Група компаній DIM і власник бізнес-центру «Парус» і готелю «Україна» Максим Криппа фіналізували угоду про партнерство та співпрацю, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» пресслужба девелопера.
Зазначається, що український підприємець Криппа продовжує розширювати інвестиційний портфель у нерухомості, який цього разу поповниться житловими об’єктами. Після придбання найбільшого київського бізнес-центру «Парус» 2023 року і приватизації історичного готелю «Україна» 2024-го Криппа оголосив про інвестування в групу компаній DIM – лідера житлового девелопменту в столичному регіоні.
«Я ухвалив рішення інвестувати в проєкти компанії DIM не тільки через їхній значний інвестиційний потенціал, а й через наше спільне ставлення до ведення бізнесу під час війни: вони не бояться будувати, я – інвестувати», – повідомив Криппа.
Участь Кріппи забезпечить завершення будівництва поточних об’єктів забудовника і початок роботи над новими масштабними проєктами.
«Участь девелоперської групи компаній Максима Криппи дасть нам змогу не залежати від обсягів продажів, тримати темпи будівництва і забезпечити нашим інвесторам своєчасне завершення будівництва об’єктів у запланований термін. Крім того, ми зможемо сміливо почати роботу над новими проєктами», – зазначив засновник і керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський, чиї слова наводяться у пресрелізі.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. Введено в експлуатацію 3670 квартир, побудовано понад 356 тис кв.м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають 6 проєктів загальною площею понад 346 тис кв. м.
“Ковлар Груп” спільно з НАН Україна розробили інноваційні продукти оборонного призначення, повідомив керівник “Ковлар Груп” Костянтин Калафат в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Спільно з провідними інститутами НАН України ми розробили та впровадили у виробництво універсальний засіб з термінового індивідуального знезараження компонентів хімічної зброї та багатошарове антирадарне лакофарбове покриття.
Зараз розробляємо вогнезахисний рулонний матеріал для організації швидкого мобільного вогнезахисту на об’єктах оборонного призначення та при відновленні споруд енергетичного комплексу”, – повідомив він.
Він підкреслив, що виробництво вогнезахисних матеріалів є діяльністю з високою часткою інтелектуальної та наукової складової.
“Фарба, штукатурка чи плита, призначена для вогнезахисту, не є звичайним будівельним матеріалом, що оцінюється за параметрами естетики, міцності, стійкості до зовнішніх впливів тощо. Перш за все, вогнезахисний матеріал є своєрідним хімічним реактором, компоненти якого в умовах пожежі мають реагувати між собою, забезпечуючи нормовані показники стійкості будівельної конструкції. По-друге, вогнезахисна індустрія є дуже динамічною системою, яка постійно потребує матеріалів та рішень з вищими вогнезахисними та експлуатаційними характеристиками. Так лише за останні 10 років вимоги для тонкошарових вогнезахисних фарб збільшилися з максимальної межі вогнестійкості від 90 до 180 хв.”, – розповів Калафат.
Засіб, що має вийти на ринок вогнезахисту, підлягає обов’язковим спеціалізованим випробуванням та сертифікації, на яких визначають його вогнезахисну ефективність, що і є підсумком наукового пошуку зі створення ефективної рецептури та вердиктом, настільки розроблений матеріал є перспективним.
“Головною передумовою для організації підприємства з виробництва засобів пасивного вогнезахисту є наявність наукового потенціалу, досвіду та знань, які б дозволили створити новий якісний продукт, конкурентоздатний на світовому ринку аналогічних матеріалів”, – резюмував Калафат.
ТОВ “Ковлар Груп” засновано 2015 року, статутний фонд 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Згідно з даними опендатабот, за підсумками трьох кварталів 2024 року компанія отримала 73 млн 726,4 тис. грн доходу; чистий прибуток 10 млн 228,6 тис грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1050819.html
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-жовтні 2024 року, млн дол США
Джерело: Open4Business.com.ua
Банку бізнесмена Олександра Ярославського “Кредит Дніпро” вдалося торік вдвічі збільшити кредитний портфель, 80% приросту забезпечило нарощування обсягу кредитів корпоративних клієнтів.
