Як повідомляє Сербський Економіст, китайська компанія Haitian International запускає пілотне виробництво на своєму новому заводі в місті Рума (Воєводина, Сербія), створюючи один з найбільших виробничих комплексів в регіоні.
Проект передбачає будівництво фабрики площею до 250 000 м² в промисловій зоні «Rumska petlja».
Початковий етап включає близько 59 000 м² під виробничий корпус, офісну будівлю та їдальню. В рамках пілотної фази планується випустити до 2 500 машин для лиття під тиском серії Mars і Jupiter на рік.
Загальний обсяг інвестицій оцінюється в близько 100 млн євро. На першому етапі на заводі працюватиме близько 300 співробітників із зарплатою від 650 до 1 000 євро на руки.
Міська адміністрація Руми і уряд Сербії відзначили, що проект стане значним внеском у регіональну промислову динаміку і створить нові робочі місця. Завод дозволить китайському інвестору скоротити логістичні витрати і швидше обслуговувати ринки Європи, Середнього Сходу та Індії.
Влада Сербії розглядає проект Haitian як стратегічний для індустріалізації Воєводини і зміцнення припливу іноземних інвестицій. Запуск пілотного виробництва в Румі посилить промисловий кластер Сербії і створить передумови для подальших технологічних вкладень.
Haitian International — великий китайський виробник машин для лиття під тиском, пресів і автоматизованого обладнання. Завод у Румі стане першою значущою виробничою базою компанії на території Балкан.
https://t.me/relocationrs/1810
Виробництво біоклею з гороху, необхідного для виробництва деревʼяних екоплит для потреб будівельної та меблевої галузей, стартувало в індустріальному парку “Коростень” (Житомирська обл.), інвестором якого є “Коростенський завод МДФ бізнесмена Леоніда Юрушева та його родини.
“Унікальне виробництво стартувало в індустріальному парку “Коростень” на Житомирщині. Тут запустили випуск біоклею з гороху. Загальний обсяг інвестицій у цей проект – EUR40 млн”, – написав у Facebook заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він наголосив, що запуск такого виробництва – сенсаційна новина для українського аграрного сектор, оскільки потреба нового виробництва становить 1 млн тонн гороху на рік, а це більше ніж удвічі перевищує обсяги валового збору цієї культури у 2024 році. Тому поки українські фермери наростять площі під цю культуру, частково потреби виробництва закриватимуться за рахунок імпорту з Угорщини та Польщі.
За його словами, наразі інвестор проєкту “Коростенський завод МДФ” веде консультації з фермерами Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей щодо розширення посівних площ та довгострокових контрактів на поставку гороху.
“У цих регіонах клімат дозволяє збирати по два врожаї гороху на рік”, – додав Кисилевський.
Проектна потужність нового заводу становить 3000 тонн біоклею на місяць, планові обсяги виробництва екоплити – 20 тис. кубометрів на місяць.
Для реалізації проекту інвестор скористався можливістю імпортувати обладнання без сплати ПДВ, яку законодавство передбачає для учасників індустріальних парків.
Нардеп нагадав, що минулої осені ІП “Коростень” в рамках державного проекту розвитку інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування 50% на 50% залучив від держави 83,5 млн грн для будівництва під’їзної дороги.
“Одночасно таке ж підприємство “Коростенський завод МДФ” будує в індустріальному парку “БФ Термінал” (Закарпатська область). 90% екоплит планується експортувати. Ця продукція відповідає регламенту ЄС, який з 6 серпня 2026 року посилює вимоги до вмісту формальдегіду у клейових сумішах для виробників плит МДФ та ХДФ”, – зазначив Кисилевський.
Він нагадав, що ІП “Коростень” має площу 42,2 га і обʼєднує кластер підприємств деревообробної промисловості, серед яких “Українська холдингова лісопильна компанія”, “Резалт Еко”, “Коростенський завод МДФ”, “БФ “Інжинірінг”, “БФ проєкт”.
“Коростенський завод МДФ”, за даними YouControl, завершив 2024 рік зі збитком 9,8 млн грн, тоді як 2023 року отримав чистий прибуток 237 млн грн, його чистий дохід скоротився на чверть – до 1,89 млрд грн. В січні-вересні цього року його збиток становив 18,4 млн грн, виторг – 1,46 млрд грн.
