Український стартап Swarmer, що розробляє рішення на основі штучного інтелекту для автономності дронів, оголосив про проведення раунду фінансування серії “A” на суму $15 млн, що, за його даними, є найбільшою інвестицією в українську оборонну технологічну компанію з початку війни.
Згідно з релізом компанії, раунд очолює Broadband Capital Investments за участю R-G.AI, D3 Ventures, Green Flag Ventures, Radius Capital та Network VC.
“Наше програмне забезпечення довело свою ефективність у реальних бойових умовах під час десятків тисяч місій”, — наведені у пресрелізі слова засновника і генерального директора компанії Swarmer Сергія Купрієнка.
“Технології Swarmer уже довели свою ефективність на полі бою. Інвестиції історичного масштабу дадуть змогу компанії надати ройові можливості кожному БпЛА — можна буде розгортати необмежену кількість дронів та роботів, не зважаючи на кількість навчених пілотів “, – написав перший віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Телеграм-каналі у вівторок.
У релізі також стверджується, що використовуючи дані з понад 82 000 власних бойових місій та мільйонів інших, система навчена відтворювати результати найкращих пілотів та приймати точні тактичні рішення у режимі реального часу.
У компанії наголошують, що Swarmer успішно продемонструвала роботу роїв з 25 дронів, що працюють разом в умовах відсутності GNSS. У найближчому майбутньому планується продемонструвати операції з використанням різних видів озброєння, в яких братимуть участь понад 100 дронів різних типів, що працюватимуть узгоджено, щоб безперешкодно інтегрувати UAS, USV, UGV та стаціонарні пускові установки в єдиний рій, який функціонуватиме як одна одиниця.
Компанію заснували Сергій Купрієнко та Алекс Фінк у травні 2023-го.
Туреччина залишається для українців однією з найбільш позитивно сприйнятих країн регіону, що зумовлено як політичними, так і економічними чинниками. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 52,3% громадян України позитивно ставляться до Туреччини (43,3% — здебільшого позитивно, 9,0% — повністю позитивно). Лише 8,0% респондентів висловили негативне ставлення (7,3% — здебільшого негативно, 0,7% — повністю негативно). Ще 38,3% українців займають нейтральну позицію, а 1,7% визнали, що не достатньо обізнані про цю країну.
«Туреччина для України — не просто сусід через Чорне море, а стратегічний партнер, з яким налагоджено тісні торговельно-економічні зв’язки. У першому півріччі 2025 року обсяг двосторонньої торгівлі перевищив 4,66 млрд доларів, з яких експорт з України склав понад 2,58 млрд доларів, а імпорт з Туреччини — близько 2,08 млрд доларів. Позитивне сальдо у більш ніж 500 млн доларів свідчить про вигідність цих відносин для української економіки», — наголосив засновник Experts Club Максим Уракін.
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній зазначив, що високий рівень позитивних оцінок пояснюється не лише економічними факторами.
«Туреччина активно підтримує Україну, що не може залишатися поза увагою суспільства. Водночас туристичний напрям, культурні контакти та історична близькість через Чорноморський регіон формують додатковий рівень симпатії українців. Це дозволяє Туреччині посідати стабільно високу позицію серед дружніх для України держав», — додав він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА
Польща залишається однією з найбільш позитивно сприйнятих українцями країн, попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 56,7% громадян України позитивно ставляться до Польщі (44,3% — здебільшого позитивно, 12,3% — повністю позитивно). Негативне ставлення висловили лише 12,7% респондентів (11,3% — здебільшого негативно, 1,3% — повністю негативно). Ще 30,0% українців займають нейтральну позицію, а 1,0% зазначили, що не достатньо обізнані про цю країну.
«Для українців Польща є не лише сусідом, але й одним з ключових економічних партнерів. У першому півріччі 2025 року загальний обсяг торгівлі між Україною та Польщею перевищив 6,66 млрд доларів. При цьому експорт з України склав 3,03 млрд доларів, а імпорт з Польщі — понад 3,62 млрд доларів. Від’ємне сальдо у 591 млн доларів виглядає не критичним, враховуючи масштабність і стратегічність співпраці», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній підкреслив, що позитивне ставлення українців до Польщі має глибші причини, ніж лише економіка.
