Туреччина має намір взяти участь у проєкті створення енергокоридору Каспійське море — Чорне море — Європа (Black Sea Energy), який має забезпечити постачання «зеленої» електроенергії з Південного Кавказу на ринок Євросоюзу, заявив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар.
За його словами, проєкт передбачає об’єднання електромереж Азербайджану та Грузії з подальшою передачею електроенергії по підводному кабелю через Чорне море до Румунії та далі до Угорщини. Туреччина на запрошення азербайджанської сторони висловила намір приєднатися до ініціативи та підтримала її реалізацію.
Інтерес Анкари до проєкту підтверджується й попередніми переговорами з Баку. 1 серпня міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов повідомив за підсумками зустрічі з Байрактаром у Стамбулі, що сторони обговорювали потенційну співпрацю Туреччини в рамках енергокоридору «Каспій — Чорне море — Європа», а також домовилися прискорити реалізацію інших спільних енергетичних проєктів.
За словами Байрактара, співпраця Туреччини та Азербайджану в електроенергетиці зараз розвивається одразу за трьома напрямками.
Перший передбачає інтеграцію енергосистеми Нахічевані з Туреччиною та організацію обміну електроенергією. У перспективі цей маршрут може бути з’єднаний з основною територією Азербайджану через Зангезурський коридор.
Другим напрямком є «зелений» енергетичний коридор Азербайджан — Грузія — Туреччина — Болгарія. Він має забезпечити експорт виробленої в Азербайджані відновлюваної електроенергії через Грузію та Туреччину до Болгарії й далі на ринки ЄС. У серпні 2026 року Баку й Анкара окремо домовилися прискорити реалізацію цього проєкту.
Третій напрямок — власне Black Sea Energy. Основними учасниками проєкту залишаються Азербайджан, Грузія, Румунія та Угорщина. Угоду про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії чотири країни підписали в Бухаресті 17 грудня 2022 року. Проєкт підтримує Євросоюз, розглядаючи його як новий маршрут постачання відновлюваної електроенергії з Південного Кавказу до ЄС.
У липні 2026 року проєкт перейшов до наступного етапу реалізації після завершення та схвалення техніко-економічних досліджень. Оператор проєкту Green Energy Corridor Power Company приступив до розробки концептуального дизайну, інженерних рішень та стратегії закупівель.
Згідно з останніми заявами азербайджанської сторони, через коридор планується поетапно експортувати до 3,9–4 ГВт зеленої електроенергії, починаючи з 2032 року. Проєкт також включено до портфеля TYNDP 2026 Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E.
Ключовим інфраструктурним елементом стане високовольтний підводний кабель постійного струму між Грузією та Румунією. Попередня вартість будівництва оцінюється приблизно в 3,5 млрд євро, термін будівництва — у три-чотири роки. Раніше повідомлялося про можливість залучення до 2,3 млрд євро європейського фінансування. При цьому в актуальних матеріалах Global Gateway 2,3 млрд євро також фігурує як орієнтовний обсяг інвестицій у стратегічний чорноморський електричний інтерконектор, тому остаточна структура фінансування проєкту ще уточнюватиметься.
Єврокомісія розглядає Black Sea Energy як один із інструментів диверсифікації енергопостачання ЄС та інтеграції відновлюваної генерації Південного Кавказу. Проєкт має з’єднати регіон Каспійського моря з європейською енергосистемою через Грузію та Румунію й водночас посилити енергетичну стійкість країн-учасниць.
У разі приєднання Туреччини проєкт набуде додаткового значення, оскільки Анкара зможе брати участь одразу в кількох паралельних маршрутах передачі азербайджанської «зеленої» електроенергії до Європи — через Чорне море та через сухопутний коридор Туреччина — Болгарія.
Як повідомляє «Сербський економіст», Чорногорія розраховує вступити до Євросоюзу як повноправний і рівноправний член і не погоджується на модель, за якою нові держави отримають обмежені права, заявила 9 вересня міністр з європейських справ Майда Горчевич.
