Як повідомляє Fixygen, ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) проведе 3 квітня 2026 року річні загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, на яких планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та порядок покриття збитків, повідомило підприємство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
“Затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та затвердити порядок покриття збитків товариства. А саме, враховуючи відсутність прибутку товариства, здійснювати покриття збитків за рахунок майбутніх періодів”, — йдеться у проекті рішення зборів.
До порядку денного також включено розгляд звітів наглядової ради та виконавчого органу за минулий рік, прийняття нових редакцій положень про органи управління, а також попереднє схвалення значних правочинів, вартість яких може перевищувати 25% та 50% вартості активів компанії.
ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) засноване у жовтні 1996 року. Підприємство спеціалізується на виробництві прянощів і приправ, а також інших харчових продуктів, готових кормів для тварин та агрохімічної продукції.
Згідно з даними Opendatabot, підприємство у 2024 році наростило чистий збиток на 11,8% порівняно з 2023 роком — до 2,145 млн грн. Водночас його дохід зріс на 5,22% — до 4,493 млн грн. Активи заводу за рік скоротилися на 10,2% — до 22,091 млн грн, а зобов’язання зменшилися на 0,5% — до 33,227 млн грн. Згідно з прогнозом ресурсу, очікуваний дохід підприємства за підсумками 2025 року прогнозується на рівні 5,122 млн грн. Статутний капітал ПрАТ – 220,353 тис. грн.
Бенефіціарами підприємства є Григорій і Леонід Костюки, кожен із яких володіє по 45,8615% акцій підприємства.
Український парк нових вантажних та спецавтомобілів у лютому 2026 року поповнили 880 нових машин, що на 4% більше, ніж у лютому-2025, але на 7% менше за січень поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Лідерство на ринку зберігає марка Renault – до 10 од. Другу сходинку зайняв Peugeot – 106 од., третю Opel – 72 од. Далі в п’ятірці лідерів розташувались Citroen – 63 од. та Toyota – 61 од.
Як повідомлялось, у лютому минулого року п’ятірку лідерів сформували Renault, Citroen, MAN, Iveco та Ford.
За даними “Укравтопрому”, загалом за січень-лютий український парк вантажних та спецавтомобілів поповнили 1826 нових машин, що майже відповідає результату за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялось, 2025 року реєстрації нових вантажних та спецавтомобілів скоротились на 5% до 2024 року – до майже 12,3 тис. машин.
Кабінет міністрів України 3 березня ухвалив розпорядження ро виділення АТ “Укрзалізниця” 16 млрд грн на запуск механізму державного замовлення пасажирських залізничних перевезень у 2026 році, повідомило Міністерство розвитку громад і територій України.
“Механізм передбачає компенсацію Укрзалізниці різниці між фактичною собівартістю пасажирських перевезень і доходами від продажу квитків за чинними, соціально доступними тарифами”, – йдеться у інформації Мінрозвитку в Телеграм.
Згідно з нею, фінансування здійснюватиметься щоквартально шляхом авансування, також передбачено покриття витрат за пасажирські перевезення, які були фактично виконані у січні–лютому 2026 року.
“Експериментальний проєкт є важливим кроком до впровадження в Україні європейської моделі PSO – державного замовлення соціально важливих транспортних послуг – та створення прозорої і прогнозованої системи фінансування пасажирських залізничних перевезень”, – наголосило Мінрозвитку.
Воно нагадало, що рішення про запуск цього механізму та доручення виділити для цього кошти з резервного бюджету було схвалено постановою Кабміну №232 від 18 лютого цього року. Згідно з цим документом, перерахування авансових платежів перевізнику в І кварталі цього року здійснюється до 6 березня, у II, III і IV кварталах – відповідно до 25 березня, 25 червня і 25 вересня;
На цей рік обсяги держзамовлення визначені у 41,76 млн поїздо-кілометрів у внутрішньому сполученні, планова собівартість яких складає 12,92 млрд грн, тоді як плановий дохід прогнозується у обсязі 7,37 млрд грн. Окрім того закладені планові інвестиційні витрати 10,44 млрд грн, що разом і формує суму у 16 млрд грн.
