Авіакомпанія Supernova Airlines, що входить до групи компаній “Нова пошта”, 6 січня отримала український сертифікат експлуатанта, що надає можливість почати вантажні авіарейси, повідомила прес-служба “Нової пошти” в понеділок.
“Ми перший український перевізник, який зміг виконати всі вимоги і отримав сертифікат експлуатанта в умовах війни. Це приклад незламності українців і нагадування іншим бізнесам, що саме зараз найкращий час інвестувати в Україну”, – наводяться в прес-релізі слова директора Supernova Airlines Ярослава Красножона.
Він наголосив, що компанія вірить у ЗСУ і розуміє, що швидка і безпечна логістика дуже важлива для прискорення перемоги і забезпечення українців необхідними товарами.
Перший рейс із вантажами клієнтів “Нова пошта Глобал” заплановано виконати вже навесні 2023 року, зазначено в повідомленні. Для цього у компанії вже два АН-26, які використовує на правах лізингу (UR-UZI та UR-UZM – ІФ).
Власником обох літаків Supernova Airlines, згідно з даними державного реєстру, є компанія Expedition Aviation (FZC) з ОАЕ.
“Supernova Airlines здійснюватиме рейси з українських міжнародних аеропортів “Бориспіль” і “Львів” після закінчення війни, а поки українське небо закрите для польотів, авіаційні перевезення здійснюватимуться з найближчих до України європейських аеропортів”, – зазначили в компанії.
Як повідомлялося, 1 жовтня 2021 року група компаній “Нова пошта” запустила власну авіакомпанію Supernova Airlines, яка доставляє міжнародні вантажі, має власний флот і підпорядковується компанії “Нова пошта Глобал”.
Спільний координаційний центр (СКЦ) повідомив, що через несприятливі погодні умови судна не змогли протягом вівторка вийти з українських портів.
“10 січня через несприятливі погодні умови жодне судно не залишило українські порти в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що “через сильний вітер і великі хвилі команда спільної інспекції не змогла піднятися на борт суден для проведення перевірок”.
9 січня суховантажі, як повідомлялося, теж не змогли вийти з українських портів через погану погоду.
До портів України прямують п’ять суховантажів, які у вівторок пройшли морським гуманітарним коридором.
У СКЦ повідомили, що “було подано 76 заявок на участь в ініціативі”.
“Станом на 10 січня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованих із трьох українських портів, становить 16 945 661 тонну. Загалом наразі було дозволено рух 1 264 суховантажів: 631 на прибуття в українські порти і 633 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2023 року, за попередніми даними, становили $28,491 млрд, що на 1,9%, або на $536,4 млн більше, порівняно з листопадом 2022 року завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, які перевищили інтервенції НБУ із продажу валюти для підтримки фіксованого курсу.
Як повідомив НБУ на своєму сайті ввечері у п’ятницю, загалом за рік вони знизилися на 7,9%, або $2,45 млрд.
Нацбанк уточнив, що чисті міжнародні резерви в грудні зросли на 3,3%, або $579 млн. – до $18,318 млрд., проте за рік вони скоротилися на 11,8%, або $2,45 млрд.
Як зазначає регулятор, у грудні на динаміку міжнародних резервів вплинули операції з управління держборгом. Зокрема, валютні надходження на рахунки уряду України в НБУ становили у грудні $4,468 млрд, у тому числі від ЄС – $598,7 млн, від США через трастовий фонд Світового банку – $2,03 млрд, від розміщення ОВДП – $540,7 млн, від Світового банку – $402 млн, від уряду Канади – $367,8 млн, від інших міжнародних кредиторів – $528,9 млн.
Загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення держборгу в інвалюті становив $833,9 млн., у тому числі $119,6 млн. спрямовано на погашення боргу перед міжнародними кредиторами, $714,3 млн. – на обслуговування ОВДП.
Крім того, Україна перерахувала МВФ $166,2 млн.
На міжнародні резерви також вплинули операції НБУ на міжбанку. Зокрема, продаж їм на валютному ринку $3,193 млрд і купівля в резерви $29,6 млн, за рахунок чого сальдо інтервенцій було негативним і становило $3,163 млрд.
Крім того, на резерви вплинула переоцінка фінансових інструментів у бік збільшення на $231,6 млн.
За інформацією НБУ, поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,6 місяця майбутнього імпорту, що є достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду та Національного банку.
Як повідомлялося, на початок 2022 року міжнародні резерви України становили $30,941 млрд, чисті міжнародні резерви (ЧМР) – $20,767 млрд.
Україна торік експортувала, за попередніми даними, 99,8 млн тонн продукції та товарів усіх видів на загальну суму $44,1 млрд, що відповідно на 38,4% і 35% менше від показників 2021 року.
