Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Український бізнес під час війни виконує більше функцій, ніж зазвичай – пресконференція

15 листопада 2024 року у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася пресконференція «Практики соціальної відповідальності під час війни», присвячена особливостям діяльності українського бізнесу у воєнний період. Захід об’єднав представників провідних компаній та експертів, які поділилися власними кейсами, інноваційними практиками та баченням майбутнього.

Олена Плахова, директорка з управління репутацією та маркетингом компанії «Нова пошта», наголосила, що бізнес в Україні зараз виконує набагато більше, ніж традиційні функції, і часто бере на себе частину обов’язків держави.

«Це відбувається не через примус, а через усвідомлення бізнесом своєї відповідальності перед суспільством. Важливим є переосмислення соціального договору – ми не лише очікуємо допомоги від держави, а й самі активно долучаємося до розв’язання нагальних проблем. Наприклад, програма «Гуманітарна пошта України», яка почалася ще у 2014 році, зараз підтримує понад 2000 фондів-отримувачів, забезпечуючи безкоштовну доставку гуманітарної допомоги», – зазначила вона.

«Ми не лише швидко організували роботу, але й підтримували місцеві громади та забезпечували військові блокпости. Наш склад у Макарові був знищений, але ми знайшли ресурси для відновлення постачання ліків. Це був унікальний досвід, коли доводилося домовлятися про логістичні коридори та оперативно ухвалювати рішення. У перспективі для нас важливо допомагати постраждалим та брати участь у відбудові медичної інфраструктури, адже це ключова частина нашої місії», – розповіла Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак».

В свою чергу Олександр Сосіс, бенефіціар банку «Альянс», зазначив, що війна змінила акценти в соціальній відповідальності компанії.

«Раніше наші програми переважно стосувалися підтримки співробітників, але тепер фокус змістився на зовнішні ініціативи. Один із прикладів – наш Форум Добрих Справ, який став платформою для підтримки волонтерів. Багато з них перетворилися на лідерів громадських ініціатив, які зараз працюють навіть ефективніше за деякі державні органи», – підкреслив він.

Представник пресслужби KSG Agro, Сергій Шевченко, розповів про діяльність агрохолдингу в прифронтовому регіоні.

«Ми адаптували роботу нашого підприємства до умов війни, підвищили заробітні плати співробітникам та зміцнили охорону об’єктів. Одним із ключових напрямків стало забезпечення продуктової безпеки: ми збільшили кількість свиней на нашому комплексі в Херсонській області з 500 до 20 тисяч. Це важливий внесок у стабільність регіону та підтримку місцевих громад», – зазначив аграрій.

Максим Уракін, директор з розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна» та засновник аналітичного центру Experts Club, підкреслив важливість допомоги цивільним громадянам та створенню комунікаційних проектів в умовах війни.

«Наш проект «Знайди близьких» став рятівним для багатьох цивільних людей, які через війну втратили зв’язок із рідними. Ми об’єднали зусилля медіа та волонтерів для пошуку зниклих громадян і досягли значних результатів. Окрім цього, ми допомагаємо волонтерським ініціативам через організацію пресконференцій, інформаційну підтримку та постачання мобільних шпиталів для цивільних, – зауважив він.

За словами експерта, українська економіка демонструє помітне зростання, незважаючи на виклики.

«За перші дев’ять місяців 2024 року ВВП України зріс на 4,5% порівняно з минулим роком. Особливо вражають результати металургійного сектору, який за цей період збільшив виробництво сталі та прокату на 22-28%. Агросектор також продемонстрував значний приріст завдяки ранньому збору пізніх культур», – зазначив Максим Уракін.

За його словами, український бізнес продовжує адаптуватися до умов війни, переносячи виробництва в безпечніші регіони чи навіть за кордон.

«Середній бізнес вимушений активно мігрувати Україною та інтегруватися у європейську економіку – понад 200 компаній відкрили виробничі потужності у країнах ЄС», – додав Уракін.

Але є і негативні тенденції. Експерт наголосив на необхідності покращення довіри до державних інституцій, адже за даними квітневого дослідження від Active Group та Experts Club, 57% громадян не довіряють державним органам, а 62% – правоохоронним структурам.

Під час заходу також було презентовано книгу «Незламний бізнес» Олександра Голіздри та Сергія Шевченка, в якій представлено унікальні історії про стійкість українських компаній у воєнний період. Видання стало символом підприємницького духу, який надихає рухатися до перемоги.

