ArcelorMittal, другий за величиною виробник сталі у світі, збільшила у II кварталі 2026 року EBITDA на 23% порівняно з I кварталом, до $2,06 млрд, йдеться в повідомленні компанії. Проти аналогічного періоду минулого року показник зріс на 11%.
Чистий прибуток склав $683 млн, що на 18% вище за показник попереднього кварталу, але на 62% нижче за прибуток за II квартал 2025 року.
Виручка у II кварталі зросла майже на 8% у квартальному порівнянні та на 5% у річному – до $16,8 млрд. Основною причиною покращення показника стало підвищення середньої ціни на сталь на 4,4%.
Капітальні витрати ArcelorMittal у квітні-червні склали $1,1 млрд. Чистий борг на кінець червня зріс до $9,5 млрд порівняно з $9,3 млрд станом на 31 березня.
У II кварталі компанія збільшила випуск сталі на 7,5% порівняно з попередніми трьома місяцями, до 14,3 млн тонн (14,4 млн тонн роком раніше). Відвантаження металу в минулому кварталі склало 13,4 млн тонн (12,8 млн тонн у попередньому кварталі та 13,8 млн тонн роком раніше). Видобуток залізної руди за квартал склав 13,5 млн тонн (9,7 млн тонн у I кварталі та 11,8 млн тонн роком раніше).
Випуск № 2 – липень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У другій половині липня гривня втрачала, але НБУ намагався максимально брати участь у торгах і стримувати потяг національної валюти до зниження. У підсумку станом на 31 липня офіційний курс – 44,69 грн за долар, а от на початку місяця був на позначці 44,79 грн за долар. Укріплення нацвалюти відбулося лише наприкінці місяця, впродовж останніх двох тижнів липня переважали коливання в бік девальвації.
Високий попит на валюту зберігається в Україні другий місяць поспіль. Нагадаємо, що в червні, відповідно до офіційних даних, Нацбанк через інтервенції продав 5,087 млрд дол. Це найвищий показник у 2026 році. Очікується, що липневий показник все ж таки буде нижчим за «рекорд» попереднього місяця. Однак уже очевидно, що озвучені багатьма аналітиками надії на літнє збільшення агроекспорту, а з ним і на надходження більшого обсягу валютної виручки, що підтримало б гривню, не справдилися. Росія впродовж липня активізувала ракетно-дронові атаки, спрямовані на українські морські порти, що суттєво стримує перевезення морем аграрної продукції.
Глобальний контекст
Засідання Комітету ФРС, до підсумків якого була прикута увага трейдерів останній місяць, відбулося 29 липня. За результатами засідання стало відомо, що ФРС зберегла базову процентну ставку незмінною, але залишила можливість її підвищення в майбутньому, якщо інфляція залишатиметься високою. У заяві йдеться про те, що у США залишається підвищеною інфляція, частково відображаючи шоки пропозиції, які призвели до зростання цін у певних секторах, включно з енергетикою. Відомо також, що стрімке зростання цін на пальне, спричинене конфліктом США та Ірану, призвело до зростання у США річного рівня інфляції до 4,2% у травні, що є найвищим рівнем за понад три роки. З того часу ціни на нафту та газ дещо знизилися, але відновлення бойових дій в Ормузькій протоці та навколо неї наприкінці липня викликає занепокоєння, що ціни на пальне можуть залишатися високими протягом наступних місяців. Проте високі ставки здатні гальмувати розвиток ринку праці, тож в цьому разі ФРС зробила вибір на користь ринку праці, фактично ігноруючи зростання цін.
Долар відреагував на заяву про стабільність базової ставки зниженням щодо євро – 30 липня курс повернувся до рівня 1,1450 дол./євро, а пізніше досяг позначки 1,1475 дол./євро, хоча напередодні, у день проведення засідання Комітету ФРС, курс валютної пари становив приблизно 1,1360 дол./євро.