За її словами, Подгориця готова прийняти додаткові механізми захисту від можливого демократичного відкату після вступу до ЄС, але не хоче ставати «членом другого сорту» з обмеженим правом голосу або іншими тимчасовими обмеженнями.
Зараз у Євросоюзі обговорюються різні моделі майбутнього розширення, включаючи можливість тимчасово обмежувати окремі права нових членів у питаннях бюджету, зовнішньої політики або застосування права вето. Горчевич підкреслила, що Чорногорія готова до найжорсткіших механізмів контролю за верховенством права, але рівність членів вважає принциповою умовою.
При цьому Подгориця намагається заздалегідь розвіяти побоювання Брюсселя щодо можливих блокувань. Горчевич заявила, що Чорногорія не має наміру використовувати право вето як інструмент тиску і бачить себе скоріше в одній групі з невеликими та передбачуваними членами ЄС, такими як Словенія, Мальта чи країни Балтії.
Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС на Західних Балканах. Переговори тривають з 2012 року, відкрито всі 33 переговорні розділи. Після закриття в липні розділів щодо конкуренції та митного союзу кількість попередньо закритих розділів сягнула 18.
Уряд розраховує закрити решту розділів до кінця 2026 року й орієнтується на вступ до ЄС у 2028 році. Ще навесні Горчевич заявляла, що метою країни є саме повноправне членство, а не проміжний чи полегшений формат інтеграції.
Для України позиція Подгориці цікава ще й як можливий прецедент. Якщо Брюссель дійсно вирішить запровадити для нових учасників ЄС перехідні обмеження щодо права вето чи інших повноважень, така модель потенційно може застосовуватися й до інших країн Західних Балкан, які приєднаються пізніше. Така модель може застосовуватися й до інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Європейська комісія не підтверджує, що безвізовий режим між Вірменією та Євросоюзом буде запроваджено саме у 2029 році, хоча Єреван розраховує завершити процес лібералізації візового режиму до цього терміну. Ця інформація підтверджується актуальними заявами представників ЄС та офіційними документами Єврокомісії.
Офіційна представниця Єврокомісії Паула Піньо 7 вересня заявила на брифінгу в Брюсселі, що зараз занадто рано встановлювати конкретну дату скасування віз.
«Поки що занадто рано прогнозувати, чи стане 2029 рік або якась інша дата моментом візової лібералізації», — заявила представниця Єврокомісії.
Таким чином, 2029 рік є метою уряду Вірменії, а не узгодженим із ЄС терміном. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян раніше кілька разів заявляв, що Єреван розраховує домогтися лібералізації візового режиму до 2029 року. Зокрема, 24 серпня, представляючи програму уряду на 2026–2031 роки, він повідомив, що Вірменія має намір домогтися скасування короткострокових віз для поїздок до ЄС «протягом 2029 року».
Діалог між ЄС та Вірменією щодо візової лібералізації було офіційно розпочато 9 вересня 2024 року, а 5 листопада 2025 року Єврокомісія передала вірменській владі План дій щодо лібералізації візового режиму — Visa Liberalisation Action Plan, VLAP.
План передбачає виконання Вірменією вимог за чотирма основними напрямками: безпека документів та біометрія, управління кордонами, міграцією та притулком, громадський порядок і безпека, а також фундаментальні права. Фіксованого календарного терміну в документі немає — процес триває стільки, скільки необхідно для виконання всіх критеріїв.
У липні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також дала зрозуміти, що ЄС не прив’язує рішення до конкретного року. Вона зазначила, що Вірменія демонструє хороший прогрес, але назвала процес merit-based, тобто таким, що залежить від фактичного виконання встановлених критеріїв.
Вірменія наразі є єдиною країною-партнером, з якою ЄС веде активний новий діалог щодо візової лібералізації, зазначала Єврокомісія. Наступні оціночні місії мають перевірити виконання решти вимог.
