Укргазбанк надав НАК “Нафтогаз України” кредит в 4,7 млрд грн для закупівлі газу, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
“Продовжуємо підготовку до зими – ще один важливий крок зроблено. “Нафтогаз” уклав кредитну угоду з Укргазбанком (UGB) на суму 4,7 млрд грн. Отримані кошти вже спрямовуються на закупівлю природного газу для формування достатніх запасів у підземних газосховищах, щоб країна була забезпечена енергоресурсами цієї зими”, – написав Корецький у своєму Facebook у четвер.
Він висловив подаяку керівництву Укргазбанку та уряду за підтримку.
Як повідомлялося, 23 липня ПриватБанк надав “Нафтогазу” такий же кредит в 4,7 млрд грн, який став першим для компанії та найбільшим енергокредитом банку з початку війни.
Suziria Group, один із лідерів українського ринку товарів для домашніх тварин, вийшла на японський ринок, повідомили у компанії.
“Бренди Suziria Group зараз присутні на 12 ринках — і ця кількість зростає. Наша остання подія — Half&Half щойно вийшов на японський ринок. Перша партія продукції прибула до Японії за підтримки нашого надійного партнера Casarich, який виступає імпортером. Дистрибуцією керує їхня дочірня компанія Compet, що входить до складу шанованої Combi Group, відомої своїм досвідом у догляді за дітьми та домашніми тваринами”, – повідомляється на сторінці компанії у linkedin.
Suziria Group – українська сімейна група компаній, що розвиває ринок товарів для домашніх тварин понад 30 років. До її складу входять компанії Suziria Brands, Suziria Distribution, мережа зоомаркетів MasterZoo, яка налічує 190 магазинів, а також мережа грумінг-салонів. Компанія працює по всій території України та за її межами, експортує власні товари під брендами Savory, Half&Half, Special One, Pet Fashion, Buddy Boo, Priroda, Puramur.
Металургійні підприємства України у червні поточного року зменшили виробництво сталі на 15,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 621 тис. тонн з 735 тис. тонн, та на 2,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 636 тис. тонн.
У рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-те місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у червні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до червня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії та США.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня є такою: Китай – 83,180 млн тонн (“мінус” 9,2% до червня-2024), Індія – 13,550 млн тонн (+13,3%), США – 6,930 млн тонн (+4,6%), Японія – 6,718 млн тонн (-4,4%), РФ – 5,6 млн тонн (-7,4%), Південна Корея – 5,043 млн тонн (-1,8%), Туреччина – 2,875 млн тонн (-3,5%), Бразилія – 2,836 млн тонн (-0,5%), Німеччина – 2,679 млн тонн (-15,9%) та Іран – 2,2 млн тонн (-15,5%),
Загалом у червні поточного року виплавка сталі знизилась на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,433 млн тонн.
За підсумками шести місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 514,830 млн тонн (-3% до січня-червня-2024), Індія – 80,929 млн тонн (+9,2%), Японія – 40,552 млн тонн (-5%), США – 40,242 млн тонн (+0,8%), РФ – 34,778 млн тонн (-5,6%), Південна Корея – 30,628 млн тонн (-2,8%), Туреччина – 18,302 млн тонн (-1,7%), Німеччина – 17,109 млн тонн (-11,6%), Бразилія – 16,498 млн тонн (+0,5%) та Іран – 15,602 млн тонн (-10,3%).
Метпідприємства України за шість місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,683 млн тонн з 3,874 млн тонн, країна посіла також 21-е місце.
Загалом у світі у січні-червні-2025 виплавка сталі зменшилася на 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 934,285 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Київ, 31 липня 2025 — У КВЦ «Парковий» відбудеться головна професійна подія літа — III Ukraine Investment Congress та ювілейний XV Всеукраїнський архітектурний конкурс «Інтер’єр Року 2025».
Основна мета події — створити простір для зібрання знань, ідей, тенденцій та практик у сфері інвестицій, архітектури та міського розвитку. Захід орієнтований на інвесторів, політиків, забудовників, девелоперів, представників великого та середнього бізнесу, банків, міжнародних інвестпрограм, архітекторів, дизайнерів, урбаністів та аналітиків.
Для кожної з цих аудиторій подія — це унікальна можливість:
• побачити реальні проєкти та джерела фінансування;
• налагодити зв’язки з державними та приватними структурами;
• знайти партнерів для реалізації стратегічних проєктів;
• отримати першоджерельну інформацію від провідних експертів;
• бути частиною професійної спільноти, що формує майбутнє.
