Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл компанії Agroton Public Limited (Нікосія, Кіпр) на набуття контролю над сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю (СТОВ) “Мрія”.
Згідно із повідомленням АМКУ, контроль буде встановлено шляхом безпосереднього набуття у власність часток, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства. Рішення прийняте за результатами розгляду заяви від 2 лютого 2026 року (№ 15-01/215-ЕКк).
Agroton Public Limited є холдинговою компанією групи “Агротон” — великого диверсифікованого вертикально інтегрованого сільськогосподарського виробника. Основним бенефіціаром групи є Юрій Журавльов.
Як повідомлялося, у березні 2026 року АМКУ також надав дозвіл Agroton Public Limited на набуття контролю над ПАОП “Зоря” (Берестинський р-н Харківської обл.), що раніше належало американському бізнесмену Джорджу Рору через ТОВ “Чарівний Світанок (Агро)”. Підприємство спеціалізується на рослинництві та молочному тваринництві.
“Агротон” працює на ринку України з 1992 року і до повномасштабного російського військового вторгнення спеціалізувався на вирощуванні зернових та олійних культур, виробництві та реалізації продукції тваринництва. Земельний банк “Агротон” до війни становив близько 110 тис. га у Луганській і Харківській областях. Групі належали також дві птахофабрики на Луганщині. Однак, згідно зі звітом за перше півріччя 2024 року, площа орендованої компанією у фізосіб землі дорівнювала нулю.
“Агротон” у 2022 році інформував, що представники т.зв. “ЛНР” і ВАТ “Фірма “Агрокомплекс” ім. М.І. Ткачова” (РФ) 21 травня 2022 року “арештували” всі активи його материнської компанії Agroton Public Limited у Луганській області. За даними Луганської обласної військової адміністрації (ОВА), російські окупанти за участю колаборантів вкрали з елеваторів “Агротону” 20 тис. тонн зернових, зібрали з його полів і вивезли до РФ 200 тис. тонн урожаю 2022 року. Крім того, загарбники викрали до Росії 40 од. автомобільного транспорту.
Мажоритарний власник та CEO аграрної групи “Агротон” Юрій Журавльов, якому на середину 2024 року належало 85,4% акцій материнської компанії Agroton Public Limited (Кіпр), у листопаді 2024 року докупив ще 2,09% (453,024 тис. акцій цієї компанії), збільшивши свою частку до 87,49%. Як повідомила компанія на Варшавській фондовій біржі, купівля пройшла на позабіржовому ринку.
Аналітичний центр Experts Club випустив нове відеодослідження, присвячене динаміці державного боргу країн світу щодо ВВП у 1950-2025 роках. Візуалізація показує, як за останні 75 років змінювалося боргове навантаження в різних економіках – від післявоєнного відновлення і боргових криз до пандемії та нинішнього етапу дорогих запозичень. У фокусі фінального слайда – ситуація на 2025 рік, коли Україна, за використаною в дослідженні міжнародною методологією, також увійшла до числа 20 країн із найбільшим борговим навантаженням.
В основі дослідження лежать дані IMF DataMapper і World Economic Outlook за жовтень 2025 року за показником general government gross debt. За оцінкою МВФ, світовий рівень державного боргу у 2025 році досяг 96,8% світового ВВП, а для розвинених економік середній показник становив 111,8% ВВП. Це означає, що боргове навантаження залишається системно високим не лише у вразливих країнах, а й у найбільших економіках світу.
Згідно з використаними у відео даними, у 2025 році до числа держав із найвищим борговим навантаженням входили насамперед Судан, Японія, Сінгапур, Греція, Бахрейн, Мальдіви та Італія. У цій самій групі перебували США, Франція та Канада, а Україна з показником близько 108,6-110% ВВП також опинилася у верхній частині світового антирейтингу і, за цими оцінками, увійшла приблизно до першого десятка країн за співвідношенням боргу до ВВП. Для порівняння, у базі за 2025 рік для України вказано рівень 108,6% ВВП, для США – 128,7%, для Франції – 119,6%, для Італії – 138,3%, для Японії – 226,8%; у зведених міжнародних таблицях на основі тих самих оцінок МВФ фігурують близькі значення, де Україна проходить на рівні близько 110% ВВП.
Для України цей результат є особливо показовим. За даними IMF DataMapper, у 2025 році загальний державний борг сектору державного управління досяг 108,6% ВВП. VoxUkraine, аналізуючи ту саму базу МВФ, зазначає, що це найвищий рівень за весь період спостережень для України. Одночасно Міністерство фінансів України повідомляло, що державний і гарантований державою борг за підсумками 2025 року становив 98,4% ВВП. Різниця пояснюється методологією: міжнародні зіставлення МВФ використовують ширший показник general government gross debt, тому саме він підходить для глобального рейтингу, показаного в дослідженні Experts Club.