Внутрішній український контекст
Протягом липня попит на валюту змінювався: якщо на початку місяця він дещо знизився, то згодом знову зріс, і НБУ був вимушений збільшити обсяг продажі валюти через інтервенції на міжбанку. Таким чином, якщо за перший тиждень Нацбанк продав імпортерам 871,2 млн доларів, то за наступні два тижні – 2,088 млрд доларів. Додаткової підтримки для гривні від експортерів немає: ситуація з експортом залишається вкрай складною, особливо з огляду на часті атаки РФ по вітчизняним морським портам і портовій інфраструктурі. Це відображається не лише на агроекспорті, але й на виручці металургійних підприємств. Проте підтримку нацвалюті надає міжнародний ринок, де долару вдалося в липні укріпитися стосовно євро.
За підсумками липня можливе падіння обсягів міжнародних резервів порівняно з червнем, адже резерви збільшуються переважно за рахунок надходжень від партнерів. Проте в липні нових надходжень небагато. Відомо, що в цьому місяці Україна отримала транш розміром близько 690 млн дол. від МВФ у межах нової чотирирічної програми розширеного фінансування МВФ (EFF). Ця програма передбачає кредитну допомогу загальним обсягом приблизно 2,2 млрд дол. Отримані за першим траншем кошти будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків і забезпечення макрофінансової стабільності в умовах повномасштабної війни.
Щодо допомоги від Євросоюзу, то наприкінці липня Рада ЄС погодила оновлений Український план у межах Ukraine Facility. У ЗМІ повідомляють, що йдеться про 10 млрд євро, які Україна зможе отримати лише за певних умов – у документі 27 індикаторів, десять з яких потребують ухвалення нових законів. Також оновлений план переглядає 34 із 146 чинних етапів виконання програми, переносить строки виконання 12 реформ, які потребують більше часу. Серед нових реформ особливий акцент зроблено на верховенстві права, боротьбі з корупцією, а також реформах, необхідних для вступу України до ЄС, енергетичному секторі та подальшій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. В оновленому Українському плані вже затверджене додаткове фінансування для України в 2026 році – йдеться про 8,3 млрд євро, які будуть надані через механізм Ukraine Support Loan.
Новий уряд в Україні, який лише розпочинає свою роботу під керівництвом нового прем’єр-міністра Сергія Корецького, поки що не надав чітких даних стосовно плану дій. Проте відомо, що в серпні Програма дій уряду має з’явитися у Верховній Раді. Це стане офіційним орієнтиром, які саме заходи планує реалізувати новий Кабмін та які реформи, зокрема економічного та фінансового напряму, заплановані найближчим часом в Україні.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Девальвація гривні триває, і якщо в першій половині липня гривні несуттєво вдалося укріпитися, то в другій половині місяця визначальною стала саме девальвація. На початку липня офіційний курс перебував на рівні 44,79 грн за долар, а 29 липня курс НБУ досяг позначки 44,88 грн за долар. На міжбанківському ринку в останні дні липня торги відбувалися за курсом 44,74–44,89 грн/дол. Заявки імпортерів задовольняє Нацбанк, як основний продавець валюти. В останній день липня гривня укріпилась – офіційний курс вже 44,69 грн/дол. На готівковому ринку курс слідом за міжбанком укріпився також: у банках та обмінних пунктах курс купівлі – в межах 44,35–44,7 грн/дол., курс продажу – 44,95–45,10 грн/дол. Спреди в липні майже не змінились і залишаються в межах 0,4–0,7 грн/дол.
Ключові фактори впливу:
Прогноз
Курс євро: динаміка й аналіз
Протягом липня курс євровалюти на вітчизняному ринку майже не змінювався, а коливання були дуже незначними. Проте все змінилося на наступний день після засідання Комітету ФРС – євровалюта почала втрачати на міжнародному ринку, а в Україні офіційний курс євро 31 липня досяг 51,27 грн/євро.
На готівковому ринку України в липні зберігалася стабільність курсу євровалюти. Проте нові горизонти євро мотивують продавців на роздрібному ринку змінювати курси. Курс купівлі 31 липня перебуває в коридорі 50,56–51,10 грн/євро, а курс продажу – 51,50–51,85 грн/євро. Спреди між курсом купівлі та курсом продажу євро наприкінці місяця трохи скоротилися – до діапазону 0,45–0,80 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
Прогноз:
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Серпень може дивувати стрімкими змінами курсів. Загострення конфлікту між США та Іраном та стрибки цін на нафту посилюють ризик волатильності. У такий час валютна стратегія має бути максимально обережною, водночас гнучкість рішень також має значення для отримання дохідності та збереження капіталу.
