Нині 30-40% цукрових заводів України перейшли на використання альтернативних джерел палива: вугілля, пелети, мазут, торф, повідомила галузева асоціація “Укрцукор”.
“Вартість газу в поточному році не зросла. У попередні роки ціна блакитного палива була досить високою. Наша Асоціація неодноразово зверталася до Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства енергетики з проханням щодо надання пільг на газ. Через відсутність пільг при високих цінах на блакитне паливо собівартість цукру зростала. У результаті деякі цукрові заводи до повномасштабної війни проводили певну модернізацію та переходили на інші види палива”, – процитувала пресслужба асоціації в.о. голови правління “Укрцукру” Назара Михайловина.
За його інформацією, деякі заводи з моменту запуску працювали на альтернативному паливі, наприклад, торфі або мазуті.
“Є ті, що працюють на пелетах і паралельно спалюють жом, який є другою сировиною переробки цукрових буряків”, – уточнив Михайловін.
Як повідомлялося, експорт цукру 2022 року сягнув 3% усього аграрного експорту України. У 2023-2024 маркетинговому році очікується, що він становитиме 650 тис. тонн.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що німецька компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit отримала інвестиційну страховку від уряду Німеччини на будівництво другого заводу в Україні.
“Ми хочемо, щоб німецький бізнес інвестував в Україну, інвестував у відновлення, і в рамках форуму ми підписуємо важливі документи… Компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit побудує другий завод в Україні та отримає для цього інвестиційну страховку від уряду Німеччини, яку буде підписано тут на полях бізнес-конференції”, – сказав Шмигаль на прес-конференції в рамках шостого німецько-українського економічного форуму у вівторок у Берліні.
За словами прем’єра, компанія Fixit також отримає кредит німецького банку KfW на EUR12 млн. “Це дуже важливий і знаковий проєкт”, – підкреслив він.
будівельний матеріал, БУДІВНИЦТВО, ЗАВОД, НІМЕЧЧИНА, СТРАХОВКА
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка придбала завод “Кузня на Рибальському” наприкінці 2022 року, розробляє концепцію нового девелоперського проєкту на території заводу, повідомив глава Concorde Capital Ігор Мазепа в коментарі виданню “Економічна правда”.
За словами Мазепи, концепцію розробляють спільно з іноземними архітектурними агентствами. Бізнесмен розраховує почати будівництво після завершення судових розглядів навколо банкрутства “Кузні на Рибальському”.
Він також зазначив, що Concorde Capital розглядає участь у спільному інвестуванні в проєкт.
“Наш початковий план полягав у залученні інвестора для перепродажу проєкту. Зараз ситуація змінилася, тому не виключаємо участь у спільному інвестуванні”, – розповів Мазепа.
Він не розкрив суму угоди з придбання заводу “Кузня на Рибальському”, що раніше належав Сергієві Тігіпку, проте вказав, що в угоду увійшли активи, обтяжені боргами компанії-власника Ewins Limited.
Як повідомлялося, восени 2018 року співвласник групи “ТАС” бізнесмен Сергій Тігіпко придбав у Петра Порошенка, на той час президента України, ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (раніше – ПАТ “Ленінська кузня”) – одне з відомих на ринку підприємств судпрому України.
До середини листопада 2018 року основним акціонером ПрАТ із пакетом у 73,9067% акцій приватизованого 1995 року суднозаводу виступало ПАТ ЗНКІФ “Прайм Ессетс Капітал” (раніше – “Фонд “Петра Порошенка”, Київ), другим за розміром акціонером з пакетом у 20,1280% акцій виступав ПАТ “ЗНКІФ “ВІК”, що сконцентрував активи народного депутата Ігоря Кононенка.
У грудні 2022 року Господарський суд Києва відкрив справу про банкрутство ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (Київ).
Як повідомлялося, група ТАС планувала реалізувати на невикористаній території заводу проєкт ЖК Lipki Island City Resort у партнерстві з девелопером City One Development.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на другий квартал 2023 року основним акціонером ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” є кіпрська Ewins Limited (94,0347%).
Корпорація “Біосфера” до кінця поточного року планує отримати дві імпортні виробничі лінії для встановлення на заводі в Дніпрі, повідомив СЕО корпорації Андрій Здесенко.
“Ми побачили десь у середині літа, що в одному з фудових потужних напрямків в Україні 50% належало росіянам, і їхні активи заблоковані, і бренди пішли з ринку. І ми для себе ухвалили рішення, за кілька місяців зробили research і вже проплатили, і до кінця року ми чекаємо дві лінії з виробництва, які встановлюватимемо в Дніпрі”, – повідомив він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
При цьому він підкреслив, що це “обладнання виробника №1 у світі”, але є певна проблема (запуску обладнання – ІФ-У).
“Для нас це болісно, тому що нам у грудні відправляти людей у відрядження, і ми не знаємо, як складеться, тому що іноземні специ не приїдуть, а по Zoom таке обладнання не запускається. Але ми будемо це робити незважаючи ні на що, і коли все буде готово, я презентую на наступному КМЕФ наші продукти, і думаю, що вони будуть круті”, – сказав Здесенко.
Він додав, що наразі в новому проєкті формується команда, набирається необхідний досвід.
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 25 років. Її продукція представлена на ринках 30 країн Європи та Азії. У продуктовому портфелі – понад 2 тис. найменувань під 13 торговими марками “Фрекен БОК”, Smile, Selpak, Vortex, Novita, PRO service, “ЛайКіт”, Bambik та ін.
