Приватний ПУМБ у першому півріччі 2025 року збільшив загальні активи на 3,8% – до 203,2 млрд грн та став п’ятим за цим показником в Україні, тоді як державний Укргазбанк, у якого загальні активи скоротилися на 11,5% – до 189,2 млрд грн, опустився на шосту сходинку, такі дані опублікував Національний банк України на своєму сайті.
Згідно з ним найбільшим банком України за обсягом загальних активів зі значним відривом на середину цього року залишався ПриватБанк – 975,3 млрд грн, що на 1,9% більше, аніж на початок року.
Слідом за ним йдуть два інших державних банки: Ощадбанк, активи якого зменшилися на 0,5% – до 460,2 млрд грн, та Укрексімбанк, який наростив їх на 1% – до 318,6 млрд грн.
На четвертій позиції найбільший банк з іноземним капіталом – Райффайзен Банк, який збільшив загальні активи за півріччя на 6,7% – до 252,2 млрд грн.
У другій п’ятірці основною зміною стало входження в неї ОТП Банку, який наростив загальні активи на 6,2% – до 128,3 млрд грн, тоді як Креді Агріколь Банк збільшив їх лише на 0,5% та зі 123,2 млрд грн зайняв 11 позицію у загальному рейтингу банків за цим показником.
Сьому позицію за загальними активами на середину цього року займав Укрсиббанк, який збільшив їх на 1,5% – до 176,0 млрд грн, але тепер впритул до нього наблизився Універсал Банк (mono) – 173,1 млрд грн, який зміг наростити активи за півроку відразу на 12.1%.
Нарешті на 9 місці націоналізований Сенс Банк, активи якого за 6 місяців зросли на 5,5% – до 153,1 млрд грн.
Повна версія публікується в економічних випусках агентства.
Середні ціни на продовольчі продукти в Україні в липні 2025 року підвищилися на 2,8% порівняно з січнем, лідерами з подорожчання стали житнє борошно та свинина, ціни на які виросли 29,9% і 26,1% відповідно, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними відомства, яловичина за звітний період подорожчала на 12,5% – до 178,75 грн/кг, свинина – на 26,1%, до 140,29 грн/кг, м`ясо птиці – на 19,9%, до 89,33 грн/кг.
Продукти м`ясопереробки трохи відстають в темпах подорожчання. Ковбаси варені, соски й сардельки за сім місяців додали в ціні 9,3% і коштують у середньому 143,9 грн/кг, а напівкопчені ковбаси в липні можна придбати в середньому за 181,79 грн/кг, що на 7,4% більше, ніж у січні.
Олія соняшникова нерафінована подорожчала на 1,5% – до 47,09 грн/кг, а рафінована – на 3,6%, до 57,77.
Цукор за сім місяців поточного року додав у ціні 6,3%% і коштує наразі 21,49 грн/кг.
Борошно пшеничне та пшенично-житнє в липні подорожчало на 2,6% проти січня й коштує 12,81 тис. грн/т, тоді як житнє йде на рекорд, подорожчавши на 29,9% – до 13,68 тис. грн/т.
Відповідно хліб пшеничний виріс в ціні на 5,1% – до 35,51 грн/кг, житньо-пшеничний – на 7,2%, до 33,68 грн/кг. Ціни на житній хліб за сім місяців виросли на 13,8% і досягли 50,63 грн/кг. Пряники, печиво й вафлі додали в ціні 6,9% і коштують у середньому 85,96 грн/кг. Найповільніше в цій категорії продуктів зростали ціни на макарони та локшину – на 1,5%, до 25,94 грн/кг.
Гречка подешевшала за сім місяців поточного року на 3,2% – до 23,72 грн/кг, а пшоно – на 2,4%, до 15,63 грн/кг.
Подешевшали з січня по липень включно молоко (на 4,8%, до 33,4 грн/кг), вершкове масло (на 0,8%, до 307,41 грн/кг), сир твердий (на 2,6%, до 226,83 грн/кг), сметана (на 1,1%, до 99,11 грн/кг). Водночас вершки сухі знежирені подорожчали на 4,8% – до 103,04 грн/кг, кефір – на 1,2%, до 38,77 грн/кг.
