Німецька MC-Bauchemie має намір інвестувати EUR 1,5 млн у розширення виробництва сухих будівельних сумішей у Березані (Київська область), повідомив директор MC-Bauchemie Ukraine Артем Приймаченко агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми маємо намір побудувати нову лінію для спеціальних будівельних матеріалів, таких як різноманітні полімерцементні суміші для конструкційного ремонту бетону, топпінги для промислових підлог, гідроізоляційні матеріали, високофункціональні клеї для плитки. Орієнтовний обсяг інвестицій – EUR 1,5 млн”, – сказав він.
За словами Приймаченка, інвестиції будуть здійснені за рахунок власних коштів компанії MC-Bauchemie. Наразі триває обговорення страхування військових ризиків.
“Ми зараз перебуваємо в процедурі отримання гарантії від міжнародних організацій з військових ризиків. Розглядаємо варіанти – німецький уряд або MIGA від Світового банку”, – сказав він.
Згідно з планами компанії, нова лінія в Березані може бути запущена наприкінці 2025 року.
Заснована 1961 року група компаній MC-Bauchemie є одним із провідних міжнародних виробників будівельної хімії та технологій. Зі штатом понад 2500 співробітників представлена більш ніж у 50 країнах світу.
Згідно з даними опендатабот, ТОВО “МЦ БАУХЕМІ” (33482370) засновано 2005 року, статутний фонд 333,8 тис. грн. Дохід у 2023 році 356 млн 836 тис. грн, що у 2,6 раза вище за результати 2022 року і на 9% вище за довоєнний 2021 рік. Чистий прибуток за 2023 рік 55 млн 618 тис. грн, у 2022 році був чистий збиток у 18 млн 625 тис. грн.
MC-Bauchemie, будівельні суміші, ІНВЕСТИЦІЇ, Київська область
Керівний комітет Інвестиційної структури (Steering Board of the Ukraine Investment Framework), створеної ЄС 17 квітня в рамках інструменту Ukraine Facility, розподілив понад EUR1 млрд фінансування на зниження ризиків інвестицій, здебільшого малих і середніх підприємств в Україні, через Міжнародні фінансові організації (МФО) і банки, повідомив заступник міністра економіки України Олексій Соболєв.
“Тобто цього року фінансування розвитку малого та середнього бізнесу буде достатньо”, – сказав він на Ukraine’s Future Summit у Брюсселі 18 квітня.
Соболєв закликав активніше торгувати та створювати спільні підприємства з українськими компаніями, бо зазначений вище механізм дасть змогу забезпечити кредитне плече та додаткові гарантії.
“Завдяки Плану України та Ukraine Facility ви матимете доступне фінансування для розширення бізнесу в Україні, і те, що нам потрібно просто зараз, буде доступно. Цього року це буде доступно через українські банки і через МФО: ЄБРР, ЄІБ, IFC, KfW”, – зазначив заступник міністра економіки.
Він уточнив, що в цих програмах беруть участь близько 20 українських банків.
“Тож, по суті, ви можете звернутися у свій український банк, і він надасть додаткове фінансування вашим компаніям”, – пояснив Соболєв.
Директоркою із корпоративних зв’язків українського оператора електронних комунікацій «Київстар» призначена Олеся Оленицька. До сфери її діяльності входить весь спектр внутрішніх та зовнішніх корпоративних комунікацій, зв’язки з медіа, а також напрям корпоративної соціальної відповідальності.
«Київстар є не лише успішним та відповідальним бізнесом, а й частиною критичної інфраструктури, що забезпечує життєво необхідним зв’язком мільйони українців на фронті і в тилу, реалізовує масштабні проекти на підтримку ЗСУ, є великим платником податків та значним інвестором в економіку України. Швидкість, стійкість, енергонезалежність телеком-мереж разом із захистом даних є основними викликами галузі під час війни. Водночас, комунікації в період перманентної кризи набувають надважливого значення. І це не лише про інформування і технології. Це про людей. Адже саме люди є основою кожного бізнесу. Отже, одним з основних завдань нашої команди буде не лише забезпечувати ефективне управління репутацією, а й об’єднувати людей навколо спільних цінностей, надихати на нові звершення, надавати емоційну підтримку, залучати до спільнодії в проектах допомоги суспільству та Україні», – коментує Олеcя Оленицька.
