Обсяг перевезення вантажів у січні-квітні 2026 року зріс порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 5% – до 104,4 млн грн, тоді як перевезення пасажирів скоротилися на 7% – до 658,8 млн осіб, повідомила Державна служба статистики у вівторок.
Згідно з її даними, залізничним транспортом за чотири місяці 2026 року було перевезено 47,9 млн тонн вантажів, що на 1,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, водночас вантажообіг впав на 8,7% – до 28,5 млрд тонна*км.
Перевезення автомобільним транспортом за січень-квітень 2026 року зросли на 18,1% – до 45,9 млн тонн, а вантажообіг – на 9%, до 13,9 млрд тонна*км.
Найбільшу кількість пасажирів за січень-квітень 2026 року було перевезено автомобільним транспортом – 315,1 млн, що також на 3,8% більше за аналогічний період 2025 року.
Зростання на 3,2% було також зафіксовано в метрополітені – до 108,6 млн.
Водночас кількість перевезених пасажирів залізничним транспортом скоротилась на 13,8% – до 16,9 млн, трамваями – на 28,4%, до 72,1 млн, тролейбусами – на 18,5%, до 145,9 млн.
Як повідомлялося, обсяг перевезення вантажів у січні-березні 2026 року зменшився на 0,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 76,1 млн тонн, тоді як перевезення пасажирів впали на 8,6% – до 478,5 млн осіб.
Динаміка імпорту товарів у січні-грудні 2025 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2024 року, %
Найбільший український мобільний оператор зв’язку “Київстар” оголосив про придбання шести сонячних електростанцій (СЕС) сукупною встановленою потужністю 105 МВТ у Львівській області за 3,6 млрд грн, або $80,8 млн, йдеться у повідомленні компанії у вівторок.
“Відновлювана енергетика є одним із ключових напрямів інвестиційного портфеля “Київстар”, адже вона відкриває можливості для подальшого використання “зеленої” електроенергії у покритті частини енергопотреб компанії”, – цитуються у релізі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
З урахуванням дебютної купівлі у грудні минулого року СЕС “Санвін 11” на 13 МВт за $3 млн у Житомирській області загальний обсяг “зеленої” генерації “Київстар” зріс до 118 МВт, що дає можливість виробляти обсяги електроенергії, еквівалентні близько 30% поточного річного споживання компанії, йдеться у релізі.
“Електроенергія від придбаної групи СЕС надходитиме до об’єднаної енергосистеми України відповідно до чинних ринкових і регуляторних правил, що дасть змогу “Київстару” частково хеджувати ризики, пов’язані з коливаннями цін на електроенергію”, – пояснили в “Київстар”.
Мобільний оператор уточнив, що відповідні “зелені” проєкти також дають йому можливість вибудовувати довгострокову модель енергоспоживання, зміцнюють енергетичний сектор країни та відповідають цілям сталого розвитку.
“Київстар” і надалі інвестуватиме у ініціативи, що поєднують технологічну ефективність, відповідність ESG‑принципам та підтримку української економіки”, – зауважили в компанії.
Як повідомлялось, у березні цього року “Київстар” отримав дозволи АМКУ на купівлю шести СЕС на Львівщині: ТОВ “Енергопостач-Плюс”, “Лайтфул”, “Санлайт Дженерейшн”, “Терновиця Солар”, “Енерджі Спейс” та “Терновиця Солар Плюс”.
“Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн. У тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Німеччина у 2025 році, за попередніми даними, встановила новий рекорд за кількістю виданих громадянств: німецькі паспорти отримали щонайменше 309 852 тис. осіб у 14 федеральних землях, повідомляє RND з посиланням на розслідування Welt am Sonntag.
Офіційна федеральна статистика за 2025 рік ще не опублікована, тому йдеться про попередні дані. У підрахунок поки не увійшли повні дані з Мекленбурга-Передньої Померанії та Саксонії-Анхальт, а по ряду земель використовувалися відомості від міст та округів. Навіть у такому неповному вигляді показник уже перевищує попередній рекорд 2024 року, коли німецьке громадянство отримали близько 291 955 тис. іноземців.
