Кабінет Міністрів запровадив нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів (металобрухту) – стратегічної для металургійної промисловості сировини.
Про відповідні зміни йдеться у його постанові №1795 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік” від 31 грудня 2025 року.
Згідно з документом, обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, наведено в додатку 1. Зокрема, нульова квота встановлена на відходи та брухт чорних металів; зливки чорних металів для переплавлення (шихтові зливки) за кодом 7204 (згідно з УКТЗЕД). Також нульові квоти встановлено на відходи і брухт мідні за кодом 7404 00 і на електричні та електронні відходи та брухт, які використовуються переважно для видобутку дорогоцінних металів за кодами 8549 21 00 00 та 8549 29 00 00.
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у коментарі на своїй сторінці у Facebook привітав таке рішення уряду, зазначивши, що стратегічно важлива сировина повинна перероблятися в Україні, а не безконтрольно вивозитися за кордон, і має створювати саме тут робочі місця, додану вартість і надходження податків.
Цей принцип, на думку експерта, є одним з базових для економічного успіху, доведений десятками розвинутих країн. Україна також має успішний досвід його реалізації: мита на насіння соняшника і мораторій на ліс-кругляк свого часу створили цілі нові галузі і залучили мільярдні інвестиції. А нещодавно запроваджене мито на сою і ріпак вже суттєво збільшили обсяг внутрішньої переробки, наголосив заступник очільника парламентського комітету.
“Рішення уряду встановити на 2026 рік нульові експортні квоти на вивезення промислової деревини та брухту з України – важливий приклад реалізації цього принципу. Дякую прем’єр-міністерці Юлії Свириденко і міністру економіки Олексію Соболеву за позицію і розуміння національних економічних інтересів”, – написав народний депутат.
Кисилевський пояснив, що державі вигідно залишати весь брухт всередині країни, оскільки 1 тонна брухту, переробленого в Україні в готову продукцію, утворює приблизно 15 тис. грн податків. Натомість 1 тонна експортованого брухту без мита фактично не утворює податків (в межах 100 грн з тонни), оскільки заготівля металобрухту залишається здебільшого “тіньовим” бізнесом.
Він зауважив, що експорт брухту в ЄС де-факто є схемою по обходу мита з обсягом втрат для бюджету біля 3,5 млрд грн в рік. Адже наразі в ЄС мито 0, в інші країни – 180 EUR. Брухт з України переважно реекспортується за межі ЄС. Якби 380 тис. тонн вивезеного брухту у 2025 році були перероблені в Україні, держава отримала б 5,7 млрд грн податків.
“З 2026 року ЄС запроваджує так зване “вуглецеве мито” CBAM. Україні з точки зору ступу в ЄС і відповідності екологічним вимогам до промисловості важливо залишати весь обсяг брухту всередині країни. Адже брухт є дефіцитною сировиною для виплавки сталі з меншим обсягом викидів СО2. Брухт чорних та кольорових металів є стратегічною сировиною для чорної і кольорової металургії – важливих базових галузей економіки. Звісно, фірми, які хочуть заробляти на безконтрольному вивезенні сировини, виступають проти цих рішень. Але сировинний експорт – ніша бідних країн. Україна від цієї моделі відмовилася, сподіваюся, назавжди”, – підкреслив Кисилевський.
Нардеп додав, що одне з завдань для Верховної Ради на 2026 рік – зафіксувати рішення щодо обмеження вивезення стратегічної сировини на рівні законів. Ці обмеження мають діяти доти, доки цього вимагатимуть зовнішні обставини і потреби відновлення.
Як повідомлялося, у травні 2025 року Міністерство економіки України ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (металобрухту) за встановленням нульового обсягу квоти. Відповідну норму було внесено в проєкт постанови уряду “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 р. №1481”, який тоді оприлюднило Мінекономіки для громадського обговорення.
Заступник директора держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк в інтерв’ю виданню telegraf.com.ua повідомляв, що метпідприємства України у 2026 році можуть збільшити виплавку сталі на 17% – до 8,9 млн тонн з 7,6 млн тонн у 2025 році за умови подолання дефіциту брухту. При цьому він зазначив, що в українській металургії загострюється дефіцит брухту чорних металів, зокрема через зростання обсягів вивезення цієї сировини за кордон.