“У 2024 році кредитний портфель банку збільшився вдвічі, і 80% приросту – це фінансування саме корпоративних клієнтів, при цьому приріст нашого агропортфеля склав 65%”, – сказав у бліц-інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління фінустанови Сергій Панов.
За даними Національного банку України (НБУ), кредитний портфель банку на 1 січня 2025 року становив 7,83 млрд грн, з них бізнесу – 6,88 млрд грн.
Голова правління повідомив, що у 2024 році роздрібний бізнес банку “відкрив друге дихання”: клієнтам запропонували новий мобільний застосунок, продовжувався розвиток регіональної мережі, фінустанова увійшла в топ-5 банків за обсягами кредитування в рамках держпрограми “єОселя”.
“В поточному році маємо на меті нарощувати оберти та збільшувати свою присутність в роздрібному секторі”, – зазначив Панов.
Станом на 1 січня 2025 року, згідно зі статистикою Нацбанку, фінустанова займала 20-е місце за загальними активами (24,34 млрд грн) серед 61-го банку в країні. Чистий прибуток банку за минулий рік становив 175 млн грн.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в січні 2025 року виріс на 2% порівняно з січнем-2024, тоді як у грудні-2024 року зростання фіксувалось на рівні 1,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, повідомляється в Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Основні причини прискореного зростання – менше падіння сільського господарства, яке відображає зараз лише показники тваринництва, відсутність масових планових відключень електроенергії, зростання приватного споживання. За даними Мінагрополітики реальне виробництво в тваринництві дещо падає. Поголів’я великої рогатої худоби скоротилось, а ситуація у птахівництві більш сприятлива. За оцінкою ІЕД, реальна валова додана вартість (ВДВ) в сільському господарстві скоротилась на 0,9% до попереднього року в січні”, – зазначається в дослідженні.
Підкреслюється, що наближення фронту, повне закриття шахт біля Покровська негативно вплинули на темпи відновлення економіки в Україні та призводить до падіння в добувній промисловості.
Водночас ситуація з добуванням залізної руди залишається позитивною. Поки, за оцінкою ІЕД, реальна ВДВ в добувній промисловості скоротилась на 2,9% в січні 2025р. порівняно з аналогічним періодом роком раніше. Водночас наближення фронту може мати ще більш негативний вплив на показники добувної промисловості вже в найближчі місяці.
Проте позитивно впливала на показники переробної промисловості відсутність планових масових відключень електроенергії. Також сприятливим був внутрішній попит на продукцію галузей, орієнтованих на внутрішній ринок. Зовнішній попит теж сприяв металургії. Втім, зазначають в ІЕД, у січні високою була статистична база. В цілому, хоча окремі галузі показали зменшення обсягів випуску, в переробній промисловості реальна ВДВ зросла на 3% в січні (порівняно з січнем-2024).
“Руйнування генерації електроенергії росіянами не були повністю компенсовані ремонтами та новою генерацією. Крім того, попит на електроенергію цього року був нижчим через теплу погоду та відбувались аварійні відключення електроенергії як превентивний захід під час обстрілів. В результаті, за нашою оцінкою, реальна ВДВ в галузі скоротилась на 5,1% в січні (порівняно з січнем-2024”, – констатують в ІЕД.
Разом з тим, у торгівлі реальна ВДВ продовжує зростати завдяки зростанню зарплат та соцвиплат. Споживання зростає також на фоні високих інфляційних очікувань. В січні реальний приріст ВДВ в торгівлі пригальмував до 4,9% (порівняно з показником у січні-2024). Водночас через зупинку транзиту російського газу в ЄС реальна ВДВ в транспорті скоротилась на 1,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
В ІЕД додали, що Росія продовжує атакувати портову інфраструктуру України. В кінці січня та на початку лютого було кілька обстрілів портів Одеси, Ізмаїла та Чорноморська, внаслідок чого отримала пошкодження портова інфраструктура. В січні Україна експортувала морським транспортом 6,6 млн тонн товарів.
