Національний банк України (НБУ) 13 травня оголосив тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляється в системі держзакупівель Prozorro. Очікувана вартість придбання послуг становить 1,681 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 21 травня 2025 року. Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше з бюджетом 338,2 тис. грн стала СК «Гардіан».
Незалежна Наглядова рада ПАТ «Укрнафта» обрала фінансового директора Юрія Ткачука особою, яка тимчасово виконуватиме обов’язки директора компанії. Він очолить ПАТ «Укрнафта» на строк до прийняття Наглядовою радою рішення про припинення здійснення повноважень директора Товариства. Юрій Ткачук має глибоке розуміння внутрішніх процесів та стратегічних напрямків розвитку найбільшої нафтовидобувної компанії України. Його професійний досвід дозволить забезпечити безперервність операційної діяльності, стабільність управління компанією та успішну реалізацію запланованих ініціатив.
ПАТ «Укрнафта» продовжить реалізацію пріоритетних напрямів розвитку, виконання виробничих планів та забезпечення енергетичної безпеки держави.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 546 АЗК – 462 власних і 84 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна у січні-квітні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 90,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 89,6% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Україна за перші чотири місяці 2025 року імпортувала 22 тонни титановмісної руди на суму $37 тис. з Китаю (100%), все – у січні.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних щодо експорту титанової сировини не надається у рамках обмежень щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке. (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснили у відповіді ДМС агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, що містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
“Укртелеком”, найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, за результатами січня-березня 2025 року збільшив дохід на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,17 млрд грн.
Як повідомила пресслужба компанії у вівторок, показник EBITDA у першому кварталі поточного року склав 162 млн грн. Показник маржі EBITDA зменшився на 10 в.п. у порівнянні з аналогічним кварталом торік. Абсолютне значення маржі EBITDA в першому кварталі 2025 року у компанії не повідомили, вказавши, що зменшення показника “зумовлено суттєвим зростанням витрат за електроенергію внаслідок майже 50% росту тарифів у порівнянні з минулим роком”.
Кількість нових підключень абонентів B2C “до оптичної мережі “Укртелекому” у першому кварталі 2025 року зросла на 21,7% у порівнянні з аналогічним кварталом 2024 року. Крім того, у минулому кварталі до оптичної мережі компанії було підключено близько 30 медичних і майже 50 освітніх закладів. Загалом швидкісний інтернет від “Укртелеком” уже доступний у понад 1 330 медичних і 1 800 освітніх установах по всій країні, йдеться у повідомленні.
Оптична мережа “Укртелеком” за час з початку повномасштабного вторгнення з 2022 року зросла на 15,5% – до 90 тис. кілометрів волоконно-оптичних ліній станом на кінець першого кварталу 2025 року. Згідно з даними консолідованого звіту на сайті “Укртелеком” довжина волоконно-оптичної лінії компанії у 2022 році зв’язку складала 76 тис. км. Компанія вийшла на цей показник після того як проклала в 2021 році рекордний обсяг оптово-волоконних ліній – 14 тис. км.
Нинішній масштаб оптово-волоконної мережі (90 тис. км) дозволяє забезпечити можливість підключення до сучасних сервісів для понад 3 мільйони домогосподарств (homepass) по всій країні, повідомили в “Укртелеком”.
У компанії також повідомили, що для розвитку оптичної інфраструктури на рівні мережі доступу компанія застосовує архітектуру FTTH/P на базі технології GPON, що забезпечує стабільне, швидкісне та енергонезалежне користування інтернетом навіть за умов тривалих відключень зовнішнього електропостачання.
“Попри всі труднощі воєнного часу “Укртелеком” продовжує забезпечувати якісний зв’язок і підтримувати цифрову стійкість країни. Ми системно інвестуємо у будівництво оптичної інфраструктури, модернізацію мережі та щомісяця підключаємо до енергонезалежного інтернету GPON тисячі українців, підприємства і державні установи, медичні, освітні та соціально важливі заклади. І ми також забезпечуємо надійним зв’язком наших захисників”, – цитує пресслужба “Укртелеком” гендиректора компанії Юрія Курмаза.
За його словами, компанія продовжить розбудовувати оптично-волоконну мережу. У планах на 2025 рік прокласти ще 6 тис. км оптики.
“90 тисяч кілометрів оптичних ліній уже прокладено — але це лише частина великої роботи, яку ми продовжуємо робити щодня для того, щоб у якомога більшій кількості населених пунктів нашої країни була можливість користуватися сучасними телекомунікаційними послугами”, – сказав Курмаз.
Раніше в “Укртелеком” повідомили, що за результатами роботи січня-вересня 2024 року оптична мережа Укртелеком досягла близько 90 тис. км і охоплює 2,7 млн Homepass. Станом на початок липня 2024 року оптика від “Укртелекому” є в 1,28 тис. медичних і понад 1,7 навчальних закладів.
Згідно з неаудійованою фінансовою звітністю “Укртелеком” у 2024 році збільшив дохід на 4,6% порівняно з показником 2023 року – до 5,3 млрд грн. Показник EBITDA незначно знизився до 970 млн грн проти 1 млрд грн в 2023 році. Маржа EBITDA склала 20%, проти 21,1% в 2023 році.
Капітальні інвестиції “Укртелеком” в 2024 році зросли на 60% у порівнянні з попереднім роком до понад 750 млн грн. Загальні інвестиції в розвиток компанії перевищили 900 млн грн.