, , , , , , , , , , ,

Київ запустив міський акселератор

20 листопада пройде перший Демо День акселераційної програми Сіті Акселератор для міста Києва від ISE Gro

20 листопада 2024 в КМДА пройде смарт-сіті конференція та випускний день акселераційної програми Сity Accelerator, яку впроваджує ISE Corporate Accelerator на замовлення департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА за підтримки Київського Академічного Університету (КАУ) та проект Академ.Сіті.

Міський акселератор (Сity Accelerator) – це програма взаємодії стартапів та комунальних підприємств столиці для знаходження сучасних технологічних рішень щодо вирішення актуальних завдань комунальних установ міста Києва.

Міський акселератор є одним з заходів Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024-2025 роки. У цьому році це пілотний проєкт, основним завданням якого є розробка архітектури міського корпоративного акселератора інноваційної діяльності з набором послуг та видів діяльності, орієнтованого на вирішення інноваційних завдань розвитку підприємств, часткою в яких володіє територіальна громада м. Києва. Демо день пройде за участю мера міста Києва Віталія Кличка та заступники мера Валентина Мондріївського.

За словами Олени Малицької, директорки ISE Group та керівниці програми “Міський Акселератор” : «Практика створення міських акселераторів є надзвичайно успішною в США, Ізраїлі та Європі. Ми створили програму де стартапи зможуть налагодити партнерства з комунальними підприємствами, що буде взаємовигідним для обох сторін. Для стартапів це шанс знайти перших клієнтів та зробити великий пілот з містом.»

Цільова аудиторія проєкту:

  1. Комунальні підприємства м. Києва, в першу чергу підприємства критичної інфраструктури.
  2. Провайдери технологічних рішень – компанії, які пропонують продукти, послуги або експертизу, пов’язані з розробкою програмного забезпечення, виробництвом обладнання, кібербезпекою, штучним інтелектом тощо (від невеликих до наукоємних стартапів).
  3. Партнери проєкту – учасники інноваційної екосистеми м. Києва (цифрові інноваційні хаби, кластери, бізнес- асоціації, інкубатори тощо).

У рамках проєкту заплановано проведення Демо-дня.

Демо-день – це одноденний захід, де буде презентовано концепцію міського корпоративного акселератора, висвітлено міжнародний досвід організації створення та діяльності аналогічних акселераторів, а також відбудеться конкурс стартапів.

Учасники Демо-дня: керівництво КМДА, стартапи, комунальні підприємства, донори, інвестори, медіа.

Теми Демо-дня: енергоефективність, енергозбереження, житлово-комунальні питання міста та послуги, екологічні ініціативи, транспорт та мобільність, цифрові послуги, оптимізація управління та фінансів, цифрова трансформація, розумне управління інфраструктурою міста.

,

Лідери Узбекистану, Азербайджану та Казахстану дали старт проєкту розвитку та передачі «зеленої» енергії

13 листопада в рамках саміту COP29 відбулася церемонія підписання Угоди про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії між Узбекистаном, Казахстаном та Азербайджаном.

Виступаючи на заході, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв наголосив, що відновлювана енергія – це не економічна мета, а внесок у майбутнє, результат почуття відповідальності перед наступними поколіннями.

Особливо підкреслено екологічну важливість проєкту. Енергія, яка передаватиметься, – це енергія вітру та сонця, відновлюваний і чистий ресурс, що дозволить зменшити вплив на клімат.

Таким чином, сторони підтримують спільні зусилля щодо захисту клімату в рамках Паризької угоди та Цілей сталого розвитку.

Відзначено, що країни-підписанти, маючи значні ресурси відновлюваної енергії, здатні зробити вагомий внесок у глобальний енергетичний перехід.

Торкнувшись зусиль Узбекистану щодо розвитку зеленої економіки, Лідер Узбекистану зупинився на ключових аспектах масштабної роботи у цьому напрямку.

Зазначено, що щороку в країні вводиться близько двох гігават потужностей сонячної та вітрової генерації. Крім того, до кінця цього року до мережі буде підключено додатково 2,6 гігават відновлюваної генерації та систем зберігання енергії на 300 мегават.

До 2030 року планується довести частку відновлюваних джерел енергії до 40 відсотків, а також створити системи зберігання енергії на 4,2 гігават.

Висловлено впевненість, що економічний ефект від реалізації цього проєкту відчують усі його учасники.

Наголошено на важливості прискорення реалізації проєкту, зокрема створення спільного підприємства, розробки та узгодження технічної документації та інших процедур.

