Україна у першій половині серпня 2025 року наростила імпорт молокопродуктів до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів, попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, – $13,2 млн, повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
У галузевій асоціації зазначили, що грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази – відносно першої половини червня.
Крім того, у натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: у країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%).
Як наслідок, сальдо експорту-імпорту молокопродуктів вперше з березня стало негативним $(-4,3) млн.
Аналітики вважають, що такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
“Така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів”, – резюмували в СМПУ.
Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR приступила до розробки нафтового родовища в Узбекистані. Про це Президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив 22 серпня на тристоронній зустрічі з Президентом Узбекистану та Головою Халк Маслахати Туркменістану в Туркменбаші.
«У нас традиційне енергетичне співробітництво з Туркменістаном. Ми вже вийшли на цю сферу з Узбекистаном. Наша державна нафтова компанія SOCAR уже розпочала розробку нафтового родовища в Узбекистані, і контракт вже підписано», — сказав І. Алієв.
За його словами, Азербайджан розраховує протягом найближчого року-двох отримати «добру звістку» про результати роботи. «Ми всі з нетерпінням чекаємо новин про відкриття великого нафтового родовища в Узбекистані», — зазначив він.
24 липня ц.р. Узбекистан і азербайджанська держкомпанія SOCAR підписали угоду про розподіл продукції (УРП) на плато Устюрт.
Інвестиції у проєкт оцінюються в $2 млрд. Упродовж найближчих п’яти років SOCAR, яка виступає оператором проєкту, проведе 3D сейсморозвідку на площі не менше 1000 кв. км і пробурить щонайменше одну пошукову свердловину. У разі відкриття промислового родовища сторони перейдуть до його освоєння. За прогнозами, запаси можуть становити до 100 млн тонн нафти та 35 млрд кубометрів газу.
ТОВ “А.В. Експорт Імпорт” (Чортків Тернопільської обл.), основною спеціалізацією якої наразі є виробництво олії та тваринних жирів, почала будівництво підприємства рафінації рослинної олії в індустріальному парку “Chortkiv-West”, повідомив мер Чорткова Володимир Шматько.
“Нарешті почали будівництво першого промислового підприємства в нашому індустріальному парку Chortkiv-West. Шість років праці команди, ковід, велика війна, але інвестори обрали Чортків! Дякую команді за такий чудовий результат”, – написав він у Facebook у вівторок.
Згідно з доданими до посту матеріалами, “А.В. Експорт Імпорт” на першому етапі в 2025 році планує побудувати цех рафінації та дезодорації соняшникової олії потужністю 50 т/добу із залученням 39 найманих працівників.
Другий етап в 2026 році передбачає будівництво цеху розливу олії потужністю 54 тис. пляшок за добу і залучення 38 робітників, а третій в 2028 році – будівництво цеху приймання та переробки насіння соняшнику потужністю 150 т насіння/добу із залученням 56 працівників.
ІП” Chortkiv-West”, зареєстрований в жовтні 2019 року, створений на земельній ділянці площею 87,7 га, заявлений термін його функціонування – 30 років.
Влітку того ж року Шматько презентував концепцію парку та повідомляв про готовність інвестора (якого він не називав) створити в ньому підприємство з переробки сільгосппродукції, інвестувавши близько $700 млн.
За повідомленням Чортківскої міськради, в листопаді 2024 року було укладено меморандум між міськрадою, керуючою компанією ІП “Chortkiv West” – КП “Агенція місцевого економічного розвитку” та “А.В. Експорт Імпорт” про порозуміння, що стало першим кроком на шляху до будівництва підприємства.
ТОВ “А.В. Експорт Імпорт” створене у 2017 році, і за даними opendatabot, у жовтні 2024 року змінило основний вид діяльності з оптової торгівлі продуктами харчування на виробництво олії та тваринних жирів. Статутний капітал – 20 тис. грн.
Наразі власниками компанії є громадянка Болгарії Дарина Лупашко-Гуревич (50%), та резиденти Андрій Сніжко (25%) і керівник компанії Валерій Юрескул (25%).
