Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка дозволить повідомляти про початок або завершення будівельних робіт через застосунок “Дія”, повідомляється на сайті “Дії”.
Зазначається, що власники приватних будинків зможуть скористатися двома цифровими послугами: подати повідомлення про початок будівельних робіт та декларацію про готовність об’єкта до експлуатації.
Повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта та декларація будуть доступні для будинків до 500 кв. м до двох поверхів і господарських споруд на ділянці — гаража, сараю, літньої кухні тощо.
Раніше ця послуга була доступна лише на порталі “Дія” або в ЦНАПі. В застосунку оформлення документів стане простішими, а дані підтягуватимуться з реєстрів автоматично. “Дія” відразу покаже, якщо щось не так, і підкаже, як виправити, а ще надсилатиме push-сповіщення, коли документ відправлено, розглянуто чи прийнято на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСББ), зазначається в повідомленні.
Ці зміни зменшать вплив людського фактора, спростять процедури отримання послуг та забезпечать контрольованість процесів.
Цифровізація будівельних послуг реалізується у співпраці Міністерства розвитку громад та територій й Міністерства цифрової трансформації за підтримки проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” – UK DIGIT, що впроваджується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.
Хорватія — популярна країна для інвестування в нерухомість на узбережжі Адріатики. Проте, перш ніж купувати квартиру або будинок, варто враховувати не лише вартість самої нерухомості, а й податки при купівлі, реєстраційні збори та щорічне утримання.
Податок на купівлю нерухомості
Ставка: 3 % від оціночної вартості, визначеної місцевим податковим органом.
Хто сплачує: покупець.
Коли сплачується: протягом 30 днів після отримання податкового повідомлення.
Якщо купівля здійснюється у будівельної компанії (новобудова з ПДВ) — податок не сплачується, а замість цього в ціну включено 25 % ПДВ.
Приклад: Купівля вторинної квартири за €200 000 → податок = €6 000.
Реєстраційні витрати
Нотаріус: €200–800 залежно від складності угоди.
Юрист (опціонально): 0,5–1,5 % від вартості об’єкта.
Реєстрація в земельному кадастрі (Ured za katastar): €40–60.
Переклад документів (якщо нерезидент): €50–150.
Щорічний податок на нерухомість (з 2025 року)
З 1 січня 2025 року в Хорватії діє новий податок на житлову нерухомість, що замінив «курортний збір».
Хто має платити?
Власники другої нерухомості, вакантного житла або об’єктів, що здаються короткостроково (менше ніж 10 місяців).
Не стосується житла, яке:
є основним місцем проживання;
здане в довгострокову оренду (10+ місяців на рік);
використовується для с/г цілей, або визнано непридатним для проживання.
Ставка визначається муніципалітетом:
від €0,60 до €8/м² на рік.
При відсутності рішення — автоматично застосовується мінімальна ставка €0,60/м².
Приклад: Квартира площею 70 м² у Спліті → €2/м² → €140/рік
Комунальні витрати
Комунальний збір (комунална накнада):
~€0,3–0,6/м²/місяць;
залежить від міста, району, типу об’єкта.
Плата за вивіз сміття:
€10–25/місяць.
Вода + каналізація:
€1,5–2,5/м³.
Електрика:
середній рахунок для квартири — €40–60/місяць (у міжсезоння).
Інтернет, ТБ:
€25–35/місяць.
Податок на дохід від оренди
Якщо нерухомість здається в оренду:
Фіксований податок + туристичний збір (~€300–500/рік).
Додатково: щорічна реєстрація об’єкта як туристичного (категоризація).
Може виникнути потреба в реєстрації як фізична особа-підприємець (обязкове при доходах вище €40 000/рік).
Податок на приріст капіталу (при продажу)
Якщо ви продаєте нерухомість менше ніж через 2 роки після купівлі → податок 10 % від прибутку.
Після 2 років — звільнення від податку (за умови, що це не комерційна діяльність).
