Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тис. тонн картоплі на млн, що в 5,1 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому вираженні імпорт картоплі зріс у 4,8 раза, до $66,086 млн проти $13,69 млн рік тому. При цьому основний імпорт здійснювався з Польщі (36,9% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (13,7%) і Нідерландів (11,6%).
Водночас експорт картоплі з України за звітний період зменшився на 13,4%, до 2,14 тис. тонн, тоді як у грошовому вираженні реалізація була вигіднішою і принесла на 2,4% ($521 тис.) виручки більше, ніж минулого року. Основним покупцем української картоплі була Молдова (58,5% всіх експортних поставок), Азербайджан (38,6%) і Сінгапур (0,6%).
У жовтні 2025 року Україна імпортувала картоплі 359 тонн, що в 11,4 рази (4,09 тис. тонн) менше порівняно з минулорічним аналогічним періодом, а експорт збільшився в 4,6 рази (269 тонн).
Як повідомлялося, в сезоні-2024 в Україні був неврожай картоплі через посуху, надвисокі температури і нестачу насіннєвого матеріалу.
Заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький в подкасті Центру економічних стратегій зазначив, що в 2025 році врожай овочів в Україні достатній і навіть більший, ніж минулого року, тому дефіциту в цьому секторі не передбачається.
ТОВ “Метінвест Січсталь” (МСС, Запоріжжя) в січні-вересні поточного року наростило чистий збиток на 30,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 36,227 мдн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 13,233 млн грн.
Дохід за цей період зріс у 5,3 рази – до 919,334 млн грн з 173,633 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 80,522 млн грн.
ТОВ завершило 2024 рок зі збитком 15,075 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 7,764 млн грн.
ТОВ “Метінвест Січсталь” – компанія у складі групи “Метінвест” для реалізації стратегічних інвестиційних проєктів високої складності, створена в 2019 році.
МСС – одна з найбільших проектних організацій в Україні, здатна впроваджувати великі проєкти, починаючи з концептуального рішення та закінчуючи введенням об’єкта в експлуатацію. Мета компанії – реалізація ключових проектів технологічної стратегії підприємств групи “Метінвест”. МСС забезпечує інтегрований процес від інвестиційної ідеї, інжинірингу та проектування до закупівлі, будівництва та введення в експлуатацію.
Metinvest B.V. (Нідерланди) належить 100% доля ТОВ “Метінвест Січсталь”
Статутний капітал ТОВ – 30,405 млн грн.
ТОВ “Метінвест Січсталь” входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю спільно з низкою інших відомств опублікувало в середу план дій щодо стимулювання споживання, а також балансування попиту і пропозиції на споживчі товари, визначивши ключові заходи, пише «Сіньхуа».
План передбачає оптимізацію структури пропозиції споживчих товарів до 2027 року. Зокрема, будуть виділені три споживчі сектори обсягом по 1 трлн юанів ($141,2 млрд) і десять споживчих напрямків обсягом по 100 млрд юанів.
Відповідно до плану, внесок споживчого сектора в темпи зростання економіки КНР буде стійко збільшуватися до 2030 року.
В цілому план включає 19 ключових завдань, в тому числі комплексне впровадження ШІ-рішень, збільшення бюджетної та фінансової підтримки, а також розширення пропозиції нових товарів, наприклад продукції зеленого сегмента.
Крім того, він передбачає більш чітку фокусування на задоволенні потреб різних груп населення. Це стосується розширення асортименту товарів для немовлят і дітей, а також продукції, зручної для літніх людей, зазначає «Сіньхуа».
Ціни на будівельні матеріали зросли на 10-15% від початку 2025 року, повідомив генеральний директор групи “Ковальська” (Київ) Сергій Пилипенко в ексклюзивному інтерв’ю “Інтерфакс-Україна“.
“В середньому ціни зростають на рівні інфляції – від 10 до 15% залежно від товарів. Найбільше дорожчають продукти, які є цементомісткими, енергоємними або трудомісткими”, – уточнив він.
Зокрема, за словами Пилипенка, бетон подорожчав приблизно на 7-10% рік до року, залізобетонні вироби – на 12-15%, тротуарна плитка зросла в ціні майже на 20%.
Найнижче здорожчання показали щебінь і пісок – до 10%.
