Україна та Колумбія мають простір для співпраці та культурних обмінів, щоб розвинути освітні програми та захистити права корінних народів, заявив президент України Володимир Зеленський.
«Україна та Колумбія мають гарний простір для співпраці та культурних обмінів. І це проєкти, щоб зберегти культурну спадщину, захистити права корінних народів, розвинути освітні програми та ідеї культурної толерантності», – сказав Зеленський під час спілкування зі студентами та викладачами закладів вищої освіти Колумбії.
«Разом із Колумбією ми хочемо показати, що різноманіття робить нас сильнішими, що унікальність кожної нації є нашим спільним скарбом, який варто зберігати та захищати, щоб відновити справедливість і тривалий мир», – зазначив президент.
Він додав, що Колумбія, як одна з найбільш багатонаціональних країн у Латинській Америці, є прикладом спроможності захищати свою культуру та розмаїття.
Україна також має багатокультурну спадщину, «понад сотню різних національностей і корінних народів, включно з кримськими татарами». Однак, зараз на окупованих територіях «вони стикаються з численними переслідуваннями Росією, арешти, ув’язнення, неволя, регулярні обмеження прав».
Окрім цього, у Криму та на решті території України, Росія знищує не лише фізичні об’єкти, але також основи культури та ідентичності.
Група компаній NIKO, відома як один із провідних операторів автомобільного ритейлу та дистрибуції в Україні, під керівництвом Дениса Фоменка планує до кінця 2024 року випустити близько 30 броньованих пікапів військового призначення. Цей новий напрямок компанія запускає на базі «НІКО СпецАвто» — підприємства, яке спеціалізується на проєктуванні та виробництві броньованих автомобілів.
Як зазначив генеральний директор «НІКО СпецАвто» Денис Фоменко, компанія активно розвиває новий напрямок виробництва військової техніки. До кінця 2024 року планується випустити 30 броньованих пікапів NIKO, які будуть використовуватися для виконання спеціалізованих завдань. Ці автомобілі розроблені для задоволення потреб військових структур, що потребують надійних і високоефективних транспортних засобів.
Броньовані пікапи NIKO створені на базі моделі Isuzu D-Max, адаптованої для військових завдань завдяки спеціальному броньованому захисту та лебідці із зусиллям 7620 кг, що дозволяє долати бездоріжжя та буксирувати важкі вантажі. Денис Фоменко підкреслює, що, попри броню, пікапи зберігають маневреність і здатність виконувати складні завдання без втрати якості пересування.
Одна з головних переваг броньованих пікапів NIKO, як зазначає Денис Фоменко, полягає у високій вантажопідйомності, яка становить 1100 кг — це на 35% більше порівняно з аналогами, такими як Toyota Hilux чи SsangYong Musso. Це робить пікапи ідеальними для перевезення військового спорядження, транспортування матеріалів чи буксирування техніки. Технічні характеристики пікапа включають:
Денис Фоменко акцентує на тому, що ці параметри роблять пікапи NIKO ідеальними для військових завдань у складних умовах. Завдяки універсальності вони можуть виконувати такі місії, як транспортування спорядження, евакуація поранених чи буксирування пошкодженої техніки.
Виробництво броньованих автомобілів військового призначення стало можливим завдяки впровадженню сучасних технологій у «НІКО СпецАвто». За словами Дениса Фоменка, підприємство має великий досвід у виробництві броньованих цивільних авто, що дозволило розпочати роботу над військовими пікапами. Компанія прагне не лише задовольнити внутрішній попит, а й виходити на міжнародний рівень, пропонуючи продукцію для збройних сил інших країн.
Група NIKO, за підтримки Дениса Фоменка, також активно працює в інших сферах, зокрема в логістиці, аграрному секторі, IT та страхуванні. Це забезпечує стійку фінансову основу для нових проєктів, а також можливість інвестувати в інноваційні розробки для утримання конкурентних позицій на ринку.
“Ми постійно вдосконалюємо наші технології, що дозволяє відповідати найвищим вимогам ринку,” — наголосив Денис Фоменко.
