Мораторій на експорт необробленої деревини з України, який був введений з 1 листопада 2015 року на 10 років, тимчасово продовжений рішенням Кабінету міністрів України до кінця року у вигляді нульової квоти на експорт.
“На запит бізнесу Уряд прийняв важливе рішення – тимчасово заборонив експорт необробленої деревини. Це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств і зменшити навантаження на екологію”, – написала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в п’ятницю в Телеграмі за результатами поїздки в Рівненську область.
Вона зазначила, що обсяг лісозаготівлі в Україні істотно скоротився за час повномасштабного вторгнення РФ. “Підприємства, які могли б працювати, простоюють або працюють на мінімальних потужностях через брак деревини. Армія потребує деревини для своїх потреб. Від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала глава уряду.
Крім того, за словами Свириденко, війна завдала значної шкоди навколишньому середовищу, оскільки частина лісів тимчасово окупована або пошкоджена бойовими діями. «Тому експорт деревини створюватиме додаткове навантаження на навколишнє середовище», – зазначила прем’єр.
«Рішення передбачає ліцензування експорту – нульову квоту до кінця року. Продовжуємо напрацьовувати подальші кроки для системного вирішення дефіциту деревини», – повідомила Свириденко.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль раніше зазначив агентству, що згідно з прийнятим у 2015 році законом, з 1 листопада 2025 року закінчується мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів усіх деревних порід, крім сосни (на неї 10-річний мораторій був введений з 1 січня 2017 року).
Смаль уточнив, що продовження мораторію на час воєнного стану і ще 10 років після нього передбачено законопроектом про ринок деревини, який зараз готується до першого читання.
«10 років точно, на мою думку, достатньо для того, щоб відновитися після всіх цих потрясінь і з точки зору виробництва та інвестицій», – сказав глава Держлісагентства.
Він вважає, що мораторій пішов на користь, тому що в Україні розширилася і відкрилася велика кількість виробництв. «Якщо ми подивимося на структуру нашого експорту, то побачимо, що глибина нашої деревообробки залишає бажати кращого. Варто намагатися робити не дошку, не брус, не піддон, а дитяче ліжечко, кухонний стілець, стіл і експортувати його», – водночас додав Смаль.
Як повідомлялося, в січні-серпні 2025 року було експортовано з України деревини та виробів з неї на $1131,3 млн, що на 15,5% більше, ніж у січні-серпні 2024 року. Зате імпортовано було за той же період деревини та виробів з неї на $160,5 млн, що на 8,8% більше, ніж за січень-серпень 2024 року.
Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів була за цей час експортована на $186,2 млн (на 19,1% більше, ніж у січні-серпні 2024 року), імпортована на $594,3 млн (на 1,7% менше, ніж у січні-серпні 2024 року).
Євросоюз в рамках 19-го пакету санкцій з 12 листопада вводить заборону на транзакції з п’ятьма російськими кредитними організаціями: Альфа-банком, МТС-банком Абсолют банком, банком «Земський» і НКО «Істина», йдеться в повідомленні ЄС.
Крім того, до санкційного списку ЄС потрапили білоруські Альфа-банк, Сбер банк, ВТБ, Белгазпромбанк, БелВЭБ, а також «дочка» ВТБ в Казахстані і філія ВТБ в Шанхаї.
Китай представив новий план дій для сталеливарної промисловості, що включає комплекс заходів щодо вирішення хронічної проблеми надлишку пропозиції. Це відбувається на тлі активізації зусиль Пекіна щодо припинення низки цінових воєн, що вирують в економіці, пише South China Morning Post.
План, що включає сувору заборону на введення в дію додаткових потужностей і заходи щодо прискорення виведення з експлуатації застарілого обладнання, може стати прикладом для інших галузей, які страждають від перевиробництва і надмірної конкуренції.
Документ, опублікований міністерством промисловості та інформаційних технологій спільно з низкою інших відомств у понеділок, закликає до суворого контролю за потужностями і обсягами виробництва сталі. У ньому підкреслюється, що для стабілізації галузі необхідні «скоординовані зусилля як з питань пропозиції, так і попиту».
Метою плану є «прискорення переходу від старих до нових драйверів зростання, розвиток нових продуктивних сил і подальше підвищення стійкості та безпеки промислових ланцюжків і ланцюжків поставок». Сталеливарна промисловість повинна прагнути до щорічного нарощування доданої вартості приблизно на 4% в наступні два роки і завершення модернізації понад 80% сталеливарних потужностей для досягнення наднизьких викидів шкідливих речовин до кінця цього року.
Хоча на частку сталеливарних компаній КНР припадає більше половини світового виробництва, середня рентабельність у компаній з лістингом у 2024 році склала мінус 0,26% через структурні проблеми в галузі, йдеться в звіті.
За даними CINDA Securities, за першу половину вересня в країні було випущено 7,44 млн тонн п’яти основних видів сталевої продукції, що приблизно на 5,8% більше, ніж за той же період роком раніше. Запаси сталі збільшилися на 12,1% – до 11,01 млн тонн, в той час як споживання знизилося приблизно на 4,6% і склало 8,5 млн тонн.
Зведений індекс цін на сталь зараз знаходиться на рівні 3507 юанів ($493) за тонну, що приблизно на 2,6% вище торішнього показника, але приблизно на 14% менше, ніж у 2023 році.
Китай у 2024 році знизив виплавку сталі на 1,7% – до 1,005 млрд тонн.
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Познані видала рішення про заборону обігу на польському ринку партії морозива в ріжках загальною вагою 7,13 тонн, імпортованих з України.
Як повідомила інспекція в соцмережі X у понеділок, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 12 квітня заборонила доступ до польського ринку для двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України, а 9 квітня трьох партій українських бубликів загальною вагою 5,34 тонн. Раніше в Любліні було вилучено три партії українського морозива загальною вагою 8,48 тонн через його розморожування.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їх використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
Уряд України зберіг на 2024 рік нульові квоти на експорт природного газу українського походження, харчової солі, антрациту, кам’яного вугілля та отриманих із нього брикетів, золота, срібла, а також відходів і брухту дорогоцінних металів.
Відповідну постанову №1402 від 27 грудня про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, Кабінет міністрів оприлюднив на своєму сайті.
Згідно з нею, збережено квоти на експорт рідкого палива (мазуту), що діяли у 2023 році, – 540 тис. тонн (не більше ніж 60 тис. тонн на місяць) і коксівного вугілля – 900 тис. тонн.
Крім того, уряд продовжив на січень-лютий 2023 року заборону на експорт паливної деревини, деревної тріски або стружки, після чого експорт цих товарів виводиться зі списку ліцензованих.
Збережено також ліцензування пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соєвої, ріпакової, соняшникової та гірчичної олії, а також макухи.
Уряд Угорщини вилучив тростинний і буряковий цукор зі списку забороненої після 15 вересня 2023 року для імпорту української продукції, повідомляє Agroinform.hu.
Згідно з повідомленням, із постанови угорського уряду про заходи, пов’язані з транспортуванням деяких сільськогосподарських продуктів з України, якою після 15 вересня обмежувалося ввезення 24 найменувань українських агротоварів, вилучено рядок, у якому йшлося про тростинний і буряковий цукор, а також тверду сахарозу.
Рішення набуло чинності 10 жовтня.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
