У рамках масштабної програми модернізації митної інфраструктури Румунія ввела в експлуатацію нові рентгенівські скануючі системи в пунктах пропуску Ісакча (на кордоні з Україною) і Моравиця (на кордоні з Сербією). Ці заходи спрямовані на підвищення ефективності боротьби з контрабандою, прискорення митних процедур і зміцнення безпеки зовнішніх кордонів Європейського союзу, зазначає.
Згідно з інформацією Міністерства фінансів Румунії, 2024 року планується встановлення восьми нових рентгенівських сканерів у ключових пунктах пропуску, включно з Ісакчею та Моравіцею. Загальна вартість проєкту становить понад 34 мільйони євро, що фінансуються за рахунок коштів Європейського союзу.
Основні цілі програми:
Міністр фінансів Румунії Марчел Болош наголосив, що впровадження сучасних технологій, включно зі штучним інтелектом, дасть змогу значно підвищити ефективність митного контролю та зміцнити національну безпеку.
Встановлені рентгенівські системи є мобільними установками, здатними проводити неінвазивний огляд транспортних засобів і вантажів. Вони дають змогу:
У рамках програми модернізації, яка триває, планується встановлення додаткових рентгенівських сканерів в інших стратегічно важливих пунктах пропуску, включно з Албіцою, Констанцою, Сігетом і Халмеу.
Очікується, що до 2026 року буде охоплено понад 85% потоку вантажів, що перетинають кордони Румунії.
Ці заходи свідчать про прагнення Румунії до зміцнення своїх позицій як надійного партнера в забезпеченні безпеки зовнішніх кордонів Європейського Союзу та ефективного учасника міжнародної торгівлі.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував динаміку промислового виробництва в Сербії та тенденції його зростання в Сербії за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Сербії демонструє уповільнення зростання порівняно з попереднім роком. Згідно з даними Trading Economics, у січні 2025 року промислове виробництво збільшилося на 0,4% у річному вираженні, однак у лютому зафіксовано зниження на 1,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
У 2024 році промвиробництво в Сербії показало позитивну динаміку. У грудні 2024 року зростання становило 2,7% у річному вираженні, що стало результатом збільшення виробництва у добувній промисловості на 9,9% і в обробній промисловості на 5,6%.
Для розуміння поточних тенденцій розглянемо зміни промислового виробництва в Сербії за останні роки, виходячи з аналізу даних, зібраних центром Experts Club, за період з 2000 по 2024 рік.
2000 рік: зростання на 10,2%
2001 рік: зростання на 1,5%
2002 рік: зростання на 1,7%
2003 рік: зростання на 3,5%
2004 рік: зростання на 7,1%
2005 рік: зростання на 0,8%
2006 рік: зростання на 4,7%
2007 рік: зростання на 4,9%
2008 рік: зростання на 1,1%
2009 рік: зниження на 12,1%
2010 рік: зростання на 2,5%
2011 рік: зростання на 2,1%
2012 рік: зниження на 1,5%
2013 рік: зростання на 5,5%
2014 рік: зниження на 6,5%
2015 рік: зростання на 8,3%
2016 рік: зростання на 4,7%
2017 рік: зростання на 3,9%
2018 рік: зростання на 1,3%
2019 рік: зростання на 0,3%
2020 рік: зниження на 1,0%
2021 рік: зростання на 6,0%
2022 рік: зростання на 1,9%
2023 рік: зростання на 5,8%
2024 рік: зростання на 3,1%
Дані відображають коливання в промисловому виробництві Сербії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження. Останні 4 роки промвиробництво в Сербії стабільно зростало.
У пресцентрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” відбулося засідання дискусійного клубу “Столичний регіон”, у межах якого обговорили бачення перемоги України та презентували проєкт “ТОП-100 найвпливовіших людей 2024 року”.
Під час засідання презентували результати соціологічного дослідження, проведеного компанією “Актив груп”, яке показало: уявлення про перемогу трансформуються. Учасники клубу обговорили настрої українців та мешканців Київщини зокрема в контексті третього року повномасштабної війни. Серед ключових питань – оцінка діяльності місцевої влади, що люди готові робити заради перемоги, що для них перемога (повернення кордонів, капітуляція ворога чи припинення вогню), а також які сподівання та страхи в людей щодо так званого післявоєнного дня.
“Дослідження показують, українці очікують продовження війни ще як мінімум на пів року. На тлі розмов про перемир’я, після листопада 2024 року, кількість бажаючих йти на переговори з росією без умов якомога швидше падає, одночасно з цим росте бажання людей йти на перемовини за умови повної зупинки бойових дій. На думку респондентів, за успіхи контрнаступу та оборони відповідає ЗСУ, натомість за провал відповідальні міжнародні партнери та союзники та Президент”, – зазначив керівник соціологічної компанії “Актив груп” Андрій Єременко.