Головна ідея цьогорічного Конгресу — систематизація та збір ключової інформації з інвестиційної, девелоперської, архітектурної та дизайнерської сфер, яка доступна для подальшого вивчення, осмислення та аналітики будь-ким. Уже три роки поспіль ми створюємо відкриту базу матеріалів — від тез спікерів до фотозвітів і презентацій — що дозволяє кожному сформулювати власне бачення процесів, які трансформують ринок.
На учасників чекає день інтенсивного обміну думками, реальних кейсів, стратегічних презентацій і живого нетворкінгу в 12 тематичних залах. Очікується участь таких спікерів, як:
Ігор Гуда – Засновник компанії «Креатор-Буд», Сергій Самусєв — концептуаліст, візіонер будівельної галузії, засновник компанії «HutJet», Віталій Кіндратів — Заступник Міністра економіки України, Віталій Коваль — Міністр аграрної політики та продовольства України, Оксана Осьмачко — Заступник міністра аграрної політики та продовольства України, Андрій Вавриш – Засновник компанії Saga Development, Борис Голденштейн – СЕО ZEZMAN HOLDING, Ростислав Мельник – СЕО RIEL, Віталій Мельник – Віцепрезидент UDP, керівник напрямку розвитку інноваційних парків, Олександр Лахтіонов — Засновник і CEO компаній RITM Group, експерт із розвитку девелоперських та інвестиційних проєктів, Марк Кестельбойм – СЕО WELL-BEING CONTECH, BUDOVA, Ігор Дідик — Co-founder Dzen Residence та AI Development, Іван Щебетун — Засновник девелоперської компанії Unit Development, Андрій Длігач – д.е.н., Голова Advanter Group, Голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України. Засновник міжнародної бізнес-спільноти BOARD.
Головні сфери конгресу:
ІНВЕСТИЦІЇ
• Презентація інвестиційних проєктів 2025–2026 років
• Нові джерела капіталу для регіонального будівництва
• Механізми участі інституційних інвесторів
ДЕВЕЛОПМЕНТ
• Нові виклики для забудовників: регуляція, ринок, попит
• Просторове планування майбутнього
• Трансформація міської інфраструктури
АРХІТЕКТУРА
• Конкурс «Інтер’єр Року 2025»: 600+ робіт від українських архітекторів
• Живі презентації кейсів
• Авторські сесії від визнаних студій та дизайнерів
ДЕРЖАВА І ПОЛІТИКА
• Участь представників Уряду, Мінвідновлення, ДІАМ
• Дискусії про інструменти підтримки інвестицій і дозвільну систему
КОНТЕНТ І НЕТВОРКІНГ
• 300+ спікерів, 60 виставкових стендів, 50 панельних сесій
• Післяконгресні матеріали у відкритому доступі: тези, презентації, фотозвіти, пострелізи
• Формування довгострокових партнерств
«Конгрес — це інструмент стратегічного фокусування. Ми не просто організовуємо івент, ми створюємо зміст. Наш підхід — збирати головне з ринку, структурувати й віддавати спільноті у вигляді аналітичної спадщини. У цьому наша відповідальність і сила», — коментує Ігор Парубський, керівник Ukraine Investment Congress.
Мета події — надати системну картину трансформацій, які відбуваються в інвестиційній екосистемі України. Платформа DMNTR відкрито публікує матеріали після кожного заходу — тези від спікерів, презентації, фотозвіти, пострелізи — аби кожен міг самостійно сформувати аналітичне бачення на основі достовірних і перевірених джерел.
Реєстрація та деталі програми — на сайті: www.uic-ua.info
Контакти для медіа:
Константинова Анастасія, Маркетинг / PR-менеджерка:
nastakonstantinova586@gmail.com | +38 099 124 65 67 | www.t.me/nk_gogh
Організатор: медіа-група DMNTR
Про нас:
Медіа-група DMNTR — це команда з 25-річним досвідом створення професійних заходів для архітектурно-будівельної та інвестиційної аудиторії. Серед наших ключових проєктів: Український Будівельний Конгрес, Ukraine Investment Congress, Всеукраїнський конкурс «Інтер’єр Року», Ukraine Urban Awards, архітектурно- девелоперська премія «Творець Року». Ми також видаємо провідний архітектурно-дизайнерський журнал «DMNTR» та активно розвиваємо соціальні медіа, де щодня публікуємо інсайти, новини, репортажі та фотозвіти з усіх наших заходів.
