Інженерно-будівельна компанія Rauta виведе наступного року на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з «зеленої» сталі, повідомив директор Rauta Андрій Озейчук під час панельної дискусії V Українського Будівельного Конгресу в п’ятницю в Києві.
«У 2026 році Rauta виведе на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з »зеленої” сталі, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода”, – навів він приклад впровадження компанією ESG-принципів (Environmental, Social, Governance – екологічна, соціальна та внутрішньокорпоративна відповідальність бізнесу).
За його словами, використання «зеленої» сталі, зокрема, дозволить значно зменшити кількість втіленого вуглецю і збільшити кількість балів при сертифікації будівлі за екологічними системами LEED і BREEAM.
Rauta системно впроваджує ключові ESG-принципи у своїй діяльності, адже для замовників компанії важливі прозора корпоративна культура і репутація. «У проектах, які реалізує наша компанія, завжди закладаються рішення, які відповідають принципам ESG. Наприклад, технологія герметичності або сендвіч-панелі серії Energy, які зменшують операційний вуглець і підвищують стійкість об’єкта», – каже Озейчук.
У 2022 році Rauta першою в Україні впровадила екологічні декларації Environmental Product Declaration (EPD) на огороджувальні конструкції. Також компанія бере активну участь у соціальних проєктах: виступає партнером архітектурних конкурсів, надає гранти на навчання молодих архітекторів у школах InLab і «Плюс Мінус», встановила навчальний стенд у спеціалізованій аудиторії з енергозбереження КНУСА, запустила освітній проєкт зі сталого дизайну.
Експерт зазначив, що перевагою сталевих рішень для замовника є швидкість реалізації проектів і можливість створювати великопрогонні простори. У разі необхідності сталеві каркаси можуть бути відносно легко релоковані або 100% перероблені як металобрухт, що значно підвищує їх цінність для замовника в порівнянні із залізобетонними рішеннями.
Озейчук констатував, що європейські замовники будівництва, які реалізують проекти в Україні, не тільки готові платити за сталеві рішення, але й часто наполягають на використанні більш екологічних та енергоефективних матеріалів.
“Це обумовлено більш свідомим ставленням до екології та досвідом будівництва в ЄС, де діє європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих і нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів. На жаль, українські замовники будівництва в основному дивляться на низьку ціну, а не на екологічні або якісні характеристики”, – розповів він.
За його прогнозом, якщо Україна імплементує європейську Директиву, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. «Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками і змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси для підвищення екологічності та енергоефективності продукції», – вважає Озейчкук.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проектні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Американські біржові фонди (ETF), що інвестують у біткойн, з початку цього місяця зіткнулися з відтоком коштів інвесторів у розмірі $3,5 млрд, показують підрахунки Bloomberg. Рекордний відтік протягом одного місяця був встановлений в лютому цього року і склав $3,6 млрд. З урахуванням тижня, що залишився в листопаді, цей рекорд може бути побитий.
У тому числі інвестори вивели $2,2 млрд з найбільшого біткойн-ETF – IBIT, керованого BlackRock.
Курс біткойна в понеділок знижується на 2,6%, до $85,7 тис. З початку року криптовалюта подешевшала приблизно на 7%.
Аналітики Citi Research відзначають, що відтік коштів з ETF посилює негативну динаміку криптовалюти, а приплив коштів прискорює її зростання. За їхніми підрахунками, відтік $1 млрд з фондів, що інвестують в біткойн, призводить до зниження вартості самого біткойна на 3,4%, і навпаки.
