою це рішення доведе загальний обсяг коштів, виділених ЄС Україні з моменту початку роботи Ukraine Facility у березні цього року, до EUR12 млрд.
Єврокомісія нагадала, що регулярні щоквартальні виплати в рамках Ukraine Facility залежать від виконання Україною заздалегідь обумовлених вимог і забезпечують передбачуваність фінансової допомоги.
Вказується, що за результатами оцінки запиту на виплату, поданого Україною 9 липня 2024 року, комісія дійшла висновку, що Україна задовільно виконала дев’ять індикаторів реформ, пов’язаних із першим регулярним платежем на підтримку Плану України – стратегії реформ та інвестицій України на наступні чотири роки. Ці реформи охоплюють управління державними фінансами, управління державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Зокрема, у пресрелізі виокремлено реформу Бюро економічної безпеки, ухвалення нових стандартів корпоративного управління для держпідприємств і Національного плану з енергетики та клімату, який координує та планує енергетичну й кліматичну політику до 2030 року з конкретними цілями, включно зі значним скороченням викидів парникових газів і збільшенням частки поновлюваних джерел енергії.
Ukraine Facility – інструмент, що передбачає можливість отримання Україною у 2024-2027 роках фінансової та технічної допомоги ЄС на загальну суму EUR50 млрд. З них на бюджетну підтримку виділяється EUR38,27 млрд (з них EUR5,27 млрд у вигляді грантів), в інвестиційний фонд – EUR6,97 млрд, на технічну та адміністративну підтримку – EUR4,76 млрд.
До держбюджету-2024 уже надійшло EUR7,9 млрд у рамках Ukraine Facility: EUR6 млрд двома траншами перехідного фінансування і транш EUR1,9 млрд безумовного фінансування.
Для отримання наступних траншів Україна має подавати належним чином обґрунтований запит на виплату щокварталу до кінця 2027 року. Потім Комісія оцінює, чи досягла Україна задовільного виконання умов, викладених у рішенні Ради.
Європейська Комісія очікує виконання Києвом узгоджених раніше умов і схвалення Європейською радою Плану України, що дасть змогу виділити в рамках інструменту Ukraine Facility ще EUR1,5 млрд у квітні та EUR1,9 млрд у травні, повідомив виконавчий віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
“Наступний платіж (за Ukraine Facility) у розмірі EUR1,5 млрд заплановано на цей місяць, якщо умови політики буде виконано”, – ідеться в його заяві для преси за підсумками засідання ради міністрів країн ЄС (ECOFIN), що відбулося 12 квітня в Люксембурзі.
За словами Домбровскіса, Єврокомісія наразі оцінює План України з метою складання квартальних показників реформ та інвестицій, які необхідно здійснити, щоб розблокувати майбутні виплати.
“Найближчим часом ми завершимо цю роботу і передамо оцінку (Європейській) раді. Щойно схвалення буде отримано, це відкриє шлях Україні до отримання попереднього фінансування в розмірі EUR1,9 млрд, найімовірніше, у травні”, – зазначив виконавчий віцепрезидент.
Він наголосив, що Ukraine Facility на EUR50 млрд на період до 2027 року – рятувальне коло з боку ЄС у надзвичайно скрутний час, щоб допомогти Україні зберегти ключові державні послуги та забезпечити функціонування держави, доки Росія веде жорстоку війну, та нагадав, що перший транш EUR4,5 млрд у рамках перехідного фінансування було виділено в березні.
Говорячи про План України, Домбровскіс зазначив, що він буде основним інструментом реалізації Ukraine Facility, і основна увага в ньому приділяється структурним реформам для усунення бар’єрів на шляху зростання, інвестиціям у ключові сектори та заходам зі сприяння зближенню України з правилами й стандартами ЄС у рамках її шляху до вступу.
Як повідомлялося, загалом Україна розраховує отримати 2024 року млрд у рамках Ukraine Facility за загальної потреби зовнішнього фінансування дефіциту бюджету цього року EUR37,3 млрд.
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявляє, що Європейська комісія виплатила перші EUR4,5 млрд з Українського фонду на загальну суму EUR50 млрд.
Відповідне оголошення він зробив у середу в Брюсселі на прес-конференції після закінчення Ради асоціації Україна-ЄС.
