Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович звинуватив президента країни Зорана Мілановича та ліву опозицію у блокуванні участі хорватських військовослужбовців у міжнародних місіях підготовки та підтримки української армії. За його словами, через ці рішення Збройні сили Хорватії втратили можливість отримувати цінний досвід військової співпраці з Україною.
Про це Пленкович заявив 10 листопада 2026 року під час виступу в парламенті Хорватії (Саборі), представляючи звіт за результатами засідання Європейської ради 15-16 жовтня, повідомило хорватське інформаційне агентство Hina.
Прем’єр зазначив, що хорватська армія не бере участі у військовій тренувальній місії Європейського Союзу EUMAM Ukraine, у межах якої вже пройшли підготовку понад 100 тис. українських військовослужбовців.
«Ми пропустили цей потяг», – заявив Пленкович, коментуючи відмову від участі в міжнародних програмах військової допомоги Україні.
За оцінкою глави хорватського уряду, українська армія наразі є однією з найбільш підготовлених і досвідчених у Європі завдяки практичному застосуванню сучасних технологій та веденню бойових дій.
Пленкович вважає, що відсутність участі у відповідних програмах обмежує можливості хорватських військових вивчати досвід ЗСУ та адаптувати власну систему підготовки до сучасних умов.
«Хорватська армія фактично не знає, що зараз відбувається у сфері військового співробітництва щодо підтримки України», – зазначив прем’єр.
Він назвав таку ситуацію серйозним недоліком оборонної політики країни.
Окрім європейської місії EUMAM, Хорватія не бере участі в діяльності місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU), оскільки президент Міланович як верховний головнокомандувач не погодив відповідне рішення.
Міланович раніше виступав проти залучення хорватських військових до таких програм, аргументуючи свою позицію ризиком втягування країни у війну між Росією та Україною. Він неодноразово наголошував, що хорватські військовослужбовці не повинні направлятися на українську територію.
Пленкович заперечив ці аргументи, зазначивши, що держави, які беруть участь у військовій підготовці українських сил, здійснюють відповідну діяльність переважно за межами України.
За його словами, відмова від участі в місіях суперечить позиції уряду Хорватії, Генерального штабу та Міністерства оборони.
ЄС продовжив військову тренувальну місію для України до 2028 року
Заяви хорватського прем’єра пролунали наступного дня після рішення Ради Європейського Союзу продовжити мандат військової тренувальної місії EUMAM Ukraine ще на два роки.
Згідно з офіційним повідомленням Ради ЄС від 9 листопада 2026 року, місія продовжить роботу до 15 листопада 2028 року. На її діяльність протягом наступних двох років передбачено майже EUR300 млн.
Програма EUMAM Ukraine була створена у жовтні 2022 року для підготовки українських військовослужбовців на території держав ЄС.
Вона охоплює індивідуальну, колективну та спеціалізовану військову підготовку, а також координацію навчальних програм і забезпечення необхідним обладнанням.
З початку роботи місії підготовку пройшли понад 100 тис. українських військовослужбовців.
Новим рішенням ЄС також передбачено створення присутності місії в Україні для безпосередньої координації з українським військовим керівництвом та міжнародними партнерами. Основна навчальна діяльність EUMAM здійснюється на території країн Євросоюзу.
У Євросоюзі виникли розбіжності щодо фінансування підтримки України
Під час виступу Пленкович також повідомив про розбіжності між державами ЄС щодо подальшого фінансування України.
За його словами, Словаччина, Угорщина, Чехія та Болгарія на жовтневому засіданні Європейської ради заявили про небажання брати участь у щорічному фінансуванні допомоги Україні.
Хорватський прем’єр розкритикував позицію цих країн, зазначивши, що вони отримують із бюджету ЄС більше коштів, ніж перераховують до нього, але не хочуть брати участі у спільному фінансуванні українських потреб.
Він також звернув увагу на позицію Німеччини, яка забезпечує приблизно 20% фінансування бюджету Євросоюзу. За словами Пленковича, канцлер ФРН Фрідріх Мерц пов’язує майбутні бюджетні домовленості в ЄС із питанням фінансової підтримки України.
Пленкович наголосив, що серед держав Євросоюзу зберігається консенсус щодо необхідності досягнення миру в Україні, однак підходи до подальшої військової та фінансової допомоги відрізняються.
Хорватія є членом Європейського Союзу з 2013 року та НАТО з 2009 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення уряд країни підтримує надання Україні військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Питання участі хорватських військових у міжнародних тренувальних місіях залишається предметом розбіжностей між урядом і президентом країни.
