Українські аграрії зібрали вже 34 млн тонн урожаю зернових, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Тривають жнива. На сьогодні вже зібрано 34 млн тонн урожаю. Зокрема, пшениці 22 млн тонн”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, внутрішня потреба становить близько 6-7 млн тонн на рік, тож у питаннях продовольчої безпеки Україна почувається досить упевнено.
“Продовжуємо роботу над розширенням експортного потенціалу. Важливо для нашої економіки і важливо для світової продовольчої безпеки”, – додав він.
Україна почала експортувати зерно через морські порти Хорватії, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час двосторонньої зустрічі з прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем на саміті ініціативи Трьох морів у Бухаресті.
“Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти. Дякую за таку можливість. Цей торговий шлях, хоч і нішевий, але вже користується популярністю. Ми готові розвивати його, розширюючи можливості транспортного коридору. Ми вважаємо, що цей логістичний маршрут відіграватиме важливу роль у двосторонній торгівлі між нашими країнами і після війни”, – процитувала її слова пресслужба Міністерства економіки і торгівлі.
Згідно з повідомленням, сторони обговорили питання двосторонньої торгівлі та експорту українського зерна через хорватські порти. Йшлося також про важливість спільного вирішення питання експортних обмежень для українського експорту. На зустрічі також обговорювали питання розмінування, розслідування воєнних злочинів, відкриття нових торговельних маршрутів для експорту українського зерна.
Сторони порушували питання прискорення локалізації виробництва техніки для розмінування, щоб почати її випуск на потужностях вітчизняних підприємств.
“Одне з найважливіших завдань для України на найближчий час – розмінування територій і повернення у використання потенційно забруднених земель. Від швидкості цього процесу залежать як повоєнне відновлення, так і подальший розвиток національної економіки. Тому ми вдячні всім партнерам, які допомагають Україні у вирішенні цього питання”, – наголосила Свириденко.
Пленкович запропонував допомогу Україні в розслідуванні воєнних злочинів. Йдеться про обмін досвідом та експертизою Хорватії щодо створення інститутів спеціальних прокурорів і спеціальної поліції, які проводять розслідування скоєних під час війни злочинів.
Як повідомлялося, основними маршрутами для експорту української сільгосппродукції після обстрілу портової інфраструктури на Чорному морі залишаються наземний транспорт і морські порти на Дунаї.
У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Болгарію, Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію за наполяганням цих країн. Єврокомісія 5 червня продовжила дію заборони до 15 вересня 2023 року.
Аграрії всіх областей України розпочали посівну озимих на зерно, а також активно сіють ріпак. Станом на початок вересня вже посіяно 699,7 тис. га озимих, з яких ріпаку – 654,9 тис. га і 44,8 тис. га зернових, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, озиму пшеницю вже посіяно на 42,5 тис. га, озимий ячмінь – на 1,2 тис. га, озиме жито – 1,1 тис. га.
За інформацією міністерства, завдяки сприятливим погодним умовам сівбу ріпаку вже завершено у Волинській, Полтавській, Сумській та Тернопільській областях. Найбільші площі під озимим ріпаком наразі в Тернопільській (72,5 тис. га), Вінницькій (67,2 тис. га) та Кіровоградській (59,4 тис. га) областях.
Як повідомлялося, згідно з опитуванням, проведеним Мінагрополітики, переважна більшість аграріїв не планують суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами у 2024 році порівняно з минулим сезоном.
Польща після 15 вересня не дозволить імпорт зерна з України, оскільки інтерес польських фермерів для уряду країни важливіший за будь-які правила ЄС щодо цього, заявив міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Роберт Телуш.
“Ми знаємо, що могло б статися, якби зерно (з України) потрапило до Польщі після 15 вересня. Тим паче що наразі ціна на зерно низька, а зерносклади вже заповнені. Ми знаємо, що це в наших інтересах і будемо це захищати. Ось чому я їду з цим посланням до Іспанії на саміт міністрів сільського господарства”, – цитує його виступ під час Національної сільськогосподарської виставки в Ченстохові минулої неділі польське видання farmer.pl.
Телуш поінформував громадськість, що в понеділок відвідає Іспанію, де з представниками інших прифронтових країн – Угорщини, Болгарії, Словаччини, Румунії – переконуватиме країни Європейського Союзу продовжити після 15 вересня заборону на імпорт зерна з України в ЄС до кінця 2023 року.
“Коли почалася війна в Україні, польське суспільство, зокрема й фермери, стали рятівниками української справи. (…) Польське суспільство стало паличкою-виручалочкою. Ми сьогодні в Брюсселі голосно заявляємо: мертвий рятувальник – поганий рятувальник. Ми не дозволимо польському фермеру програти через довільні рішення чиновників із Брюсселя”, – сказав заступник міністра сільського господарства Кшиштоф Цецора.
За інформацією державного секретаря Мінсільгоспу Польщі Януша Ковальські, польський уряд підтримав польських фермерів на суму EUR3,181 млрд, тоді як сума фінансової підтримки з боку Європейської комісії становить лише EUR63,614 млн.
Польща, у разі необхідності, введе односторонню заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня, водночас транзит товарів буде збережено, заявив на прес-конференції у вівторок у Polsat News міністр сільського господарства Роберт Телуш.
Він спростував інформацію ЗМІ про розкол у коаліції країн, які забороняють імпорт українського зерна, і про те, що кількість країн-членів Європейського Союзу, які виступають проти позиції Польщі щодо продовження обмежувальних заходів після 15 вересня, збільшилася з 13 до 20.
