Українець Олександр Хижняк завоював звання олімпійського чемпіона у фіналі змагань з боксу у ваговій категорії до 80 кг на Олімпійських іграх-2024 у Парижі.
У фіналі Хижняк роздільним рішенням суддів переміг Нурбека Оралбая, що представляє Казахстан.
Керуюча компанія “Астробілд”, кінцевим бенефіціаром якої є підприємець Василь Хмельницький, консолідувала під управлінням промислові активи двох індустріальних парків – “Біла Церква” та “Біла Церква 2” – проєктів холдингової компанії UFuture Хмельницького.
Згідно з пресрелізом ІП “Біла Церква” в середу, процес консолідації завершено підписанням договору ініціатора створення ІП “Біла Церква 2” з керуючою компанією “Астробілд”, яка на початку поточного року стала керуючою компанією ІП “Біла Церква”.
“Ця компанія – професійний девелопер, виконує будівельні та сервісні роботи на території ІП і суміжних ділянках, які належать ініціатору створення ІП, активно допомагає в залученні резидентів, тому логічно, що перелік напрямів співпраці було розширено”, – пояснили агентству “Інтерфакс-Україна” укладення договорів із новою керуючою компанією.
За словами директора ІП “Біла Церква” Андрія Ропицького, які наведені в пресрелізі, метою консолідації є створення ефективнішого механізму управління портфелем активів ІП “Біла Церква” і “Біла Церква 2”, централізація деяких сервісних та управлінських функцій.
За інформацією у пресрелізі, зокрема, повний розвиток ІП “Біла Церква 2” має створити понад 1100 нових робочих місць, з річним фондом оплати праці понад 400 млн грн.
Загальна сума інвестицій у його повний розвиток і функціонування складе близько $154,9 млн.
“У перерахунку на 1 га території ІП це від $4,5 млн до $6,6 млн залежно від етапу розвитку парку. При виконанні всіх робіт, запланованих бізнес-планом, ІП генеруватиме для Білоцерківської громади до 30 млн грн податків і зборів на рік”, – наголошується в повідомленні.
Пресслужба зазначає, що для досягнення цього показника у 2024 році залучено першого резидента та розпочато роботи з облаштування території промислової ділянки під нове будівництво.
“На території ІП планується побудувати виробничо-складське приміщення”, – уточнили агентству у пресслужбі, зазначивши, що з огляду на те, що територія Київської області періодично потрапляє під ворожі атаки балістики або дронів, інформація про плани будівництва розголошується тільки за згодою резидентів.
Своєю чергою бізнес-план ІП “Біла Церква”, де вільними під оренду або продаж залишаються лише 33% площі земельних ділянок (12 га), не зазнав суттєвих змін.
На освоєній території парку збудовано 41 кв. м виробничих і складських приміщень та залучено 14 резидентів, серед яких компанії Unilever, InTiCa Systems, Pripravka, а також компанії, які стали резидентами до повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, – логістичне бюро “Нової пошти”, комплекс зберігання зернових “Волиця-Агро”, завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотних драбин Virastar.
У розвиток ІП “Біла Церква” інвестовано близько $50 млн, а його концепцією передбачено будівництво додаткових 52 тис. кв. м промислових будівель і залучення ще $47,5 млн інвестицій.
У прес-службі агентству зазначили, що інформацію про всіх резидентів парку не розголошують з метою безпеки.
ІП “Біла Церква” і “Біла Церква 2” занесено до Реєстру індустріальних (промислових) промислових парків 2018 року. Вони пропонують землі промислового призначення з усією інженерно-транспортною інфраструктурою, а також виробничо-складські будівлі та логістичні комплекси для оренди або купівлі.
ТОВ “Астробілд” з моменту створення 2019 року освоїла понад 10 га промислової ділянки та ввела в експлуатацію понад 12 тис. кв.м. виробничо-складських площ.
Засновниками компанії, за даними проєкту Clarity Project, є два закритих венчурних корпоративних інвестфонди – “Навіс” і “Юфьюче Венчерз”, а кінцевим бенефіціаром – Василь Хмельницький.
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) виступає проти збільшення податку на дохід, що закладено в законопроєкт №11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану”. На думку АСБ, яку її представники оприлюднили під час наради представників влади та бізнесу, законопроєкт створює умови для непропорційного тиску на сумлінний бізнес і працівників. При цьому новий вид податку з обороту передбачатиме ускладнення і без того непростого адміністрування податків і зборів, створюючи нові корупційні ризики.
Крім того, у законопроєкті відсутні заходи щодо боротьби з тіньовою економікою та заходи з підвищення ефективності роботи Державної податкової служби. Такі фактори призведуть до дискримінації сумлінного бізнесу та сприятимуть зростанню тіньової економіки, наголошується в повідомленні на сайті Асоціації.
Крім того, розробники законопроєкту не враховують негативні наслідки його ухвалення, які полягатимуть у зменшенні ділової активності, що призведе до зниження загальної оподатковуваної бази оподаткування, збільшення ризиків тінізації економіки та запровадження різноманітних схем з податкової оптимізації, що автоматично підвищують ризики корупції, вважають в АСБ.
Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, виступаючи на нараді, зазначив, що страховий ринок уже несе тягар подвійного оподаткування: 3% валових страхових платежів і 18% податку на прибуток на загальних підставах.
