Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ «Дочірня компанія Бауер Медікал ГМБХ» (Івано-Франківськ) на загальну суму 300 тис. грн за неправдиву інформацію на упаковках крему «Гепарин Dr. Bauer крем по 25 грамів в тубах».
Як повідомляє АМКУ, за висновками комітету, відомості про те, що цей крем є «противарикозним, протинабряковим і тонізуючим засобом», є неправдивими і вводять в оману. При цьому компанія не надала комітету належних доказів на підтвердження інформації про властивості косметичного засобу.
Водночас товариство визнало факт порушення, припинило його, а також здійснило відкликання та повернення відповідної продукції, що було враховано комітетом при розрахунку розміру штрафу.
АМКУ уточнює, що за порушення закону про захист від недобросовісної конкуренції компанія оштрафована на 100 тис. грн, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції – ще на 200 тис. грн.
ТОВ «Дочірня компанія Бауер Медікал ГМБХ» засноване в 2001 році, займається роздрібною торгівлею фармацевтичними та косметичними товарами. Кінцевий бенефіціар компанії Оксана Шевченко.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) знов мають намір скерувати на виплату дивідендів 60 млн 511,837 тис. грн з розрахунку 0,58 грн на одну акцію з прибутку за 2024 рік.
Відповідне питання внесено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 11 червня цього року в дистанційному режимі.
Згідно з проєктом рішеня, з якими ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна“, планується здійснити виплату дивідендів з частини чистого прибутку за підсумками 2024 року в розмірі 60 млн 511 тис. 836,74 грн з розрахунку 0,29 грн на одну акцію шляхом безпосередньої виплати акціонерам.
Строк виплати дивідендів – до 11 грудня 2025 року. Виплату здійснити безпосередньо на рахунки акціонерів.
Раніше акціонери “Стальканату” вносили це питання до порядку денного загальних зборів акціонерів, призначених на 10 березня 2025 року.
При цьому показники прибутку загалом за 2024 рік не наводяться.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасом у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними НДУ за четвертий квартал 2024 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій, Антона Михаленка – 23,7%, Марії Кондратюк – 23,1%. Раніше компанія повідомляла, що у фізособи Віталія Дубовича у власності 3,199998% її акцій.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” наразі становить 17,736 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.
Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) у 2024 році збільшило виручку на 55,56% – до 6,3 млрд грн.
Згідно з річним звітом, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, чистий прибуток підприємства зріс у 3,4 раза – до 2,77 млрд грн.
За результатами 2024 року вантажообіг шести морських портів в Чорноморську, Одесі, Південному, Рені, Ізмаїлі та Усть-Дунайську зріс на 57,1% у порівнянні з аналогічним показником 2023 року – до 97,3 млн тонн.
АМПУ управляє державними портами і низкою державних підприємств, реалізуючи мету щодо забезпечення функціонування та розвитку морських портів шляхом ефективного використання державного майна, реконструкції та будівництва об’єктів портової інфраструктури, забезпечення мореплавства.
Фінансування діяльності підприємства здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються ним відповідно до закону, плати за надання послуг, які підлягають державному регулюванню, орендної плати та інших незаборонених законодавством джерел.
З 1 червня 2025 року набирає чинності Угода про взаємне скасування віз між Узбекистаном і Китаєм.
Відповідно до Угоди, громадяни держав Сторін звільняються від візових вимог для в’їзду, виїзду або транзиту територіями обох держав на строк не більше 30 днів за кожне окреме перебування та загалом не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
При цьому строк кожного в’їзду та перебування на території держав Сторін не повинен перевищувати 30 днів.
Безвізовий режим не поширюється на трудову діяльність, навчання, медійну діяльність, а також інші види діяльності, що вимагають попереднього схвалення компетентних органів іншої Сторони.
Рада Європейського Союзу у вівторок, 27 травня, проведе слухання про позбавлення Угорщини права голосу в складі Ради, йдеться в порядку денному Ради з загальних питань Європейського Союзу. Це стане вже восьмим слуханням про порушення Угорщиною.
Процедура щодо можливого порушення Угорщиною статті 7 Договору про Європейський Союз була запущена ще в 2018 році. Тоді Європейський парламент висловив свою стурбованість ситуацією в Угорщині – зокрема, щодо функціонування конституційної та виборчої систем, незалежності судової влади та інших інститутів, прав суддів, корупції та конфлікту інтересів, конфіденційності та захисту даних, свободи слова, академічної свободи, свободи віросповідання, свободи об’єднань, права на рівне ставлення, прав осіб, що належать до меншин, включаючи ромів та євреїв, і захисту від ненависницьких висловлювань проти таких меншин, основних прав мігрантів, шукачів притулку та біженців, а також економічних і соціальних прав.
У квітні 2025 року компанія Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club та платформою SunFlower Sociology провела опитування щодо ставлення громадян України до країн Центральної Азії та Кавказу. Результати демонструють переважно нейтральне або помірно позитивне сприйняття регіону, з чіткими лідерами симпатій — Грузією та Казахстаном.
Грузія отримала найбільшу частку позитивних оцінок: 16,8% українців заявили про повністю позитивне ставлення, ще 37,0% — про здебільшого позитивне. Разом це формує баланс позитиву в 40%. Подібний рівень симпатій має Казахстан: 11,6% — повністю позитивне, 34,2% — здебільшого позитивне, з чистим балансом у 41,9%. На третій позиції — Азербайджан із сумарним позитивом 42,4%, хоча нейтральна оцінка там значно переважає — 45,4%.
На контрасті — країни Центральної Азії. В Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану домінують нейтральні відповіді: 63,4%, 64,3%, 66,4% і 61,3% відповідно. Усі вони мають баланс симпатії нижче 12%, а Туркменістан навіть демонструє нульову підтримку (–0,2%), переважно через низький рівень поінформованості.
Натомість до Вірменії позитивно ставляться 8,4% повністю та 29,9% здебільшого, що виводить її на четверте місце з балансом у 35,5%.
«Попри спільну радянську спадщину, українське суспільство дивиться на країни Центральної Азії здебільшого крізь призму обережності або байдужості. Водночас приклад Грузії і Казахстану демонструє, що тісні міждержавні зв’язки та позитивна інформаційна присутність можуть істотно впливати на громадську думку», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Таким чином, висновки дослідження свідчать: у регіоні з потенціалом до взаємодії з Україною ключовим фактором є не лише історична пам’ять, а й сучасна дипломатична та культурна активність.
