“Метінвест” за підсумками січня-березня поточного року знизив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 5% до попереднього кварталу – до 469 тис. тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V.
Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося на 10% до I кв.-2023 і на 5% до IV кв.-2023, до 448 тис. тонн, коксу – на 11% і на 3% відповідно, до 283 тис. тонн. Зокрема, в I кв.-2024 “Каметсталь” виробила 403 тис. тонн чавуну і 469 тис. тонн нерафінованої сталі, що нижче за показники 2023 року та здебільшого спричинено зупинкою доменної печі №9 на плановий капремонт у березні 2024 року.
У I кв. -2024 року випуск товарних напівфабрикатів склав 166 тис. тонн, скоротившись на 5% порівняно з I кв. -2023, і на 41% до попереднього кварталу, переважно через зупинку ДП-9 “Каметсталі” на ремонт, а також через зростання внутрішнього споживання на стадіях переробки переробки.
У першому кварталі 2024 року випуск готової продукції збільшився на 4% до попереднього кварталу, і на 8% до аналогічного періоду минулого року – до 584 тис. тонн. При цьому випуск плоского прокату збільшився на 12% до I кв. -2024, але знизився на 1% до IV кв. -2023, до 282 тис. тонн, що зумовлено збільшенням портфеля замовлень на прокатних станах в Італії та Великій Британії, а випуск довгого прокату знизився на 3% до I кв. -2023, і зріс на 17% до IV кв. -2024, до 302 тис. тонн.
Зокрема, випуск товстолистового гарячекатаного прокату збільшився на 8% порівняно з минулим роком, до 253 тис. тонн у зв’язку зі зміною портфеля замовлень на користь цієї продукції у Ferriera Valsider в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн у зв’язку з відновленням виробництва оцинкованого холоднокатаного прокату в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн. тонн у зв’язку з відновленням виробництва в Unisteel в Україні на тлі більш стабільних поставок електроенергії в першому кварталі 2024 року, ніж у першому кварталі 2023 року; випуск сортового прокату збільшився на 17%, оскільки виробництво заготовки на “Каметсталі” стабілізувалося, а поставки на Promet Steel у Болгарії нормалізувалися.
При цьому нагадується, що 24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Заводи групи в Україні, крім Маріуполя та Авдіївки, продовжують працювати на різних рівнях завантаження потужностей, з урахуванням безпеки, персоналу, електропостачання, логістики та економічних чинників.
У першому кварталі 2024 року обсяг виробництва коксу знизився на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 3% до попереднього кварталу, до 283 тис. тонн, після зупинки деяких осередків коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
Також повідомляється, що Метінвест у січні-березні-2024 наростив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,859 млн тонн, окатишів на 31% – до 1,585 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату знизився на 26%, до 1,086 млн тонн.
“У результаті в першому кварталі 2024 року обсяг виробництва ЗРК зріс на 36% порівняно з попереднім кварталом, до 4,859 млн тонн; випуск товарної залізорудної продукції збільшився на 41% до попереднього кварталу, до 4,403 млн тонн; випуск товарного залізорудного концентрату зріс на 53% до попереднього кварталу – до 2,818 млн тонн; випуск товарних котунів збільшився на 23% до попереднього кварталу, до 1,585 млн тонн, частково через збільшення замовлень на котуни”, – констатують у пресрелізі.
Розблокування українських портів на Чорному морі та збільшення портфеля замовлень на котуни мали такі наслідки в I кв. -2024 порівняно з I кв. -2023: випуск валового залізорудного концентрату збільшився у 2,2 раза, товарної залізорудної продукції – у 2,3 раза, товарного залізорудного концентрату – у 4 рази, товарних котунів – на 31%, зазначається у звіті.