“Наша Асоціація провела дослідження на базі даних звітності страховиків за 2023 рік, оприлюдненої Національним банком України. Ми на цифрах довели, що 3% податку з доходів означають понад 35% на прибуток. Особливо негативний вплив це матиме на ті лайфові страхові компанії, які займаються накопичувальним страхуванням життя”, – попередив Черняховський.
За його словами, якщо це екстраполювати на економіку загалом, введення додатково 1% податку на доходи у вигляді військового збору відповідає збільшенню на 12 відсоткових пунктів податку на прибуток підприємств на загальній системі оподаткування, що відповідатиме загальній ставці понад 30%.
Український бізнес закликає уряд і народних депутатів врахувати пропозиції бізнес-спільноти, провести фахове обговорення альтернатив наповнення бюджету та можливого скорочення видатків і спільно напрацювати рішення щодо джерел надходжень до бюджету, наголошується в повідомленні.
ПрАТ “Страхова компанія “Надійна” (Київ) у січні-березні 2023 року зібрала валових страхових премій на суму 17,8 млн грн, що на 50,7% % менше, ніж за аналогічний період роком раніше. Про це свідчать дані в інформації РА “Стандарт-Рейтинг” про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні uaА+ за національною шкалою.
При цьому премії від фізичних осіб становили 0,054 млн грн, а премії від перестраховиків були відсутні. Таким чином, за підсумками першого кварталу 2024 року клієнтський портфель страховика за валовими преміями був переважно представлений юридичними особами.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за I квартал 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року скоротилися на 49,39% – до 10,220 млн грн. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях зріс на 1,53 п.п. – до 57,41%.
Чисті премії страховика за підсумками першого кварталу 2024 року порівняно з першим кварталом 2023 року знизилися на 52,44% до 7,581 млн грн, а зароблені премії – на 50,42% до 8,111 млн грн.
Обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених за звітний період порівняно з аналогічним періодом 2023 року, зріс у 2,26 раза – до 4,170 млн грн. Таким чином, рівень виплат зріс на 18,32 п.п. – до 23,43%.
При цьому діяльність компанії була прибутковою. Так, прибуток від операційної діяльності страховика склав 2,183 млн грн, а чистий прибуток – 2,087 млн грн.
Активи компанії на 1 квітня 2024 року зросли на 0,21% – до 76,025 млн грн, власний капітал показав приріст на 3,16% – до 66,625 млн грн, зобов’язання знизилися на 16,67% – до 9,4 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 2,01% – до 40,314 млн грн. Як повідомляється на сайті компанії, вона зареєстрована в Єдиному держреєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців у 2006 році. Статутний капітал 15 млн грн. Її акціонерами є вісім фізичних осіб – резидентів України та одна юридична особа – ТОВ “Агрохолдинг 2012”.
НАЕК “Енергоатом” цього року має здійснити ремонти ще двох енергоблоків атомних станцій у рамках підготовки до прийдешнього опалювального сезону, повідомив в.о. голови правління компанії Петро Котін.
“Нам залишилося ще два енергоблоки відремонтувати цього року, які будуть в енергосистемі до листопада, і ми працюватимемо в ОЗП усіма дев’ятьма блоками, як і анонсували раніше”, – сказав Котін на пресконференції під час відвідин однієї з АЕС у середу, відповідаючи на запитання “Енергореформи”.
При цьому він зазначив, що компанії вдалося скоротити тривалість ремонтів більше, ніж на 40 днів, щоб швидше повернути блоки в мережу.
“Енергоатом” після російської окупації Запорізької АЕС має у своєму розпорядженні три АЕС – Рівненську, Хмельницьку та Південноукраїнську загальною потужністю 9 енергоблоків 7,8 ГВт. У компанії вказали, що ремонт ще одного з них, окрім зазначених двох, імовірно, буде перенесено вже на наступний рік.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Втрати пізніх сільгоспкультур через посуху можуть становити 10-15%, заявив в.о. міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.
“Є два основних типи культур – ранні та пізні. Якщо ми говоримо про збір урожаю пшениці, ячменю, гороху, ріпаку, жита, вівса, проса, – це рання група. На неї аномальна спека мала вплив, але не критичний. Найгірший вплив зафіксовано в південно-східних областях, але загалом ми фактично по цих культурах вийшли на попередньо прогнозований показник (валового збору – ІФ-У) – нижчий на 2-3%”, – розповів він.
В.о. міністра нагадав, що до групи сільгоспкультур із пізніми термінами дозрівання належать соняшник, кукурудза та цукрові буряки. Вони збираються переважно восени.
“Тут, найімовірніше, буде більш негативний вплив аномальних температур. Точно можна буде зафіксувати вже за фактом збору врожаю, але на сьогодні виглядає, що може бути зменшений врожай по цих культурах до 10-15%. Є регіони, де зменшення не буде, де була достатня кількість опадів, що дозволяло проходити цю аномальну спеку легше. Але є регіони, де критичний вплив”, – пояснив Висоцький.
В.о. міністра додав, що точні цифри втрати врожаю сільгоспкультур через аномальну спеку 2024 року стануть відомі у вересні-жовтні, коли буде зібрано основну масу врожаю.
