Страхова компанія “ПЗУ Україна” у 2024 році залучила 2,248 млрд грн премій, що на 379 млн грн, або на 20%, більше порівняно з 2023 роком, повідомляється в пресрелізі страховика.
За даними компанії, найбільший приріст платежів за підсумками року зафіксовано в сегментах: медичне страхування – на 37%, або на 88 млн грн, ОСЦПВ – на 28% (+138 млн грн), КАСКО зросло на 22% (+80 млн грн), “Зелена картка” має приріст в 11% (54 млн грн), асистанс +10% (9 млн грн).
Частка ОСЦПВ в портфелі компанії склала 28%, або 637 млн грн платежів, “Зелена карта” – 24% (543 млн грн страхових премій), КАСКО – 20% (450 млн грн).
У свою чергу частка медичне страхування в портфелі компанії склала 15%, за цими договорами у 2024 році компанія зібрала 326 млн грн платежів.
Обсяг надходжень “ПЗУ Україна” за іншими договорами страхування за результатами року склав 291 млн грн, або 13% від усіх надходжень.
За 2024 рік загальна сума страхових виплат склала 1,048 млрд грн, що на 49% більше, ніж у 2023 році.
У сегменті КАСКО за минулий рік було врегульовано страхових випадків на суму 226 млн грн, в ОСЦПВ – 327 млн грн, за договорами “Зеленої картки” – 176 млн грн, ДМС – 235 млн грн.
Крім того, страховик повідомляє, що финансовий результат до оподаткування за 2024 рік становив 19 млн грн, згідно з даними аудиторського висновку.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи PZU Group, до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.
ПрАТ “Керампром” (с.Артемівка Донецької обл.), що займається видобутком глини в Донецькій області, за підсумками 2024 року отримав 33 млн 457,947 тис. грн, що у 10,93 рази більше, ніж у 2023 році (3 млн 59,435 тис. тонн).
Згідно з порядком денним загальних зборів акціонерів компанії, які пройдуть 18 квітня дистанційно, оприлюдненим в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), акціонери мають розглянути звіт генерального директора про результати фінансово-господарської діяльності компанії за 2024 рік та прийняття рішення за результатами його розгляду.
Також акціонери мають розглянути звіт аудитора за 2024 рік та затвердити відповідні заходи на його підставі, а також затвердити результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік, розглянути звіт наглядової ради за цей період і прийняти відповідні рішення.
Поміж іншим акціонери розглянуть питання розподілу прибутку за 2024 рік, проведуть перевибори членів НР, дадуть попередню згоду на вчинення товариством значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується внести зміни до рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів компанії, проведених 22 листопада 2024 року шляхом викладення його у новій редакції. При цьому акціонерам пропонується обрати поміж двома варіантами рішень. Зокрема, здійснити виплату дивідендів за простими іменними акціями товариства у сумі 15 млн 1,059 тис. грн з нерозподіленого прибутку товариства та затвердити розмір дивідендів на одну просту іменну акцію товариства у сумі 47,77 грн. Або ж частину нерозподіленого прибутку товариства у розмірі 20 млн грн направити на виплату дивідендів із затвердженням розміру дивідендів на одну просту іменну акцію у сумі 63,69 грн.
ПрАТ “Керампром” (с. Артемівка Донецької обл.) створено у 1997 році, займається видобутком глини. Виробничі потужності підприємства становлять до 300 тис. тонн на рік. За даними на сайті ПрАТ, наразі підприємство розробляє родовище білих вогнетривких глин “Чильне” у Костянтинівському районі Донецької області.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, акціями ПрАТ володіють Валерій, Ігор та Борис Бевзенки (49,8708%, 30,2515% та 8,9999% відповідно), Анатолій та Лариса Попови (по 5,1757% кожен).
Статутний капітал ПрАТ “Керампром” – 25,75 млн грн.
Європейські та міжнародні фінансові установи готові вкласти понад 10 млрд євро в розвиток Транскаспійського транспортного коридору, заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції в Ашгабаті, повідомляє Turkmenportal.com.
«Розвиток Транскаспійського транспортного коридору є великим поточним проектом. Європейські та міжнародні фінансові установи готові інвестувати понад 10 млрд євро в цей проєкт», – заявила Каллас під час пресконференції, присвяченій 20-й зустрічі міністрів Європейського союзу і країн Центральної Азії, що відбулася 27 березня в Ашгабаті.
Каллас підкреслила зростаюче прагнення до співпраці між ЄС і країнами Центральної Азії.
За її словами, Євросоюз планує розширювати взаємодію за різними напрямами.
Особливий акцент Каллас зробила на розвитку молодіжних обмінів і зміцненні контактів у бізнесі та в академічних колах.
СК «Експрес Страхування» (Київ) у січні-лютому 2025 року зібрала страхові премії на суму 181,6 млн грн, що на 48,4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється на сайті страховика.
Збільшення страхових премій стало можливим завдяки значному приросту нових клієнтів і стабільному збільшенню кількості укладених договорів порівняно з попереднім роком.
Так, премії за договорами КАСКО за цей період становили 119,1 млн грн, що на 21 млн грн, або на 21,4%, перевищує аналогічний показник двох місяців 2024 року, за ОСЦПВ – 56,9 млн грн (+у 2,8 раза), за іншими видами страхування – 5,6 млн грн.
Як повідомлялося, за січень-лютий 2025 року компанія здійснила виплати на суму 67,2 млн грн.
