Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає роздрібній мережі VARUS Group позику в розмірі $25 млн розширення роздрібної діяльності та підвищення стійкості бізнесу, повідомляє пресслужба ЄБРР.
Цей проєкт з підвищення продовольчої безпеки, загальна вартість якого становить $53,1 млн, отримує часткове покриття ризику першої втрати у розмірі 22%, яке надане ЄС в рамках Інвестиційної програми для України (UIF) через Програму гарантій муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR). Наразі ЄС виділив Україні через ЄБРР гарантії та гранти Інвестиційної програми для України (UIF) на суму EUR207 мільйонів євро, 87% з яких було надано приватному сектору.
Гарантія для Varus відіграє вирішальну роль у пом’якшенні підвищених макроекономічних та геополітичних ризиків, пов’язаних з інвестиціями. Підтримка надається на знак визнання відповідності проекту підходу банку до переходу до зеленої економіки (GET) шляхом енергоефективної модернізації, встановлення відновлюваних джерел енергії та покращення сталої логістики. Вона передбачає встановлення сонячних панелей, високоефективного освітлення та реверсивних спліт-систем кондиціонування повітря з низьким потенціалом глобального потепління.
VARUS Group є п’ятою за величиною мережею роздрібної торгівлі продуктами харчування в Україні. Мережа складається з 114 магазинів, більшість з яких розташовані у східній частині країни, в яких працює близько 7500 співробітників. Незважаючи на закриття деяких торгових точок через війну, група відкрила нові магазини та змогла повернутись до своїх довоєнних розмірів. Кредит ЄБРР дозволить подальше розширення мережі VARUS, реконструкцію та модернізацію обладнання в існуючих магазинах, оренду нового складу, а також встановлення фотоелектричних систем для зменшення залежності від електромережі.
Співпраця з ЄБРР допоможе зберегти людський капітал України та засоби до існування працівників, незважаючи на постійні труднощі воєнного часу, завдяки технічній співпраці. Проект також отримає вигоду від гранту на спільне інвестування для оптимізації складської логістики, підвищення енергоефективності та вирішення нагальних потреб у людському капіталі.
Технічна підтримка фінансується Багатостороннім донорським фондом ЄБРР “Дії за рівність та гендерну рівність” (A4EG), тоді як підготовка проекту та грант на спільне інвестування фінансуються Фондом співробітництва Японії та ЄБРР.
“Прогнози світової пропозиції та попиту на сою на 2025/26 рік передбачають збільшення пропозиції, збільшення обсягів переробки, зменшення експорту та збільшення кінцевих запасів. (…) Найбільшим сюрпризом стала Україна, де обсяг виробництва був різко підвищений на 1 млн тонн – до 7,6 млн тонн Це не тільки вище попереднього прогнозу, але і перевищує рекорд минулого сезону (7 млн тонн).Світове виробництво сої збільшено через збільшення прогнозу виробництва для України на основі даних уряду про хід посіву”, – наголошується в звіті.
Прогноз світового виробництва сої в 2025/26 МР підвищено на 0,86 млн тонн, до 427,7 млн тонн, експорту знижено на 0,8 млн тонн – до 187,6 млн тонн, кінцеві світові запаси сої збільшено на 0,77 млн тонн – до 126,07 млн тонн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило в липневому прогнозі для України очікування щодо виробництва пшениці в 2025-2026 маркетинговому році (МГ, липень-червень) на 1 млн тонн порівняно з прогнозом у червні – до 22 млн тонн (на 4,35%), для кукурудзи не змінило, а для сої підвищило на 1 млн тонн – до 7,6 млн тонн (на 15,15%).
За прогнозом американського відомства, який оприлюднено на його сайті, експорт пшениці з України знижено на 1 млн тонн – до 15,5 млн тонн, кінцеві запаси підвищено на 0,1 млн тонн – до 1,59 млн тонн.
Україна має значні запаси титану, графіту, марганцю, літію, урану та інші критично важливих матеріалів й працюватиме на налагодженням виробництва компонентів для батарей, сонячних панелей та оборонних технологій, таке бачення стратегії розвитку критично важливих матеріалів (CRM), представив заступник міністра економіки Андрій Телюпа на Конференції з відновлення в Римі URC2025.
