Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає провідному українському виробнику кормів для домашніх тварин Kormotech пакет фінансування на збільшення експорту та географічну диверсифікацію шляхом будівництва другого заводу із виробництва кормів у Литві, повідомила пресслужба ЄБРР.
У релізі повідомляється, що загальна вартість проєкту Kormotech становитиме EUR63 млн.
Виділений пакет фінансування є синдикованим кредитом A/B на суму EUR40 млн, з яких EUR20 млн надасть нідерландський фонд управління активами ILX Fund, орієнтований на ЦСР.
Раніше банк уже надав EUR15 млн групі компаній Kormotech, яка є давнім клієнтом ЄБРР, на будівництво першого заводу в Литві, що розпочав роботу в червні 2020 року. Також банк надав компанії кредит EUR3,3 млн на поповнення обігового капіталу під час пандемії Covid-19 2020 року.
Кредит ЄБРР супроводжується грантовим фінансуванням, зокрема грантом Фонду співробітництва Японії та ЄБРР, що частково покриває витрати на зовнішніх юристів. Грантове фінансування також частково покриє вартість нового обладнання робочих місць, яке створить нові джерела засобів для існування групам, які потребують більшої уваги, зокрема жінок і людей із інвалідністю. Ця складова реалізується в рамках нової програми ЄБРР, спрямованої на стимулювання інвестицій у капітал.
Кредит надається холдинговій компанії Групи Vengast Investments Ltd (Кіпр) та її дочірній компанії в Литві Kormotech UAB.
ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. З початку війни у 2022 році банк надав EUR5 млрд для української економіки і домовився із акціонерами про збільшення капіталу на EUR4 млрд, що надасть змогу продовжувати кредитування на поточному рівні в умовах війни з подальшим збільшенням обсягів на етапі повномасштабного відновлення.
Kormotech – глобальна сімейна компанія із українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для котів і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт і географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
Новий проєкт також допоможе компанії Kormotech посилити напрям управління людськими ресурсами та розвитку навичок з огляду на поточну складну ситуацію на українському ринку праці, зокрема, створити нові можливості для працевлаштування та навчання жінок, ветеранів та інших груп, які потребують більшої уваги. Він також надасть змогу Kormotech підвищити енергоефективність.
За результатами 2023 року обіг Kormotech зріс на 22,5% – до $152 зі $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажу за кордоном і в Україні в тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (у 2022 році було 28% до 72% в Україні).
Найдинамічніше бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами «Кормотех» є Олена та Ростислав Вовк.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході, повідомив директор Rheinmetall Армін Паппергер інтерв’ю ТСН.
“Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування”, – сказав Паппергер, додавши, що наприкінці року вийде перша надсучасна бойова піхотна машина Lynx в Україні.
“На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зазначив директор Rheinmetall. Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу і заводу з виготовлення боєприпасів в Україні. “Ми також хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоб ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
Турецька оборонна компанія Baykar має намір закінчити будівництво заводу під Києвом у серпні 2025 року, повідомив Reuters генеральний директор компанії Халюк Байрактар.
“Ми на 80% завершили будівництво, і зараз замовляють машини. Дата виробництва визначатиметься перебігом війни, але об’єкт буде готовий у серпні 2025 року”, – сказав Байрактар в інтерв’ю агентству в четвер.
Завод, як очікується, вироблятиме TB2 або його важчий варіант TB3.
Наразі Baykar використовує для безпілотників Akinci і Kizilelma двигуни української збірки. Компанія також нещодавно підписала угоду з українською компанією “Івченко-Прогрес” про спільну розробку турбовентиляторного двигуна, сказав Байрактар.
Протягом наступних п’яти років Baykar інвестує $300 млн у розробку турбогвинтового двигуна для безпілотника Akinci. Слідом за ним буде розроблено турбовентиляторний двигун для Kizilelma, безпілотного бойового апарату класу “повітря-повітря”, що проходить наразі льотні випробування.
Baykar збереже потужність виробничих ліній TB2 і Akinci на колишньому рівні, а протягом наступних кількох років інвестує в розширення ліній TB3 і Kizilelma. Серійне виробництво Kizilelma очікується наступного року в кількості 10 одиниць. Виручка Baykar минулого року становила $2 млрд порівняно з $1,4 млрд попереднього року, до того ж 90% припадає на зарубіжні ринки.
На частку компанії припадає близько третини всього турецького експорту оборонної та аерокосмічної продукції.
Як раніше повідомлялося, безпілотники Bayraktar турецького виробництва набули широкої популярності у світі після того, як українські військові стали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи. У лютому повідомлялося, що на заводі Baykar в Україні працюватиме близько 500 осіб, продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік.
Переробку цукрових буряків в Україні станом на 30 серпня розпочали три заводи у Вінницькій, Тернопільській та Львівській областях, запуск решти заводів затримується через більш пізні терміни збирання цукрових буряків, повідомила галузева асоціація “Укрцукор”.
“Загалом, очікування масового раннього пуску заводів цьогоріч не виправдалися – через посушливі погодні умови, які ускладнюють збирання цукрових буряків. Низка заводів перенесли початок переробки на більш пізні терміни”, – пояснили в бізнес-об’єднанні.
