Економіка – Сторінка 29 – Ukraine open for business

В ООН зафіксували історичний мінімум народжуваності: дорого обходиться мати дітей

За даними нового звіту Фонду ООН у сфері народонаселення (UNFPA) «The real fertility crisis», світові показники народжуваності досягли абсолютного мінімуму, що підтверджує глобальну тенденцію до демографічного спаду.

Основні висновки дослідження

Середній рівень народжуваності з 1950 року знизився з 5 до приблизно 2,2–2,3 дитини на жінку.

У більш ніж половині країн, включаючи США, Німеччину, Індію, Бразилію, кількість дітей у середньому нижча за рівень заміщення в 2,1–2,2.

Кожен п’ятий дорослий у 14 країнах, де проводилося опитування (США, Індія, Бразилія, Німеччина та ін.), заявив, що не може мати стільки дітей, скільки хотів би, насамперед через високу вартість життя та фінансові проблеми.

Аналіз показує: проблема не в відсутності бажання завести дітей, а в відсутності можливостей — нестачі соціальної та фінансової підтримки.

«Світ вступив у фазу масштабного спаду народжуваності… Багато хто відчуває, що не може створити сім’ю, яку хоче, і це дійсно криза», — заявила виконавчий директор Фонду Наталія Канем.

Демографічна нестабільність — зниження населення і зростання частки літніх людей загрожують економіці та соціальній структурі країн. Втрата молодих громадян — молоді сім’ї відкладають народження або зовсім відмовляються від дітей, що знижує споживання і національне багатство. Географічна неоднорідність — поки населення Європи і Японії скорочується, зростання відбувається переважно в Африці, Азії та Латинській Америці.

Доповідь UNFPA однозначно вказує: народжуваність знижується не через відсутність бажання завести дітей, а через відсутність належної підтримки від держав. Без заходів ПРОГРАМНОЇ допомоги в соціальній та економічній сферах світові суспільства ризикують зіткнутися з демографічно збіднілими майбутніми поколіннями.

UNFPA, ДІТИ, народжуваність, ООН

Огляд-прогноз курсу гривні щодо ключових валют від аналітиків КИТ Group

Випуск № 1 – червень 2025 року

Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.

Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України

Перша половина червня 2025 року засвідчила продовження тренда відносної стабільності на валютному ринку України за відсутності різких шоків, значущих змін чи неочікуваних курсових стрибків. При цьому ринок перебуває в режимі настороженого очікування як з боку споживачів, так і з боку операторів.

Курс долара США зберігається в контрольованому діапазоні, демонструючи мінімальні зміни в межах так званої плаваючої стабільності. Це стало можливим завдяки системному впливу ключових чинників: високим валютним резервам, стриманому попиту з боку населення, помірній діловій активності та прогнозованим обсягам валютної пропозиції.

Євро ж у червні продовжив хвилеподібну динаміку, з тенденцією до повернення в зону зростання після незначної корекції в травні. Висока чутливість до глобального контексту, структурний попит на євровалюту під час бізнес-операцій, а також активізація обговорень в Європі щодо підвищення ролі євро в глобальному вимірі як противаги долару — все це утримує пару EUR/UAH у зоні підвищеної волатильності, а також примушує стежити за співвідношенням у парі EUR/USD.

Глобальний контекст

Першим значущим сигналом червня стало зниження Європейським центральним банком базової процентної ставки на 25 б. п. — перше послаблення з часів жорсткого антиінфляційного циклу. Рішення мало очікуваний характер, тому було вже частково закладене в ціни, що й пояснює відсутність негайного ефекту на курс євро.

Водночас цей крок може відкрити потенційний цикл зниження ставок у ЄС, що може позначитися на позиціях євро в довшій перспективі, особливо якщо ФРС США залишатиметься більш консервативною. Це може створити різницю прибутковості на користь долара, що потенційно зменшить привабливість євро для інвесторів і може тиснути на його курс у парі з доларом. У такому сценарії євро ризикує втратити частину здобутих позицій у довшій перспективі.

