Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович заявив, що не має наміру допускати українське зерно на внутрішній ринок країни, повідомляє у вівторок видання Politico.
“Позиція і бажання Хорватії такі: ми транзитна країна, а не країна, яка отримуватиме величезну кількість українського зерна, дешевшого за наше”, – сказав Пленкович.
За його словами, імпорт такої продукції призвів би до того, що “наші фермери опинилися б у біді”.
15 вересня Єврокомісія оголосила про припинення дії обмежувальних заходів щодо експорту українського зерна та інших продовольчих товарів до ЄС. Пізніше про введення власних заборон заявила влада Польщі, Угорщини та Словаччини.
У неділю Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії щодо припинення заборони, передає Reuters із посиланням на спікера Єврокомісії.
“Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію”, – заявила представниця Комісії.
За її словами, зараз у Брюсселі зосереджені на тому, “щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено”.
Зокрема, пише Reuters, у понеділок відбудеться зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
Агентство зазначає, що Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як вторгнення Росії 2022 року скоротило її можливості з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт зерна через сусідні країни.
Однак наплив зернових і олійних культур у сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів і призвів до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
Румунія чекає від України подання плану дій щодо ефективних заходів із контролю над експортом зерна, “щоб запобігти спотворенню ринку”, який Україна пообіцяла представити до кінця понеділка, 18 вересня, йдеться в прес-релізі уряду Бухареста, повідомляють локальні ЗМІ в п’ятницю ввечері.
Заява виконавчої влади прозвучала після того, як Європейська комісія в п’ятницю вирішила зняти обмеження на імпорт українського зерна, що діють у п’яти країнах, включно з Румунією, але попросила Київ розробити план ефективних заходів з контролю над транспортом.
“Залежно від Плану дій, представленого українською стороною, уряд Румунії ухвалить рішення про відповідні заходи щодо захисту румунських фермерів”, – йдеться в цитованій заяві.
“Уряд перебуває в постійному контакті з Єврокомісією та українською стороною, щоб забезпечити, щоб новий механізм обмеження імпорту української продукції, запропонований ЄК, запобіг спотворенню ринків країн-членів ЄС”, йдеться в заяві.
Дії Польщі щодо українського зерна є помилковими, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів Європейського Союзу, заявив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Нарешті Польща сказала правду з приводу українського зерна. Йдеться не про цей сезон, а про умови вступу України до ЄС. Про це дуже чітко заявив міністр аграрної політики Телюс”, – прокоментував він у Facebook одностороннє продовження Польщею ембарго на експорт української агропродукції.
Торгпред України зазначив, що в такий спосіб “фактично почалися вступні переговори щодо сільського господарства” з “настільки агресивної бойової розвідки і з повного антагонізму з боку Польщі”.
“Фактично Польща бореться за liberum veto в Україні без будь-яких пояснень”, – написав він і наголосив, що Україна буде до кінця стояти на тому, що дії Польщі щодо українського зерна є хибними, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів ЄС.
Низка громадських діячів під постом торгпреда України долучилися до обговорення політичного вчинку Польщі. Зокрема, віце-директор науково-освітнього інституту Центр Мєрошевського Лукаш Адамські вказав на неготовність України інтегруватися до Європейського Союзу через “ментальний фактор – нездатність українських високопосадовців робити висновки з механізмів політики, що окреслюють політику ЄС та її держав”.
Він вказав заступнику міністра на емоційність риторики, що є “об’єктивно контрпродуктивною” для України, та створює імідж держави, яка “хоч і перебуває в дуже складному становищі, проте не є членом ЄС, а лише намагається увійти (до нього – ІФ-У), і вже оскаржує щоразу сильніше за свого найближчого та випробовуваного союзника у веденні війни (торговельної – ІФ-У) та (…) блокуванні транзиту”.
“Просте емоційне нав’язування своєї позиції без можливості нормальної розмови це і є проблема, яку створив аграрний блок польського уряду. З усією повагою, я хочу нормальної розмови. Те, що пропонується – погодитися на аграрне упокорення, тому що вам так треба. Це нонсенс у будь-якому контексті”, – парирував Качка.
