Власний капітал СК “Експрес Страхування” (Київ) у січні-вересні 2024 року зріс на 13,2% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 342,3 млн грн, технічні резерви – на 25,1%, до 450,5 млн грн.
Згідно з інформацією страховика, станом на 30 вересня 2024 року його активи зросли на 133,4 млн грн, або на 18,7% – до 848,4 млн грн, водночас високоліквідні активи становили 88,7%, що забезпечує оперативну здатність компанії виплачувати компенсації за страховими випадками.
“Таке зростання капіталу і резервів підтверджує стратегічну спрямованість компанії на довгострокову фінансову стабільність і захист інтересів клієнтів. Для споживачів це гарантія того, що компанія володіє достатніми ресурсами для стабільної та безперебійної роботи, забезпечуючи надійний захист їхніх інтересів”, наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, СК “Експрес Страхування” в січні-вересні 2024 року здійснила виплати на 377,4 млн грн, що на 62%, або на 144,5 млн грн, більше за показник за такий самий період 2023 року,
Зокрема, виплати за КАСКО становили 317,2 млн грн (+56,1%), за ОСЦПВ – 49,7 млн грн (більше в 2,3 раза), за добровільним медичним страхуванням – 4,5 млн грн (-11,1%), виплати за іншими договорами страхування – 10,5 млн грн (+19,4%).
Страхові премії компанії за цей період становили 679,6 млн грн, що на 168,4 млн грн, або на 33% перевищує аналогічний показник за 9 міс. 2023 року. Зокрема, премії з КАСКО збільшилися на 91,6 млн грн (+20,6%) і сягнули рівня 535,6 млн грн, ОСЦПВ – на 70,9 млн грн (+130,5%), до 125,2 млн грн, з інших видів страхування – на 8,8 млн грн (+87,8%), до 18,8 млн грн.
Загальний рівень виплат клієнтам у січні-вересні 2024 року становив 55,5% проти 45,6% за аналогічний період минулого року.
ТДВ “Експрес Страхування” засноване у 2008 році, входить до складу групи компаній “УкрАВТО”. Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій у СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК “Експрес Страхування” є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Понад 1 500 клієнтів АТ «ОТП БАНК» придбали облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) через застосунок OTP Bank UA у період з 1 січня по 31 жовтня 2024 року. Загалом за цей час Банк продав цінні папери на 6,4 млрд грн в еквіваленті, розповіла product owner ОТП БАНК Валерія Овчарук.
«Зацікавленість інвесторів продуктом зростає. За 10 місяців поточного року здійснено майже 4 000 угод, що в 2,4 рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Примітно, що клієнти віддають перевагу валютним ОВДП, зокрема, 82% від суми інвестицій здійснили у валюті. Найбільший попит мають цінні папери з термінами погашення до 1 року», – зазначила В.Овчарук.
Купувати облігації через застосунок OTP Bank UA можна двома способами: напряму на аукціонах Міністерства фінансів та з власного портфеля ОТП БАНК. Зокрема, на аукціонах Мінфіну клієнти придбали ОВДП на загальну суму 5,5 млрд грн в еквіваленті, в той час, як обсяг продажів з портфеля Банку від моменту запуску цієї послуги у травні 2024-го склав майже 900 млн грн в еквіваленті.
«Інвестувати в державні цінні папери можна без ризику «заморожування» коштів на тривалий час, адже у разі потреби клієнт може скористатися правом дострокового продажу раніше придбаних облігацій частково або ж у повному обсязі. Для цього необхідно повідомити Банк про свій намір, і менеджери обов’язково допоможуть», – додала Валерія Овчарук.
Облігації внутрішньої держпозики – це можливість не тільки надійно зберегти й примножити кошти, а й підтримати економіку України, оскільки продаються цінні папери в тому числі з метою фінансування потреб державного бюджету. Погашення ОВДП на 100% гарантується державою. Така інвестиція не потребує сплати податку з доходу фізичних осіб.
Нагадаємо, у травні ОТП БАНК задля зручності клієнтів запровадив послугу купівлі ОВДП з власного портфеля у застосунку OTP Bank UA. Легкий інтерфейс дозволяє в будь-який зручний час лише за декілька кліків обрати оптимальну кількість цінних паперів, ставку облігацій та строк розміщення. Сервіс доступний усім фізичним особам, які відкрили рахунок у цінних паперах у будь-якому відділенні Банку.
Дізнатися більше про інвестування в облігації внутрішньої державної позики можна за посиланням.
Україна в лютому-жовтні 2024 року продовжує припинення експорту марганцевої руди, відновленого в січні поточного року після дворічної перерви.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у лютому-жовтні експорт марганцевої руди був відсутній, у січні було експортовано до США 44,903 тис. тонн на $6,563 млн.
Водночас за десять місяців-2024 країна везла 84,275 тис. тонн на $18,212 млн із Гани (99,34%), Бразилії (0,50%) і Бельгії (0,12%), у жовтні імпорт був відсутній.
Зростання імпорту припало на липень і серпень поточного року, коли було імпортовано в липні – 17,811 тис. тонн, у серпні – 10,017 тис. тонн марганцевої руди, а у вересні він зріс до 56,447 тис. тонн. За 10 міс.-2023 Україна імпортувала 44,202 тис. тонн марганцевої руди.
Як повідомлялося, Україна у 2022 і 2023 роках не експортувала марганцеву руду, у 2021-му році вивезла 770 тонн на $89 тис. У 2023 році імпортувала 44,203 тис. тонн на $7,020 млн.
Україна 2022 року скоротила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному виразі на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 135,798 тис. тонн, у грошовому – на 66,4%, до $18,098 млн. Основний імпорт здійснювали з Гани (99,16% поставок у грошовому виразі), Словаччини (0,71%) і Бельгії (0,10%). У серпні-листопаді-2022 імпорт марганцевої руди майже не здійснювався.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК), який входить до групи “Приват”, та Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.) наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток та переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ та ЗЗФ призупинили виплавку феросплавів, згодом феросплавні підприємства незначною мірою відновили виробництво.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 11,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $116,252 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 19,4% – до $72,981 млн.
У жовтні імпортовано міді на $11,742 млн, експортовано – на $7,466 млн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.