Інвестиційна компанія Dragon Capital завершує створення двох нових інвестфондів загальним обсягом близько $609 млн, повідомив засновник та керівник компанії Томаш Фіала.
За його словами, перший фонд на $200 млн буде зосереджений на малому та середньому бізнесі з оборотом до EUR50 млн.
“Вже наступного місяця в нас буде перше закриття на рівні трохи більше $100 млн, а друге – у 2026 році, де ми доберемо до $200 млн. Зараз ми вже працюємо над пайплайном, де кілька десятків проєктів, де вибираємо в які компанії будемо інвестувати, там ми в основному купуємо мажоритарний долі в компаніях”, – розповів Фіала на конференції “Global Outlook: Strategic Momentum”, яку організувала Європейська бізнес асоціація (ЄБА) в Києві в п’ятницю.
За його словами, другий фонд обсягом EUR350 млн зосередиться на інфраструктурних інвестиціях. Його першим проєктом стане енергетичний напрям, де Dragon Capital вже інвестувала власні кошти.
До кінця року компанія планує запуск генеруючих потужностей обсягом 65 МВт – батарейок та газопоршневих станцій – а також проходить підготовка проєктів на ще 200 МВт, які планується реалізувати до кінця наступного року.
Фіала також повідомив, що компанія минулого місяця вклала понад 300 млн грн у капітал належного їй банку через субординовані борги. Крім того, у 2025 році Dragon Capital інвестувала $30 млн в енергетику і очікує до кінця року залучити кредит від ЄБРР на EUR21 млн, щоб збільшити обсяг інвестицій у цей сектор понад $50 млн.
Водночас він зазначив, що приватні інвестори поки що обережні через воєнні ризики, тоді як серед основних учасників фондів наразі міжнародні фінансові організації та скандинавські державні фонди.
“Є такі, що придивляються, але вони здебільшого будуть готові зробити саму інвестицію, або якщо це буде дуже дешево, або вже після війни, після перемир’я, адже ризики великі, що щось прилетить, – в нас самих було знищено десь п’ять наших активів ще на початку війни, і навіть нещодавно”, – додав він.
Dragon Capital – одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінпослуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних і приватних клієнтів. Компанія заснована 2000 року в Києві. За словами засновника та керівника Томаша Фіали, наразі до портфелю інвестицій групи входять майже 50 різних компаній або проєктів нерухомості. Компанія за 2015-го по 2021 рік інвестувала в Україну близько $700 млн без урахування реінвестицій та планує інвестувати $100 млн у 2025 році.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) на засіданні 4 вересня надав дозвіл приватному підприємству (ПП) “Укрпалетсистем”, яке є оператором мережі АЗС UPG, на набуття контролю шляхом одержання в оренду ще 75 автозаправних станцій (АЗС) мереж ANP і “Авіас”, що входять до компаній групи “Приват”.
Про це повідомив голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павло Кириленко на своїй сторінці в Facebook.
“75 заяв про надання дозволів ПП “Укрпалетсистем” на набуття контролю над 75 єдиними майновими комплексами – автозаправними станціями – розглянули на сьогоднішньому засіданні. По всім заявам прийняті позитивні рішення”, – написав він.
Зокрема, АМКУ надав дозвіл “Укрпалетсистем” на оренду 75 АЗС 14 компаній групи “Приват”: ТОВ “Айлонг еволюшн”, “Альбіленд”, “Енджел кепітал”, “Євротрейд експо”, “Жасмін-трейд”, “Корсо таун”, “Лайк інвест”, “Лідер фінанс”, “Ньюпорт холдінг”, “Перспектива про”, “Сіріус голд”, “Скай проєкт”, “Сорелла оіл”, “Тарос груп”.
Як повідомлялося, АМКУ 14 серпня надав дозвіл “Укрпалетсистем” на набуття контролю шляхом одержання в оренду 46 АЗС компаній групи “Приват”, 31 липня – 47 і 10 липня – 34.
За словами голови АМКУ Павла Кириленко, мережа АЗК UPG має плани стати третім ключовим гравцем на ринку пального поряд з WOG та ОККО.
“UPG подає численні заяви до комітету про надання дозволу на концентрацію. За ними можна зробити висновок, що вона має амбіційні плани стати третім ключовим гравцем на ринку поряд із WOG та ОККО”, – сказав він в інтерв’ю виданню “НафтоРинок”.
Як він пояснив, стратегія UPG полягає у поетапному набутті активів: спочатку оренда, а далі придбання у власність.
“За нашими підрахунками, йдеться про понад 550 об’єктів. Але для набуття у власність компанія має знову звернутися до АМКУ й отримати ще один дозвіл на концентрацію. Необхідно уважно стежити за тим, як відбуватиметься цей процес”, – зазначив він.
UPG (Ukrainian Petrol Group) – українська мережа заправно-відпочинкових комплексів, працює в 20 областях країни. Має власну логістичну інфраструктуру, працює з прямими постачаннями пального з провідних НПЗ Європи та США і тримає єдині стандарти якості на всіх етапах: від лабораторних перевірок кожної партії та обслуговування обладнання до уніфікованих рецептур у VIVO cafe.
Засновником компанії є Володимир Петренко.
Нещодавно введеному в експлуатацію будинку №3 житлового комплексу Krona Park II, що у Броварах, присвоєна поштова адреса:
Про старт передачі квартир та оформлення права власності повідомимо додатково.
