Підприємства львівського концерну “Електрон” минулого року інвестували в розвиток 58 млн грн, що більш ніж вдвічі перевищило аналогічні інвестиції 2024 року (28 млн грн), зазначається у звіті на сайті концерну.
“У 2025 році підприємствами товариства у розвиток інвестовано 58 млн грн. Капітальні інвестиції склали 50 млн грн, поточні – 8 млн грн при нарахованій амортизації 26 млн грн”, – йдеться у звіті.
Позаторік з 28 млн грн інвестицій капітальні склали 23 млн грн, поточні – 5 млн грн.
Однією з найбільших інвестицій 2025 року стало виготовлення заводом “ЕлектронМаш” виставкового варіанту електробусу (12 м).
“Цей електробус використовуватиметься для презентації можливостей заводу, проте в подальшому може бути проданий”, – зазначили у концерні.
Загалом капітальні інвестиції заводу “ЕлектронМаш” склали 24,4 млн грн.
Другими за розміром (11,2 млн грн) стали інвестиції Інноваційно-промислового підприємства “Електрон” (колишнє “Електрон Лізинг”), основною спеціалізацією якого є послуги з оренди нерухомості. Кошти здебільшого були вкладені у ремонти корпусів.
Ще більш ніж 7 млн грн було інвестовано виробником підігрівачів і теплообмінників для авто СП “Сферос-Електрон”, зокрема, у програмне забезпечення обліку (1,7 млн грн), ремонти виробничого обладнання, пресів (2,2 млн грн), придбання нового обладнання – штабелер, рідинний охолоджувач, стіл гідравлічний, компресорні установки (2 млн грн).
Як повідомлялось, “Сферос-Електрон” 2025 року показав найбільший обсяг продажів і прибутку серед підприємств концерну, збільшивши чистий дохід на 15% – до 250 млн грн, а чистий прибуток більш ніж на 45% – до 43 млн грн.
Заводом “Електронпобутприлад” (ЕПП), що виробляє електроприводи та мотори, інвестовано майже 6,3 млн грн, в основному у підготовку нових виробничих площ (5,5 млн грн).
У звіті зазначається, що 2026 року основне виробництво ЕПП всіх двигунів буде розташоване у сучасних приміщеннях з резервом площ для розширення номенклатури існуючих і нових типів двигунів. Зокрема, збудовано і вводиться в експлуатацію металооброблювальний цех площею до 2000 кв. м, встановлюються нові прес-автомати та верстати з числовим програмним керуванням.
Телевізійний завод “Електрон”, інвестиції якого склали загалом 4,63 млн грн, проводив розробку програмного забезпечення комп’ютера для тролейбуса та адаптацію електронних систем до транспортних засобів. Значні інвестиції вкладено у ремонт та відновлення корпусів (3,5 млн грн).
НВП “Електрон-Карат”, розробник технологій отримання та виробник матеріалів для нано- та мікроелектроніки, сенсорної техніки та інформатики, інвестував в розвиток майже 2,4 млн грн.
У звіті зазначається, що на дахах однієї з будівель “Електрон-Карат” встановлено мережеву сонячну електростанцію потужністю 95 кВт з метою збільшення енергетичної незалежності підприємства. Вартість робіт склала 1,35 млн грн, термін окупності станції 2,5 роки.
Концерн “Електрон” об’єднує 12 підприємств, а також материнське ПрАТ “Концерн-Електрон”.
Як повідомлялось, АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2025 рік з консолідованим чистим прибутком 17,22 млн грн, що у 3,3 рази менше аналогічного показника 2024 року, чистий дохід зменшився на 10,4% – до 671,1 млн грн.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Українські енергетичні машини» проведе загальні збори акціонерів 23 квітня 2026 року в дистанційному форматі, як випливає з інформації емітента та даних SMIDA. Серед основних питань порядку денного — розгляд підсумків роботи компанії, затвердження річної звітності, кадрові та корпоративні рішення, а також питання, пов’язані зі структурою управління та подальшою діяльністю підприємства.
АТ «Українські енергетичні машини» — один з найбільших виробників енергетичного машинобудування в Україні, правонаступник промислових активів, пов’язаних з турбінним і генераторним виробництвом у Харкові. Компанія випускає обладнання для ТЕС, ГЕС, АЕС та промислової енергетики. Основним акціонером виступає держава Україна, якою керує Кабінет міністрів: їй належить 98,1536% статутного капіталу.
