Україна завершує розробку схеми зі світовими страховиками для страхового покриття зернових суден, що прямують до/з чорноморських портів, повідомив заступник міністра економіки України Олександр Грибан в інтерв’ю Financial Times.
За його інформацією, угоду “розробляють і активно обговорюють” між відповідними міністерствами, а також вітчизняними банками та міжнародними страховими групами, включно з Lloyd’s of London.
Схема може бути введена в дію вже наступного місяця, причому п’ять із 30 суден проходитимуть через “небезпечні місця” в українських водах.
Як повідомлялося, у липні Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи і заявила, що розглядатиме будь-яке цивільне судно, що залишає порти України, як військову ціль.
Однак під прикриттям українських берегових систем оборони суховантаж Joseph Schulte вийшов 16 серпня з порту “Одеса” і скористався тимчасовим коридором у Чорному морі. 18 серпня він прибув до берегів Туреччини і кинув якір у порту “Амбарли” біля Стамбула. Контейнеровоз Joseph Schulte перебував в одеському порту з 23 лютого 2022 року. На його борту перебувало 2000 контейнерів і 30 тис. тонн вантажу, зокрема продовольства.
Раніше Україна оголосила про створення “гуманітарного коридору” в Чорному морі для звільнення вантажних суден, які опинилися в пастці в її портах після виходу Росії із “зернової угоди”.
Молдова пропонувала допомогу з транзитом українського зерна від початку війни, а зараз намагається знайти рішення, яке влаштує молдовських фермерів і допоможе Києву, заявила президент Молдови Майя Санду.
Говорячи про ситуацію з українським зерном, Санду назвала її “складною темою”.
“Ми намагаємося знайти рішення. Відбуваються дискусії з Україною, Румунією та Європейською комісією, щоб побачити, як ми можемо узгодити інтереси молдавських фермерів, але також забезпечити цей транзит зерна з України. Ми зобов’язані допомогти Україні, яка сьогодні забезпечує наш світ”, – сказала в інтерв’ю RFI.
За її інформацією, Молдова намагатиметься знайти найкраще рішення для обох сторін. Одне з них – швидкі інвестиції в транспортну і портову інфраструктуру для збільшення пропускної спроможності на цей період.
“Ми хочемо збільшити наш експорт, ми хочемо розвивати свою інфраструктуру, і ми можемо це зробити, зокрема, за рахунок ресурсів Євросоюзу”, – пояснила вона.
Санду розповіла про проблему фермерів у Молдові, у яких ще до війни в Україні, не було достатньо можливостей для експорту.
“Доводиться констатувати, що залізнична і портова інфраструктура в Республіці Молдова недостатньо розвинені. Зараз, коли з України йдуть ці великі обсяги, ситуація ускладнилася”, – зазначила Санду.
Як повідомлялося, Молдова має намір провести модернізацію залізничної інфраструктури та залізничного полотна, щоб наростити експорт українських сільгосптоварів, для чого співпрацює з Румунією, Україною та донорськими організаціями.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 6185,1 тис. га, намолотивши 27 млн 259 тис. тонн зерна за врожайності 44,1 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, лідерами зі збирання зернових є аграрії Запорізької області, які обмолотили 96% площ, найбільший намолот залишається за Одеською областю – 3,2 млн тонн. Повністю завершено збирання ранніх зернових культур у Полтавській, Вінницькій та Одеській областях.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1398 тис. га, що становить 94% від планових, з них намолочено 5,567 млн тонн; пшениці з 4,384 млн га (94%) зібрано 20,818 млн тонн; гороху з 152,2 тис. га (101%) отримано 379,1 тис. тонн.
Аграрії Херсонської, Дніпропетровської, Одеської та Тернопільської областей розпочали збирання проса, якого намолочено 379,1 тис. тонн із площі 152,2 тис. га, що є 3% від плану.