“Ціль – за 5 років залучити понад $2 млрд інвестицій і запустити понад 20 проєктів. В перспективі Україна має стати не лише експортером сировини, а виробничою базою green & defense tech у складі ЄС”, – написав він у Facebook.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, програма URC2025 на відміну віж попередніх містила відразу дві окремих події, присвячені CRM – сесію та воркшоп. Серед їх учасників, окрім представників українського уряду, були також представник DFC, ЄБРР, DECOMAR, DG GROW, Chemours, Horizon Capital, TechMet, BGV Group Management.
Окрім того Телюпа на конференції презентував концепцію промислової стратегії України, метою якою зазначено створення сучасної економіки з високою доданою вартістю задля зміцнення безпеки країни та інтеграції її до виробничих ланцюгів ЄС.
“Фокус – на галузях, де маємо конкурентні переваги: машинобудування, сталь, титан, літій, графіт, а також ІТ-сектор і відновлювана енергетика. До кінця 2025 року фіналізуємо стратегію, впровадження заплановане на 2026–2030 роки. Розробку ведемо спільно зі Світовим банком, OECD, UNIDO та Київською школою економіки”, – повідомив заступник міністра.
Він також представив ініціативу “Промисловий Рамштайн”, створену за аналогією з оборонним форматом Defence Rammstein, щоб мобілізувати міжнародну допомогу для відновлення та модернізації промисловості.
“Ініціатива передбачає передачу обладнання як гуманітарної допомоги через G2G-механізми, програми часткового фінансування закупівель, залучення експортно-кредитних агентств для покриття ризиків та здешевлення кредитів, проведення B2B місій, навчання персоналу та сертифікацію виробництв за міжнародними стандартами”, – пояснив Телюпа.
За його словами, окрім того на URC2025 була презентована “Зелена платформа” – цифровий каталог з понад 60 програм зеленого фінансування для бізнесу, громад та підприємств, створений разом з Офісом зеленого переходу та інтегрований у портал Made in Ukraine.
“(Каталог) стане єдиною точкою входу для всіх, хто шукає кошти на енергоефективні, ресурсозберігаючі та низьковуглецеві рішення”, – зазначив заступник міністра.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, перша віце-прем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко також підписала з United Nations Industrial Development Organization (UNIDO) новий проєкт на базі $188 млн від уряду Японії для зеленої індустріальної відбудови.
Телюпа наголосив, що цей проєкт передбачає трансфер технологій та створення спільних бізнесів з японськими компаніями. У його межах понад 30 тисяч українців отримають нові навички, а українські виробники протестують та впровадять понад 40 передових технологій у агропереробці, циркулярній економіці, ІТ, відновлюваній енергетиці, водні, енергоефективності та телемедицині.
10 липня 2025 року Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU) вже всьоме нагороджувала українських жінок- підприємиць у рамках конкурсу «Створено жінками», спрямованого на підтримку жіночого підприємництва.
Цього року на конкурс надійшло 435 заявок від бізнес-вумен з різних регіонів країни з проєктами у найрізноманітніших сферах: сільському господарстві, освіті, здоров’ї, обороні, сталих технологіях, традиційних українських ремеслах, тощо.
Членам журі надзвичайно важко було визначати переможців, адже всі конкурсанти були сильними і достойними.
Серед десятьох фіналісток конкурсу обрали головну переможницю — Ірину Коваль, керівницю ТОВ «Браммер» (Київ), яка отримала від CCI France Ukraine 200 тис. грн на розвиток власної справи, безкоштовне членство у CCFU протягом року.
Компанія “BRAMMER” входить у групу компаній яка вже понад 15 років займається металообробкою, а з початком повномасштабного вторгнення перейшла на виробництво тактичних візків Brammer — які слугують засобами евакуації для порятунку життів військових та цивільних, допомагають військовим у перевезенні боєкомплектів, провізії та спорядження. Ці візки допомогли врятувати понад 120 000 життів. Компанія безплатно передала понад 8 500 одиниць до 90 підрозділів Сил Оборони України.
2-ге місце, 100 тис. грн та спеціальну нагороду від UKRSIBBANK на розвиток справи отримала Любов Лисенко, директор ТОВ «БІОБАЛАНС» (Полтава) — сільськогосподарської компанії, що займається біологічним захистом рослин.
