Гірничо-металургійна група “Метінвест” через повномасштабну війну скоротила річний дохід з $10-12 млрд до $5-6 млрд, залишаючись прибутковою компанією, повідомив її генеральний директор Юрій Риженков в інтерв’ю британській The Times.
Війна суттєво вдарила по фінансових показниках “Метінвесту”, який продає значну частину металопродукції в Україні, а також експортує залізну руду, плоский прокат і напівфабрикати до 51 країни світу, включно з Китаєм, Індією та США.
За словами Риженкова, “до війни бізнес зазвичай мав річний дохід у $10-12 млрд, а тепер ця цифра близько $5-6 млрд. Попри це компанія залишається прибутковою, а вплив “трампівських” тарифів СЕО вважає незначним”.
При цьому констатується, що найбільші підприємства “Метінвесту” були розбомблені й виведені з ладу, зокрема й металургійні заводи Маріуполя, що стали одним із перших полів бою. Дохід “Метінвесту” скоротився удвічі, а чисельність персоналу зменшилася до близько 50 тис. Десятки тисяч людей втратили роботу на підприємствах групи; 8 тисяч нині служать у лавах Збройних сил, а 764 працівники загинули.
Попри ці втрати, топ-менеджменту вдалося зберегти мотивацію тих, хто залишився в компанії. “Метінвест” є одним із найбільших приватних донорів української армії, його сталь використовується для укриттів та військового обладнання.
“Працівники відчувають, що вони – частина опору. І вони цим пишаються”, – зазначив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн, повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук.
“У нас бюджетний процес ще не закінчився, але точно агрохолдинг буде інвестувати в добудову нашого нового проєкту з будівництва заводу соєвого протеїнового концентрату. Це близько ERU40 млн, а решта – це maintenance, який буде варіюватися від того, що но чому будемо зосереджені”, – сказав він на конференції Forbes Agro 2025 у Києві в п`ятницю.
Відповідаючи на уточнююче запитання, скільки саме буде інвестувати “Астарта” упродовж року у вирішення поточних питань, Чук сказав, що це можуть бути десятки мільйонів доларів.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Великий український виробник обігрівальних приладів і устаткування для систем опалення (ТМ “Термія”) АТ “Вінницький завод “Маяк” встановило власну сонячну електростанцію (СЕС), повідомив заступник голови Вінницької міськради Андрій Очеретний.
“Запуск СЕС відбувся 19 вересня 2025 року. Встановлено 384 сонячні панелі. Пікова потужність — 236,16 кВт”, – написав він у Facebook у четвер.
Як уточнив депутат міськради Вячеслав Терліковський, підприємство скористалося програмою Вінницької міськради з компенсації витрат на обладнання з відновлюваних джерел енергії.
За його словами, монтаж СЕС виконало ТОВ “Промавтоматика Вінниця”, яка здійснюватиме його подальше обслуговування.
Завод “Маяк” під ТМ “Термія” випускає, зокрема, повітряно-опалювальні агрегати (теплові гармати, тепловентилятори, теплові завіси), електроконвектори, електрокотли, радіатори опалення.
За даними річного звіту компанії на її сайті, 2024 року її консолідований чистий прибуток скоротився у 2,4 раза порівняно з 2023 роком – до 7,6 млн грн, а чистий дохід – на 10%, до 251,6 млн грн.
Очеретний також повідомив, що заявку на отримання компенсації від Вінницької міськради за придбане обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел подало ПП “Конекс”, яке спеціалізується на торгівлі фармацевтичними товарами.
“ПП “Конекс” тепер теж має власну сонячну електростанцію загальною потужністю 60 кВт. Загалом на даху підприємства встановлено 108 панелей (по 560 Вт кожна), а також – 20 акумуляторних батарей (по 5,12 кВт)”, – написав він.
Аптечна мережа “Конекс”, за даними на її сайті, налічує понад 200 аптек у Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Тернопільській та Одеській областях.
ПП “Конекс”, за даними його звіту, 2024 року отримало 51,8 млн грн чистого прибутку та 3,5 млрд грн виторгу.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) завершила будівництво приміщень нового фармацевтичного заводу в Ужгороді.
Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Компанія “Біофарма Плазма” на 80% завершила будівництво заводу з виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді. Вже повністю збудовані промислові приміщення, завершено будівництво та приєднання енергетичної інфраструктури, у жовтні почнеться монтаж виробничого обладнання”, – написав він на своїй сторінці в соцмереж “Фейсбук”.
Кисилевський уточнив, що пусконалагоджувальні роботи на заводі заплановані на кінець 2025-початок 2026 року, запуск першої черги виробництва заплановано на першу половину 2026 року.
Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, будуть удвічі перевищувати виробництво у Білій Церкві і становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік.