Водночас у США ключова ставка ФРС залишається без змін, а сама установа не дає чітких сигналів щодо зниження до кінця літа. Ринок сприймає це як ознаку внутрішньої невизначеності. Ускладнює прогнозування так званий персональний фактор Дональда Трампа, який часто робить суперечливі заяви або дії якого наражаються на судовий спротив, хоча вже зараз очевидний загальний фарватер його політичного підходу, що є джерелом нових ризикових очікувань: консервація протекціоністського курсу, ослаблення інституційної незалежності ФРС, радикальні фінансові ініціативи — всі перелічені фактори, включаючи внутрішній соціально-політичний спротив у США політиці нового президента, підживлюють довгостроковий тренд на поступову корозію безумовної довіри до долара.

Таким чином, попри відсутність миттєвих наслідків, позиційна боротьба між двома ключовими валютами світу — доларом і євро — входить у нову фазу стратегічного перегляду.

Внутрішній контекст

Національний банк України продовжив поступову валютну лібералізацію, розширивши перелік дозволених операцій для банків і бізнесу. Це є свідченням стабілізації внутрішнього валютного ринку, однак реальний ефект від цих змін буде оцінюватися не лише за обсягами репатрійованих доходів, але й за реакцією потенційних інвесторів — чи вважатимуть вони такі зміни сигналом до повернення капіталів в Україну.

З іншого боку, упорядкування операцій з валютними ОВДП, які дозволяли бізнесу обходити обмеження НБУ на придбання валюти, є яскравим свідченням прагнення національного регулятора зберігати контроль за операціями з валютою та прикривати шпарини її квазілегального перетікання різними каналами.

Ключовим чинником довгострокової невизначеності залишається структура й обсяги міжнародної підтримки на 2026 рік. Відсутність гарантій довгострокового міжнародного фінансування та нечітке виконання Україною взятих на себе зобов’язань або їхня спірна ефективність можуть створити небезпечний мікс із фіскальних ризиків і чинити тиск на курсові очікування. Ринок і гравці, природно, починають враховувати ці фактори у своїх сценаріях.

Це може знайти своє відображення не лише у валютних прогнозах, але й в розрахунку цін імпортерів і виробників з урахуванням подальшої девальвації гривні та в прагненні населення і бізнесу до накопичення валюти, що матиме широкий спектр довгострокових наслідків для стабільності національної валюти та макроекономічних індикаторів.

Загалом ситуація на валютному ринку залишається спокійною, проте зростає роль прогнозних чинників — насамперед глобальних політичних ризиків і довгострокових очікувань щодо фінансової підтримки. Український ринок дедалі більше живе у форматі стратегічного балансування між поточною стабільністю та майбутньою невизначеністю.

Курс долара США: динаміка й аналіз

У червні курс долара до гривні зберігає стабільність із невеликою низхідною динамікою. Упродовж останніх 30 днів середній курс продажу долара в банках утримувався на рівні 41,75–41,78 грн/$. Курс купівлі коливався неподалік відміток 41,15–41,22 грн/$, а офіційний курс НБУ — біля позначок 41,50–41,55 грн/$.

Протягом останнього тижня відбулося незначне зниження всіх трьох ключових показників: офіційний курс повернувся до рівня 41,447 грн/$, курс купівлі — до 41,16 грн/$, продажу — до 41,70 грн/$.

Основний акцент — спостереження за спредами: курс продажу майже весь останній час «притиснутий» до офіційного курсу НБУ, а от курс купівлі демонструє більше відхилення від нього і рухається нижче. Це свідчить про збереження стабільного попиту з боку населення та бізнесу на готівкову валюту, з одночасним небажанням операторів скуповувати долар дорожче. Це свідчення того, що оператори валютного ринку не очікують зростання курсу поза межі звичних невеликих коливань і не закладають у ціни долара ризикову або ажіотажну премію. Така поведінка ринку сигналізує про спокій і рівновагу, помірну ліквідність і відсутність факторів психологічного тиску.

Ключові фактори впливу:

Стриманий попит на готівкову валюту: традиційна літня сезонність, зниження ділової активності та податковий період частково знижують навантаження на курс.
Стабільна політика НБУ: курс НБУ коливається мінімально та зберігає статус релевантного орієнтира для ринку.
Відносна стабільність резервів і відсутність різких негативних сигналів щодо зовнішнього фінансування: зменшують спекулятивні очікування та є ефективним запобіжником від тиску на валютний ринок психологічними факторами й ажіотажним попитом.