Джерела: Hina / N1 Hrvatska, 10 листопада 2026 року; Рада ЄС, рішення про продовження EUMAM Ukraine від 9 листопада 2026 року.
Молдова розглядає можливість запровадження візового режиму для громадян Росії, Білорусі та ще дев’яти держав у рамках підготовки до вступу до Європейського Союзу. Відповідні зміни можуть стати частиною обов’язкового узгодження молдавського міграційного законодавства з європейськими нормами.
Про це заявив прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан в ефірі програми Cutia Neagră на телеканалі TV8.
«Ми хочемо продовжувати європейський шлях. Я поки що не готовий назвати дату. Якщо норми ЄС цього вимагають, вважаю, що ми маємо ухвалювати рішення, які дозволять нам просуватися в процесі європейської інтеграції», — заявив глава уряду.
Підставою для обговорення змін стала щорічна доповідь Європейської комісії про прогрес Молдови на шляху до членства в ЄС, представлена 4 листопада 2026 року.
У документі зазначається, що візова політика Молдови поки що не повністю відповідає вимогам Євросоюзу. Зокрема, Кишинів зберігає безвізовий режим з 11 державами, громадянам яких для короткострокового в’їзду до ЄС потрібні візи.
До цього переліку входять Росія, Білорусь, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Катар, Таджикистан, Туреччина, Узбекистан та Вануату.
Єврокомісія рекомендує Молдові продовжити приведення національного візового законодавства у відповідність до європейських стандартів. До завершення цього процесу Брюссель пропонує посилити перевірки громадян третіх країн, які користуються безвізовим в’їздом, насамперед у разі наявності міграційних ризиків або загроз безпеці.
У доповіді також зазначається, що в грудні 2025 року Молдова ухвалила закон про денонсацію угоди СНД про безвізові поїздки. Єврокомісія розглядає цей крок як підготовчий етап подальшого узгодження візової політики із законодавством ЄС.
Водночас денонсація угоди сама по собі не означає автоматичного запровадження віз для громадян усіх країн СНД.
Станом на 6 листопада 2026 року громадяни Росії та Білорусі, як і раніше, можуть в’їжджати до Молдови без віз. Чинні правила передбачають перебування до 90 днів протягом 180-денного періоду.
Точні терміни можливої зміни візового режиму молдовський уряд поки що не визначив.
Аналогічні заходи вже вживають інші держави, які прагнуть вступити до Євросоюзу. Зокрема, Чорногорія з 1 листопада 2026 року запровадила візовий режим для громадян Росії, Білорусі, Китаю, Саудівської Аравії та Туреччини.
Албанія раніше скасувала постійний безвізовий режим для громадян Білорусі.
Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу 3 березня 2022 року, отримала статус країни-кандидата в червні того ж року, а 25 червня 2024 року офіційно розпочала переговори про приєднання.
У 2026 році країна продовжила переговорний процес, відкривши кілька тематичних блоків, пов’язаних із внутрішнім ринком, конкурентоспроможністю та зовнішніми відносинами.
Молдовська влада розраховує завершити переговори про вступ до ЄС до початку 2028 року, зберігаючи довгострокову мету — стати членом об’єднання до 2030 року.
Як повідомляє Fixygen, Європейське управління з цінних паперів і ринків (ESMA) вимагає від криптовалютних компаній, авторизованих відповідно до регламенту MiCA, припинити надання клієнтам у Європейському Союзі послуг, пов’язаних зі стейблкоїнами, які не відповідають європейським нормативним вимогам.
Національні наглядові органи повинні вимагати врегулювання виявлених залишкових позицій орієнтовно до 8 січня 2027 року.
Позиція ESMA поширюється не лише на біржову торгівлю, а й на обмін криптоактивів, виконання клієнтських ордерів, консультаційні послуги, перекази, управління портфелями та зберігання цифрових активів.
Регулятор наголошує, що авторизовані постачальники криптовалютних послуг не повинні створювати можливості для нового придбання або збільшення позицій у стейблкоїнах, що не відповідають MiCA.
Водночас на перехідному етапі допускаються окремі операції, необхідні для продажу, конвертації, виведення чи безпечного зберігання раніше придбаних активів.
Такі послуги повинні мати обмежений характер, здійснюватися протягом визначеного часу та перебувати під контролем національних регуляторів.