Проєктування та виробництво броньованих авто є важливим напрямом для групи NIKO. В умовах зростаючої потреби у надійній військовій техніці компанія розробляє рішення, що здатні відповідати сучасним вимогам військової індустрії. Пікапи NIKO виконують широкий спектр завдань, серед яких як транспортування військових вантажів, так і підтримка операцій у польових умовах.
Компанія не обмежується військовими пікапами. «НІКО СпецАвто» під керівництвом Дениса Фоменка також займається розробкою броньованих цивільних автомобілів для потреб приватних клієнтів, що вимагають високого рівня захисту.
Група NIKO має амбітні плани з подальшого розширення виробництва та розвитку технологій. Компанія планує збільшити обсяги випуску броньованих пікапів та розширити асортимент продукції для військових потреб, задовольняючи запити українських збройних сил і виходячи на міжнародні ринки.
“Ми впевнені у перспективах розвитку цього напрямку та зможемо зайняти провідні позиції у сфері виробництва броньованих автомобілів,” — підсумував Денис Фоменко.
Окрім виробництва автомобілів, група NIKO займається іншими видами бізнесу, серед яких логістика, аграрний сектор, IT та страхування. Це дозволяє стабільно розвиватися навіть в умовах економічних викликів. Кожен із цих напрямів є важливою частиною стратегії компанії, яка спрямована на диверсифікацію бізнесу та максимізацію прибутковості.
Завдяки ефективному керівництву Дениса Фоменка група NIKO продовжує розвиватися і займати провідні позиції на ринку броньованих авто в Україні. Випуск нових броньованих пікапів для військових потреб — важливий крок, що дозволить задовольнити зростаючі потреби у сучасній техніці для спеціалізованих завдань.
VІ Міжнародний тифлофорум «Розвиток, освіта та реабілітація людей із порушеннями зору: виклики сьогодення та інновації» – подія, що об’єднає представників освітніх-реабілітаційних центрів, науковців, тифлопедагогів, фахівців спеціальних навчальних закладів, фахівців у сфері реабілітації, громадські організації, благодійні фонди та всіх, хто працює з дітьми та дорослими з порушеннями зору.
Це майданчик для обговорення сучасних потреб, обміну досвідом та інноваційними інструментами для реабілітації, адаптації та соціалізації дорослих і дітей, військових і цивільних, які втратили зір внаслідок воєнних дій в Україні.
12 листопада 2024 року
Локація: Київський національний університет будівництва і архітектури
Адреса: м. Київ, проспект Повітряних Сил, 31
У програмі форуму:
13 листопада 2024 року
Локація: Освітньо-реабілітаційний центр «ТРІНІТІ ХАБ»
Адреса: м. Київ, вулиця Кіото, 25
У програмі форуму:
Круглий стіл «Досвід та інновації в реабілітації людей з порушенням зору»:
Партнери:
Заявка для участі – https://docs.google.com/file/d/1VxgTpCWsaVwrA_8fuquQtr5UmE7Q69f4/edit?usp=docslist_api&filetype=msword
Благодійний внесок від учасників
Експозона з інноваційними продуктами
Збірник тез та доповідей
Організаційний комітет: 066 252 82 77 Антоній
7 листопада у столиці відбувся 10-й Київський міжнародний економічний форум. Головною темою Форуму стало гасло: «Сила виклику. Що формуватиме майбутнє України та світу?».
Цьогоріч захід відвідали понад 1000 гостей. У 16 панельних дискусіях взяли участь більше 100 спікерів: підприємців, топ-менеджерів, представників міжнародних організацій, аналітиків і представників уряду. Вони поділились своїм баченням щодо ролі України у світовій економіці, залучення інвестицій в умовах триваючої збройної агресії, розвитку оборонних технологій та майбутнього енергетичної системи.
До учасників Форуму звернувся Президент України Володимир Зеленський. Під час відеозвернення він зокрема повідомив, що бізнес залучать до економічної частини внутрішнього плану перемоги.
«Ми запропонували бізнесу долучитися до розробки внутрішнього плану саме економічного спрямування. Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко веде цю роботу. І стратегічне бачення підприємців буде враховано. Так само, як і одна з ключових наших геополітичних потреб буде в Європі. Це фундамент», — сказав Президент.