В сегменті алкогольних виробів із січня до липня спирт денатурований подорожчав на 7,2% і коштує 330,05 грн/лг, пиво – на 3,9%, до 31,26 грн/л, тоді як бренді подешевшало на 0,1% – до 146,89 грн/л, а горілка – на 2,6%, до 76,3 грн/л.
Безалкогольні напої за сім місяців подорожчали на 6,4% – до 21,65 грн/л.
Сік томатний залишається найбільш доступним для українських споживачів. Він у липні 2025 року коштує 40,53 грн/л, що на 2,4% дорожче, ніж в січні, тоді як апельсиновий додав у ціні 9,2% і його можна придбати за 61,27 грн/л. Яблучний сік став найдорожчим – 71,16 грн/л, що на 7,6% більше, ніж на початку 2025 року.
Агрохолдинг “Агротрейд” у рамках оновлення технопарку придбав дві сучасні сівалк Horsch Focus 6.35 TD, які вже працюють на полях із посівом озимого ріпаку прямим методом, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В агрохолдингу зазначили, що закупівля стала можливою завдяки партнерству з OTP Leasing Ukraine. У межах співпраці “Агротрейд” отримав майже 15 млн грн лізингового фінансування, з яких близько 1,5 млн грн — грант у межах програми Eligible Clean Energy Solutions, що підтримує компанії, орієнтовані на використання чистої енергії.
“Оновлення технічного парку — це частина стратегії змін у технологічному ядрі агробізнесу. Ми поступово рухаємося до більш технологічного та ефективного виробництва, впроваджуємо нові технологічні рішення й водночас зберігаємо стабільність роботи на наших кластерах, частина з яких розташована у прифронтових областях. Такі інвестиції, разом із посиленням управлінської моделі агродепартаменту, підтверджують нашу здатність у складних умовах планомірно змінювати компанію та створювати фундамент для майбутніх успіхів разом із нашими партнерами”, — зазначив генеральний директор “Агротрейду” Сергій Нечипорук.
В агрохолдингу додали, що це ще один крок у реалізації системної стратегії змін компанії. Навесні “Агротрейд” придбав два трактори Fendt 942 Vario та дві сівалки Fendt MOMENTUM 16 з інноваційними рішеннями Precision Planting.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Загальний прогноз виробництва пшениці в Україні на 2025-2026 маркетинговий рік (липень-червень) становить близько 21 млн тонн, з яких продовольчої пшениці буде 10,3 млн тонн, а врожай зерна 1-2 класу, необхідного для виробництва борошна хлібопекарської якості, прогнозується на рівні 1,7 млн тонн, повідомив голова спілки «Мукомоли України» Родіон Рибчинський.
“Ми вже сьогодні бачимо, що конкуренція між переробниками та експортерами за якісну пшеницю зростає, а аграрії, маючи можливість зберігати зерно протягом декількох років, не поспішають його продавати. Це створює ризики для цінової стабільності та доступності борошномельної та хлібопекарської продукції для споживача«, – процитувала на фейсбук-сторінці його виступ на конференції »Хліб.ua” прес-служба асоціації.
Рибчинський звернув увагу на ситуацію з житом. Власне виробництво цієї культури в Україні не покриває повністю внутрішніх потреб. У 2025/26 МР борошномелам доведеться імпортувати близько 9 тис. тонн, тоді як у попередньому сезоні цей показник був на рівні 1,6 тис. тонн. Експерт наголосив, що таке зростання імпорту вказує на формування стійкого дефіциту сировини.
«Нинішня структура виробництва і поведінка аграріїв можуть призвести до подальшого зростання цін на борошно. У той час як дефіцит сировини першого-другого класу вже сьогодні визначає перспективи роботи галузі, питання доступності продовольчого зерна створює ризики для продовольчої безпеки держави», – підкреслив глава асоціації «Мукомоли України».
Німецька Die Welt з посиланням на дипломатів ЄС повідомляє, що в китайських владних колах підтвердили готовність взяти участь у миротворчому контингенті для України.
Однак підкреслюється, що уряд у Пекіні буде готовий піти на це, «якщо миротворці будуть розгорнуті на основі мандата Організації Об’єднаних Націй».
