Фахівці Державної екологічної інспекції (ГЕІ) у січні-червні 2022 року за підсумками проведених перевірок за цей період перевірок оцінили збитки навколишньому середовищу у розмірі 742,7 млн грн, у тому числі за червень цього року сума збитків оцінена 5 млн. грн.
Як повідомляється на Facebook-сторінці відомства, всього у першому півріччі було проведено 5,35 тис. заходів щодо контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами яких ДЕІ направила до правоохоронних органів 304 матеріали за ознаками злочину проти навколишнього середовища. В результаті за даними правопорушенням відкрито 152 кримінальні провадження.
При цьому уточнюється, що до державного бюджету порушники вже сплатили завдані збитки у добровільному та примусовому порядку на загальну суму 32,6 млн грн, з яких 5,3 млн грн сплачено у червні.
За даними ДЕІ, найбільших збитків (62% від загальної шкоди) було завдано надрам України – на 463 млн грн. Найбільш поширеним порушенням став незаконний видобуток природних ресурсів та користування надрами за відсутності передбаченої законом дозвільної документації.
Юристи шукають механізми гарантованих компенсаційза завдані агресором збитки українському бізнесу, свідчать результати опитування, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Тема збитків та компенсацій – одна з найактуальніших серед бізнесу та юридичної спільноти. Наразі немає жодного гарантованого алгоритму чи інструменту для отримання таких компенсацій. Власне, не лише Україна, а й увесь світ вперше за останні кілька десятків років зустрівся з таким масштабним військовим конфліктом”, – пояснила партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko Олена Сукманова.
На її думку, на майбутнє може бути два джерела таких компенсацій. Зокрема, це компенсації, які можуть бути виплачені громадянам та бізнесу з боку української держави на підставі спеціально прийнятих нормативних актів, та компенсації на підставі рішень міжнародних чи українських судів.
“В обох випадках, особливо для бізнесу, дуже важливо мати достатню кількість доказів наявності шкоди та її причин”, – зазначила юрист.
У свою чергу партнер юридичної компанії Asters Гліб Бялий зазначив, що наразі немає чіткої послідовності дій із фіксації збитків.
Зокрема, затверджений 22 березня постановою Кабінету Міністрів Порядок визначення збитків та збитків, заподіяних Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, містить визначення поняття втрат для фізичних та юридичних осіб, держави, а також перелік видів збитків за 18 напрямами, але не регулює питання послідовності дій їхньої фіксації.
“Кожен випадок заподіяння шкоди може бути унікальним залежно від характеру та розміру шкоди, напрямів діяльності підприємства тощо. Саме тому дуже складно говорити про єдиний чіткий алгоритм дій для фіксації”, – каже Бялий.
Він умовно розділив послідовність фіксації шкоди на три окремі блоки: стан до заподіяння шкоди, обставини заподіяння шкоди та стан після заподіяння шкоди.
Бялий радить фіксувати завдання шкоди його якомога раніше і максимально детально, вказуючи джерело доказів та інформацію про особу, яка проводила фіксацію, проводити належну ідентифікацію свідків, а також відстежувати ланцюг власників доказів з моменту їх отримання до моменту надання компетентному органу.
Крім того, юрист рекомендує забезпечити справжність доказів, не змінювати докази після їх фіксації та подбати про безпеку доказів, що передбачають створення їхніх резервних копій.
Бялий зазначив, що в українському законодавстві немає чітко визначеної методики фіксації збитків для нематеріальних активів, а також об’єктів інтелектуальної власності.
“На нашу думку, найоптимальнішим варіантом фіксації таких збитків може бути проведення дій, які зазвичай здійснюються при розгляді судових спорів – це може бути проведення експертиз за відповідними напрямами або проведення незалежного оцінювання тощо”, – сказав він.
Зі свого боку, експерти юридичної компанії “Рі Груп” також зазначають, що докладний та повний перелік та опис пошкодженого зруйнованого майна значно прискорить та полегшить процедуру відшкодування збитків. Крім того, вони рекомендують зібрати правовстановлювальні документи на майно та зробити їхнії копії.
“Не варто розраховувати, що снаряд, бомба або ракета вас обмине. Ворог діє підступно і спрямовує свою агресію саме на мирне населення. Насамперед радимо вже зараз зібрати документи на майно, а також відшукати чеки, квитанції, гарантійні паспорти на побутову техніку, апаратуру, меблі тощо, зробити з них копії. Усі документи краще тримати в одному місці при собі”, – рекомендують у “Рі Груп”.
У компанії вважають, що докладний опис із відео- та фотозйомкою об’єктів нерухомості, автомобільного транспорту тощо, щоб зафіксувати поточний стан майна, може бути корисним для встановлення ринкової вартості майна у разі його руйнування та полегшить проведення його оцінки експертом-оцінювачем.
