Євросоюз в рамках 19-го пакету санкцій з 12 листопада вводить заборону на транзакції з п’ятьма російськими кредитними організаціями: Альфа-банком, МТС-банком Абсолют банком, банком «Земський» і НКО «Істина», йдеться в повідомленні ЄС.
Крім того, до санкційного списку ЄС потрапили білоруські Альфа-банк, Сбер банк, ВТБ, Белгазпромбанк, БелВЭБ, а також «дочка» ВТБ в Казахстані і філія ВТБ в Шанхаї.
Європейський Союз опублікував список фізичних та юридичних осіб, які потрапили до 18-го пакету санкцій проти Російської Федерації, до нього увійшли 22 російських і два китайських банки, чотири компанії, пов’язані з російським фондом прямих інвестицій, ️26 нових суб’єктів, пов’язаних з російським ВПК, а також вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі.
Санкційний список опубліковано в суботу, 19 липня, в Офіційному віснику.
Так, під санкції потрапили 22 російських банки:
Т-банк, банк «Санкт-Петербург», банк «Центрокредит», Яндекс банк, Сургутнефтегазбанк, Меткомбанк, Севергазбанк, Генбанк, Бистробанк, Енерготрансбанк, Татсоцбанк, банк «Зеніт», Трансстройбанк, банк “Фінам”, Озон банк, Експобанк, Локко Банк, банк «Дом.РФ», МСП Банк, Ланта Банк, Банк 131 і банк «РостФінанс».
Вперше під санкції ЄС потрапили два китайських банки за надання криптовалютних послуг: Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank.
Також до санкційного списку внесено вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі: Белвнешпромсервіс, ОКБ ТСП, КБ «Безпілотні вертольоти», завод «Легмаш», науково-технічний центр “ЛЕМТ” БелОМО, ТОВ «Лазерні прилади та технології», Вістан, Рухсервомотор.
До санкційного списку внесено 14 осіб і 41 організацію, відповідальних за дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Таким чином, загальна кількість фізичних та юридичних осіб, включених до санкційного переліку, перевищила 2500.
За словами верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Каї Каллас, цей пакет є «одним з найжорсткіших на сьогодні». “Кожна санкція послаблює здатність Росії вести війну. Послання чітке: Європа не відступить у своїй підтримці України. ЄС буде продовжувати посилювати тиск, поки Росія не припинить війну”, – підкреслила вона.
Як повідомлялося, Комітет постійних представників ЄС (Corеper) вранці 18 липня затвердив 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії.
Влада Китаю і Євросоюзу домовилися відновити переговори про мита на електромобілі, заявило китайське міністерство торгівлі під час прес-конференції. Переговори відновляться в максимально короткі терміни з метою створення сприятливих умов для інвестицій і співпраці китайських і європейських компаній, зазначило відомство.
Президент США Дональд Трамп напередодні оголосив про введення додаткових 34-відсоткових мит на товари з Китаю і 20%-вих мит на поставки з ЄС. Раніше він також ввів 25%-ві мита на весь імпорт автомобілів. Зі свого боку, Євросоюз торік запровадив підвищені мита на китайські електромобілі, зокрема 17% для BYD, 18,8% для Geely і 35,3% для SAIC.
У січні ці три компанії звернулися до Суду Європейського союзу з тим, щоб оскаржити нові мита. У листопаді минулого року Пекін і Брюссель обговорювали можливість заміни мит для Китаю на зобов’язання продавати електромобілі за мінімальною ціною.
На першій «Інвестиційній конференції ЄС-Україна» у Варшаві в середу Євросоюз виступив із закликом мобілізувати приватні інвестиції в критично важливі для відновлення України області, повідомила Єврокомісія (ЄК).
«У рамках цього заклику підприємства ЄС, включно зі спільними підприємствами або консорціумами за участю як європейських, так і українських компаній, запрошуються подавати пропозиції до 1 березня 2025 року. Пропозиції будуть розглянуті та пов’язані з найбільш підходящими інвестиційними проєктами, що фінансуються інвестиційною рамковою програмою для України, яка є невід’ємною частиною українського фонду ЄС на суму EUR50 млрд», – йдеться в комюніке ЄК.
«Відновлення України потребує як державного фінансування, так і партнерства з приватним сектором. Об’єднавши ці зусилля, ми зможемо максимізувати інвестиції, підтримати відновлення країни та її поступову інтеграцію до єдиного ринку ЄС. Дійсно, сприяння участі приватного сектору в процесах відновлення та реконструкції України стане ключем до її успіху», – заявив європейський комісар з політики сусідства та розширення Євросоюзу Олівер Варгеї.
Єврокомісія назвала пріоритетні напрямки заклику ЄС: розробка стійких енергетичних рішень, включно з проектами відновлюваної енергетики та модернізацією наявної енергетичної інфраструктури; інвестиції в переробку критично важливої сировини – ключових мінералів і ресурсів, необхідних для високотехнологічних галузей промисловості й технологій відновлюваної енергії; пожвавлення й модернізація обробної промисловості та виробничого сектору для підвищення конкурентоспроможності промисловості, підтримка у будівництві й реконструкції України; підтримка у сфері будівництва та реконструкції.
Дводенна конференція, за даними ЄК, зібрала понад 5 тис. учасників, включно з компаніями, банками та інвесторами з України, ЄС та інших країн, для мобілізації приватних інвестицій у відновлення, реконструкцію та модернізацію України.
Європейська Комісія у вівторок повторно ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок, повідомляють у прес-релізі ЄК.
«З 21 серпня і до 5 червня 2025 року імпорт українського меду в ЄС буде здійснюватися в рамках тарифної квоти Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA), що діє з 2016 року між двома сторонами. Автоматичне повторне введення цієї тарифної квоти є результатом переглянутих Автономних торговельних заходів (ATM), які діють з 6 червня 2024 року», – зазначається в повідомленні.
У ЄК нагадали, що перегляд зазначених ATM включають екстрене гальмування для семи сільськогосподарських продуктів, що автоматично спрацьовуватиме, якщо обсяги імпорту сягнуть середньорічного імпорту, зафіксованого в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. Для меду цей середній показник становить 44,418 тис. тонн.
У Єврокомісії звернули увагу, що, згідно зі ст. 4 Регламенту 2024/1392, після досягнення цих обсягів ЄК має 14 днів для повторного запровадження відповідної тарифної квоти з DCFTA між ЄС та Україною. Оскільки імпорт меду з України з початку 2024 року вже перевищив встановлені цією квотою обсяги, додатковий імпорт обкладатиметься митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідатиме 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
При цьому Єврокомісія зазначає, що імпорт українського меду в ЄС за останні п’ять років був досить стабільним – у середньому близько 49 тис. тонн на рік.
Як повідомлялося, ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го запровадила квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