Компанія 2024 року збільшила чистий дохід у 4,7 раза порівняно з 2023 роком – до 256,5 млн грн, чистий прибуток склав 4,55 млн грн (0,58 млн грн), а за перше півріччя поточного року дохід перевищив 204 млн грн, чистий прибуток 5 млн грн.
Chortkiv-West, А.В. Експорт Імпорт, БУДІВНИЦТВО, ЗАВОД, рафінація олії
Перша половина 2025 року стала для «Арсенал Страхування» періодом динамічного зростання та нових рекордів. Компанія зберігає високу фінансову стійкість, впевнено нарощує показники у ключових видах страхування та продовжує активно розвивати цифрові сервіси.
«За шість місяців 2025 року ми зібрали понад 2 мільярди гривень страхових премій — це на 62% більше, ніж у І півріччі 2024. Виплати зросли на 32% і досягли 783,7 млн грн. Це демонструє, що клієнти нам довіряють, а ми виконуємо свої зобов’язання швидко та у повному обсязі», — зазначає СЕО компанії Сергій Авдєєв.
У сегменті КАСКО «Арсенал Страхування» продовжує зміцнювати свої позиції. За І півріччя 2025 року компанія зібрала 1,17 мільярди грн премій (+35% до аналогічного періоду 2024 року). У червні компанія вперше випередила найближчого конкурента та посіла #1 на ринку КАСКО.
Особливо високими темпами розвивалося страхування автоцивільної відповідальності. Премії за полісами ОСЦПВ зросли на 187% та досягли 454,4 млн грн. Такий результат став наслідком вступу в дію нового закону про ОСЦПВ, який оновив умови страхування: були підвищені ліміти відповідальності та переглянуті тарифи.
Компанія активно працює над якістю сервісу для клієнтів. Лише у І півріччі 2025 року «Арсенал Страхування» врегулював 8 тисяч страхових випадків за договорами КАСКО та ще близько 3 тисячі випадків за іншими видами страхування.
Медичне страхування також демонструє стрімке зростання. За підсумками півріччя премії склали 165,1 млн грн, що на 53% більше, ніж за 6 місяців 2024 року. Це дозволило компанії піднятися в рейтингу Insurance TOP та увійти до ТОП-7 за цим видом страхування.
За півроку медичний асистанс опрацював 80 тисяч звернень від клієнтів (проти 46 тисяч за той самий період 2024 року) та надав допомогу 18 тисячам застрахованим особам — це майже у півтора раза більше, ніж за півріччя 2024.
«Ми суттєво модернізували асистанс: перейшли на нову платформу IP-телефонії, оптимізували процеси роботи лікарів-координаторів та інтегрувалися з однією з найбільших платформ замовлення медикаментів, що значно прискорило доставку ліків. Це дозволило збільшити доступність сервісу до 87,5% та на 25% пришвидшити організацію допомоги», — поділилася медичний директор Балабанович Галина.
Важливим показником лояльності клієнтів є NPS (Net Promoter Score). За підсумками І півріччя 2025 року він склав 91. Це означає, що 9 з 10 клієнтів рекомендують «Арсенал Страхування» друзям і близьким. Для порівняння, середній показник у страховій галузі України становить 53,9, що на 37,1 пункту нижче, ніж у «Арсенал Страхування».
«Ми пишаємося цим результатом. Для нас NPS — це не просто цифра, а реальний індикатор того, що наші клієнти довіряють нам і цінують якість сервісу», — коментує co-owner компанії Марина Авдєєва.
Фінансові результати підтверджують ефективність бізнес-моделі компанії. Чистий прибуток «Арсенал Страхування» за І півріччя 2025 року склав 190 млн грн. Для порівняння, за весь 2024 рік цей показник був 119,6 млн грн.
За підсумками півріччя компанія займає 6 місце за обсягом валових премій (за даними Insurance TOP), при цьому зростає значно швидше за найближчих конкурентів.
У регіональному розрізі «Арсенал Страхування» зберігає #1 позицію в Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях. У Харкові компанія більше ніж у 1,5 рази випереджає найближчого конкурента, а в Запоріжжі — більше ніж у 2 рази.
У першому півріччі 2025 року були відкриті сучасні офіси у Рівному, Вінниці, Луцьку та Харкові. Всі нові приміщення відповідають вимогам інклюзивності та орієнтовані на комфорт клієнтів.
