Українські виробники меду за останні 10 років посилили свої позиції на світовому ринку меду та наростили обсяги експорту в період із 2012 до 2023 року більш ніж у п’ять разів, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
«У 2024 році український мед, незважаючи на складнощі повномасштабної війни, продовжує демонструвати стійку позитивну динаміку на світовому ринку. За перші три місяці цього року експорт меду склав понад 23 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить $44 млн. Найбільший попит постійно спостерігається в країнах Європейського Союзу, зокрема в Німеччині, Польщі та Франції, на які припадає майже половина валютної виручки», – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, Україна протягом кількох років перебуває в топ-5 світових експортерів меду. Так, за підсумками 2023 року Україна в експорті меду посідає четверте місце серед традиційних світових лідерів із 55,4 тис. тонн. У цьому рейтингу її випереджають Китай зі 152,6 тис. тонн, Індія – 98,7 тис. тонн, Аргентина – 68,9 тис. тонн, а на п’ятій позиції перебуває Бразилія з 28,5 тис. тонн меду.
ТОВ “Зелений парк” (Ізяслав Хмельницької обл.), що випускає папір для гофрування (флютинг) і тарний картон, у січні-липні поточного року наростило обсяг виробництва на 22,2% до того ж періоду 2023 року – майже до 297 млн грн.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральному вираженні випуск продукції збільшився на 10,5% – до 16,8 тис. тонн. При цьому в липні компанія скоротила випуск флютингу і тестлайнера на 35% до липня-2023 – до 2,25 тис. тонн.
ТОВ “Зелений парк” зареєстровано 2011 року, виробляє продукцію з макулатурної сировини (обсяг приймання пресованої сортованої макулатури – від 18 тонн).
Фабрика оснащена фінським обладнанням Valmet, що надає змогу випускати флютинг і тестлайнер щільністю від 70 до 200 г/кв. м і шириною рулону до 2,8 м.
За даними проєкту Clarity Project, власником 100% товариства виступає зареєстрована на Кіпрі “Картон Мілл Лімітед”, а кінцевими бенефіціарами – киянин Володимир Шандра і співвласник корпорації “АТБ” Геннадій Буткевич.
Компанія завершила 2023 рік зі збитком 78,2 млн грн (на 56% більшим, ніж роком раніше) за падіння виручки на 6,8% до 498,6 млн грн, а в першому півріччі поточного року наростила виручку на 58,4% до січня-червня 2023 року – до 258 млн грн, але зазнала більше ніж 47 млн грн збитку.
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» уклало договір на продовження робіт із будівництва Сирецько-Печерської лінії метрополітену в напрямку житлового масиву Виноградар, переможцем тендеру стало ТОВ «Група компаній Автострада».
Як повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації, термін виконання будівельних робіт встановлено в 30 місяців, а їхня вартість – 13 млрд 785 млн грн. Закупівлю проведено на електронній платформі публічних закупівель Prozorro.
«Наразі триває оформлення всіх дозвільних документів, передбачених законодавством, і передача будівельних майданчиків підрядній організації. Після цього розпочнуться будівельні роботи», – ідеться в повідомленні.
У міськадміністрації наголосили, що будівництво метро не тільки вирішить транспортні завдання, а й забезпечить жителів Подільського району «цілодобовими надійними укриттями».
За даними КМДА, наразі вже побудовано правий перегінний тунель протяжністю майже 1 250 метрів від станції «Мостицька» до станції «Сирець». Крім того, завершено будівництво основних конструкцій перегінного вентиляційного вузла. Також частково влаштовано огороджувальні конструкції методом «стіна в ґрунті», кріплення котловану металоконструкціями. Споруджено основні конструкції суміщеної тягової підстанції, частково збудовано двоярусні тунелі.
У грудні 2023 року КП «Київський метрополітен» у судовому порядку розірвало договір з АТ «Київметробуд» через зрив термінів виконання будівельних робіт. У судовому порядку вирішується питання стягнення частини попередньої оплати, використання якої не підтверджено відповідними актами виконаних робіт, а також штрафних санкцій.