В січні залізничним транспортом перевезено 14 млн тонн вантажів, що на рівні грудня 2024 року та на 1% менше, ніж в січні 2024 року. З них до портів перевезено 5,5 млн тонн та до західного кордону 2 млн тонн вантажів. Найбільшу частку в перевезеннях складають руда (44%), зерно (38%) та чорні метали (6%).
Окрім цього у першому місяці 2025 впав експорт товарів – на 6% порівняно з січнем-2024 та на 4% порівняно з груднем-2024, до $3,18 млрд. Експорт сільськогосподарських товарів продовжував знижуватися порівняно з попередніми місяцями на фоні зниження запасів товарів. Аграрний експорт впав у річному виразі на 18% (порівняно з січнем-2024) – до $1,85 млрд через менший урожай та нижчі перехідні запаси на початку маркетингового року. Фізичні обсяги експорту ключових сільськогосподарських товарів впали ще більше, але експортну виручку підтримували вищі ціни та поступова диверсифікація експорту АПК.
Імпорт товарів у січні впав до $5,55 млрд, що відображало сезонне зниження імпорту порівняно з грудневими обсягами. У річному виразі імпорт зріс на 9% (порівняно з аналогічним періодом попереднього року). Імпорт машин та обладнання склав $2,16 млрд і зріс на 17% порівняно з січнем-2024, зокрема через різке зростання імпорту енергетичного обладнання ($431 млн у січні 2025 року порівняно із $85 млн у січні 2024 року). При цьому впав імпорт автомобілів.
Поряд з іншим ІЕД прогнозує зростання реального ВВП на 2,9% у 2025 році та на 3,2% у 2026-му.
Як повідомляло Мінекономіки, ВВП України у січні-2025 зріс на 1,5%, цьому посприяла будівельна галузь, переробна промисловість, а також внутрішня торгівля.
Також Світовий банк (СБ) в опублікованих 17 січня “Глобальних економічних перспективах” погіршив прогноз зростання ВВП України у 2025 році до 2% з 6,5% у червневому звіті, проте поліпшив його на 2026 рік до 7% з 5,1%.
Свої прогнози змінив також і Національний банк України З огляду на безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 3,6%
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році збільшив на чверть порівняно з попереднім роком інвестиції в підтримку виробничих потужностей – до 321 млн грн з 257 млн грн.
За інформацією компанії, інвестиції торік були скеровані на програму капітальних ремонтів виробничих потужностей, а також інвестиційні проєкти з охорони праці, інформаційних технологій та соціальної сфери.
Генеральний директор “Запоріжкоксу” Олександр Бехтер серед ключових пріоритетів у минулому і поточному році вказав забезпечення безперебійної роботи основних виробничих фондів заради збереження працездатності підприємства в умовах війни.
“Для цього ми продовжуємо інвестувати в програми з підтримки ключового обладнання та важливі ремонти. У 2025 році в межах реалізації програми капремонтів та інвестицій на “Запоріжкоксі” триватиме капремонт коксової батареї (КБ) №2 з перекладкою трьох простінків, реалізація програми “Робочий побут” та ряд проєктів з підтримки стану обладнання на загальну суму майже 324 млн грн”, – зазначив гендиректор.
При цьому уточнюється, що одним із ключових проєктів з оновлення обладнання, реалізованими торік на підприємстві, був капремонт коксової батареї №2 з перекладанням чотирьох простінків камер коксування з бюджетом майже 72 млн грн. Це дозволило подовжити термін експлуатації агрегату та знизити навантаження на навколишнє середовище. Також для посилення виробничих потужностей коксового цеху підприємство придбало коксогасильний вагон, призначений для приймання та транспортування коксу.
В межах програми капремонтів виконано також ремонт коксовиштовхувавча №3 у коксовому цеху, регенератора №11 у цеху сіркоочищення, трубопроводів цеху вловлювання, тракту шихтоподачі У-30 вуглепідготовчого цеху тощо.
“Запоріжкокс” у 2024 році продовжив реалізацію корпоративної програми з підвищення комфортності умов робочого побуту “Робочий побут”: виконано капремонт головного санітарно-побутового корпусу та інших побутових приміщень на 3,8 млн грн. Упродовж року впроваджено також ряд інвестиційних проєктів з оновлення IT інфраструктури, охорони праці та промислової безпеки.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