Згідно з наведеними ним розрахунками, 1 тонна металобрухту, яка переробляється в металопродукцію на потужностях “Інтерпайпа”, для якої брухт є основною сировиною, приносить державі 7,5 тис. грн у вигляді сплачених податків. Крім того, 1 тонна брухту, використана на заводах групи “Метінвест”, генерує близько 9,3 тис. грн податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
Як підкреслив Поважнюк, це пряма вигода, яку отримує держава, залишаючи весь брухт в країні та переробляючи його в сталь. Крім того, така переробка дає мультиплікативний ефект для всієї економіки, оскільки стимулює зростання у суміжних галузях, наприклад, виробництво залізорудної сировини, коксу, феросплавів.
“За нашими даними, у 2024 році найбільші компанії-експортери, що забезпечили майже 90% експорту українського металобрухту, сумарно вивезли за кордон 247 тис. тонн сировини, сплативши сумарно лише 12,3 млн грн податків. Таким чином, держава отримала в середньому 50 грн податків з кожної експортованої тонни металобрухту. Офіційна кількість працюючих у цих компаніях становила лише кілька десятків чоловік”, – сказав експерт.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України у січні-листопаді 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,165 тис. тонн з 261,578 тис. тонн.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн із $52,723 млн.
Раніше голова правління “Інтерпайп Втормет” Валентин Макаренко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україні” зазначав, що експорт брухту чорних металів завжди був та залишається загрозливим чинником для української металургії, оскільки погіршує дефіцит цієї сировини на внутрішньому ринку. Крім того, ця проблема ускладнюється ще й тим, що під час війни скорочується придатна для збирання брухту територія.
“На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України на державному рівні”, – резюмував голова правління.
Кабінет міністрів продовжив до 31 грудня 2026 року заборону на ввезення на митну територію України товарів, які походять із Росії.
Згідно з постановою №1707 від 24 грудня, уряд вніс зміни в постанову Кабміну №1147 від 30 грудня 2015 року, яку щороку оновлюють.
Крім того, постановою №1706 уряд ще на рік – до 31 грудня 2026 року – подовжив термін дії постанови №1146 від 30 грудня 2015 року, яка встановлює ставки ввізного мита до імпорту товарів, країною походження яких є РФ. Ці інструменти діють з 2015 року як контрзаходи у відповідь на економічний тиск, який триває багато років.
Як повідомлялося, у 2015 році Кабмін ухвалив дві постанови щодо обмеження торгівлі з Росією у відповідь на дії держави-агресора щодо України, зокрема на припинення з 1 січня 2016 року в односторонньому порядку РФ дію Договору про зону вільної торгівлі в межах СНД стосовно України та запровадження заборон на ввезення низки товарів українського походження. Термін дії цих актів продовжується щороку в грудні.
Мораторій на експорт необробленої деревини з України, який був введений з 1 листопада 2015 року на 10 років, тимчасово продовжений рішенням Кабінету міністрів України до кінця року у вигляді нульової квоти на експорт.
“На запит бізнесу Уряд прийняв важливе рішення – тимчасово заборонив експорт необробленої деревини. Це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств і зменшити навантаження на екологію”, – написала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в п’ятницю в Телеграмі за результатами поїздки в Рівненську область.
Вона зазначила, що обсяг лісозаготівлі в Україні істотно скоротився за час повномасштабного вторгнення РФ. “Підприємства, які могли б працювати, простоюють або працюють на мінімальних потужностях через брак деревини. Армія потребує деревини для своїх потреб. Від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала глава уряду.
Крім того, за словами Свириденко, війна завдала значної шкоди навколишньому середовищу, оскільки частина лісів тимчасово окупована або пошкоджена бойовими діями. «Тому експорт деревини створюватиме додаткове навантаження на навколишнє середовище», – зазначила прем’єр.
«Рішення передбачає ліцензування експорту – нульову квоту до кінця року. Продовжуємо напрацьовувати подальші кроки для системного вирішення дефіциту деревини», – повідомила Свириденко.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль раніше зазначив агентству, що згідно з прийнятим у 2015 році законом, з 1 листопада 2025 року закінчується мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів усіх деревних порід, крім сосни (на неї 10-річний мораторій був введений з 1 січня 2017 року).
Смаль уточнив, що продовження мораторію на час воєнного стану і ще 10 років після нього передбачено законопроектом про ринок деревини, який зараз готується до першого читання.
