Протягом 2024 року митні органи перерахували до державного бюджету 591,7 млрд грн податків, сплачених українським бізнесом та громадянами як під час здійснення митного оформлення товарів, так і після його завершення. Порівняно з 2023 роком, надходження до державної скарбниці збільшились на 28,7% або на 132 млрд грн.
Понад 99% сплачених податків складають митні платежі з імпорту товарів. Загалом протягом минулого року митні органи оформили 31,26 млн тонн ввезених на територію України іноземних товарів, що на 1,9% або на 0,59 млн тонн більше, ніж у 2023 році.
Суттєве збільшення надходжень митних платежів у 2024 році, у порівнянні з 2023 роком, відбулося при імпорті:
– нафтопродуктів (бензину, дизпалива) – з 90,3 млрд грн у 2023 році до 142,3 млрд грн у 2024 році (+ 52,0 млрд грн);
– електроенергії – з 1,5 млрд грн у 2023 році до 7,2 млрд грн (+ 5,7 млрд грн);
– автомобілів легкових – з 40,8 млрд грн у 2023 році до 44,2 млрд грн (+ 3,4 млрд грн);
– вугілля кам’яного та антрациту – з 1,3 млрд грн у 2023 році до 3,2 млрд грн (+ 1,9 млрд грн);
– лікарських засобів – з 4,2 млрд грн у 2023 році до 5,8 млрд грн (+ 1,6 млрд грн);
– електрогенераторних установок – з 1,2 млрд грн у 2023 році до 2,8 млрд грн (+ 1,6 млрд грн);
– автомобілів вантажних – з 6,4 млрд грн у 2023 році до 7,9 млрд грн (+ 1,5 млрд грн);
– газів нафтових – з 10,9 млрд грн у 2023 році до 12,3 млрд грн (+ 1,4 млрд грн);
– апаратів телефонних – з 7,4 млрд грн у 2023 році до 8,8 млрд грн (+ 1,4 млрд грн);
– частин та пристроїв транспортних засобів – з 5,2 млрд грн у 2023 році до 6,6 млрд грн (+ 1,4 млрд грн).
Детальніше про товарну структуру імпорту у 2024 році, динаміку податкового навантаження, кількість імпортерів – платників податків та фактори, які впливали на стан надходжень митних платежів до державного бюджету – https://is.gd/5A33tk
Кримінальне розслідування не схоже на сцени з детективних серіалів. Це реальна ситуація, яка може трапитися з кожним. Тому вкрай важливо мати поруч компетентного адвоката у сфері кримінального права, який допоможе вам зорієнтуватися в юридичних нюансах і забезпечить захист ваших прав і свобод. У цій статті ми розглянемо, як правильно обрати адвоката з кримінальних справ у Києві та що варто знати для успішної співпраці.
Брацило Роман Леонідович, адвокат
Як обрати адвоката?
Потрапивши у складну ситуацію, ви починаєте шукати захисника, якому можна довіритися. Вибір адвоката — це надзвичайно важливий крок, який багато в чому визначає майбутній результат справи. Професійний адвокат з кримінального права в Києві – це насамперед фахівець, що здатний ефективно захищати ваші інтереси.
Ось декілька порад, які допоможуть вам зробити правильний вибір:
Корисну інформацію про адвокатів можна знайти на спеціалізованих вебсайтах, наприклад сайт адвоката у місті Києві Романа Брацило https://advokats.in.ua/.
Як оцінити професійні якості адвоката?
Щоб визначити рівень компетентності юриста, звертайте увагу на такі критерії: його спеціалізацію, досвід роботи з аналогічними справами, кількість виграних справ, клієнтські відгуки та участь у професійних організаціях. Це допоможе скласти об’єктивну думку про кваліфікацію адвоката.
Підготовка до зустрічі з адвокатом
Перед зустріччю з адвокатом важливо зібрати всі необхідні документи. Це допоможе максимально ефективно використати час на консультації. Не забудьте взяти з собою:
Навіть якщо не маєте всіх необхідних документів, не відкладайте візит до юриста — він підкаже, що ще потрібно зібрати.
Як правильно співпрацювати з адвокатом?
