Основна мета реформування напрямку «Ремонт і виробництво» в АТ «Укрзалізниця» — оптимізувати бізнес, підвищити його ефективність і вивести на прибутковість, заявив член правління компанії, керівник напрямку Євген Шрамко в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, трансформація передбачає консолідацію активів, залучення міжнародних партнерів і реалізацію проєктів на базі надлишкових потужностей через оренду, ДПП або перепрофілювання.
«Де є потенціал — будемо посилювати, де потрібно — прибирати зайве. Ми повинні знайти оптимальний масштаб і забезпечити довгострокову ефективність», — підкреслив Шрамко.
Україна в 2024 році поставила на зовнішні ринки 85,8 тис. т меду і посіла 3-е місце в світі за обсягом експорту, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ). За даними асоціації, топ-5 світових експортерів за обсягом у 2024 році виглядав так: Китай — 169,6 тис. т; Індія — 94,8 тис. т; Україна — 85,8 тис. т; Аргентина — 78,1 тис. т; В’єтнам — 48,2 тис. т.
Єврокомісія (Trade Data Monitor, попередні дані за січень-червень 2024 р.) також фіксує Китай, Індію, Україну та Аргентину серед головних експортерів меду за тоннажем.
Топ-20 експортерів за вартістю поставок у 2024 році (HS 0409)
(у дужках — частка у світовому експорті; методологія — вартість FOB)
1) Китай — $264,9 млн (11,5%);
2) Нова Зеландія — $250,7 млн (10,9%);
3) Індія — $182,6 млн (7,9%);
4) Аргентина — $170,3 млн (7,4%); 5
5) Україна — $166,9 млн (7,2%);
6) Німеччина — $110,3 млн;
7) Іспанія — $103,2 млн;
8) Бразилія — $100,6 млн;
9) Угорщина — $85,3 млн;
10) Бельгія — $79,7 млн;
11) В’єтнам — $68,5 млн;
12) Мексика — $47,5 млн;
13) Канада — $45,2 млн;
14) Австралія — $45,0 млн;
15) Румунія — $40,6 млн;
16) Болгарія — $38,0 млн;
17) Польща — $37,6 млн;
18) Туреччина — $32,6 млн;
19) Нідерланди — $31,3 млн;
20) Греція — $28,6 млн.
Ранжування за вартістю та обсягом різниться (наприклад, Нова Зеландія — висока за вартістю через дорогі сорти, але не в топі за тоннажем). Дані за вартістю — за World’s Top Exports (на базі UN/ITC Trade Map) за 2024 р.; дані за обсягом топ-5 — за УКАБ/Trade Data Monitor.
Куди продає Україна
Найбільші покупці українського меду в 2024 р.: Німеччина — 18,9 тис. т; США — 12,1 тис. т; Польща — 9,7 тис. т; Франція — 9,6 тис. т; Бельгія — 7,1 тис. т. Також поставки йшли до Туреччини, Великої Британії, Японії, Швейцарії, Канади, Катару, Йорданії та ін. (УКАБ).
З 2025 року ЄС знову застосовує квоти на безмитний імпорт українського меду. В УКАБ зазначають, що нові обсяги вищі за попередні і підтримують конкурентоспроможність, але не покривають весь експортний потенціал галузі.
З 1 березня 2026 року в Грузії почне діяти нова система: іноземним працівникам і самозайнятим особам буде потрібно офіційний дозвіл на роботу.
Раніше країна не мала повноцінного режиму work permit і в більшості випадків дозволяла іноземцям працювати без окремого дозволу, зазначають профільні джерела.
За даними ділової преси, для вже зайнятих у Грузії іноземців передбачено перехідний період: отримати дозвіл потрібно до 1 січня 2027 року; за порушення передбачені штрафи як для працівника, так і для роботодавця (при повторних випадках санкції зростають).
Мета реформи — навести порядок на ринку праці, припинити роботу за туристичними візами та наблизити регулювання до міжнародної практики. Додатково повідомляється, що деталі процедури (категорії, винятки, переліки документів) будуть конкретизовані підзаконними актами уряду.
У 2024 році до Грузії в’їхали 135,8 тис. іммігрантів (-34% р/р), виїхали 121,4 тис. емігрантів; 48,2% іммігрантів — громадяни Грузії, решта — іноземці. Серед іноземних громадян у топі — Росія, Україна, Туреччина, Індія, Азербайджан.
Офіційно: у 2022 році 62,3 тис. росіян зареєстровані як іммігранти (тобто залишилися жити в країні). У 2023-му серед іммігрантів було 52,6 тис. громадян РФ.
За повідомленнями ЗМІ та аналітичних центрів, у 2025 році в країні проживає близько 100 тис. росіян (оцінка коливається в широкому діапазоні, з урахуванням відтоку в 2023 році). При цьому тільки близько 20% з них мають статус «податкового резидента»/офіційного резидента, вказує Нацбанк Грузії.
За даними ООН: з початку повномасштабної війни через Грузію пройшло ≈245 тис. українців; близько 26,6 тис. проживають в країні на даний момент (оцінка на весну 2025 року).
Серед найбільших джерел міграції в 2023 році — Туреччина (≈8,6 тис. іммігрантів), Індія (≈8,4 тис.), Білорусь (≈3,6 тис.); Україна в 2023-му дала ≈7,5 тис. іммігрантів. Ці цифри показують саме річний приплив, а не «запас» постійно проживаючих.