Депутат Київської обласної ради Олег Іваненко, в свою чергу, зазначив, що є два варіанти, як можна закінчити війну швидко. Перший, на його думку, лежить в площині української політики, другий в американській.
“Американський варіант – “Джордж Вашингтон” – найбільший авіаносець заходить в Чорне море, і війна закінчується. Український варіант – оголошення стану війни. І тоді в нас проблем з демобілізацією, мобілізацією не буде, бо всі депутати, чиновники, адміністрація президента крокують на війну”, – наголосив він.
Військовослужбовець ЗСУ та керівник Білоцерківського корпусу добровольців Олександр Магдич додав, що для досягнення миру і перемоги потрібні загальна мобілізація економіки і громадян, а також закон про демобілізацію і ротацію для військових.
“Єдність нашого суспільства, наша робота по захисту нашої країни, починаючи від волонтерів, солдатів, влади, опозиції, – всі працюють на результат. Всі хочуть скорішої зупинки війни на українських умовах. Це дуже важливо, і спілкування моє з нашими громадянами це підтверджує. Ми спілкуємося в різних регіонах, на лініях зіткнення з солдатами, з волонтерами добробату”, – зазначив народний депутат України, заступник голови Комітету ВР з питань транспорту Володимир Крейденко.
Депутат Вишневої міської ради та підприємець Сергій Гулієв розповів, що спільнота “Безпечний регіон” у вайбері та телеграмі, яку він веде, налічує вже понад пів мільйона людей з 41-ї країни світу.
“Коли почалося повномасштабне вторгнення був створений БФ Сергія Гулієва, який зараз визнаний як найпотужніший. Мені приємно, що у направленні зусиль на перемогу великий відсоток займають волонтери. Ми працюємо цілодобово, три роки вже не спимо. Зібрали і відправили на фронт сотні мільйонів гривень та тисячі фур з допомогою”, – додав Гулієв.
Також у межах дискусійного клубу представили проєкт “ТОП-100 найвпливовіших людей 2024 року”. До рейтингу ввійшли представники влади, бізнесу, культури, науки та громадськості.
Перша десятка – ексначальник Київської обласної військової адміністрації, голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, віцепрем`єр-міністр із відновлення України – Міністр розвитку громад та територій, ексзаступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, в.о. голови Київської обласної ради Ярослав Добрянський, заступник керівника Офісу Президента України Олег Татаров, начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Анатолій Щадило, ексзаступник керівника Офісу Президента України, радник міністра оборони Кирило Тимошенко, командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий, керівник Київської обласної прокуратури Максим Крим, віцепрем’єр-міністр – Міністр національної єдності України, ексголова правління НАК “Нафтогаз” Олексій Чернишов.
Як зазначають укладачі рейтингу, вони не орієнтуються лише на посади. Для них головне – реальний вплив людини на регіон, її внесок у розвиток Київщини, ініціативи та дії, що змінюють життя громади.
Нагадаємо, що проєкт “ТОП-100 найвпливовіших людей” реалізують із 2017 року зусиллями творчого колективу Інформаційного агентства “Моя Київщина” та редакції незалежної газети “Слово і Діло” за участі експертів «Інституту української політики».
Рейтинг формують на основі інформаційно-аналітичного дослідження про суспільно-політичну ситуацію в області. Видання доступне як у друкованій версії, так і в онлайн-форматі на сайті проєкту: https://top-100.kyiv.ua.
Дискусійний клуб організовано Інформаційним Агентством “Моя Київщина”, Інститутом української політики та соціологічною компанією “Актив груп”,. Він об’єднує експертів, політиків, депутатів, науковців, військових і громадських діячів.
Парламентські вибори в Молдові призначено на 28 вересняВибори до парламенту Молдови відбудуться 28 вересня, відповідну постанову ухвалено в четвер на засіданні парламенту.
У Молдові діє парламентська форма правління, за якої повноваження президента обмежені. Парламентські вибори відбуваються раз на чотири роки.
Минулі відбулися 11 липня 2021 року. Згідно із законодавством, чергові вибори мають відбутися протягом 90 днів після того, як виповниться чотири роки з моменту затвердження мандатів обраних депутатів. Це означає, що вибори мають відбутися в період між 26 липня і 26 жовтня 2025 року.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, детальніше дивіться тут –
6 червня 2025 року відбудеться Agro Ukraine Summit – велика міжнародна агроподія, яка об’єднає всіх ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів України.
Завдання саміту: визначити поточні виклики й можливості розвитку агросектору, обговорити шляхи інтеграції в ЄС та сформувати бачення агропродовольчого майбутнього України.
Місце проведення: м. Київ, Паркова дорога 16а, КВЦ «Парковий»
Для кого подія: виробники продукції рослинництва і тваринництва, елеватори, переробники агропродукції, логісти, трейдери та усі компанії, що забезпечують відповідні галузі обладнанням, технологіями і послугами.
