Українські металургійні підприємства у січні–червні 2025 року знизили виробництво загального прокату на 2,2% порівняно з аналогічним періодом торік — до 3,070 млн тонн.
Виплавка сталі за цей період зменшилася ще суттєвіше — на 4,9%, до 3,683 млн тонн, свідчать оперативні дані об’єднання “Укрметалургпром”.
У червні металурги виробили 563 тис. тонн прокату (у травні — 524,9 тис. тонн) і 621,4 тис. тонн сталі (у травні — 635,8 тис. тонн), що свідчить про невеликі коливання з місяця в місяць.
Для порівняння: у 2024 році виробництво прокату в Україні зросло на 15,8% — до 6,222 млн тонн, а сталі — на 21,6%, до 7,575 млн тонн.
Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Києві двох громадян Китайської Народної Республіки, які намагалися нелегально вивезти до Китаю секретну документацію щодо українського ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун».
«Це унікальне озброєння Сил оборони України, яке призначене для вогневого ураження всіх видів бойових і десантних кораблів. Нагадаємо, що саме з “Нептуна” був знищений флагман чорноморського флоту РФ – ракетний крейсер »Москва”, – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі в середу.
Як встановило розслідування, один з китайських шпигунів – 24-річний екс-студент одного з київських технічних вузів. Він залишився в Києві після того, як у 2023 році його відрахували за академічну неуспішність. Інший фігурант – його батько, який постійно проживав у КНР, але періодично навідувався в Україну, щоб особисто координувати агентурну роботу свого сина.
«За матеріалами справи, колишній китайський студент повинен був отримати технічну документацію з виробництва українських »Нептунів”. Для цього він намагався завербувати українського громадянина, який має відношення до розробок новітніх озброєнь Сил оборони”, – наголошується в повідомленні.
Контррозвідка СБУ викрила шпигуна ще на початковому етапі його розвідувальної діяльності та затримала під час передачі йому таємних документів. Наступним етапом було затримання його батька, який мав передати секретну інформацію спецслужбам КНР. Під час обшуків у обох фігурантів вилучено телефони з доказами їхнього листування, де вони координують свою шпигунську діяльність.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили затриманим про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ, Укртрансбезпека) у січні-червні цього року видала 176 ліцензій на здійснення пасажирських автобусних перевезень порівняно із 540 у минулому році, 823 – у 2023 та 783 у 2022 році, повідомив голова Укртрансбезпеки Микита Лагунін в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“По-перше, ринок вже наповнився. По-друге, на початку повномасштабного вторгнення була прийнята вимушена спрощена процедура отримання ліцензій. Але в 2024 році ця вимушена норма була переглянута з врахуванням євроінтеграційних прагнень, тому відбулося повернення до жорсткіших умов видачі”, – пояснив він динаміку скорочення видачі ліцензій.
Лагунін нагадав, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році було заблоковане авіаційне сполучення, залізничний транспорт також має певні обмеження, тому спостерігався сплеск автобусних перевезень.
Він зазначив, що Укртрансбезпека постійно працює над створенням сервісів, які допомагають пасажирам відчувати себе захищеними та розуміти, хто їх сьогодні перевозить, для чого відкриває усі свої бази даних. Серед іншого очільник служби порадив користуватися Реєстром виданих та анульованих ліцензій на єдиному державному порталі відкритих даних розміщено (https://middleware.dsbt.gov.ua/lc/licenses).
Він також нагадав, що був створений сервіс https://autobus.gov.ua/, на якому можна придбати квиток саме у перевізника, який має усі необхідні документи: ліцензію, відповідні дозволи для здійснення перевезення саме по цьому маршруту.
“Окрім того є зручний сервіс перевірки ліцензіата по номеру транспортного засобу (https://shlyah.dsbt.gov.ua/lc.html). Ви бачите автобус, вводите його державний номерний знак і одразу отримуєте всю інформацію: чи є в нього ліцензія чи немає”, – дав ще одну пораду Лагунін.
Він зазначив, що для зручності пасажирів та створення рівних, зручних та ефективних умов на ринку для перевізників Укртрансбезпека намагається максимально всі свої сервісні функції цифровізувати.
“Основним нашим організмом є Єдиний комплекс інформаційних систем, так званий ЄКІС частину якого є ЕКП – електронний кабінет перевізника. Ми зосереджені саме на розвитку цього інструменту: постійно його удосконалюємо, добудовуємо нові модулі, у постійному діалозі з бізнесом намагаємося отримати зворотній зв’язок, щоб зрозуміти, що ще ми можемо покращити”, – додав голова Укртрансбезпеки.
Як приклад боротьби за чесні правила гри на ринку Лагунін навів нещодавно внесені зміни до правил перевезення пасажирів, які набудуть чинності через три місяці – у вересні цього року. За його словами, відтепер нерегулярний перевізник має право здійснювати перевезення не більше ніж двічі на тиждень одним транспортним засобом за одним маршрутом.