«Наше дослідження показує не просто розмір боргу, а місце країни у глобальній системі ризиків. У випадку України входження до групи країн із найвищим борговим навантаженням – це прямий наслідок війни, масштабної потреби в бюджетному фінансуванні та залежності від зовнішньої підтримки. Але водночас це і нагадування, що після завершення війни одним із ключових викликів стане не лише відновлення економіки, а й вибудовування довгострокової стратегії управління боргом», – зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
У ширшому контексті відео демонструє, що високий борг перестав бути винятком лише для кризових держав. Серед країн із найбільшим борговим навантаженням сьогодні перебувають як економіки із затяжними структурними дисбалансами, так і розвинені держави з глибокими внутрішніми ринками капіталу. Саме тому порівняння 1950 і 2025 років показує головний зсув: боргова модель стала нормою світової економіки, а питання стійкості боргу залежить уже не лише від його розміру, а й від вартості обслуговування, темпів зростання ВВП, структури кредиторів і здатності держави підтримувати довіру інвесторів.
Для України, виходячи з даних 2025 року, головний висновок дослідження полягає в тому, що країна вже перейшла психологічну позначку у 100% ВВП за міжнародною методологією і увійшла до глобальної групи найбільш закредитованих держав. Це не означає автоматичної боргової кризи, але означає, що тема повоєнної бюджетної стійкості, реструктуризації зобов’язань, вартості нового фінансування і прискорення економічного зростання буде однією з центральних в економічній політиці найближчих років.
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток, розмір якого поки не розголошується, і не планує його розподіляти.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 21 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується визначити основні напрями діяльності товариства у 2026 році, розглянути звіт наглядової ради та висновки аудитора, затвердити річну фінансову звітність за 2025 рік та результати роботи у минулому році.
Акціонери також затвердять результати фінансово-господарської діяльності підприємства за 2025 рік та приймуть рішення щодо розподілу прибутку.
Крім того, на порядку денному – припинення повноважень членів наглядової ради та обрання нових.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується основними напрямами діяльності товариства у 2026 році визначити виконання програми реалізації продукції та фінансових показників діяльності. При цьому відвантажити продукції на суму 275,524 млн грн, відвантажити труби сталеві електрозварювальні загалом 7,770 тис. тонн. Крім того, пропогується налагодити співпрацю з новими постачальниками металевого прокату, пiдвищити конкурентоздатнiсть продукції на основних ринках збуту за рахунок розширення сортаменту, підвищити якість, знизити витрати на виробництво та відновити сертифікацію системи менеджменту якості.
Пропонується також не розподіляти чистий прибуток, отриманий у 2025 році.
Як повідомлялось, “Інтерпайп НМТЗ” за дев’ять місяців 2025 року отримав консолідований чистий прибуток у розмірі 111,285 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2024 року було зафіксовано чистий збиток 42,472 млн грн. За цей період завод збільшив чистий дохід на 14,3% – до 2 млрд 202,863 млн грн. Нерозподілений консолідований прибуток на кінець вересня-2025 становив 411,123 млн грн.
“Інтерпайп НМТЗ” завершив 2024 рік із чистим збитком в розмірі 194,831 млн грн, тоді як у 2023 році отримав консолідований чистий прибуток в розмірі 140,327 млн грн.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудуванні, будівництві та інших галузях промисловості.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, компанія Interpipe Limited володіє 90,8199% акцій заводу, компанія Lindsell Enterprises Limited (обилві – Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів і найбільших платників податків в агросекторі України, за підсумками 2025 року сплатив до бюджетів усіх рівнів 5,7 млрд грн податків і зборів, повідомила пресслужба компанії у четвер.
Згідно із повідомленням компанії, майже 2,4 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів, близько 2,1 млрд грн — до державного бюджету, а 1,2 млрд грн становив єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Загалом від початку повномасштабного вторгнення компанія спрямувала до бюджетів України понад 19,5 млрд грн.
При цьому, згідно з фінансовим звітом компанії, у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% — до $247 млн.
“Аграрний сектор працює під постійним тиском воєнних ризиків. Проте для “Кернел” важливо зберігати стабільність виплат. Навіть при зниженні маржинальності ми продовжуємо забезпечувати значні надходження до бюджету”, — зазначив фінансовий директор компанії Сергій Волков.