Глобальні конфлікти – привід довіряти лише найсильнішим валютам. Очікувані напрямки змін пов’язані з можливим врегулюванням конфлікту між США та Іраном, що впливатиме на подальшу курсову траєкторію пари «євро/долар».
Стабільність ставки ФРС не надає підтримки долару. Пара EUR/USD перебуває під значним впливом геополітики, проте прогнози щодо майбутнього підвищення ставок також мають значення. Інвесторам потрібно слідкувати за економічними новинами зі США для вчасної переорієнтації стратегії валютних накопичень.
Найголовніше – безпечні інвестиції. Невелика частина портфеля може бути спрямована на отримання швидкого доходу від спекулятивних операцій, проте основну частину коштів слід спрямовувати у низькоризикове збереження накопичень, яким є купівля готівкової валюти.
Ліквідність – у фокусі валютної програми. Відсутність стабільності та передбачуваності підвищують роль ліквідних валют, і головними у портфелі залишаються долар і євро. Навколо інвестицій в ці валюти має будуватися як середньострокова, так і довгострокова програма інвестора.
Різкий розворот інвесторів до євро на глобальному ринку – сигнал сконцентрувати кошти в доларі. Наразі відбувається активний розвиток економіки США, американська валюта залишається найбільш ліквідною, тож інвесторам варто зберігати в доларах приблизно 50–60% обсягу валютного портфеля.
Вихід з частини валютних накопичень – лише після ретельного аналізу курсових рухів. Зростання курсу євро до 51,27 грн/дол. надає нові можливості для часткового продажу євровалюти, придбаної інвестором на початку року, коли курс був на позначці 49,51 грн/дол. Проте повністю позбавлятися євровалюти не час, бо курс може зростати і далі впродовж 2026 року.
Не лише долари мають бути в збалансованому валютному портфелі. Якщо диверсифікація входить в особистий фінансовий план, то до базових валют варто додати 10% швейцарських франків. Також можна розглянути варіант купівлі британських фунтів стерлінгів.
Національна валюта – для поточних витрат, для довгострокових інвестицій – долар. Тенденція девальвації національної валюти зберігається попри мільярдні інтервенції НБУ задля збереження курсової стабільності. Накопичення у доларах США – гарантія убезпечення капіталу від знецінення.
Що важливо у сфері новин. Інвесторам варто аналізувати все, що пов’язано з нафтовими котируваннями, ситуацією на Близькому Сході та новими домовленостями між США та Іраном. Також важливо вивчати статистичні дані про ринок праці та інфляцію у США, які в перспективі стануть базовими для нових рішень Комітету ФРС щодо зміни ключової ставки. Сигналом до корегування валютної стратегії стане заява ФРС про підвищення базової ставки. Найближче засідання Комітету ФРС у середині вересня покаже, якою буде подальша траєкторія пари «євро/долар». В Україні головними чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку будуть стан міжнародних резервів, надходження траншів кредитів і фінансової допомоги від партнерів, інформація про обсяги експорту та стан портової інфраструктури, ситуація в енергетиці та на фронті.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Kyivstar Group Ltd. (Nasdaq: KYIV), материнська компанія найбільшого українського оператора зв’язку «Київстар», оголосила про відкриття власного офісу в Рокфеллер-центрі в Нью-Йорку, що стало важливим етапом міжнародного розвитку компанії після історичного виходу на Nasdaq у серпні 2025 року.
«Відкриття нашого офісу в Нью-Йорку є важливою віхою на шляху міжнародного розвитку Kyivstar Group Ltd», – цитується в релізі президент і СЕО «Київстару» Олександр Комаров.
За його словами, присутність в одному з ключових фінансових центрів світу дасть змогу зміцнити відносини з інвесторами та міжнародними партнерами, а також розширити співпрацю.