У прес-релізі пояснюється, що скорочення випуску групою вугільного концентрату на 4% до попереднього кварталу і на 26% до аналогічного періоду минулого року відбулося через падіння видобутку на в компанії “Метінвест-Покровськвугілля” на 6% до IV кв. -2023 і на 9% до I кв. -2023, до 640 тис. тонн, і за рахунок погіршення якості коксівного вугілля і зниження видобутку. При цьому випуск вугільного концентрату на United Coal (США) залишився практично на колишньому рівні до попереднього кварталу – 446 тис. тонн, але знизився на 41% через простій шахти Carter Roag і зниження видобутку на деяких шахтах Wellmore.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2023 році збільшив загальне виробництво залізорудного концентрату на 4% порівняно з 2022 роком – до 11,092 млн тонн, окатишів на 66% – до 5,283 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату зріс на 10%, до 5,455 млн тонн.
Група у 2023 році знизила виплавку сталі на 31% порівняно з 2022 роком – до 2,025 млн тонн, чавуну на 36% – до 1,765 млн тонн, коксу – на 25%, до 1,241 млн тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Банк “Кліринговий дім” викупив 5,2727% акцій у Івана Фурсіна, внаслідок чого його частка скоротилася з 6,8773% до 1,6046%, ідеться в інформації в системі розкриття Національної комісії цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР).
Уточнюється, що викуп акцій було здійснено 17 травня цього року.
Як повідомлялося, банк “Кліринговий дім” планував викуп 2 540 простих іменних акцій, або 5,2727% статутного капіталу.
Згідно з даними Національного банку України (НБУ) на 1 січня 2024 року, його акціонерами були: Юлія Льовочкіна – 63,4068%, Іван Фурсін – 16,7791% (6,8773% – прямої участі та 9,9018% опосередковано через “Вістакі Венчерс Лімітед”), Ігор Воронін – 9,7855%, Фабіан Боннелейм – 6,4642%, Нг Чінг Ю – 2,5408%, Юрій Бойко – 1,0172% та Олександр Данченко – 0,0005%.
Станом на 1 квітня 2024 року за розміром загальних активів банк “Кліринговий дім” посідав 34-те місце (5,48 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні. Минулого року банк збільшив чистий прибуток до 143,56 млн грн із 83,58 млн грн 2022 року, згідно з річним звітом його активи зросли до 5,5 млрд грн із 5,2 млрд грн.
Ольга Харлан виграла четверту нагороду в сезоні Кубка світу з фехтування на шаблі, посівши друге місце на етапі в Пловдиві, повідомляє в суботу Суспільне Спорт.
З початку сезону українка має вже три медалі серії. Зокрема, 2024 рік Харлан відкрила із “золота” Кубка світу в перуанській Лімі.
Українка стартувала в 1/32 фіналу з перемоги над “нейтральною” Анною Смирновою – 15:8. Торік через відмову потиснути руку Смирновій Харлан була дискваліфікована з одиночних змагань чемпіонату світу.
Уже в наступному раунді Харлан здолала італійку Елоїзу Пассаро (15:8) і здобула право змагатися в 1/8 фіналу.
Іншу італійку, 30-ту у світовому рейтингу Росселлу Грегоріо Ольга перемогла з перевагою в 10 очок – 15:5. А вже в топ-4 потрапила, взявши гору над 17-ю шаблісткою світу, Елізабет Тартаковскі зі США (15:8).
Найскладнішою сутичкою Харлан на шляху до фіналу стала зустріч із японкою Місакі Емурою. За переваги українки 14:10 суперниця максимально підійшла до того, щоб зрівняти рахунок, але поступилася 13:15.
Поборотися за “золото” Харлан випало з лідером світового рейтингу – Сарою Бальцер із Франції, яка цього сезону виграла вже три етапи Кубка світу. Фінальна сутичка завершилася поразкою українки – 8:15 і “сріблом” для Харлан.
Харлан стала єдиною з українських збірниць, яка кваліфікувалася в 1/16 фіналу.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), за підсумками роботи в січні-березні поточного року направило на ремонтні роботи і технічне обслуговування обладнання понад 37 млн грн.
Згідно з прес-релізом компанії, триває активний ремонт і відновлення кар’єрної техніки ОГХК.
При цьому уточнюється, що в першому кварталі 2024 року одним із ключових напрямків був ремонт і закупівля необхідних запчастин, щоб обладнання працювало безперебійно.
Так, на філії ВГМК закуплено запасні частини для критично важливих технологічних ланцюгів, придбано 5 ходових частин для бульдозерів, відновлено 5 кар’єрних самоскидів БелАЗ, а також виведено на лінію всі 5 діючих самоскидів BELL.