“Тим не менш, в умовах війни це подвиг: вивезти в умовах блокади портів і постійних атак на інфраструктуру майже 100 млн тонн продукції (з яких 16,3 млн тонн через зерновий коридор). Це перший рік, коли обсяг експорту і логістика вийшли на перший план”, – написав заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка у Facebook у середу.
За його даними, експорт 24,99 млн тонн кукурудзи минулого року приніс Україні $5,94 млрд (+1% до 2021 року), виручка від іноземних поставок 4,29 млн тонн соняшникової олії (-16, 3%) склала $5,46 млрд (- 14,4%), від 23,9 млн тонн залізної руди (-45,9%) – $2,9 млрд (-57,8%), від експорту 11,2 млн тонн пшениці (-44,1%) – $2,6 млрд (-44,7%), а від експорту 3,12 млн тонн ріпаку (+17%) – $1,54 млрд (-8,6%).
“У топ-10 експорту пробилося насіння соняшнику. Ми експортували його 2,7 млн тонн вартістю $1,26 млрд. Це в 33 рази більше, ніж минулого року. Це той обсяг, який не змогли переробити олійноекстракційні заводи. Сподіваюся, що 2023 року в нас буде зворотний перетік, коли експорт насіння зменшиться і пропорційно збільшиться експорт олії”, – зазначив Качка в повідомленні.
За його даними, експорт одного з традиційних лідерів промислового експорту – 65,9 тис. тонн дротів ізольованих – приніс Україні торік $1,32 млрд, що на 16,4% менше, ніж 2021 року. Це скорочення спричинене скороченням експорту проводів на 13,6%.
“Наступні в рейтингу – напівфабрикати зі сталі та гарячекатаний прокат – висвітлюють усю трагедію української металургії. Падіння в обсягах за рік -72%. Загальний обсяг експорту напівфабрикатів 1,9 млн тонн вартістю $1,1 млрд, а гарячекатаного прокату 1,3 млн тонн вартістю $1 млрд. Але ще яскравіше порівняти січень і грудень. У січні 404 тис. тонн, у грудні – 31 тис. тонн”, – підкреслив торгпред.
Качка уточнив, що зовнішні продажі сої 2022 року стали рідкісним випадком істотного зростання всупереч війні: фізичний обсяг експорту збільшився порівняно з 2021 роком на 81,6% – до 1,99 млн тонн, а виручка зросла на 43% – до $862 млн.
Зі свого боку, експорт м’яса птиці скоротився на 10% до 2021 року – до 413 тис. тонн, але це принесло на 19% більше виручки – $852 млн.
За даними торгпреда, географічно 63% експорту припало на ЄС ($27,9 млрд). Серед країн ЄС найбільше минулого року поставлено в Польщу ($6,6 млрд), Румунію ($3,8 млрд), Угорщину ($2,27 млрд), Німеччину ($2,23 млрд), Італію та Іспанію (по $1,5 млрд).
За межами ЄС найбільшим ринком експорту стала Туреччина ($2,9 млрд), яка випередила Китай ($2,46 млрд), хоча це відповідно на 29% і 69% менше за показники 2021 року.
Крім того, імпорт продукції в Україну 2022 року в натуральному вираженні скоротився майже вдвічі (-48,1%), а в грошовому – на 19,6%. У 2021 році Україна завезла 35 млн тонн продукції вартістю $58 млрд.
“Із 99,8 млн тонн морським транспортом було експортовано 53,8 млн тонн. Це на 55% менше, ніж минулого року. Залізничним транспортом було вивезено 33,7 млн тонн. “Залізна” стабільність це +3,4% або +1,1 млн тонн порівняно з 2021 роком. 12 млн тонн було вивезено автомобільним транспортом, і це фантастичне зростання на 32,4% порівняно з 2021 роком”, – підсумував торгпред у повідомленні.
Дефіцит державного бюджету України в грудні у зв’язку з надходженням значного обсягу грантів знизився до 99 млрд грн із рекордного рівня в 170 млрд грн місяцем раніше, зокрема загального фонду – до 101,3 млрд грн зі 163,3 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів на сайті.
Згідно з його оперативними даними, загалом держбюджет України 2022 року виконано з дефіцитом 911,1 млрд грн, зокрема загальний фонд – 909,5 млрд грн проти запланованих у кошторисі 1399,5 млрд грн.
Мінфін уточнив, що фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за 2022 рік становили 1261,1 млрд грн, або 67,3% від запланованих на цей період, зокрема від розміщення ОВДП було залучено 666,9 млрд грн, з яких в іноземній валюті 103,9 млрд грн ($2,1 млрд і EUR980,6 млн), а на 400 млрд грн гривневі папери придбав Нацбанк.