«10 років точно, на мою думку, достатньо для того, щоб відновитися після всіх цих потрясінь і з точки зору виробництва та інвестицій», – сказав глава Держлісагентства.
Він вважає, що мораторій пішов на користь, тому що в Україні розширилася і відкрилася велика кількість виробництв. «Якщо ми подивимося на структуру нашого експорту, то побачимо, що глибина нашої деревообробки залишає бажати кращого. Варто намагатися робити не дошку, не брус, не піддон, а дитяче ліжечко, кухонний стілець, стіл і експортувати його», – водночас додав Смаль.
Як повідомлялося, в січні-серпні 2025 року було експортовано з України деревини та виробів з неї на $1131,3 млн, що на 15,5% більше, ніж у січні-серпні 2024 року. Зате імпортовано було за той же період деревини та виробів з неї на $160,5 млн, що на 8,8% більше, ніж за січень-серпень 2024 року.
Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів була за цей час експортована на $186,2 млн (на 19,1% більше, ніж у січні-серпні 2024 року), імпортована на $594,3 млн (на 1,7% менше, ніж у січні-серпні 2024 року).
Євросоюз в рамках 19-го пакету санкцій з 12 листопада вводить заборону на транзакції з п’ятьма російськими кредитними організаціями: Альфа-банком, МТС-банком Абсолют банком, банком «Земський» і НКО «Істина», йдеться в повідомленні ЄС.
Крім того, до санкційного списку ЄС потрапили білоруські Альфа-банк, Сбер банк, ВТБ, Белгазпромбанк, БелВЭБ, а також «дочка» ВТБ в Казахстані і філія ВТБ в Шанхаї.
Китай представив новий план дій для сталеливарної промисловості, що включає комплекс заходів щодо вирішення хронічної проблеми надлишку пропозиції. Це відбувається на тлі активізації зусиль Пекіна щодо припинення низки цінових воєн, що вирують в економіці, пише South China Morning Post.
План, що включає сувору заборону на введення в дію додаткових потужностей і заходи щодо прискорення виведення з експлуатації застарілого обладнання, може стати прикладом для інших галузей, які страждають від перевиробництва і надмірної конкуренції.
Документ, опублікований міністерством промисловості та інформаційних технологій спільно з низкою інших відомств у понеділок, закликає до суворого контролю за потужностями і обсягами виробництва сталі. У ньому підкреслюється, що для стабілізації галузі необхідні «скоординовані зусилля як з питань пропозиції, так і попиту».
Метою плану є «прискорення переходу від старих до нових драйверів зростання, розвиток нових продуктивних сил і подальше підвищення стійкості та безпеки промислових ланцюжків і ланцюжків поставок». Сталеливарна промисловість повинна прагнути до щорічного нарощування доданої вартості приблизно на 4% в наступні два роки і завершення модернізації понад 80% сталеливарних потужностей для досягнення наднизьких викидів шкідливих речовин до кінця цього року.
Хоча на частку сталеливарних компаній КНР припадає більше половини світового виробництва, середня рентабельність у компаній з лістингом у 2024 році склала мінус 0,26% через структурні проблеми в галузі, йдеться в звіті.
За даними CINDA Securities, за першу половину вересня в країні було випущено 7,44 млн тонн п’яти основних видів сталевої продукції, що приблизно на 5,8% більше, ніж за той же період роком раніше. Запаси сталі збільшилися на 12,1% – до 11,01 млн тонн, в той час як споживання знизилося приблизно на 4,6% і склало 8,5 млн тонн.
Зведений індекс цін на сталь зараз знаходиться на рівні 3507 юанів ($493) за тонну, що приблизно на 2,6% вище торішнього показника, але приблизно на 14% менше, ніж у 2023 році.
Китай у 2024 році знизив виплавку сталі на 1,7% – до 1,005 млрд тонн.
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Познані видала рішення про заборону обігу на польському ринку партії морозива в ріжках загальною вагою 7,13 тонн, імпортованих з України.
Як повідомила інспекція в соцмережі X у понеділок, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 12 квітня заборонила доступ до польського ринку для двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України, а 9 квітня трьох партій українських бубликів загальною вагою 5,34 тонн. Раніше в Любліні було вилучено три партії українського морозива загальною вагою 8,48 тонн через його розморожування.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їх використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
