Президент України Володимир Зеленський підписав закони у рамках “митного безвізу”.
“Щойно я підписав документи про приєднання (України) до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами та до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Вони є фактичною реалізацією “митного безвізу”. Ми зробили це в рекордний термін і абсолютно злагоджено всіма гілками влади”, – заявив Зеленський у відеозверненні.
При цьому глава держави подякував дипломатам, членам уряду та депутатам, які забезпечили такий результат.
“Україна буде повноправним членом ЄС. Ми вже ближче з Європою, ніж у попередні десятиліття”, – зазначив президент.
Верховна Рада ухвалила закон (№7420) з правками до Митного кодексу України для приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року та участі в Новій комп’ютеризованій транзитній системі (NCTS), яку використовують договірні сторони Конвенції, – так званий митний безвіз.
Як повідомили одразу кілька депутатів, за документ проголосували в понеділок 275 народних обранців.
“Закон наближає українське митне законодавство до законодавства Євросоюзу. Зокрема, вдосконалює чинні норми в частині спрощення проходження митниці для надійних підприємств, надання статусу фінансового гаранта та забезпечення сплати митних платежів”, – прокоментував ухвалення закону прем’єр-міністр Денис Шмигаль у телеграм-каналі.
За його словами, зміни також передбачають запровадження європейського механізму розгляду скарг і продовження цифровізації митниці, що прискорить її проходження та зменшить корупційні ризики.
“Подальше укладення “митного безвізу” із ЄС дасть можливість Україні запровадити обмін митною інформацією щодо транзитних вантажів із 36 країнами в режимі реального часу, спеціальні транзитні спрощення та прості й рівні умови для фінансових гарантів”, – зазначив глава уряду.
Конвенція об’єднує країни європейського регіону (ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія), які запровадили єдині для всіх договірних сторін правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням NCTS.
“Із Божою допомогою запустимо з 1 жовтня”, – написав після ухвалення закону в телеграм-каналі голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
Раніше заступник голови цього комітету Ярослав Железняк зазначав, що при доопрацюванні законопроєкту спільно з бізнес-асоціаціями було внесено норму про те, що на період дії воєнного стану та рік після нього для оцінки (повторної оцінки, моніторингу) з метою надання авторизації авторизованих економічних операторів застосовуватимуться знижені значення показників платоспроможності (фінансової стійкості) та ліквідності підприємства.
Верховна Рада у четвер ухвалила оновлений закон про приватизацію (№7451), який переведе велику приватизацію на аукціони “Прозорро” без радників, прискорить малу приватизацію та зніме низку проблемних питань.
“За” проголосувало 233 депутати за необхідного мінімуму 226, йдеться в інформації на сайті парламенту.
“Щодо великої приватизації. Головне, що змінили: ми переводимо всю велику приватизацію на “Прозорро”. Усі процедури прописали так, як це є у малій приватизації”, – назвала раніше в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” одне з головних нововведень та. о. голови Фонду держмайна Ольга Батова
За її словами, велика приватизація у тому вигляді, в якому вона була і в якому відбувається зараз, показала неефективність радників. Серед претензій до них керівник Фонду наголосила на тривалій підготовці об’єкта до приватизації; дублювання операцій з потенційними покупцями, зокрема щодо аудиту; потенційні корупційні ризики ангажування одним із потенційних покупців.
“Законопроектом пропонується, що Фонд робитиме віртуальну татку (кімнату даних) з усією інформацією про підприємство: всі чинні договори, судові справи, фінансова звітність – повністю викладаємо та даємо кожному потенційному покупцю три місяці, щоб він самостійно зробив аудит”, – описала пропоновану нову процедуру керівник ФДМ.
Стосовно малої приватизації вона вказала, що закон додатково спрощує процедури, наприклад, вводить онлайн підпис протоколу аукціону, скорочує весь процес з моменту оголошення аукціону і до підписання договору до двох місяців, вводить можливість у ряді випадків обходитися без АМКУ, скасовує вимогу про публікацію газеті “Відомості приватизації”.
“Крім того, передбачили дуже важливу зміну, яка буде діяти завжди: щоб оплата за об’єкт здійснювалася до підписання договору – після проведення аукціону та підписання протоколу, але до підписання договору”, – наголосила керівник ФДМ. За її словами, є кілька випадків, особливо з аукціонів, що відбулися наприкінці лютого, що покупці не хочуть платити, аргументуючи форс-мажорними обставинами.
Ще однією важливою нормою вона назвала можливість продажу об’єктів з арештами, що дозволить кредиторам нарешті отримати свої кошти. “Ми пропонуємо перереєструвати право власності на того, хто виграв на “Прозорро”, але всі арешти збережуться до того моменту, поки новий власник не погасить заборгованості”, – пояснила вона.