За попередніми даними Мінфіну, із зовнішніх джерел було профінансовано приблизно $31 млрд, зокрема у вигляді грантів, які враховуються як доходи держбюджету, – приблизно $14,3 млрд, або 480,6 млрд грн.
Як повідомлялося, 2021 року дефіцит загального фонду держбюджету України становив 166,8 млрд грн, зокрема в грудні – 108,1 млрд грн.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
Світові ринки акцій завершують рік найрізкішим зниженням за останні кілька років, тоді як для ринку облігацій 2022 рік стане найгіршим у 21-му столітті.
Інвестори дивляться в наступний рік з обережним оптимізмом, сподіваючись на закінчення циклу підвищень процентних ставок, відновлення економіки Китаю і врегулювання конфлікту в Європі. Однак їхнім планам можуть перешкодити п’ять ключових ризиків, на думку агентства Bloomberg.
ІНФЛЯЦІЯ
“Ринок облігацій очікує повернення інфляції в прийнятний діапазон у найближчі 12 місяців”, – сказав Меттью Макленнан з First Eagle Investment Management.
Однак такий прогноз може бути помилковим, застеріг він, оскільки збільшення зарплат і тиск з боку пропозиції, включно з цінами на енергоносії, можуть призвести до довгострокового зростання споживчих цін.
Якщо інфляція виявиться більш стійкою, ніж припускає ринок, Федеральна резервна система і Європейський центральний банк навряд чи припинять підвищувати ставки в першому півріччі, не кажучи вже про їх зниження. Своєю чергою це викличе подальший спад акцій і облігацій, зміцнення долара і труднощі для ринків, що розвиваються. Зростання вартості запозичень також може спровокувати рецесію.
“Федрезерв не зміг передбачити інфляцію і в своєму прагненні перемогти інфляцію може пропустити проблему, що насувається на фінансовому ринку, – попередив Макленнан. – Цілком можливо, що ФРС недооцінює ризики фінансової катастрофи”.
ПРОБЛЕМИ КИТАЮ
Китайський фондовий індекс підскочив на 35% з жовтневого мінімуму на очікуваннях зняття останніх обмежень і локдаунів у другій за величиною економіці світу.
Однак існує небезпека неконтрольованого зростання захворювань на коронавірус, з яким не зможе впоратися китайська система охорони здоров’я, і тоді на країну чекає колапс ділової активності.
“Траєкторія захворюваності в Китаї зростатиме і досягне піку лише за місяць-два, після Нового року за місячним календарем”, – зазначила ринкова стратегиня JPMorgan Chase Марселла Чоу.
Відновлення ринку акцій Китаю залишається нестійким, і перспективи скорочення економічної активності можуть обрушити попит на сировинні товари, особливо на промислові метали та залізну руду.
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
“Якщо ситуація погіршиться, НАТО виявиться більш залученим у бойові дії, а санкції посиляться, це буде доволі негативним фактором”, – вважає старший стратег Nikko Asset Management Джон Вейл.
Вторинні санкції щодо торговельних партнерів Росії, головним чином Індії та Китаю, тільки посилять ефект чинних заборон у дуже небезпечний для світової економіки період, додав він.
“Світу загрожує криза пропозиції в плані продуктів харчування, енергоносіїв та інших товарів, включно з добривами, деякими металами і хімічними продуктами”, – написав експерт.
ОБВАЛ РИНКІВ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
Багато інвесторів чекають ослаблення долара і зниження цін на паливо 2023 року, що надасть підтримку ринкам, що розвиваються.
Однак будь-які труднощі в боротьбі з інфляцією не дадуть курсу долара опуститися, а загострення військових дій в Україні є лише одним із багатьох ризиків, здатних призвести до чергового зльоту цін на паливо.
“Цілком може статися так, що рік знову виявиться складним для країн, що розвиваються, – вважає глава відділу інвестиційної стратегії та економіки в AMP Services Ltd. Шейн Олівер. – Все ще висока ймовірність зростання курсу долара є для них негативним фактором, оскільки у багатьох є доларові зобов’язання”.
Зміцнення долара ускладнює завдання з обслуговування країнами держборгу, номінованого в американській валюті.
ПОВЕРНЕННЯ КОРОНАВІРУСУ
Поява більш заразного або смертоносного штаму коронавірусу, або навіть поширення наявних варіантів може знову призвести до проблем у ланцюжках поставок, що, зі свого боку, спричинить зростання інфляції та уповільнення економічної активності.
“Ми вважаємо, що удар по макроекономіці та зростанню відчують головним чином великі економіки та країни, які більше залежать від зовнішньої торгівлі”, – зазначила Чоу з JPMorgan.
Водночас її базовий сценарій передбачає, що коронавірус продовжить відступати, а головним негативним фактором для ринків буде можлива рецесія у США та Європі.