Повідомлялось, що у 2024 році компанія проклала майже 7 тис. км волоконно-оптичного кабелю, забезпечивши можливість підключення до сучасних сервісів для 3 млн домогосподарств по всій країні. Доступ до оптичної мережі було забезпечено для 1300 медичних і близько 1780 освітніх закладів.
ПрАТ Племзавод ” Літинський”, що входить до складу кондитерської корпорації Roshen, змінив голову правління: Костянтина Півня з 14 травня замінить на цій посаді Вячеслав Москалевський терміном на один рік.
Згідно з даними, оприлюдненим у вівторок в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Москалевський упродовж останніх п`яти років був головою наглядової ради АТ “Версей”, фінансовим директором ТОВ “Евертрейд”, управителем адміністративної діяльності ДП “Кондитерська корпорація “Рошен”, головою/членом наглядової ради ПрАТ “Племзавод “Літинський”.
Крім того, наглядова рада провела кадрові ротації членів правління, зокрема припинила повноваження Олександра Швеця, якого замінила Іриною Куриловою. При цьому Сергій Околодько зберіг свою посаду.
Загальними зборами акціонерів від 29 квітня було прийнято рішення про виплату дивідендів (за простими акціями) у розмірі 10,413 млн грн з чистого прибутку за 2024 рік із розрахунку 2,25 грн за одну просту акцію. Правління зобов`язали скласти перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, до 27 травня і здійснити виплати до 26 листопада 2025 року.
ПрАТ “Племзавод “Літинський” заснований в 1964 році у селі Громадське Літинського району Вінницької області. Завод займається вирощуванням племінного молодняка великої рогатої худоби і свиней; вирощуванням зернових, кормових і масляних культур, цукрового буряка; виробництвом молока, м`яса та іншої продукції промислового і сільгосппризначення; виробництвом насіння сортових і гібридних сортів зернових культур; виробництвом борошномельної, круп`яної та іншої продукції, а також її реалізацією. Основним ринком збуту є сільгосппідприємства України, які купують племінних тварин для подальшого розведення.
За інформацією Opendatabot, ПрАТ “Племзавод “Літинський” у 2024 році на 10,9% збільшив дохід – до 383,365 млн грн, чистий прибуток – у 2,4 раза, до 115,291 млн, боргові зобов`язання – на 15,6%, до 218,485 млн грн, активи – на 9,6%, до 604,593 млн грн, чисельність персоналу – на 19 осіб, до 98 співробітників. Статутний фонд підприємства – 1,157 млн грн.
Його акціонерами із великим частками є Олег Олексюк (9,98%) і ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Кондитерінвест” (90%).
ЄС готується протягом кількох тижнів запровадити підвищені мита на український імпорт, що вдарить по економіці України у вирішальний момент у боротьбі з російською агресією, повідомило Financial Times.
За даними джерел видання, рішення про раптове припинення спеціальних торговельних угод, які давали змогу більшості українських товарів ввозитися в ЄС безмитно, було ухвалено після того, як Польща очолила рух із захисту фермерів блоку.
Європейські дипломати розповіли, що ця перехідна пропозиція, яку нещодавно надіслали державам-членам ЄС, різко скоротить безмитні квоти на сільгосппродукцію.
Два дипломати ЄС повідомили FT, що перехідний захід Єврокомісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб скоротити імпорт, поки тривають переговори.
Найбільший вплив це матиме на кукурудзу, цукор, мед і птицю. Квота на кукурудзу скоротиться у річному обчисленні з 4,7 млн тонн до 650 тис. тонн. Квота на птицю впаде з 57 тис. тонн до 40 тис. тонн, на цукор – зі 109 тис. тонн до 40,7 тис. тонн.
Представник Єврокомісії підтвердив, що військові домовленості не буде відновлено, “тому що ми наразі працюємо над переглядом” угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.
“Комісія також вивчає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені і не будуть застосовані до 6 червня”, – додав він.
“Це справді поганий сигнал для України”, – сказав голова торгового комітету Європейського парламенту Бернд Ланге і додав, що пошук рішення триватиме щонайменше до жовтня.
Його комітет у середу заслухає позицію посадовців Єврокомісії щодо того, чому обіцяні торговельні переговори зайшли в глухий кут, враховуючи, що крайній термін у червні був “відомий давно”, повідомив Ланге.
За інформацією видання, уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов скоротить доходи країни приблизно на EUR3,5 млрд.
“Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, – це відсутність порозуміння”, – вважає торговий представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян.
Як повідомлялося, в ЄС діє чинна угода про вільну торгівлю з Україною, ЄС після вторгнення РФ 2022 року в Україну тимчасово призупинив дію митних тарифів для української агропродукції. Ці угоди закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх “перехідними заходами”, поки обидві сторони оновлюють свою спільну торговельну угоду.
Встановлений 2022 року безмитний режим застосовувався до м`яса птиці, пшениці та цукру з України, більша частина яких проходила через країни ЄС дорогою до Африки та Азії. Але фермери і політики в Польщі, Франції та інших країнах звинуватили український експорт у зниженні внутрішніх цін. Перед президентськими виборами 18 травня Варшава попросила Європейську Комісію відкласти вкрай непопулярні торговельні переговори з Києвом, щоб мінімізувати шанси націоналістичного опозиційного кандидата Кароля Навроцького.
Європейська Комісія із початку 2025 року заявляла про намір скасувати пільгову торгівлю агротоварами для України. Очікувалося, що торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими, а обсяги імпорту в ЄС зменшаться.