Власник групи “Карпатські мінеральні води” Сергій Устенко підписав кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму EUR11 млн під час конференції ReBuild Ukraine 2025 у Варшаві, повідомила Національна асоціація добувної промисловості України у Facebook.
“Інвестиції спрямують на будівництво сучасного енергоефективного заводу з виробництва напоїв на Львівщині — важливий внесок у продовольчу безпеку України та розвиток сталого виробництва”, – зазначається у повідомленні.
Очікується, що компанія в рамках впровадження інклюзивної моделі зайнятості створить щонайменше 50% робочих місць для ветеранів та людей з інвалідністю.
“Фінансування дасть зхогу розширити наші виробничі потужності й зробити бізнес ще більш екологічним і соціально відповідальним. Дякуємо за інвестицію у розвиток KMW та продуктової безпеки України”, – зазначив Устенко, подякувавши ЄС та ЄБРР за довіру та підтримку.
В асоціації нагадали, що “Карпатські мінеральні води” купили спецдозвіл на воду для нового заводу біля Золочева. На торгах компанія заплатила за ділянку 26 млн грн.
Згідно з даними на сайті “Карпатських мінеральних вод”, компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод 1996 року з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ “Карпатська Джерельна”. В червні 2002 року була реорганізована в завод з виробництва мінеральної води і безалкогольних напоїв “Карпатські мінеральні води”. Тоді ж компанія розпочала виробництво солодких газованих напої під ТМ “Фруктова джерельна” і ТМ “Соковинка”, а в 2016-му році – енергетичного напою Dragon.
KMW, БУДІВНИЦТВО, ЄБРР, ЗАВОД
В Україні станом на першу декаду листопада 2025 року 26 цукрових заводів, що входять до складу Національної асоціації цукровиків України, виробили 880 тис. тонн цукру — на 100 тис. тонн (10,2%) менше, ніж на аналогічну дату 2924 року, повідомив “Укрцукор” у telegram.
У галузевому об`єднанні зазначили, що поточний показник виходу цукру становить 14,81% (минулого сезону — 14,09%). Це зумовлено, зокрема, вищою цукристістю буряків при прийманні — 17,39%, що на 0,62% перевищує показник 2024 року.
Серед регіонів лідером виробництва залишається Вінницька область, де працюють шість заводів, що вже виробили 196 тис. тонн цукру.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайський автовиробник Chery обговорює з сербським урядом можливість відкриття виробничого підприємства в Сербії. У Шанхаї віце-прем’єр і міністр економіки Сербії Адріана Месаровіч провела переговори з головою Chery Інь Тун’юе, сторони обговорили умови потенційної локалізації та подальші кроки, повідомляє сербське видання Telegraf з посиланням на заяву Месаровіч.
За словами міністра, статус Сербії як «воріт до Європи» та угода про вільну торгівлю з Китаєм створюють додаткові можливості для інвесторів, включно з доступом до низки торговельних угод у разі локалізації понад 51% доданої вартості продукції. Месарович також повідомила, що очікує на візит керівника Chery в Белград для продовження переговорів.
Конкретні параметри інвестпроєкту, терміни і місце розміщення не розкриваються.
У 2025 році в Сербії вже оголошено проєкт будівництва заводу електромобілів китайської JMEV у Сремській Мітровіці з експортною орієнтацією на ринок ЄС. На тлі розширення присутності китайських автовиробників у регіоні Chery паралельно розвиває європейську мережу продажів і локалізаційні ініціативи.
https://t.me/relocationrs/1699
Цукрові заводи агропромислового холдингу “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, із початку сезону цукроваріння вже переробили 1,2 млн тонн цукрових буряків, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Сезон цукроваріння триває! На цукрових заводах Астарти вже переробили 1,2 мільйона тонн буряків”, – зазначив агрохолдинг у Facebook.
Про обсяги виробленого цукру “Астарта” не повідомила, проте уточнила, що наразі на полях агрохолдингу триває збиральна кампанія.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