За словами експерта, підвищувати ціни на цьому ринку не дає змоги обмежений попит та відсутність великих інфраструктурних проєктів. “Ринок (дорожніх робіт) дуже малоактивний, тож усі намагаються конкурувати ціною до останнього”, – пояснив він.
За словами Пилипенка, найбільше зростання продемонстрував людський ресурс, заробітна плата зросла на 25% і більше.
“Дедалі важче знайти кваліфікованих людей, і саме це є причиною того, що інколи нам складно виконати деякі замовлення з тією швидкістю, якої нам хотілося б. Усе це впливає фактично і на ВВП, і на конкурентоспроможність вітчизняної економіки, і на наші продукти. Але це також стимулює нас до більш автоматизованих технологій, інвестицій в IT-рішення, вдосконалення процесів та переоснащення на сучасніше обладнання”, – сказав він і як приклад навів завод у Розвадові, де весь обсяг виробництва забезпечуватимуть лише 40 працівників.
Промислово-будівельна група “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює від початку окупації.
За прогнозом 7SDA загальне виробництво молока в Україні 2026 року скоротиться ще більше через зменшення поголів’я корів, проблеми з промисловим виробництвом, пов’язані з війною, та неефективне виробництво домогосподарств. Такий прогноз зробили аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA).
Виробництво молока в Україні 2026 року оцінюється у 6,8 млн т, що на 4% менше показника поточного року (7,1 млн т). Водночас очікується, що споживання молочної продукції в країні наступного року зросте незначно, а зростання доходів українців компенсується відтоком населення.
Прогноз USDA щодо виробництва та торгівлі окремими видами продукції
Сир
виробництво: 139 тис. т (+4 тис. т)
експорт: 20 тис. т (+4 тис. т)
імпорт: 45 тис. т (+2 тис. т)
Вершкове масло
виробництво: 73 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 14 тис. т (+1 тис. т)
зростання пов’язане з прогнозуванням високого попиту на міжнародних ринках та хорошою рентабельністю виробництва.
Сухе знежирене молоко
виробництво: 33 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 24 тис. т (+1 тис. т).
Міжнародний новинний портал Euronews опублікував статтю про масштабну програму Узбекистану, спрямовану на розвиток інфраструктури штучного інтелекту та центрів обробки даних. Матеріал підкреслює, що країна пропонує значні податкові пільги, доступ до дешевої електроенергії та підтримку проєктів у сфері відновлюваної енергетики, розраховуючи залучити понад 85 млн євро іноземних інвестицій на першому етапі.
Окрему увагу Euronews приділяє вибору Каракалпакстану як ключового майданчика. Регіон розглядається як перспективний центр для великих ШІ-проєктів завдяки енергетичним перевагам, прохолодному клімату та наявності вільних земельних ресурсів. Журналісти відзначають, що нові проєкти використовуватимуть енергоефективні та маловодні системи охолодження, що відповідають екологічним умовам регіону, який постраждав від наслідків висихання Аральського моря.
За даними Міністерства цифрових технологій та досліджень ПРООН, триваюча модернізація оптоволоконної й телекомунікаційної інфраструктури підвищує цифровий потенціал країни й робить її привабливою для великих гравців галузі. Відповідно до публікації, уряд Узбекистану розраховує на приплив інвестицій у сектор штучного інтелекту, створення високотехнологічних робочих місць і розвиток супутніх галузей — від логістики до інженерного обслуговування.
Euronews також зазначає, що відбір проєктів ґрунтуватиметься на їхньому експортному потенціалі, орієнтації на екологічну енергетику та планах з підготовки місцевих кадрів. Окремо підкреслюється потенціал Каракалпакстану як майбутнього вузла для експорту обчислювальної потужності та хмарних сервісів до країн регіону.
Як повідомляє портал, ініціатива інтегрована в ширшу стратегію Узбекистану щодо створення повноцінної екосистеми штучного інтелекту до 2030 року. План передбачає залучення понад 860 млн євро інвестицій, відкриття нових ІІ-лабораторій, формування технологічних кластерів і запуск понад 100 проєктів на основі ІІ, включно з рішеннями на базі відновлюваних джерел енергії. До 2030 року країна має намір збільшити експорт ІТ-послуг до 4,3 млрд євро та зміцнити свої позиції на глобальному технологічному ринку.