Прогноз:

Короткостроково (2–4 тижні): очікується утримання курсу долара в діапазоні 41,10–41,80 грн/$, без сильних розривів у спредах.
Середньостроково (2–4 місяці): імовірне повернення в межі 42,00–42,50 грн/$ у разі активізації імпорту, зростання витрат бюджету або пришвидшення інфляції.
Довгостроково (6+ місяців): базовий сценарій — плавна девальвація гривні до 43,00–45,00 грн/$ на фоні можливої нестачі зовнішнього фінансування у 2026 році та тиску на бюджет.

Курс євро: динаміка й аналіз

У червні курс євро до гривні продовжив чітко виражену висхідну траєкторію, зберігаючи статус найбільш волатильної валютної пари на українському ринку. За останні 30 календарних днів євро стабільно зростав: середній курс продажу в банках піднявся з рівня 46,90 грн до 48,20–48,30 грн/євро станом на середину червня. Найбільш різкий рух відбувся між 12 і 13 червня, коли ринковий курс продажу стрибнув одразу на понад 50 копійок і наступного дня його «догнав» офіційний курс НБУ. Це явище свідчить про синхронізацію ринку та регулятора не лише в очікуваннях щодо подальшого зміцнення євро, але й у встановленні цін на ринку й офіційного курсового індикатора.

Водночас курс купівлі євро операторами валютного ринку демонстрував більш плавну динаміку та не повторив темпи зростання курсу продажу. Як наслідок — помітне розширення спреду між купівлею та продажем: з 60–70 копійок до понад 1 грн. Такий розрив є індикатором підвищеної нервозності операторів ринку: фінансові установи за умов волатильності намагаються захистити себе від курсових ризиків, закладаючи додаткову маржу як індикатор очікуваної нестабільності.

Прогноз:

• Короткостроково (2–4 тижні): високі шанси на консолідацію в межах 47,80–48,50 грн/євро із ситуативними коливаннями залежно від дій НБУ, зовнішніх новин і настроїв на ринку.

• Середньостроково (2–4 місяці): у разі відсутності зовнішніх шоків євро має потенціал зростання до 49,00–49,50 грн/євро, особливо з огляду на структурний попит в Україні, перехід багатьох контрактів на євровалюту та фокус населення на новому ельдорадо, що може принести курсову премію та виправдати очікування стосовно довгострокового зростання заощаджень.

• Довгостроково (6+ місяців): євро зберігає потенціал до подальшого укріплення, особливо в контексті глобальної перебудови валютних пріоритетів і внутрішньої переорієнтації українського бізнесу. Однак волатильність залишатиметься високою, тож частку цієї валюти в портфелях рекомендується постійно контролювати. З огляду на комбінацію багатьох факторів невизначеності ми не оприлюднюємо довгострокового прогнозу щодо курсу євро.

Рекомендації для бізнесу й інвесторів

Перша половина червня демонструє збереження стабільності на валютному ринку в сегменті долара та повернення хвилеподібної динаміки пари євро/гривня. Усе це відбувається на тлі поступової валютної лібералізації в Україні та нової фази глобального перетягування інвесторської довіри між доларом і євро. У такому середовищі валютна стратегія має зберігати гнучкість, адаптивність і повинна бути розрахованою за кількома різними сценаріями розвитку подій.

Ліквідність — передусім. Усі валютні активи варто тримати в інструментах із можливістю швидкого реагування. Строкові депозити, облігації без можливості дострокового виходу чи прив’язка до однієї валюти — потенційні пастки. Найближчими місяцями варто фокусуватись не на дохідності, а на збереженні можливості для оперативного маневру.

Євро — стрімке зростання змінилось на обережну турбулентність. Після відчутного стрибка в червні ринок уже врахував значну частину новин і значущих для єврозони подій. Якщо потрібно переформатувати частку цієї валюти у портфелі — краще це робити поступово, коли звужуються спреди.

Долар — все ще важливий елемент захисту. Поточна стабільність не означає, що долар втратив свої функції та принади. Навпаки, у середньо- та довгостроковому горизонті його варто тримати в портфелі: восени чи взимку ймовірний девальваційний тренд для гривні, який винагородить терплячих тримачів долара з міцними нервами.

Спреди — головний маркер для рішень. Якщо в парі USD/UAH спреди стабільні, то в EUR/UAH — вони знову розширюються. Це свідчить про повернення нервозності та невизначеності: коли оператори закладають у курс додаткову маржу, це сигнал не поспішати. Коли спред стискається — це час для аналізу щодо входу.