Щоб співпраця з адвокатом була продуктивною, будьте максимально відкритими та надавайте всю інформацію, яка стосується справи. Чим більше деталей знає адвокат, тим точніше він зможе оцінити ситуацію та розробити стратегію захисту. Не соромтеся задавати питання, адвокат завжди повинен пояснювати особливості вашої ситуації зрозумілою мовою.
Створення стратегії захисту
Стратегія захисту — це комплексний план дій, розроблений спільно з адвокатом, щоб забезпечити найбільш вигідний для вас результат судового процесу. Вона включає:
Ефективна стратегія будується на тісній співпраці клієнта з адвокатом.
Психологічна підтримка
Юридична допомога — це не лише збір доказів та розробка стратегії, а й психологічна підтримка. Адвокат допоможе знизити тривогу, роз’яснити складні юридичні питання та підготуватися до судового засідання. Це важливо, адже впевненість у собі допомагає зберегти спокій під час всього процесу.
Не відкладайте звернення до фахівця — подбайте захист своїх прав уже сьогодні.
Президент Киргизії Садир Жапаров анонсував початок будівництва залізниці Китай-Киргизія-Узбекистан.
«Проєкт будівництва залізниці Китай-Киргизія-Узбекистан, який десятиліттями залишався тільки на папері, нарешті реалізується. 27 грудня розпочнуться офіційні будівельні роботи», – сказав Жапаров на третьому Народному курултаї.
За його словами, залізниця стане стратегічним мостом між Сходом і Заходом, відкриваючи нові можливості для торгівлі, туризму і промисловості.
Крім того, відкриття пункту пропуску «Бедел» на кордоні з Китаєм зміцнить транзитний потенціал республіки, прискорить потоки вантажів і пасажирів, створить нові можливості для бізнесу і зміцнить торговельні зв’язки з ключовими партнерами, сказав киргизький лідер.
Киргизія 27 червня ратифікувала угоду з КНР і Узбекистаном щодо проекту будівництва залізниці. Відповідно до тристоронньої угоди, залізниця Китай-Киргизія-Узбекистан буде проходити за маршрутом Кашгар (КНР) – Торугарт (на кордоні Киргизії та КНР) – Макмал (Киргизія) – Джалалабад (Киргизія) – Андижан (Узбекистан).
За оцінками експертів, щорічний обсяг вантажоперевезень цією магістраллю може скласти до 15 млн тонн, а терміни доставки товарів до кінцевих споживачів скоротяться на сім днів порівняно з наявними маршрутами. Буде створено транзитно-логістичну інфраструктуру, склади і термінали.
Будівництво залізниці попередньо оцінюють у суму близько $8 млрд.
В рамках круглого столу, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок, було обговорено результати пілотного проєкту, розробленого у тісній співпраці Міністерства освіти і науки з Міністерством у справах ветеранів за активної участі Міністерства молоді та спорту. Експеримент полягає в наданні можливості здобути нову професію, підвищити кваліфікацію, пройти реабілітацію та взяти участь у спортивних заходах всім ветеранам війни на базі закладів вищої освіти України.
“Україна через воєнні дії має велику ймовірність стати країною з найбільшою кількістю ветеранів і ветеранок. За офіційними даними станом на січень поточного року українська армія налічувала близько 880 тисяч військовослужбовців. А за даними Міністерства у справах ветеранів загальна чисельність ветеранів війни, членів родин загиблих, осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні становить понад 1,3 млн осіб, а подальша російська агресія може призвести до збільшення ветеранської спільноти”, – заявив Артем Гончаренко, модератор конференції і керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА.
Нові виклики зумовили нові завдання для вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО): виникла потреба у створенні ефективної моделі інтеграції ветеранів війни до цивільного життя через спеціалізовані освітні, спортивні та реабілітаційні програми.
Спільними зусиллями учасників урядового експериментального проєкту було проведено низку заходів. Зокрема, ключову роль в реінтеграції ветеранів взяв на себе КНУБА як провідний профільний заклад вищої освіти країни. Фахівці університету долучилися до розробки інноваційних архітектурних проєктів, створення реабілітаційних центрів, доступних просторів для життя, освіти, роботи та дозвілля. Університет може стати ключовим партнером у формуванні глобальної просторової політики, яка забезпечить комфорт, інклюзивність і сталий розвиток для ветеранів, їх родин і громад. Це важливий внесок у відбудову України та створення гідних умов праці для тих, хто захищає наше майбутнє.