За інформацією галузевої асоціації, цукрові буряки наразі викопано з 1,2 тис. га. Середня врожайність становить 50 т/га, зокрема у Вінницькій області – 35 т/га, у Полтавській області – 44 т/га, Тернопільській області – 58 т/га і 70 т/га – у Львівській області.
Станом на аналогічну дату минулого року в Україні до переробки буряків приступили 2 цукрові заводи – у Вінницькій та Черкаській областях, уточнили в “Укрцукрі”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, 24 серпня розпочав переробку цукрових буряків на заводі у Вінницькій області, загалом у сезоні працюватимуть п’ять заводів аграрної групи, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, наприкінці тижня заплановано запуски двох заводів у Полтавській області, а у вересні – ще двох.
“Сезон стартував успішно. Перше підприємство увійшло в режим і працює на повну потужність. Днями вже розпочнемо відвантаження перших партій високоякісного цукру для українських споживачів. Загалом наші інвестиції в цукровий сегмент були спрямовані на підвищення енергоефективності заводів. Також тримали фокус на підвищенні мотивації персоналу та якості продукції”, – розповів директор із переробки продуктів сільськогосподарського виробництва “Астарти” Ігор Рилик.
Водночас аграрні підприємства агропромхолдингу, які є основними постачальниками сировини для цукрових заводів “Астарти”, продовжують збирання цукрових буряків, загальна площа яких цього року становить 38 тис. га.
Наразі заводи холдингу працюють на власній сировині, а вже з 1 вересня цукрові буряки для переробки почнуть постачати і фермерські господарства, з якими “Астарта” співпрацює на постійній основі, уточнили в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Астарта” 2023 року виростив 39 тис. тонн цукрових буряків, що на 20% більше, ніж роком раніше, завдяки рекордній врожайності цієї культури, що становила 58 тонн/га проти 56 тонн/га 2022 року, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
За інформацією агрохолдингу, рекордно високий урожай цукрових буряків продовжив період переробки до кінця січня 2024 року. Загалом кампанія з виробництва цукру у 2023 році тривала 130 днів проти 111 днів роком раніше.
“Астарта” у 2023-2024 маркетинговому році наростила виробництво цукру на 34% до рівня минулого року, яке становило до 377 тис. тонн. При цьому обсяг переробки цукрових буряків у 2023 році зріс на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг 2,7 млн тонн. Частка ринку залишилася незмінною на рівні 21% у 2023 році.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому півріччі 2024 року виробили 918,5 тис. тонн мінеральних добрив, що на 4,3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, йдеться в повідомленні холдингу в понеділок.
“Найбільшої шкоди хімічній галузі завдає неконтрольований імпорт. Через засилля дешевих добрив із дружніх до РФ країн обсяги виробництва впали на 4,3%”, – наводяться в релізі слова директора з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
Також зазначається, що вплинули обмеження енергопостачань і дефіцит кадрів.
“Окрім перебоїв із подачею електрики через руйнування енергетичної інфраструктури, додалася також нестача кадрів: від початку повномасштабної війни на заводах мобілізовано майже 20% співробітників, спостерігається кадровий дефіцит приблизно 15%, ми вимушено проводимо перенавчання персоналу, який опановує нові спеціальності”, – наголосив Павлючук.
Згідно з релізом, Черкаський “Азот” у першому півріччі випустив 717,8 тис. тонн продукції і залишився найбільшим в Україні виробником мінеральних добрив, тоді як “Рівнеазот” зберіг обсяг виробництва на торішньому рівні – 200,7 тис. тонн продукції.
Високий рівень демпінгового імпорту спричинив падіння внутрішнього виробництва найбільш затребуваних в Україні добрив – аміачної селітри та карбаміду. Зокрема, обсяг виробництва аміачної селітри заводами Ostchem знизився на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – з 398,7 тис. тонн до 362,9 тис. тонн, зазначили в холдингу.
У Ostchem також зазначили неконтрольований імпорт, який спровокував зниження на 10,8% виробництва карбаміду: обсяг виробництва впав із 205,9 тис. тонн до 183,6 тис. тонн.
Водночас зазначається, що холдинг зміг посилити свої позиції на ринку карбамідо-аміачних сумішей (КАС). За підсумками першого півріччя виробництво КАС на заводах Ostchem зросло на 11,4% – з 277,7 тис. тонн до 309,2 тис. тонн. У холдингу пояснюють це високою популярністю цього добрива, а також логістичними перевагами українських виробників. Щоб забезпечити попит, що зростає, працюють нові майданчики з виробництва КАС – на Черкаському “Азоті” (потужність 1 млн тонн на рік) і на “Рівнеазоті” (потужність 300 тис. тонн на рік).
За інформацією холдингу, загальний обсяг імпорту азотних добрив в Україну в 1 півріччі 2024 року склав 1,298 млн тонн. Водночас імпорт аміачної селітри склав 176,6 тис. тонн, карбаміду – 311,3 тис. тонн, NPK – 108,5 тис. тонн, сульфату – 159,8 тис. тонн, NP – 77,71 тис. тонн, КАС – 50,8 тис. тонн.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів з виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
