Біофармацевтична компанія Biopharma вивчає можливості будівництва нового заводу до 2027 року, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
“Ми вийшли на переробку вже практично 300 тис. літрів плазми, оборот компанії трохи більше ніж уже $100 млн, і ми повинні за чотири роки збільшити оборот компанії втричі. Але далі збільшити потужності вже не вийде, потрібно будувати новий завод. Новий завод має бути готовий до 2027 року. Щоб він був готовий до 2027 року починати потрібно вже завтра”, – сказав він під час форуму “Діалоги про стійкість. Як бізнес розвивається в умовах війни” в Києві в четвер.
Єфименко також повідомив, що Biopharma планує побудувати завод у Румунії, однак це є не реалізацією стратегії зменшення залежності від України, а способом “збільшити обороти”.
При цьому Єфименко зазначив, що залученню інвестицій в Україну нині перешкоджають, зокрема, питання страхування військових ризиків, а також виведення дивідендів.
“Біофарму” це питання турбує, але не так сильно, тому що ми тут фундаментом пов’язані з Білою церквою, із землею. Ми тут уже є і будемо. Але мене турбує те, щоб сюди приходили інші інвестори, тому що постане питання, кому наша країна потрібна”, – сказав він.
Як повідомлялося, Biopharma планує до 2027 року збільшити кількість своїх плазмоцентрів утричі – до 30.
UBC Group (Харків), торгово-промисловий холдинг, що працює у сфері холодильної техніки та промо-продуктів, розпочав будівництво другої черги заводу з виробництва холодильного обладнання у Вінниці площею 5 тис. кв. м, повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний.
“Таким чином, у Вінниці з’явиться ще близько 200 нових робочих місць. Виконання робіт (основне) заплановано на 2024 рік. Наразі завершується виготовлення проєктної документації та триває підготовка до експертизи”, – написав він у Facebook.
Крім того, на заводі Green Cool запрацювала сонячна електростанція потужністю в 600кВт. Будівництво сонячних панелей відбувалося у дві черги. Першу завершили в серпні, а другу у вересні. Загалом на підприємстві встановлено 1080 сонячних панелей.
“Вони забезпечуватимуть споживання власних електроустановок і зможуть мінімізувати навантаження на енергомережу всієї країни. Уже зараз ідеться про 100% заміщення власного споживання електроенергії, виробленої ВДЕ в період із квітня до вересня”, – наголосив Очеретяний і додав, що Green Cool подає “чудовий приклад роботи в напрямку зеленої енергетики”.
Заступник міського голови Вінниці нагадав, що Green Cool, який працює на базі індустріального парку “Вінницький кластер холодильного машинобудування”, виробляє холодильне обладнання, що експортується у понад 20 країн. У 2023 році виробник розширити географію збуту і налагодив експорт до Північної Африки та Латинської Америки.
“Це підприємство – одне з найпотужніших у машинобудівній галузі у Вінницькій громаді. Тут працюють понад 800 осіб і штат розширюватиметься надалі”, – додав чиновник.
Як повідомлялося, бізнес UBC Group у 2022 році через війну скоротився приблизно на 43%. Група перевезла з Харкова один із заводів до Вінниці, на що знадобилося близько 400 автомобілів. Його запустили в травні минулого року, але кількість працівників на ньому становила близько 300 осіб порівняно з 1000 у Харкові. Другий харківський завод потроху працює, але кількість співробітників на ньому також істотно скоротилася.
UBC Group для релокації побудував першу чергу заводу з виробництва холодильного обладнання у Вінниці на площі 20 тис. кв. м. Інвестиції в його будівництво становили EUR18 млн. Потужності першої черги заводу з виробництва холодильників зі скляними дверима і скринь для морозива становили 60 тис. штук на рік.
На етапі будівництва UBC Group анонсувала подальше розширення виробничого корпусу – до 35 тис. кв. м. Друга черга випускатиме холодильні шафи і з нею, група вийде на потужність 150 тис. штук на рік. Капітальні інвестиції другої черги становитимуть близько EUR10-12 млн.
До російського військового вторгнення UBC Group, що працює на ринку понад 20 років і постачає продукцію в 120 країн світу, мала кілька підрозділів.
UBC Сool займалася розробкою і виробництвом холодильної техніки для напоїв і продуктів на заводі UBC Сool у Дергачах і заводі UBC Green Сool у Вінниці.
UBC Promo спеціалізувалася на розробці та виробництві промоушен-матеріалів під ТМ “Promo” на заводах у Харкові та Дергачах.
UBC Engineering займалася наданням монтажних і пуско-налагоджувальних послуг у сфері харчової та переробної промисловості, UBC Service – наданням сервісних послуг і послуг з реконструкції холодильного обладнання, UBC Distribution – продажем продуктів і послуг групи компаній, UBC Armature – проєктуванням та інсталяцією обладнання і техпроцесів, дистрибуцією промислової арматури та витратних матеріалів.