“Наш університет впливає на ринок фахівців у сфері будівництва та архітектури, тому активно підтримуємо проєкти та ініціативи, завдяки яким більше людей прагнутимуть створювати простір, доступний і зручний для всіх без винятку. Сучасні підходи до проєктування та будівництва приміщень, споруд і просторів з урахуванням принципів інклюзивності, безбар’єрності і доступності мають стати базовими для всіх закладів освіти, які готують фахівців у галузі архітектури, будівництва та інженерії. Об’єднання зусиль у цьому напрямі дає змогу спільно зробити значний внесок у суспільний розвиток. Університетський інститут “Архітектура стійкості” запускає Центр ветеранського розвитку, який стане платформою для адаптації і підтримки наших захисників та простором для навчання, нетворкінгу й розвитку”, – підкреслив Олексій Дніпров, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури.
Також представники Київського національного університету будівництва і архітектури та Національного університету фізичного виховання і спорту стали учасниками кількох етапів упровадження проєкту інклюзивного відновлення України, який провела Школа універсального дизайну від Програми розвитку ООН за фінансової підтримки уряду Швеції. У рамках проєкту було відібрано 70 учасників з усієї України, які працювали над реальними проєктами у 13 українських містах, створюючи широкий спектр громадських просторів, які мають бути доступними для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.
Водночас університет розпочав роботу з іноземними організаціями та установами щодо надання ветеранам війни медичної допомоги та організації спеціалізованих програм реабілітації.
“Національний університет фізичного виховання і спорту України продемонстрував свої можливості в сфері реабілітації ветеранів і ветеранок засобами фізкультури та спорту. Спорт ветеранів війни є новим явищем як в законодавстві так і загалом в нашому суспільстві. Він потребує науково-методичного розвитку і наш університет в цьому контексті є одним із центрів становлення спорту ветеранів війни та членів їх сімей”, – зазначив Олександр Пижов, в.о ректора Національного університету фізичного виховання і спорту.
За його словами, в університеті надається довготривала фізкультурно-спортивна реабілітація, проводяться спортивні заходи та навчання військових, ветеранів війни, що покращує їх реінтеграцію до цивільного життя. Протягом року розроблені методичні рекомендації з надання фізкультурно-спортивної реабілітації, ведеться співпраця з провідними медичними університетами Києва та лікарнями, створена мультидисциплінарна комісія, запроваджено системне надання послуг з реабілітації. Постійно проводяться зустрічі з представниками влади на державному та місцевому рівні. Університет забезпечує проведення комплексу заходів з соціальної, фізичної, фізкультурно-спортивної та психологічної реабілітації. Для полегшення переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни університет надає здобуття формальної та неформальної професійної освіти, присвоєння професійних кваліфікацій. Створено адаптивну освітню інфраструктуру вона запроваджує спеціалізовані освітні методики, адаптацію освітніх програм.
Цієї осені було проведено 14 спортивних заходів в рамках проєкту «Спорт і ветерани війни (УБД)» до них входили такі види спорту як більярд, легка атлетика (біг та штовхання ядра), шахи, волейбол сидячи, футзал, баскетбол на крісла колісних та інші.
Також в цьому році на базі НУФВСУ відбулися Всеукраїнські ветеранські ігри з кіберспорту та кросфіту. Комплекс цих заходів спрямований на якнайшвидше повернення ветеранів війни до цивільного життя і тільки об’єднавши зусилля ми досягнемо успіху!”.
Володимир Онищенко, ректора Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, повідомив, що в рамках поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом 11 вересня 2024 року його університет став майданчиком для важливого діалогу між ветеранами, Лауреатом Нобелівської премії миру, директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим та делегацією членів комітету Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС, EUAM Ukraine), Представництво Європейського Союзу (EUDEL), Полтавською обласною військовою адміністрацією, головами територіальних громад та громадськими організаціями.