Зазначається, що офіс «Київстару» розташований за адресою 1270 Avenue of the Americas. Передбачається, що він підтримуватиме діяльність компанії у сфері взаємодії з інвесторами та корпоративних комунікацій, а також посилить її присутність у Сполучених Штатах.
«Відкриття офісу також створює додаткові можливості для представлення українського бізнесу та його інвестиційного потенціалу міжнародній спільноті», – наголосили в «Київстарі».
Водночас офіс не виконуватиме комерційних, контрактних або операційних функцій від імені Групи, зазначається в пресрелізі.
У компанії нагадали, що цього літа «Київстар» відзначає першу річницю лістингу на Nasdaq. Зазначається, що за цей час компанія продовжила розвивати портфель цифрових продуктів, реалізовувати стратегічні ініціативи, що включали розширення сервісів цифрової охорони здоров’я, розвиток платформи Uklon і впровадження нових рішень у сфері зв’язку, серед яких впровадження Starlink Direct to Cell.
«Крім того, новий офіс стане нью-йоркською базою для ініціативи Invest In Ukraine NOW!, запущеної VEON і «Київстаром» у серпні 2025 року», – зазначили в компанії.
Як повідомлялося, «Київстар» збільшив прибуток EBITDA у другому кварталі 2026 року на 21,1% – до 8,3 млрд грн, тоді як виручка зросла на 27% – до 14,9 млрд грн.
У 2025 році група збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) у січні-червні 2026 року зменшило чистий прибуток у 3,9 раза порівняно з першим півріччям 2025 року – до 40,8 млн грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжним звітом компанії, її чистий дохід збільшився несуттєво (на 1,7%) – до 611,6 млн грн.
“ФЕД” отримав майже 153 млн грн валового прибутку супроти 181,7 млн грн рік тому, а прибуток від операційної діяльності скоротився у 2,8 раза – до 70,3 млн грн.
Нерозподілений прибуток на 1 липня 2026 року перевищив 1,53 млрд грн.
“Основнi ризики в дiяльностi товариства пов’язанi зі значним зростанням цiн на електроенергiю, газ та iнше, також (діє) воєнний стан на території нашої країни, що зумовлює товариство працювати в режими форс-мажорних обставин”, – йдеться у звіті.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2026 року чистий прибуток компанії скоротився у 6,7 раза щодо аналогічного періоду 2025 року – до 17 млн грн на тлі зростання чистого доходу на 10% – до 336,6 млн грн.
АТ “ФЕД” спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.
Середньооблікова чисельність штатних працівників на 1 липня 2026 року – 1010 осіб.
“ФЕД” 2025 року збільшив чистий прибуток на 3,4% порівняно з 2024 роком – до 187,6 млн грн, а чистий дохід – на 26,5%, до 1,05 млрд грн.
Як повідомлялося, до кінця поточного року ФЕД виплатить акціонерам 40 млн грн дивідендів з розрахунку майже 5,15 тис. грн на одну акцію. Понад 98% акцій АТ “ФЕД” володіє директор підприємства Віктор Попов.
ПрАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (Південний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) у січні-червні поточного року наростив чистий прибуток на 73,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 199,318 млн грн зі 114,912 млн грн.
Згідно з проміжним звітом ЗГК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 8 млрд 931,263 млн грн з 12 млрд 693,475 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня-2026 становив 25 млрд 836,844 млн грн.
Обсяг виробництва залізорудного концентрату за другий квартал 2026 року становив 1 млн 913,7 тис. тонн, обсяг реалізації за цей період – 1 млн 906,8 тис. тонн.
Як повідомлялось, Південний ГЗК у першому кварталі 2026 року наростив чистий збиток у 8,5 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 866,813 млн грн зі 100,859 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 3 млрд 987,535 млн грн з 6 млрд 350,714 млн грн.
Південний ГЗК за січень-вересень 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 389,930 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2024 року він становив 2 млрд 476,267 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 41,3% – до 19 млрд 20,077 млн грн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів із отриманням залізорудного концентрату. Сировинну базу комбінату є кварцити Скелеватського родовища, розташованого у центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПівдГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у Zantest Limited перебуває 29,8815% акцій підприємства, у Jetere Limited (обидві – Кіпр, зареєстровані за однією адресою) – 59,7630%.