Світове виробництво сталі в жовтні 2025 року скоротилося на 5,9% порівняно з жовтнем 2024 року – до 143,340 млн тонн, при цьому зниження зафіксовано в більшості країн першої десятки виробників, випливає з даних Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн за виплавкою сталі в жовтні 2025 року виглядає наступним чином:
Китай – 72 млн тонн (мінус 12,1% до жовтня 2024 року);
Індія – 13,563 млн тонн (плюс 5,9%);
США – 6,989 млн тонн (плюс 9,4%);
Японія – 6,853 млн тонн (мінус 1%);
РФ – 5,250 млн тонн (мінус 6,2%);
Південна Корея – 5,093 млн тонн (мінус 5,8%);
Іран – 3,316 млн тонн (плюс 12%);
Туреччина – 3,208 млн тонн (плюс 3,1%);
Німеччина – 3,127 млн тонн (мінус 3%);
Бразилія – 2,988 млн тонн (мінус 2,7%).
За січень-жовтень 2025 року світове виплавлення сталі зменшилося на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн. У першій десятці країн-виробників за десять місяців поточного року:
Китай – 817,870 млн тонн (мінус 3,9% до січня-жовтня 2024 року);
Індія – 135,987 млн тонн (плюс 10%);
США – 68,376 млн тонн (плюс 2,8%);
Японія – 67,327 млн тонн (мінус 4,1%);
РФ – 56,536 млн тонн (мінус 4,9%);
Південна Корея – 51,144 млн тонн (мінус 3,6%);
Туреччина – 31,277 млн тонн (плюс 1,2%);
Німеччина – 28,505 млн тонн (мінус 9,9%);
Бразилія – 27,988 млн тонн (мінус 1,8%);
Іран – 25,442 млн тонн (мінус 1%).
За підсумками 2024 року 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж у 2023 році. Лідерами були Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (мінус 1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (плюс 6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (мінус 3,4%), США – 79,452 млн тонн (мінус 2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (мінус 7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (мінус 4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (плюс 5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (плюс 9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (плюс 5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (плюс 0,8%).
У 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі (мінус 0,1% до 2022 року), а в 2022 році 64 країни – 1 млрд 831,467 млн тонн (мінус 4,3% до 2021 року), при незмінному домінуванні Китаю і зростанні виробництва в Індії на тлі зниження показників у більшості розвинених економік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Металургійні підприємства України в жовтні 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,3% в порівнянні з жовтнем 2024 року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, проте скоротили його на 5,9% відносно вересня 2025 року (689 тис. тонн), свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з повідомленням асоціації, за підсумками жовтня Україна посіла 21-е місце серед 70 країн – виробників сталі.
За січень-жовтень 2025 року українські метпідприємства виплавили 6,172 млн тонн сталі, що на 4,9% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (6,487 млн тонн). За цим показником Україна посідає 22-ге місце у світі.
Загалом за 2024 рік Україна виробила 7,575 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 21,6% порівняно з 2023 роком (6,228 млн тонн) і посідала 20-те місце серед 71 країни. У 2023 році виплавка сталі в країні скоротилася на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн, а Україна посідала 22-ге місце в глобальному рейтингу.
За підсумками 2022 року Україна виплавила 6,263 млн тонн сталі, що на 70,7% менше, ніж у 2021 році, і посідала 23-тє місце серед 64 країн, що враховуються Worldsteel.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток у 14,8 раза – до 1 млрд 489,657 млн грн із 100,479 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі збиток склав 631,343 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство різко знизило дохід через простій – до 25,453 млн грн з 7 млрд 793,635 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 12 млрд 200,491 млн грн.
Основні фактори впливу – обмеження попиту, в тому числі через втрату меткомбінатів на сході України, ускладнення логістики, зниження ціни реалізації та зупинка технологічного циклу виробництва концентрату у 2-му півріччі 2024 року за відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в умовах воєнного часу.
За 9 місяців 2025 року виробництво товарного концентрату було відсутнє. У 2 кварталі 2025 року відбулось часткове відновленням технологічного процесу в рамках видобутку руди для відвантаження на ЦГЗК. У 3 кварталі 2025 року роботи подовжено.
Видобуток руди за 9 місяців 2025 року склав 86,745 тис. тонн.
