Перша віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко повідомила, що для Дніпропетровської області на цей рік передбачено понад 3,2 млрд грн у межах усіх програм підтримки, повідомляється на сайті президента України в суботу.
На презентації економічної платформи “Зроблено в Україні” в місті Дніпро за участю президента України Володимира Зеленського вона зазначила, що чим активніше бізнеси регіону подаватимуться на відповідні програми, тим більше зможуть отримати. За словами Свириденко, їх розподіляють і на вже знайомі бізнесу державну підтримку “5-7-9”, гранти на переробку, компенсації та нові програми.
Зеленський подякував підприємцям за те, що, незважаючи на повномасштабну російську агресію, вони залишаються у своєму регіоні, підтримують економіку та забезпечують людей роботою. Він наголосив на важливості посилення протиповітряної оборони та захисту енергетичної інфраструктури в області.
За словами президента, влада розуміє, що під час війни бізнес перебуває в непростому становищі, тож саме задля його підтримки, вирішення питань та розвитку вітчизняного виробництва започаткували платформу “Зроблено в Україні”.
Канада надасть Україні додатковий пакет підтримки у 2024 році, в якому передбачено бюджетну підтримку 2,4 млрд канадських доларів, повідомила посол України в Канаді Юлія Ковалів на своїй сторінці у Facebook.
“Маємо додатковий пакет підтримки від Канади в представленому бюджеті на 2024 рік.
Бюджетна підтримка в розмірі 2,4 млрд канадських доларів (з яких 2 млрд уже перераховано через Спеціальний рахунок МВФ), додаткові 400 млн надійдуть найближчими місяцями.
1,6 млрд канадських доларів у рамках нової 5-річної програми військової допомоги відповідно до Угоди про безпеку, підписаної в Києві 24.02.2024 року.
216,7 млн канадських доларів через ЄБРР для фінансування проєктів відновлення України.
76 млн канадських доларів для фінансування проєктів у рамках програми з підтримання миру та безпеки в Україні, зокрема гуманітарне розмінування”, – написала Ковалів.
Також, підкреслила посол, у бюджеті наголошується на плані уряду Канади співпрацювати з міжнародними партнерами, країнами G7 для притягнення Росії до відповідальності, зокрема шляхом конфіскації суверенних активів РФ.
17 квітня 2024 року Посольство Аргентинської Республіки в Україні з нагоди Всесвітнього дня Мальбека організувало у київському Le Silpo дегустації аргентинських вин сорту Мальбек.
Відкрила презентацію Надзвичайний та Повноважний Посол Аргентинської Республіки в Україні пані Елена Летісія Тереса Мукусінскі.
Історія Мальбека дивовижна: народжений у Франції, він не зміг стати популярним на батьківщині і перемістився на інший континент, в Аргентину, де нарешті отримав заслужене визнання і загальну любов.
Цей сорт винограду був завезений до Аргентини у 1853 році французьким агрономом Мішелем Еме Пуже (1821-1875), якого запросив очолити агрономічне господарство у Мендосі Домінго Фаустіно Сарм´єнто-аргентинський політичний діяч, майбутній Президент Аргентинської Республіки. Проект про їх заснування був представлений на розгляд місцевої законодавчої асамблеї 17 квітня 1853 року, що й стало точкою відліку нової історії Мальбека.
Після холодної зими 1956 року, коли більше ніж 75% лози Мальбека в Європі загинуло, Аргентина стала основним регіоном, де культивується цей сорт винограду, а вино Мальбек стало свого роду візитною карткою країни.
У 2011 році організація Wines of Argentina оголосила 17 квітня Всесвітнім днем Мальбека, щоб популяризувати Мальбек і аргентинські вина на світовому ринку.
6 січня 1992 року між Україною та Аргентиною було встановлено дипломатичні відносини. Аргентинське посольство в Україні відкрилося у травні 1993 року.
Джерело: Diplomatic News
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України до аналогічного періоду минулого року в березні 2024 року становило 4,9% порівняно з 5,0% у лютому та 5,2% у січні, ідеться в Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Підприємства зіткнулися з обмеженнями на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП. У квітні ми також очікуємо сповільнення зростання ВВП внаслідок проблем із доступом до електроенергії через масивні руйнування генерації”, – зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
За оцінками інституту, у березні приріст реальної валової доданої вартості (ВДВ) у переробній промисловості сповільнився майже до 11% порівняно з 17% у січні, а реальна ВДВ у галузі виробництва електроенергії скоротилася на 2%, і очікується ще більше її падіння у квітні.
