Вартість цинку зростає на побоюваннях дефіциту цього металу у світі, відігравши падіння, яке спостерігалося раніше, і оновивши максимум з грудня минулого року.
Цинк під час торгів у Лондоні у вівторок дорожчає на 0,6%, до $3,026 тис. за тонну.
За даними International Lead and Zinc Study Group (ILZSG), видобуток цинку в першій половині 2025 року зріс на 6,3% у річному обчисленні. Однак через проблеми на переробних підприємствах обсяги випуску рафінованого цинку скоротилися більш ніж на 2%.
У результаті запаси цинку на Лондонській біржі металів впали до 30 тис. тонн, хоча на початку року вони сягали 171,5 тис. тонн, пише Trading Economics.
Загальний рівень запасів природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) станом на кінець минулого тижня становив 11,5 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м газу довготривалого зберігання), що нижче минулорічного показника на 2%.
Про це повідомила ексміністерка енергетики Ольга Буславець на сторінці у Facebook.
“Добове споживання газу в Україні за останній тиждень коливається на рівні 23-24 млн куб. м/добу, що за даними AGSI (європейська платформа Agregated Gas Storage Inventory – ІФ-У) дозволяє закачувати в ПСГ більше 50 млн куб. м/добу”, – написала вона.
Вказаний щодобовий обсяг закачування можливий завдяки наявним обсягам імпорту газу, який, за даними “Оператора ГТС України” (ОГТСУ), становить з початку вересня (без транзитного short-haul) близько 23-24 млн куб. м на добу з Угорщини, Польщі та Словаччини.
Своєю чергою, як зазначила Буславець, на кінець минулого тижня запаси природного газу в ПСГ Європи зросли до 84,5 млрд куб. м з рівнем наповнення 79%, що нижче середнього за останні п’ять років на 7%, та нижче минулорічного рівня на 16%, або на 16 млрд куб. м.
Як повідомлялося, Міністерство енергетики України планує накопичити на 1 листопада 2025 року 13,2 млрд куб. м (або 8,6 млрд куб. м без врахування “буферного газу”), що, на думку ексочільника ОГТСУ Сергія Макогона, є занизьким обсягом, який потребуватиме додаткового імпорту взимку ще 1,5 млрд куб. м.
Запаси літію на Полохівському родовищі (Кіровоградська обл.), згідно з даними нещодавньої геологорозвідки, перевищують 760 тис. тонн еквівалента карбонату літію (760 LCE kt), Україна має значний потенціал його видобутку, заявила виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ) Ксенія Оринчак у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.
“За останніми даними геологорозвідки саме щодо Полохівського родовища, запаси перевищують 760 тис. тонн еквівалента карбонату літію”, – сказала вона.
За її словами, це родовище, яке належить ТОВ “Укрлітійвидобування”, одне з найбільших у Європі.
Оринчак нагадала, що загалом в Україні розташовано чотири розвіданих літієвих родовища. Полохівське – єдине розвідане, де власник володіє ліцензією на видобуток. Решта: ділянка “Добра” (так само в Кіровоградській області), Шевченківське (Донецька область) і ділянка “Крута Балка” в (Запорізька область) – дві останні розташовані на тимчасово окупованих територіях.
“Те, що Україна володіє значним потенціалом видобутку літію, це факт. Згідно з авторитетними дослідженнями, ми входимо до трійки провідних країн за запасами, разом із Чехією та Сербією. (…) Україна дуже вигідно розташована геополітично для країн Європейського Союзу”, – вважає голова НАДПУ.
Оринчак також висловила незгоду з думкою голови правління UMCC-Titanium – АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” Єгора Перелигіна, який вкрай критично нещодавно оцінив перспективи розроблення українських літієвих родовищ у зв’язку з низькими світовими цінами на літій, його профіцитом, високою собівартістю видобутку й переробки, необхідністю значних інвестицій в умовах високих ризиків в Україні.
Раніше Національна академія наук України оцінювала, що країна має близько 500 тис. тонн літію.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, увів в експлуатацію в жовтні два нових блоки з видобутку залізної руди на шахтах “Ювілейна” і Фрунзе із загальними запасами 170 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на початку поточного місяця гірники підприємства підготували і здали в експлуатацію нові виробничі потужності.
На шахті імені Фрунзе було введено в експлуатацію блок 39-45 із запасами 55 тис. тонн високоякісної сировини – підготовкою блоку займалася дільниця №6, прохідницькі роботи виконувалися за допомогою високопродуктивної самохідної техніки. На початку жовтня колектив дільниці №6 розпочав видобуток руди в цьому блоці.
Також у жовтні на шахті “Ювілейна” було введено блок 34-36 (+10) другого підповерху покладу “Гніздо” із запасами 115 тис. тонн. Підготовкою потужності займалися гірники нарізної дільниці №19, буріння глибоких свердловин у цьому блоці проводили гірники дільниці №9. Видобутком займатимуться працівники дільниці №17.
“Введення цих блоків в експлуатацію забезпечить стабільну роботу шахт із видобутку руди протягом наступних трьох місяців”, – констатується в інформації компанії.
Уточнено, що поточного року на руднику введено в експлуатацію 9 блоків: шість на шахті “Ювілейна” із загальними запасами 880 тис. тонн і на шахті ім. Фрунзе три блоки із запасами 140 тис. тонн.
Рудник “Суха Балка” – одне із провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Експорт сої з України станом на 3 червня сповільнився і становив лише 1500 тонн, на складах залишаються значні запаси в 700-800 тис. тонн, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ринок сої зараз перебуває в міжсезонному періоді, коли активність значно знижується. Основну ліквідність наразі забезпечують переробники, які зберігають високий рівень попиту на сировину. Середня закупівельна ціна від переробників уже перевищує 19 тис. грн/тонна, і можна очікувати подальшого зростання цін. Експорт сої, за прогнозами, залишається слабким і в наступні місяці. Більшість угод відбувається за готівку. Це також впливає на обсяги поставок за кордон. На біржовому ринку сої, ймовірно, ми бачимо злам тенденції вниз і спроби зростання”, – зазначили аналітики.
Експерти також додали, що, незважаючи на загальну слабкість експорту, є позитивні сигнали від ринку Польщі.
“Польські компанії виявляють значний інтерес до української сої. На кордоні з Польщею ціни на сою становлять $410-415/тонна. У портах умовні ціни на базисі СРТ близько $435-440/тонна”, – констатували у ВАР.
ПАТ “Укрнафта” завдяки розширенню меж двох наявних спецдозволів приростила запаси на 330 тис. тонн нафти і 618 млн куб. м газу, повідомила прес-служба компанії.
За її даними, причина розширення меж спецдозволів – приведення їхніх розмірів до контурів продуктивних покладів родовища.
Площа ділянки надр першого спецдозволу тепер становить 18,33 кв. км, що на 23,1% більше за раніше надану в користування ділянку. Загальний обсяг запасів збільшився на 217 тис. тонн нафти і конденсату та 232 млн куб. м газу.
Площа другої ліцензії збільшилася на 16,3% і склала 41,75 кв. км. Загальний обсяг запасів зріс на 113 тис. тонн конденсату і 386 млн куб. м газу.
“До 2023 року компанія лише двічі розширювала межі спецдозволів. Дякую співробітникам компанії, які підготували та подали необхідні заяви й пакети документів до Державної служби геології та надр України, після роботи над якими було отримано відповідні накази, і таким чином збільшилися можливості для видобутку ресурсу”, – зазначив директор “Укрнафти” Сергій Корецький.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
