На території Угорщини зафіксовано спалах ящура серед тварин, що призвело до вжиття екстрених заходів у низці країн. Влада Великої Британії, Росії та України вже оголосила про введення обмежень на імпорт тварин і продукції тваринного походження з Угорщини, щоб запобігти поширенню небезпечного вірусу.
Україна сьогодні ввела заборону на ввезення тварин, сприйнятливих до вірусу ящуру, а також сировини і продуктів тваринного походження від таких тварин. Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба) пояснила, що заходи вжито, щоб уникнути занесення вірусу в країну. Згідно із заявою відомства, джерелом інфекції можуть бути не тільки заражені тварини, а й ті, які перебувають в інкубаційному періоді. Крім того, вірус передається через продукцію, отриману від інфікованих тварин.
Компетентні органи в кожній із країн продовжують моніторинг епізоотичної ситуації та готові запроваджувати додаткові заходи за потреби.
Ящур – це високозаразне вірусне захворювання, що вражає сільськогосподарських тварин, таких як велика рогата худоба, свині, вівці та кози. Воно характеризується появою виразок і бульбашок у ротовій порожнині, на копитах і вимені тварин, супроводжуючись підвищеною температурою і різким зниженням продуктивності.
Хвороба поширюється повітряно-крапельним шляхом, через корми, воду, одяг та інвентар, а також може передаватися через продукти тваринного походження. Хоча ящур вкрай рідко передається людині, він завдає значної шкоди сільському господарству, призводячи до масового знищення поголів’я, жорстких карантинних заходів і серйозних економічних втрат. У зв’язку з високою контагіозністю захворювання міжнародні ветеринарні служби уважно стежать за спалахами та вживають суворих заходів щодо запобігання його поширенню.
ПрАТ «Страхова компанія “ІнтерЕкспрес” (Київ) у 2024 році зібрало страхові платежі на суму 92,334 млн грн, що на 57,52% більше, ніж у 2023 році.
Про це повідомило рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні «uaАА».
Надходження від фізосіб за цей період зросли на 45,35% – до 33,754 млн грн, а надходження від перестраховиків в аналізованому періоді становили лише 197 тис грн. Незважаючи на приріст премій від фізичних осіб, у клієнтському портфелі страховика переважають юридичні особи, частка яких у брутто-преміях за підсумками 2024 року склала 63,23%.
РА також повідомляє, що страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2024 рік порівняно з 2023 роком зросли на 26,09% – до 5,862 млн грн, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 1,58 п.п. – до 6,35%.
Чисті премії збільшилися на 60,23% – до 86,472 млн грн, а чисті зароблені премії – на 56,45%, до 83,090 млн грн.
Обсяг виплат за 2024 рік порівняно з 2023 роком зріс більш ніж удвічі – до 35,698 млн грн, а рівень виплат збільшився на 9,55 п.п. – до 38,66%.
Активи компанії на 1 січня 2025 року зросли на 45,24% – до 101,851 млн грн, власний капітал – на 17,52%, до 65,365 млн грн, зобов’язання – на 151,52%, до 36,486 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – більш ніж у 6 разів – до 63,662 млн грн.
СК «ІнтерЕкспрес», зареєстрована в 2004 році, спеціалізується на ризикових видах страхування.
ПрАТ «Інтер-Плюс» (раніше ПрАТ «СК “Інтер-Плюс”, Київ) буде перетворено на ТОВ “Інтерплюс Груп” (Київ), повідомило товариство в інформаційній системі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Таке рішення ухвалили акціонери на зборах 3 березня 2025 року.
Крім того, загальними зборами акціонерів затверджено порядок та умови здійснення перетворення, обрано персональний склад комісії з припинення, установлено порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог.
Як повідомлялося, Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії на здійснення страхової діяльності ПрАТ «СК “Інтер-Плюс” і виключив компанію з Державного реєстру фінансових установ.
Раніше НБУ 1 квітня 2024 року надав СК «Інтер-Плюс» дозвіл на вихід з ринку шляхом виконання страхових портфелів і погодив план виходу з ринку.
Страховий портфель СК «Інтер-Плюс» формувався за рахунок платежів зі страхування відповідальності перед третіми особами, страхування відповідальності власників повітряного, водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) – 76,8%, КАСКО – 6,1%, страхування медичних витрат – 5,8%.
Обсяг страхових премій становив 140,075 млн грн, сформовані страхові резерви – 13,006 млн грн.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 січня 2025 року мали 4 млн 285,61 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, приріст за січень становив 25,53 тис. порівняно з 25,59 тис. у грудні, повідомляє Євростат.