“Полтавська політехніка забезпечує адаптацію матеріально-технічної бази університету до вимог інклюзивного простору. Так, з жовтня по грудень поточного року на базі ВИШу відвідало низку заходів 2090 ветеранів війни”, – додав ректор.
“Впродовж 2024 року реабілітаційні послуги надані 170 особам, постраждалим від війни (комплексна реабілітація після ампутацій кінцівок, після вогнепальних поранень, після травм та захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи. Реалізований проєкт для осіб із порушеннями зору. Фахівці розробили тифлографічний альбом-каталог ікон «Побачити скарби разом» із акустичною адаптацією. Загалом, реалізація експериментального проєкту відповідає Плану післявоєнного відновлення України та Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 рр., зокрема «Розвиток соціальної інфраструктури та інклюзії» та має високий рівень пріоритетності, оскільки сприятиме соціальній інтеграції та психо-фізичній реабілітації ветеранів війни”, – наголосив ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
“Фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність є одним із ключових напрямів залучення ветеранів війни до активного соціального життя та професійної діяльності. Наша мета – створити умови для їхньої соціальної адаптації, фізичного й ментального відновлення, а також психологічної реабілітації. З початку 2024 року Міністерство молоді та спорту України спільно з Всеукраїнським центром фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» активно впроваджує новий соціальний проєкт «Активні парки – Нестримні», – зазначив Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв.
Цілі проєкту – відновлення загального фізичного стану, зміцнення психічного здоров’я, соціальна взаємодія та об’єднання у згуртовану спільноту ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни через заняття фізичною культурою і спортом.
Проєкт «Активні парки – Нестримні» має стати новим етапом у реабілітації наших ветеранів. Ми вже створили 85 адаптивних клубів, де кожен може знайти щось своє – від фітнесу до регбі. Мінмолодьспорту працює над розширенням ініціативи, щоб охопити всі регіони України та забезпечити ветеранам доступ до якісних програм фізичного і ментального відновлення.
Також, метою розвитку адаптивного спорту вже двадцять шість спортивних федерацій з видів спорту, визнаних в України, інтегрували компонент адаптивного спорту до правил спортивних змагань.
“Залучення ветеранів війни до фізичної культури і спорту на сьогодні є важливою складовою не тільки для їх фізичного та ментального відновлення, а й для соціальної адаптації, сприяє подоланню бар’єрів та допомагає відновити впевненість у своїх можливостях. Даний експеримент на базі закладів вищої освіти сприятиме розбудові системного підходу до питання відновлення та соціалізації ветеранів на базі закладів освіти через спорт, сприятиме розбудові інклюзивних умов для українців з особливими потребами, зміцнюючи їхню участь у спортивному та активному житті країни. У цьому контексті сьогодні особливого значення набуває розвиток адаптивного спорту, який покликаний дати змогу кожному бенефіціару відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Ми прагнемо, щоб кожен ветеран мав змогу відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Фізична культура і спорт допомагає не лише відновлювати здоров’я, а й знаходити нові цілі” – підкреслив Сергій Тимофєєв.
Навчально-науковий центр соціально-психологічної підтримки та резильєнтності Західноукраїгського національного університету проводить психологічні тренінги та консультації, майстер-класи арт терапевтичного спрямування, різноманітні творчі заходи для підтримки емоційної рівноваги та розвитку резильєнтності у ветеранів і членів їх сімей, організовуються покази документальних фільмів про захисників та зустрічі з ветеранами-героями фільмів тощо. Про це повідомила ректор університету Оксана Десятнюк.
“В нашому ВИШі відкрито перший в Україні імерсивний мультифункціональний хаб. Цей проєкт є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. У хабі розпочато реалізацію проєкту для психологічної реабілітації ветеранів та фізичної реабілітації верхніх кінцівок з використанням Webex Hologram і окулярів доповненої реальності Magic Leap 2. Особлива увага приділяється підготовці персоналу та підвищенню кваліфікації науково-педагогічних працівників, які працюють з ветеранами”, – додала вона.
Заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко підкреслив, що не дивлячись на війну, кількість студентів іноземців у вищіх навчальних закладах України прожовжує залишатись значною. Він також наголосив на необхідності подальшого покращення умов для іноземних студентів в Україні.
