Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Італія подає в ООН пропозицію про перемир’я в Україні та Секторі Гази на час Олімпіади

Віце-прем’єр і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Італія має намір внести до Організації Об’єднаних Націй пропозицію про загальне перемир’я на час проведення Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо.

Як повідомляє агентство ANSA, ініціатива стосуватиметься всіх збройних конфліктів, включаючи війну в Україні та бойові дії на Близькому Сході.

«Ми підтримуємо план США (щодо Гази) і, як сказав Папа Лев, ми ніколи не повинні втрачати надію на мир. Рим та Італія стають все більш важливим перехрестям миру, розвитку та зростання. З огляду на Олімпійські ігри в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо, ми подаємо в ООН пропозицію про олімпійське перемир’я для всіх воєн, включаючи Україну та Близький Схід», — сказав міністр закордонних справ Італії.

XXV Зимові Олімпійські ігри пройдуть в Італії з 6 по 22 лютого 2026 року.

Це перші Олімпійські ігри, які приймуть два міста одночасно — Мілан і Кортіна-д’Ампеццо.

Згідно з олімпійською традицією, країни-організатори нерідко звертаються до ООН з ініціативою «Олімпійського перемир’я», закликаючи світові держави припинити військові дії на час проведення ігор в дусі міжнародної єдності та миру.

Італія розраховує, що її пропозиція буде розглянута Генеральною Асамблеєю ООН найближчим часом.

 

, , , ,

ArcelorMittal Кривий Ріг інвестував $325 млн у виробництво під час війни

Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) з початку повномасштабної війни інвестував у виробництво $325 млн, повідомив директор зі звʼязків з держорганами підприємства Олег Крикавський на конференції “Український Експорт: Через терні до ЄС”, яку організувало видання “Українська правда”.

За його словами, АМКР працює в складних умовах, коли ціна електроенергії в Україні значно вища, ніж у Європі, оскільки в Україні підприємства купують дорогу е/е на ринку на добу наперед, а у ряді країн Європейського Союзу діють довгострокові контракти і запроваджуються спеціальні державні програми підтримки металургії, щоб стимулювати економічне зростання.

Зокрема, є спеціальні механізми здешевлення електрики на ринку Франції за рахунок атомних електростанцій, а у Німеччині планується виділити 6,5 млрд євро та запровадити ряд додаткових заходів, включно з регулюванням верхньої межі ціни до 60 євро за МВт-год (хоча промисловість наполягає на ціні 50 євро), в той час як в Україні ціни постійно зростають і вже сягають $180 за МВт-год. Тому український уряд теж має впроваджувати подібні рішення, щоб зберегти промисловий потенціал і робочі місця.

“Попри виклики сьогодення ми продовжуємо інвестувати: під час повномасштабного вторгнення наші інвестиції складають понад $325 млн. Це ремонти, модернізація, логістика, підготовка до європейських стандартів і майбутніх капітальних проєктів”, – констатував Крикавський.

Він додав, що ключові завдання для АМКР залишаються незмінні: інтеграція в ЄС, інвестиції в розвиток і підтримка українського виробництва навіть у найважчі часи.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

 

,

“Ліси України” наростили дохід на 25,4%

ДП “Ліси України” в січні–вересні 2025 року збільшило дохід від реалізації продукції на 25,4% проти аналогічного періоду 2024 року – до 21,7 млрд грн, повідомила пресслужба держпідприємства.

Згідно з повідомленням, половину отриманих коштів “Ліси України” спрямували до бюджетів усіх рівнів. Підприємство також збільшило сплату податків у поточному році майже на 70% – до 10,7 млрд грн.

“Завдяки зростанню доходу від реалізації, суттєвій економії на закупівлях та оптимізації витрат рентабельність порівняно з минулим роком підвищилася з 14,8% до 28,6%”, – уточнили в “Лісах України”.

Держпідприємство у вересні заготовило найбільший за останні п’ять місяців обсяг лісоматеріалів. Обсяги заготівлі сягнули 1,07-1,1 млн куб. м на місяць.

Виконання аукціонних договорів на поставку деревини наразі складає понад 90%, а з урахуванням відмов покупців – 97%. Значна частка відмов припадає на прифронтові, східні та північні регіони, де зросли ризики заготівлі або доставки продукції. По форвардних піврічних контрактах виконання майже 100%.

Залишки продукції на складах підприємства станом на кінець кварталу є найменшими від початку року – 550 тис. куб. м.

У “Лісах України” привернули увагу до сезонного росту попиту на дрова для населення, який відповідає минулорічному рівню. У вересні підприємство заготовило понад 300 тис. куб. м дров. До кінця 2025 року заплановано заготовити ще понад 900 тис. куб. м, щоб сформувати стратегічний запас на зимовий період.

“Біржові ціни на дров’яну деревину з минулого року суттєво зросли. Для населення і соцсфери ДП “Ліси України” утримує соціальні ціни на стабільному рівні. Середня по Україні вартість дров, як і минулого року, становить приблизно 1-1,1 тис. грн за куб. м”, – резюмували в держпідприємстві.