Екс-голова Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа зауважив, що “дещо дивною” видається теза про нездатність українських урядовців осягнути механізми політики ЄС за умов, коли ЄС у даному питанні на боці України.
“Тут скоріше йдеться про нездатність Польщі дотримуватися принципів загальної політики ЄС, якщо це суперечить поточним політичним інтересам місцевих еліт”, – констатував він.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов подякував торговельному представнику України за озвучену позицію і співпрацю та висловив упевненість, що після перемоги України, якій Польща допомагає, питання буде знято, оскільки “відкриті українські порти здатні розв’язати означену проблему”.
Світовий збір зерна 2023 року може бути на рівні рекордного 2021 року, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, оцінку світового врожаю на цей рік у вересні порівняно з липнем (у серпні огляд не виходив) знижено на 4 млн тонн. Але незважаючи на це, світовий урожай може виявитися на 0,9% вищим порівняно з торішнім і скласти 2 млрд 815 млн тонн, що відповідає рекордному показнику 2021 року.
Так, прогноз збору пшениці знижено на 2,2 млн тонн, до 781,1 млн тонн. “Очікується, що світове виробництво пшениці скоротиться на 2,6% порівняно з минулим роком, але, тим не менш, стане другим за величиною показником за всю історію спостережень”, – йдеться в огляді. Найбільше зниження торкнулося виробництва в Канаді та ЄС у зв’язку з посушливою погодою. Прогноз урожаю пшениці в Китаї знижено через зливи в низці ключових зерновиробничих регіонів. Це зниження було частково компенсовано підвищенням прогнозу в США, Індії та Україні, “на що вказують подані урядами цих країн актуальні дані про більш рясний, ніж очікувалося раніше, врожай”.
Прогноз збору фуражного зерна знижено на 1,3 млн тонн, до 1 млрд 511 млн тонн, що зумовлено здебільшого скороченням врожаїв ячменю та вівса. Але цей показник на 2,7% вищий за торішній. Так, оцінку збору ячменю знижено на 2,9 млн тонн, до 143,8 млн тонн (на 5,6% нижче за показник минулого року). Збір вівса стане найнижчим за останні 11 років – 23,1 млн тонн.
Водночас виробництво кукурудзи може досягти рекордного рівня – 1 млрд 215 млн тонн. Прогноз підвищено на 3,6 млн тонн, здебільшого через “багатший, ніж очікувалося, врожай у Бразилії та Україні”. Це дасть змогу з лишком компенсувати зниження прогнозу щодо збору кукурудзи в США та ЄС.
Урожай рису цього року ФАО оцінює в 523,2 млн тонн. Це на 500 тис. тонн нижче липневого прогнозу, але на 1,1% вище, ніж було зібрано минулого сезону.
За підсумками засідання координаційної платформи щодо українського експорту зернових будь-якого рішення – буде чи ні продовжено існуючу тимчасову заборону на ввезення зернових до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, термін якої спливає 15 вересня, – ухвалено не було.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу після закінчення 9-го засідання спільної координаційної платформи, що відбулося під головуванням глави кабінету віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса пана Хагера, повідомила представник Європейської комісії Міріам Гарсія.
За її словами, у першій частині засідання участь взяли представники п’яти держав-членів, України, Республіки Молдова та Комісії. “Комісія представила останні прогнози ситуації на ринку щодо врожаю, торгівлі та цін. Країнам було запропоновано поділитися останньою інформацією. Платформа також обговорила, як збільшити ємність сховища і скоротити час перетину кордону. Нарешті, відбувся обмін думками щодо короткострокових дій з полегшення (функціонування) торговельних потоків і про шляхи підтримки транспорту”, – розповіла представниця ЄК про зміст першої частини засідання платформи.
Друга частина зустрічі, за словами Гарсії, в якій взяли участь представники Естонії, Латвії, Литви, Греції, Італії та Хорватії, була присвячена альтернативним маршрутам.
“У контексті цього засідання Комісія повідомила, що поки що не ухвалено рішення щодо превентивних заходів, поетапне скасування яких намічено на 15 вересня 2023 року. У будь-якому разі Платформа продовжить регулярно зустрічатися і стежити за імпортом зерна з України”, – констатувала представник Єврокомісії.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення тимчасово зупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
