Бізнесмен Ігор Ліскі анонсував будівництво заводу з виробництва віконного скла загальною вартістю $240 млн у Київській області.
“Можу вже офіційно повідомити про наш новий суперамбіційний проєкт, який ми розвиваємо вже понад рік”, – повідомив Ліскі у Facebook.
Ліскі розповів The Wall Street Journal, що планує інвестувати в проєкт приблизно $80 млн. За його словами, залучення проєктного фінансування є основною проблемою під час запуску проєкту.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Турецька оборонна компанія Baykar почала будівництво заводу під Києвом, на якому працюватиме близько 500 осіб і де вироблятимуть моделі безпілотників TB2 або TB3, повідомив Reuters генеральний директор компанії у вівторок.
Безпілотники Bayraktar турецького виробництва здобули широку популярність у світі після того, як українські військові почали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи.
Компанія Baykar заявила, що підписала експортні угоди на свій безпілотник TB2 з 30 країнами. Серед них Україна, Ефіопія, Лівія та Азербайджан з 2018 року, за даними аналітичного центру SIPRI.
“Наш завод будується… нам потрібно близько 12 місяців, щоб закінчити будівництво, а потім ми перейдемо до внутрішньої техніки, обладнання та організаційної структури”, – сказав генеральний директор Baykar Халук Байрактар у кулуарах Всесвітньої оборонної виставки в Ер-Ріяді.
“Завод в Україні – великий, ми плануємо, що на ньому працюватиме близько 500 осіб”, – сказав він. Байрактар зазначив, що продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік, але сказав, що поки незрозуміло, чи буде виробництво на українському заводі зосереджене на моделі безпілотника TB2 або TB3.
Відповідаючи на запитання про те, чи будуть питання безпеки, пов’язані з триваючим конфліктом, становити побоювання для заводу, він сказав, що плани “повністю просуваються” і “ніщо” не може їх зупинити.
Як повідомлялося раніше, Міністерство оборони України і турецька компанія Baykar Makina уклали договір про будівництво в Україні сервісного центру з ремонту та обслуговування безпілотних літальних апаратів.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, 2023 року виробили 2,1 млн тонн мінеральних добрив, що на 19,51% більше, ніж роком раніше.
Як повідомляється у пресрелізі Group DF, черкаський завод групи – “Азот” – виробив 2023 року 1,56 млн тонн мінеральних добрив, що на 39,63% більше за минулорічні показники, а “Рівнеазот” – 528 тис. тонн. (-10,81%.).
Ключовими добривами, які вироблялися підприємствами Ostchem, стали карбамід, КАС і аміачна селітра, зазначили в Group DF.
За інформацією групи, аміачної селітри 2023 року було вироблено 835,9 тис. тонн, що на 60,47% більше порівняно з попереднім роком, КАС – 572,7 тис. тонн (+130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+145%). Виробництво традиційно експортного добрива ІАС (випускається на “Рівнеазот”) знизилося вдвічі до 102 тис. тонн.
“Ринок добрив відновлюється, проте імпорт азотних добрив, що зріс у рази, не дає нам змоги завантажити заводи повністю. Всупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через воєнні дії, все ще високим цінам на газ і аномально високим обсягам імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень”, – розповів директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Холдинг Ostchem у 2023 році подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі Ostchem склала 27,3%, повідомили в Group DF.
“Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями про розвиток кількох промислових майданчиків. У наших стратегічних планах – будівництво нових цехів і підприємств. Йдеться про інвестиції в нові, енергоефективні виробництва добрив і запуск нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії”, – додав Павлючук.
Коментуючи стан внутрішнього ринку добрив в Україні, в Group DF назвали основною особливістю 2023 року критичне зростання обсягів імпорту, що завозиться за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив в Україну зріс у 1,9 раза, досягнувши показника в 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду за рік зріс у 3,7 раза, склавши 501 тис. тонн.
“Колосальний потік дешевих білоруських і російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх агресору країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських і російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, водночас на частку РФ припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив всупереч санкціям і наявному ембарго потрапляє і в Україну, повільно “вбиваючи” українського виробника і робочі місця українців”, – акцентував керівник із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
На його думку, за новим трендом стоїть не тільки бажання РФ розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС і Україну в певну залежність від своїх добрив.