Дніпропетровська область намолотила 0,1 тис. тонн гречки з 0,08 тис. га, що становить 5% усіх площ під цією культурою в країні.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 492,1 тис. тонн із 249 тис. га.
Аграрії 13 областей завершили збирання ріпаку. Його намолочено з площі 1370,7 тис. га (92% від планових площ), з якої зібрано 3944,1 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу щодо врожаю всіх сільгоспкультур відстежує інформацію щодо їхньої врожайності. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 39,8 ц/га проти 38,8 ц/га тижнем раніше, пшениці – 47,5 ц/га (46,2 ц/га), гороху – 24,9 ц/га (24,6 ц/га), озимого ріпаку – 28,8 ц/га (28,1 ц/га), проса – 12,1 ц/га (6,9 ц/га). Дані щодо гречки в 11,3 ц/га відповідають показникам минулого тижня.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Агрохолдинг “Кернел”, один із найбільших в Україні, з рекордною врожайністю завершує збирання ранніх зернових культур, під які відведено 70 тис. га, повідомила прес-служба агрохолдингу.
“Цього року врожайність озимої пшениці залежно від регіону розміщення кластера становила від 5,8 до 7,3 тонна/га. Середньозважена врожайність майже на 70% вища за показник минулого року”, – повідомив агрохолдинг у Facebook.
За інформацією “Кернела”, на післязбиральних площах впроваджуються програми біологізації землеробства. Для підтримки біорізноманіття та поліпшення родючості ґрунтів на 22 тис. га вже посіяно покривні культури.
Зазначається, що агрономічні підрозділи агрохолдингу продовжують випробування та дослідження ефективності використання різних сумішей покривних культур, щоб оцінити їхній вплив на фізико-хімічні характеристики, мікробіологічну активність ґрунту та фітосанітарний стан полів.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023 ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 5292 тис. га, намолотивши 22 млн 961 тис. тонн зерна за врожайності 43,7 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, найбільший намолот – 3,2 млн тонн – зафіксовано в Одеській області, де аграрії вже завершили збирання ранніх зернових і бобових культур.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1263 тис. га, що становить 85% від планових, з них намолочено 4,901 млн тонн; пшениці з 3,830 млн га (82%) зібрано 17,698 млн тонн; гороху з 146,6 тис. га (98%) отримано 361,2 тис. тонн.
Аграрії Херсонської та Дніпропетровської областей розпочали збирання проса, якого намолочено 0,2 тис. тонн із площі 0,3 тис. га, і гречки – 0,1 тис. тонн із 0,08 тис. га.
Крім того, на площі 1315,21 тис. га (92% від планових площ) зібрано 3702,1 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу щодо врожаю всіх сільгоспкультур відстежує інформацію щодо їхньої врожайності. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 38,8 ц/га, пшениці – 46,2 ц/га, гороху – 24,6 ц/га, озимого ріпаку – 28,1 ц/га, що практично відповідає показникам минулого тижня. Урожайність проса – 6,9 ц/га, гречки -11,3 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Аграрні підприємства групи компаній “Агрейн” завершили збиральну кампанію озимої пшениці на площу понад 14 тис. га, що розташовані в Одеській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській та Харківській областях, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“План зі збору зерна господарствами агрогрупи на 2023 рік загалом перевиконано на 20%. Максимальний показник за врожайністю озимої пшениці отримав на полях ТОВ “Агровіт” (Черкаська область) – 7,8 т/га та ТОВ “Агрікор Холдинг” (Чернігівська область) – 7,0 т/га. Урожай зібрали вчасно по всіх областях, навіть попри дощову погоду наприкінці липня. Зерно пшениці, зібране цього року, якісне та чисте”, – процитувала пресслужба головного агронома агрохолдингу Славка Станишича.
Наразі проводяться роботи з підготовки ґрунту під посів озимих культур урожаю 2024 року. Підприємства агрохолдингу готуються до жнив соняшнику та кукурудзи.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входило 11 сільгосппідприємств, він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях. Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