“Уперше чую, що більше країн проти. Я розмовляв із цього приводу з багатьма міністрами з Європейського Союзу. Я бачу розуміння того, що потрібно будувати коаліцію. Ми повинні побудувати механізм. Я переконаний, що Румунія входить до коаліції”, – процитувало слова Телуша польське видання farmer.pl.
Він також повідомив, що наступного тижня проведе переговори з представниками Словаччини, щоб разом визначити, “в якому напрямку ми будемо рухатися”.
“На даний момент я не сумніваюся, що коаліція є”, – запевнив Телуш.
Польський міністр підкреслив, що збереження заборони на ввезення українського зерна тільки до 15 вересня є “політичним аргументом для подальшої дестабілізації ситуації в Польщі”.
“Ми цього не допустимо”, – запевнив він.
Польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в Європейському Союзі, щоб не було необхідності ламати двері”.
“Якщо необхідно (…) запровадити односторонні заборони, ми їх запровадимо, тому що нас хвилюють інтереси аграріїв (…), і на цю тему не ведеться дискусія”, – констатував Телуш.
Відповідаючи на запитання про можливі ризики накладення штрафних санкцій на Польщу, якщо вона порушить правила єдиного ринку, міністр заявив, що “не хочу слухати, як нас, поляків, лякають штрафами (…)”, і додав, що Польща “проводитиме жорстку політику в інтересах поляків”.
Телуш повідомив, що Польща веде діалог з Україною, Литвою і Латвією для здійснення транзиту зерна через Польщу.
“Ми ведемо діалог з Україною, а також з Литвою і Латвією, щоб використовувати їхні порти”, – сказав він і запевнив, що зерно, яке йде з Польщі, назад не повертається.
“Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку Польщі, продовольчу безпеку Європи, то зерно має текти в Європу і має текти за межі Європи. Допоможемо в дорозі”, – заявив глава польського аграрного міністерства.
За його інформацією, до введення заборони на ввезення до Польщі (українського зерна – ІФ-У) транзитом в’їхало близько 114 тис. тонн зерна, а в червні – 260 тис. тонн. При цьому з Польщі “пішло” близько 6 млн тонн зерна. У Польщі залишилося близько 3-4 млн тонн зерна, “але це запас, який має бути завжди”, адже щомісячна потреба в ньому становить 2,5 млн тонн, пояснив міністр сільського господарства Польщі.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
Агрохолдинг “Кернел”, один із найбільших в Україні, практично завершив збирання озимої пшениці на площі 60 тис. га та озимого ріпаку з 10 тис. га, відзначає зростання врожайності з них і прогнозує зростання виробництва всіх культур у сезоні-2023, йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з повідомленням, у сезоні-2023 площі агрохолдинг розширив площі в 1,7 раза під озимою пшеницею, а під озимим ріпаком – удвічі порівняно з торішніми показниками. Сприятливі погодні умови дали змогу отримати більший урожай цих культур: врожайність озимої пшениці сягнула 6,6 т/га, що є суттєво вищою, ніж у роком раніше, коли вона становила 4,6 т/га; озимого ріпаку – 3,3 т/га порівняно з 2,5 т/га роком раніше.
“Кернел” також відвів під ярі культури значні площі, зокрема, 120 тис. га під соняшник, 84 тис. га під кукурудзу і 65 тис. га сою.
“Ризики для ярих культур групи (кукурудза, соняшник і соя) наразі обмежені, тому група очікує отримати врожайність, близьку до історичних середніх показників”, – зазначили в агрохолдингу.
“Кернел” оцінює перспективи врожаю в Україні як “загалом сприятливі” і прогнозує збільшення виробництва зернових та олійних культур порівняно з попереднім роком.
Говорячи про перспективи збуту вирощеної продукції у 2024 фінансовому році, базовий сценарій агрохолдингу передбачає експорт тільки через порти річки Дунай і внутрішні шляхи через схильність сільськогосподарської інфраструктури до руйнувань, спричинених регулярними ракетними ударами Росії.
“Кернел” уже забезпечив деякі потужності для експорту соняшникової олії та шроту, але поки що не забезпечив стабільний і економічно ефективний варіант перевалки зерна. Агрохолдинг повідомив про необхідність додаткових інвестицій, які будуть спрямовані на нарощування потужностей для експорту зерна і зниження логістичних витрат.
“Прогноз прибутку на 2024 фінансовий рік на початку сезону передбачає значне зниження EBITDA через підрив продуктивності сегментів сільського господарства, інфраструктури та торгівлі, що зумовлено відносно слабкими світовими цінами на зерно і дорогою експортною логістикою”, – пояснили в агрохолдингу.
Водночас “Кернел” очікує, що сегмент переробки олійних культур стане основним джерелом прибутку для групи у 2024 фінансовому році.
Агрохолдинг повідомив, що не має доступу до кредитних лімітів у банках і покладається на накопичені грошові кошти. Водночас, він продовжує переговори з різними фінансовими інститутами для отримання кредитних коштів CapEx.
Невизначеність щодо відшкодування ПДВ у майбутньому і можливий ризик девальвації гривні також посилюють ризики агрохолдингу отримати збиток від курсової різниці.
“Будь-які оцінки обсягів і маржі дуже чутливі до поточної оперативної обстановки в Україні внаслідок постійних збоїв через війну. Робота холдингу спрямована на зниження подальших ризиків збитків, викликаних можливими майбутніми ударами росіян”, – резюмували в “Кернел”.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експортом (близько 12%). Компанія є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, агрохолдинг займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу компанії з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