Після успішного завершення всіх етапів Єврокомісія має запропонувати зміни до європейського візового законодавства, після чого рішення має пройти необхідні процедури в ЄС. Тому виконання Вірменією технічних критеріїв саме по собі ще не означає автоматичного скасування віз у заздалегідь визначену дату.
Ісландці на референдумі відхилили пропозицію відновити переговори про вступ країни до Європейського Союзу. 52,8 % проголосували «проти», 47,2 % — «за», явка була дуже високою — 82,5 %.
Голосування стосувалося не безпосередньо вступу до ЄС, а лише відновлення переговорів. Ісландія подала заявку ще у 2009 році, розпочала переговори, але фактично зупинила їх у 2013 році.
У разі позитивного результату нинішнього голосування після узгодження умов вступу знадобився б ще один референдум.
Одна з головних причин ісландського євроскептицизму — рибальство. Для острівної економіки особливо чутливим є питання передачі частини контролю над рибними ресурсами в рамках загальної політики ЄС.
Євросоюз з 5 серпня змінив умови надання тимчасового захисту окремим громадянам України, які підпадають під військові обов’язки. Нові заявники повинні будуть підтвердити, що вони виконали вимоги українського законодавства, мають звільнення від військової служби або законно покинули територію України.
Відповідні положення містяться у виконавчому рішенні Ради ЄС № 2026/1912, ухваленому 30 липня та опублікованому в Офіційному віснику Євросоюзу 4 серпня 2026 року. Рішення набрало чинності наступного дня після публікації.
Нове обмеження поширюється лише на осіб, які подають заяву на тимчасовий захист після набрання рішенням чинності. Українці, які вже отримали цей статус в одній із країн ЄС, зберігають свої права, і нові правила до них не застосовуються.
Для отримання тимчасового захисту новий заявник повинен буде підтвердити виконання своїх військових обов’язків в Україні. Як доказ може використовуватися паспорт із відміткою, що підтверджує законний виїзд із країни, або паперовий чи електронний документ про звільнення від служби чи виконання відповідних обов’язків. Рішення залежатиме від наявності документів, що підтверджують законність виїзду та статус заявника з точки зору українського законодавства.
Водночас Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Раніше програма діяла до 4 березня 2027 року.
У Раді ЄС пояснили запровадження нової умови необхідністю одночасно забезпечувати захист переміщених осіб та враховувати оборонні потреби України. Країни Євросоюзу домовилися, що надалі тимчасовий захист має надаватися лише тим новим заявникам, які виконують свої військові обов’язки в Україні.
Тимчасовий захист надає українцям право на проживання в країнах ЄС, доступ до ринку праці, медичної допомоги, соціального забезпечення, житла та освіти для дітей.
За даними Ради ЄС, на кінець травня 2026 року тимчасовим захистом у Євросоюзі користувалися близько 4,38 млн осіб, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.
Як повідомляє Сербський Економіст, Боснія і Герцеговина отримає 140,5 млн євро безоплатної фінансової допомоги від Євросоюзу після ратифікації Президією країни пакету IPA III на 2025–2027 роки.
Про завершення ратифікації 25 липня повідомила Делегація ЄС у Боснії та Герцеговині. Кошти призначені для наближення законодавства та інститутів країни до європейських стандартів, підтримки економічного розвитку та проведення реформ.
«Європейський Союз залишається найбільш послідовним партнером Боснії та Герцеговини», — йдеться у повідомленні представництва ЄС.
Фінансування надається в рамках Інструменту допомоги перед вступом IPA III. Згідно із затвердженою Єврокомісією програмою, із загальної суми 30 млн євро передбачено на 2025 рік, 38,5 млн євро — на 2026 рік та 72 млн євро — на 2027 рік. Весь обсяг фінансування є грантовим і не передбачає повернення коштів.
Програма охоплює чотири основні напрямки: верховенство права, фундаментальні права та демократію; державне управління та узгодження законодавства з нормами ЄС; «зелений» порядок денний та сталу інфраструктуру; підвищення конкурентоспроможності та інклюзивне економічне зростання.
https://t.me/relocationrs/3322