Відкривав Київський міжнародний економічний форум Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він поділився баченням про перспективи майбутнього та виклики сьогодення. У своєму виступі він говорив про економіку, фінансову стабільність, енергетику, логістику, бронювання й підтримку бізнесу. Очільник Уряду зазначив, що країна буде мати кошти на фінансування армії та всіх пріоритетних видатків бюджету.
«На 2025 рік є абсолютне розуміння, як ми будемо закривати дефіцит бюджету. Ми продовжуємо програму Ukraine Facility з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. 50 мільярдів доларів (прим. — конфіскованих активів Росії), які ми отримаємо від країн G7, від Європейського Союзу, будуть нашим резервом, подушкою безпеки на наступний і навіть наступні роки. Так ми домовилися з МВФ, з нашими партнерами. Це значить, що ми не будемо вдаватися до емісійного фінансування бюджету», — наголосив Прем’єр-міністр.
У першій дискусійній панелі «Спільне майбутнє України та Європи» взяли участь Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко, Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, Міністр економіки та енергетики Латвії (2014), Міністр освіти та науки Латвії (2013-2014) В’ячеслав Домбровскіс і Генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC) Джон Дентон.
«Інтеграція України в ЄС створить додану вартість не тільки для України, але і для Європи. Ми маємо поклади критичних матеріалів, яких не вистачає в ЄС, і зростаючий оборонно-промисловий комплекс. Ми маємо потенціал і амбіцію заміщати частину імпорту в ЄС товарами, виробленими в Україні, зміцнюючи європейську стратегічну автономію. Для цього ми реалізуємо низку політик, зокрема — «ІЗроблено Україні», аби стимулювати виробництво, залучити інвестиції у реальний сектор і посилити несировинний експорт», — зазначила Юлія Свириденко.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час дискусії відмітив стрімкий розвиток оборонних технологій.
«Ми зараз бачимо, як під час повномасштабної війни у нас розвиваються технології. Візьмемо defense tech: на початку у нас було 7 компаній, які створювали дрони, а зараз їх вже 500. І ми бачимо, що їх кількість зростає щотижня. Але вони самі по собі не виникають, їхня поява залежить від стимулів, від умов», — зазначив Михайло Федоров.
«Ювілейний КМЕФ продемонстрував, що ми вміємо справлятися зі своїм викликом — обʼєднувати різні групи задля розвитку України. Бо КМЕФ — це платформа, яка збирає бізнес, державу та громадянський сектор разом для напрацювання ідей. Цьогорічні дискусії були палкими, часто емоційними, але максимально продуктивними. У нас вже є бачення ключових напрямків для роботи і підходів до них. У мене є велика надія, що вони будуть втілені у життя, а вже наступного року ми так само зберемося на цьому ж майданчику і зможемо обговорити результати», — зазначає Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
У ході однієї з дискусійних панелей ініціатор КМЕФ, засновник холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький відмітив, що успіх країни першочергово полягає в об’єднанні влади та бізнесу.
«Щоб ми догнали Польщу чи Китай швидко, нам потрібно об’єднати бізнес з владою. Я знаю, що ця ідея не всім до вподоби, але, якщо нам треба побудувати 10 тисяч заводів, чи підприємств, без співпраці з владою це неможливо. Виклик дуже великий — влада і бізнес повинні працювати в команді. Нам потрібно більше підприємців, потрібно, щоб у школах навчали підприємництва. Якщо ми хочемо зробити економічний ривок, влада має розвивати освіту та створити привабливі умови для бізнесу та інвестора», — резюмував Василь Хмельницький.
Також Василь Хмельницький наголосив на важливості прийняття рішень у складних ситуаціях: «Якщо в бізнесу немає економіки — продавайте його, навіть зі збитком, і рухайтеся вперед. У мене був LvivTech.City, дуже гарний проєкт. Але через два роки після початку війни я продав його зі збитком, покрив кредити, проінвестував в UNIT.City і продовжую розвиватися».
Цьогоріч КМЕФ зібрав 1,1 млн гривень на допомогу ЗСУ та психологічну реабілітацію дітей. Кошти підуть 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс», яка веде боротьбу з агресором на Сході, та громадській організації Gen.Ukrainian, яка займається психологічною реабілітацією дітей в таборах Gen.Camp.