Олеся має значний досвід роботи в ритейлі, тютюновій галузі, державному секторі та журналістиці. Кар’єру розпочинала в медіа, працювала в прес-службі Адміністрації президента України та прес-секретарем депутатської групи у Верховній Раді. Має ранг державного службовця.
Близько десяти років Олеся Оленицька працювала в компанії Philip Morris Україна, де вона пройшла шлях від спеціаліста до керівника відділу комунікацій та благодійної діяльності. У 2014 році Олеся очолила напрям корпоративних комунікацій та соціальної відповідальності німецького ритейлера METRO Україна, де у 2016 році стала директоркою Government Relations and Public Affairs.
Закінчила Національний університет ім.Тараса Шевченка, де здобула диплом магістра журналістики з відзнакою. Вчилася в аспірантурі та викладала журналістську майстерність в alma mater. Також закінчила юридичний факультет Національної академії управління України та в Школу публічної політики Лі Куан Ю Національного університету Сингапуру.
Довідка про Київстар:
Київстар — найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на грудень 2023 року обслуговував близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар розвиває в Україні нові телеком технології і в найближчі три роки планує інвестувати в цей напрямок 600 млн долл США. Компанія допомагає країні долати виклики воєнного часу і за останні два роки виділила понад 1,8 млрд грн для підтримки ЗСУ, абонентів, місцевих громад, благодійних ініціатив. Єдиний акціонер Київстар – міжнародна Група VEON, з головним офісом в Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар понад 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Агрохолдинг “Астарта” 2023 року збільшив поголів’я великої рогатої худоби на своїх трьох молочних фермерах на 10% порівняно з минулим роком – до 26 тис. голів, з яких 47% – дійне стадо, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
Згідно з документом, надої ВРХ зросли на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досягли 25,8 кг/добу. Це разом зі зростанням дійної чисельності стада на 3% порівняно з минулим роком призвело до збільшення виробництва молока на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склало 115 тис. тонн.
Крім того, агрохолдинг у 2023 році наростив продажі сирого молока на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 111 тис. тонн, з яких 96% були вищої якості (роком раніше – 94%).
Усе молоко “Астарта” реалізувала всередині країни. Агрохолдинг постачає сире молоко вищого ґатунку провідним великим молочним переробникам України, зокрема “Люстдорф”, Яготинський маслозавод та іншим.
Середня ціна реалізації сирого молока збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 14 тис. грн. У євро ціна продажу скоротилася на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 352 EUR/т у 2023 році на тлі інфляції та зміни валютних курсів.
Згідно зі звітом, “Астарта” має 33 молочні ферми в трьох регіонах України і спеціалізуються на виробництві сирого молока для подальшої реалізації переробним підприємствам.
Агрохолдинг має у своєму розпорядженні комплекс із вирощування телят для поповнення власних потреб, який було відкрито 2012 року, він виробляє щорічно близько 5 тис. голів високопродуктивних телят.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2023 році скоротила чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а її EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн. Виручка агрохолдингу торік зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
Державний Ощадбанк (Київ) за 2023 рік заробив 6 млрд грн чистого прибутку, що на 1,25 млрд грн більше від раніше оголошених попередніх даних і в 9,4 раза перевершує фінрезультат 2022 року (0,638 млрд грн), повідомила фінустанова в п’ятницю.
“За підсумками річних коригувальних проводок фінансовий результат банку сягнув майже 6 млрд грн – це рекордний рівень за весь час його роботи. (…) Завдяки цьому Ощадбанк піднявся на другу сходинку рейтингу прибутковості банківських установ України (згідно з даними НБУ)”, – зазначено в прес-релізі.
