З вівторка ще 20 комплексів автофіксації порушень ПДР запрацювали на автомобільних дорогах Львівської, Запорізької, Закарпатської та Одеської областей, повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький на своїй сторінці у Facebook.
Прилади, розташовані у Львівській області (13 приладів контролю): на 10 км + 100 автодороги М-010 в напрямку м. Івано-Франкове (обмеження швидкості 50 км/год), на 447 км + 803 автодороги М-06 в напрямку м. Броди (обмеження швидкості 50 км/год), на 137 км + 971 автодороги М-09 в напрямку м. Львів (обмеження швидкості 50 км/год), на 4 км + 898 автодороги Н-17 напрямку м. Луцьк (обмеження швидкості 50 км/год), на 12 км + 514 автодороги М-10-01 у напрямку м. Скнилів (обмеження швидкості 50 км/год), на 552 км + 486 автодороги М-06 в напрямку м. Зубра (обмеження швидкості 90 км/год), на 528 км + 459 автодороги М-06 у напрямку м. Львів (обмеження швидкості 50 км/год), на 523 км + 260 автодороги М-06 у напрямку м. Чоп (обмеження швидкості 50 км/год), на 439 км + 352 автодороги М-06 в напрямку вул. Перемоги, м Львів (обмеження швидкості 50 км/год), на 541км + 451 автодороги М-06 у напрямку с. Соснівка (обмеження швидкості 50 км/год), на 541 км + 296 автодороги М-06 у напрямку м. Кам’янопіль (обмеження швидкості 50 км/год), на 510 км + 120 автодороги М-06 у напрямку м. Запитів (обмеження швидкості 50 км/год), на 3 км + 064 автодороги Н-17 у напрямку м. Луцьк (обмеження швидкості 50 км/год).
У Запорізькій області встановлено чотири прилади контролю: на 2 км + 090 автодороги Н-15 у напрямку м. Запоріжжя (обмеження швидкості 50 км/год), на 526 км + 590 автодороги Н-08 у напрямку м. Запоріжжя (обмеження швидкості 50 км/год), на 310 км + 530 автодороги М-18 у напрямку м. Запоріжжя (обмеження швидкості 50 км/год), на 310 км + 722 автодороги М-18 у напрямку м. Мелітополь (обмеження швидкості 90 км/год).
У Закарпатській області встановили два прилади контролю: на 772 км + 750 автодороги М-06 у напрямку м. Ужгород (обмеження швидкості 50 км/год), на 780 км + 785 автодороги М-06 у напрямку м. Мукачеве (обмеження швидкості 50 км/год).
В Одеській області запрацював 1 прилад контролю на 3 км + 015 автодороги Т-16-28 у напрямку м. Київ (обмеження швидкості 90 км/год).
Білошицький зазначив, що кількість камер автофіксації на трасах і в населених пунктах збільшилася до цифри 158.
Дата і час проведення: 30 вересня — 01 жовтня 2021 року, 09:30 — 19:30 (за київським часом).
Місце проведення: готель Hilton Kyiv, б-р Тараса Шевченка, 30, м. Київ, Україна.
Увага! Для участі у заході попередня реєстрація обов’язкова
https://uba.ua/ukr/registration/4098/
Мета заходу — обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні. Участь у форумі візьмуть судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, представники Міністерства юстиції України, народні депутати України, судді, міжнародні експерти та представники Ради Європи, а також практикуючі юристи та представники ЗМІ.
Цього року тема форуму — «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності». Захід організовано Асоціацією правників України спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». Програмним координатором форуму виступає Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.
На заході будуть дотримані всі норми проведення в умовах адаптивного карантину.
Основні теми:
Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади.
Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя — рекомендації Ради Європи та національний контекст.
Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною.
Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки.
Судова реформа, реформа КСУ: останні новели та першочергові кроки.
Забезпечення єдності судової практики: рекомендації Ради Європи та досягнення судової влади України.
Процесуальні дилеми як виклики для забезпечення права на справедливий суд.
Антимонопольні спори.
20 років виконання рішень ЄСПЛ Україною: дорослий погляд на стан справ.
Виконання судових рішень: міжнародний аспект.
Усі виступи іноземних експертів забезпечуватимуться синхронним перекладом.
