Від початку повномасштабної війни Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) інвестував в Україну приблизно EUR5 млрд, орієнтовно EUR2 млрд з яких спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів, зокрема у сфері ВДЕ, повідомила асоційована директорка, старша банкірка департаменту енергетики банку Ольга Єрьоміна.
«Від початку війни банк інвестував приблизно EUR5 млрд в Україну, з яких орієнтовно EUR2 млрд спрямовано на енергетичні проєкти», – сказала Єрьоміна під час міжнародної конференції ReBuild Ukraine у Варшаві, слова якої наводяться в релізі Європейсько-Українського енергетичного агентства на сайті у вівторок.
За її словами, ЄБРР відкритий для нових інвестицій у сектор ВДЕ в Україні, відзначаючи поліпшення регуляторного середовища та узгодження реформ із вимогами ЄС, утім, існують проблеми з bankability проєктів, зокрема в частині гарантованого викупу електроенергії, невизначеністю потоків доходів і нестабільністю електроенергетичного ринку.
Зі свого боку, як зазначається в релізі, член правління ЄУЕА, партнер GOLAW Олександр Мельник презентував концепцію Фонду гарантування ринкових ризиків, ініційовану агентством разом з Українською вітроенергетичною асоціацією.
«Фонд, який буде створений міжнародними фінансовими установами, захищатиме приватні компанії ВДЕ від коливань на ринку електроенергії шляхом забезпечення мінімальної ціни електроенергії», – пояснив Мельник.
На думку Єрьоміної, Фонд може стати головним драйвером інвестицій, сприяючи стійкості енергосистеми України та прискоренню впровадження проєктів із ВДЕ.
У релізі вказується, що за Національним планом енергетики та клімату до 2030 року Україна має подвоїти поточні 10 ГВт ВДЕ-потужності, чому сприятиме, зокрема, Фонд гарантування ринкових ризиків.
Як повідомлялося у вересні 2024 року, ЄБРР від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну надав українській економіці EUR4,6 млрд, зокрема щонайменше EUR1 млрд енергетичним компаніям «Укренерго», «Нафтогаз» і «Укргідроенерго».
У червні повідомлялося, що німецька компанія GOLDBECK SOLAR Investment і ЄБРР створюють спільне підприємство GOLDBECK SOLAR Investment Ukraine для реалізації проєктів будівництва в Україні СЕС 500 МВт протягом наступних трьох-п’яти років.
GOLDBECK SOLAR Investment мала отримати кредит у розмірі EUR5 млн від DEG (Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft) для своїх зобов’язань в Україні через програму ImpactConnect, ініційовану та фінансовану Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Планування будівництва першого сонячного парку має розпочатися восени 2024 року.
Це перша угода ЄБРР про акціонерний капітал в енергетичному секторі України після повномасштабного вторгнення РФ.
Із проханням до Європейської Комісії вжити захисних заходів щодо імпорту меду з України до Болгарії звернувся міністр сільського господарства і продовольства цієї країни Георгій Тахов на засідання Ради ЄС із сільського господарства і рибальства, його прохання підтримав представник Румунії, повідомило Міністерство сільського господарства Болгарії.
За словами Тахова, імпорт українського меду ускладнює реалізацію місцевої продукції. Річ у тім, що значні обсяги українського меду, які надходять на європейський ринок за дуже низькими цінами, чинять великий тиск на ціни на болгарський мед.
«Крім багатьох проблем, що стоять перед галуззю, за останні три роки вона також зіткнулася з конкуренцією з боку імпорту з України. Обсяг меду, імпортованого з України в нашу країну з січня по жовтень 2024 року, збільшився більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року», – наголосив Тахов і додав, що високий рівень імпорту з України ставить виробників Болгарії в складне становище.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС пояснив, що Болгарія і Румунія зажадали застосування захисних заходів для імпорту в Європейський Союз меду з України, оскільки безмитна квота, визначена в автономній лібералізації торгівлі, вичерпана, а «мито створює проблеми на внутрішніх ринках, обтяжених імпортом».