Вказується, що реальна ВДВ у транспорті продовжувала зростати більш ніж на 20%. Зростання зберігалося і в будівництві, зокрема, завдяки зведенню фінансованих з бюджету фортифікаційних споруд, а приріст у торгівлі сповільнився до 4,6%.
З основних макроекономічних тенденцій за минулий місяць експерти ІЕД додатково виокремили збільшення перевезень “Укрзалізниці” та через Український морський коридор, що сприяє розвитку низки секторів економіки, рекордне зовнішнє фінансування в сумі $9 млрд, зниження інфляції до 3,2% та облікової ставки до 14,5%, а також ослаблення гривні до 39 грн/$1 на тлі стриманих інтервенцій НБУ.
Зазначається також, що вартість товарного експорту різко скоротилася в березні цього року порівняно з березнем минулого на тлі продовження зниження цін на зерно і залізну руду.
Як повідомлялося, після зростання ВВП України на 5,3% у 2023 році Нацбанк очікує його сповільнення цього року до 3,6%, тоді як уряд – до 4,6%. На думку, Мінекономіки зростання ВВП за січень-лютий цього року становило 3,6%, тоді як НБУ в січні прогнозував його в першому кварталі на рівні 7,1%.
За результатами дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, виявлено ставлення громадян до різних аспектів суспільно-економічного життя в Україні, серед яких ініціатива повернення частини вартості товарів українського виробництва, вплив влади на бізнес, рівень довіри до правоохоронних органів, фінансова стабільність громадян, а також прогнози щодо курсу гривні.
Значна частина опитаних (44%) чула про ініціативу повернення коштів за покупку українських товарів, при цьому думки розділились щодо її впливу на рівень життя. Більшість респондентів вважають, що для фінансування цієї ініціативи держава збільшить податки.
Як зазначив засновник дослідницької соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко це викликає побоювання серед населення, оскільки більшість не готова до збільшення фіскального навантаження.
Дослідження також виявило глибоку недовіру до державних інституцій (на рівні 57% громадян) та правоохоронних органів (62%) в контексті відносин з бізнесом, зокрема через відсутність прозорості та ефективності їхньої роботи. Більшість опитаних вважає, що держава більше заважає, ніж допомагає бізнесу розвиватись, і ця тенденція збільшилась порівняно з попередніми місяцями.
Значна частина українців (до 60%) відчуває фінансові труднощі, зокрема, збільшення рівня боргів та відсутність заощаджень “на чорний день”. Респонденти також висловили занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні, де більшість (55%) очікує його падіння.
В контексті комунальних платежів, переважна більшість (67%) учасників опитування вважає рівень тарифів завищеним, що ще більше підкреслює загальне невдоволення фінансовим станом та державною політикою в цій сфері.
За словами директора Active Group Олександра Познія, ці результати свідчать про серйозні виклики, з якими стикається українське суспільство в умовах війни та економічної ситуації, що склалась.
Нагадаємо, що раніше засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначав, що у 2024 році державний борг України може вперше перевищити ВВП, що створює значні ризики для економічної стабільності в державі.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=8hkvHhyzGLQ
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, URAKIN, АНДРІЙ_ЄРЕМЕНКО, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ПОДАТКИ, ПОЛІТИКА, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
Посли країн Європейського Союзу в понеділок продовжать обговорення введення обмежень на український аграрний імпорт після рішення Польщі та Франції про недостатність раніше досягнутих домовленостей, повідоляє Інтерфакс-Україна з посилаанням на Politico.
Видання зазначає, що думка Євроради про необхідність більш жорстких обмежень практично збігається з позицією Європейського парламенту. Минулого місяця Європарламент ухвалив ініціативу Європейської народної партії, яка впевнена в необхідності посилення обмежень на імпорт і розширення їх на більшу кількість продуктів, зокрема зерно.
Це є перемогою для впливової європейської фермерської асоціації Copa-Cogeca, яка переконала Європейський парламент частково відмовитися від лібералізації торгівлі з Україною.
“Але хоча результат чудовий для лобістської групи та її членів, він поганий не тільки для України, яка залежить від доходів від експорту сільськогосподарської продукції, а й для громадян ЄС, які зіткнуться з вищими цінами на продукти харчування через меншу конкуренцію та пропозицію”, – зазначило видання.
Єдиної позиції в Європарламенті досі немає. Дві його найбільші групи – Європейська народна партія і Соціалісти та демократи, готові підписати додаткові обмеження, а інші, включно з “Відновленням Європи” (Renew Europe) і “Зеленими” (Greens), наполягають на затвердженні початкового компромісу.