METRO, METROPOLITEN, АВТОСТРАДА, БУДІВНИЦТВО, виноградар, Київс
Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство зупиненого Рубіжанського картонно-тарного комбінату, що зупинив роботу в Луганській області, в січні-липні збільшив випуск гофротари на 21,9% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 94,9 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству «Інтерфакс-Україна» статистичними даними асоціації «Укрпапір», у такий спосіб комбінат стабільно зберігає друге місце з випуску гофротари після Київського картонно-паперового комбінату (128,8 млн кв. м).
Як повідомлялося, за підсумками півріччя комбінат наростив випуск гофротари на 22,3% до аналогічного періоду 2023 року.
За даними асоціації, в липні ТУК збільшив виробництво гофротари на 20% до липня минулого року і до червня поточного – до 14,9 млн кв. м.
У грошовому виразі обсяг виробництва ТУК за січень-липень зріс на 9,8% – до 1 млрд 545 млн грн.
Основні підприємства галузі, які надали дані асоціації «Укрпапір», за цей період наростили випуск картонних ящиків на 18,5%, майже до 335 млн кв. м.
Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували серед виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа АТ «Рубіжанський КТК» перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент виробів з гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості. Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг «МХП», група Lactalis.
Комбінат у 2023 році збільшив обсяг товарної продукції на 13,7% до 2022 року, до 2 млрд 480 млн грн, при цьому виробництво гофротари зросло на 18% до 145,8 млн кв. м.
Залізничні контейнерні перевезення в Україні за сім місяців 2024 року становили 160,268 тис. у двадцятифутовому еквіваленті (ДФЕ), що на 58% більше за аналогічний період минулого року, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» (УЗ) Валерій Ткачов.
«Тобто за сім місяців є рекордний обсяг перевезення. Він навіть перевершив довоєнні показники», – сказав він на засіданні експортного офісу в середу.
Крім того, «Центр транспортного сервісу “Ліски” найближчим часом має намір почати підписувати довгострокові договори з вантажовласниками за використання фітингових платформ на конкретний термін і з фіксованою вартістю, що залежатиме від обсягів перевезення, повідомили в АТ “Укрзалізниця”.
Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики (МКІП) Ростислав Карандєєв обговорив із послом Республіки Хорватія в Україні Аніцею Джаміч збереження культурної спадщини в умовах триваючої російської агресії, повідомила пресслужба міністерства культури та інформаційної політики.
«Обговорення фокусувалося на потребах України у сфері збереження культурної спадщини, що потерпає від російської агресії, повернення культурних цінностей, захисту нематеріальної культурної спадщини. Йшлося також про співпрацю в рамках діяльності ЮНЕСКО», – йдеться в повідомленні.
Карандєєв розповів про виклики, що стоять перед Україною. Серед них, зокрема, збереження культурної спадщини та людей сфери культури. Він подякував уряду Хорватії за фінансову та матеріальну допомогу українським громадянам, які через агресію Росії потребуватимуть її й надалі.
«Ми б хотіли, щоб наші громадяни зберігали зв’язок зі своєю країною і не втрачали українську ідентичність. Для цього важливо створити сприятливі умови», – сказав Карандєєв.
Також очільник Мінкультури акцентував увагу на потребі України у створенні депозитарію для збереження евакуйованих музейних цінностей і підкреслив цінність хорватського досвіду в цьому питанні. Також він запропонував активізувати культурне співробітництво: організацію українських виставок, гастролей, кінопоказів у Хорватії, а також створення умов для вивчення української мови та підтримки книговидання, перекладів українських авторів хорватською мовою.
Крім того, сторони обговорили проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини, зокрема, греків Приазов’я.
Своєю чергою, посол Хорватії запропонувала провести онлайн зустріч із відповідальними особами в Міністерстві культури та медіа Республіки Хорватія щодо питання збереження культурної спадщини, а також підтвердила підтримку України.
«Хорватія була з Україною з перших днів війни, насамперед через власний досвід війни, яку вона пережила. Наш досвід допомагає Україні швидше опановувати процеси, які на неї чекають, а також не допустити помилок, які країна може зробити через недосвідченість», – зазначила посол.
