Цього року Україна відкриває представництва в Берліні та Копенгагені з продажу зброї для експорту, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Ми відкриваємо дві експортні столиці. Ви знаєте, що це co-production і експорт, про який ми говорили, тієї зброї, яку ми можемо дозволити собі продавати, щоб мати додаткові гроші на наше внутрішнє виробництво дефіцитних речей, на які нам не вистачає грошей», – сказав Зеленський на брифінгу в понеділок.
За словами президента, відкриття перших двох представництв вирішено не на рівні компаній, які будуть в co-production, а також на рівні держав.
«Перші дві столиці – це наше представництво, це Берлін і Копенгаген. Це буде в цьому році», – додав президент.
Уряд Фінляндії ухвалив рішення виділити EUR100 млн на закупівлю зброї у США для передачі Україні, повідомив у четвер прем’єр-міністр республіки Петтері Орпо.
“У четвер уряд ухвалив рішення виділити EUR100 млн на підтримку України шляхом закупівлі зброї у США. Це координований НАТО пакет підтримки під назвою PURL. Фінляндія бере участь у спільному пакеті підтримки країн Балтії та Північної Європи, який планують доставити в Україну в найближчому майбутньому”, – розповів фінський прем’єр, слова якого наводить газета Helsingin Sanomat.
“Ситуація в Україні критична. Так, ми маємо брати участь. Ми не можемо залишатися осторонь, коли в цьому беруть участь усі країни Північної Європи та Балтії”, – наголосив він.
За словами Орпо, фінансування буде здійснено шляхом зовнішнього запозичення коштів і бюджет Фінляндії не переглядатиметься, “хоч це і збільшить борг”.
Ініціатива фінансування закупівель американського озброєння для України з’явилася після того, як адміністрація США відмовилася продовжувати постачати зброю Києву безкоштовно. У серпні було підготовлено чотири пакети постачань американського озброєння на загальну суму близько $2 млрд. Фінансування забезпечили Німеччина, Данія, Канада, Нідерланди, Норвегія та Швеція.
15 серпня на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі про рішення приєднатися до цієї програми оголосили Естонія, Латвія, Литва, Бельгія, Люксембург, Фінляндія та Ісландія. У жовтні про участь у ній також оголосила Іспанія.
Іспанія погодилася доєднатися до проєкту PURL із закупівлі американської зброї для України, заявив прем’єр-міністр Педро Санчес у відповідь на чергову критику з боку президента США Дональда Трампа щодо небажання Іспанії збільшувати військові витрати.
“Ми — надійна країна”, — заявив Санчес після прибуття до Європейської Ради, де він також підтвердив, що Іспанія закупить зброю у США для України”, – пише видання El Pais у четвер.
За даними видання, країна візьме участь у програмі поставок озброєння з США (PURL), проте точна сума, яку готовий витратити Мадрид, поки не визначена.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що зовнішньополітичне відомство відіграватиме роль стосовно потенційних партнерів у напрямку контрольованого експорту української зброї.
“Підтримка нашого ОПК – абсолютний пріоритет нашої дипломатії. Вона включає три пріоритети. Перше – більше інвестицій. Друге – підтримка ініціативи президента, щодо можливості експорту надлишкової продукції нашого ОПК”, – сказав Сибіга під час вступного слова на третьому Міжнародному форумі оборонних індустрій (DFNC3) у понеділок.
За словами Сибіги, МЗС “відіграватиме тут свою роль щодо потенційних партнерів”.
“Ті країни, які сьогодні займають пасивну позицію щодо підтримки України, які надають приховану чи не приховану підтримку російській агресії, безумовно, не будуть включені в перелік тих партнерів, які матимуть змогу співпрацювати з Україною, з українськими компаніями на цьому напрямку”, – заявив очільник відомства.
Третій пріоритет МЗС у підтримці українського ОПК, як додав Сибіга, – це “створення справжнього мультиплікатора від нашої зброї”. Зокрема, йдеться про створення робочих місць для українських громадян в Україні.
“Це, до речі, і наша інтеграція до Європейського Союзу. Останній євробарометр каже, що саме за наш внесок у безпеку нас найбільше чекають як майбутнього члена ЄС”, – додав міністр.
https://interfax.com.ua/news/diplomats/1110142.html
У Литві буде організовано виробництво української зброї, відповідна угода була досягнута на зустрічі глав Міноборони двох країн, повідомила у вівторок пресслужба литовського Міноборони.
“Під час зустрічі міністра національної оборони Литви Довіле Шакалене з міністром оборони України Денисом Шмигалем у двосторонньому форматі було підписано Протокол про наміри щодо виробництва української зброї в Литві, а також обговорено типи озброєння, які планується виробляти, і подальші кроки”, – йдеться в повідомленні на сайті відомства.
Зазначається, що документ “передбачає спільне виробництво продукції оборонної промисловості, передачу технологій, розробку проектів і локалізацію виробництва в Литві”.
“Це відкриє шлях до довгострокового партнерства, зміцнення колективної європейської безпеки і створення стійких ланцюжків поставок”, – зазначили в Міноборони Литви.
За словами Шакалене, Литва залишається твердо відданою подальшій підтримці України. За словами міністра, “у найближчі роки планується виділити понад EUR 200 млн на підтримку України для проектів з озброєння, протидронових систем, розмінування, реабілітації, навчання та підтримки оборонної промисловості України”. Міністр оборони Литви в Києві також повідомила, що Литва має намір внести до EUR 30 млн в ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).
Також міністерка зустрілася з керівництвом Повітряних сил Збройних сил України та експертами з повітряної оборони, з якими обговорила виклики, що постають, отриманий досвід та інновації у сфері повітряної оборони.
“Ми обговорили останні рішення України у відповідь на мінливу ситуацію з повітряними загрозами та технологічні інновації. Я хочу забезпечити якомога ефективнішу співпрацю у зміцненні нашої повітряної оборони та реагуванні на мінливі технології та методи, що використовуються Росією. Ми домовилися проводити регулярні консультації експертів щодо застосування практичного досвіду для зміцнення нашої повітряної оборони”, – зазначила Шакалене.
За її словами, “надзвичайно важливо посилити спостереження за повітряним простором, щоб якомога раніше виявити російські безпілотники, які прямують до Білорусі, а згодом можуть порушити повітряний простір Литви. Для цього було домовлено про обмін інформацією між представниками наших повітряних сил”.
Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