На філії ІГЗК кошти спрямовані на підтримку техніки та обладнання в справному стані, щоб за необхідності оперативно включитися в робочі процеси.
“Ці заходи передували оперативному запуску збагачувального виробництва у квітні 2024 року. Таким чином, крок за кроком продовжуємо налагоджувати стабільну роботу компанії”, – констатується в інформації ОГХК.
Як повідомлялося, ОГХК у I кв. отримала 30 млн грн чистого прибутку, тоді як в аналогічному періоді минулого року був збиток.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
Це найвищий показник за останні роки
Понад 43 тисячі фопів в Україні у 2024 році створили жінки за даними Єдиного державного реєстру. Це більш ніж половина від загальної кількості новостворених фопів за перший квартал цього року. Найчастіше жінки відкривають бізнес у сфері роздрібної торгівлі, надання індивідуальних та інформаційних послуг. Чоловіки ж частіше обирають комп’ютерне програмування та оптову торгівлю.
43 554 нових фопів створили жінки за перший квартал 2024 року. Це більше половини — 59% — від загальної кількості нових справ та рекордний показник за останні роки. Чоловіки відкрили 30 496 нових справ за той самий час. Для порівняння, у 2021 році частка жінок складала 51% від загальної кількості новостворених фопів.
Найчастіше жінки-фопи обирають для своєї діяльності роздрібну торгівлю (68% жінок та 32% чоловіків), надання інших індивідуальних послуг (89% жінок та 11% чоловіків) та інформаційних послуг (63% жінок та 37% чоловіків).
У той же час чоловіки частіше обирають для себе комп’ютерне програмування (58% чоловіків та 42% жінок) та оптову торгівлю (52% чоловіків та 48% жінок).
Чистий прибуток ОТП Банку (Київ) за січень-березень цього року становив 1,56 млрд грн, що на 7,8% краще за результат за аналогічний період 2023 року, свідчать дані квартальної консолідованої звітності фінустанови.
Згідно з ними, чистий процентний дохід банку незначно скоротився – на 0,6%, до 2,14 млрд грн, тоді як чистий комісійний дохід – на 23,2%, до 247,3 млн грн.
Активи ОТП банку з кінця 2023 року зросли на 2,2%, або на 2,2 млрд грн, і досягли 104,2 млрд грн станом на 31 березня. Таке збільшення зумовлене насамперед зростанням кредитів та авансів банкам на 21,5% – до 26,1 млрд грн і клієнтам на 2,7% – до 25,5 млрд грн.
Портфель кредитів юрособам і фізособам-підприємцям знизився на 0,3% – до 26,2 млрд грн, споживчих кредитів населенню – на 5,4%, до 4,76 млрд грн, водночас як кредитів за операціями РЕПО зріс на 69% – до 1,79 млрд грн.
Вказується, що залишки на рахунках у Національному банку України (НБУ) зменшилися на 9,5% – до 9,05 млрд грн, тоді як обсяг готівки в касі зріс на 41,6% – до 1,18 млрд грн.
За даними звіту, ОТП знизив свої інвестиції в цінні папери на 7,2% – до 40,24 млрд грн.
З початку цього року фінустанові вдалося наростити кошти клієнтів з 81,16 млрд грн до 83,63 млрд грн, а загалом зобов’язання банку зросли з 85,5 млрд грн до 86,3 млрд грн.
Зазначається, що капітал банку збільшився за цей час на 9,2% і сягнув 17,9 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – на 19,4%, до 9,6 млрд грн.
У фінзвіті вказується, що винагорода провідному управлінському персоналу за три місяці цього року включала короткострокові виплати в розмірі 12,9 млн грн, що на 40% менше, ніж за аналогічний період часу минулого року.
ОТП Банк з 1 червня 2006 року є 100% “дочкою” угорського OTP Bank Plc. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 квітня 2024 року за розміром активів ОТП посідав 11-те місце (112,26 млрд грн) серед 63 банків, що діють у країні. Чистий прибуток фінустанови за 2023 рік становив 3,71 млрд грн.
