Центральний банк Росії став найбільшим продавцем золота серед світових центробанків у серпні 2026 року, скоротивши офіційні золоті резерви приблизно на 6,2 тонни, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC).
Серед помітних продавців золота у серпні WGC виділяє:
Росія продовжила скорочення золотих резервів після продажу приблизно 6 тонн у липні. Загалом за січень-серпень 2026 року російські офіційні золоті резерви зменшилися приблизно на 56 тонн.

Після серпневого продажу обсяг золота в російських резервах становив близько 2 271 тонни.
Йорданія у серпні продала близько 3,1 тонни золота. Однак на відміну від Росії за підсумками восьми місяців країна залишається чистим покупцем: від початку 2026 року її золоті резерви збільшилися приблизно на 2 тонни – до 75 тонн. На золото припадає близько 37% міжнародних резервів Йорданії.
При цьому найбільшим продавцем золота за підсумками січня-серпня залишається Туреччина, попри те, що у серпні вона перейшла до купівель.
За даними WGC, Туреччина від початку року скоротила золоті резерви приблизно на 82 тонни. Основні продажі припали на перший квартал 2026 року. У серпні тенденція змінилася – турецький центробанк придбав близько 2,9 тонни золота.
Росія посідає друге місце серед найбільших продавців від початку року з показником близько 56 тонн.
Таким чином, серпень показав суттєву перевагу покупців над продавцями: світові центробанки в сукупності придбали 39 тонн золота в чистому вираженні проти 23 тонн у липні.
World Gold Council зазначає, що дані охоплюють офіційно заявлені зміни резервів центральних банків та інших офіційних інститутів і можуть відрізнятися від ширшої оцінки глобального попиту центробанків, яка враховує незаявлені купівлі.
EXPERTS CLUB, WORLD GOLD COUNCIL, ЗОЛОТІ РЕЗЕРВИ, ЗОЛОТО, ЙОРДАНІЯ, РОСІЯ, ТУРЕЧЧИНА, ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
Центральні банки світу в серпні 2026 року збільшили офіційні золоті резерви загалом на 39 тонн у чистому вираженні, а найбільшим покупцем став Народний банк Китаю, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC), опублікованих 6 жовтня.
За даними WGC, у серпні основними покупцями золота стали:
Китай — 20,2 тонни
Польща — 7,8 тонни
Узбекистан — 7,8 тонни
Казахстан — 7,4 тонни
Туреччина — 2,9 тонни
Чехія — 1,7 тонни
Болівія — близько 1 тонни
Гана — близько 1 тонни
Китай продовжив закуповувати золото 22-й місяць поспіль. У серпні Народний банк Китаю збільшив золоті резерви приблизно на 20,2 тонни — це стало найбільшим місячним поповненням з жовтня 2023 року.
За підсумками січня-серпня Китай придбав близько 80 тонн золота. Офіційні золоті резерви країни сягнули приблизно 2 387 тонн, що становить близько 9% сукупних міжнародних резервів Китаю.
Незважаючи на лідерство Китаю безпосередньо в серпні, найбільшим покупцем золота з початку 2026 року залишається Польща. Національний банк Польщі придбав близько 7,8 тонни в серпні та вже 98 тонн з початку року. Золоті резерви Польщі зросли приблизно до 648 тонн і наблизилися до заявленої мети в 700 тонн.
Узбекистан збільшив резерви приблизно на 7,8 тонни. З початку року країна придбала близько 50 тонн золота, а загальний обсяг золотих резервів досяг приблизно 439 тонн. На золото припадає близько 90% резервів Узбекистану.
Казахстан у серпні придбав близько 7,4 тонни золота, збільшивши обсяг закупівель з початку року приблизно до 36 тонн. Золотий запас країни сягнув близько 377 тонн, або 79% міжнародних резервів.
Туреччина повернулася до чистих закупівель після трьох місяців продажів, придбавши близько 2,9 тонни. При цьому з початку 2026 року країна залишається великим нетто-продавцем — сукупне скорочення резервів становить близько 82 тонн, причому основна частина продажів припала на перший квартал.
Чеський національний банк придбав близько 1,7 тонни й тим самим продовжив серію чистих покупок золота до 42 місяців поспіль. З початку року Чехія додала близько 14 тонн, збільшивши резерви до 86 тонн.
Загалом за січень-серпень 2026 року світові центробанки повідомили про чисті покупки приблизно 170 тонн золота.
У World Gold Council зазначають, що склад найбільших покупців залишається відносно стабільним. Це вказує на те, що центральні банки купують золото насамперед у рамках довгострокової політики управління резервами, тоді як місячні коливання пов’язані з графіком реалізації програм, ринковою ситуацією та потребами окремих країн у ліквідності.
Для порівняння: у липні світові центральні банки придбали в чистому вираженні 23 тонни золота. Таким чином, у серпні обсяг чистих покупок збільшився приблизно на 70% за місяць.
Офіційне першоджерело: World Gold Council, Central Bank Gold Statistics, опубліковано 6 жовтня 2026 року.
Близько 99% золотих ювелірних виробів, які проходять державне клеймування в Україні, виготовлені українськими підприємствами. Частка імпортної продукції у цьому сегменті становить лише близько 1%.
Водночас ринок срібних прикрас значно більше залежить від закордонних постачальників. Майже кожен третій срібний виріб, що проходить пробірний контроль в Україні, виготовлений за кордоном.
Загалом у першому кварталі 2026 року імпортними були 14% усіх прикрас, які отримали державне пробірне клеймо. Середній показник за 2020-2026 роки становить 16%.
Практично всі імпортні ювелірні вироби перед продажем в Україні повинні пройти державний пробірний контроль. Клеймо підтверджує, що фактичний вміст дорогоцінного металу відповідає заявленій виробником пробі.
Як повідомляє Сербський Економіст, у румунському повіті Прахова виявлено скарб віком близько 3000 років, який археологи називають однією з найважливіших знахідок останніх десятиліть для вивчення переходу від бронзової доби до ранньої залізної доби на території сучасної Румунії.
За даними News.ro, скарб був знайдений чоловіком з металошукачем на пагорбі поблизу міста Урлаць у повіті Прахова. До складу знахідки входять три золоті намиста загальною вагою понад 300 грамів, а також предмети з заліза та бронзи.
Після виявлення артефакти були передані фахівцям Музею археології Прахови для вивчення, датування та визначення походження матеріалів. Археолог Алін Фринкулеску заявив, що знахідка є винятковою для румунського простору, оскільки предмети, за попередньою оцінкою, можуть належати до різних періодів — від середньої та пізньої бронзи до початку першого залізного віку.
Саме це робить знахідку особливо важливою. Якщо подальші дослідження підтвердять, що предмети дійсно належать до різних часових горизонтів, археологам доведеться пояснити, як вони опинилися разом в одному комплексі. Це може призвести до уточнення існуючих уявлень про хронологію, технології та зв’язки суспільств, що жили на території нинішньої Румунії близько трьох тисяч років тому.
Частина предметів вважається вкрай рідкісною. Серед них згадуються елементи, пов’язані з колісницями або возами, а також золоті прикраси, які могли мати не тільки декоративне, а й статусне або ритуальне значення.
Після завершення досліджень скарб планують представити широкій публіці.