“Реалізація цього експериментального проекту, започаткованого за дорученнями Президента України Володимира Олександровича Зеленського, продемонструвала величезний потенціал університетів як лідерів та надійних партнерів у реалізації ветеранської політики. П’ять провідних закладів вищої освіти створили унікальні методики, які допомагають ветеранам війни реінтегруватися в цивільне життя через освіту, спорт і реабілітаційні програми. Цей проєкт розробив дієву методологію, яку необхідно поширювати на інші університети. Соціальна відповідальність закладів вищої освіти полягає у впровадженні таких технологій та методик у свою повсякденну діяльність. Зараз в Україні навчається приблизно 27 тіс іноземних студентів, до повномасштабного вторгнення було біля 80 тис, найбільша цифра кількостиі іноземних студентів сягала біля 100 тис. По співвідношенню ціна-якість українська освіта займає провідне місце в трійці лідерів європейських країн. Впевнений, що після перемоги ми сягнемо найбільшої кількості іноземних студентів в наших вишах та задовільнемо попит і вітчизняних студентів на навчання. Дякую всім учасникам за відданість і прагнення до змін!”, – зазначив він.
Директор з розвитку інформаційного агентства Інтерфакс-Україна Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на необхідності впровадження результатів експерименту, налагодження бюджетного фінансування для адаптації громадян до мирного життя.
Ветерани війни сьогодні зіштовхнулися саме з цим унікальним явищем як “пошук роботи” на українському ринку праці. Роботодавці сьогодні повинні і мають можливість забезпечити будь-якою роботою кожного ветерана належними умовами відповідно до їхніх потреб і фізичних можливостей. Допомога особливій верстві населення – нашим захисникам – має бути безперечна і кваліфікована. Будь-яка підтримка важлива, особливо державна.
Тому, на базах закладів освіти активно створюються нові можливості для ветеранів та їхніх сімей. Розроблено спеціальні курси в тісній співпраці з роботодавцями, громадськістю та представниками ветеранських спільнот. Це можливість отримати нові знання та навички, які допоможуть їм повернутись до обраної професійної після повернення з фронту в цивільному житті.
Підбиваючи підсумки конференції, спільний експериментальний проєкт за участі університетів-учасників, має високі і позитивні результати, а значить, можна говорити про те, що такому проєкту бути, а з наступного року необхідно будувати системну та злагоджену роботу на постійній основі.
АНДРІЙ_ВІТРЕНКО, АРТЕМ_ГОНЧАРЕНКО, ВЕТЕРАНИ, ВОЛОДИМИР_ОНИЩЕНКО, ЗАКОНОПРОЕКТ, ІГОР_ЦЕПЕНДА, КРУГЛИЙ_СТІЛ, МАКСИМ_УРАКІН, ОКСАНА_ДЕСЯТНЮК, ОЛЕКСАНДР_ПИЖОВ, ОЛЕКСІЙ_ДНІПРОВ, СЕРГІЙ_ТИМОФЄЄВ
9 грудня 2024 року найбільший оператор електронних комунікацій святкує 27 річницю. За цей час компанія пройшла шлях від невеликого мобільного оператора до провідного цифрового провайдера, котрий забезпечує сучасні комунікаційні послуги для мільйонів українців, послідовно розширюючи географію та якість покриття по всій країні, утримуючи при цьому лідерські позиції на ринку.
Київстар розпочав діяльність як невеликий телекомунікаційний бізнес під брендом «Bridge». 9 грудня 1997 року було здійснено перший дзвінок у мережі оператора, що стало початком нового етапу в історії українського мобільного зв’язку. За цей час компанія «Київстар» стала невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів українців та надійним партнером для держави та бізнес-клієнтів. Сьогодні компанія є частиною міжнародної групи VEON, акції якої котуються на фондовій біржі Nasdaq у Нью-Йорку.
Сьогодні Київстар — це:
• 21 мільйон дзвінків та 5,2 мільйона SMS щодня
• 469 мільйонів ГБ мобільного інтернет-трафіку щомісяця
• понад 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку (станом на 3 кв. 2024 р.)
• більше ніж 1,1 млн користувачів Домашнього Інтернету (станом на 3 кв. 2024 р.)