Слідкуйте за нами:
Instagram: www.instagram.com/ukrainian_building_congress
Facebook: www.facebook.com/share/16RUuTVCQ1
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у 2024 фінансовому році (ФР, липень-червень) отримав $682 млн валового прибутку, що на 7% більше, ніж у 2023 ФР.
Згідно з річним звітом, оприлюдненим на сайті компанії, “Кернел” у минулому ФР отримав $3,581 млрд доходу, що на 4% більше, ніж у попередньому ФР.
“Це зростання було зумовлене збільшенням обсягів продажів за всіма ключовими продуктами – зерном, соняшниковою олією та соняшниковим шротом – завдяки повторному відкриттю експорту українських чорноморських портів у середині жовтня 2023 року. Це зростання було частково нівельовано нижчими реалізаційними цінами. Вантажні перевезення та інші послуги досягли рекордного рівня в $405 млн, що становить 11% загального доходу. Експортні продажі становили 94% від загального доходу”, – зазначається в звіті.
При цьому “Кернел” визнав збиток у розмірі $10 млн від зміни справедливої вартості біологічних активів та сільгосппродукції у 2024 ФР порівняно зі збитком у $115 млн.
Собівартість реалізованої продукції у 2024 ФР зросла на 7% у річному обчисленні і досягла $2,889 млрд. Це було зумовлене зростанням собівартості товарів для перепродажу та використаної сировини на 7% у річному обчисленні, а також зростанням витрат на доставку та обробку на 7%, пояснили в компанії.
Водночас у “Кернел” оцінили втрати від пошкодження майна та переривання ведення бізнесу через війну РФ проти України у $71 млн, що на 33% більше, ніж у попередньому році, і повідомили, що отримали одноразову страхову виплату у розмірі $34 млн.
Агрохолдинг у 2024 ФР отримав $9 млн прибутку від операцій з цінними паперами (включаючи торгівлю Avere), дохід від інвентаризації, прибуток від продажу іноземної валюти та дохід від розірвання контрактів.
Інші операційні витрати “Кернела ” у 2024 ФР склали $23 млн, що на 34% менше, ніж у попередньому році. Це включало $17 млн штрафів за відправку та інші штрафи (через тривалі часи очікування під час завантаження та розвантаження суден у портах) та збиток у розмірі $5 млн від операцій Групи з цінними паперами та деривативами.
Агрохолдинг збільшив витрати на заробітну плату та пов’язані з нею витрати на 24%, тобто $81 млн. Відтак загальні, адміністративні витрати у 2024 фінансовому році зросли на 4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і досягли $213 млн, головним чином через підвищення зарплат і витрат, пов’язаних із її виплатою.
Крім того, “Кернел” визнав чисті збитки від знецінення фінансових активів у розмірі $11 млн, це відображає сформовані резерви під дебіторську заборгованість та позики, надані третім сторонам.
Агрохолдинг також зафіксував збиток у розмірі $229 млн у 2024 ФР через знецінення основних засобів та обладнання ($117 млн), знецінення гудвілу, пов’язаного з двома заводами з переробки олійних культур, придбаними раніше “Кернел” ($58 млн), а також знецінення нематеріальних активів, пов’язаних із портовим перевалочним бізнесом ($24 млн).
Крім того, в агрохолдингу згадали про знецінення передоплат постачальникам та інших оборотних активів ($6 млн), про списання активів, знищених російськими обстрілами ($14 млн) тощо.
Відтак операційний прибуток “Кернелу” у 2024 ФР знизився на 37% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 ФР – до $276 млн.
Фінансові витрати у 2024 фінансовому році зменшилися на 22% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали $119 млн, що зумовлено суттєвим погашенням банківських кредитів групи у грудні 2023 року та зменшенням орендних платежів після продажу частини сільськогосподарського бізнесу у березні 2023 року.
Фінансовий дохід у 2024 ФР зріс на 62% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав $50 млн, головним чином за рахунок відсотків, нарахованих за фінансовими активами, що утримуються для управління готівкою, оскільки додаткові залишки ліквідності були розподілені на відсоткові інструменти. Це також включало негрошовий прибуток у розмірі $6 млн від погашення деяких кредитних ліній зі знижкою.