Головними причинами зростання стали реформа закону про громадянство та міграційні хвилі попереднього десятиліття. З червня 2024 року Німеччина дозволила натуралізацію після п’яти років проживання замість колишніх восьми, а за особливих інтеграційних досягнень — в окремих випадках після трьох років. Крім того, нове законодавство загалом дозволило зберігати попереднє громадянство, що різко підвищило привабливість німецького паспорта для громадян країн, де відмова від першого громадянства була стримуючим фактором.
За офіційними даними Destatis за 2024 рік, найбільшою групою нових громадян Німеччини були сирійці — 83 150 тис. осіб, або 28% усіх натуралізацій. Далі йшли громадяни Туреччини — 22 525 тис., Іраку — 13 545 тис., Росії — 12 980 тис. та Афганістану — 10 085 тис. Особливо різко зросла кількість натуралізацій росіян: з приблизно 1 995 тис. у 2023 році до 12 980 тис. у 2024 році, що Destatis пов’язує насамперед із можливістю зберігати попереднє громадянство.
У 2025 році, за даними німецьких ЗМІ, серед найбільших груп нових громадян знову були сирійці, турки та росіяни. У Північному Рейні-Вестфалії німецький паспорт отримали 3,841 тис. громадян Росії, що на 67,4% більше, ніж роком раніше. Ця земля стала одним із найбільших центрів натуралізації в країні: у 2025 році там було видано 76 156 тис. громадянств.
Українці поки що не є головним драйвером рекордної хвилі натуралізацій, але їхня частка може різко зрости з 2027 року.
За даними Бундестагу, у 2024 році німецьке громадянство отримали 8,920 тис. громадян України, що вивело українців у топ-10 груп нових громадян Німеччини. Окремої офіційної федеральної цифри щодо українців за 2025 рік поки що немає у відкритій статистиці.
Німецькі муніципалітети вже очікують на новий приріст заявок від українців. Перша велика хвиля біженців з України прибула до Німеччини після 24 лютого 2022 року, тому навесні 2027 року частина українців досягне п’ятирічного терміну проживання, необхідного для подання заявки на громадянство. При цьому RND зазначає, що зі статусу тимчасового захисту сам по собі не виникає автоматичний правовий Anspruch на натуралізацію, але можливість подвійного громадянства робить подання заяв більш привабливим.
Українська громада в Німеччині стала однією з найбільших іноземних груп країни. За даними Destatis, на 30 листопада 2025 року в Німеччині проживали 1,158 млн громадян України, що більш ніж у сім разів більше, ніж до початку повномасштабної війни. На кінець 2024 року українці були другою за чисельністю групою іноземців у Німеччині після громадян Туреччини.
Як повідомляє Fixygen, управління з питань санкцій Міністерства фінансів Великої Британії розширило перелік компаній із Грузії, що підпадають під санкції, в рамках санкцій, введених проти Росії, додавши до нього три криптокомпанії, повідомило уряд Великої Британії.
«Нові заходи також спрямовані проти 18 компаній та приватних осіб, пов’язаних з A7. Група використовує киргизький банк, підозрюваний у сприянні платежам для мережі, а також велику глобальну криптовалютну біржу, яка, на нашу думку, переказала до скарбниці Кремля понад 1,5 мільярда доларів. Ми також переслідуємо три грузинські компанії, які керують біржами, орієнтованими на Росію, щоб обійти санкції», – йдеться в повідомленні на сайті уряду Великої Британії.
Згідно з документом, санкції введені щодо зареєстрованих у Грузії компаній, що надають послуги криптогаманців та обміну криптовалют: Arvix LLC, Rapira Group LLC та Aifory LLC.
Раніше повідомлялося, що у вівторок влада Великої Британії додала до санкційного списку 18 приватних осіб та компаній, які Росія, нібито, використовує для обходу санкцій, введених Лондоном раніше.
У комюніке, опублікованому Мінфіном Великої Британії, зазначається, що «об’єктом пильної уваги стають криптовалютні та незаконні фінансові мережі, які Росія використовує для обходу британських санкцій».
«Нові санкції також стосуються мережі A7, яка активно використовує фінансові системи Киргизії для перенаправлення коштів в економіку Росії», – зазначається в документі.
Заходи щодо криптокомпаній стали другим випадком введення владою Великої Британії санкцій щодо грузинських юридичних осіб. Раніше повідомлялося, що 24 лютого уряд Великої Британії ввів санкції проти грузинських телекомпаній Imedi TV і PosTV у рамках пакету санкцій проти Росії.