Як повідомляє Сербський Економіст, французька компанія Alstom отримала контракт вартістю 915 млн євро на постачання комплексного рішення «під ключ» для першої лінії метро в Белграді — першого повністю автоматизованого метро в Сербії. Про це 27 березня повідомила сама компанія, а інформаційний портал Parametar (https://www.parametar.rs/) оцінив угоду як одну з найбільших інфраструктурних у регіоні за останні роки.
Перша фаза лінії 1 з’єднає Макішко Поле і Карабурму. Ділянка протяжністю 15 км включатиме 15 станцій, з них близько 11 км пролягатимуть у тунелях через центр міста.
Контракт передбачає поставку 32 безпілотних тривагонних поїздів Metropolis, а також систем сигналізації та телекомунікацій, електропостачання, колійного господарства, платформних дверей, обладнання депо, централізованого диспетчерського центру та систем кібербезпеки. Потяги працюватимуть на базі технології Urbalis CBTC, що дозволить організувати повністю автоматичний рух з інтервалом до 90 секунд.
Alstom вже увійшла у фазу проектування лінії 1. Компанія підкреслює, що проект реалізується за підтримки французького державного фінансування, а сама угода буде відображена у звітності після остаточного оформлення фінансової угоди.
Проект метро в Белграді в цілому оцінюється в 4–7 млрд євро, а потреби у фінансуванні лише першої лінії можуть сягати 2,5 млрд євро. Будівельні роботи за проектом виконуються окремо, зокрема за участю китайських підрядників, що робить модель будівництва франко-китайською за структурою поставок і виконання.
Акціонери страхової компанії “Бусін” (Київ) спрямують на виплату дивідендів 10,075 млн грн з чистого прибутку за 2025 рік.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення прийняли збори акціонерів 27 березня 2026 року.
Зазначається, що виплата дивідендів здійснюватиметься пропорційно до кількості належних акціонерам простих акцій з розрахунку 41,29 грн на одну просту акцію шляхом безготівкового переказу.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року акціонери СК “Бусін” спрямували 15,999 млн грн. на виплату дивідендів, 2022-го -13,6 млн грн, 2021-го – 11,4 млн грн, 2020-го – 16 млн грн.
У березні 2021 року акціонери страховик Лариса Непочатова та Олексій Овчинников скоротили свої пакети акцій із 49,9% до 25%. Зі свого боку Денис Овчинников та Іван Овчинников збільшили свої пакети акцій з 0,009% до 12,495%, Олександр Непочатов – з 0,009% до 24,99%.
СК “Бусін” зареєстровано в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань – Ліги страхових організацій України, Клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) з 1 квітня 2026 року оновило ставки плати за використання власних вагонів для перевезень по колії 1520 мм і збільшило тариф на зерновози до 2500 грн/добу (без ПДВ), що на 19% вище за березневий показник, повідомляється на сайті товариства.
Згідно з оприлюдненими тарифами, в сегменті перевезення харчових продуктів вартість використання цистерн зросла на 10,7% – з 1400 грн до 1550 грн/добу. Водночас плата за використання вагонів для перевезення борошна (умовного типу 972) у квітні залишилася незмінною – 203 грн/доба.
“Укрзалізниця” також переглянула тарифи на платформи: ставка на 40-футові фітингові платформи зросла до 1450 грн/добу (+200 грн), на 60-футові залишилася без змін – 1100 грн/добу, а на 80-футові знизилася до 1550 грн/добу (-100 грн). Ставка на платформи-лісовози зросла на 100 грн – до 1660 грн/добу.
При цьому плата за використання найбільш масового виду рухомого складу – напіввагонів – у квітні зросла на 20,6%, до 1750 грн/добу проти 1450 грн у березні. Вартість використання мінераловозів зросла у 3,2 раза, до 865 грн/добу проти 270 грн у попередньому місяці.
Ставки на універсальні платформи (2400 грн/доба) та цистерни для перевезення зрідженого газу (320 грн/доба) залишилися майже без змін, повідомило АТ “Укрзалізниця”.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Сарнифармація» проведе річні збори акціонерів 24 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження підсумків роботи, звітності та інші рішення щодо поточної діяльності товариства.
«Сарнифармація» працює у фармацевтичній роздрібній торгівлі та спеціалізованій торгівлі лікарськими засобами. Компанія діє у Рівненській області та належить до числа регіональних фармацевтичних операторів.
За відкритими даними, серед великих акціонерів фігурують Тетяна Орел, Євгенія Петришина та Рослав Петришин, а серед кінцевих бенефіціарів зазначено Олексія Тацького.
https://www.fixygen.ua/news/20260331/sarnifarmatsiya-provede-zbori-aktsioneriv-24-kvitnya.html