Юристи “Рі Груп” радять у разі пошкодження майна від ворожих обстрілів викликати працівників ДСНС для усунення наслідків та складання відповідного акта, отримати його копію, звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів, надавши докази руйнування майна, та отримати виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань .
У разі, якщо працює місцева адміністрація, – звернутися із заявою про складання акта обстеження житла та/або скласти акт руйнування самостійно із сусідами та зробити фото- та відеофіксацію руйнувань.
Як повідомлялося, засновник юридичної фірми “Конкор” Геннадій Борисичев вважає, що бізнес повинен говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, але й про компенсацію всієї завданої шкоди.
Юрист звернув увагу, що при оцінці збитків необхідно дотримуватися постанови уряду №326 від 20 березня, згідно з якою встановлено порядок визначення збитків та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.
Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації. Крім того, він наголосив на необхідності правильної правової кваліфікації дій, внаслідок яких було завдано збитків, оскільки це вплине на перспективи відшкодування.
“Війна – це не “подія” типу стихійного лиха або аварії, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, заподіяна бізнесу саме належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на отримання статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків.
Борисичев також наголосив, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній, а механізм виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ наразі відсутній.
Юристи “Рі Груп” радять у разі пошкодження майна від ворожих обстрілів викликати працівників ДСНС для усунення наслідків та складання відповідного акта, отримати його копію, звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів, надавши докази руйнування майна, та отримати виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань .
У разі, якщо працює місцева адміністрація, – звернутися із заявою про складання акта обстеження житла та/або скласти акт руйнування самостійно із сусідами та зробити фото- та відеофіксацію руйнувань.
Як повідомлялося, засновник юридичної фірми “Конкор” Геннадій Борисичев вважає, що бізнес повинен говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, але й про компенсацію всієї завданої шкоди.
Юрист звернув увагу, що при оцінці збитків необхідно дотримуватися постанови уряду №326 від 20 березня, згідно з якою встановлено порядок визначення збитків та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.
Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації. Крім того, він наголосив на необхідності правильної правової кваліфікації дій, внаслідок яких було завдано збитків, оскільки це вплине на перспективи відшкодування.
“Війна – це не “подія” типу стихійного лиха або аварії, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, заподіяна бізнесу саме належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на отримання статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків.
Борисичев також наголосив, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній, а механізм виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ наразі відсутній.
ASTERS, SAYENKO KHARENKO, АГРЕСОР, БОРИСИЧЕВ, БЯЛИЙ, ВІЙНА, ЗБИТКИ, КОМПЕНСАЦІЯ, КОНКОР, РІ ГРУП, СУКМАНОВА, ЮРИСТИ
Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт заявляє, що російські війська завдали спортивній інфраструктурі збитків на суму 125 млн доларів.
“Постраждала спортивна інфраструктура приблизно на $125 млн”, – сказав він в ефірі національного телемарафону у четвер удень.
Міністр зазначив, що з моменту повномасштабного вторгнення постраждали 92 об’єкти спортивної інфраструктури України, з яких 13 зруйновано повністю.
Порушники природоохоронного законодавства завдали довкіллю за січень-вересень 2021 року збитків на понад 2 млрд грн, із яких половина нанесена земельним ресурсам, повідомляється на сайті Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в понеділок.
“Держекоінспекція склала понад 35 тис. протоколів про адміністративні порушення, притягнула до відповідальності майже 32 тис. осіб. За матеріалами ДЕІ відкрито понад 400 кримінальних проваджень”, – наводить відомство слова свого голови Андрія Мальованого.
За його даними, третина полігонів для зберігання сміття в країні не відповідають екологічним вимогам. Крім того, внаслідок їх переповненості побутове сміття вивозиться до не призначених для цього місць, де викликає забруднення ґрунтів, водойм і загибель тварин.
Відомство наголосило, що вирішити питання створення інфраструктури поводження з відходами в більшості територіальних громад може ухвалення народними депутатами законопроекту №2207-1д “Про управління відходами”, який очікує ухвалення у другому читанні.
“Одна з вимог законопроекту – створення мережі муніципальних пунктів роздільного збору для різних видів побутових відходів. Це дасть змогу гарантувати достатню кількість матеріалів для вторинної переробки, що, у свою чергу, залучить до сфери інвестиції. Бізнес буде зацікавлений у будівництві сміттєпереробних і сміттєспалювальних заводів”, – уточнив Мальований у повідомленні ДЕІ.
Проект закону також впроваджує зобов’язання для виробника щодо переробки відходів, які утворюються внаслідок використання його продукції, що дасть змогу зменшити навантаження тергромад щодо поводження з відходами.
Як повідомлялося, Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) у жовтні 2020 року закликала Верховну Раду прибрати із законопроекту №2207-1д можливість платити екологічний податок як альтернативу створенню системи розширеної екологічної відповідальності виробника.
Тоді ж асоціація навела дані голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, згідно з якими законопроект розглядатимуть орієнтовно в листопаді 2021 року.
