Державний Ощадбанк (Київ) уклав перший кредитний договір на 28,7 млн грн під 9% річних за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” на встановлення газопоршневої електроустановки потужністю 2,5 МВт, повідомляється на сайті фінустанови.
“Клієнт, який постачає сировину багатьом українським виробникам товарів першої необхідності, отримає кредит на суму 28,7 млн грн строком на 5 років. Потужність установки – 2,5 МВт; це убезпечить виробництво на випадок тривалого вимкнення електроенергії”, – уточнюється в прес-релізі.
Назву компанії банк не розкриває.
Як повідомлялося, уряд у другій декаді липня запустив кредитування підприємців і бізнесу за програмою “Доступні кредити 5-7-9” для придбання та встановлення газотурбінних, газопоршневих або біогазових генерувальних установок. Максимальна сума кредиту становить до 150 млн грн, а термін кредитування – до 10 років.
За даними Національного банку України (НБУ) станом на 1 червня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (415,82 млрд грн) за загальними активами серед 63 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 5,98 млрд грн.
Антимонопольний комітет України розпочав розслідування проти виробника води «Карпатська джерельна» через можливе введення в оману споживача. Пише Delo.ua* із посиланням на повідомлення АМКУ.
Зазначається, що відомством розпочато розгляд справи № 127-26.4/116-24 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
«Предметом справи є, зокрема, дії ТОВ «Карпатські мінеральні води» у вигляді поширення інформації щодо води торговельної марки «Карпатська Джерельна», а саме щодо походження та характеристик такої продукції», – зауважують в АМКУ.
У відомстві звертають увагу на те, що «Карпатська Джерельна» видобувається зі свердловин, тому не може називатись «джерельною». Окрім того, вода під цією торговою маркою не має жодного відношення до Карпат, адже її видобування та фасування здійснюються за сотні кілометрів від них.
В АМКУ додають, що такі дії, за відсутності у ТОВ «Карпатські мінеральні води» відповідного належного підтвердження таких відомостей, містять ознаки порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживачів.
Про компанію «Карпатські мінеральні води»
«Карпатські мінеральні води» є національним виробником мінеральних вод і безалкогольних напоїв вже більше ніж 15 років.
Компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод у 1996 році з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ «Карпатська Джерельна», і в червні 2002 року була реорганізована в завод по виробництву мінеральної води і безалкогольних напоїв «Карпатські мінеральні води». В 2002 році компанія розпочала виробництво солодких газованих напої в ТМ «Фруктова Джерельна» і ТМ «Соковинка», а в 2016 – енергетичного напою ТМ «Dragon».
Сьогодні група компаній «Карпатські мінеральні води» є потужним гравцем українського ринку природних мінеральних вод і безалкогольних напоїв.
Мінеральна вода «Карпатська Джерельна» видобувається з двох артезіанських свердловин на глибині 90 метрів із природного джерела. Як стверджують в компанії, виробництво знаходиться безпосередньо біля джерела, і вода зі свердловин надходить на лінії розливу по трубопроводу. В процесі розливу вода проходить фільтрацію тільки від механічних домішок і зберігає всі корисні природні мікроелементи.
Нагадаємо, Антимонопольний комітет України наклав штраф на три компанії бізнесмена В’ячеслава Супруненка на майже 1 млн грн.
Так, ТОВ «Київський завод «Росинка» оштрафовано на 169 999 грн, ТОВ «Київський БКК» – на 300 000 грн, ТОВ «Київхліб» – на 500 000 грн. Цей захід впливу було накладено за порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом придбання активів у вигляді єдиного майнового комплексу ПрАТ «Краплинка» без дозволу АМКУ.
Дистанційна школа Optima School отримала дозвіл на проведення освітньої діяльності в Польщі і почне навчання старшокласників (10-11 клас) з початку навчального року у вересні, повідомила директорка Optima School Ольга Білодід на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
“Польська школа буде здійснювати набір до старшої школи. Уже з початку навчального року вона стартує. Ми вже реалізували те, про що мріяли ще торік, і маємо наміри рухатися в інші країни Євросоюзу”, – сказала Білодід.