«Мова йде про історичну близькість, про підтримку українських біженців, про політичну солідарність Варшави у важливих міжнародних питаннях. Водночас економічний вимір лише зміцнює ці відносини, роблячи Польщу одним з провідних партнерів України як у ЄС, так і на глобальному рівні. Саме поєднання політичної, гуманітарної та економічної складових пояснює високий рівень симпатій у суспільстві», — додав він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Кіпр готовий розширювати співпрацю з Україною у сфері реабілітаційних програм для громадян, які постраждали від війни. Про це заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фіріллас під час зустрічі з представником “Інтерфакс-Україна”.
“Кіпр відомий не лише як курортна країна, але й завдяки своїй сучасній медицині та якісним реабілітаційним послугам. Ми хочемо використати цей потенціал для допомоги українцям, які потребують лікування та відновлення після поранень і психологічних травм”, – сказав дипломат.
За його словами, Кіпр вже має низку медичних центрів і клінік, що спеціалізуються на фізичній реабілітації, відновленні після операцій та психологічній підтримці. “Ми зацікавлені у створенні спільних програм з українськими партнерами, які дозволять нашим медичним установам приймати більше пацієнтів з України”, – наголосив Фіріллас.
Посол додав, що ця співпраця може включати як лікування військових та цивільних, так і навчальні програми для українських лікарів і реабілітологів. “Наше завдання – зробити так, щоб українці отримували якісну допомогу й підтримку у найважчий для них час”, – підсумував він.
Україна оголосила конкурс на укладення угоди про розподіл продукції (УРП) щодо літієвого родовища “Ділянка Добра” (Кіровоградська обл.) з метою проведення пошуку, видобутку та збагачення літію, ніобію, рубідію, танталу, цезію, берилію, вольфраму, золота строком на 50 років.
Згідно із повідомленням у газеті “Урядовий кур’єр” та на сайті Мінекономіки, мінімальний обсяг інвестицій для виконання геологорозвідувальних робіт складає еквівалент $12 млн, а для організації видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та інших металічних корисних копалин – $167 млн, але остаточні зобов’язання визначаються за результатами конкурсу. Загальна площа ділянки становить 17,07 кв. км, граничний строк подання заяв на участь у конкурсі – 12 грудня 2025 року, розмір плати за участь– 0,5 млн грн.
Згідно з умовами, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору компенсують його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора, тоді як частка держави у прибутковій продукції повинна становити не менше ніж 4-6%.
В Мінекономіки агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що порівняння такої частки держави у прибутковій продукції з аналогічним показником для нафтогазових УРП, де він суттєво більший, не є коректним, бо це перша в історії України УРП саме на металічні руди.
Зазначається, що запаси і ресурси літієвих руд по ділянці були апробовані рішеннями наприкінці 2017 року та у 2018 року у кількості по категоріях С2 та Р1 – 1 млн 218,14 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,37%) та Р2 – 70,6 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,43%).
Окремо Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ) відзначила наявність у літієвих рудах ділянки “Добра” перспективних і прогнозних ресурсів супутніх корисних компонентів (Р1+Р2) ості: Ta2O5 – 4,75 тис. тонн; Nb2O5 – 8,24 тис. тонн; Rb2O5 – 104,07 тис. тонн; BeO – 22,08 тис. тонн; SnO2 – 4,46 тис. тонн та Cs2O – 7,97 тис. тонн.
“Крім того, протоколом від 31.07.2002 за №35 оцінені ресурси кат. Р2 по Новостанкуватському прояву: Ta2O5– 1414,22 т (0,0127-0,0134%); Nb2O5 – 1734,5 (0,0163%); Li2O – 85196,1 т (0,7541%); Rb2O5 – 9859,3 т; Cs2O – 1493,6 т; BeO – 3588,9 т; SnO2 – 447,9; WO3 – 8862,3 т (кат. Р3; 0,177%); по Ташлицькому рудопрояву: Ta2O5 – 480,32 т (0,0106-0,0854%); Li2O – 13 596,4 т (0,6291%); Rb2O5 – 1371,9 т; Cs2O – 345,4 т; BeO – 447,4 т; SnO2 – 106,9 т; Nb2O5 – 903,0 т (0,0244%); по Лутківському прояву: WO3– 2292,4 т (кат. Р3; 0,101-0,378%); по рудопрояву Контактове: Au – 2,05 т (4,08 г/тонни); по Станкуватському рудопрояву: Au – 1,78 т (1,3-2,5 г/т). По Північностанкуватському рудопрояву оперативно оцінені ресурси Li2O становлять: кат.Р1 – 269,93 тис. тонн та по кат.Р2 – 140,82 тис. тонн при середньому вмісті Li2O 1,3548%”, – йдеться в оголошенні.