Окремим напрямом роботи залишається страхування воєнних ризиків. Одним із знакових кейсів півріччя стало страхування великого столичного бізнес-центру за моделлю PVI із залученням провідного ринку перестрахування Lloyd’s.
Після запуску у 2024 році інноваційного сервісу турботи про здоров’я команд на основі штучного інтелекту, компанія зосередилася на його вдосконаленні та розширенні функціональності. Digital-офіс компанії готує масштабне оновлення мобільного застосунку, яке буде презентоване до кінця року та зробить користування страховими сервісами ще простішим та швидшим.
Для зручності клієнтів на сайті компанії створено особистий кабінет, де можна переглядати всі свої страховки, історію та статус виплат, а невдовзі – робити оплати, продовжувати дію страховок, завантажувати документи та купувати нові поліси.
«Наш фокус залишається незмінним — поєднувати надійність страхового захисту з інноваційними цифровими рішеннями, щоб клієнти отримували максимальний комфорт та цінність від взаємодії з компанією», — резюмує Сергій Авдєєв.
У Литві буде організовано виробництво української зброї, відповідна угода була досягнута на зустрічі глав Міноборони двох країн, повідомила у вівторок пресслужба литовського Міноборони.
“Під час зустрічі міністра національної оборони Литви Довіле Шакалене з міністром оборони України Денисом Шмигалем у двосторонньому форматі було підписано Протокол про наміри щодо виробництва української зброї в Литві, а також обговорено типи озброєння, які планується виробляти, і подальші кроки”, – йдеться в повідомленні на сайті відомства.
Зазначається, що документ “передбачає спільне виробництво продукції оборонної промисловості, передачу технологій, розробку проектів і локалізацію виробництва в Литві”.
“Це відкриє шлях до довгострокового партнерства, зміцнення колективної європейської безпеки і створення стійких ланцюжків поставок”, – зазначили в Міноборони Литви.
За словами Шакалене, Литва залишається твердо відданою подальшій підтримці України. За словами міністра, “у найближчі роки планується виділити понад EUR 200 млн на підтримку України для проектів з озброєння, протидронових систем, розмінування, реабілітації, навчання та підтримки оборонної промисловості України”. Міністр оборони Литви в Києві також повідомила, що Литва має намір внести до EUR 30 млн в ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).
Також міністерка зустрілася з керівництвом Повітряних сил Збройних сил України та експертами з повітряної оборони, з якими обговорила виклики, що постають, отриманий досвід та інновації у сфері повітряної оборони.
“Ми обговорили останні рішення України у відповідь на мінливу ситуацію з повітряними загрозами та технологічні інновації. Я хочу забезпечити якомога ефективнішу співпрацю у зміцненні нашої повітряної оборони та реагуванні на мінливі технології та методи, що використовуються Росією. Ми домовилися проводити регулярні консультації експертів щодо застосування практичного досвіду для зміцнення нашої повітряної оборони”, – зазначила Шакалене.
За її словами, “надзвичайно важливо посилити спостереження за повітряним простором, щоб якомога раніше виявити російські безпілотники, які прямують до Білорусі, а згодом можуть порушити повітряний простір Литви. Для цього було домовлено про обмін інформацією між представниками наших повітряних сил”.
Законопроект №13673, яким пропонується посилити відповідальність за незаконне перетинання державного кордону, поки що не має реальних механізмів реалізації, вважає адвокат адвокатського об’єднання Barristers Сергій Дерев’янко.
“Законопроект недопрацьований, зокрема тому, що незрозуміло, як діяти, наприклад, тим особам, які виїхали з тимчасово окупованих територій за межі України і не можуть повернутися в свою країну з різних причин, наприклад, через важке захворювання або догляд за близьким родичем-інвалідом тощо. Згідно із законопроектом, такі особи повинні повернутися в Україну до набрання чинності законом або після цього протягом трьох місяців, інакше вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, що, звичайно, порушує права таких осіб«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна”.
Дерев’янко також зазначив, що «незрозуміло, як бути щодо тих людей, які, можливо, без відповідних документів на початку війни виїхали за межі України з певних причин і надалі не мали і не мають можливості найближчим часом повернутися в Україну».