ІнГЗК завершив 2024 рік із чистим збитком 1 млрд 317,997 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 167,236 млн грн. Комбінат завершив 2022 рік із чистим збитком 851,259 млн грн, тоді як 2021 року отримав 20 млрд 446,101 млн грн чистого прибутку. ІнГЗК у 2020 році скоротив чистий прибуток на 75,3% порівняно з попереднім роком – до 1,5 млрд грн.
Підприємство спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
Компанії Metіnvest B.V. (Нідерланди) належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”.
Статутний капітал ПрАТ “ІнГЗК” – 689,906 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Майже всі компанії-члени Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) скаржаться на дефіцит кадрів: 74% вважають цю проблему значною, 21% повідомляють про часткову нестачу і лише 5% не відчули нестачі кадрів у 2025 році, йдеться в дослідженні ринку праці України від ЄБА.
«Найскладніше закрити вакансії робітників і технічних спеціальностей через відтік кадрів і низьку мотивацію працювати офлайн. Також гострий дефіцит спостерігається серед вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської, які необхідні міжнародним компаніям», – йдеться в опублікованих прес-службою асоціації результатах дослідження
Підкреслюється, що, крім них, важко знайти менеджерів з продажу та керівників середньої ланки, оскільки їхня робота вимагає постійної присутності, а можливості бронювання обмежені.
Крім того, 46% компаній зазначили, що виїзд молодих фахівців у віці 18-22 років мав певний або значний вплив на діяльність. 42% не відчули впливу, 12% зазначили, що поки не мають достатньо даних для оцінки.
Крім дефіциту робочої сили, ключовими тенденціями на ринку праці є завищені очікування рівня заробітних плат з боку кандидатів, вплив мобілізації, труднощі з бронюванням працівників, плинність кадрів.
Серед опитаних компаній 46% зазначили, що всі працівники зараз працюють з території України, тоді як минулого року таких компаній було 35%. Водночас 47% мають до 10% співробітників, які працюють з-за кордону, лише 5% компаній мають понад 10% таких працівників. Решта (приблизно 2%) не мають точної інформації.
Більшість роботодавців (63%) не планують обов’язкового повернення співробітників в офіс найближчим часом, 37% розглядають таку можливість, проте 12% з них планують повернути не всі категорії працівників.
Що стосується планів компаній, то у більшості чітке бачення розвитку на 2026 рік.
“Головний акцент бізнес робить на збільшенні рівня заробітної плати – це планують 94% компаній. Зокрема, 28% компаній передбачають зростання в межах 11-15%, 23% – на 5-10%, 10% – на 16-20%, 6% компаній не мають наміру підвищувати зарплати в 2026 році”, – повідомляють в ЄБА.
Що стосується інших планів, то 36% мають намір збільшити кількість працівників в наступному році, 55% – не планують змін, 9% – планують скорочення. 17% компаній повідомили про перерозподіл функцій у бік мультифункціональності.
Протягом 2025 року більшість компаній (83%) активно наймали нових співробітників. Ще 3% відкривали вакансії виключно для внутрішніх кандидатів, і тільки 14% опитаних не змінювали чисельність штату.
Крім того, 25% закладають збільшення бюджетів на навчання та розвиток персоналу, 18% респондентів планують вихід на нові ринки та пошук партнерів, 6% можуть змінити керівництво або відкрити нові регіональні представництва, 5% скоротять витрати на навчання в 2026 році, 3% планують закрити представництва.
Дослідження проводилося з 2 жовтня по 1 листопада 2025 року, в ньому взяли участь 126 фахівців зі сфери управління персоналом (41% керівники департаменту, 33% менеджери середньої ланки, 22% топ-менеджмент, 4% молодший персонал). Серед респондентів 56% представляють великий бізнес, 32% – середній, а 12% – малий. 58% компаній є міжнародними, 42% – українськими.