Переможець конкурсу повинен забезпечити геологічне вивчення надр та здійснення міжнародного аудиту запасів на ділянці протягом двох з половиною років та подання ДКЗ матеріалів щодо оцінки запасів літію та інших металічних корисних копалин для затвердження таких запасів.
Після укладення УРП для інвестора встановлюються поміж іншим зобов’язання здійснювати пошук, видобуток та збагачення (первинну переробку) літію, та можливо інших металічних корисних копалин, забезпечити комплексне освоєння та відпрацювання родовища металічних корисних копалин.
Крім того до конкурсної документації УРП вперше внесено зобов’язання для інвестора, пов’язані із підписаною наприкінці квітня цього року угодою щодо створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, який має першочергове право щодо інвестицій в нові проєкти з видобутку рідкісноземельних матеріалів та купівлі їх продукції.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак в середині червня заявив, що розробка літієвого родовища “Добра” може стати першим пілотним проєктом у межах співпраці зі США.
На початку липня гірничодобувна інвестиційна компанія TechMet (Дублін), одним з найбільших інвесторів якої є уряд США через DFC, заявила про зацікавленість взяти участь у першому конкурсі на УРП щодо видобутку літію в Україні та в разі перемоги побудувати потужності з переробки з інвестиціями понад $0,5 млрд. Днями Кіровоградщину відвідала делегація DFC у супроводі керівників Мінекономіки України.
Водночас про свої права на ділянку “Добра” заявляє також американська Critical Metals Corp, яка пов’язує їх з передачею активів від австралійської European Lithium, яка, своєю чергою, отримала ці права від українського ТОВ “Петро-Консалтинг”.
NovaPay EU UAB (Литва) з групи провідного українського фінансового сервісу NoivaPay спільно з партнером — польською платіжною установою Quicko sp. z o.o. — запустив європейську версію власного фінансового застосунку для клієнтів у Європі.
“NovaPay EU оголошує про запуск власного європейського мобільного застосунку, створеного для українців та європейців… Відтепер користувачі по всьому ЄС можуть завантажити мобільний застосунок NovaPay Mob та отримати доступ до платіжних сервісів: відкривати рахунки в євро та злотих, отримувати картки, здійснювати платежі й перекази, а також знімати готівку в банкоматах”, – йдеться у повідомлені компанії у вівторок.
Зазначається, що користуватись застосунком NovaPay можна з будь-якої країни ЄС, але Польща один із найбільш цікавих ринків, адже тут нині мешкає багато українців.
У компанії агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що європейський напрям NovaPay – це окремий бізнес із власною командою, інша юридична особа, але вона також працює під брендом NovaPay.
“Компанія зареєстрована в Литві, але поділяє ті ж самі цінності: надійність, легкість та швидкість фінансових сервісів. Завдяки партнеру NovaPay EU із запуску — Quicko — компанії, що надає платіжні послуги і має ліцензію KNF, лонч відбувся максимально швидко. Власна ліцензія в ЄС залишається частиною довгострокових планів NovaPay EU”, – уточнили в компанії.
Наголошується, що застосунок створено передусім для українців за кордоном: сьогодні понад 4,2 млн українців перебувають в ЄС під тимчасовим захистом, із них майже 1 млн – у Польщі.
Згідно з релізом, в Україні материнська компанія NovaPay, яка входить до групи компаній NOVA (“Нова пошта”), є одним із лідерів ринку та сьогодні обслуговує близько 800 тис. клієнтів – у застосунку, онлайн і офлайн. В Україні NovaPay стала першою небанківською фінансовою установою, що отримала ліцензію НБУ на відкриття рахунків, випуск карток і запустила власний небанківський платіжний застосунок.
NovaPay EU UAB створено у 2022 році як європейський бренд NovaPay, частини групи NOVA. Компанія наразі не має ліцензії та не надає фінансових послуг у ЄС.
Quicko sp. z o.o. заснована у 2009 році, є сертифікованою національною платіжною установою, що регулюється Комісією фінансового нагляду Польщі (KNF). Quicko має ліцензію Mastercard Principal Member на емісію карток та пропонує рішення для випуску карт через багатофункціональний гаманець, SDK і API-сервіси для бізнесу та приватних осіб по всій Європейській економічній зоні.