“Тому виникає низка питань, зокрема, як і кому ці люди, перебуваючи за кордоном, повинні розповісти про свої обставини з урахуванням того, що зміни до КК щодо незаконного перетину державного кордону передбачають звільнення від кримінальної відповідальності тільки за умови, що особи, які перебувають за межами країни протягом трьох місяців з моменту перетину державного кордону, повернулися на територію України і до повідомлення їм про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення добровільно заявили про те, що сталося, правоохоронному органу”, –
Юрист також зазначив, що законопроект пропонує скасувати кримінальну відповідальність за порушення порядку переміщення товарів в район або з району проведення антитерористичної операції, «що є логічним, оскільки в Україні введено військовий стан і, відповідно, антитерористична операція поки не проводиться».
Крім того, законопроект передбачає відповідальність за перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури (перешкоджання будівництву, облаштуванню або знищення/пошкодження інженерно-технічних або фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, пунктів пропуску через державний кордон України тощо).
Дерев’янко також звернув увагу на передбачену законопроектом відповідальність за порушення призовником, військовозобов’язаним або резервістом встановленого законодавством терміну перебування за межами України.
Крім того, законопроект пропонує посилити відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України в умовах воєнного або надзвичайного стану.
«Метою законопроекту є запобігання ухиленню від призову на військову службу за мобілізацією шляхом »втечі” за кордон, і надання можливості повернутися військовозобов’язаним в Україну. У разі прийняття законопроекту після закінчення трьох місяців, особи призовного віку, які незаконно перетнули державний кордон під час дії воєнного стану і не повернулися з-за кордону, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності”, – сказав він.
Коментуючи, що означає зазначений у законопроекті «встановлений законодавством термін перебування за межами України в умовах надзвичайного стану»”, Дерев’янко пояснив, що «чіткого визначення чинне законодавство не дає, але терміни перебування за межами України, визначених категорій громадян, в умовах воєнного та надзвичайного стану визначені постановою Кабміну від 27 січня 1995 року № 57».
“Як приклад, згідно із зазначеною постановою, спортсмени, включені до складу національних збірних команд України, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону, але не менше терміну проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на відповідний рік”, – сказав він.
«Виходить, що на сьогоднішній день відсутні механізми реалізації законопроекту», – резюмував юрист.
Як повідомлялося, Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект №13673, яким пропонується посилити відповідальність за незаконне перетинання державного кордону.
Відзначається, що, якщо в 2021 році прикордонниками зафіксовано трохи більше 3 тис. незаконних перетинів державного кордону України, то в 2022 році таких правопорушень стало більше, ніж удвічі, в 2023 році їх майже 10 тис., у 2024 році їх понад 20 тис., а в першому кварталі поточного року затримано майже 4 678 військовозобов’язаних осіб, що на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року (4 539 осіб).
Законопроект пропонує ввести покарання у вигляді штрафу від 119 тис. до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до трьох років. Для призовників, військовозобов’язаних або резервістів, які перевищили дозволений термін перебування за кордоном у період воєнного стану, передбачено штраф від 34 тис. до 51 тис. грн або ув’язнення на строк від трьох до п’яти років.
Штраф від 17 тис. до 85 тис. грн або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років передбачено також за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури.
Водночас законопроект містить положення про звільнення від відповідальності для громадян, які в певний термін повернуться на Батьківщину і добровільно звернуться до правоохоронних органів із заявою про скоєне ними кримінальне правопорушення.
МВС України в телеграм-каналі в п’ятницю зазначає, що проект закону був підготовлений міністерством.
«Сьогодні, на жаль, ми бачимо масові спроби ухилитися від мобілізації через незаконний виїзд за кордон. Як показує практика, адміністративні штрафи не стримують порушників», – йдеться в повідомленні.
У МВС пояснюють, що проектом пропонується передача розгляду адміністративних справ про незаконне перетинання кордону прикордонникам, тому що це швидше і ефективніше.
Як уточнили агентству «Інтерфакс-Україна» в МВС, зараз розгляд справ даної категорії здійснюється судами, рішення часто затягуються.
Barristers, відповідальність, ЗАКОН, ЗАКОНОПРОЕКТ, перетин кордону