Як наслідок, чисті фінансові витрати зменшилися на 43% у порівнянні з аналогічним періодом минулого ФР і склали $69 млн.
Чистий прибуток від курсових різниць склав $33 млн, головним чином через девальвацію української гривні відносно долара США протягом звітного періоду та відповідну переоцінку внутрішньогрупових залишків.
Інші витрати, нетто, зросли у 2,5 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого ФР і досягли $29 млн. Серед них агрохолдинг згадав витрати на благодійні та соціальні проєкти в $25 млн, штрафи і пеню на $6 млн, а також $2 млн прибутку від продажу дочірніх компаній, оскільки Група завершила продаж трьох зерносховищ підлогового типу у 2024 ФР.
Група отримала операційний прибуток у розмірі $604 мллн до змін оборотного капіталу, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Цей показник був на 59% вищим за показник EBITDA за звітний період, що відображає вплив суттєвих негрошових статей, визнаних протягом року.
Після врахування курсових різниць при перерахунку іноземних операцій загальний сукупний дохід, що належить акціонерам компанії, у 2024 ФР становив $63 млн, що на 7% більше, ніж у попередньому році.
Рада директорів рекомендувала загальним зборам акціонерів оголосити дивіденди на рівні нуля за рік, що закінчився 30 червня 2024 року.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Українське спортивне медіа Tribuna.com, яке нараз має більше 12 млн щомісячних користувачів, оголосило про запуск глобальної футбольної платформи шістьма міжнародними мовами — англійською, іспанською, німецькою, французькою, італійською та арабською та має амбіцію збільшити число користувачів вчетверо.
“Наша амбіція — 50 мільйонів щомісячних користувачів у всьому світі”, — повідомив співзасновник Tribuna.com Максим Березінський агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, це довгострокова мета, яка потребує сильної команди.
“Зокрема, для роботи з міжнародною платформою ми активно залучаємо нативних спікерів, які розуміють не лише мову, а й локальний контекст. Наприклад, арабомовну версію Tribuna курує колишній редактор сайту “Манчестер Сіті” арабською”, – навів приклад Березінський.
Він наголосив, що паралельно підтримується розвиток уже наявної української команди, й завдання ресурсі в Україні незмінне — залишатися провідним спортивним медіа.
“Звісно, більшість користувачів міжнародних версій приходять до нас, щоб прочитати про улюблену команду або дізнатися рахунок екзотичного матчу. Але ми вважаємо своїм завданням і обов’язком також розповідати про український контекст і свідомо розвиваємо цей напрям на іншомовних версіях”, – зазначив Березінський.
Співзасновник Tribuna.com додав, що ресурс поширює інформацію про руйнування росією українських спортивних об’єктів, а також просуває відомих українських атлетів, таких як футболіст Олександр Зінченко, стрибунка у висоту Ярослава Магучіх, фехтувальниця Ольга Харлан або боксер Олександр Усик.
Окрім того він повідомив про плани поширення використання штучного інтелекту (AI) та реалізації конкретних AI-проєктів уже найближчим часом.
Tribuna.com заснована понад 10 років тому Дмитром Навошею та Максимом Березінським. Наразі компанія окрім міжнародного сайту також просуває застосунок Football Xtra, в якому намагається поєднати медіа, спільноти футбольних фанатів і сервіс спортивної статистики, який охоплює більше 600 турнірів у 160 країнах. Окрім того до продуктів видавництва також входять 12 мобільних застосунків для iOS та Android, створених для фанатів провідних футбольних клубів світу — від “Барселони” до “Ювентуса”.
Згідно з інформацією в YouControl, громадяни Білорусі Навоша та Березінський є власниками у пропорції 85% на 15% ТОВ “Спорт сєгодня”. Виручка очолюваної Березінським компанії у минулому році зросла до 15,44 млн грн з 9,92 млн грн у 2023 році, а чистий збиток склав 1,23 млн грн проти 5,22 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Окрім того у Березінського, за даними YouControl, є історичний звя’зок з ТОВ “Трібуна діджитал”, де він був співвласником. Зараз цієї компанією, яка минулого року отримала 6,42 виручки за чистого збитку 3,16 млн грн, володіє її директор Олексій Сімченкою.
На сайті Tribuna.com вказані контакти кіпрської Tribuna Trading LTD, яка була зареєстрована 2016 року й одним з директорів якої є Навоша.