«Ми пишаємося тим, що вже 27 років залишаємося міцною підтримкою для мільйонів українців. Наш пріоритет — це якість, інновації, розвиток галузі електронних комунікацій та турбота про суспільство. Сьогодні увага Київстар зосереджена на кількох ключових напрямах. Перш за все, це розвиток мережі. Наша стратегічна ціль — збільшити доступ до технології 4G в нашій мережі для близько 98% населення на підконтрольних територіях України до кінця 2026 року», — зазначає Олександр Комаров, СЕО Київстар. — «Другий напрямок — посилення енергостійкості. Ми активно працюємо над збільшенням автономності мережі. Третім пріоритетом є активний пошук та інвестування в нові бізнес-напрямки, які відповідають нашій стратегії цифрового оператора».
Сьогодні швидкісний мобільний інтернет від Київстар доступний для понад 95,6% населення на території, підконтрольній Україні. Мережа оператора має найбільшу кількість базових станцій стандарту 4G, розміщених на території України.
«Домашній Інтернет» від Київстар обирають понад 1,1 млн користувачів. Протягом наступних 2 років компанія планує розгорнути технологію GPON другим шаром у найбільших містах України, включаючи Київ, інвестує в GPON-технологію для оптимізації роботи інтернет-послуги в умовах блекаутів, досягнувши 100% покриття оптоволокном цих міст.
Київстар розвиває екосистему цифрових сервісів. Платформа кіно та телебачення Київстар ТБ, найбільша платформа цифрової медицини в Україні Helsi демонструють активне зростання. Крім цього, Київстар активно впроваджує інтегровані рішення для бізнесу: мобільний зв’язок та інтернет для бізнесу, Big Data, Cloud, IP-телефонія, рішення на базі ШІ тощо.
У період повномасштабної війни, будучи частиною критичної інфраструктури, компанія демонструє системну підтримку держави та суспільства, забезпечуючи життєво важливі послуги зв’язку та комунікації для українців. При цьому Київстар разом зі своєю материнською компанією VEON продовжує активно інвестувати в економіку України, забезпечуючи надійними робочими місцями близько 4 тис. українців та сплачуючи мільярди податків щороку.
Київстар залишається й одним з найбільш соціально відповідальних бізнесів воєнного часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 2,4 млрд грн на гуманітарні потреби, підтримку Збройних Сил України, лікарень та переселенців.
Одним з активних проєктів є збір з розмінування країни «Нам тут жити 2.0», який Київстар реалізує разом з фондом «Повернись живим» та за інформаційної підтримки Міністерства економіки України. Станом на листопад 2024 року на реалізацію проєкту зібрано вже понад 56 млн грн, з яких зокрема 22,4 мільйона гривень — завдяки абонентам, які підключили благодійну Суперсилу «Допомога ЗСУ» або SMS-підписку. Київстар зі свого боку перерахував 30 мільйонів гривень на цей проєкт.
Довідка про Київстар:
Київстар — найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2024 року обслуговував близько 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар розвиває в Україні нові телеком технології і протягом 2023-2027 років планує інвестувати в цей напрямок 1 млрд дол. США. Компанія допомагає Україні долати виклики воєнного часу і за останні два роки виділила понад 2 млрд грн для підтримки ЗСУ, абонентів, на реалізацію соціальних проєктів. Акціонер Київстар — міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк). Київстар 26 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на ринку електронних комунікацій, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією. Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
На гранд-фіналі конкурсу EIT Jumpstarter 2024 у Будапешті, який цього року відзначив 10-річчя Європейського інституту інновацій та технологій (EIT), друге місце в категорії ReBuild Ukraine посів український стартап AgRE. Ця інноваційна технологія спрямована на вирішення глобальної проблеми деградації ґрунтів та вже демонструє потенціал для масштабного впливу на сільське господарство як в Україні, так і в усьому світі, пише SEEDS.
“Про EIT Jumpstarter я дізналася завдяки своєму науковому керівнику, Юрію Івановичу Данько, який запропонував аспірантам подавати заявки на конкурс ще навесні 2024 року.
