Міністерство фінансів Естонії очікує нульового зростання економіки країни за підсумками поточного року.
Згідно з опублікованим прогнозом міністерства, у другій половині минулого року скорочення зовнішнього попиту було сильнішим від очікуваного, а передбачуваного повороту до відновлення економіки не відбулося. Це матиме наслідком відсутність зростання в поточному році.
Мінекономіки зазначає, що торік товарообмін скоротився в усьому світі, що було зумовлено охолодженням китайської економіки та геополітичною напругою. У розвинених країнах і Європі до цього додалися розпочате для стримування інфляції швидке зростання відсоткових ставок і погіршення ситуації в капітало- та енергоємних сферах діяльності внаслідок енергетичної кризи.
Проте, за оцінкою міністерства, протягом останніх років чинники, що стримують розвиток економіки Естонії, відступають: зростання цін сповільнюється, зростання зарплат триває, процентні ставки поступово знижуються, і немає високого безробіття.
Міністерство фінансів Естонії складає фінансовий та економічний прогноз двічі на рік, навесні та влітку.
ВВП Естонії у 2023 році знизився на 3,1%. Наприкінці березня 2024 року Банк Естонії дав прогноз сповільнення зниження ВВП країни поточного року до “мінус” 0,6% і зростання економіки 2025 року на 3,2%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП найбільших економік світу протягом останніх десятиліть, докладніше відео аналіз доступний тут –
https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Министерство финансов, рост экономики, УРАКИН, Эстония
Кабмін України розглядає можливість підвищення тарифів на електроенергію для населення
Кабінет міністрів України розглядає можливість підвищення тарифів на електроенергію у зв’язку з новими атаками РФ на енергетику, заявив міністр енергетики України Герман Галущенко в інтерв’ю Bloomberg.
“Залежно від ситуації в липні та серпні ми будемо просити людей максимально економити. Росіяни не зможуть викликати повторення відключень електроенергії 2022 і 2023 років. Навіть у разі величезних збитків у нас буде базова генерація, яка покриє від 30% до 50% наших потреб”, – уточнив міністр.
Водночас Галущенко не виключив підвищення тарифів на електроенергію для населення і повідомив, що уряд вивчає різні способи фінансування ремонту своїх енергетичних активів.
“Сьогодні ситуація ще складніша, ніж торік, оскільки ми втратили багато гідроенергетичної продукції і змушені проводити планові ремонти атомних енергоблоків”, – сказав він.
Міністр наголосив, що бомбардування Росією українських енергетичних об’єктів останніми тижнями були масштабнішими та краще спланованими, ніж атаки попередніх двох років, вивівши з ладу генеруючі потужності та обмеживши постачання електроенергії. У результаті відновлення обладнання та захист енергосистеми стали ключовими пріоритетами уряду, хоча він і намагається оцінити, якої шкоди було завдано.
“Руйнування були значними – у виробництві електроенергії та передачі електроенергії. Ситуація складна. Ми досі не розуміємо масштаб збитків, оскільки багато об’єктів усе ще лежать у руїнах, і ми не можемо до них дістатися”, – пояснив Галущенко.
Крім того, навесні 2024 року основними цілями російських ударів стали теплові та гідроелектростанції. Ці напади загрожують не тільки втратами електроенергії, а й екологічними катастрофами, сказав Галущенко.
“Напади на гідроелектростанції є терористичними актами і воєнними злочинами, оскільки вони зачіпають не тільки виробництво енергії, а й роботу гребель на річках”, – сказав міністр.
Мета Росії – зруйнувати економіку України, сказав Галущенко, додавши, що більший збиток енергосистемі ускладнить подолання піків споживання цього літа.
“Ми обов’язково будемо спілкуватися з людьми. Усі хочуть жити комфортно, але ми повинні враховувати той факт, що нині існують обмеження”, – підсумував міністр.
Bloomberg, Герман Галущенко, Кабмін України, підвищення тарифів, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
У неділю, 7 квітня, вночі в більшості північних, центральних і південних областей України очікуються невеликі, на Кіровоградщині, Одещині та Миколаївщині помірні дощі, повідомляє Укргідрометцентр.
На решті території, вдень в Україні без істотних опадів.
Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 4-9° тепла, вдень 14-19°, на Закарпатті до 23°.
У Києві вночі невеликий дощ, вдень без істотних опадів. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 7-9° тепла, вдень 16-18°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, найвищу температуру вдень 7 квітня в Києві було зафіксовано 1975 року, вона становила 26,5°, найнижчу вночі – 5,8° морозу 1929 року.
У понеділок, 8 квітня, в Україні без опадів, вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 5-10° тепла, вдень 17-22°.
У Києві без опадів, вітер змінних напрямків, 3-5 м/с. Температура вночі 8-10° тепла, вдень 20-22°.