Не витримуючи конкуренції з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як Одеський припортовий, “Сумихімпром”.
“У країнах США і ЄС вже розроблено заходи щодо “зниження залежності” від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з РФ. Формально в Україні працює ембарго на ввезення російських і білоруських добрив. Проте добрива з цих країн, а також країн, які купують дешевий газ у РФ, продовжують поставлятися. У результаті, наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна зіткнулася з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних дій влади щодо захисту українського ринку і національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%”, – констатував Арестархов і додав, що Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств, яке з 2011 року входить до групи підприємств азотного бізнесу Group DF. Проєктна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні, яке з 2011 року входить в азотний холдинг Ostchem бізнесу Group DF. З моменту придбання Фірташем у ПрАТ “Рівнеазот” було інвестовано понад 1,3 млрд грн.
Японський автовиробник Honda Motor Co. розглядає можливість будівництва підприємства з випуску електромобілів у Канаді, повідомляє газета Nikkei.
Інвестиції в проект можуть сягнути 2 трлн ієн ($14 млрд).
Honda розглядає кілька майданчиків для будівництва заводу, зокрема, ділянку поруч із чинним підприємством компанії в провінції Онтаріо. Проект може передбачати створення потужностей для випуску електромобільних акумуляторів, зазначає Nikkei.
Автовиробник має намір ухвалити рішення щодо майданчика для будівництва канадського заводу до кінця 2024 року. Передбачається, що підприємство запрацює на початку 2028 року.
Honda готується почати випуск електромобілів і акумуляторів в американському штаті Огайо в 2026 році, і канадський завод стане другим за величиною підприємством японської компанії в Північній Америці.
На частку цього регіону припадає близько 40% всіх продажів Honda.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у січні-червні 2023 року одержав чистий прибуток у розмірі 1 млрд 359,475 млн грн, тоді як аналогічний період 2022 року завершив із чистим збитком 1 млрд 256,843 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, чистий дохід за цей період знизився на 0,8% – до 23 млрд 415,731 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня-2023 становив 202,216 млн грн.
Завод завершив 2022 рік із чистим збитком 883,119 млн грн, тоді як 2021 року отримав чистий прибуток 120,277 млн грн. Чистий дохід підприємства у 2022 році зріс на 91,3%, до 37 млрд 850,282 млн грн. Обсяг виробництва у 2022 році – 1 млн 686,4 тис. тонн металопродукції.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебуває 100% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Каметсталь” – 170,584 млн грн.
Холдинг “Епіцентр Агро”, що входить до групи компаній “Епіцентр К”, 2023 року розпочав будівництво установки з виробництва карбамідно-аміачної суміші (КАС) і рідких комплексних добрив (РКД) на Вінниччині, повідомляється на офіційному сайті агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, добрива планують використовувати під час посівної кампанії 2024 року.
“У нас є дуже амбітні цілі на 2024 рік. Зміна структури посіву, подальше тестування системи No-till, власне виробництво добрив та низка інших проєктів – лише невелика частина викликів, які ми поставили самі собі. Крім того, впевнено йдемо до впровадження переробки вирощеної продукції. А це означає, що ми твердо віримо в себе як команду професіоналів, нашу компанію “Епіцентр Агро” та мирне майбутнє України”, – сказала керівник центрального офісу департаменту аграрних питань компанії “Епіцентр Агро” Світлана Нікітюк.
ТОВ “Епіцентр К” створено 2003 року, відкрило перший гіпермаркет у Києві в грудні того ж року. Має в Україні мережу однойменних торгових центрів. Також розвиває аграрний напрямок бізнесу з 2016 року. Обробляє понад 160 тис. га у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Черкаській та Київській областях. До складу групи входять 20 тваринницьких ферм і 15 елеваторних комплексів загальним обсягом одночасного зберігання 1,5 млн тонн.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, учасниками ТОВ “Епіцентр К” є Олександр Герега (51,3%), Галина Герега (47,97%) і Тетяна Суржик (0,73%).