Статутний капітал ПАТ – 535,915 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) за підсумками роботи у січні-червні поточного року зменшило чистий прибуток на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 103,958 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, завод за звітній період наростив чистий дохід на 9,1 – до 816,929 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня поточного року склав 1 млрд 900,380 млн грн.
У звіті керівництва зазначається, що робота печей у режимi балансування мiж перiодами з найдорожчою вартiстю електроенергiї, це досвiд, який пiдприємство набуло у першому кварталi, i який допомiг зменшити збитковiсть виробництва i у другому кварталi. Постiйний монiторинг та аналiз ринку е/е, спiльна робота виробничого та економiчного напрямкiв, дозволила розробити та впроваджувати заходи, завдяки яким стало можливим оптимiзувати виробничi графiки так, щоб уникати значних втрат виробництва та максимально знизити збитки: квiтень – розрахункове зниження збиткiв на 4,9 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни електроенергiї 3,6 млн грн; розрахунковi втрати металу у зв’язку з високою цiною е/е – 95,3 тонн; травень – розрахункове зниження збиткiв на 12,4 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни е/е – 4,18 млн грн; розрахункове зниження металу у зв’язку з високою цiною електроенергiї – 168,2 тонн; червень – розрахункове зниження збиткiв на 3,04 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни е/е – 5,2 млн грн; розрахунковi втрати металу у зв’язку з високою цiною е/е – 130,8 тонн.
Щодо вартостi е/е – за перiод вiйни цiни на е/е та її транспортування сумарно зросли бiльше нiж у два рази, тiльки за рахунок зростання граничних цiн, тарифiв на послуги з передачi та розподiлу. Розрахунковi втрати за другий квартал 2026 року склали 6,1 млн грн (з ПДВ), в т.ч.: – за рахунок пiдвищення тарифу на послуги з передачi електроенергiї мережами НЕК “Укренерго” (+4% до дiючого у першому кварталі 2026 року або 29,23 грн/МВт (без ПДВ), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали 0,88 млн грн (з ПДВ) – за рахунок пiдвищення тарифу на розподiл АТ “Запорiжжяобленерго” (+7,1% до дiючого у першому кварталі 2026 року або 20,80 грн/МВт по першому класу напруги, +3,7% до дiючого у першому кварталі 2026 або 102,38 грн/МВт по другому класу напруги), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали 0,42 млн грн (з ПДВ) – за рахунок зростання граничних цiн РДН з 30 квітня 2026 року (в усi години до 15 000 грн/МВт (без ПДВ), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали – 4,8 млн грн (з ПДВ).
Окрiм того, через неможливiсть оперативно продати куплену е/е, пiдприємство понесло додатковi збитки за рахунок небалансiв – втрати внаслiдок необдуманих граничних цiн на балансуючому ринку. Якщо пiдприємство не вибирає куплений обсяг е/е, її залишок йде на ринок небалансiв, де цiна покупки у пiдприємства може складати 0,01 грн за 1 МВт. Тобто, купуємо по 3 000- 15 000 грн, а продаємо за 0,01 грн. Й навпаки: якщо пiдприємство перебирає – то цiна перебору йде з накруткою вiд 5% до +100-8000%. Лише на цьому пiдприємство втрачало 0,2-0,4 млн грн щомiсяця, i за другий квартал 2026 року розрахунковi втрати склали 0,58 млн.грн з ПДВ. Вiдпрацьовуються новi технологiї по виробництву та використанню сировини.
У червнi проведено двi дослiдно – промисловi компанiї: – виробництво МнС17Р10 на власнiй сировинi з виробництва феромарганцю. Встановлена принципова можливiсть виробництва з забезпеченням якiсних характеристик по заказу; – виробництво ФМн78 на рудi 1б сорту, як альтернатива використання руди 1 сорту з бiльшим вмiстом марганцю, як ведучого елемента. Результат пiдтвердив принципову можливiсть отримання металу з певними якiсними характеристиками.