Нерухомість у Хорватії залишається привабливою для інвесторів та покупців з ЄС, України та інших країн. Але з 2025 року обслуговування стало дорожчим через новий щорічний податок. При купівлі варто враховувати як початкові витрати (до 4–5 % додатково до ціни), так і щорічні витрати (від €500+ залежно від площі і використання).
Джерело: http://relocation.com.ua/podatki-na-neruhomist-u-horvatiyi-u-2025-rotsi-analiz-vid-relocation/
Продажі вітчизняного сиру вдається утримувати виключно за рахунок використання акційних розпродажів, а результати у більшості операторів поки далекі навіть від рівня минулого року, основною перешкодою вітчизняні сировари вважають імпорт європейського сиру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро”.
“Очікуваного зменшення імпорту сиру через зміцнення курсу євро поки не відбувається. У травні в Україну було завезено на 30% більше твердих, напівтвердих та “білих” сирів. Окремо закупки твердих і напівтвердих сирів зросли на 22% до травня минулого року”, – зазначили аналітики.
Вони зазначили, що імпортний сир займає досить значну частку українського ринку, і у продажах європейського сиру акції використовуються не менш активно, ніж у продажах сиру українського виробництва.
Незважаючи на величезні проблеми з реалізацією, українські сировари не знижують базові ціни на свою продукцію, водночас акційні знижки часто сягають 25%, констатували в “Інфагро”.
Обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами у першій половині червня 2025 року склали $19,5 млн, що на 29% менше проти першої половини травня (-29%), повідомила експертно-аналітична служба Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
В галузевому об`єднанні зауважили, що обсяги експорту молокопродуктів знизилися на 44%, обсяги імпорту на 4%. Співвідношення обсягів експорту/ імпорту у червні становило 0,96,у травні – 1,6, у квітні – 1,2 разів.
При цьому в структурі експорту частка молока і вершків не згущених зменшилася на 47%, молока і вершків – на 58%, молочної сироватки – на 50%, масла вершкового/молочних жирів – на 51%, сирів усіх видів – практично не змінились.
Водночас імпорт кисломолочних продуктів скоротився на 6%, сирів всіх видів – також на 6%.
“Обсяги експорту в червні будуть найнижчими із січня поточного року”, – прогнозують в СМПУ.
12–13 червня в Умані відбулася ключова галузева подія — бізнес-форум «Хлібна індустрія — 2025». Понад 200 учасників із різних куточків України — власники підприємств, технологи, аналітики, представники уряду, профільних асоціацій та постачальників — зібралися, аби окреслити спільне бачення майбутнього хлібопекарської, борошномельної та зернопереробної галузей.
Організаторами події виступили Всеукраїнська асоціація пекарів, Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency. Цьогорічний захід гостинно прийняв Уманський національний університет — один із ключових аграрних вишів країни.
Генеральним партнером виступила Lesaffre Ukraine, партнером з контролю якості – SocTrade, спеціальним партнером – Uni Blend, регіональними партнерами – Уманьхліб та Уманьпиво, партнером з банкету – Бістро пекаря, Experts Club – офіційний інформаційний та аналітичний партнер форуму. Форум підтримали – Черкаська ОВА, OLIS, ТМ “Волошкове поле”, Черкаси Хліб, Wine of Ukraine, Food & Drinks, Укрвинпром, Agro 2 Food, World Food Ukraine, Укркондпром. Офіційний інформаційний партнер – “Інтерфакс-Україна“.
Форум об’єднав три тематичні сесії, галузеву дискусію, практичні інсайт-сесії, майстер-класи та виставку рішень — подія була сконструйована як платформа для обміну ідеями, кейсами й аналітикою, що вже сьогодні впливають на ефективність і стійкість бізнесу.
Позиція держави: діалог, підтримка, прогнози
Перший день форуму відкрила сесія, присвячена державній політиці та її впливу на переробну галузь. Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький презентував оновлений прогноз урожаю на 2025 рік, а також механізми держпідтримки, доступні для переробників. У фокусі — відкритість міністерства до системного діалогу з ринком, зокрема для адаптації програм під реальні потреби підприємств.