Таким чином Ощад обійшов Райффайзен Банк, Сенс Банк, а також державний Укрексімбанк, який за попередніми даними закінчив минулий рік із чистим прибутком 5,22 млрд грн.
Зазначається, що правління та наглядова рада Ощаду схвалили остаточні результати роботи у 2023 році на основі аудиторської звітності та висновку без зауважень.
“Минулий 2023 рік став восьмим поспіль роком, протягом якого банк демонструє прибуткову діяльність”, – наголосила пресслужба фінустанови.
Зазначається також, що за перший квартал поточного року Ощад заробив 4,9 млрд грн чистого прибутку, що більш ніж удвічі перевершує результат за перший квартал минулого року.
“Значною мірою це зумовлено нарощуванням операційних доходів, які збільшилися на 0,9 млрд грн, або на 14%, а також позитивним результатом переоцінки ОВДП з індексованою вартістю на 1,2 млрд грн”, – пояснили в держбанку.
В Ощаді додали, що додатковим фактором такого результату є виважений підхід до оптимізації операційних витрат, ефективна політика управління ризиками та формування активної частини балансу “з урахуванням реалій і потреб економіки воєнного часу”.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 лютого поточного року Ощадбанк за розміром загальних активів посідав друге місце (369,56 млрд грн) серед 63 банків, що працюють у країні.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), на сортовій машині безперервного лиття заготівлі (МБЛЗ) №1 продовжує роботи з освоєння розливання безперервнолитої заготівлі (БЛЗ) підвищеної якості.
Згідно з прес-релізом, особливість нової технології стопорного розливання полягає в тому, що сталевий струмінь у проміжку між ковшем і кристалізатором захищений занурювальною склянкою. Це оберігає гарячий метал від вторинного окислення, яке негативно впливає на його макроструктуру, і надає заготівлі підвищеної якості, яку вимагають споживачі для деяких особливих замовлень.
При цьому уточнюється, що нова технологія також дає змогу частково замінити сортамент МБЛЗ №2 і таким чином знизити витрати на додаткові перекати на трубозаготівельному стані.
Минулого року на першому етапі на “Каметсталі” було успішно освоєно виробництво безперервнолитої заготовки перерізом 160х160 мм з підвищеними вимогами до хімічного складу і макроструктури зі сталей марок Ст3пс/сп, C72D2, C80D2, 70, Ш2, S355. Ці марки сталі були обрані як “пілотні” в проєкті через їхню особливу затребуваність з боку ключових споживачів продукції підприємства, а також за програмою освоєння нових видів продукції.
“Зараз найдосвідченіші фахівці-сталеплавильники, ремонтники, фахівці технічного управління комбінату, які залучені до цього масштабного проєкту, зосередили першочергову увагу на освоєнні виробництва НЛЗ перерізом 200х200 мм зі сталей марок C72D2, C80D2, C50, S60, S60, S30”, – констатується в інформації підприємства.
Серед першочергових завдань – вдосконалення отриманих навичок, підбір оптимальних матеріалів і вогнетривів, нарощування виробництва. Насамперед, шляхом практичних випробувань підбираються оптимальні гранульовані шлакоутворювальні суміші, що забезпечують змащування стінок кристалізаторів і дають змогу уникнути вторинного окислення металу. Також проводиться робота з підвищення стійкості заглибних склянок.
Успішне освоєння технології стопорного розливання безперервнолитої заготовки – це додаткові перспективи для розширення сортаменту сталевої продукції. Минулого року металурги виробили і відвантажили на замовлення українських і зарубіжних споживачів 2218 тонн НЛЗ-160 і 3042 тонни НЛЗ-200 підвищеної якості.
“У 2024 році вже є програма виконання таких замовлень, за якою нарощують обсяги виробництва заготовки за новою технологією і одночасно працюють над розширенням її сортаменту. Це високомаржинальна продукція, що дає змогу підвищити ефективність роботи цеху і підприємства загалом”, – наголошується в прес-релізі.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
