Саудівська Аравія в травні знизить ціни на всі сорти нафти для азіатських покупців на $2,3 за барель – максимально з жовтня 2022 року.
У результаті основний сорт, що поставляється в Азію, – Arab Light – подешевшає до мінімуму за 4 місяці. Він коштуватиме на $1,2 більше, ніж кошик нафти Оман/Дубай, йдеться в повідомленні держкомпанії Saudi Aramco. Ціни на всі сорти нафти для США будуть зменшені на $0,2 за барель, для покупців із Північно-Західної Європи та Середземномор’я – на $0,5 за барель.
Представники ХДС висловлюють стурбованість безпекою перебування золотого запасу ФРН на зберіганні у Федеральній резервній системі США, повідомляють Bild. Зокрема видання наводить думку депутата від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Марко Вандервіца, який, за інформацією Bild, ще 2012 року безуспішно намагався провести перевірку золотих запасів, намагаючись змусити Бундесбанк або взяти на себе активнішу роль зберігача, або репатріювати їх у Німеччину.
Депутат Європарламенту Маркус Фербер (ХДС), також закликав до більш ретельних перевірок німецького золота, що зберігається в США.
«Офіційні представники Бундесбанку повинні особисто перерахувати злитки і задокументувати свої результати», – цитує його слова Bild.
Німеччина володіє другим за величиною золотим запасом у світі, і зберігає 37% з них – близько 1236 метричних тонн на суму 113 мільярдів євро – у сховищах Федеральної резервної системи Нью-Йорка. Ці запаси дорогоцінного металу гарантують, що в разі потреби Бундесбанк матиме доступ до того, що він зможе обміняти на долари США (або будь-яку іншу тверду валюту).
Занепокоєння німецьких політиків викликає як тарифна політика Трампа, так і спроби розширити межі своїх повноважень і стати над судовою системою США.
Президент Бундесбанку Йоахім Нагель у лютому переконував Bild: «Ми не маємо (…) жодних сумнівів, що в особі ФРС Нью-Йорка ми маємо надійного партнера для зберігання наших золотовалютних резервів».
Видання звертає увагу, що занепокоєння долею золота посилив «не хто інший, як мільярдер і високопоставлений представник адміністрації Трампа Ілон Маск, який закликав до перевірки власних золотовалютних резервів США».
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче проти січня-березня минулого року (1 млн 813,973 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
У пресрелізі наголошується, що протягом кварталу група експлуатувала дві лінії огрудкування (з чотирьох) на додаток до виробництва комерційного концентрату, однак, через нещодавно оголошене призупинення відшкодування ПДВ, діяльність скоротилася до однієї лінії.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що у першому кварталі 2025 року загальне комерційне виробництво було найвищим квартальним показником з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Це пов’язано зі збільшенням виробництва високоякісних концентратів, які продаються клієнтам в Азії, у поєднанні зі стабільним виробництвом виробництвом продукції преміум-класу. Ми
“Збільшення виробництва, однак, не призвело до покращення доходів через стабільно високі витрати на виробництво, зокрема імпортну е/е та погіршення премій і цін на залізорудні окатки. Середовище, в якому ми працюємо, стає дедалі складнішим. У березні українські податкові органи повідомили про своє рішення призупинити відшкодування ПДВ за січень 2025 року нашим двом основним операційним дочірнім компаніям – ПГЗК та ЄГЗК – на загальну суму 512,9 млн грн (приблизно $12,5 млн). Це призупинення відшкодування ПДВ, яке є значним, призвело до зниження доступної ліквідності для фінансування операцій. Це змусило нас негайно скоротити нашу діяльність до однієї лінії виробництва окатишів і запровадити значні заходи щодо скорочення витрат у всьому бізнесі, що вплинуло на робочу силу, видобуток і переробку, ремонт і технічне обслуговування, капітальні витрати, гуманітарне та соціальне фінансування”, – підкреслив Дженовезе.