Будівництво заводу “Біофарма Плазма” в Ужгороді почалося восени 2024 року. Обсяг запланованих інвестицій у нове виробництво – близько 80 млн. євро. Ужгородський завод компанії орієнтуватиметься на експорт.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайський виробник важкого автотранспорту SHAC (Shanghai Huizhong Automotive Manufacturing) планує будівництво заводу в місті Нові-Сад. Це буде перший європейський завод компанії, а його відкриття очікується до кінця 2025 року.
Інвестиції оцінюються в близько 40 мільйонів євро. Завод буде розташований в індустріальній зоні CTPark Novi Sad East, і його завдання — виробництво шасі для європейських автогігантів, в тому числі для BMW. Спочатку планується близько 200 робочих місць, з яких близько 50% — висококваліфіковані місцеві фахівці.
Старт серійних поставок на європейські ринки очікується в першому кварталі 2027 року.
Цей проект є частиною зусиль із залучення прямих іноземних інвестицій у регіони та підвищення рівня промислового виробництва в Сербії.
Офіційна назва інвестора — Shanghai Huizhong Automotive Manufacturing Co., Ltd. (SHAC). Компанія заснована в 1992 році (хоча коріння автовиробництва компанії сягають 1958 року, коли була зібрана перша вантажівка такого типу в Китаї).
Продукція компанії: важкі вантажівки, автобуси, міні-автобуси, шасі, компоненти та комплектуючі для автомобільної галузі. Компанія має безліч виробничих потужностей в Китаї (кілька заводів), два R&D-центри (штатний в Шанхаї + субцентр в Нінбо) і співпрацює з великими брендами, такими як GM, Volkswagen та ін.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть довгостроковий забезпечений кредит EUR11 млн ТОВ “Карпатські мінеральні води” (КМВ) з однойменної групи для фінансування будівництва та введення в експлуатацію нового заводу з виробництва напоїв з ефективною потужністю 200 млн пляшок напоїв на рік у Львівській області.
“Використання на новому заводі сучасного обладнання забезпечить значне підвищення ресурсоефективності порівняно з існуючим заводом. Проєкт забезпечить підвищення конкурентоспроможності, ефективності виробництва та екологічних показників Групи”, – зазначив на сайті банк.
Згідно з інформацією, рада директорів ЄБРР схвалила кредит 5 серпня, наступним етапом має стати підписання необхідних документів.
Зазначається, що загальна вартість проєкта складає EUR24 млн.
ТОВ “КМВ” є виробничою компанією групи “КМВ”, яка є одним з провідних виробників безалкогольних напоїв в Україні, що випускає мінеральну воду, мінеральну воду зі смаком, інші безалкогольні та енергетичні напої, а також снеки, зауважив ЄБРР.
Згідно з проєктом, група повинна буде провести комплексне гідрогеологічне дослідження протягом перших трьох років з початку експлуатації для оцінки допустимого обсягу водозабору на майбутнє, а також забезпечити автоматичний моніторинг забору води та рівня ґрунтових вод на своїх свердловинах.
Проєкт передбачає гарантію покриття першої втрати, що надається Європейським Союзом через Ukraine Investment Framework (UIF), а витрати на зовнішній передінвестиційний юридичний та екологічно-соціальний аналіз будуть частково покриті з Фонду співробітництва Японії та ЄБРР.
Окрім того “КМВ”, як очікується, отримає грант за програмою ЄБРР “Стимулювання інвестицій у людський капітал” (HCII) на покриття до 50% прийнятних витрат, пов’язаних з покращенням доступності робочих місць і модернізацією обладнання та інфраструктури. Передбачається, що грантові кошти будуть виділені з Фонду співробітництва Японії та ЄБРР або надані тайванським донором. Також для проєкту очікується грант FINTECC за програмою “EU4Climate” на закупівлю енергоефективного обладнання для розливу.
Згідно з даними ресурсу YouControl, ТОВ “КМВ” у першій половині 2025 року збільшило виручку майже в 2,3 рази – до 277,20 млн грн, а чистий прибуток – у 8,2 рази, до 140,69 млн грн.
Бенефіціарами компанії вказані Сергій Петрович та Петро Іванович Устенки, яким належить відповідно 83,77% та 16,23%.
Виручка ТОВ “ТД “КМВ” Сергія Устенка за перше півріччя цього року зросла на 18,5% – до 1 млрд 71,47 млн грн, а чистий прибуток скоротився в 2,4 рази – до 61,17 млн грн.
Згідно з сайтом “Карпатських мінеральних вод”, компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод у 1996 році з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ “Карпатська Джерельна”, і в червні 2002 року була реорганізована в завод по виробництву мінеральної води і безалкогольних напоїв “Карпатські мінеральні води”. В 2002 році компанія розпочала виробництво солодких газованих напої в ТМ “Фруктова Джерельна” і ТМ “Соковинка”, а в 2016 – енергетичного напою ТМ “Dragon”.
