Китайська компанія Jiangling Group Electric Vehicle (JMEV) планує збудувати завод з виробництва електромобілів у Сремській Митровиці на північному заході Сербії з довгостроковою метою експорту автомобілів до Європейського Союзу без сплати мит. Про це Радіо Вільна Європа повідомила Бранкіца Зяліч, керівниця проєкту JMEV у Сербії.
«Розмір інвестицій буде визначено в найближчі два місяці і залежить від того, чи будемо ми виробляти три тисячі або п’ять тисяч автомобілів на рік», – сказала Зяліч. Вона додала, що вибір Сербії обумовлений її хорошими економічними відносинами як з Китаєм, так і з ЄС. «Сербія є свого роду мостом між Китаєм і Європою в плані збуту електромобілів», – зазначила вона.
У жовтні 2024 року Європейський Союз запровадив високі мита (до 35%) на електромобілі, вироблені в Китаї, терміном на п’ять років, щоб захистити європейських автовиробників від, як стверджується, недобросовісної конкуренції з боку китайських виробників, які користуються державними субсидіями.
Сербія, зі свого боку, уклала з Китаєм Угоду про вільну торгівлю, яка набула чинності 2024 року, що викликало критику з боку ЄС з огляду на статус Сербії як кандидата на вступ до Союзу.
Джерело: https://t.me/relocationrs/542
Споживання вина у світі в 2024 році скоротилося на 12% порівняно з піковим рівнем 2007 року, йдеться у звіті Knight Frank.
При цьому “деяких з ключових виноробних регіонів світу цей спад не зачепив”.
Найбільше постраждали виноградники Нової Зеландії. Наприклад, у регіоні Мальборо їхня вартість впала на 33% торік із історичного максимуму 2023 року, заявив Курт Ліндсей із Bayleys, компанії-партнера Knight Frank на місцевому ринку.
Вартість виноградників у регіоні Лос-Карнерос у каліфорнійській долині Напа знизилася 2024 року на 15% порівняно з попереднім роком, в австралійській долині Баросса та французькому регіоні Кот-дю-Рон – на 10%.
Виробництво вина за останні 20 років зменшилося приблизно на 20%, за даними Knight Frank. При цьому у багатьох виноробів залишається надлишок запасів, пише Financial Times.
За словами Ліндсея, надлишки запасів у новозеландському Мальборо призвели до зниження вартості балочного вина (постачається у великих контейнерах і розливається в пляшки в пункті призначення) з 7 новозеландських доларів ($3,9) до 3 доларів за літр.
У Чилі ціна винограду сорту паїс для балочного вина торік впала до $0,09 за кг, що приблизно вдвічі менше собівартості, зазначає головний винороб Miguel Torres Едуардо Жордан.
Водночас преміальні місця для вирощування винограду, включно з французькою Шампань, зберегли свою цінність, пише FT.
У британському Ессексі вартість виноградників підскочила на 20% у 2024 році, повідомляє Knight Frank.
Австрія підтримала продовольчу ініціативу Grain from Ukraine, зробивши внесок у EUR2 млн, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль обговорив з послом Австрії в Україні Арадом Бенкьо співпрацю в агросекторі та розвиток торгівельних відносин. Він також подякував австрійським партнерам за внесок в ініціативу президента України Володимира Зеленського Grain From Ukraine.
“Це додаткові 2 млн євро на продовольчу безпеку, які є важливим кроком у підтримці країн, що потерпають від голоду”, — сказав він.
Міністр наголосив, що одним із пріоритетів Мінагрополітики є євроінтеграція та розповів про вже здійснені кроки на шляху до ЄС. Зокрема, сторони обговорили необхідність спільної роботи на рівні Єврокомісії для забезпечення безперешкодного експорту української агропродукції.
“Австрія залишається важливим торгівельним партнером України: у 2024 році двосторонній товарообіг продовольством та сільгосппродукцією склав $210 млн. Україна експортувала переважно кукурудзу, фруктові та овочеві соки, соєві боби, соняшникову олію, а також заморожені плоди й горіхи. Натомість з Австрії імпортували шоколад і какаовмісні вироби, готові соуси, корми для тварин, кукурудзу та мінеральні й газовані води”, — пояснив Коваль.
Міністр також запропонував розглянути механізм страхування аграрних торгівельних операцій між Україною та Австрією від військових ризиків.
Завершено будівництво логістичного центру Port.Lviv загальною площею 77 тис. кв. м, завершальна черга комплексу площею отримала сертифікат про ввод в експлуатацію у лютому 2025 року, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі девелопера та керуючої компанії проєкту Alterra Group.
Оціночна ринкова вартість комплексу усіх будівель складає близько $65 млн. На території поєднані складські, виробничі, торгівельні та офісні приміщення. Приміщення варіюються за розмірами від 60 до 16,5 тис. кв. м, з висотою стель від 3 до 12 м. Станом на лютий 2025 року, рівень вакантності приміщень складає менш ніж 1%.