Потужності корпорації представлені чотирма заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, відкритим виробництвом у Тернополі, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м.
Завод “КПД” у Дніпрі – найбільший виробничо-логістичний комплекс корпорації площею 34 тис. кв. м, випускає пакети для сміття і вологі серветки.
Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м. АБР
Біофармацевтична компанія Biopharma вивчає можливості будівництва нового заводу до 2027 року, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
“Ми вийшли на переробку вже практично 300 тис. літрів плазми, оборот компанії трохи більше ніж уже $100 млн, і ми повинні за чотири роки збільшити оборот компанії втричі. Але далі збільшити потужності вже не вийде, потрібно будувати новий завод. Новий завод має бути готовий до 2027 року. Щоб він був готовий до 2027 року починати потрібно вже завтра”, – сказав він під час форуму “Діалоги про стійкість. Як бізнес розвивається в умовах війни” в Києві в четвер.
Єфименко також повідомив, що Biopharma планує побудувати завод у Румунії, однак це є не реалізацією стратегії зменшення залежності від України, а способом “збільшити обороти”.
При цьому Єфименко зазначив, що залученню інвестицій в Україну нині перешкоджають, зокрема, питання страхування військових ризиків, а також виведення дивідендів.
“Біофарму” це питання турбує, але не так сильно, тому що ми тут фундаментом пов’язані з Білою церквою, із землею. Ми тут уже є і будемо. Але мене турбує те, щоб сюди приходили інші інвестори, тому що постане питання, кому наша країна потрібна”, – сказав він.
Як повідомлялося, Biopharma планує до 2027 року збільшити кількість своїх плазмоцентрів утричі – до 30.
UBC Group (Харків), торгово-промисловий холдинг, що працює у сфері холодильної техніки та промо-продуктів, розпочав будівництво другої черги заводу з виробництва холодильного обладнання у Вінниці площею 5 тис. кв. м, повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний.
“Таким чином, у Вінниці з’явиться ще близько 200 нових робочих місць. Виконання робіт (основне) заплановано на 2024 рік. Наразі завершується виготовлення проєктної документації та триває підготовка до експертизи”, – написав він у Facebook.
Крім того, на заводі Green Cool запрацювала сонячна електростанція потужністю в 600кВт. Будівництво сонячних панелей відбувалося у дві черги. Першу завершили в серпні, а другу у вересні. Загалом на підприємстві встановлено 1080 сонячних панелей.
“Вони забезпечуватимуть споживання власних електроустановок і зможуть мінімізувати навантаження на енергомережу всієї країни. Уже зараз ідеться про 100% заміщення власного споживання електроенергії, виробленої ВДЕ в період із квітня до вересня”, – наголосив Очеретяний і додав, що Green Cool подає “чудовий приклад роботи в напрямку зеленої енергетики”.
Заступник міського голови Вінниці нагадав, що Green Cool, який працює на базі індустріального парку “Вінницький кластер холодильного машинобудування”, виробляє холодильне обладнання, що експортується у понад 20 країн. У 2023 році виробник розширити географію збуту і налагодив експорт до Північної Африки та Латинської Америки.
“Це підприємство – одне з найпотужніших у машинобудівній галузі у Вінницькій громаді. Тут працюють понад 800 осіб і штат розширюватиметься надалі”, – додав чиновник.
Як повідомлялося, бізнес UBC Group у 2022 році через війну скоротився приблизно на 43%. Група перевезла з Харкова один із заводів до Вінниці, на що знадобилося близько 400 автомобілів. Його запустили в травні минулого року, але кількість працівників на ньому становила близько 300 осіб порівняно з 1000 у Харкові. Другий харківський завод потроху працює, але кількість співробітників на ньому також істотно скоротилася.
UBC Group для релокації побудував першу чергу заводу з виробництва холодильного обладнання у Вінниці на площі 20 тис. кв. м. Інвестиції в його будівництво становили EUR18 млн. Потужності першої черги заводу з виробництва холодильників зі скляними дверима і скринь для морозива становили 60 тис. штук на рік.
На етапі будівництва UBC Group анонсувала подальше розширення виробничого корпусу – до 35 тис. кв. м. Друга черга випускатиме холодильні шафи і з нею, група вийде на потужність 150 тис. штук на рік. Капітальні інвестиції другої черги становитимуть близько EUR10-12 млн.
До російського військового вторгнення UBC Group, що працює на ринку понад 20 років і постачає продукцію в 120 країн світу, мала кілька підрозділів.
UBC Сool займалася розробкою і виробництвом холодильної техніки для напоїв і продуктів на заводі UBC Сool у Дергачах і заводі UBC Green Сool у Вінниці.
UBC Promo спеціалізувалася на розробці та виробництві промоушен-матеріалів під ТМ “Promo” на заводах у Харкові та Дергачах.
UBC Engineering займалася наданням монтажних і пуско-налагоджувальних послуг у сфері харчової та переробної промисловості, UBC Service – наданням сервісних послуг і послуг з реконструкції холодильного обладнання, UBC Distribution – продажем продуктів і послуг групи компаній, UBC Armature – проєктуванням та інсталяцією обладнання і техпроцесів, дистрибуцією промислової арматури та витратних матеріалів.
UBC Group також належить ПрАТ “Українська пивна компанія” (Харків) і мережа пивоварних ресторанів Stargorod в СНД і країнах Балтії.
Власником UBC Group є Ігор Гуменний.