«Захід – так зване регулювання банкоматів – вичерпано, проте кількість меду, що надходить з України, як і раніше, оподатковується митом, що також створює проблеми на внутрішніх ринках, які обтяжені імпортом», – процитувало його слова Міністерство сільського господарства Угорщини.
Надь наголосив, що необхідно вжити ефективних заходів проти проникнення підробленого меду на ринок ЄС, наприклад, шляхом маркування та поділу натурального і ненатурального меду. Він також вважає, що необхідно компенсувати «конкурентні недоліки, що виникають» і додатково підтримати сектор бджільництва.
Як повідомлялося, Європейська Комісія 20 серпня ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок. Імпорт меду з України з початку 2024 року до серпня перевищив встановлені квотою обсяги в 44,418 тис. тонн. Додатковий імпорт обкладається митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го ввела квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Рада Європейського Союзу 13 травня 2024 року схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно було передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, зокрема цукру, яєць, птиці, вівса, кукурудзи, меду, круп у разі, якщо імпорт цих продуктів 2024 року перевищить середні його обсяги, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом 2022 і 2023 років. Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані у 2025 році в разі, якщо в період з 1 січня по 5 червня 2025 року обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 рік.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
Мережа АЗС Shell в Україні може коштувати $105-132 млн, вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«На мій погляд, станції Shell можуть коштувати $0,8-1 млн. Мережа має у своєму розпорядженні 132 АЗС, з яких сьогодні працює близько 120, тобто йдеться про $105-132 млн. Це за умови, що сама Shell заявляє про інвестиції в $460 млн. Але ми у війні, тому яка може бути кінцева ціна – невідомо», – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Експерт нагадав, що Фонд держмайна (ФДМ) України офіційно став власником 49% оператора мережі ТОВ «Альянс Холдинг» і заявив про наміри продати цю частку.
Водночас у поточних умовах війни, на думку Куюна, шанси продати цей актив незначні. «Або Shell зважиться викупити пакет у ФДМ, або вирішить продати свій. Іншого не проглядається», – вважає він.
Як повідомлялося, спільне підприємство Shell і російської групи «Альянс» Муси Бажаєва з управління мережею АЗС на території України почало роботу в серпні 2007 року. Shell у СП належала частка в 51%, «Альянсу» – 49%. Альянс передав у СП близько 150 АЗС, а Shell внесла грошові кошти, ліцензії та бренд.
У 2014 році стало відомо, що підсанкційний російський бізнесмен Едуард Худайнатов викупив у Бажаєва його нафтові активи. У червні 2022 року він потрапив під санкції Європейського Союзу, а в жовтні 2022 року – під санкції України.
Мін’юст України в жовтні 2023 року подав до Вищого антикорупційного суду України позов про стягнення в дохід держави активів Худайнатова.
У результаті судових розглядів 49% «Альянс Холдинг» було стягнуто в дохід держави. У квітні 2024 року ця частка перейшла ФДМ.
У листопаді 2024 року Overseas Investments, що входить до групи енергетичних і нафтохімічних компаній Shell, на виконання рішення Апеляційної палати ВАКС зареєструвала за собою 51% у статутному капіталі «Альянс Холдинг».
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-вересні поточного року збільшив виплавку сталі на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,610 млн тонн, чавуну – на 2%, до 1,367 млн тонн, але знизив загальне виробництво коксу на 11%, до 846 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за 9 місяців 2024 року, у зв’язку з початком широкомасштабної воєнної агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року українські підприємства групи (окрім тих, що розташовані в Маріуполі та Авдіївці) продовжують працювати з різним рівнем завантаження з огляду на фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
Водночас у третьому кварталі 2024 року виробництво чавуну і сталі на “Каметсталі” залишилося майже на рівні попереднього кварталу і склало 483 тис. тонн і 568 тис. тонн, відповідно.
За дев’ять місяців 2024 року виробництво сталі збільшилося за рахунок збільшення портфеля замовлень на сталеву продукцію.