На території розташовані понад 80 компаній з різних галузей, створено понад 1 тис. робочих місць. Зокрема, резидентами Port.Lviv є дистриб’ютор автозапчастин “ОМЕГА”, сортувальний центр міжнародних відправлень Meest International, виробники натуральної арахісової пасти “ТОМ”, керамічної плитки Golden Tile, автоскла TSG та інші бізнеси, які співпрацюють та підсилюють один одного.
Безпеку логістичного комплексу забезпечують системи відеоспостереження та контролю доступу для транспорту й людей. Комплекс оснащений спринклерними системами пожежогасіння, автоматизованим управлінням комунікаціями та резервним енергопостачанням. У період відключень електроенергії система генераторів забезпечує безперервну роботу.
ТОВ Alterra Group створено у 2016 році, статутний фонд 5 млн грн, кінцевий бенефіціар Дмитро Ковальчук. У портфелі компанії дев’яти проєктів, у яких 107 868 кв. м вже введено в експлуатацію, та 108 900 кв. м будуть готові у 2025 році. Згідно опендатабот, дохід компанії за 2024 рік склав 236 млн 969,7 тис. грн, що вдвічі вище результатів 2023 року, чистий збиток – 699,3 тис грн, що у 1,7 рази менше збитку за 2023 рік.
Україна маємо понад 126 млрд грн на казначейському рахунку станом на 3 березня, а також $40,3 млрд золотовалютних резервів, повідомив прем’єр України Денис Шмигаль.
“На казначейському рахунку, в тому числі, це валютні кошти. Фактично виконання бюджету за перших два місяці плюс понад 2 млрд грн, тобто ми наповнюємо наш бюджет і за січень, і за лютий, і митниці, і податкова виконали план”, – сказав він на брифінгу в Києві у вівторок.
Шмигаль уточнив, що доповів цю інформацію про достатність фінансових ресурсів та можливість фінансування дефіциту держбюджету $38 млрд у 2025 році на ставці Верховного головнокомандувача.
Він нагадав, що Україна днями пройшла сьомий перегляд програми МВФ та отримає транш в $0,4 млрд, який був зменшений з попередньо домовлених $0,9 млрд якраз у зв’язку із наявністю наразі достатніх ресурсів та бажанням отримати ці гроші пізніше.
“Навколо програми МВФ фактично сконцентровані всі інші інструменти: Ukraine Facility від Євросоюзу, за яким ми отримаємо цього року EUR12,5 млрд. Також навколо цієї програми фактично замкнена інфраструктура кредиту ERA $50 млрд (доходи від заморожених активів РФ – ІФ-У): Європа у вигляді макрофіну дасть нам EUR18 млрд цього року”, – сказав прем’єр.
Він додав, що підписана за участі президента угода 1 березня з Великою Британією принесе ще понад $3 млрд.
“У нас також попереду Японія і Канада з їхніми внесками в програмі ERA. Ми також працюємо зі Світовим банком, з ЄБРР, з іншими фінансовими партнерами, з іншими країнами. Це і “нордіки”, Балтійські країни, європейські країни, які також менші внески, але від 100 до 300 до 500 мільйонів євро-доларів цього року ми будемо отримувати від інших партнерів. Все це сумарно складає в сумі якраз ось цей дефіцит бюджету, який ми маємо”, – пояснив Шмигаль.
Україна впродовж останніх п`яти років отримала доступ до 91 нового ринку збуту, повідомив під час публічного звіту за підсумками роботи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у 2024 році голова відомства Сергій Ткачук.
Він зауважив, що у 2020 році відбулося певне падіння зниження темпів відкриття нових ринків для української агропродукції. Так, із початку пандемії коронавірусу українська агропродукція змогла потрапити тільки на 13 нових ринків, тоді як 2019 році цей показник становив 32 нових ринки.
Серед негативних факторів, що позначаються на розширенні географії збуту агропродукції, він також назвав війни, яка водночас дозволила започаткувати новий вид системи контролю за якістю продукції – проведення онлайн-аудитів. Проте не всі держави згодні їх застосовувати, зокрема, Молдова не погоджується працювати за таким принципом.
Ткачук підкреслив, що уряд у 2024 році планував відкрити 14 нових ринків, проте пощастило збільшити цей показник до 16 нових ринків. Ідеться про доступ українського меду до ринку Китаю, м’яса птиці до Бахрейну, яєчних продуктів до Канади, борошні та кормів до Ізраїлю.
“Загалом Україна на сьогодні має право доступу на експорт аграрної продукції за 364 торговельними напрямками”, – додав голова Держпродспоживслужби.
Він повідомив, що 2025 року Україна сподівається відкрити ринок Китаю для українського гороху і водних продуктів дикого вилову, кормів для домашніх тварин, м’яса птиці та борошна. Український уряд також веде переговори щодо відкриття ринку Великобританії для української яловичини.