За його словами, це матиме ширший вплив на економічну та соціальну структуру 50-тисячного міста Горішні Плавні, де компанія є основним роботодавцем, та Полтавської області і 3000 малих і місцевих підприємств, які залежать від Ferrexpo. Також матиме вплив на національну економіку через зниження податків і зборів, платежів постачальникам, зокрема енергопостачальникам, УЗ та портам.
“Ми продовжуємо звертатися до уряду України та інших зацікавлених сторін щодо відновлення повернення коштів ПДВ, щоб ми могли підтримувати наш бізнес на вищих операційних рівнях, підтримувати нашу робочу силу та цілісність наших операцій”, – наголосив топ-менеджер.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. В четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 р. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Пасажиропотік на в’їзд через український кордон в п’ятий тиждень весни з 29 березня по 4 квітня із завершенням шкільних канікул виріс на 11,4% – з 237 тис. до 264 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд навпаки зменшився на 11,8% – з 254 тис. до 237 тис.
Таким чином чистий притік в Україну за цей тиждень склав 40 тис. та повністю перекрив чистий відтік за два попередніх тижня, який склав 33 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зменшилася зі 124 тис. до 122 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки виріс з 546 до 625.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї неділі станом на 6:00 черги були відсутні на всіх пунктах пропуску на західному кордоні України.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього тижня 2025 року трохи вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 232 тис. та в’їхало 252 тис. людей, потік машин становив 117 тис. Торік у п’ятий тиждень весни пасажиропотік впав на 10,0%, а наступного тижня знизився ще на 2,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – ще на 19 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 20 березня 2025 року оцінювалась в 6,373 млн, а загалом у світі – у 6,933 млн, що на 26 тис. більше, ніж на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у тому числі приблизно 160 тис. осіб перемістили з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Україна станом на 4 квітня з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 33,017 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 232 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на Державну митну службу.
Згідно із повідомленням, станом на 5 квітня минулого року загальний показник відвантажень становив 36,028 млн тонн.
При цьому, у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 13,254 млн тонн (у квітні – 141 тис. тонн), ячменю – 2,206 млн тонн (0), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 17,061 млн тонн (90 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 4 квітня оцінюється в 54,1 тис. тонн (у квітні – 0,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 50,2 тис. тонн (0,6 тис. тонн).
В середньому, торік у позику брали 6 217 грн
8,3 млн мікрокредитів майже на 52 млрд грн оформили українці за 2024 рік за даними Національного банку України. Це на 27% більше, ніж у 2023 році. Середня сума мікропозики торік склала 6 217 грн. Загалом українці заборгували мікрофінансовим організаціям (МФО) понад 15,77 млрд грн станом на початок 2025 року.
Понад 8,3 млн кредитних договорів на загальну суму 51,69 млрд грн оформили українці у 2024 році. Хоча кількість оформлених договорів майже не змінилася порівняно з 2023 роком, обсяги позик зросли аж на 27%.
Середня сума мікрокредиту також зросла за рік — на 26%. Якщо у 2023 в МФО, в середньому, позичали 4926 грн, то торік середня позика вже була на рівні 6217 грн.
У середньому, мікрокредитні організації видавали 693 тисячі позик на місяць, проте місяць до місяця кількість мікрокредитів змінювалась. Найбільше мікропозик брали у третьому кварталі: близько 729 тисяч кредитів на місяць. Наприкінці року позичати стали менше — близько 691 тис. кредитів на місяць, втім почали закривати накопичені борги.
Так, торік українці не лише брали більше кредитів, але й накопичували борги. За перші три квартали заборгованість за мікрокредитами подвоїлась: з 9,3 млрд грн зросла до 18,47 млрд грн. Під кінець року борг поменшав на 2,7 млрд грн. Втім загальну картину це покращити не допомогло: борг перед МФО на початок поточного року складає 15,77 млрд грн. Це у 1,7 раза або на 6,47 млрд грн більше, ніж на початку 2024-го.