За результатами діяльності “Укрзалізниці” у 2024 році збиток за сегментами пасажирських перевезень збільшився на 2,4 млрд грн, або 15,4% – до 18,1 млрд грн, джерелом його покриття був прибуток від сегменту вантажних перевезень, який становив 20,4 млрд грн.
Як повідомляв заступник голови наглядової ради “УЗ” Сергій Лещенко, компанія через втрату за 2021-2025 роки 49% вантажних перевезень більше не може субсидіювати за їх рахунок збиткові пасажирські перевезення, пропонує збільшити вантажні тарифи на 41,5% 2026 року в два етапи та просить про бюджетну підтримку.
“Укрзалізниця” у січні-вересні 2025 року зменшила дохід від звичайної діяльності на 15,4% порівняно з аналогічним періодом у 2024 році – до 66,03 млрд, отримала чистий збиток 7,32 млрд грн проти чистого прибутку 1,66 млрд грн за січень-вересень 2024 року.
Дохід від пасажирських перевезень збільшився на 11% – до 9,5 млрд грн, проте дохід вантажних та поштових перевезень скоротився на 19% – до 50,1 млрд грн, дохід від інших послуг – на 14,7%, до 6,36 млрд грн.
Витрати на інвестиційну діяльність за три квартали 2025 року зросли до 11,51 млрд грн з 9,46 млрд грн в аналогічному періоді минулого року.
Національний банк України (НБУ) у лютому зменшив інтервенції на міжбанківському ринку на $547,6 млн, або на 15,5% – до $2 млрд 990,5 млн, тоді як офіційний курс гривні до долара знизився на 0,8%, або на 36 коп.
В той же час в останній тиждень лютого Нацбанк збільшив продаж доларів на міжбанківському ринку проти попереднього тижня на $148,3 млн, або на 22,4% – до $809,5 млн, при цьому гривня зміцнилася на майже 0,2%, або на 7 коп.
Згідно з даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юрособами збільшилося до $117,9 млн з $79,3 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно склало $471,4 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, також збільшилось до $17,3 млн з $16,4 млн на позаминулому тижні, всі дні продаж безготівкової валюти перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 43,2747 грн/$1, але завершив тиждень укріпленням до 43,2081 грн/$1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень також не зазнав суттєвих змін: станом на 26 лютого курс купівлі складав біля 42,92 грн/$1, а продажу – близько 43,30 грн/$1.
Аналітики КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну (ТОВ “Ліберті-Фінанс”), зазначають, що наприкінці лютого в касах банків та обмінниках спред між курсом купівлі та продажу поступово скорочується і становить близько 0,4–0,5 грн/$.
На їхню думку, наприкінці лютого, на валютні коливання впливали не лише офіційні звіти щодо ринку праці та інфляції у США й очікування ринків від рішення 17–18 березня щодо ключової ставки, але й виступ президента США Дональда Трампа 24 лютого перед Конгресом: він високо оцінив свої економічні досягнення та розкритикував Верховний Cуд за рішення проти його тарифної політики, назвавши тарифні рішення ключовим рушієм “економічного повороту”.
“Загалом аналітики не очікують від долара найближчим часом різких провалів, оскільки останні статистичні дані вказують на непогані економічні перспективи, а прогноз більшості щодо незмінної ставки у березні має підтримати позиції долара”, – вважають у компанії.
У внутрішньому контексті КИТ Group звертає увагу на поступову девальвацію гривні впродовж лютого та роль НБУ, який підтримує баланс попиту і пропозиції регулярними інтервенціями, а також на новини щодо міжнародної підтримки України та ризики, пов’язані з енергетичним сектором.
