ВВП Іспанії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 0,6% щодо попередніх трьох місяців, згідно з попередніми даними національного статистичного агентства INE. Економічне зростання відносно аналогічного періоду минулого року становило 2,8%.
Аналітики в середньому прогнозували підвищення першого показника на 0,6%, другого – на 3%.
Темпи підйому сповільнилися: у другому кварталі ВВП підвищився на 0,8% кв/кв і на 3,1% р/р.
Споживчі витрати в Іспанії в липні-вересні зросли на 1,2% відносно попереднього кварталу, капіталовкладення бізнесу – на 1,7%, державні витрати – на 1,1%.
Експорт товарів і послуг скоротився на 0,6%, тоді як імпорт збільшився на 1,1%.
Промислове виробництво підвищилося на 0,5%. Сектор послуг продемонстрував підйом на 0,8%, будівельна галузь – також на 0,8%.
http://relocation.com.ua/vvp-ispanii-v-iii-kvartali-zris-lyshe-na-06/
Світові ціни на сировинні товари будуть знижуватися в найближчі два роки на тлі ослаблення темпів зростання глобальної економіки, збільшення надлишку пропозиції нафти, а також збереження невизначеності в економічній політиці, йдеться в огляді Світового банку (СБ) Commodity Markets Outlook.
Індекс цін на сировину, що розраховується СБ, знизиться на 7% як у 2025 році, так і в 2026 році, в результаті чого він опуститься до мінімумів з 2020 року, прогнозують експерти організації.
Незважаючи на зниження, ціни на сировинні товари як і раніше перевищують доковідні рівні: прогнози СБ на 2025 і 2026 рр. передбачають, що ціновий індекс буде відповідно на 23% і 14% вище, ніж у 2019 році.
«Глобальний надлишок нафти значно збільшився в 2025 році і, як очікується, в наступному році перевищить зафіксований в 2020 році максимум на 65%», – йдеться в огляді. Експерти СБ відзначають, що зростання попиту на нафту в світі сповільнюється, зокрема, у зв’язку зі збільшенням попиту на електромобілі та гібриди.
Згідно з прогнозом організації, середня ціна нафти Brent цього року складе $68 за барель і опуститься до мінімальних за п’ять років $60 за барель наступного року. В цілому світові ціни на енергоносії, як очікується, знизяться на 12% в 2025 році і на 10% в 2026-му.
СБ прогнозує зменшення цін на продовольство на 6,1% в поточному і на 0,3% в наступному році.
В огляді наголошується, що дорогоцінні метали подорожчали до рекордних максимумів цього року внаслідок попиту на найбільш надійні активи і триваючих покупок світовими центробанками. Очікується, що ціна золота зросте в 2025 році на 42% і ще на 5% в наступному, срібла – відповідно на 34% і 8%.
“Індекс цін на сировину протягом прогнозного періоду може знизитися більше, ніж очікується, якщо зростання світової економіки залишається слабким на тлі торговельної напруженості та невизначеності в економічній політиці. Збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+ понад очікувані обсяги може посилити надлишок пропозиції на ринку і призвести до додаткового зниження цін. Різке зростання продажів електромобілів, яке очікується до 2030 року, може ще сильніше скоротити попит на нафту”, – йдеться в огляді.
З іншого боку, геополітичні фактори можуть підштовхнути вгору ціни на нафту і дорогоцінні метали, попереджає СБ. Ціни на нафту також можуть виявитися вище базових прогнозів у разі, якщо ринок опиниться під впливом додаткових санкцій.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть банку “Львів” незабезпечений кредит у гривні на суму до EUR40 млн та гарантії на EUR31,5 млн для покриття кредитного ризику за новими кредитами українського банку на загальну суму, еквівалентну EUR45 млн.
Як зазначається на сайті ЄБРР, рада директорів затвердила відповідні проєкти на засіданні 22 жовтня цього року.
Згідно з оприлюдненими матеріалами, кредит буде наданий чотирма рівними траншами по EUR10 млн кожен, з яких наразі зарезервований один транш. Він складатиметься з двох компонентів: щонайменше 75% – у рамках Програми ЄБРР “Стійкість та засоби до існування” та до 25% – у рамках Кредитної лінії EU4Business-ЄБРР із заохочувальними заходами для фінансування довгострокових капітальних інвестицій ММСП.
Фінансування у рамках програми “Забезпечення стійкості та джерел засобів для існування” буде використане для кредитування приватних ММСП в Україні, у тому числі тих, які релокували свій бізнес у західну частину України через війну, що триває.
Щодо проєкту гарантій, то на відміну від більшості подібних проєктів з більшими банками мова йде про покриття 70% ризику, а не 50%, як зазвичай. Зазначається, що механізм включатиме два субліміти з покритим портфелем: EUR36 млн – в рамках продукту “Гарантія стійкості та засобів до існування” та EUR9 млн – в рамках кредитної лінії EU4Business-EBRD з стимулами.
ЄБРР вказує, що банк “Львів” – це регіональний банк, орієнтований на ММСП, що працює на заході України, з загальними активами у розмірі EUR333 млн (0,5% ринку, 23 місце серед 60 банків) та кредитним портфелем (переважно ММСП) у розмірі приблизно EUR212 млн станом на кінець другого кварталу 2025 року (1,2% ринку). Банк Львів має головний офіс у Львові та 20 відділень.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) завершив січень-червень 2025 року зі збитком 11,7 млн грн, що на 6,7% менше аналогічного показника січня-червня 2024 року.