UBC Group також належить ПрАТ “Українська пивна компанія” (Харків) і мережа пивоварних ресторанів Stargorod в СНД і країнах Балтії.
Власником UBC Group є Ігор Гуменний.
У розпочате будівництво компанією Bayer заводу Monsanto в с. Почуйки (Попільнянський р-н Житомирської обл.) з виробництва насіння кукурудзи буде інвестовано EUR60 млн, повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
“Сьогодні разом із директором ТОВ “Монсанто-насіння” Володимиром Онищенком заклали символічну “капсулу часу” на місці будівництва нових потужностей цього підприємства. Понад EUR60 млн додаткових інвестицій під час війни – це найкраще свідчення не тільки міжнародної підтримки України, а й того, що великі інвестори вірять у нашу перемогу”, – написав він у Telegram.
Бунечко підкреслив, що “Монсанто-насіння” вже є одним із найбільших насіннєвих заводів у Східній Європі. Він забезпечує гібридами кукурудзи не тільки українських фермерів, а й аграріїв Румунії, Угорщини та Франції. Після будівництва додаткових потужностей ще більше зросте його потенціал.
“Розширення виробництва – це одночасно створення нових робочих місць у Житомирській області, збільшення податкових надходжень до бюджету, а також валютної виручки, що дуже важливо для української економіки в умовах війни”, – зазначив він.
При цьому очільник Житомирської ОВА відзначив відповідальну позицію Bayer, яка 2022 року через два місяці після початку повномасштабного вторгнення задля підтримки фермерів, які проводили посівну в надскладних умовах, передала їм безоплатно 140 тонн насіння кукурудзи селекції Monsanto.
Як повідомлялося, інвестиції спрямують на будівництво нової сушарки для насіння, закупівлю сучасного сільгоспобладнання, будівництво складських приміщень і двох бомбосховищ для співробітників. На підприємстві працює близько 100 штатних співробітників і від 250 до 300 сезонних робітників. Завод є одним із найбільших у регіоні.
Bayer – транснаціональна компанія, яка працює в галузі медицини та сільського господарства. Штаб-офіс компанії розташований у Леверкузені, Німеччина. У 2022 році в групі компаній Bayer працювало близько 101 тис. осіб, а обсяг продажів склав EUR50,7 млрд.
В Україні компанія працює з 1992 року і представлена фармацевтичним підрозділом, відділом безрецептурних препаратів, а також аграрним напрямком. Загальна чисельність співробітників – 700 осіб.
Група компаній “Велта” з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) підписала угоду з міжнародною консалтинговою компанією Hatch з проектування заводу з виробництва титанового порошку в США.
Згідно з прес-релізом у вівторок, угоду підписано між компанією Velta Holding US Inc і компанією Hatch.
При цьому наголошується, що новий завод стане одним із перших у США, який функціонуватиме на основі української технології з низьким вуглецевим слідом, розробленої на базі наукового центру компанії Велта.
“Ця партнерська угода наближає команду “Велти” до того, щоб представити рішення українських вчених на ринку титану США, небезпечно залежного від зовнішніх ланцюгів поставок”, – цитує пресслужба генерального директора “Велти” Андрія Бродського.
При цьому він висловив упевненість, що завдяки досвіду Hatch у сфері проєктування завод зможе швидко й ефективно забезпечити попит на титан для країн, які є союзниками України у війні.
Потужність першого заводу розрахована на 1000 тонн на рік титанового порошку з потенціалом до масштабування в майбутньому.
Компанія також підкреслює свої наміри побудувати аналогічний завод в Україні.
Hatch – провідна консалтингова компанія з проєктування та реалізації проєктів. Професійний досвід компанії налічує проєкти більш ніж у 150 країнах світу в галузях металів, енергетики та інфраструктури, включно з чотирма великими проєктами TiO2 в Канаді, Південній Африці та Сенегалі. Компанія також тісно співпрацює зі спільнотами, де вона реалізує свої проєкти, щоб уникнути негативного впливу на навколишнє середовище та сприяти економічному розвитку.
Velta Holding US, Inc. володіє українською компанією Velta LLC, що є виробником титанової сировини і побудувала видобувний титановий комплекс в Україні.
“Велта” запустила свій науково-дослідний центр у 2017 році з метою розробки нового методу виробництва титану. На сьогоднішній день технологія вже отримала два патенти в США.
ТОВ “ВКФ Велта” зареєстровано у квітні 2000 року. Основною діяльністю є видобуток і виробництво ільменітового концентрату.