Роман Кропивницький, директор профільного департаменту Мінекономіки, наголосив на важливості ефективного використання наявних інструментів державної підтримки, закликав бізнес до активного зворотного зв’язку й підкреслив, що стратегічні зміни можливі лише за умови взаємодії всіх гравців ланцюга.
Директор департаменту Держпраці України Олександр Ігнатов повідомив про майбутні оновлення трудового законодавства, які мають враховувати реальні трудові відносини між роботодавцем і працівниками. Тема викликала жвавий інтерес у залу, адже безпосередньо стосується роботи виробничих підприємств.
З боку аграрного ринку лунали конструктивні сигнали: голова ВАР Андрій Дикун зосередився на цінових ризиках і нерівномірності маржинальності у 2025 році для виробників пшениці, а аналітикиня УКАБ Олександра Авраменко вказала на виклики, пов’язані з гармонізацією українського законодавства зі стандартами ЄС.
Борошномельна галузь: експортний тиск і боротьба за сировину
Ключова увага — до питання доступності продовольчої пшениці та стабільності внутрішнього ринку борошна. Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України», зауважив, що з початком повномасштабної збройної агресії в Україні суттєво скоротилося виробництво борошна і змінилася структура його експорту. Критичним для галузі сьогодні є дві проблеми – наявність сировини через активний експорт пшениці і повернення квот на експорт продукції до країн ЄС, які стали ключовим ринком збуту українського борошна за останні три роки.
У свою чергу, Максим Рихлівський («Ньюсфера») звернув увагу на втрату внутрішнього ринку жита — культуру практично перестали вирощувати, що веде до імпортозалежності у виробництві житнього борошна та ризику повного зникнення відповідних сортів хліба.
Максим Уракін (Experts Club, Interfax-Ukraine) проаналізував макроекономічні впливи на виробництво хліба та тренди споживання. Він зауважив, що у 2025 році ключові макроекономічні показники знову виходять на передній план. Інфляція, прогнозована на рівні 12%, ставить питання про вплив витрат на споживання. Зміни цін на окремі продукти відчутні в економіці країни і можуть суттєво змінити бізнес-моделі. Водночас, за словами М. Уракіна, прогнозоване зростання ВВП на 2,9% відкриває нові перспективи, але також потрібно врахувати варіації облікової ставки і курсу гривні, які можуть загострювати ситуацію в наступні роки.
Олена Лапшова (Lesaffre Ukraine) надала міжнародний контекст: споживач очікує від продукту не лише екологічності, а й підтверджених доказів якості, простоти, користі. Ці світові тренди буду надалі впливати і на розвиток української галузі, тому уже сьогодні їх потрібно брати як орієнтир для розвитку свого бізнесу. Наталія Савосіна (SocTrade) зосередилася на повному контролі якості — від поля до полиці. Її виступ був присвячений технологічним рішенням, які забезпечують точність і безпеку на всіх етапах виробництва борошна та хлібобулочний виробів.
Технології, маркетинг і нові акценти розвитку
Третя сесія форуму була присвячена сучасним технологічним рішенням і маркетинговим підходам, що формують майбутнє хлібної індустрії. Модератором блоку виступив Юрій Дученко — перший віцепрезидент ВАП, директор ТОВ «Київхліб». Відкриваючи сесію, він зазначив, що якість українського борошна — не лише запорука стабільного внутрішнього споживання, а й ключ до успіху на зовнішніх ринках. Українська галузь уже сьогодні має потенціал відповідати найвищим стандартам, але потребує єдиного бачення й інвестицій у стабільність і простежуваність якості.
Професор Дмитро Жигунов окреслив головні виклики, пов’язані зі станом української пшениці, зокрема у контексті хлібопекарських властивостей. Він зазначив, що галузь потребує системного аналізу сировинної бази й переосмислення критеріїв відбору зерна — з урахуванням цільового призначення борошна.