Згідно з проміжною неконсолідованою звітністю компанії, оприлюдненою у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід збільшився на 24,1% – до 1 млрд 772,7 млн грн.
Завод за звітний період отримав 34,4 млн грн збитку від операційної діяльності – у 2,4 раза менше, тоді як валовий прибуток збільшився вчетверо – до 96,3 млн грн.
КВБЗ також оприлюднив проміжну звітність за перший квартал поточного року, згідно з якою він завершив його з чистим прибутком 3,3 млн грн – на 7,6% менше показника січня-березня-2024 за зростання чистого доходу на 73% – до 1 млрд 131 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі поточного року його збиток скоротився на 7% порівняно з квітнем-червнем-2024 – майже до 15 млн грн, а чистий дохід зменшився на 17% – до 642,2 млн грн.
Згідно з консолідованою звітністю компанії, у першому півріччі консолідований збиток склав 9,8 млн грн – на 9% менше, ніж за той же період торік, а консолідований чистий дохід збільшився на чверть – до 1 млрд 785 млн грн.
У звітах компанії зазначається, що у першому кварталі 2025 року КВБЗ реалізував 121 вантажний вагон (всього вагонобудiвниками України на ринок поставлено 474 вантажних вагона), тоді як в другому кварталі поставок вантажних вагонів не було.
“З урахуванням значної надлишкової кiлькостi вантажних вагонiв на ринку України у другому кварталі 2025 року, низькими орендними ставками, недостатньою вантажною базою для iснуючого парку вагонiв, ПАТ КВБЗ” реалiзацiю вантажних вагонiв не здiйснював”, – йдеться у звіті.
Разом з тим, за даними заводу, пiдприємствами-конкурентами КВБЗ було реалiзовано 131 вагон по ранiше укладеним договорам (в тому числі 61 вагон реалізовано ТАС “Дніпровагонмаш”, 70 – ДМЗ “Карпати).
“По цим договорам “ТАС Днiпровагонмаш” та ДМЗ “Карпати” були оформленi сертифiкати про форс-мажорнi обставини з подовженням термiнiв поставки вагонiв на третій квартал 2025 року”, – повідомляє КВБЗ.
КВБЗ відзначає, що на ринку вантажних вагонiв України у другому кварталі був стiйкий та значний їх профiцит.
“А на ринку експортної продукцiї вiдмiчається зменшення попиту та уповiльнення розвитку через вiдсутнiсть програм оновлення парку та списання зношеного рухомого складу”, – йдеться у звіті.
Водночас КВБЗ нагадує, що у першому півріччі він продовжив постачання пасажирських вагонів “Укрзалізниці” в рамках укладеного у 2023 році контракту на 66 вагонів, зокрема в першому кварталі поставив 17, в другому – 16 вагонів.
Частку експорту в другому кварталі склала 0,6% обсягу продажів – це були запчастини залізничного транспорту для Латвії.
“Враховуючи високий розвиток галузi виробництва залiзничного рухомого складу в країнах ЄС, конкуренцiя там вважається надзвичайно високою. До традицiйних європейських виробникiв додались новi з Туреччини та Болгарiї, які пропонують низькi цiни на продукцiю, що обумовлено суттєвою часткою власного виробництва комплектуючих (в першу чергу – вiзкiв), близькiстю до постачальникiв металопрокату та нижчими (нiж в Захiднiй Європi) операцiйними витратами”, – зазначено у звіті компанії.
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продаж у довоєнному 2021 році. Також були поставлені “Укрзалізниці” перші 15 пасажирських вагонів з контрактів на 66 од. Чистий прибуток склав 81,08 млн грн супротив збитку 143,76 млн грн 2023 року.
Головне управління Національної поліції в Одеській області уклало з СК «ВУСО» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії становила 89,612 тис. грн, що відповідає очікуваній вартості. Компанія була єдиним учасником тендера.
СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії виділить 10,6 млн євро субсидій компанії Lafarge Beočin, що входить до групи Holcim, для будівництва нового заводу з виробництва та дистрибуції цементу в Обреноваці, повідомляє Міністерство економіки Сербії.
Згідно з угодою між міністром економіки Андріяною Месарович і директором Lafarge Димитрієм Кнегічем, компанія інвестує в проект 112,25 млн євро і створить 51 постійне робоче місце до кінця 2026 року.
Lafarge зобов’язалася виплачувати новим співробітникам заробітну плату не менше ніж на 20% вище мінімальної, а також зберігати загальну чисельність працівників не менше 320 осіб протягом п’яти років після завершення проекту.
Виплати субсидій будуть здійснені в три етапи — в 2026, 2027 і 2028 роках.
Lafarge Beočin, заснована в 1839 році, є одним з найбільших виробників цементу в Сербії і входить до міжнародної групи Holcim. Завод у місті Беочин — найстаріший цементний завод на Балканах, виробнича потужність якого перевищує 2 млн тонн цементу на рік.
Згідно з даними Статистичного управління Сербії, річний обсяг виробництва цементу в країні становить близько 2,5–2,8 млн тонн, з яких понад 70% припадає на підприємства Holcim / Lafarge.