Заходи по оптимiзацiї чисельностi персоналу, якi поступово впроваджувалися на пiдприємствi, в умовах мобiлiзацiї, та, для можливостi мiнiмального iснування, призвели до значного скорочення персоналу.
“Наразi залишилися лише кращi професiонали, якi працюють не один рiк й знають/вiдчувають феросплавне виробництво. Й зазначений персонал залишився, поки що, для 3-х печей (з 31-ї наявних печей)”, – констатується в звіті.
Фактична чисельнiсть персоналу, станом на 24 червня поточного року – 1037 людини. Разом з тим, для пiдтримки iмiджу пiдприємства, що реалiзує новi технологiчнi та технiчнi рiшення у складнiй економiчнiй та полiтичнiй ситуацiї, виникала необхiднiсть оперативно реагувати на змiни в умовах роботи пiдприємства: – постiйний пошук потенцiйних ринкiв збуту основної та iншої товарної продукцiї; – пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї i, як наслiдок, постановка основного завдання; – пошук шляхiв для зниження витрат при виконаннi виробництва як основної, так i iншої продукцiї.
За результатами дiяльностi за другий квартал 2026 року товариство має наступнi ключовi моменти: Обсяг виробництва товарних феросплавiв склав 6 тис. тонн, реалiзовано 7,8 тис. тонн на загальну суму 503,6 млн грн з ПДВ. Протягом другого кварталу 2026 року до державного та мiсцевих бюджетiв сплачено податкiв на суму 18 млн грн, в тому числi до держбюджету: митнi платежi – 4,6 млн.грн, вiйськовий збiр 2,7 млн.грн, екологiчний податок – 0,2 млн.грн; – до мiсцевого бюджету: податок ПДФО – 9,7 млн.грн, екологiчний податок – 0,2 млн.грн.
Крiм того, сплачено єдиного соцiального внеску – 11,6 млн.грн. Головними досягненнями 2 кварталу є збереження виробничого процесу, попре низький рiвень цiн на продукцiю та постiйне зростання цiни на електроенергiю та перевезення. Планування подальшої роботи у межах встановлених показникiв з урахуванням напрацювань по всiм напрямкам пiдприємства. Вiдпрацьовуються новi методи мотивацiйного заохочення персоналу.
У звіті нагадується, що для зниження залежностi вiд зовнiшнiх факторiв постачання електроенергiї, маючи досвiд наслiдкiв руйнування енергосистеми – пiдприємство в груднi 2024 року збудувало i запустило в експлуатацiю власну сонячну електростанцiю потужнiстю 0,8 МВт/год для власних потреб. З моменту впровадження заходу згенеровано електроенергiї 980,6 МВт. Це дозволило знизити витрати на закупiвлю електроенергiї на 4,51 млн.грн, зробити перспективний крок вперед в розвиток сучасного децентралiзованого електропостачання пiдприємства.
Загальна реалiзацiя за звiтний перiод склала 14,554 тис. тонн феросплавiв на суму 815,845 млн грн. На експорт поставлено 3,604 тис. тонн феросплавiв (23% вiд загального обсягу продажiв феросплавiв за 1 пiврiччя 2026 року).
Як повідомлялось, ЗЗФ за підсумками роботи у січні-березні-2026 наростило чистий збиток в 2,4 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 84,689 млн грн з 34,731 млн грн, чистий дохід зріс на 26,3 – до 377,006 млн грн до 298,557 млн грн.
ЗЗФ за підсумками роботи у 2025 році зменшило чистий збиток на 98,5% порівняно з 2024 роком – до 27,962 млн грн з 1 млрд 862,784 млн грн. При цьому завод наростив чистий дохід на 55,7 – до 1 млрд 522,567 млн грн з 977,660 млн грн.
ЗЗФ у 2024 році збільшив чистий збиток у два рази в порівнянні з попереднім роком – до 1 млрд 862,784 млн грн. При цьому чистий дохід знизився на 34,7%, до 977,660 млн грн.
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Matrimax Limited та Soltex Limited знаходиться по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (все – Кіпр) – 18,642% та Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.
Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн. грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.