“Сьогодні ми зробили першу виплату EUR4,5 млрд з Українського фонду допомоги в розмірі EUR50 млрд, щоб підтримати відновлення, реконструкцію та модернізацію України. Завтра Європейська рада обговорюватиме, як далі прискорити український вступ (до ЄС)”, – сказав Боррель.
Європейська Комісія (ЄК) у межах програми “коридори солідарності” у 2024 році виділяє Румунії EUR126 млн для інвестування в розвиток портів, які зіткнулися зі збільшенням експорту української продукції, повідомляється на її сайті.
“Ці кошти дадуть змогу Румунії скоротити вузькі місця, що виникли через раптове збільшення кількості товарів, які прибувають у порти узбережжя Дунаю та Чорного моря. Фінансування допоможе портовим операторам обробляти і зберігати товари, тим самим знижуючи блокаду, викликану війною Росії проти України. Це зробить внесок у план дій ЄС “коридори солідарності”, не порушуючи водночас надмірної конкуренції на єдиному ринку”, – зазначила віце-президент Єврокомісії з конкурентної політики Маргрет Вестагер.
Згідно з повідомленням, усі логістичні компанії, які працюють у румунських портах, розташованих на східному кордоні ЄС (Констанца, Галац, Джурджу), на каналі Дунай-Чорне море (Поарта-Альба, Мідія і Наводарі) та Сулинському каналі, у “портах-супутниках” Констанци (Мідія і Мангалія) зможуть отримати гранти в розмірі до EUR10 млн.
Оператори отримають допомогу, необхідну для покриття додаткових витрат на обладнання та складські приміщення для обробки вантажів, що відхиляються від їхніх звичайних торгових маршрутів.
Фінансування надано за запитом Румунії, яка повідомила Єврокомісію про свої плани підтримати компанії в румунських портах для інвестування в додаткові вантажно-розвантажувальні або складські потужності для переробки товарів з України. Схема з бюджетом EUR126 млн діятиме до 31 грудня 2024 року.
Як повідомлялося, завдяки зростанню поставок з України чорноморський румунський порт Констанца 2023 року зафіксував найвищий експорт зерна – 36 млн тонн, що на 50% більше, ніж роком раніше. Українське зерно склало приблизно 40% від загального обсягу, або 14 млн тонн порівняно з 13 млн на кінець листопада і з 8,6 млн за весь 2022 рік.
Румунія докладає зусиль для нарощування своїх транзитних потужностей для доведення перевалки українського зерна до 4 млн тонн на місяць, для чого модернізує залізничну та автомобільну інфраструктуру в порту і навколо нього. Україна і Румунія домовилися про запуск додаткової якірної стоянки для української агропродукції в порту Констанца.
експорт української продукції, Європейська комісія, коридори солідарності
Європейська комісія запускає нову європейську програму нарощування потенціалу Баухауз для надання допомоги муніципалітетам у реконструкції та відновленні України.
Як повідомляє в четвер Європейська комісія, це рішення було ухвалено за результатами кількох заходів, зокрема, зустрічі між членами Комісії та урядом України, що відбулася в Києві 2 лютого, саміту ЄС-Україна, що відбувся 3 лютого, а також візиту європейського комісара Віргініюса Сінкявічюса до Києва 16-17 лютого.
“Програма буде запущена в другій половині дня під час зустрічі високого рівня з комісаром Віргініюсом Сінкявічюсом. Ініціатива з нарощування потенціалу спрямована на те, щоб надихнути і надати практичну допомогу муніципалітетам, які беруть участь у реконструкції та відновленні України”, – пояснили в Єврокомісії суть ініціативи.
Також повідомляється, що програму організовано українськими партнерами та спільно з ними, такими як Ro3kvit, ReThink, Covenant of Mayors East і Радою архітекторів Європи. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і комісари Марія Габріель та Еліза Феррейра візьмуть участь у заході за допомогою відеозвернення.
Коментуючи цю подію, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала: “Ми відновимо Україну. Ми повинні, і ми будемо це робити. Реконструкцію, на яку заслужила Україна, має бути виконано в дусі Новоєвропейського Баухаузу (НЕБ). У проєкті беруть участь містобудівники, архітектори, інженери, і концепція НЕБ надихне їх. Наше бачення полягає в тому, щоб перетворити руйнування війни на можливості побудувати прекрасне і здорове майбутнє для України”.