У третьому кварталі виробництво готової продукції скоротилося на 19% проти попереднього кварталу – до 491 тис. тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату зменшилося на 29% – до 185 тис. тонн, на що вплинуло кілька чинників: по-перше, неритмічна робота Ferriera Valsider (Італія), яка залежить від наявності маржинальних замовлень на тлі несприятливої кон’юнктури європейського ринку, а по-друге, плановий капремонт на перекатних заводах в Італії та Великій Британії в серпні.
Виробництво довгого прокату скоротилося на 11% – до 306 тис. тонн – через планову зупинку Promet Steel (Болгарія) на капремонт у серпні.
У січні-вересні 2024 року виробництво готової продукції знизилося на 3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, до 1,678 млн тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату за дев’ять місяців зменшилося на 14% – до 729 тис. тонн – унаслідок несприятливих умов на європейському ринку, що призвели до відсутності маржинальних замовлень на гарячекатаний рулон і зменшення портфеля замовлень на гарячекатаний товстий лист. Водночас виробництво оцинкованого холоднокатаного рулону збільшилося на 65% внаслідок відновлення роботи 4-го індуктора на “Юністіл” в Україні після його зупинки на капремонт у 2-му кварталі минулого року.
Виробництво довгого прокату збільшилося на 8% – до 949 тис. тонн – через збільшення портфеля замовлень на продукцію “Каметсталі” і Promet Steel.
У третьому кварталі 2024 року виробництво коксу залишилося на рівні попереднього кварталу і склало 282 тис. тонн.
За 9 міс.-2024 обсяги виробництва коксу зменшилися на 11% порівняно з аналогічним періодом унаслідок зупинки частини камер коксування на коксовій батареї №1 “Каметсталі” на початку 2024 року.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.), великий український виробник гофрокартону, в січні-жовтні 2024 року збільшила випуск гофротари на 18,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 80,9 млн кв. м.
Як повідомлялося, за підсумками дев’яти місяців приріст обсягу виробництва становив 19,1% до того самого періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином фабрика продовжує стабільно входити до трійки лідерів з випуску цієї продукції після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За 10 місяців підприємство збільшило також виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) на 4,1% – до 65,7 тис. тонн, а паперу – на 29,5%, до 0,82 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКПФ-Україна” в січні-жовтні випустила продукції на 2 млрд 237 млн грн (+18,7%).
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за січень-жовтень в Україні випуск паперу та картону зріс на 2,8% до того ж періоду 2023 року – майже до 496 тис. тонн, картонних ящиків – на 15,1%, до 490 млн кв. м.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає здебільшого гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КПФ-Україна” (Волинська обл.), яка за десять місяців випустила (за даними “Укрпапір”) 52,7 тис. тонн різного картону (на 3% менше) та 40,5 млн кв. м гофроящиків проти 10 млн кв.м. роком раніше.
Як повідомлялося, “ПКПФ-Україна” 2023 року випустила продукцію майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 27 млн грн.
Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-вересні 2024 року залучила 1,645 млрд грн страхових премій, що на 331 млн, або на 25,2%, перевищує відповідний показник за 2023 рік.
Як повідомляється в інформації страховика, найбільший приріст платежів за підсумками зазначеного періоду відбувся в сегментах ДМС (+41%), ОСЦПВ (+39%), “Зелена картка” (+19%) і КАСКО (+18%).
За договорами КАСКО за дев’ять місяців було залучено 307 млн грн премій, що становить 19% сукупного обсягу платежів страховика, за “Зеленою карткою” – 411 млн грн (25%), ОСЦПВ – 462 млн грн (28%).
Своєю чергою, частка ДМС у портфелі компанії становила 15%, за полісами ДМС було зібрано 165 млн грн платежів.
Обсяг надходжень СК “ПЗУ Україна” за іншими договорами страхування за результатами першого півріччя 2024 року склав 220 млн грн.
СК “ПЗУ Україна” входить до складу однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