Як аспірантка Сумського національного аграрного університету (СНАУ) із темою дисертації, що стосується впливу війни на агробізнес та його відновлення, я побачила у цій програмі ідеальну можливість для розвитку науково-практичних ідей”, – розповідає аспірантка СНАУ, співзасновниця стартапу AgRE Катерина Звєрєва.
Успіх AgRE на EIT Food Jumpstarter
Гранд-фінал “The Next Decade of Innovations for the Future of Europe” став кульмінацією тривалого відбіркового процесу, який охоплював понад пів року. Серед 49 інноваційних компаній-фіналістів, відібраних з усього світу, AgRE продемонстрував свою унікальність і перспективність.
Учасники пройшли декілька етапів змагань, включаючи тренінги та менторство від провідних фахівців галузі. Цьогорічна категорія ReBuild Ukraine була спеціально створена для підтримки інновацій, які сприяють відновленню України.
AgRE, зайнявши друге місце, не лише здобув міжнародне визнання, але й підтвердив свою здатність ефективно вирішувати виклики, пов’язані з деградацією ґрунтів у воєнних умовах.
«Деградація ґрунтів – одна з найбільш нагальних екологічних проблем сучасності. За даними ФАО, щороку світ втрачає 24 мільярди тонн родючого ґрунту, що впливає на життя понад 3 мільярдів людей. Рівень ерозії земель в Україні був одним із найвищих у світі, досягаючи 54%, а в деяких регіонах – понад 70% (до початку повномасштабного вторгнення).
Наразі ще понад 33% сільськогосподарських земель зазнали серйозної деградації внаслідок віськових дій, а 4 мільйони гектарів страждають від засолення», – зазначає Катерина Звєрєва, співзасновниця стартапу, аспірантка Сумського Національного Аграрного університету, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації.
AgRE пропонує інноваційне рішення – технологію, яка нейтралізує патогенні солі, зменшує ущільнення ґрунту та відновлює баланс рН. Технологія є універсальною та може застосовуватися через будь-які системи зрошення чи методи обробки землі, що робить її інтегрованою в існуючі сільськогосподарські практики.
У світі ми стикаємося з нагальною проблемою деградації ґрунтів, із щорічною втратою 24 мільярдів тонн родючого ґрунту, що впливає на понад 3 мільярди людей. В Україні близько 4 мільйонів гектарів піддані засоленню, що становить 6,6% території країни.
До 2050 року існує потенційний ризик, що 95% поверхні Землі складатимуть деградовані ґрунти. За останні 130 років українські ґрунти втратили 30% гумусу та зазнали високого рівня розорювання (53%).
Михайло Сорока, фермер, співзасновник AgRE:
“Проблема засолення земель накопичувалася в Україні десятиліттями. Це латентний процес, який охоплює не лише південь країни, де активно використовують зрошення, а й прибережні райони, де морський бриз поступово осідає сіллю на ґрунти. Засолення – це глобальна проблема: 25% поверхні землі страждає від солі.
Ми підходимо до її вирішення системно, впроваджуючи технологію, яка здатна нейтралізувати солі в ґрунті вже за 10-20 років, а потім перейти в режим профілактики, щоб ця проблема більше не виникала.”
“Наша технологія базується на хімічній реакції, що усуває основну проблему – шкідливі солі. Ми пропонуємо використовувати реактив у мінімальних дозах, що нейтралізує сіль у ґрунті та створює умови для його відновлення. Земля стає пухкою, активізуються природні процеси, і, як результат, агровиробники отримують можливість використовувати біотехнології навіть на раніше засолених ділянках”.
Катерина Звєрєва, співзасновниця AgRE:
“Ми створюємо ревіталізант, що буквально відновлює життя в ґрунті. Ця інновація дозволяє вирішувати питання засолення комплексно та ефективно. Наш підхід надихається успішним досвідом США, які ще в 1980-х роках подолали цю проблему за підтримки держави та бізнесу. Ми впевнені, що впровадження цієї технології в Україні стане важливим кроком до сталого сільського господарства та відновлення продуктивності земель.”
Війна як каталізатор деградації ґрунтів
Руйнування від війни в Україні додало нового виміру до проблеми деградації земель. Кожен вибух залишає слід у вигляді забруднення ґрунту та руйнування його родючого шару. Це створює термінову потребу у впровадженні технологій відновлення. AgRE є прикладом того, як інновації можуть допомогти впоратися з наслідками війни та водночас сприяти сталому розвитку агросектору.