,

Цинк оновив річний максимум на тлі зниження запасів

Вартість цинку зростає на побоюваннях дефіциту цього металу у світі, відігравши падіння, яке спостерігалося раніше, і оновивши максимум з грудня минулого року.

Цинк під час торгів у Лондоні у вівторок дорожчає на 0,6%, до $3,026 тис. за тонну.

За даними International Lead and Zinc Study Group (ILZSG), видобуток цинку в першій половині 2025 року зріс на 6,3% у річному обчисленні. Однак через проблеми на переробних підприємствах обсяги випуску рафінованого цинку скоротилися більш ніж на 2%.

У результаті запаси цинку на Лондонській біржі металів впали до 30 тис. тонн, хоча на початку року вони сягали 171,5 тис. тонн, пише Trading Economics.

,

Інвестори викупили трирічні облігації NovaPay на 100 млн грн

Професійні учасники ринку менш ніж за місяць викупили трирічні облігації серії “К” міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay) на загальну суму 100 млн грн.

Згідно з релізом компанії у вівторок, емітентом виступала дочірня компанія “НоваПей” – ТОВ “НоваПей Кредит”, а облігації розміщувалися на фондовій біржі “Перспектива”.

Термін їх обігу – до 6 серпня 2028 року з щорічною офертою, виплата відсотків здійснюється щоквартально, номінальна ставка у перший рік обігу – 18% річних.

Протягом 2023-2024 років NovaPay здійснив дев’ять випусків облігацій, а в 2025 році випустив 10-ту серію та вже оголосив про випуск 12-ї – серії “L”. Обсяг кожної серї – по 100 млн грн за виключення однієї у 90 млн грн.

Цінні папери всіх серій, окрім трьох, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay. Облігації серій “С” та “І”, як і серії “К”, були розміщені серед інституційних інвесторів на загальну суму 190 млн грн.

NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.

Згідно із проспектом емісії, “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.

В минулому році чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.

, ,

Спілка ректорів України підбила підсумки вступної кампанії та рекомендувала вдосконалити правила прийому

Спілка ректорів закладів вищої освіти України на засіданні 25 вересня 2025 року підбила підсумки вступної кампанії та обговорила напрями вдосконалення правил прийому до університетів у 2026 році.

Участь у засіданні взяли представники Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки, профільних комітетів, ректори провідних університетів з усіх регіонів країни, а також керівники прифронтових закладів освіти.

Голова Спілки ректорів, Петро Куліков, відкрив засідання і наголосив на ключовій ролі вищої школи в забезпеченні національної стійкості під час війни:

«Українські університети не лише продовжують навчання і науку, а й формують кадрову основу для післявоєнного відновлення держави. Спілка ректорів сьогодні — це комунікаційний майданчик між університетами, парламентом та урядом».

Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко підкреслив важливість інституційного посилення Спілки:

«Сьогодні Спілка виконує роль ключового партнера держави у формуванні освітньої політики. Ми маємо розглянути можливість трансформації її в Асоціацію університетів України, що дозволить ще ефективніше представляти інтереси вищої освіти».

Заступник голови Спілки, ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров наголосив на необхідності оновлення нормативної бази:

«Вступна кампанія 2025 року загалом була успішною, проте ми бачимо потребу у вдосконаленні правил прийому та актуалізації законодавчих актів».

Ректор НУ «Запорізька політехніка» Віктор Грешта акцентував на викликах прифронтових університетів і необхідності державної підтримки таких закладів.

Ректор КНУ будівництва і архітектури Олексій Дніпров підкреслив важливість підвищення прозорості процедур вступу.


Ректорка Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова Вікторія Петрушенко наголосила на ризиках зниження прохідних балів у медичних спеціальностях.

Ректор НУ біоресурсів і природокористування Вадим Ткачук звернув увагу на проблеми індикативної собівартості.

Ректор Національної музичної академії ім. Чайковського Максим Тимошенко закликав забезпечити ключову роль творчого конкурсу у мистецьких вишах.

У засіданні також узяли участь народні депутати, представники Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, заступники міністра, керівники департаментів МОН, зокрема генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров, який відповів на запитання учасників.

У схваленому документі (рішенні Спілки ректорів) зазначено:

  1. вступна кампанія 2025 року пройшла успішно — зареєстровано понад 317 тис. учасників НМТ і подано 882 тис. заяв;
  2. заклади освіти провели значну профорієнтаційну роботу серед молоді, особливо у прифронтових регіонах;
  3. ухвалено рішення створити робочу групу для підготовки пропозицій щодо змін у правилах прийому-2026;
  4. у місячний строк підготувати пропозиції до МОН, уряду та парламенту;
  5. звернутися до Міністерства освіти і науки України з пропозицією поглибити співпрацю між МОН і Спілкою ректорів.

Спілка ректорів закладів вищої освіти України — всеукраїнська громадська організація, що об’єднує керівників університетів для координації освітньої, наукової та міжнародної діяльності.

Заснована у 1992 році, організація виступає дорадчим партнером Міністерства освіти і науки України, бере участь у розробці державної освітньої політики та нормативних актів у сфері вищої освіти.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1110091.html

, , , , , , , , , ,