Згідно з їхніми прогнозами, короткостроково (1–2 тижні) базовий діапазон курсу долара становитиме 43,3–43,8 грн/$1 із ймовірним тяжінням до 43,5–43,6 грн/$1, середньостроково (2–3 місяці) – 43,60–44,60 грн/$1, а довгостроково (6+ місяців) зберігатиметься девальваційний тренд з орієнтиром 43,6–45,05 грн/$1.
Заводи азотного холдингу Ostchem за підсумками 2025 року виготовили 1,571 млн тонн мінеральних добрив, що на 12,7% менше, ніж у 2024 році, коли скорочення порівняно із 2023 роком становило 13%, йдеться у пресрелізі холдингу.
Згідно з ним, черкаський “Азот” у 2025 році випустив 1,017 млн тонн мінеральних добрив, “Рівнеазот” – 554,3 тис. тонн, тоді як роком раніше – відповідно 1,4 млн тонн та 407 тис. тонн.
Ключовими продуктами, які виробляли заводи Ostchem у 2025 році, стали аміачна селітра – 672,4 тис. тонн (42,8% від загального обсягу), КАС – 539,17 тис. тонн (34,3%), карбамід – 232,03 тис. тонн (14,8%) та аміак – 61,47 тис. тонн (3,9%).
Порівняно з 2024 роком, випуск аміачної селітри скоротився на 11,6%, карбаміду – на 42,3%, аміаку – на 18,0%. У той же час, виробництво КАС збільшилось на 6,4%.
“2025 року українська хімічна промисловість працювала у стресових умовах. Зростання собівартості, нестабільне енергопостачання та тиск дешевого імпорту безпосередньо порушують питання про виживання галузі. Скажу відверто: у такому середовищі йдеться вже не про маржинальність, а про збереження виробничої бази країни”, – наводиться у релізі коментар директора із виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
За його словами, основними факторами, які продовжували стримувати виробництво у 2025 році, стали висока вартість енергоресурсів, нестабільне електропостачання, військові ризики, зниження платоспроможного попиту з боку аграріїв, а також тиск імпорту, що зберігається.
Павлючук наголосив, що у 2025 році заводи працювали виключно під підтверджений попит та концентрувалися на продуктах, затребуваних у поточних ринкових умовах.
За даними Ostchem, у 2025 році загальний обсяг імпорту мінеральних добрив в Україну становив 2,94 млн тонн, з них азотних — 1,77 млн тонн, тоді як у 2024 році ці показники склали відповідно 2,49 млн тонн та 1,4 млн тонн.
Найбільші обсяги імпорту у 2025 році припали на карбамід – 650,4 тис. тонн та аміачну селітру – 446,5 тис. тонн.
По карбаміду основними країнами-постачальниками стали Азербайджан (392,7 тис. тонн) і Туркменістан (158,2 тис. тонн), по аміачній селітрі – Польща (214,2 тис. тонн), Болгарія (119,5 тис. тонн), Казахстан (45,1 тис. тонн) та Узбекистан (29,4 тис. тонн).
Ostchem із посиланням на дані Eurostat додала, що у 2025 році зафіксовано зростання імпорту російських добрив до країн ЄС, зокрема до Польщі, майже в 1,5 рази. Така структура імпорту посилює ціновий тиск на внутрішній український ринок і впливає безпосередньо на завантаження українських виробничих потужностей, зазначили у холдингу.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, який об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також “Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які перебувають на окупованих територіях та не працюють.
Group DF консолідує активи бізнесмена Дмитра Фірташа у хімічній, титановій та портовій галузях, а також у сфері інфраструктури, логістики, сільського господарства та медіа.
Комунальне підприємство «Дорожньо-експлуатаційне управління з ремонту та утримання автомобільних доріг і споруд на них Святошинського району м. Києва» 3 березня оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» договір на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 375,5 тис. грн, проти очікуваної вартості 725 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Країна» з пропозицією 509 тис. грн.