Засновник Optima School Робертс Вайшла зазначив, що Optima ділитиметься досвідом з іншими країнами, позиціонуючи себе не лише як міжнародна школа з універсальним контентом, а й створюючи локальний контент, який відповідає локальним програмам навчання.
За його словами, Optima має потужності обслуговувати до 500 тис. учнів одночасно.
Optima School створена й отримала ліцензію 2015 року. Наразі школа налічує 20 тис. учнів.
Державна служба геології та надр України поновила дію трьох спеціальних дозволів на користування надрами у Дніпропетровській та Житомирській областях. Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на наказ Держгеонадр від 09.08.2024 № 368 (завантажити додаток).
Поновлено дію таких дозволів:
Україна станом на 12 серпня з початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 4,962 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 58,9% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомила пресслужба Мінагрополітики України з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, у серпні було експортовано 1,26 млн тонн, що 48,6% більше за минулорічний показник. У розрізі культур із початку поточного сезону експортовано 2,273 млн тонн пшениці (у 2023/24 МР – 1,25 млн тонн), 739 тис. тонн ячменю (385 тис. тонн), 0,3 тис. тонн жита (0,6 тис. тонн), 1,932 млн тонн кукурудзи (1,481 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 12 серпня оцінюють у 6,3 тис. тонн (у 2023/24 МР – 14,9 тис. тонн), зокрема пшеничного – 5,7 тис. тонн (14,3 тис. тонн).
Кабінет міністрів України заніс до Реєстру індустріальних (промислових) парків (ІП) індустріальний парк “Ма’Ріжани” в Житомирській області та “Добросін Інвест парк” на Львівщині, в яких буде сумарно створено близько 1250 робочих місць, повідомило Міністерство економіки.
Відповідне рішення ухвалив уряд України на засіданні в п’ятницю.
ІП “Ма’Ріжани” працюватиме на території Хорошівської територіальної громади Житомирської області. На площі 30,2 га розмістяться підприємства переробної промисловості: виробництво текстилю, нетканих і будівельних матеріалів, а також ведення науково-технічної діяльності.
Концепція парку передбачає створення 750 робочих місць та інвестиції в розмірі близько 2 млрд грн.
Як повідомлялося, ІП “Ма’Ріжани” стане першим у Європі парком із первинної переробки луб’яних культур, зокрема технічних конопель і льону. Станом на лютий поточного року були готові до роботи 7 тис. кв. м виробничих і 12 тис. кв. м складських приміщень, підготовлено під забудову 180 тис. кв. м.
Друга фаза будівництва проекту передбачає розширення виробничих приміщень удвічі – до 14 тис. кв. м і складських утричі – до 36 тис. кв. м.
Ексмер Глухова Мішель Терещенко у квітні 2023 року поінформував про початок виробництва в Західній Європі спеціального агрообладнання та виробничої лінії для проєкту “Ма’Ріжани”. Також було проведено переговори з фермерами Житомирської області щодо підготовки до посіву та збору 850 га технічних конопель.
ІП “Добросин Інвест Парк” розташований у с.Добросин. На площі 14,6 га працюватимуть підприємства легкої промисловості, виробники пластмасових і металевих виробів, харчової продукції, деревообробки та інших видів діяльності.
За повідомленням міністерства, концепція парку передбачає створення до 500 робочих місць і залучення 1,6 млрд грн інвестицій.
Згідно з концепцією парку, ініціатором його створення виступила Добросинсько-Магерівська сільська рада.
Таким чином, до Реєстру індустріальних (промислових) парків внесено 88 парків, зокрема у 2024 році – 20.
Як повідомлялося, у держбюджеті передбачено 1 млрд грн на стимулювання створення інфраструктури ІП.
До реалізації цієї програми долучилися три українські державні банки – Укрексімбанк, Укргазбанк та Ощадбанк.