«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 4360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%)», – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у січні скоротилася в Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) і Литві (-155, -0,3%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 170,25 тис. на кінець 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 993,02 тис., або 23,2%, і Чехія – 394,99 тис., або 9,2%.
Слідом зі значним відставанням йдуть Іспанія – 229,67 тис. і Румунія – 181,9 тис.
Дані за січень щодо Італії та Португалії, де наприкінці 2024 року було відповідно 163,10 тис. і 65,29 тис. біженців із таким статусом, відсутні. Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, статус тимчасового захисту яких уже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці січня 2025 року спостерігалася в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.
Мовиться також, що станом на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,8%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,1%, дітей – 33,2% і дорослих чоловіків – 20,7%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець січня 2025 року було також у Словаччині – 132,64 тис., Нідерландах – 122,21 тис. та Ірландії – 110,58 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 88,29 тис., в Австрії – 85,14 тис., Норвегії – 79,56 тис., Фінляндії – 69,98 тис., Болгарії – 70,34 тис., Швейцарії – 68,40 тис. і Франції – 57,87 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 48,54 тис. осіб, Литва – 48,10 тис., Швеція – 47,02 тис., Угорщина – 39,33 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 34,68 тис., Греція – 32,81 тис., Хорватія – 26,15 тис., Кіпр – 22,46 тис., Люксембург – 3,94 тис., Ісландія – 3,91 тис., Мальта – 2,24 тис. і Ліхтенштейн – 0,71 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювали в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Металеві конструкції мають великий потенціал у проєктах відновлення і допоможуть його прискорити, повідомив директор Rauta, голова ради директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва» Андрій Озейчук агентству «Інтерфакс-Україна».
«Металеві конструкції мають великий потенціал використання під час відновлення інфраструктурних об’єктів, насамперед мостів, і захисту енергетичного комплексу», – повідомив Озейчук.
За його словами, сприяти розвитку українського будівельного сектору допоможе партнерство з міжнародними компаніями, стимулювати ринок також можливо завдяки держзамовленням.
«Українські виробники металоконструкцій можуть залучатися іноземними компаніями, які шукають місцевих виробників, для реалізації будівельних проєктів, оскільки сталь є переважним матеріалом для будівництва в більшості країн ЄС», – пояснив він.
Суттєво збільшити обсяги ринку металоконструкцій також можуть мати програми модернізації логістичних хабів, складів і промислових зон, а також активне будівництво модульного житла і соціальних об’єктів з використанням сталевих рішень. Бізнес готовий запропонувати для таких проєктів відновлення інноваційні продукти, наголосив голова асоціації.
Зокрема, технологія безкаркасних будівель із сендвіч-панелей, на яку Rauta отримала патент 2024 року, дає змогу зводити енергоефективні будівлі за лічені дні. Таке рішення може застосовуватися для зведення індивідуальних житлових будинків, швидкомонтованих холодильних камер і холодильних складів, а також інших одноповерхових будівель житлового та комерційного призначення, навів приклад Озейчук.
Комплексне рішення щодо герметичності від Rauta дає змогу власникам будівель додатково економити до 30% витрат на їхню експлуатацію. Технологія заснована на використанні сендвіч-панелей Ruukki серії Energy і враховує всі можливі елементи для забезпечення повітронепроникності конструкції.
2023 року Rauta розробила технологію зведення стін багатоповерхових житлових будівель із застосуванням сендвіч-панелей замість кладки зі штучних матеріалів, що дає змогу збільшити площу реалізованих приміщень на 4,5%, унаслідок чого забудовник отримує приблизно 11% додаткового прибутку, пояснив експерт.
Experts club представляє рейтинг за 2024 рік усіх країн, що виробляють сталь у світі. Рейтинг складений Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel) щомісяця оновлює дані по всіх країнах-виробниках сталі. Нижче представлено дані виробництва в млн тоннах, у дужках наведено відсотки від виробництва у 2023 році.
У 2024 році глобальне виробництво сталі продовжило демонструвати високі показники, незважаючи на коливання попиту і вплив економічних чинників. Беззаперечним лідером ринку залишається Китай, який випустив 1005,1 млн тонн сталі, що становить понад половину світового обсягу. Індія, яка посіла друге місце, продовжує нарощувати виробництво, досягнувши 149,6 млн тонн, а Японія замикає трійку лідерів з 84 млн тонн, далі в рейтингу США і Росія.