Київський міжнародний економічний форум — один з найбільших у Східній Європі
міжнародних форумів, який об’єднує представників бізнесу, влади та суспільства для
обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів.
Записи дискусійних панелей форуму можна проглянути на YouTube каналі КМЕФ.
Завантажити фото з події можна за посиланням.
Інтерфакс-Україна – багаторічний медіапартнер Форуму.
Титульні партнери: UFuture, Mastercard, Нова пошта, AEQUO, ФРНГ, Група Нафтогаз
Партнери: Biopharma, ІНТЕРПАЙП, ПУМБ, МХП, Епіцентр, ПриватБанк, Lamel,
Ajax Systems, Biosphere Corporation, Sense Bank, Kernel, Vodafone, OKKO, Метінвест
Програмні партнери: ACC (Американська торговельна палата в Україні), Центр
соціальних змін і поведінкової економіки, GLOBSEC
Бізнес-експерт: Forbes Ukraine
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 media
Медіапартнери: New Voice, LIGA.net, Інтерфакс-Україна, TAVR Media, РБК-Україна, Kyiv Post, Mind.ua, Delo.ua, The Kyiv Independent, Huxley, Твоє Місто
ПУМБ – поважає вибір клієнтів та пропонує їм самостійно обирати картку платіжних систем для здійснення своїх розрахунків. Всі, хто бажає отримати картку Masterсard і тепер не мають змоги зробити це в інших банках – можуть відкрити її в ПУМБ та ще бонус у 200 грн отримати. Бо ПУМБ – це банк, тільки вигідний для клієнтів.
До 31.12.2024 усі нові клієнти банку мають можливість взяти участь в акції «Нагороди з ПУМБ» та отримати вітальний бонус у 200 грн за кілька простих кроків.
Пропозиція діє для нових клієнтів – фізичних осіб, які:
Дата початку та закінчення акції для кожного клієнта є персоналізованою. Ознайомитися з нею можна у мобільному застосунку ПУМБ, розділ «Мої нагороди», акція «200 грн на старт».
Акція діє на всій території України за виключенням тимчасово окупованих територій.
Офіційні правила акції опубліковані на сайті ПУМБ.
Важливо! За відсутності інформації в меню «Мої нагороди» у мобільному застосунку ПУМБ, потрібно оновити застосунок.
Майже кожен український роботодавець визнає важливість ментального здоров’я працівників, але далеко не всі діють системно, аби підтримати свої команди. Нове опитування, проведене Українською Психотерапевтичною Лігою спільно з HURMA System та Європейською Бізнес Асоціацією, охопило понад 120 компаній різних масштабів і галузей, щоб виявити, як саме вони підтримують психологічний добробут своїх працівників.
Опитування проводили за допомогою анкет і глибинних інтерв’ю з HR-фахівцями та керівниками організацій — від НГО й консалтингових компаній до фармацевтичних виробництв і підприємств торгівлі. Завдяки цьому підходу отримали можливість побачити ситуацію з двох полярних сторін — з боку ініціаторів змін та осіб, що приймають ключові рішення.
Отримані результати змушують замислитися:
“Опитування показало, що більшість українських компаній розуміє важливість турботи про добробут співробітників та готова інвестувати у цей процес. Але поки впроваджують інструменти та заходи точково, ситуативно, тому й не можуть повною мірою оцінити їхню ефективність. Щоб отримати зростання продуктивності та вмотивовану команду, потрібні комплексні дії: моніторинг емоційного стану працівників, профілактично-едукаційні заходи, формалізація процедур та їхнє впровадження в усі бізнес-процеси. І лише потім — психологічні консультації”, — пояснює Христина Кудрявцева, ініціаторка опитування, віцепрезидентка Української Психотерапевтичної Ліги, засновниця сервісу турботи про ментальне здоров’я Mozhna.space.
Це опитування демонструє реальну картину того, як український бізнес реагує на нові виклики у сфері ментального здоров’я своїх команд. Компаніям ще належить пройти довгий шлях, щоб створити здорове робоче середовище та впровадити комплексні політики, але вони вже роблять перші кроки у правильному напрямку.
Більше подробиць та детальні висновки опитування ви знайдете у повній версії звіту.