Фіксовані валютні орієнтири — під забороною. Курсова передбачуваність останніх тижнів — не основа для шаблонних дій чи надмірного оптимізму. Продовжуйте працювати із 3–4 сценаріями руху курсу та тестуйте, як працюватиме ваша структура активів за умови кожного з них.

Гривня — не тримайте більше, ніж треба. Вона поки стабільна, але надмірне накопичення гривневих коштів створює ризики. Гривневу масу понад операційний запас варто перекладати у будь-яку із надійних валют або прив’язані до них інструменти.

Валютна лібералізація — радше сигнал, ніж інструкція до дій. Сигнали НБУ про пом’якшення обмежень важливі, але поки що це більше символічний крок. Реальний ефект буде помітний ближче до осені. Інвесторам і бізнесу варто не лише стежити за кроками з лібералізації, але й пам’ятати про можливість зворотних дій регулятора, якщо курсовий сценарій змусить його повернутися до обмежень. Можливо, слід подумати про вихід у найменш залежні від дій держави валютні інструменти — готівку чи стейблкоїни на основі надійних валют.

Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.

Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.

Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.

ДОВІДКА

KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.

Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.

Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.

ВАЛЮТА, кит_груп, обмінний_курс

Антимонопольний комітет України дозволив групі «Ковальська» купити один з корпусів в UNIT.City

Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл кіпрській Cliff Capital Growth Aif V.C.I.C. Ltd, пов’язаній з групою «Ковальська», на придбання контролю над ТОВ «Юніт В04». Відповідне рішення було прийнято комітетом 12 червня.

«Компанія дійсно отримала дозвіл АМКУ на придбання частки в «Юніт В04» з метою встановлення повного корпоративного контролю над об’єктом – відповідно до попередніх домовленостей з партнерами», – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі групи в п’ятницю.

Подібна угода вже була реалізована на початку 2025 року, коли «Ковальська» отримала 100% контроль над об’єктом «Юніт В06», додали в групі. Будівництво зазначених об’єктів було завершено в 2023 і 2024 роках.

«Зараз тривають роботи з внутрішнього оздоблення приміщень», – додали в прес-службі.

Як повідомлялося, група “Ковальська” планувала вкласти $70 млн в будівництво п’яти бізнес-центрів в Unit.City – B01, B02, B03, B04, B06.

Управляючою інвестиційним фондом Cliff Capital Growth виступає компанія Guardo Assets Management, в управлінні якої також фонди Aksioma, A Realty, AC Real, Vingis.

Промислово-будівельна група «Ковальська» працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами «Бетон від Ковальської», «Авеню», Siltek. Підприємства «Ковальської» працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод з виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.

До групи також входить «Ковальська Нерухомість», яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. У її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.

KOVALSKA, UNIT.CITY, АМКУ

AGRO UKRAINE SUMMIT 2025: як пройшов міжнародний агросаміт у Києві?

Минулої п’ятниці, 6 червня, в Києві вже другий рік поспіль відбувся міжнародний аграрний форум Agro Ukraine Summit.

Аграрний сектор є рушійною силою економіки України, а саміт – важливою платформою для обміну думками, аналізу викликів та розробки стратегій підвищення продуктивності, сталого розвитку й міжнародної торгівлі агропродукцією з фокусом на європейську інтеграцію.

Цьогорічний саміт готувався як масштабна подія на українському ринку з широким залученням європейських партнерів, міжнародних організацій і компаній з метою не лише об’єднати всіх ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів, а й створити динамічну платформу для інклюзивного національного діалогу, співпраці й зростання.

Одним з ключових досягнень заходу стало те, що разом з компанією «ПроАгро Груп» до організації долучились провідні аграрні асоціації України, зокрема Українська зернова асоціація, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська Аграрна Рада, Українська аграрна конфедерація, галузеве об’єднання «Укрхарчопром», Українська бобово-соєва асоціація, Спілка молочних підприємств України, Всеукраїнський конгрес фермерів, а також видання Aggeek, Ukraine Facility Platform, Асоціація сонячної енергетики та Ukrainian-European Business Hub. Підготовка до настільки масштабного заходу дійсно вимагала залучення великої кількості профільних організацій, які на своєму прикладі показали, що об’єднані зусилля фахівців дають неабиякі результати.

