Україні вигідна введена ЄС заборона на імпорт насіння соняшнику в п’ять сусідніх країн, оскільки вітчизняні олійноекстракційні заводи не забезпечені в достатній кількості сировиною і постійно відчувають її дефіцит, повідомив “Інтерфакс-Україна” генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.
“До війни в Україні налічувалося 108 заводів із виробництва олії. Сумарно вони могли виробляти 24 млн тонн олії, з яких 10 млн тонн – соняшникової. Однак цим підприємствам ніколи не вдавалося працювати на повну потужність через брак сировини, яку Україна експортувала. У найкращі сезони олійноекстракційним заводам вдавалося отримати 19 млн тонн олії”, – пояснив голова галузевої асоціації.
Він повідомив, що раніше потенціал українських олійноекстракційних заводів давав змогу виробляти 40-50 тис. тонн олії на добу. Через військові дії в Україні перестали працювати близько десятка великих операторів, тому щодня заводи виробляють 35 тис. тонн олії.
Капшук нагадав, що “Укроліяпром” не перешкоджає експорту насіння соняшнику, але пропонує запровадити механізм додаткового збору, зокрема, квотування експорту.
“Зараз оптимальний момент для ухвалення урядом такого рішення. Подібний механізм принесе держбюджету близько 3 млрд грн, які можна буде спрямувати на виплату зарплат військовим”, – наголосив він і повідомив, що асоціація надіслала відповідні пропозиції прем’єр-міністру.
Коментуючи угоду Мінагрополітики України та Мінсільгоспу Болгарії про підписання меморандуму щодо соняшникової олії, Капшук розповів, що таке рішення спричинене нарощуванням Болгарією власного виробництва соняшникової олії.
За його інформацією, останніми роками в Болгарії кількість олійноекстракційних заводів збільшилася з 4 до 11. Минулого року болгарські переробники змогли придбати за доступними цінами українське насіння соняшнику і наростили виробництво олії до 250-300 тис. тонн за внутрішньої потреби близько 150 тис. тонн.
“Їм потрібно реалізувати власний товар як на внутрішньому ринку, так і наростити його експорт”, – пояснив голова галузевої асоціації.
За словами Капшука, раніше Україна експортувала олію в 124 країни. Останніми роками географія експорту звужується і українська олія реалізується приблизно у 80 держав. Основними її покупцями є Індія, Китай, Європа та африканські країни.
Як позитивний приклад експорту на великі відстані глава “Укроліяпром” навів досвід ТДВ “Укроліяпродукт” (ТМ “Диканька”), яке налагодило авіапостачання постачання органічної соняшникової олії в Америку.
Водночас Капшук зазначив, що Україну активно витісняє з індійського ринку РФ, яка наростила виробництво соняшнику.
“Україні не вигідно експортувати олію на великі дистанції через високі ціни на фрахт. Тільки на поставках до Індії він сягає $370 (ймовірно, за тонну). Тому експорт у країни з високою чисельністю української діаспори нашим виробникам поки що не вигідний”, – зазначив він, наголосивши на важливості зберегти традиційні ринки збуту олії.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що в рішеннях низки країн, які заборонили імпорт українського зерна, “є політика”.
“Я вдячний сусідам, які нас підтримують, але якщо бути чесним, там є політика. У нас заблоковано Чорне море і нам необхідна допомога зброєю. Ми не можемо ризикувати відносинами з деякими країнами”, – сказав він у суботу в інтерв’ю італійським ЗМІ.
“І я розумію, що деякі політичні течії використовують цю ситуацію і підмовляють фермерів, щоб блокувати поставки зерна. Але вони не мають права блокувати транзит”, – сказав він.
“Ми вирішимо ці питання”, – наголосив Зеленський.
Українські виробники цукру звернулися до країн ЄС з проханням переглянути питання щодо заборони експорту цукру на внутрішні ринки ЄС та відновити її з урахуванням дефіциту цукру в Європі, повідомив в. о. голови правління “Укрцукор” Назар Михайловин.
“Не всі країни вводять ембарго на українську продукцію. Нам потрібен шлях, яким можна збувати експортні партії цукру. Про морський шлях ми на певний час змушені забути, а ось транзит через ЄС-країни, зокрема через Польщу і Румунію, потрібен”, – прокоментував він агентству “Інтерфакс-Україна” ситуацію з експортом українського цукру в ЄС.
За інформацією галузевої асоціації, за період з червня 2022 року по березень 2023 року відвантаження українського цукру майже на 99,9% реалізовувалося на внутрішній ринок ЄС.
До топ-країн, які купували український цукор у березні 2023 року, увійшли Румунія, Польща, Угорщина, Італія, Болгарія, Чехія, Хорватія. Польща, яка одна з перших заборонила ввезення українського цукру, придбала в України 8242 тонни цієї продукції, повідомив Михайловін.