Alliance Novobud – українська девелоперська компанія, що працює на ринку житлової та комерційної нерухомості понад 18 років. Заснована в середині 2000-х років. Штаб-квартира розташована в Києві. Основний напрямок діяльності – будівництво багатоповерхових житлових комплексів комфорт- і бізнес-класу, а також супутньої соціальної та комерційної інфраструктури.
Компанія входить до топ-20 забудовників Києва та Київської області за кількістю введеного житла (за даними профільних порталів Anbud і ЛУН). Сумарний обсяг реалізованих проєктів оцінюється в понад 800 тис. кв. м житла. На етапі будівництва та підготовки – ще близько 300 тис. кв. м.
Alliance Novobud позиціонує себе як забудовник, орієнтований на якість і дотримання термінів. Компанія регулярно публікує звіти про будівельну динаміку, що підвищує рівень прозорості та довіри.
У період 2022-2025 років, незважаючи на війну та економічні труднощі, компанія продовжила активне будівництво, що виділяє її серед конкурентів.
Стратегія компанії передбачає розвиток змішаних житлових кварталів з інтеграцією шкіл, дитячих садочків, торгових площ і рекреаційних зон.
Філія «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 2 вересня оголосила про намір укласти зі СК «Гардіан» договір на страхування майна.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становила 1,282 грн, цінова пропозиція компанії, єдиного учасника тендера, 968,6 тис. грн.
ДП «Дельта-Лоцман» створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року з метою удосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та навколишньому середовищі, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, упорядкування структури морських лоцманських служб на північний захід.
Імпорт товарів з України в січні-серпні 2025 року в грошовому еквіваленті становив $52,6 млрд, що більше за показники аналогічного періоду 2024 року на 16,63%, проте експорт зменшився на 4,36% – до $26,3 млрд, повідомила Державна митна служба (ДМС).
“При цьому оподаткований імпорт становив $37,8 млрд, що становить 84% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту в січні-серпні 2024 року склало $0,5/кг, що на 7% більше, ніж за аналогічний період 2023 року”, – зазначила служба в публікації в Телеграм-каналі в четвер.
Як і раніше, найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $8,9 млрд, Польщі – $4,5 млрд і Німеччини – $3,4 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,1 млрд, Іспанії – на $1,9 млрд, Китаю – на $1,9 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-серпні 2024 року товарів 65% становили машини, устаткування та транспорт – $15,5 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 111,4 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $7,8 млрд (сплачено 57,9 млрд грн до бюджету, або 16% митних платежів), паливно-енергетичні товари – $6 млрд (до бюджету сплачено 97,9 млрд грн, або 26% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари ($16 млрд), метали та вироби з них ($2,9 млрд), а також мінеральні продукти ($2,2 млрд).
“За 8 місяців 2024 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 189,3 млн грн”, – додали в ДМС.
Після слабкого кінця 2024-го, у 2025 році дозвільна активність помітно пожвавилася. За даними Держстатуправління, кількість виданих дозволів у квітні 2025 року зросла на 38,9% р/р, у травні – на 80,4% р/р, а в червні – на 15,1% р/р; при цьому очікувана вартість об’єктів у червні була на 47,1% вищою, ніж роком раніше. Це формує «підкладку» під майбутні запуски проєктів, насамперед в агломерації Скоп’є.
Витрати на будівництво нових житлових будинків у II кв. 2025 року зросли на 1,1% кв/кв, але були на 0,3% нижчими за р/р – ефект нормалізації цін на матеріали та поступового охолодження витрат після піку 2022-2023 рр. Підсумок щодо будівництва: дозволи прискорюються, але ефект у вигляді «введень» проявиться з лагом у 2025/26 рр.; собівартість стабілізується, що знижує тиск на девелоперські бюджети.
Оренда: стійкий попит у Скоп’є; короткостроковий сегмент активний
Довгострокова оренда в столиці утримується на підвищених рівнях: орієнтири по Скоп’є на початку вересня – близько €300 за студію, €400 за 1-кімнатну і €550 за 2-кімнатну квартиру (за середніми «запитуваними» ставками).
Продажі та ціни: індекси прискорилися
Індекс цін на житло піднявся зі 170,5 пункту в I кв. 2025 до 184,1 пункту в II кв. 2025. Ще в березні (I кв.) річний приріст цін становив ≈19,4% р/р, що підтверджує фазу прискорення після 2023-2024 рр. (дані агрегаторів на основі статистики НБРСМ).
Підсумок щодо продажів/цін: попит сфокусований на Скоп’є та якісних локаціях; обмежене введення та здешевлення фінансування в регіоні Західних Балкан (на тлі помірної грошово-кредитної політики) підтримують ціни в II півріччі.
Прогноз на найближчі 6-12 місяців
Ціни: базовий сценарій – помірне зростання (дефіцит новобудов + концентрація попиту в Скоп’є), темпи – нижчі за піки I півріччя.
Оренда: плато на підвищених рівнях у центрі Скоп’є; можливі «пила» за місяцями через сезонність і STR. Будівництво: «пробка» між дозволами і фактичними стартами збережеться до 2026 року; нормалізація витрат знижує ризики для нових черг.
http://relocation.com.ua/north-macedonia-housing-price-analysis/