СК «Експрес Страхування» заснована 2008 року і входить до складу групи компаній «УкрАВТО». Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій у СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК «»Експрес Страхування» є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
За даними аналітиків EastFruit, у 2024 році сталася історична подія: Україна, яка ще десять років тому практично не експортувала заморожену малину, вперше стала світовим лідером за показником чистого експорту цієї ягоди, випередивши не лише Польщу, а й багаторічного лідера цього сегменту — Сербію.
У 2024 календарному році, згідно з торговельною статистикою, експорт замороженої малини з України сягнув рекордних 65 тисяч тонн, продемонструвавши зростання на 34% за рік. Це був значно стрімкіший приріст, ніж у будь-якого іншого великого експортера. Загалом за останні три сезони обсяги експорту замороженої малини з України зросли більш ніж удвічі, тоді як Сербія зберегла свої показники на попередньому рівні, а Польща скоротила експорт на 24%.
Варто зазначити, що Україна імпортує лише незначні обсяги малини, на відміну від Сербії та особливо Польщі, які активно закуповують її за кордоном. У польському експорті частка імпортованої малини вже перевищує 52%, причому основний обсяг Польща закуповує саме в Україні. Фактично майже половина замороженої малини, яку експортує Польща, має українське походження. Саме доступна українська малина дозволяє цій країні утримувати позиції серед лідерів світового ринку.
Якщо аналізувати чисті обсяги експорту, Україна постачає на зовнішні ринки 65 тисяч тонн замороженої малини, тоді як Польща — лише близько 16 тисяч тонн. Таким чином, у 2024 році Україна експортувала вчетверо більше замороженої малини, ніж Польща!
Цікаво, що за загальним обсягом експорту замороженої малини Україна все ще незначно поступається Сербії. У 2024 році Сербія експортувала 67,7 тисячі тонн малини, тоді як Україна — 65,1 тисячі тонн. Проте Сербія імпортувала 4,7 тисячі тонн для подальшого реекспорту, що знизило її чистий експорт до 63 тисяч тонн — на 2 тисячі тонн менше, ніж в України.
«Ключовим кроком до закріплення світового лідерства України в експорті замороженої малини стане подальша диверсифікація ринків збуту. Для цього українським експортерам необхідно підвищувати якість малини та інвестувати в її доробку та маркетинг, що сприятиме зростанню середньої експортної ціни. Вищі доходи від експорту можна буде спрямовувати на вдосконалення продукції, підвищення її якості та розширення обсягів виробництва. Наразі багато українських виробників заморожених ягід експортують до Польщі фактично сировину, яку польські переробники сортують, пакують і реекспортують, залишаючи додану вартість у своїй країні», — зазначає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Процес диверсифікації експорту замороженої малини з України вже активно триває. Примітно, що значну роль у цьому відіграла саме Польща. Фермерські протести проти імпорту малини та іншої сільськогосподарської продукції змусили українських експортерів шукати нові ринки збуту, які виявилися значно прибутковішими, ніж польський. Додатковий дохід українських виробників малини було реінвестовано у розширення виробництва та переробки в Україні, що прискорило сходження України на світовий олімп малинового експорту.
У період з 2022 по 2024 роки частка Польщі в експорті української малини скоротилася з 63% до 35%. Натомість частка Німеччини, Чехії, Австрії та Франції — ключових ринків збуту для польських експортерів — у прямому експорті з України більш ніж подвоїлася, досягнувши 48%. Україна активно перебирає ринкову частку в Польщі, що стало можливим завдяки підвищенню якості продукції та рівня її переробки.
За останні три роки експорт замороженої малини з України до Німеччини зріс у 4,5 раза, до Чехії — у 4,2 раза, до Австрії — у 33 рази, а до Франції — удвічі. У 2024 році Україна також вперше експортувала понад 2 тисячі тонн малини до Бельгії, Італії та Литви.
Крім того, Україна стрімко нарощує експорт замороженої малини до Канади та США — ринків, які пропонують значно вищі ціни, ніж країни Євросоюзу. Ще три роки тому Україна не постачала продукцію до цих країн, а нині нерідко випереджає там польських конкурентів за обсягами експорту.
Серед незвичних напрямків експорту замороженої малини варто відзначити перші комерційні поставки української продукції до Аргентини та Саудівської Аравії.
З огляду на високі ціни на малину в попередньому сезоні, аналітики EastFruit прогнозують, що у 2025 році та в сезоні 2025/26 Україна оновить рекорди експорту малини й зміцнить своє лідерство. Зокрема, вже у 2025 році Україна може обійти Сербію також і за загальним обсягом експорту замороженої малини.
Бюджетне управління Конгресу (CBO) прогнозує істотне збільшення держборгу США в найближчі 30 років. Згідно з прогнозом CBO, держборг становитиме 100% ВВП у поточному фінансовому році і збільшиться до рекордних 107% ВВП у 2029 фінроці. До 2025 року показник, як очікується, досягне 156% ВВП.
«Зростання держборгу сповільнить економічне зростання, призведе до збільшення відсоткових виплат на користь іноземних власників боргу і створить значні ризики для бюджетних та економічних прогнозів», – йдеться в огляді CBO.
Раніше цього тижня міжнародне рейтингове агентство Moody’s попередило, що мита на імпорт, які запроваджує президент США Дональд Трамп, можуть перешкодити країні взяти під контроль дефіцит бюджету, що зростає.
CBO очікує збільшення дефіциту бюджету США до 2055 року до 7,3% ВВП з 6,4% ВВП у 2024 році. Прогноз на 2025 рік становить 6,2% ВВП.
Прогноз CBO передбачає уповільнення темпів зростання економіки США в поточному році до 2,1% з 2,8% у 2024 році. Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, ДЕРЖБОРГ, США