“З початку війни Україна втратила морський коридор експорту, який став недоступним для українського цукру. Відповідно, вивезення здійснювалося переважно в європейські країни.
При цьому Михайловін нагадав, що ЄС у зв’язку з початком війни ухвалив рішення, завдяки якому і наявності експортного потенціалу Україна має можливість експортувати цукор на внутрішні ринки ЄС.
У сезоні виробництва цукру з цукрових буряків урожаю 2022 року заводи виробили 1,330 млн тонн продукції, чим повністю забезпечили потреби внутрішнього ринку та експортний потенціал, повідомили в галузевій асоціації.
“У 2022/2023 маркетинговому році експортний потенціал буде залежати від посівних площ під цукровими буряками, погодних умов і врожайності як в Україні, так і в Європі”, – сказав Михайловін.
Кабінет міністрів вніс зміни до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, заборонивши участь у ньому автомобільним перевізникам, які пропонують автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів (ТЗ).
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграмі у вівторок, відповідне рішення затверджено на засіданні уряду у вівторок.
Крім того, за його словами, внесені зміни визначають повноваження територіальних громад у проведенні ними конкурсів у межах їхніх територіальних громад і передбачають введення маршрутних ТЗ, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Кабінет міністрів України прийняв постанову «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію Російської Федерації». Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 27 вересня.
Постановою передбачається заборонити вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними контрактами, торговельною або країною призначення яких є російська федерація. Постанова буде діяти до дня припинення або скасування військового стану та припинення застосування рф недружніх дій проти України.
«Ми продовжуємо санкційний тиск проти рф. Ця постанова – ще один з багатьох інструментів економічного впливу. Розуміємо, що санкції – це засіб не лише реагування на військову загрозу, а й упередження агресії в майбутньому. Хочу констатувати, що з початку війни експорт товарів до рф де-факто було зупинено. Тепер це закріплено і на правовому рівні», – заявила Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки Юлія Свириденко.
За прогнозами уряду таке рішення не буде мати негативних економічних наслідків. Адже за даними статистики, за період з березня по червень 2022 року експорт українських товарів на територію рф склав всього 4,2 млн доларів. Переважно це була продукція з чорних металів на суму 4,189 млн доларів і хімічна продукція на 57,2 тисячі доларів. Для порівняння: тільки в січні 2022 року українскі підприємства експортувало до рф товарів на 250 млн доларів.
Крім того, ембарго на експорт допоможе українським компаніям, що мали контрактні зобов’язання перед суб’єктами рф, встановити юридичну чіткість у питанні невиконання контрактів. І тепер вони зможуть сконцентрувати активність на інших ринках.
Нідерландський Харлем став першим містом у світі, у якому в рамках боротьби зі змінами клімату Землі заборонили рекламу м’ясних виробів на вулицях містах.
У місті, де проживає близько 160 тис. осіб, відповідну рекламу заборонять розміщувати на автобусах, на розтяжках та білбордах у громадських місцях. Щоправда, захід набуде чинності з 2024 року, коли закінчаться контракти з рекламодавцями.
Раніше цю ініціативу запропонувала політична активістка із партії GroenLinks Зіггі Клазес. Вона зізналася, що не думала про майбутній успіх цього починання в Харлемі.
“Ми не дивимося, що люди печуть і смажать вдома, якщо люди хочуть продовжувати їсти м’ясо, чудово… звичайно, багато людей вважають це рішення обурливим та патерналістським, але також є багато людей, які вважають його чудовим”, – зауважила вона.
Наприклад, виробники м’яса звинуватили муніципальну владу в тому, що вони “зайшли надто далеко, говорячи людям, що їм краще”. Критики також заявили, що заборона порушує свободу слова та є лицемірством.
Раніше автори низки досліджень заявили, що глобальне виробництво продовольства відповідає за третину парникових викидів, що розігрівають планету. Зокрема, звинувачення “подали” скотарству: ліси, що абсорбують вуглекислий газ, вирубують на пасовища; добрива, з яких вирощують корм худобі, забруднюють довкілля, а самі стада виробляють метан – сильний парниковий газ.
Нова заборона також торкнеться реклами польотів на Різдво, викопного палива та автотранспорту, що пересувається на ньому.
У Greenpeace заявили, що якщо ЄС хоче до 2050 року скоротити до нуля викиди парникових газів, річне споживання м’яса треба скоротити в перерахунку на одну людину з 82,5 кг до 24 кг. У Нідерландах, які є найбільшим імпортером м’яса в ЄС, цей показник тепер становить 75,8 кг.