Документ стосується насамперед токенів, прив’язаних до вартості активів, та електронних грошових токенів, які не виконують вимог європейського регулювання.
MiCA передбачає спеціальні правила для емітентів стейблкоїнів, зокрема щодо резервування активів, розкриття інформації, управління ризиками та захисту власників токенів.
Завершення загальноєвропейського перехідного періоду для постачальників криптовалютних послуг 1 липня 2026 року стало важливим етапом формування єдиного регульованого ринку цифрових активів у ЄС.
Для міжнародних криптовалютних бірж нові вимоги означають необхідність адаптувати перелік доступних торговельних інструментів, платіжних сервісів та операцій зі зберігання активів для європейських клієнтів.
Для емітентів стейблкоїнів це посилює економічне значення відповідності MiCA, оскільки можливість доступу до клієнтів через регульовані європейські платформи дедалі більше залежить від правового статусу токенів.
Водночас ESMA не оголошувала загальної заборони на використання всіх доларових стейблкоїнів. Обмеження стосуються конкретних активів та послуг, які не відповідають нормативним вимогам.
Подальше впровадження MiCA може сприяти перерозподілу попиту між емітентами та посиленню позицій компаній, які отримали необхідні дозволи для роботи на європейському ринку.
Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос зазначає, що в щорічній доповіді про розширення немає конкретної дати вступу України до Європейського Союзу.
«На нинішньому етапі процесу вступу України ми не можемо точно сказати, коли саме вона зможе приєднатися до ЄС. У дорожніх картах, представлених у нашій доповіді про розширення, викладено плани на період до кінця 2027 року. Далі ми побачимо, наскільки швидко країна зможе просуватися вперед», – сказала вона в середу в Брюсселі на пресконференції, відповідаючи на запитання журналістів.
За словами Кос, у дорожній карті йдеться про завершення переговорів за одними кластерами та відкриття нових. «Якщо Україна виконає вимоги IBAR (звіту про оцінку готовності), а шанси на це високі, то вже наступного року вона зможе закрити до семи переговорних розділів», – повторила європейська комісарка прогноз, який вона озвучила напередодні під час презентації доповіді в Комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.
Своєю чергою верховна представниця з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас додала, що в України «попереду, безумовно, ще багато кроків». «Важливо також працювати з громадськістю. Адже коли ми говоримо про безпеку, стає зрозуміло: інтеграція України до європейського простору значно зміцнить нашу спільну безпеку. Досвід, набутий Україною на полі бою, розвинені нею спроможності та наявна експертиза – усе це свідчить про те, що для нашої безпеки вкрай важливо просуватися в питанні України якомога швидше», – пояснила вона.
Прем’єр-міністр Румунії Лука Нікулеску заявив, що можливе об’єднання Румунії та Республіки Молдова залежить від волі громадян обох держав, однак нинішнім пріоритетом Бухареста залишаються зміцнення двостороннього економічного співробітництва та підтримка вступу Молдови до Європейського Союзу. Про це глава румунського уряду повідомив 27 жовтня 2026 року в інтерв’ю TVR Moldova під час офіційного візиту до Кишинева.
«Це відбудеться тоді, коли цього захочуть громадяни обох країн», — заявив Нікулеску, відповідаючи на запитання про перспективи об’єднання.
За його словами, між Румунією та Молдовою існують тісні історичні, культурні та економічні зв’язки, тому питання можливого об’єднання залишається предметом суспільної дискусії.
При цьому прем’єр підкреслив, що наразі румунський уряд зосереджений на подальшому зближенні двох держав та прискоренні європейської інтеграції Молдови.
Нікулеску здійснив перший закордонний візит після вступу на посаду прем’єр-міністра Румунії саме до Кишинева, де провів переговори з молдавським колегою Васіле Тофаном та президентом Майєю Санду.
Під час переговорів сторони приділили особливу увагу розширенню торговельно-економічного співробітництва, розвитку енергетичної інфраструктури, транспортних зв’язків та залученню румунських інвестицій.
За словами Нікулеску, товарообіг між Румунією та Молдовою у 2025 році сягнув приблизно 4,5 млрд євро. Румунські інвестиції забезпечили створення близько 12 тис. робочих місць на території Молдови.
Одним із пріоритетів двостороннього співробітництва залишається розвиток транспортних коридорів через річку Прут. Сторони обговорили прискорення будівництва мосту в районі Унген, модернізацію прикордонної інфраструктури та організацію спільного контролю на переході Кантемір — Фелчіу.