Крім того, саміт пройшов за активного сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України – на заході були присутні та безпосередньо брали участь в обговореннях і дискусіях не лише міністр Віталій Коваль і його заступники, а й голови та спеціалісти провідних департаментів міністерства. А колишня виконувачка обов’язків міністра агрополітики, доктор аграрних наук Ольга Трофімцев не лише очолила програмний комітет саміту, але й стала його співведучою і модератором кількох дискусійних панелей.

Ніч на 6 червня в Україні вчергове була неспокійною через масовані атаки рашистів. Знову під обстрілом перебувала й столиця, а на ранок кияни та гості міста зіштовхнулися з серйозними логістичними проблемами, через які не всі учасники Agro Ukraine Summit змогли вчасно приїхати на його відкриття. Але переважна більшість згодом дісталася до КВЦ «Парковий», де проходив захід, і вже за годину на ньому було зареєстровано більше 2000 осіб – це стало рекордною кількістю за відвідуваністю аграрних івентів в країні не лише за воєнні роки, але й за мирний час.

Саміт розпочався з виконання Гімну України – це наша неодмінна традиція, яка покликана засвідчити, хто ми є, яка країна в нашому серці й заради процвітання якої ми живемо, працюємо і воюємо. Далі хвилиною мовчання присутні вшанували загиблих у війні з російськими окупантами – ця данина їх пам’яті теж вже стала традицією.

З вітальним словом до учасників й гостей Agro Ukraine Summit звернувся директор «ПроАгро Груп» Олег Клименко. Офіційно саміт відкрила Ольга Трофімцева, підкресливши, що аграрна галузь є рушійною силою економіки України, а саміт – важливою платформою для обміну думками, аналізу викликів та розробки стратегій підвищення ефективності й сталого розвитку українського агро як гаранта продовольчої безпеки країни і світу.

З Брюсселя учасникам саміту побажав плідної роботи заступник генерального директора Генерального директорату з питань сільського господарства Європейської комісії П’єр Баску. Він наголосив на неухильній підтримці України урядом ЄС та готовності максимально сприяти українським агровиробникам на шляху до євроінтеграції.

Окрім головної конференції учасники саміту мали можливість відвідати ще 5 галузевих конференцій, які працювали впродовж всього дня:

конференція AgTech Forum
конференція «Футурологія або майбутнє зберігання зерна»
конференція «Ефективне тваринництво і птахівництво»
конференція «Тренди переробки в рослинництві»
конференція Solar Agro Conference

Через таку кількість конференцій ми не маємо змоги в одній публікації розповісти про кожну, інакше це був би ну зовсім вже довгий лонгрід. Узагальнюючи скажемо лише, що в рамках кожної конференції відбулося по 6-7 тематичних панелей, на яких загалом виступили понад 140 спікерів – кожний з них говорив про найважливіше у своїй царині, дискутував зі слухачами, відповідав на питання модераторів й учасників. Переглянути ж записи виступів всіх спікерів можна на офіційній сторінці Proagro Information Company на YouTube.

Проте на головній темі основної конференції Agro Ukraine Summit ми все ж зупинимось. Так вийшло ненавмисне, але саміт відбувся на другий день після завершення дії автономних торгових преференцій ЄС у торгівлі з Україною. При цьому агропродукція є одним з головних товарів українського експорту, а агроекспорт до ЄС завдяки тим самим преференціям, запровадженим Єврокомісією на початку повномасштабного вторгнення рф, останні роки складав більше половини загального експорту сільгосппродукції з України.

Чи є життя після АТМ, коли експорт в ЄС повернеться до довоєнних правил разом з їхніми митами й квотами на низку українських товарів? На це запитання відповідали міністр агрополітики Віталій Коваль і його перший заступник Тарас Висоцький, заступник міністра економіки України, торговий представник України Тарас Качка, радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олена Сотник, й вже згаданий представник Гендиректорату з питань сільського господарства ЄК П’єр Баску. Також з цього приводу висловилися виконавчий директор Міжнародної ради по зерну Арно Петі, генеральний секретар європейської асоціації агровиробників COCERAL Іліана Аксіотіадес президент УЗА Микола Горбачьов, керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький.