Результати та перспективи
Технологія вже була випробувана в рамках пілотного проєкту у Дніпропетровській області, на землях Агрофірми «Хлібодар», де на 20 гектарах посівного часнику вдалося досягти помітного покращення стану ґрунту.
“AgRE – це не просто інновація, це внесок у глобальну боротьбу із засоленням ґрунтів. Ми прагнемо допомогти агровиробникам не тільки вирішити цю проблему, але й створити умови для екологічного і сталого розвитку агросектору в Україні та світі”, – зазначає Михайло Сорока.
EIT Jumpstarter запускає інноваційні стартапи для вирішення найбільш нагальних суспільних викликів
На Гранд-фіналі EIT Jumpstarter було нагороджено 24 нових науково обґрунтованих стартапи: 49 команд із 21 країни змагалися в 9 категоріях, розділивши призовий фонд у €150,000.
Це стало кульмінацією цьогорічного випуску програми попередньої акселерації EIT Jumpstarter – ініціативи Європейського інституту інновацій і технологій (EIT), органу Європейського Союзу, який спрямований на розвиток інноваційних ідей і перетворення їх у перспективні бізнеси.
Програма вже підготувала 1,180 учасників, що призвело до створення 124 нових стартапів у країнах, які розвиваються, і сприяла створенню 2,100 нових робочих місць. У планах на 2025 рік – додаткова підтримка талантів з України, Західних Балкан, Середземномор’я та найвіддаленіших регіонів ЄС.
“Щороку кількість стартапів, створених у країнах поза межами Західної Європи за програмами на кшталт EIT Jumpstarter, зростає, і багато з них досягли оцінки в мільйони євро,” – зазначає Пьотр Буланж, представник програми EIT Jumpstarter.
“Це має вирішальне значення для закриття фінансового розриву в європейській інноваційній екосистемі. Програма допомагає створювати нові робочі місця, приносить нові навички та стимулює підприємництво в регіоні. Враховуючи, що кожен євро, інвестований у програму, генерує 30 євро зовнішнього фінансування для стартапів, EIT Jumpstarter справді є трампліном для талановитих підприємців,” – додав він.
Протягом семимісячної програми учасники визначали та перевіряли найкращі бізнес-моделі для своїх інноваційних ідей, заснованих на науці. Метою було перетворення цих ідей у стартапи, готові до виходу на ринок. Із 600 заявок лише 180 новаторів було відібрано для навчання, а найкращі 49 команд змагалися у фіналі в Будапешті, який включав динамічну сесію живих презентацій, поділених на вісім галузевих категорій – від харчових технологій до енергетики.
У кожній категорії було обрано трьох переможців. Крім того, найкращі випускники попередніх випусків програми також представили свої досягнення після завершення програми та змагалися в дев’ятій категорії.
Категорія Rebuild Ukraine – фокус на Україні
Цьогоріч особливу увагу було приділено категорії Rebuild Ukraine, яка ексклюзивно презентувала українські стартапи. Ці стартапи зосереджуються на розробці технологічних рішень для подолання викликів, спричинених повномасштабним вторгненням, і спрямовані на відновлення України.
Переможцем у категорії Rebuild Ukraine став стартап Drone NonDestructiveTesting
До списку фіналістів українських стартапів увійшли:
Європейський інститут інновацій і технологій (EIT) посилює здатність Європи до інновацій, пропонуючи рішення для глобальних викликів та розвиваючи підприємницькі таланти, щоб створювати стале зростання та висококваліфіковані робочі місця.
EIT Jumpstarter об’єднує та визнає найперспективніші інноваційні стартапи, засновані на науково обґрунтованих ідеях, спрямованих на вирішення глобальних викликів.
Україна як глобальний центр інновацій у аграрному секторі
Місце у трійці переможців AgRE на EIT Jumpstarter 2024, а також 10 українських стартапів у Гран Фіналі престижного світового конкурсу підкреслює величезний потенціал України як джерела інновацій для глобального аграрного сектору.