З ПИТАНЬ УЧАСТІ ТА ПАРТНЕРСТВА ЗВЕРТАЙТЕСЯ:
+38 (044) 492-88-48, conference@uba.ua
Тетяна Осауленко, координаторка заходу.
З ПИТАНЬ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ ТА ВИСВІТЛЕННЯ ЗАХОДУ:
+38 (044) 492-88-48, pr@uba.ua
Юлія Матвєєва, координаторка з PR та міжнародного партнерства.
“Інтерфакс-Україна“ — медіапартнер заходу.
Україна продовжує збирати зернові та зернобобові культури, станом на 23 вересня зібрано 1,1 млн тонн кукурудзи (+0,69 млн тонн за тиждень із 16 до 23 вересня) з 226,8 тис. га (4% від запланованих площ), повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на сайті в п’ятницю
Згідно з повідомленням, загалом цього сезону намолочено 54,23 млн тонн (+2,89 млн тонн за тиждень) основних зернових, зернобобових, олійних культур і викопано цукрових буряків із загальної площі 13,89 млн га.
За його даними, на зазначену дату закінчено збір озимої пшениці, ячменю та гороху, загалом зібрано 46,4 млн тонн із 10,6 млн га. У розрізі культур озимої пшениці намолочено 33 млн тонн за врожайності 46,5 ц/га, озимого ячменю – 10,2 млн тонн (41,2 ц/га), озимого гороху – 0,58 млн тонн (24 ц/га), збір зазначених ярих культур ще не розпочато.
Лідерами з намолоту зернових і зернобобових культур стали Одеська область із показником 4,36 млн тонн, а також Харківська (3,66 млн тонн), Дніпропетровська (3,64 млн тонн), Миколаївська (3,47 млн тонн), Запорізька (3,27 млн тонн) і Херсонська (3,19 млн) області.
Мінагрополітики минулого тижня повідомило про завершення збирання ріпаку, насіння якого станом на 16 вересня було намолочено 2,89 млн тонн із площі 1,01 млн га. Однак, за оновленими 23 вересня даними, аграрії кількох областей зібрали ще 15 тис. тонн насіння ріпаку, завдяки чому показник загального врожаю цієї культури в Україні збільшився до 2,91 млн тонн.
Також аграрії зібрали 4,26 млн тонн соняшнику (+1,88 млн тонн за тиждень) із 2 млн га (31% запланованих площ).
За даними Мінагрополітики, аграрії 12 областей розпочали збирання цукрових буряків, загалом зібрано 1,25 млн тонн (+0,75 млн тонн) з 25,8 тис. га (11% запланованих площ).
Відомство уточнило, що збір гречки завершено в шести регіонах, загалом зібрано 75 тис. тонн (+12 тис. тонн) з 55,5 тис. га (дві треті від запланованих площ), тоді як збір проса закінчено в семи областях – зібрано 134 тис. тонн (+15 тис. тонн) з 56,9 тис. га (73%).
Крім того, зібрано 0,62 млн тонн сої (+270 тис. тонн) з 262,88 тис. га (21% від прогнозу).
Відомство уточнило, що середня врожайність кукурудзи станом на 23 вересня становила 48,62 ц/га, соняшнику – 21,25 ц/га, сої – 23,5 ц/га, ріпаку -28,5 ц/га, цукрових буряків – 485 ц/га, гречки – 13,5 ц/га, проса – 23,5 ц/га.
Як повідомлялося, Мінагрополітики прогнозує урожай зернових і зернобобових культур у 2021/2022 маркетинговому році на рівні 75,8 млн тонн, експорт може сягнути 56 млн тонн.
Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 24 вересня експортувала 12,76 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 12,7% вище показників на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 7,74 млн тонн пшениці (на 2,0% менше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР); 3,43 млн тонн ячменю (на 23,97% більше); 1,39 млн тонн кукурудзи (у 2,1 раза більше); 33,2 тис. тонн борошна (на 29,9% менше).
На зазначену дату також експортовано 28,7 тис. тонн жита, що в 16,9 раза вище показників минулого МР.
Як повідомлялося, Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
Крім цього, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Авіакомпанія Bees Airline з 14 жовтня запускає регулярне авіасполучення між Києвом і Одесою.