Створений Військово-морськими силами Збройних сил України морський коридор із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 36 млн тонн вантажів, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) Олександр Кубраков.
“Понад 36 мільйонів тонн вантажів експортовано Українським морським коридором із серпня 2023 року. Це вище за показники Зернової ініціативи за рік існування”, – написав Кубраков у фейсбук у суботу.
За його словами, 195,7 тис. т було навантажено на найбільше з тих, що заходили після повномасштабного вторгнення в українські порти, судно CAPTAIN LEONIDAS під прапором Панами в порту “Південний”. Довжина судна становить 300 метрів, ширина – 50 метрів, дедвейт – понад 203 тис. т.
Із серпня 2023 року Українським морським коридором пройшло вже 1,286 тис. суден, які експортували 25 млн т агропродукції до країн Азії, Африки та Європи. В очікуванні на підхід до Чорноморських портів перебувають 135 суден, які мають експортувати ще 4 млн т вантажів.
“Команда Міністерства докладає багато зусиль для забезпечення стабільного руху експорту морським транспортом і виходу на показники до 2022 року”, – написав Кубраков, наголосивши, що український коридор є ефективним логістичним шляхом, ритмічна робота якого – результат спільних зусиль держави, Об’єднаних Сил Оборони та всієї морської інфраструктурної команди.
Раніше повідомлялося, що експорт українським морським коридором за 7 міс. досяг 33,8 млн тонн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) планує наростити пасажирські перевезення на 10% до 27,5 млн пасажирів у 2024 році, зазначено в презентації, представленій під час спілкування з журналістами голови правління компанії Євгена Лященка в четвер.
При цьому, як очікується, дохід від пасажирських перевезень зросте до 10,6 млрд грн у 2024 році проти 9,3 млрд грн минулого року і 5,3 млрд грн роком раніше.
Зростанню пасажирських перевезень сприяє запуск поїздів на міжнародних напрямках, випливає з презентації “Укрзалізниці”. Зокрема, доходи від перевезення пасажирських у міжнародному напрямку у 2023 році становили 2,6 млрд грн проти 1 млрд грн у 2022 році. Фактично було перевезено 2,1 млн пасажирів проти 1,1 млн у 2022 році та 0,04 млн у 2021 році. У 2024 році УЗ розраховує перевезти 2,3 млн пасажирів, отримавши 3,5 млрд грн доходів.
“Напрямок міжнародних перевезень, на відміну від внутрішніх – прибутковий. Ми працюємо в нуль тільки на маршруті Львів – Рава-Руська – Варшава (виконує польська компанія SKPL, яка отримує плату від УЗ за послуги – ІФ-У)”, – сказав Лященко.
Внутрішні перевезення у 2024 році УЗ розраховує також наростити до 25,2 млн пасажирів проти 22,8 млн минулого року. Дохід від їхнього перевезення, як очікується, збільшиться з 6,7 млрд грн у 2023 році до 7,2 млрд грн.
У компанії нагадали, що 2023 року призначили 15 нових пасажирських поїздів, збільшивши кількість внутрішніх маршрутів до 66. Крім того, було запущено три нові маршрути в міжнародному сполученні Відень-Будапешт-Чоп, Львів-Рава-Руська-Варшава, Чоп-Прага (виконує чеський залізничний оператор RegioJet – ІФ-У). Кількість міжнародних маршрутів у 2023 році сягала 25.
У планах УЗ на 2024 рік – капітально-відновлювальний ремонт 63 пасажирських вагонів, що дасть змогу збільшити ємність пасажирського напрямку. Також капремонт пральні в Києві, що дасть змогу підвищити якість прання та обсяги обробки білизни.
Можливість моніторингу вільних місць, яка зараз тестується в застосунку УЗ, буде запущена в повноцінному режимі. Також планується інтеграція онлайн-табло з GPS-системою, доопрацювання програм лояльності, оновлення класифікації вагонів залежно від їхньої фірмовості, що спростить пасажирам пошук відповідної для них категорії залежно від набору сервісів.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, придбала третє судно для постачань на експорт зерна вантажопідйомністю понад 50 тис. тонн, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Придбали нове судно Rotterdam Pearl V, здатне експортувати понад 50 тис. тонн зернових. Тепер наш флот налічує вже три судна, які сумарно можуть експортувати близько 100 тис. тонн зернових і 20 тис. тонн соняшникової олії на місяць”, – наголошується в повідомленні.
У компанії додали, що продовжують інвестувати в розширення можливостей морської логістики для української агроіндустрії.
“Наш власний флот уже понад рік забезпечує український експорт до країн Середземномор’я та Північно-Східної Атлантики і дає змогу управляти витратами по всьому логістичному ланцюгу. Розвиток власного судноплавства, зокрема, не змушує нас фіксувати тоннаж з ринку, що невигідно в період завищених фрахтових ставок під час воєнного стану”, – наголошується в повідомленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
