27 березня 2025 року під патронатом Посольства Ірландії в Україні та у співпраці з Project Dandelion, глобальною кампанією за кліматичну справедливість під керівництвом жінок у Києві відбувся спеціальний показ фільму «Місіс Робінсон» про першу жінку — президента Ірландії Мері Робінсон.
Показ відвідали численні поважні гості: глави дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих в Україні, представники керівництва органів державної влади, у тому числі, Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, депутати Верховної Ради, освітяни та представники ірландської громади в Києві.
Перед початком сеансу до присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Ірландії в Україні Джонатан Конлон, який коротко зупинився на основних досягненнях першої жінки-президента Ірландії Мері Робінсон (1990-1997), глави держави, яка була і залишається надзвичайно популярною в народі.
Юристка-реформаторка і сенаторка на початку своєї кар’єри, Мері Робінсон спровокувала виборчий землетрус, перемігши на президентських виборах в Ірландії в 1990 році.
Пізніше, будучи Верховним комісаром ООН з прав людини (1997-2002), вона створила міцну спадщину та безстрашно боролася за права людини в усьому світі.
Згодом стала головою Ради старійшин (2018-2024), незалежної групи світових лідерів, заснованої Нельсоном Манделою, які працюють за мир, справедливість і права людини.
Вона є лауреатом численних відзнак і нагород, включаючи Президентську медаль свободи від Президента США Барака Обами.
Мері Робінсон протягом півстоліття залишається пристрасним прихильником гендерної рівності, участі жінок у розбудові миру, людської гідності та кліматичної справедливості.
Джерело: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic?locale=ru_RU
FILM, Місіс Робінсон, Посольство Ірландії, президент Ірландії
Стратегія розвитку провідного українського виробника кормів для домашніх тварин Kormotech передбачає використання зеленої енергетики, компанія ставить за мету забезпечити до 15% власної генерації до 2027 року, повідомив операційний директор Kormotech Ігор Параняк в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Наша стратегія передбачає кроки до використання зеленої енергетики. На даний момент ми вже на першій фабриці у Литві реалізували проєкт по встановленню сонячної станції, потужністю 630 кВт. На новій фабриці (Кедайняй, Литва) також плануємо встановити сонячні станції на даху фабрики; враховуючи теж доволі велику площу, майже 17 тис. кв. м, це буде велика СЕС. Вона не у рамках цього (з залученням кредитних коштів ЄБРР – ІФ-У) проєкту, ми будемо реалізовувати її окремо, але плануємо, що в цілому до 2027 року матимемо 15% власної генерації електроенергії”, – повідомив Параняк.
Як повідомлялось, Kormotech розпочав будівництво нового заводу вологих кормів для тварин у Литві, в який інвестує EUR60 млн, із яких EUR40 млн надано ЄБРР. Планова потужність нового заводу – 40 тис. тонн, буде створено 200 робочих місць. Першу чергу цієї фабрики планують запустити у другому кварталі 2026 року, всі чотири – до кінця 2028 року.
Kormotech — глобальна сімейна компанія з українським корінням, що з 2003 року виробляє високоякісне харчування для котів і собак під брендами Optimeal, Delickcious, Club 4 Paws, Гав!, Мяу! My Love Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС. Асортимент налічує понад 650 позицій. Kormotech – лідер в Україні, входить у ТОП-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-20 найбільш динамічних петфуд-брендів. Kormotech реалізує у 46 країни світу продукцію своїх брендів та власних торгових марок партнерів.
Група компаній Kormotech завершила 2024 рік із $162,7 млн обороту, що на 6,5% більше, ніж за 2023 р. Сумарно, протягом минулого року група компаній продала 83 тис. тонн сухих та вологих раціонів для котів та собак, що в цілому майже на 7,5% перевищує показники 2023 року.
Загальні обсяги зовнішньої торгівлі молочними продуктами у лютому 2025 року склали $45,6 млн, що на 8,5% більше січня 2025 року ($42,0 млн) та були на 16,4% нижче грудня 2024 року ($54,5 млн), повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Згідно повідомлення, обсяги експорту молокопродуктами у лютому 2025 року склали $24,2 млн і зросли на 25% проти січня 2025 року ($19,3 млн) і на 51% проти грудня 2024 року ($16,0 млн).
“Таких значних обсягів експорту не фіксувалось з жовтня-2022”, – наголосили аналітики.
За їх інформацією, вартісна структура експорту сформувалась наступним чином: 36% молоко і вершки згущені, 30% масло вершкове, 20% сири.
Водночас, у лютому 2025 року порівняно із лютим 2024 року вартісна структура експорту дещо змінилась: зросла частка масла та молочних жирів (з 13% до 30%) на тлі зниження часток сирів усіх видів (із 28% до 20%) та молока і вершків не згущених (із 10% до 6%).
Натомість обсяги імпорту продовжували знижуватись і стали найнижчими за останні півроку: у лютому 2025 року вони склали $21,4 млн, що на 6% нижче січня 2025 року ($22,7 млн) та на 44% грудня 2024 року ($38,5 млн).