“Якщо хочеш більше – йдеш та отримуєш дозвіл. Ми розробили електронний модуль. Система не дасть змоги внести інформацію про рейс більше разів, ніж передбачено законодавством. А якщо перевізник не вніс цей рейс і здійснює перевезення, він автоматично вважається порушником, тому що не задекларував намір про перевезення пасажирів за цим маршрутом”, – пояснив очільник Укртрансбезпеки.
Згідно з даними Реєстру виданих та анульованих ліцензій на сайті служби, наразі він містить 12392 записи про чинні ліцензії на пасажирські автобусні перевезення, з яких 3095 – на міжнародні.
Первинні реєстрації нових і уживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у січні-червні 2025 року зросли на 36% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 1,185 тис. од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
За даними асоціації, зокрема, реєстрації нових машин зросли на 12% – до 534 од., тоді як вживаних – на 67%, до 651 од.
У червні попит на автобуси збільшився на 11% до червня-2024, склавши 154 од., але порівняно з травнем цьогоріч, коли було зареєстровано 210 автобусів, він скоротився на 26,7%.
Частка нової техніки у цьому обсязі становила 48%, торік була 45%.
Згідно зі статистикою “УкрАвтопрому”, нових автобусів у минулому місяці продано на 17,5% більше, ніж торік, а найчастіше реєструвались українські автобуси – Ataman заводу “Черкаській автобус” – 27 од. (торік – 18 од.), Bogdan виробництва “БАС Мотор” – 12 од. (торік не реєструвались) та ZAZ Запорізького автозаводу – 8 од. (торік – жодного).
Серед вживаних автобусів першість у Mercedes-Benz – 29 од.; далі йдуть VDL (9 од.) та Van Hool (8 од.).
Як повідомлялось з посиланням на дані “УкрАвтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових і уживаних автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема, нових на 24% – до 1,296 тис., уживаних на 12%, до 945 од.
Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ, Укртрансбезпека) незабаром запровадить систему “Смарт-Тахо” – систему зчитування, аналізу і фіксації правопорушень у сфері режиму праці та відпочинку водіїв, повідомив голова Укртрансбезпеки Микита Лагунін в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Модуль для дистанційного контролю може бути встановлений на рамці WIM-комплексу, або на транспортному засобі інспектора, або на іншій дорожній конструкції і автоматично зчитувати інформацію без зупинки авто. Це забезпечує системність та зниження людського фактору, а за ним і зниження корупційних ризиків”, – зазначив він.
Лагунін додав, що за допомогою Міністерства розвитку громад та територій була швидко напрацьована нормативна база, яка, зокрема, дозволить у найкоротший термін налагодити видачу карток до смарт-тахографів для водія, для інспектора Укртрансбезпеки, для підприємства-перевізника та пунктів сервісу тахографів, які здійснюють установку, адаптацію, обслуговування та калібрування тахо.
“Тож планується, що ця система зможе запрацювати на наших дорогах вже дуже скоро”, – наголосив очільник служби, але не уточнив конкретний термін.
За його словами, система буде запроваджена відразу без якихось додаткових етапів, а всі нові транспортні засоби вже усі обладнані цією новітньою моделлю.
Він додав, що до цього часу перевізники, які купували такі машини, не мали можливості пройти так звану повірку і адаптацію смарт-тахографів в Україні, тож їм доводилося виїжджати в європейську країну, щоб там здійснити повірку смарт-тахографу і тільки після цього вони могли виконувати перевезення по території країн-членів ЄУТР (Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення). А тепер це вже можна буде робити в Україні, підкреслив Лагунін.
Він уточнив, що норма щодо використання “Смарт-Тахо” діє лише для маршрутів на відстані від 50 км, тому у приміських перевезеннях вона не застосовується.
Машинобудівні підприємства ДТЕК Енерго в січні-червні 2025 року виготовили та відремонтували 1,707 тис. од. гірничошахтного устаткування, серед яких чотири нові комбайни для проведення гірничих виробок, повідомляє пресслужба енергохолдингу.
Згідно з пресрелізом у вівторок, окрім того, машинобудівники виготовили 1,2 млн запчастин та комплектуючих.
Як повідомлялось, у першому півріччі 2024 року було виготовлено та відремонтовано 757 од. ГШО, зокрема 8 нових прохідницьких і очисних комбайнів. Водночас запчастин і комплектуючих було вироблено 542 тис.
“Машинобудівники ДТЕК Енерго активно виготовляють обладнання та забезпечують шахтарів необхідними запчастинами. Це дозволяє українським шахтам стабільно видобувати вугілля, щоб теплова генерація впевнено пройшла період літніх пікових навантажень та надійніше увійшла в наступний опалювальний сезон”, – цитується у пресрелізі генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко.
Машинобудівні активи ДТЕК Енерго включають Дружківський машзавод (релокований 2022 року в Дніпро), харківський завод “Світло шахтаря” та Першотравенський РМЗ.
Як повідомлялось, за перше півріччя 2025 року ДТЕК Енерго інвестував в український вуглевидобуток 2,9 млрд грн, а 2024 року інвестиції в українські шахти склали близько 7,5 млрд грн, за останні три роки (2022-2024) – 18 млрд грн.
З початку поточного року шахтарі “ДТЕК Енерго” ввели в роботу сім нових вугільних лав.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
