На першій «Інвестиційній конференції ЄС-Україна» у Варшаві в середу Євросоюз виступив із закликом мобілізувати приватні інвестиції в критично важливі для відновлення України області, повідомила Єврокомісія (ЄК).
«У рамках цього заклику підприємства ЄС, включно зі спільними підприємствами або консорціумами за участю як європейських, так і українських компаній, запрошуються подавати пропозиції до 1 березня 2025 року. Пропозиції будуть розглянуті та пов’язані з найбільш підходящими інвестиційними проєктами, що фінансуються інвестиційною рамковою програмою для України, яка є невід’ємною частиною українського фонду ЄС на суму EUR50 млрд», – йдеться в комюніке ЄК.
«Відновлення України потребує як державного фінансування, так і партнерства з приватним сектором. Об’єднавши ці зусилля, ми зможемо максимізувати інвестиції, підтримати відновлення країни та її поступову інтеграцію до єдиного ринку ЄС. Дійсно, сприяння участі приватного сектору в процесах відновлення та реконструкції України стане ключем до її успіху», – заявив європейський комісар з політики сусідства та розширення Євросоюзу Олівер Варгеї.
Єврокомісія назвала пріоритетні напрямки заклику ЄС: розробка стійких енергетичних рішень, включно з проектами відновлюваної енергетики та модернізацією наявної енергетичної інфраструктури; інвестиції в переробку критично важливої сировини – ключових мінералів і ресурсів, необхідних для високотехнологічних галузей промисловості й технологій відновлюваної енергії; пожвавлення й модернізація обробної промисловості та виробничого сектору для підвищення конкурентоспроможності промисловості, підтримка у будівництві й реконструкції України; підтримка у сфері будівництва та реконструкції.
Дводенна конференція, за даними ЄК, зібрала понад 5 тис. учасників, включно з компаніями, банками та інвесторами з України, ЄС та інших країн, для мобілізації приватних інвестицій у відновлення, реконструкцію та модернізацію України.
Європейська Комісія у вівторок повторно ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок, повідомляють у прес-релізі ЄК.
«З 21 серпня і до 5 червня 2025 року імпорт українського меду в ЄС буде здійснюватися в рамках тарифної квоти Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA), що діє з 2016 року між двома сторонами. Автоматичне повторне введення цієї тарифної квоти є результатом переглянутих Автономних торговельних заходів (ATM), які діють з 6 червня 2024 року», – зазначається в повідомленні.
У ЄК нагадали, що перегляд зазначених ATM включають екстрене гальмування для семи сільськогосподарських продуктів, що автоматично спрацьовуватиме, якщо обсяги імпорту сягнуть середньорічного імпорту, зафіксованого в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. Для меду цей середній показник становить 44,418 тис. тонн.
У Єврокомісії звернули увагу, що, згідно зі ст. 4 Регламенту 2024/1392, після досягнення цих обсягів ЄК має 14 днів для повторного запровадження відповідної тарифної квоти з DCFTA між ЄС та Україною. Оскільки імпорт меду з України з початку 2024 року вже перевищив встановлені цією квотою обсяги, додатковий імпорт обкладатиметься митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідатиме 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
При цьому Єврокомісія зазначає, що імпорт українського меду в ЄС за останні п’ять років був досить стабільним – у середньому близько 49 тис. тонн на рік.
Як повідомлялося, ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го запровадила квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
Узбекистан і Європейський Союз 5 квітня підписали меморандум про взаєморозуміння, який поклав початок стратегічному партнерству з розвитку стійких ланцюжків створення вартості в галузі критично важливої сировини.
Меморандум візуалізували в Бельгії Міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов і виконавчий Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
У ЄС зазначають, що Узбекистан володіє другими за величиною запасами критично важливої сировини в Центральній Азії: міді, молібдену і золота.
“Ця угода знаменує собою значний крок на шляху до забезпечення диверсифікованих і стійких постачань критично важливої сировини для переходу до екологічних і цифрових технологій, як у країнах Європейського Союзу, так і в Узбекистані”, – наголошується в повідомленні.
Критично важлива сировина – це корисні копалини, які мають велике економічне значення для Євросоюзу. До такої сировини належить 34 види металів, мінералів та інших природних матеріалів, 17 з яких є стратегічно важливими: мідь, літій, алюміній, титан, платина, графіт, нікель, кобальт та інше.
Стратегічне партнерство, згідно з меморандумом, зосереджене на таких сферах співпраці:
“Ця угода з багатим на природні ресурси Узбекистаном допоможе ЄС забезпечити такий необхідний доступ до найважливішої сировини. Для Узбекистану це стане серйозним стимулом для реалізації його амбіцій щодо диверсифікації економіки, сталого розвитку видобувної промисловості”, – заявив Валдіс Домбровскіс.
Партнерство відповідає стратегії “Глобальний шлюз” (Global Gateway), ключовій ініціативі ЄС з інвестицій у стійкі проєкти у світі, що враховує потреби країн-партнерів і забезпечує довгострокові вигоди для них, завдяки якій ЄС мобілізує до 300 млрд. євро до 2027 року.
Наступним кроком після підписання меморандуму стане спільна робота Євросоюзу та Узбекистану над створенням оперативної дорожньої карти з конкретними діями.
27 лідерів країн Євросоюзу домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.
“У нас є угода. Єдність. Усі 27 лідерів домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує стійке, довгострокове і передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство і відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту”, – написав Мішель у соцмережі Х у четвер.
Верховна Рада звернулася до держав-членів Європейського Союзу та інституцій ЄС підтримати відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу. За відповідну постанову № 10315 проголосували 292 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в суботу, повідомив член фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко.
“Верховна Рада звертається до національних парламентів та урядів держав-членів Європейського Союзу, інституцій Євросоюзу та закликає… підтримати прагнення України щодо вступу до Європейського Союзу шляхом ухвалення рішення про відкриття переговорів щодо членства України в Європейському Союзі під час засідання Європейської Ради 15 грудня 2023 року”, – ідеться в тексті звернення.
Народні депутати також закликали членів ЄС збільшити надання військової допомоги Україні як на національному рівні, так і в рамках Європейського фонду миру.