ТОВ “Велта Холдинг” належить 100% ТОВ “ВКФ “Велта”. Кінцевими бенефіціарами є три фізособи: Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, у першому півріччі 2023 року виробили 959,7 тис. тонн мінеральних добрив, що на 60,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було вироблено 596,3 тис. тонн.
Як ідеться в прес-релізі Group DF у середу, “Рівнеазот” виробив 201,2 тис. тонн, Черкаський “Азот” – 758,6 тис. тонн, зокрема, у травні він досягнув максимального показника з початку війни – 138,6 тис. тонн.
Уточнюється, що структура виробництва в першому півріччі відповідала структурі попиту на азотні добрива з урахуванням цін конкурентів і маржинальності окремих продуктів. Ключовими продуктами стали: аміачна селітра – 398,7 тис. тонн (313,3 тис. тонн за 6 міс. 2022 року); карбамідо-аміачна суміш (КАС) – 277,7 тис. тонн (116,8 тис. тонн); карбамід – 205,9 тис. тонн (76,4 тис. тонн). Водночас обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) знизився практично вчетверо – до 17,2 тис. тонн.
“Підприємства Ostchem адаптувалися до роботи в умовах війни. В умовах військових ризиків, логістичних проблем, відключень світла і позапланових зупинок, заводам вдалося пройти періоди пікового навантаження і забезпечити своєчасне відвантаження добрив аграріям чітко відповідно до укладених угод”, – наводяться в повідомленні слова керівника азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
За його словами, наразі основне завдання – підготовка виробничих потужностей до осіннього сезону, і після закінчення ремонтів ключові цехи буде запущено, і навантаження заводів у серпні збільшуватиметься.
Зазначається, що основні чинники, які сприяли проведенню успішного весняного сезону та виконанню виробничого плану, це збільшення попиту з боку фермерів і великих агрохолдингів і збільшення продажів за рахунок пільгових кредитів, прийнятні ціни на газ і зниження відпускних цін на добрива, а також тривала через погодні умови весняна посівна.
“Наші підприємства готові виробити стільки добрив, скільки зможе придбати ринок. Стримує розвиток вітчизняного хімпрому нелегальний імпорт перепакованих російських добрив”, – підкреслив керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
За його словами, російські добрива завозяться на митну територію України з п’яти країн колишнього Радянського Союзу. Зокрема, уточнив Арестархов, з початку цього року в Україну було завезено 382,8 тис. тонн карбаміду, з них 269,5 тис. тонн з Туркменістану, Узбекистану та Азербайджану, тоді як внутрішнє виробництво становило 205,9 тис. тонн.
“За такого обсягу імпорту буде куди важче запуститися таким виробникам карбаміду, як “Дніпроазот” і ОПЗ, які зараз стоять”, – вважає керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF.
У релізі також зазначається, що Ostchem продовжить нарощувати обсяги виробництва продукції в нових секторах хімії. Зокрема, в компанії розраховують на AdBlue – рідкий реагент для дизельних автомобілів, обсяг виробництва якого в першому півріччі склав 4,2 тис. тонн.
Крім того, обсяг виробництва вуглекислого газу в першому півріччі 2023 року склав 10,1 тис. тонн, водночас протягом цього періоду Черкаський “Азот” щомісяця нарощував обсяг виробленої продукції, а Ostchem почав розвивати логістичну інфраструктуру для забезпечення стабільного постачання промислових газів як в Україні, так і в Європі.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ “Чумак” має намір побудувати завод із переробки томатів на пасту в Одеській області, оскільки в компанії вважають цей регіон найсприятливішим за кліматичними умовами, повідомила директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алла Стоянова у Facebook.
Чиновник нагадала, що Україна покриває внутрішні потреби в овочах за рахунок імпорту. За інформацією Стоянової, в Одеській області 2023 року посівна площа овочевих культур становить 1489 га, з яких 476,6 га відведено під томати, 307,1 га – цибулю, 95,11 га – моркву, 81,87 га – капусту, 22,75 га – огірки, 434,44 – інші овочеві культури.
Директорка департаменту також повідомила, що релокація в Одеську область виробничих потужностей ПрАТ “Чумак” стане суттєвою підтримкою АПК регіону, а також дасть змогу створити майже 5000 додаткових робочих місць.
Директор ТОВ “Еврика” Михайло Білий запропонував “системно і виважено підійти до питання логістики продукції”, що полегшить фермерам доставку продукції на переробку і допоможе компанії “Чумак”.
Присутні на нараді фермери висловили готовність розширити виробничі площі під виробництвом томатів.
“Овочівництво – це високозатратний бізнес. Він залежить від зрошення та придбання спеціалізованої техніки, адже фермери масово нарікають на дефіцит працівників. Окрім інвестицій у механізацію виробництва, увагу також слід приділити зберіганню та доробці продукції. У нас є колосальний потенціал – природний, логістичний (…), людський”, – резюмувала Стоянова.