Світлана Шинкаренко, керівниця технологічного відділу Lesaffre Ukraine, кандидатка технічних наук, у своєму виступі розповіла про те, як технології заморожування не просто оптимізують логістику чи полегшують прогнозування виробництва, а стають драйвером створення емоційного продукту, що відповідає очікуванням сучасного споживача. Особливу увагу вона приділила контролю ферментації в умовах заморожування, збереженню органолептики та ролі дріжджових рішень у формуванні смаку.
Сергій Цехмістренко, директор Uni Blend, говорив про таргетовані технологічні рішення як елемент підвищення ефективності хлібопекарського виробництва. Його доповідь містила конкретні кейси — впровадження адаптивних сумішей під вимоги конкретного підприємства, модифікацію рецептів для підвищення стабільності випікання, а також приклади, де впровадження сумішей дозволяло зменшити виробничі втрати та підвищити вихід готової продукції.
Олександр Верещинський, доктор технічних наук, співзасновниккомпанії OLIS, виступив з доповіддю, яка стала концентратом стратегічних порад для власників та інженерів виробничих підприємств: як уникнути типових помилок при проєктуванні, які вузли вимагають найретельнішої уваги, як поєднати енергоефективність з точністю помелу. Він також наголосив на важливості інтеграції лабораторного контролю в реальний цикл млинового виробництва — як інструменту сталості й економіки.
Виступ Олени Сініціної, засновниці Favorite Food&Drinks, був практичним путівником з ведення переговорів із закордонними ритейлерами: нові вимоги до документації, логістики, рецептур, індексації цін та відповідності локальним нормам. Вона зазначила, що українські виробники мають серйозні шанси на укладання контрактів — за умови гнучкості та професійної підготовки.
Завершив сесію Богдан Шаповал (Ukrainian Food Association), доповнивши розмову інформацією про тенденції Private Label в ЄС, роль українських галузевих асоціацій у просуванні продукції та бар’єри, які ще потрібно зняти для сталого експорту. Він наголосив: новий етап співпраці з європейськими мережами — це виклик, але й можливість для українських компаній стати частиною глобального ланцюга постачання.
Цей блок форуму чітко продемонстрував: технології й маркетинг дедалі більше інтегруються. Майбутнє хлібної індустрії — за персоніфікованими рішеннями, точними інвестиціями, гнучкими виробництвами та системною маркетинговою присутністю на ринку.
Дискусія, що може змінити правила гри
Окремим блоком стала публічна дискусія хлібопекарів із торговельними мережами. Відверта, динамічна, місцями конфліктна — вона стала кульмінацією першого дня. Модераторка — Людмила Хомічак (Мінагрополітики). У центрі — ціноутворення, логістика, специфіка контрактів і вимоги до якості. Учасники домовилися: ця розмова має бути регулярною, а результатом — перегляд закупівельної політики в частині передбачуваності й справедливості умов для обох сторін.
Інтенсив від Lesaffre і майстер-клас Uni Blend
Другий день форуму відкрив формат інсайт-сесій від Lesaffre Ukraine. Учасники глибоко опрацювали теми оптимізації тістоприготування, інновацій у ферментації та ефективності при заморожуванні хлібної продукції. Після сесії команда Uni Blend провела практичний майстер-клас на базі Уманського національного університету, де презентувала сучасні суміші, технології випікання та підходи до адаптації рецептур.
Форум «Хлібна індустрія — 2025» став подією, що не просто фіксує проблематику, а пропонує рішення — стратегічні, тактичні й прикладні. Він окреслив виклики, зібрав ринок на одному майданчику й запустив важливі процеси — від перегляду політик закупівлі до оновлення технологічних підходів. Попереду — непростий маркетинговий сезон, нові правила торгівлі з ЄС і боротьба за споживача. Але після «Хлібної індустрії — 2025» галузь виходить із новими орієнтирами. Наступна зустріч — у 2026 році. І, з огляду на динаміку, вона буде ще масштабнішою.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Експортно-кредитна агенція (ЕКА) 19 червня оголосила тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляється в системі держзакупівель Prozorro. Очікувана вартість придбання послуг становить 50 тис. грн. Кінцевий термін подання документів – 28 червня 2025 року.
Експортно-кредитна агенція України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств і банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від військових ризиків.