У компанії додали, що сукупні втрати підприємств від військової агресії РФ лише за останній рік оцінюються у майже 135 млн грн. Водночас з 2022 року “Кернел” спрямував понад 4,5 млрд грн на підтримку Сил оборони України та громад.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Зростання світових цін на нафту вже призвело до помітного подорожчання авіаційного гасу, а це посилює тиск на авіакомпанії й може позначитися на вартості квитків у літньому туристичному сезоні. Такого висновку дійшли в аналітичному коментарі Experts Club. На тлі ескалації на Близькому Сході Brent 18 березня піднімалася до $108,56 за барель, а днем раніше перевищувала позначку $100 за барель.
За даними IATA, глобальна середня ціна авіаційного палива за останній звітний тиждень зросла на 11,2% порівняно з попереднім тижнем і досягла $175 за барель. При цьому ще в грудневому прогнозі IATA виходила із середньої ціни авіагасу на 2026 рік на рівні $88 за барель за Brent по $62, тобто поточний ринок уже більш ніж удвічі перевищує базовий сценарій галузі.
Додатковий індикатор дає американський ринок: за даними AP, середня ціна jet fuel у США зросла до $3,99 за галон проти приблизно $2,50 два тижні тому. Reuters також зазначає, що у США ціни на авіагас зросли більш ніж на 50%, а в Європі частина авіакомпаній уже почала коригувати розклад і тарифи через подорожчання палива.
Як зазначають аналітики Experts Club, логіка ринку очевидна: авіаційне паливо залишається однією з найбільших статей витрат авіаперевізників поряд із персоналом, тому різке подорожчання гасу майже неминуче транслюватиметься в ціну перельотів, особливо на далекомагістральних і курортних напрямках. IATA прямо вказує, що jet fuel – одна з найбільших статей витрат авіакомпаній, а AP оцінює частку палива у витратах перевізників приблизно у 20-25%.
«Ми бачимо вже не просто зростання нафти як біржового активу, а пряму передачу цінового шоку в авіаційне паливо. Якщо нафта залишається вище $100 за барель, а гас тримається на екстремально високих рівнях, авіакомпанії будуть змушені або підвищувати тарифи, або скорочувати частину програм перевезень. Для туристичного ринку це означає дорожчий і менш передбачуваний літній сезон», – вважає засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, особливо вразливими виявляються масові туристичні маршрути, де перевізники працюють із тонкою маржею та високою ціновою чутливістю попиту. «Навіть якщо зростання цін на квитки буде нерівномірним, сам фактор дорогого палива змінює поведінку ринку: туроператори обережніше формують пакети, авіакомпанії переглядають сітку польотів, а туристи відкладають купівлю або обирають коротші поїздки. У такій ситуації літо 2026 року може стати сезоном високої волатильності – і за цінами, і за завантаженням напрямків», – зазначив Уракін.
Практичні сигнали цього процесу вже з’явилися. Reuters повідомило, що SAS вирішила скасувати близько 1 тис. рейсів у квітні на тлі різкого зростання цін на паливо, а AP пише, що низка міжнародних авіакомпаній уже запровадила паливні надбавки або підвищила базові тарифи. Це означає, що за збереження поточної кон’юнктури подорожчання авіаквитків може стати одним із ключових чинників тиску на світовий туристичний ринок у прийдешньому літньому сезоні.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Києві на території ВДНГ 11 квітня відкриється міжнародна імерсивна виставка, присвячена творчості нідерландського художника Вінсента ван Гога, повідомиляють організатори.
“Відвідувачі зможуть буквально опинитися всередині картин Ван Гога завдяки масштабним проєкціям, музиці та цифровим технологіям”, — зазначають організатори.
Експозиція працюватиме у павільйоні №7 і триватиме до 26 липня. Виставка займатиме простір понад 2 тис. кв. м і поєднуватиме цифрові інсталяції, VR-ефекти та класичну експозицію з історією життя митця.
Серед особливостей — відтворена спальня художника, а також можливість побачити відомі роботи, зокрема “Зоряну ніч” і “Соняшники”, у форматі 360°.
“Це можливість зануритися у світ Ван Гога і відчути його мистецтво по-новому”, — наголошують організатори.
Зазначається, що виставка вже була представлена у низці міст світу, зокрема у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Берліні та Дубаї, де її відвідали мільйони глядачів.
Як повідомлялося, картину пензля Вінсента ван Гога “Пейзаж із селянським будинком” було продано на міжнародній виставці мистецтва та антикваріату TEFAF у Маастріхті за $13,5 млн.