“У переліку на приватизацію на сьогоднішній день таких трохи більше 115 підприємств. Це ті, щодо яких вже ухвалено рішення про приватизацію, і вони готові до приватизації, але ми не можемо їх продати, тому що вони в арештах. Загалом в управлінні таких об’єктів набагато більше, – сказала Батова.
Закон про антикорупційну стратегію України до 2025 року набув чинності в неділю, після його публікації в суботу в газеті “Голос України”.
Як повідомляє в телеграм-каналі Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), НАЗК з урядом, громадськістю та бізнесом вже почали спільну роботу з розробки Державної програми з виконання антикорупційної стратегії. У ній буде визначено конкретні завдання з подолання корупції та органи влади, відповідальні за їх виконання. НАЗК забезпечить максимально інклюзивний процес.
Крім того, НАЗК розробить спеціальний IT-інструмент, щоб громадськість могла стежити за виконанням антикорупційної стратегії.
Закон 20 червня було ухвалено у парламенті, 7 липня його підписав президент.
Антикорупційна стратегія складається з чотирьох розділів. Перший з них присвячений концепції формування антикорупційної політики в Україні в майбутні п’ять років. Інші розділи документа містять опис певних проблем і очікування стратегічних результатів, яких необхідно досягти для їх вирішення.
Як зазначається в законі, антикорупційна стратегія сприятиме забезпеченню злагодженості та системності антикорупційної діяльності всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Згідно з документом, оптимізація функцій держави та місцевого самоврядування передбачає усунення дублювання повноважень різними органами, тимчасове припинення реалізації малоефективних повноважень, які характеризуються високим рівнем корупційних ризиків. Стратегія також передбачає цифрову трансформацію реалізації повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, прозорість діяльності та відкритість даних.
Передбачається також необхідність забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
Згідно з ухваленим законом, при НАЗК буде створена робоча група з питань антикорупційної політики (координаційна робоча консультативно-дорадча група), співголовами якої є глава НАЗК і міністр Кабінету Міністрів України. Персональний склад робгрупи затверджує уряд, зокрема, за згодою до неї зможуть входити і народні депутати. Основними її завданнями визначається сприяння координації дій органів державної влади щодо реалізації антикорупційної стратегії та виконання заходів державної антикорупційної програми.
Верховна Рада щорічно не пізніше 1 червня матиме проводити парламентські слухання з питань реалізації антикорупційної стратегії. Водночас НАЗК зобов’язується розробляти новий проєкт Антикорупційної стратегії не пізніше 1 серпня того року, в якому завершується дія попередньої. Крім того, Нацагентство має щорічно до 1 квітня інформувати Кабмін про результати виконання заходів державної антикорупційної програми з виконання антикорупційної стратегії.
Президент США Джозеф Байден у понеділок, 9 травня, має намір підписати закон S. 3522 “Акт про ленд-ліз на захист демократії в Україні від 2022 року”, повідомляється в публічному розкладі Байдена на понеділок.
Як зазначається, підписання відбудеться о 14.45 (21.45 за Києвом).
Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” (№1667-ІХ), який парламент ухвалив 15 липня 2021 року, повідомляє прес-служба глави держави в середу.
“Закон покликаний створити сприятливі умови для ведення інноваційного бізнесу в Україні, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій і талановитих фахівців”, – ідеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що для стимулювання розвитку цифрової економіки документ впроваджує правовий режим “Дія Сіті” і визначає організаційні, правові та фінансові основи його функціонування.
“Цей правовий режим передбачає спеціальні умови оподаткування, які будуть визначені Податковим кодексом України. Відповідний законопроект наразі опрацьовується у Верховній Раді на виконання завдань, визначених в указі президента №371 “Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні”, – зазначають в Офісі президента.
Там уточнюють, що спеціальні умови оподаткування застосовуватимуться до компаній – резидентів “Дія Сіті”.
“Стати таким резидентом може юридична особа, зареєстрована на території України, яка відповідає низці вимог, вказаних у документі. Статус резидента “Дія Сіті” надає уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки. Закон визначає питання, пов’язані з набуттям та втратою цього статусу”, – наголошують в ОП.
Зазначається, що інформація про компанії, які мають або перебували в статусі резидента “Дія Сіті”, міститься в електронному реєстрі “Дія Сіті”, який є відкритим й оприлюднюється в мережі інтернет.
Правовий режим “Дія Сіті” встановлюється на термін щонайменше 25 років із дня внесення до реєстру запису про його першого резидента.
“Також закон містить норми, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю та соціальними гарантіями для гіг-спеціалістів, їхнім загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, а також правом інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням гіг-контракту”, – додають в Офісі глави держави.
Там зазначають, що закон набуває чинності наступного дня після опублікування, крім пункту 9 частини четвертої статті 5 (віднесення діяльності постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, до видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму “Дія Сіті”).
Цей пункт набуває чинності через шість місяців із дня набуття чинності законом України, що визначає особливості правовідносин у сфері поводження віртуальних активів.