Частково заспокоїти пристрасті вдалося Віталію Ковалю, який повідомив, що робота за колишніми правилами торгівлі, вже охрещеними як 7/12, триватиме до кінця липня. До того часу мають завершитися переговори української делегації з представниками Єврокомісії, результатом яких мають стати оновлені правила торгівлі між Україною і ЄС в рамках угоди про асоціацію. Вони не будуть настільки ж ліберальними, як АТМ, але українська сторона наразі докладає усіх зусиль, щоб вони були максимально справедливими для України як для офіційного кандидата на членство в ЄС і як до країни, яка веде жорстоку війну, захищаючи у ній не лише себе, а й увесь східний фланг Євросоюзу.

Віталій Коваль у невеликому інтерв’ю на Agro Ukraine Summit також відповів й на кілька інших запитань, у тому числі й поставленими з-зали конференції. Так, один з учасників поцікавився, якою є найамбітніша мета міністра на 2025 рік. «Моя головна мета – провести Україну через точку неповернення від сировинної до агроіндустріальної держави й зустріти 1 січня 2026 року вже у мирній країні, в якій аграрії зробили для перемоги не менше, ніж усі інші», – відповів він.

На кожній конференції Agro Ukraine Summit, та й на кожній панелі були свої актуальні теми, свої цікаві питання й відповіді. Але найбільше їх, мабуть, було на виставці Agro Ukraine Expo, яка працювала в межах саміту і на якій було представлено більше 110 компаній зі своїми стендами, на яких вони наочно представити свої передові продукти й послуги для аграрної галузі, новітні технології й рішення.

Також на саміті працювали дві великі лаунж-зони зі зручними місцями для нетворкінгу. В окремі моменти здавалося, що їх заповнюваність навіть перевищує заповнюваність конференц-залів. Але це й зрозуміло, оскільки однією з головних цінностей і переваг подібних подій є можливість для учасників зустрітися, обмінятися бізнес-контактами та провести ділові переговори. Тому на Agro Ukraine Summit цим можливостям ми стараємося сприяти по-максимуму, у тому числі й невимушеною атмосферою, приємною живою музикою, смачним частуванням. Як зауважив один з гостей саміту: «Більше контактів – більше контрактів». Ми з цим цілком згодні, саме тому й стараємося.

Яскравим завершенням дня роботи саміту стали виступ Національного академічного оркестру народних інструментів України, який спричинив вибух емоцій через неймовірне звучання й унікальне поєднання традиційної української музики з найвідомішими хітами світової сцени, а також майже годинний концерт української співачки, переможниці «Євробачення-2016» Джамали.

Варто також відзначити, що цьогорічний Agro Ukraine Summit став для компанії-організатора «ПроАгро Груп» 200-ою ювілейною конференцією. А це означає, що з урахуванням понад 2000 учасників нинішнього саміту, загальна кількість людей, що відвідали заходи компанії за 20 років івент-діяльності досягла позначки в 50 тисяч осіб!

Щоб відзначити цю подію та віддячити всім учасникам на саміті «ПроАгро Груп» розіграла сертифікат на розміщення виставкового стенду на наступних заходах компанії. А ще 5 переможців розіграшу отримали абонемент на безкоштовне відвідування усіх конференцій впродовж наступних 20 років!

Після всіх урочистостей директор «ПроАгро Груп» анонсував проведення наступного року вже не Agro Ukraine Summit, а Agro Ukraine Week – кількаденної події, яка покликана стати не лише найбільшим агрозаходом в Україні, але й одним з провідних у всій Європі. До речі, цю ідею вже схвалило й підтримало Міністерство аграрної політики й продовольства. Тож підготовка уже розпочата!

Ну а на сам останок «ПроАгро Груп» висловлює свою щиру вдячність титульним партнерам цьогорічного Agro Ukraine Summit – компаніям AgriGo, GRECO group й VITAGRO, генеральним партнерам – компаніям ЕРІДОН й TOKMAK DIESEL, ексклюзивним партнерам – компаніям A.TOM й VOLTAGE, а також ще понад 100 компаніям-партнерам.

Також дякуємо всім медіа, які стали інформаційними партнерами Agro Ukraine Summit на чолі з генеральним медіапартнером – телеканалом «МИ – УКРАЇНА». Принагідно вітаємо усіх журналістів з їх професійним святом – Днем журналіста, який відзначався паралельно з проведенням саміту 6 червня.

Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.

AGRO UKRAINE SUMMIT 2025, агросаміт

Середній час прийняття рішення про купівлю квартири в Україні збільшився втричі – DIM

Середній час прийняття рішення про купівлю квартири в 2025 році збільшився до 67 днів, це більше ніж втричі порівняно з ситуацією довоєнного 2021 року (21 день), повідомила прес-служба девелоперської компанії DIM, посилаючись на внутрішню CRM-аналітику та аналіз ринку за останні чотири роки.

«Ми більше не маємо справу з емоційним попитом. Покупець 2025 року – це людина, яка рахує, сумнівається, порівнює, радиться і вибирає співвідношення емоцій і раціональних уподобань. Продаж став процесом прийняття рішення, а не тільки демонстрації переваг», – коментує молодший партнер DIM Арсеній Насиковський.

За даними компанії, кількість точок контакту перед покупкою зросла в 2,3 рази з 2021 року – з 5-6 разів до мінімум 13. Покупець сьогодні досліджує проект онлайн (вебсайт, діджитал-кейси, відеоогляди), мінімум один раз приходить у відділ продажів із супутником або родичем, деякий час стежить за динамікою будівництва і навіть звертається за юридичною перевіркою документів або просить шаблон договору для перегляду.

При цьому в 2021 році 62% угод відбувалися на стадії котловану або до 30% готовності об’єкта. У 2025 подібних кейсів буде трохи менше 18%. Зате 77% покупок – це об’єкти на стадії готовності понад 60% або з нещодавно завершеними будинками попередніх черг як демонстрація того, що девелопер продовжує будувати і робить це системно.

Що стосується сусідніх ринків, то цей показник в країнах Європи становить від 60 до 120 днів. Зокрема, в Іспанії середній цикл прийняття рішення про купівлю квартири становить 90-120 днів, у Німеччині – 75 днів, а в Польщі – близько 60.

«Ринок повинен пристосуватися до нової моделі поведінки. Якщо раніше це була гонитва за метрами і знижками, то сьогодні це перевірка на репутацію, документи і логіку забудови. Формується нова норма, яка цілком здатна змінити логіку і структуру ринку новобудов, – обдумана раціональна покупка з елементами фінансового планування», – резюмує Насиковський.

Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. В експлуатацію введено понад 3,6 тис. квартир, побудовано понад 356 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають шість проектів загальною площею понад 346 тис. кв. м.

Джерело: https://interfax.com.ua/

DIM

Пасажиропотік через кордон зріс до 590 тис. на тиждень

Пасажиропотік через український кордон на тижні з 7 по 13 червня з настанням літа, завершенням шкільного року та початком сезону відпусток зріс ще на 3% – до 590 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.

Згідно із ними, потік на виїзд збільшився з 311 тис. до 324 тис., тоді як на в’їзд – з 262 тис. до 266 тис.

Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла зі 125 тис. до 127 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами залишився на рівні 514.

Протягом тижня Держприкордонслужба інформувала про зростання пасажиропотоку через державний кордон України та формування через це черг.

“Найбільше навантаження спостерігається наприкінці тижня та у вихідні дні”, – зазначало відомство.

Як вказує Держприкордонслужба, опівдні у неділю на польському кордоні найбільша черга легкових авто була на пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 80 штук, тоді як в “Укгриніві” та “Шегинях” проходження кордону очікувало по 15 авто, в “Краківці” – 10.

На кордоні з Угорщиною черги по 20-25 машин були на всіх переходах – “Вилок”, “Лужанка”, “Тиса”, “Дзвінкове” та “Косино”.

На кордоні зі Словаччиною в ПП “Ужгород” проходження огляду очікувало 40 авто, в “Малому Березному” – 15.

На кордоні з Румунією чергу була на основному переході “Порубне” – 50 машин.

Сумарні показники перетину кордону людьми цього року вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхала 306 тис. та в’їхало 268 тис. людей, потік машин також був менший – 119 тис.

Минулого року з першого тижня червня розпочалося суттєве літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало п’ять тижнів поспіль.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.

За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 137 тис.

Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 травня 2025 року оцінювалась в 5,059 млн (на 17 квітня – 6,358 млн), а загалом у світі – у 5,620 млн (6,918 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

КОРДОН, ПАСАЖИРОПОТІК

Business news from Ukraine