Китай збільшив імпорт обладнання для виробництва напівпровідникових компонентів до рекордного рівня напередодні набуття чинності експортних обмежень з боку Японії та Нідерландів, пише газета Financial Times.
Згідно з даними Головного митного управління КНР, обсяг імпорту обладнання для випуску чіпів у червні та липні становив приблизно $5 млрд, що на 70% вище за показник за той самий період минулого року ($2,9 млрд).
Основну частину обладнання Китай закупив у Нідерландах і Японії. Ці дві країни в січні поточного року заявили, що приєднаються до експортних обмежень США щодо КНР у сфері напівпровідникового обладнання.
У Японії ці обмеження набувають чинності 23 липня, у Нідерландах – 1 вересня. Після початку їхньої дії покупцям обладнання доведеться отримувати спеціальні ліцензії від урядів цих країн.
Як зазначає FT, збільшення імпорту обладнання для випуску чипів показує, що Китай хоче уникнути будь-яких збоїв у реалізації своїх планів з розширення виробництва напівпровідникових компонентів.
“Це одна з відповідей Китаю на експортні обмеження, введені Нідерландами і Японією, – зазначає віце-президент тайванської аналітичної компанії Isaiah Research Люсі Чень. – Пекін створює запаси обладнання заздалегідь, щоб звести нанівець потенційні проблеми в ланцюжках поставок”.
Імпорт Китаєм нідерландського обладнання для виробництва чипів у червні та липні зріс удвічі порівняно з травнем завдяки збільшенню постачань ASML Holding NV, зазначають джерела FT у галузі.
Головний виконавчий директор ASML Петер Веннінк заявив під час телефонної конференції для інвесторів минулого місяця про високий попит на обладнання, призначене для випуску не надто передових чипів, з боку китайських покупців.
Імпорт з Японії також зріс. Крім того, було відзначено підвищення поставок до Китаю обладнання для випуску чипів із Сінгапуру і Тайваню, зазначає FT.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 25 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,601 тис. грн..
Кінцевий термін подання документів за цими двома лотами – 2 вересня
Тендерний комітет КП “Київський метрополітен” присудив Крюківському вагонобудівному заводу (КВБЗ, Полтавська обл.) перемогу в тендері на поставку Києву 10 од. п’ятивагонних поїздів метро, які фінансуються Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), із пропозицією майже EUR79,196 млн (із ПДВ), повідомила прес-служба КВБЗ у п’ятницю.
“Сьогодні з’явилося таке бажане для КВБЗ і підприємств-партнерів повідомлення про присудження перемоги в тендері на поставку поїздів метро. Пропозицію вітчизняних вагонобудівників ухвалено тендерним комітетом і погоджено з ЄБРР”, – наголошується в повідомленні.
При цьому прес-служба КВБЗ наголошує, що пропозиція українського заводу була на 37% нижчою, ніж у другого учасника – чеської Skoda.
КВБЗ запропонував метропоїзд з асинхронним тяговим приводом із трьома моторними і двома причіпними немоторними вагонами, з візками вітчизняного виробництва з центральним пневмопідвішуванням і дисковими гальмами.
Довжина поїзда – 97 м, конструкційна швидкість – 90 км/год, призначений термін служби – 50 років, його загальна місткість (з урахуванням пасажирів, що стоять) – 1650 осіб.
Передбачено два інклюзивних місця для пасажирів на колісному кріслі. Рух пасажирів із вагона у вагон вільний – через герметичні переходи (поїзд-“труба”), які КВБЗ понад 10 років застосовує під час виготовлення пасажирського рейкового рухомого складу.
Як повідомлялося, тендер на постачання Києву 50 вагонів метро (включно із запчастинами та витратними матеріалами, обладнанням та інструментами для обслуговування, ремонту та супутніх послуг) за кошти ЄБРР було оголошено ще в грудні 2020 року, пропозиції учасників другого етапу розглянуто в березні поточного року.
КВБЗ нагадує, що готовий запропонувати аналогічні вагони метро для Харківського метрополітену, який 5 травня 2023 року оголосив тендер на закупівлю п’ятисекційних поїздів метро (з вільним проходом між вагонами) на EUR45 млн за кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), однак через дискримінаційні, за його оцінкою, вимоги не зможе взяти в ньому участь.
Тендерний комітет, зокрема, зажадав підтвердження досвіду поставки не менше 30 вагонів метро протягом останніх п’яти років, а КВБЗ “поставив на рейки” 170 вагонів, але не за останні п’ять років.
Крім того, умовами прописані вимоги тільки за європейськими стандартами.
Як повідомлялося, Харків знову переніс терміни розгляду пропозицій учасників у цьому тендері – на 10 жовтня 2023 року.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
Чистий дохід підприємства у 2022 році збільшився на 38,4% – до 3 млрд 545 млн грн, чистий прибуток становив 37,25 млн грн проти 230 млн грн збитку роком раніше.
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду в 2014-2023 рр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту піднімаються вранці в п’ятницю, але завершують у мінусі другий тиждень поспіль на сигналах слабкого попиту в Китаї та очікуваннях подальшого посилення грошово-кредитної політики в США.
Увагу трейдерів у п’ятницю спрямовано на виступ голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла на економічному симпозіумі в Джексон-Хоулі.
Вважається, що він окреслить у своєму виступі, які чинники враховуватиме ФРС, ухвалюючи рішення про те, коли слід завершити підйом базової відсоткової ставки, і коли настане час для того, щоб приступити до її зниження.
Вартість жовтневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв. у п’ятницю становить $83,63 за барель, що на $0,27 (0,32%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подорожчали на $0,15 (0,2%) до $83,36 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,28 (0,35%), до $79,33 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $0,16 (0,2%), до $79,05 за барель.
З початку цього тижня Brent подешевшала на 1,4%, WTI – на 2,4%.
Аналітик Citigroup Ед Морзе заявив в інтерв’ю агентству Bloomberg у четвер, що ключовим членам ОПЕК, імовірно, доведеться ще більше знизити виробництво нафти, оскільки члени організації, які зазнавали труднощів із видобутком останніми роками, почали його нарощувати.
Іран, Ірак, Лівія, Нігерія і Венесуела збільшать виробництво загалом на 900 тис. барелів на добу (б/д) цього року і принаймні на таку саму величину наступного, вважають у Citi. Цього вистачить для задоволення попиту на нафту, зазначив Морзе.
У результаті Саудівській Аравії та низці інших держав доведеться ще більше скоротити видобуток, що може стати для них серйозною проблемою, каже експерт.
Агрохолдинг “ІМК” завершив жнива озимої пшениці з площі 33,3 тис. га і намолотив 236 тис. тонн зерна з рекордною для його історії господарювання врожайністю у 7,1 тонни/га, повідомила його прес-служба у Facebook у четвер.
“Площа до обмолоту цього року була більш ніж на 80% більшою за традиційну для нашої компанії площу під озимими, що було спричинено змінами в структурі сівозміни на користь озимого клину замість кукурудзи. Проте нам вдалося оперативно зібрати весь урожай і отримати відмінний результат, незважаючи на затяжну торішню посівну озимої пшениці та зменшену кількість використаних добрив”, – зазначив операційний директор “ІМК” Олександр Вержиховський, слова якого наведені в повідомленні.
Як повідомлялося, агрохолдинг “ІМК” спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
У січні-березні 2023 року “ІМК” отримав $4,10 млн чистого збитку, що в 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період 2022 року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі вище за показник першого кварталу 2022 року.