Реформа ринку праці доповнює більш ранні зміни в міграційному регулюванні (наприклад, підвищення мінімальної вартості нерухомості для «ВНЖ за покупку» з $100 тис. до $150 тис. з 1 березня 2026 року).
Експерти очікують, що уніфікація правил зайнятості підвищить прозорість найму іноземців і знизить сіру зайнятість, але посилить адміністративне навантаження на бізнес у період адаптації.
https://t.me/relocationrs/1390
Армія оборони Ізраїлю (АОІ) та Служба безпеки країни заявили про нанесення точкового удару по керівному складу руху ХАМАС в столиці Катару, Досі. У заяві зазначається, що ліквідовані фігури протягом багатьох років координували діяльність організації і були відповідальні за напад 7 жовтня 2023 року. МЗС Катару підтвердило факт удару і назвало його «боягузливим нападом», підкресливши, що атака сталася в житлових кварталах і становить загрозу безпеці громадян країни.
Інцидент може стати переломним моментом у регіональній динаміці:
Відносини Ізраїль – Катар. Доха традиційно виступала посередником між Ізраїлем і ХАМАС, а також відігравала ключову роль у гуманітарних переговорах. Прямий удар по території Катару здатний заморозити ці канали і призвести до посилення напруженості.
Позиція США. Катар — стратегічний союзник Вашингтона, на території країни розміщена одна з найбільших американських військових баз на Близькому Сході (Аль-Удейд). Реакція США стане визначальною: баланс між підтримкою Ізраїлю і збереженням відносин з Дохою вимагатиме від Білого дому тонкої дипломатичної лінії.
Регіональна ескалація. Засудження удару вже пролунало від МЗС Катару. Аналітики не виключають консолідації низки арабських країн проти Ізраїлю в дипломатичному полі, що може ускладнити плани США щодо створення нових альянсів безпеки в регіоні.
Економічний аспект: ринок нафти
Катар — найбільший світовий експортер скрапленого природного газу (СПГ) і помітний гравець на ринку нафти. Будь-яке погіршення безпеки в країні або ризик втягнення Катару в прямий конфлікт моментально сприймається ринком як сигнал про потенційні перебої поставок.
Реакція цін. Традиційно ескалація на Близькому Сході призводить до зростання цін на нафту через премію за ризик. Навіть за відсутності фізичних перебоїв трейдери закладають у ціну ймовірність розширення конфлікту.
Довгострокові перспективи. Якщо дипломатична ізоляція Катару посилиться, це може змінити маршрути поставок СПГ до Європи та Азії, зміцнивши позиції інших постачальників (наприклад, США або Австралії).
Удар Ізраїлю по верхівці ХАМАС в Катарі відкриває новий рівень конфронтації, який може мати далекосяжні наслідки. Крім військової та політичної складової, інцидент здатний вплинути на глобальну енергетику, посиливши волатильність нафтових і газових ринків. У короткостроковій перспективі можна очікувати зростання цін на нафту за рахунок «премії ризику», а в середньостроковій — перебудови дипломатичних і торговельних альянсів у регіоні.
Український соняшниковий шрот на європейському ринку вперше за тривалий час поступився аргентинському, а поставки ріпакового шроту на рекордно низькому за п’ять сезонів рівні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Агентство навело дані Європейської Комісії, згідно з якими в липні-серпні (2025-2026 МР для ЄС) Євросоюз імпортував 118 тис. тонн аргентинського соняшникового шроту, що становить 49% у загальному імпорті даного продукту, тоді як частка українського шроту становить 40%, або 96 тис. тонн.
За даними української статистики, в липні експорт українського соняшникового шроту до ЄС скоротився вдвічі, склавши трохи більш ніж 50 тис. тонн, а в серпні, за попередньою оцінкою АПК-Інформ, до ЄС було експортовано найменший обсяг даного продукту з жовтня 2021 року – всього лише близько 20-25 тис. тонн.
Аналітики нагадали, що в сезоні-2024/25 український соняшниковий шрот становив 62% в загальному імпорті даного продукту, тоді як аргентинський – 29%.
“Скорочення поставок у липні-серпні поточного року зумовлене зниженням переробки соняшнику українськими заводами влітку та відповідно меншою пропозицією шроту. При цьому сезонно висока пропозиція ріпакового шроту на європейському ринку стала додатковим обмежуючим чинником”, – пояснили експерти.
Наразі, акцентували аналітики, поставки українського ріпакового шроту до ЄС знаходяться на найнижчому рівні за більш ніж 5 сезонів (без урахування 22/23 МР), що зумовлено зміщенням термінів збирання ріпаку в Україні, низьким продажем олійної культури аграріями та дуже низькою її переробкою в липні.
Так, за даними Єврокомісії, за перші два місяці сезону-2025/26 ЄС закупив усього лише 1,6 тис. тонн ріпакового шроту з України, або 1,3% від загального обсягу імпорту. Наразі в імпорті Євросоюзу переважає канадський ріпаковий шрот з часткою 84%. Минулого сезону в цей же період ЄС імпортували переважно український продукт, його частка в імпорті становила 82%, констатували в “АПК-Інформ”.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні 2025 року збільшили виробництво чавуну на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,109 млн тонн.
За даними “Укрметалургпрому”, у серпні випуск чавуну становив 747,5 тис. тонн, тоді як у липні – 621,1 тис. тонн.
Для порівняння, у 2024 році в Україні було вироблено 7,090 млн тонн чавуну (+18,1%), у 2023 році – 6,003 млн тонн (-6,1%), у 2022 році – 6,391 млн тонн (-69,8% до довоєнного 2021 року).