Як повідомила авіакомпанія на своїй сторінці у Facebook, рейси виконуватимуться п’ять разів на тиждень: щопонеділка, щовівторка, щочетверга, щоп’ятниці та щонеділі.
Для польотів використовуватимуться літаки Boeing 737-800 Next Generation. Час у дорозі – одна година.
Раніше Державіаслужба дозволила Bees Airline виконувати рейси з Києва до Львова, Одеси та Херсона.
7 та 8 жовтня в столиці України відбудеться Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ), що вже сьомий рік збирає разом відомих світових економістів, впливових бізнесменів, представників українського істеблішменту та авторитетних економічних експертів.
Головне питання Форуму в 2021 році — світ в епоху радикальних змін. Пандемія COVID-19 показала, наскільки крихким є наше уявлення про реальність навколо. Традиційні галузі економіки опинилися під серйозним ударом, тоді як дедалі більшого значення набувають технології. Кращі світові експерти, аналітики, підприємці та топ менеджмент запропонують свою експертизу для пошуку відповідей на найважливіші питання розвитку світової економіки.
Чому варто відвідати КМЕФ 2021?
КМЕФ — це головна платформа для представників бізнесу, економістів, вчених та інвесторів, в рамках якої обговорюють глобальні тренди, формують вектор розвитку на 2021 рік, встановлюють нові бізнес-контакти та зміцнюють партнерські відносини.
Вперше в Україні, партнером цьогорічного Форуму виступить один з найкращих міжнародних освітніх майданчиків для фахових дискусій про економіку — Economist Impact. Платформа виступить організатором двох панельних дискусій — “Роль ринків, що розвиваються, в глобальному економічному відновленні” і “Welcome to the Health-care Revolution”.
У ході традиційного нетворкінгу, кращі світові експерти, інвестори та підприємці зможуть поділитися своїми інсайтами й відповісти на питання, завдяки чому Ви зможете не лише представити Ваші ідеї, але й побудувати повноцінну стратегію розвитку бізнесу.
Своїм баченням майбутнього світової економіки поділяться понад 130 спікерів з провідних міжнародних організацій та приватних компаній, зокрема WTO, ЄБРР, OECD, Римського клубу, Світового економічного форуму, McKinsey& Company, Mastercard та інших.
Найважливіші тенденції розвитку ринків, питання лідерства в новій економіці, а також реальні приклади трансформації світової економічної системи не залишаться без уваги спікерів Форуму. Учасники панельних дискусій також розкажуть про останні технологічні досягнення в розвитку медицини, значення якої неймовірно зросло в умовах світової пандемії.
Команда КМЕФ прагне зробити Україну новою точкою тяжіння для європейських і світових інвестицій завдяки розвитку сучасних виробництв. Ми допомагаємо налагодити контакти з найбільшими іноземними інвесторами, готовими надати досвід, знання і капітал для розвитку кращих проєктів.
Незмінним стратегічним партнером Форуму є холдингова компанія UFuture, що об’єднує компанії та соціальні проєкти Василя Хмельницького.
Ініціатор форуму Василь Хмельницький прокоментував ідею створення і проведення Форуму: «Ми живемо в час глобальних і дуже швидких змін. Вони надихають і хвилюють одночасно. Україна стоїть перед вибором: триматися за тендітну стабільність або сміливо рухатися в інноваційному напрямку. Саме сьогодні ми можемо зробити квантовий стрибок у розвитку — для цього нам потрібні знання, співпраця і рішучі дії. Я бачу успіх нашого спільного майбутнього в синергії модернізованого державного сектора, енергії підприємців і талантів вчених. Ми повинні об’єднатися заради глобальних цілей, що стоять перед людством. Час рухатися вперед, трансформувати бізнес і економіку відповідно до вимог сучасності. Адже КМЕФ проводиться, щоб ми відчули тенденції майбутнього і стали тими, хто втілює їх у життя».
Київський міжнародний економічний форум — унікальний майданчик для обміну думками й експертизи для економічного розвитку України та світу. Форум збирає близько 130 спікерів і доповідачів для вирішення ключових завдань розвитку бізнесу з акцентом на адаптивність та інновації.
Квитки та детальна інформація доступні за посиланням: hhttps://forumkyiv.org/uk/forum/2021/terms