Крім того, у лютому 2025 року проти лютого 2024 року відбулися зміни у вартісній структурі імпорту: зросла частка сирів (із 68,2% до 83,4%) на тлі суттєвого зниження частки масла (із 16,5% до 2,4%). Частка сирів (83,4%) сягнула найвищого значення за останні роки.
Сальдо експорту-імпорту у лютому-2025 позитивне: $2,8 млн – проти -$3,4 млн у січні 2025 року та -$22,6 млн у грудні2024 року.
Обсяги експорту у вартісному виразі у лютому 2025 року перевищували обсяги імпорту на 13% (у січні 2025 року – 0,85 рази, грудні 2024 року – 0,41 рази).
Виробник металевих меблів для офісів і торгових підприємств АТ “УХЛ-Маш” (Київ) завершив 2024 рік з чистим прибутком 24,56 млн грн, і планує залишити його нерозподіленим, випливає з порядку денного загальних зборів акціонерів, запланованих на 28 квітня.
Згідно з проєктом рішення зборів, натомість планується виплатити дивіденди в розмірі 7,78 млн грн з нерозподіленого прибутку 2016 року.
За даними Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), станом на третій квартал 2024 року 93,61% статутного капіталу компанії належить голові правління Віктору Приходько.
Статутний капітал АТ “УХЛ-Маш” – 460 тис. грн, номінал акції – 20 грн.
Згідно з фінансовим звітом товариства за 2016 рік, його чистий прибуток становив 7,96 млн грн, нерозподілений – 19,45 млн грн.
За даними проєкту Clarity Project, 2024 року виторг компанії зріс на 4,8% порівняно з попереднім роком – до 219 млн грн, чистий прибуток збільшився на 27,4%. Нерозподілений прибуток на початок поточного року становив 159,6 млн грн.
За інформацією на сайті компанії, вона утворена в 1994 році на базі Київського дослідного машинобудівного заводу.
Випускає металеві офісні, канцелярські, промислові та лабораторні меблі, обладнання для станцій технічного обслуговування автомобілів, для переробки сільгосппродукції, сейфи, телекомунікаційне та серверне обладнання.
У 2003 році підприємство організувало виробничий комплекс з випуску металевих одягових і осередкових шаф в Боярці.
Наразі площа критих виробничих приміщень перевищує 16 тис. кв. м. На підприємстві працює 350 чоловік.
Серед постійних покупців – Приватбанк, “Метінвест”, “ДТЕК”, “Інтерпайп”.
Індія відкрила свій ринок для яблук із України, повідомив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук у Facebook.
“Маємо важливі новини в контексті відкриття нових іноземних ринків для експорту української сільсгосппродукції. Нещодавно до Республіки Індія прибула перша пробна партія українських яблук.
Міністерство сільського господарства і добробуту фермерів Індії підтвердило успішне завершення інспекційних заходів цієї партії. Індійська сторона високо оцінила якість української продукції та її відповідність встановленим вимогам”, – написав він у понеділок.
Голова Держпродспоживслужби зауважив, що іноземні партнери позитивно оцінили дотримання передбачених індійською стороною критеріїв та вимог до відбору, передвідвантажувального зберігання, обробки та транспортування української агропродукції до Індії.
Ткачук подякував індійську сторону на плідну співпрацю, висловив сподівання, що вона триватиме і далі.
Голова Держпродспоживслужби запевнив, відомство разом із Міністерством закордонних справ продовжить працювати над розширенням можливостей для українських виробників. ” “Підтримка економіки держави та українських експортерів життєво необхідна в умовах повномасштабної війни”, – резюмував він.
Експорт українського насіння сільськогосподарських культур за останні п’ять років збільшився більше ніж у шість разів і досягнув у грошовому еквіваленті $122 млн із початкових $20 млн, повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Олександр Захарчук.
“У 2025 році та наступних роках існуючі тенденції щодо зростання експорту щорічно на 10-15% та стабілізації імпорту насіння сільськогосподарських культур у межах на рівні $350-400”, – наголосив він.
Науковець переконаний, що зменшення обсягів імпорту насіння зернових та олійних культур зумовлене низкою факторів, зокрема, можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції в Україні на нових сучасних насіннєвих заводах в Україні. Його вистачить як для забезпечення внутрішніх потреб, так і для експорту у країни ЄС.
Крім того, він указав на зменшенням споживання насіння внаслідок скорочення площ товарних посівів, спричиненого широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, зокрема, тимчасовою окупацією її територій та веденням воєнних дій.
“Наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зокрема, тимчасова окупація територій, спричинили збільшення посівів певних нішевих зернових та олійних культур. Це, своєю чергою, призвело до зростання імпорту насіння таких культур, як жито, овес, сорго, льон, конопля, гірчиця, а також цукрових буряків та овочів у період 2022-2024 років”, – констатував Захарчук.