«У Брюсселі план Пекіна викликав неоднозначну реакцію. З одного боку, кажуть, що включення країн Глобального Півдня, таких як Китай, може сприяти прийнятності розгортання іноземних військ для моніторингу миру», – пише Die Welt.
«Однак, з іншого боку, – продовжує видання, – існує також небезпека, що Китай в першу чергу захоче шпигувати в Україні і займе явно проросійську позицію замість нейтральної в разі конфлікту», – сказав високопоставлений дипломат ЄС, знайомий з поточними дискусіями”.
Програми розстрочки з подовженими термінами погашення від забудовників користуються активним попитом покупців житла і є альтернативою державним іпотечним програмам, повідомили українські девелопери агентству «Інтерфакс-Україна».
«У 2024-2025 роках ми спостерігаємо зростання частки клієнтів, які обирають довгострокову безвідсоткову розстрочку від KAN Development. Це пов’язано зі збільшенням впевненості покупців у майбутньому, особливо в умовах поліпшення безпеки в Києві. Програми “еОселя” і »еВідновлення” поки мають обмежений вплив на наші продажі. Більшість клієнтів обирають інші фінансові рішення, зокрема, наші власні програми”, – розповіли в прес-службі KAN Development.
В останні роки зростає попит на збільшення терміну розстрочки, зазначила СМО Alliance Novobud Ірина Михальова. Крім того, забудовники пропонують програми зі зниженим першим внеском.
«На старті будівництва ми можемо запропонувати більш тривалі терміни розстрочки – 12, 24, 36 місяців. Тому що, як правило, розстрочка надається до моменту введення проекту в експлуатацію. Також часті запити від покупців на зменшення першого внеску: він може бути як 10%, так і 50%», – повідомила експерт.
Внутрішні програми розстрочки групи «Ковальська» пропонують фіксовану вартість квадратного метра на термін до п’яти років з першим внеском у 30% вартості житла. Як повідомили в компанії, практикується індивідуальний підхід до потреб покупця.
“Розстрочки стали більш гнучкими: якщо клієнт розуміє, що не зможе вносити щомісячні платежі, ми відкриті до діалогу і готові разом знайти зручне рішення. Можна узгодити індивідуальний графік, наприклад, збільшити термін розстрочки, тимчасово зменшити суму внесків з подальшим поверненням до стандартних платежів, провести реструктуризацію, поміняти квартиру на іншу площу або в іншому об’єкті будівництва“, – пояснив забудовник.
Компанія «РІЕЛ» у другому пусковому комплексі столичного проекту Brother пропонує покупцям придбати житло в розстрочку до введення об’єкта в експлуатацію – другого кварталу 2028 року, зазначила координатор відділів продажів «РІЕЛ» у Львові Алла Чипак. Крім того, в деяких житлових комплексах знижено перший внесок до 10% від вартості квартири.
З огляду на популярність опції ремонту від забудовника, «Інтергал-Буд» також пропонує можливість оплати ремонту в розстрочку разом з квартирою, розповів заступник комерційного директора «Інтергал-Буд» Анатолій Ковриженко.
Як повідомили в групі компаній DIM, девелоперські програми кредитування з подовженим терміном розстрочки є альтернативою державним іпотечним програмам з лімітами за сумами кредитів. Так, в компанії діють власні фінансові програми, за якими перший внесок становить 30% від вартості житла, а термін розстрочки досягає п’яти років.
Крім того, діє програма довгострокової розстрочки від DIM до 10 років.
“На початку червня запустили програму довгострокової розстрочки в гривні терміном на 10 років, з можливістю дострокового погашення, фіксацією ціни в гривні, закріпленням вартості квадратного метра в договорі, без прив’язки до валютного курсу або зростання ціни на ринку, з фіксованою процентною ставкою 10% річних в гривні і першим внеском 30%. Планувалося запустити як пілотний проект на два місяці, протестувати у великих комплексах квартальної забудови типу «Метрополіс», Lucky Land і Park Lake City. Однак отримали досить багато звернень від покупців, які переросли в реальні угоди, тому продовжили програму до кінця літа”, – розповів керуючий партнер DIM Олександр Насіковський.