3-тє місце, 100 тис. грн — Марія Ксьондзик, Nesemos Veteran Auto Hub — автосервіс, який безоплатно ремонтує евакуаційний транспорт, навчає ветеранів новій професії та переобладнує автомобілі для людей з інвалідністю.
Спеціальну відзнаку та 100 000 гривень від Yves Rocher отримала Олена Довгополова, INAKSHI architects.
Джерело: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic
Упродовж останніх десятиліть птахівництво стало найдинамічнішим і наймасовішим видом тваринництва у світі. Кури — головна ланка цієї галузі — вийшли далеко за межі традиційного підсобного господарства і перетворилися на основне джерело тваринного білка для мільярдів людей. Аналітики Experts Club дослідили глобальні зміни у розведенні курей у період із 1990 по 2023 рік, зафіксувавши безпрецедентне зростання та структурні трансформації галузі.
“Птахівництво стало символом нової економіки споживання: швидке виробництво, низька собівартість, адаптивність до глобального попиту. Саме тому курятина витісняє інші види м’яса у всьому світі”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я курей у світі оцінювалося в межах 10 мільярдів (у перерахунку на тисячі голів). Цей показник уже тоді перевищував чисельність будь-якого іншого виду сільськогосподарських тварин. Проте справжній ривок відбувся у 2000–2020 роках. До 2023 року загальна чисельність курей у світі перевищила 29 мільярдів, тобто зросла майже втричі за три десятиліття. Це означає, що на кожну людину на планеті припадає приблизно 3,6 курки, якщо враховувати загальне населення світу у понад 8 мільярдів.
Такий вибуховий ріст пояснюється кількома ключовими чинниками. Передусім — економічною ефективністю. Курятина є найдешевшим у виробництві видом м’яса, що потребує значно менше кормів, води та часу на вирощування порівняно зі свининою чи яловичиною. В умовах глобальної урбанізації, зростання доходів і зміни харчових звичок саме курятина стала «універсальним» продуктом: її однаково активно споживають як у США, так і в Бразилії, Індії, Індонезії чи Єгипті.
Окрім економіки, не менш важливим є релігійний та культурний чинник. На відміну від свинини чи яловичини, які обмежені у споживанні внаслідок релігійних заборон в ісламі, юдаїзмі чи індуїзмі, курятина є прийнятною майже у всіх традиціях. Це робить її глобально універсальним джерелом білка. “Курка — це компромісний білок. Вона прийнятна скрізь, недорога, швидка в обігу, і саме тому стала стандартом XXI століття”, — підкреслив Уракін.
Не менш важливу роль відіграють технічні інновації. З 1990-х років до 2020-х індустрія птахівництва пережила технологічну революцію: автоматизовані інкубатори, генетично вдосконалені бройлери, контрольовані умови вирощування, біобезпека і суворий моніторинг якості стали нормою у великих аграрних країнах. Це дозволило значно підвищити продуктивність галузі. У середньому, цикл вирощування бройлера до товарного розміру скоротився з 70 до 42 днів.
У географічному розрізі найпотужнішими виробниками курятини стали Китай, США, Бразилія, Індія, Індонезія та Росія. Водночас у країнах Африки відбувається інтенсивне зростання внутрішнього виробництва, що орієнтоване як на продовольчу безпеку, так і на зменшення залежності від імпорту.
Однак динаміка зростання поголів’я несе і ризики. Зростаюча щільність утримання курей створює підвищене епідеміологічне навантаження — особливо це проявляється у вигляді спалахів пташиного грипу. Крім того, критики вказують на проблеми з добробутом тварин, надмірною концентрацією антибіотиків та викидами метану в птахофабриках.
“Сучасне птахівництво має знайти баланс між продуктивністю та етичними вимогами суспільства. Це новий виклик, якого галузь раніше не знала”, — зазначив Максим Уракін.
У найближчі роки очікується подальше зростання споживання курятини, зокрема в країнах з низьким рівнем доходів, а також розширення експорту з Бразилії, Таїланду та України. Проте дедалі більшу конкуренцію птахівництву можуть скласти альтернативні білки — рослинні та клітинні продукти, що вже виходять на ринки.
Детальніший огляд трендів птахівництва та графіки динаміки поголів’я дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, агроаналітика, кури, МАКСИМ УРАКІН, птахівництво, світове тваринництво