На завершення Президент Мірзійоєв підтвердив прихильність Узбекистану до спільної реалізації цього регіонального проєкту.

 

, , ,

Найбільші покупці українського мороженого м’яса ВРХ – Азербайджан, Китай та Узбекистан

За три квартали 2024 року Україна експортувала 12,6 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ – на 20,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Виторг від експорту цієї продукції скоротився на 18,9% проти січня-вересня 2023 року ‒ до $50,9 млн.
Найбільше українського мороженого м’яса ВРХ протягом дев’яти місяців 2024 року купували Азербайджан (37%), Китай (27,8%) та Узбекистан (9,7%).

Джерело: https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/azerbajdzhan-kupuye-najbilshe-ukrayinskogo-morozhenogo-myasa-vrh-%ef%bf%bc%ef%bf%bc/

, , , ,

Український парламент ухвалив прийняв у другому читанні та в цілому бюджет на 2025 рік

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що умовах обмежених ресурсів ухвалений Верховною Радою державний бюджет на 2025 рік чітко визначає пріоритети.
«В умовах обмежених ресурсів цей бюджет чітко визначає пріоритети. Оборона, безпека, підтримка людей, розвиток і відновлення країни. Це все, що робить нас сильнішими і веде до перемоги», – написав Шмигаль у телеграм-каналі після ухвалення Верховною Радою бюджету в другому читанні та в цілому.
За словами прем’єра, усі податки громадян і бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону і безпеку країни.
«Загальний ресурс, спрямований на сектор безпеки і оборони, становитиме 2,23 трлн грн. Рекордні кошти будуть спрямовані на виробництво та закупівлю зброї. Передбачено на це 739 млрд грн. Буде більше фінансування на модернізацію нашого оборонно-промислового комплексу, а також на закупівлю дронів», – розповів він.
Шмигаль зазначив, що другим пріоритетом бюджету є підтримка громадян, зокрема, загалом на програми допомоги в соціальній сфері передбачено майже 421 млрд грн.
«Видатки на освіту становитимуть близько 199 млрд грн, а на медицину 217 млрд грн. В обох областях заплановані важливі проєкти модернізації та розвитку. На оновлення медичних закладів, придбання сучасного обладнання та створення реабілітаційних центрів передбачено 10,7 млрд грн. На модернізацію освітніх закладів та облаштування укриттів додатково передбачено 17,5 млрд. грн.», – додав він.
Серед іншого, Шмигаль зазначив, що у 2025 році ресурс місцевих бюджетів зросте на 15%.

,

Power for Business: великий клієнтський захід ОТП БАНК зібрав у Києві 100 гостей

АТ «ОТП БАНК» провів зустріч з корпоративними клієнтами у Києві, на якій гості обговорили бізнес-тренди, монетарну політику, успішні партнерства, фінансування та питання розподіленої енергетики. Захід із назвою «Power for Business» зібрав 100 гостей – представників компаній харчової, хімічної, металургійної промисловості, аграрної та IT сфери, виробництва устаткування альтернативних джерел енергії тощо.

Семінар відкрив СЕО ОТП БАНК Володимир Мудрий, який наголосив на пріоритеті прямої та відкритої комунікації з клієнтами, розповів про розвиток Банку і його досягнення, а також окреслив благодійні ініціативи, які підтримує Банк і його команда.

Запрошений спікер – заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован – виступив із презентацією «A bit crazy and definitely fragmenting World». Він представив стислий огляд макроекономічної ситуації у світі, зокрема розглянув динаміку інфляції та зростання ВВП, продуктивності праці в різних країнах, вплив політичних подій на економіку, перетворення тренду глобалізації ринків у їхню фрагментацію за регіонами, а також акцентував увагу на необхідності плану реконструкції України.

Традиційно на клієнтському семінарі виступили представники світових організацій – партнерів ОТП БАНК. Ольга Якименко, фахівець IFC зі сталого фінансування, розповіла про ключові рішення для формування розподіленої енергогенерації. Юлія Вітка, заступниця керівника Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» відзначила досягнення спільної програми з ОТП БАНК зі співфінансування українських підприємців.

Серед запрошених спікерів був голова Наглядової Ради Ukrainian Institute for the Future Ігор Ліскі, який обговорив з гостями кейси успішних інвестицій. Валерій Поврезнюк, директор з реструктуризацій, фінансування та послуг з капіталом EY в Україні поділився досвідом залучення грантового фінансування.

Також на зустрічі виступили представники ОТП БАНК, які розповіли про програми з фінансування проєктів розподіленої енергетики і про ESG-тренди.