ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” створить представництво в Узбекистані, повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
При цьому уточнюється, що, згідно з рішенням НР “Дарниці”, ухваленим 12 липня, представництво буде створено “у зв’язку з постійним розвитком”.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Дарниця” збільшила частку експорту до 4%. Компанія експортує продукцію в 17 країн. Зокрема, завдяки підтвердженню стабільності ліків у південній кліматичній зоні та комплаєнсу в Австралії компанія може розширювати співпрацю з Новою Зеландією, Малайзією, Єменом і країнами Південної Африки. Водночас із 2016 року “Дарниця” припинила експорт у РФ, а після 24 лютого 2022 року і в Білорусь.
У червні 2023 року “Дарниця” зареєструвала один зі своїх препаратів в Австралії, відомій, за словами компанії, одними з найсуворіших регуляторних правил у світі.
За підсумками 2023 року вона збільшила чистий дохід від основної діяльності на 32,8% порівняно з 2022 роком – до 6,969 млрд грн. Основними факторами збільшення доходу компанія назвала нові продукти і підвищення ціни продажів.
“Дарниця” – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю. Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
COP29 відіграє ключову роль у розвитку зеленої енергетики в Азербайджані. Цей захід надасть нашій країні унікальну можливість продемонструвати своє відповідальне ставлення до використання природних ресурсів, розвиваючи зелену енергетику.
Про це заявив АЗЕРТАДЖ голова Українсько-азербайджанської бізнес-асоціації “Терезі” Джалал Гусейнов.
За його словами, Азербайджан зможе показати свою прихильність до сталого розвитку та інвестування в екологічно чисті технології.
“Це не тільки знижує залежність від традиційних джерел енергії, а й сприяє залученню міжнародних інвестицій, обміну досвідом та зміцненню співробітництва в галузі кліматичної політики. Таким чином, проведення COP29 буде важливим кроком у напрямку сталого та екологічно чистого майбутнього Азербайджану”, – наголосив Дж.Гусейнов.
Він зазначив, що наша країна активно працює над розвитком альтернативної енергетики: “Нещодавно було підписано угоду про енергокабель з Азербайджану до ЄС, що дасть змогу країнам Східної Європи, зокрема й Україні, підключитися до цієї системи. Цей договір відкриває нові можливості для співпраці у сфері зеленої енергетики.
Інвестиції Азербайджану в проєкти зеленої енергетики мають великий потенціал, особливо в умовах знищення енергетичної інфраструктури України внаслідок російської агресії та дефіциту вироблення електроенергії під час війни. Ці інвестиції допоможуть не тільки відновити, а й модернізувати енергетичну систему України, роблячи її більш стійкою та екологічно чистою”.
Джалал Гусейнов сказав, що крім того, Азербайджан може стати транзитером газу із Середньої Азії, через територію України: “Про це нещодавно заявив Президент України Володимир Зеленський. Участь і досвід Азербайджану в розробці нових газових родовищ в Україні також розглядається, що свідчить про глибокі та перспективні економічні зв’язки між нашими країнами”.
Україна почала експортувати органічне просо до США, повідомила сертифікаційна компанія “Органік Стандарт” у Facebook.
“Продукцію сертифіковано відповідно до стандарту COR (Canadian Organic Regime), але сертифікат на імпорт до США видано через електронну систему Integrity, що підтверджує еквівалентність органічних вимог стандартів Канади та США”, – уточнюється в повідомленні.
Подібні відправки на практиці демонструють, як одним сертифікатом відповідно до стандарту COR з урахуванням еквівалентності можна охопити одразу два великих ринки – США та Канаду, – пояснили в сертифікаційному органі.
ТОВ “Органік Стандарт” – перший український сертифікаційний орган, що здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва. Створено 2007 року в рамках українсько-швейцарського проєкту “Органічна сертифікація та розвиток органічного ринку в Україні”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-червні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,9 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, яка зросла більш ніж утричі порівняно з першим півріччям 2023 року – до 2,9 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 1,8 млрд грн, що збільшився на 19%. Замикає трійку найбільших виплат 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 16% перевищує показники першого півріччя 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-червні 2024 року сплатили 1,4 млрд грн податку на прибуток, що на 26% більше, ніж у січні-червні 2023 року. Плата за землю зросла на 7%, до 631 млн грн, екологічний податок – на 22%, до 368 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков констатував, що за час війни група подолала багато викликів, проте чимало випробувань ще попереду.
“Наші зусилля з перебудовування бізнесу для роботи в нових умовах і вміння перетворити проблеми на можливості принесли свої результати – податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії. Ми спрямовуємо значні ресурси на допомогу армії та мирному населенню, продовжуємо будувати плани на мирне майбутнє і готові брати участь у післявоєнному відродженні країни”, – наголосив топ-менеджер.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому кварталі 2024 року майже вдвічі збільшив сплату податків до бюджету України – до 4,2 млрд грн. У 2023 році компанія сплатила до українського бюджету 14,6 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році переробила 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% урожаю 2023 року, незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно орієнтованою сільськогосподарською сировиною, повідомила асоціація Укроліяпром.
“Експорт олії ріпакової в липні-червні 2023/24 МР сягнув рекордної позначки у понад 420 тис. тонн. Українська олія ріпаку впевнено виходить на ринки Китаю, країн ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу. Позитивна динаміка спостерігається і щодо ріпакового шроту”, – зазначили аналітики.
Експерти вказали на тривале зростання експорту соєвої та шротової олії, а відповідно їхнього виробництва та переробки, особливо в січні-червні 2024 року.
“Зростання внутрішньої переробки насіння та сої, а також значне нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олії та шроту, підтверджує позицію асоціації щодо необхідності створення умов для максимальної переробки насіння олійних культур на вітчизняних потужностях. Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не стільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур, як соя та насіння ріпаку, що й досі розглядаються як експортно орієнтовані”, – наголосили в “Укроліямпром” та висловили сподівання на підтримку Міністерства аграрної політики і продовольства та Міністерства економіки.
Водночас у галузевій асоціації скептично оцінюють перспективи врожаю олійних культур у сезоні-2024 в Україні. Експерти зазначили, що в учасників олійного ринку присутні різні прогнози. Більшість гравців очікує зростання виробництва соєвих бобів і скорочення виробництва насіння ріпаку.
Виробництво насіння соняшнику та насіння олійних культур загалом практично відповідатиме рівню 2023/24 МР. Однак аномальна спека може значно скоригувати всі прогнози, – констатували в галузевій асоціації.
Протягом січня-червня 2024 року митниці Державної митної служби України виявили 5078 порушень митних правил на суму 13,4 млрд грн. Вартісний показник збільшився майже в 3 рази порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
У 1407 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 217 млн гривень. Зокрема:
• промислових товарів на суму майже 148 млн грн;
• продовольчих товарів на суму понад 32 млн грн;
• транспортних засобів на суму 35 млн грн;
• валюти на суму 1,6 млн грн.
У 1679 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 39 млн грн, стягнуто штрафів на суму 41 млн грн.
На розгляд до суду митницями передано 2543 справи про порушення митних правил на суму 11 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 1 млрд грн.
Джерело: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/za-pershe-pivrichchia-2024-roku-mitnitsi-derzhmitsluzhbi-viiavili-porushen-mitnikh-pravil-na-134-mlrd-grn-1667