У енергетичній сфері обговорювалося розширення електричних з’єднань між двома країнами, зокрема будівництво лінії Бельці — Сучава.
Крім того, Молдова зацікавлена у закупівлі природного газу, який видобуватиметься на румунському шельфі Чорного моря в рамках проєкту Neptun Deep після його введення в експлуатацію.
Під час візиту прем’єри також ознайомилися з ходом реалізації проєкту модернізації підстанції Кишинів, яка є частиною нової лінії електропередачі Вулканешти — Кишинів протяжністю 157 км.
Нова енергетична інфраструктура має зміцнити незалежність Молдови від поставок електроенергії через Придністровський регіон та розширити можливості імпорту з європейського ринку.
Окрему увагу сторони приділили участі румунського бізнесу в молдовській економіці. Серед перспективних напрямків названо промисловість, енергетику, технології та транспортну інфраструктуру.
Прем’єр-міністр Молдови Васіле Тофан також запропонував розглядати країну як майданчик для участі румунських компаній у проєктах відновлення України.
Питання регіональної безпеки стало ще однією важливою темою переговорів на тлі триваючої російської війни проти України.
Тофан заявив, що безпека України, Молдови та Румунії тісно взаємопов’язана, а російські повітряні атаки та порушення повітряного простору створюють загрози для всього регіону.
За словами молдовського прем’єра, з початку повномасштабної війни в повітряному просторі країни було зафіксовано понад 100 несанкціонованих прольотів.
Нікулеску підтвердив намір Бухареста продовжувати підтримку європейської інтеграції Молдови, зокрема сприяння відкриттю решти переговорних кластерів до кінця 2026 року.
Таким чином, румунський уряд розглядає економічну інтеграцію, розвиток спільної інфраструктури та вступ Молдови до ЄС як першочергові напрямки співпраці. Можливе політичне об’єднання двох держав залишається окремим питанням, вирішення якого, згідно з позицією Нікулеску, має ґрунтуватися на волевиявленні їхніх громадян.
Румунія та Республіка Молдова мають спільний кордон протяжністю близько 680 км, тісні мовні та культурні зв’язки. Більша частина території сучасної Молдови входила до складу Румунії у 1918–1940 роках. Після розпаду СРСР Республіка Молдова проголосила незалежність 27 серпня 1991 року. Румунія є членом Євросоюзу з 2007 року, тоді як Молдова отримала статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року, а офіційні переговори про приєднання розпочалися в червні 2024 року.
Як повідомляє Experts.news, ціни на автомобільне пальне та мастила для особистого транспорту в країнах Європейського Союзу у вересні 2026 року зросли на 31,4% порівняно з вереснем минулого року, повідомило статистичне управління ЄС (Євростат).
Найбільше подорожчання зафіксовано в Болгарії (+42,2%), Естонії (+40,6%) та Литві (+40,2%). Найнижчі темпи зростання цін спостерігалися в Угорщині (+6,9%), Ірландії (+17,7%) та Швеції (+19,9%).
Рейтинг країн ЄС за темпами подорожчання пального у вересні 2026 року, % рік до року:
1. Болгарія — +42,2%
2. Естонія — +40,6%
3. Литва — +40,2%
4. Чехія — +37,5% 5–15. Інші країни ЄС із зростанням понад 30% — за даними Євростату, загалом таких країн було 15 разом із Болгарією, Естонією, Литвою та Чехією.
5. Португалія — +30,3%
6. Швеція — +19,9%
7. Ірландія — +17,7%
8. Угорщина — +6,9%
За даними Євростату, у вересні порівняно із серпнем дизельне пальне в ЄС подорожчало на 5,9%, бензин — на 6,7%. У серпні відповідне зростання становило 8,3% та 3,3%.
За даними українського моніторингу роздрібних цін, середня вартість бензину А-95 в Україні наприкінці вересня становила близько 89,3 грн за літр, дизельного пального — 98,4 грн за літр. На початку місяця ці показники становили відповідно близько 80,3 грн та 91,4 грн за літр.
Таким чином, протягом вересня бензин А-95 подорожчав приблизно на 11,1%, дизельне пальне — на 7,7%.
Водночас ці показники відображають зміну цін протягом одного місяця, тоді як наведений рейтинг Євростату ґрунтується на річній динаміці. Тому без зіставних даних за вересень 2025 року Україну некоректно включати до загального рейтингу країн за річними темпами подорожчання.