Кількість учасників: 2500+
Саміт включатиме:
— Конференція «Agro Ukraine Summit»
— Конференція «AgriTech Conferencе»
— Конференція «Футурологія або майбутнє зберігання зерна»
— Конференція «Ефективне тваринництво і птахівництво»
— Конференція «Тренди переробки в рослинництві»
— Конференція «Solar Agro Conference»
Більше інформації дізнавайтеся на офіційному сайті: https://agro-ukraine-summit.com
З питань партнерства та участі у виставці звертайтеся до організаторів за контактами:
+38 096 899 4272 | +38 067 243 3803 | proagro-inform@ukr.net
Інтерфакс-Україна – офіційний інформаційний партнер події.
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення масштабних мит на американський імпорт. Передбачається, що тарифи торкнуться обсягів торгівлі на трильйони доларів.
Виступаючи в Рожевому саду біля Білого дому, президент США анонсував «дуже-дуже хороші новини».
«За кілька хвилин я підпишу історичний указ про взаємні тарифи для країн усього світу. Взаємні. Це означає, що те, що вони роблять із нами, ми зробимо з ними. Дуже просто. Простіше нікуди», – зазначив Трамп.
Він розкритикував Таїланд, Індію, В’єтнам та інші країни за несправедливу, на його думку, тарифну політику і податкові режими щодо американських товарів. І навів як приклад, що США стягують лише 2,4% мито на мотоцикли, тоді як Індія – 70%, В’єтнам – 75%.
Також перед тим, як підписати указ, він довго описував «несправедливі тарифи», які інші країни запровадили на американські товари. «Іноді друзі гірші за ворогів», – сказав Трамп, маючи на увазі високі тарифи, які запровадили окремі країни-союзниці на кшталт Японії.
«Це один із найважливіших днів в американській історії. Це наша декларація економічної незалежності», – наголосив президент США.
«Щодо країн, які погано ставляться до нас, ми вирахуємо суму їхніх тарифів, немонатерних бар’єрів та інших форм шахрайства», – сказав він, пояснюючи, який саме обсяг “взаємних тарифів” запровадять США.
Він також повторив, що опівночі з 2 на 3 квітня США запровадять 25-відсоткові тарифи на всі автомобілі іноземного складання. А також оголосив про введення універсального або «мінімального базового тарифу» на імпорт у 10%.
Величина мит за основними торговельними партнерами США
Згідно з указом, США вводять додаткові мита в розмірі:
Китай – 34%
Європейський союз – 20%
В’єтнам – 46%
Тайвань – 32%
Японія – 24%
Південна Корея – 25%
Таїланд – 36%
Швейцарія – 31%
Індонезія – 32%
Малайзія – 24%
Камбоджа – 49%
Велика Британія – 10%
Південна Африка – 30%
Бразилія – 10%
Бангладеш – 34%
Сінгапур – 10%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Чилі – 10%
Пакистан – 29%
Шрі-Ланка – 44%
Взаємні тарифи набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. А мінімальний базовий тариф усі країни почнуть платити з 5 квітня.
Причому базовий тариф у 10% додаватиметься до тарифів, введених проти конкретних країн. Це означає, наприклад, що на китайські товари тариф становитиме 44% (34+10), на товари з ЄС – 30% (20+10).
Як готували нові мита
Раніше Трамп і його оточення називали Європейський союз, Мексику, Канаду, Японію, Південну Корею, В’єтнам та Індію ймовірними мішенями майбутніх мит у прагненні «покарати за нечесну торговельну практику».
За даними Bloomberg, під приціл потрапив обсяг світової торгівлі на 33 трлн доларів, а країнам від Бразилії до Китаю загрожує скорочення експорту в США від 4 до 90%. Імовірно, середні мита можуть зрости на 15%, що призведе до зростання інфляції та збільшення ризику рецесії США.
Ухвалені сьогодні заходи доповнюють кроки, зроблені з моменту вступу Трампа на посаду в січні. Його адміністрація ввела додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю і 25% – на багато товарів з Мексики і Канади. Крім того, діє глобальний 25% тариф на імпорт сталі та алюмінію. Також було підписано указ про введення 25% мит на імпорт автомобілів і деяких запчастин (набуває чинності 3 квітня).
Якими можуть бути наслідки
За даними Bloomberg, за максимального підходу середні тарифні ставки в США збільшаться до 2%, що призведе до скорочення американського ВВП на 4% і зростання цін майже на 2,5% протягом двох-трьох років.
Вплив на торговельних партнерів за будь-якого сценарію буде серйозним. Китай, ЄС та Індія можуть очолити список країн, які постраждають від впливу на експорт до США, хоча їхні економіки можуть і вистояти. Канада і країни Південно-Східної Азії, ймовірно, відчують більш значний загальний вплив.
