ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) отримало спеціальний дозвіл на розробку Полохівського родовища літію у повній відповідності до закону, наголошується в заяві компанії.
“Останнім часом навколо рідкісноземельних металів та Полохівського родовища літієвих руд зросла інформаційна увага. Це свідчить про високий інтерес суспільства та міжнародних партнерів до ресурсного потенціалу України. Водночас у публічному просторі з’явилися безпідставні звинувачення на адресу нашої компанії. Ми хочемо прояснити цю ситуацію та надати вичерпне пояснення”, – йдеться у заяві.
Уточнюється, що Полохівське родовище належить українському народові, адже надра країни є її власністю та громадян. “Укрлітійвидобування” – перша і єдина компанія в Україні, яка отримала спеціальний дозвіл на розробку Полохівського родовища літію в повній відповідності до закону, пройшла всі належні процедури та сплатила до держбюджету обов’язкові платежі на суму 119 млн грн.
Після отримання спецдозволу компанія продовжила геологічну розвідку та інвестиції у дослідження. Починаючи з 2017 року, вона інвестувала понад 300 млн грн у розвиток родовища, провела міжнародну оцінку запасів, виконує зобов’язання перед державою.
Як підкреслюється, всі процеси відбувалися під контролем державних органів. Правомірність роботи компанії неодноразово підтверджено в судах, а саме: виграно понад 49 судових справ. Законність дій і рішень Держгеонадру України, на підставі яких “Укрлітійвидобування” було видано спеціальний дозвіл, після сплати всіх платежів за користування надрами, та самого спеціального дозволу підтверджено рішенням Апеляційного адміністративного суду Києва у 2019 році. Це дало змогу й надалі інвестувати в проєкт, навіть попри війну.
Згідно із заявою, “Укрлітійвидобування” – легальний бізнес. Інтерес до його проєкту мають інвестори зі США, Великої Британії, інших країн. Будь-які спроби дискредитації роботи компанії не лише шкодять її репутаціїї, а й створюють загрозу для інвестиційного клімату України в цілому.
“Ми готові до будь-яких перевірок – як українських, так і міжнародних. Якщо атаки на компанію триватимуть, ми будемо захищати свою честь та ділову репутацію у правовому полі, зокрема й на міжнародному рівні”, – наголошується в документі.
“Ми впевнені у своїй правоті, тому будемо використовувати всі законні повноваження для власного захисту”, – резюмується в ньому.
У свою чергу Національна асоціація добувної промисловості України підтримала позицію “Укрлітію”.
“Ми, як представники галузі, яка прагне до прозорості та нульової толерантності до корупції, підтримуємо нашого члена та вкотре хочемо висловити публічну підтримку прозорому та інновативному українському бізнесу”, – говориться у заяві асоціації.
Як повідомлялося, ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) має намір побудувати шахту з видобутку літію в Кіровоградській області.
Згідно з інформацією на сайті компанії, планується, що шахту експлуатуватимуть від 15 до 20 років з передбачуваним річним виробництвом до 200 тис. тонн петалітового концентрату. Компанія також вивчає можливість будівництва заводу гідроксиду/карбонату літію.
Крім того, “Укрлітій” вироблятиме близько 1100 тис. тонн на рік літієвмісного польового шпату на рік.
Україна у 2024 році імпортувала насіння переважно зернових та олійних культур в основному з країн Європейського Союзу, найбільше було завезено гібридної кукурудзи, також було збільшено закупівлю ріпаку, повідомила пресслужба Національного наукового центру Інститут аграрної економіки.
“Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму $381,3 млн. При цьому переважну більшість поставок – 52,5% – здійснили торік країни-члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад $200 млн. Частка Сполучених Штатів Америки становить 19,0%, а обсяги імпорту з цієї країни становили $72,6 млн”, – йдеться у повідомленні.
У структурі імпорту до України насіння зернових культур у 2024 році на частку гібридної кукурудзи припадало 95,8%, або 7,6 тис. тонн. Насіннєвої пшениці Україна закупила за кордоном 0,7 тис. тонн, ячменю – 0,3 тис. тонн, жита – 42 тонни, сорго – 32 тонни. Основними постачальниками стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.
В імпорті насіння олійних культур частка соняшнику становить 81,5% (17,4 тис. тонн), також було закуплено 4,1 тис. тонн ріпаку та 0,7 тис. тонн сої. На закупівлю насіння зернових та олійних культур припадає близько 80% вітчизняного імпорту, де насіння соняшнику займає 55% його вартості, на що торік було витрачено $211,1 млн.
Крім того, Україна закупила понад три чверті насіння соняшнику у США – 5,5 тис. тонн на $72,5 млн (34,3%) та Туреччини – 7,9 тис. тонн на $85,7 млн (40,6%). Менші обсяги насіння соняшнику надійшли з Франції – 1,9 тис. тонн на $24,8 млн (11,7%), Італії – 0,6 тис. тонн на $4,7 млн (2,2%) та Угорщини – 0,4 тис. тонн на $5,0 млн (2,4%).
Лише десята частина від загальної суми закупівель насіння – $41,4 млн – була витрачена на придбання кукурудзи, основними постачальниками якої стали Франція – 2,7 тис. тонн на $19,8 млн (47,8%), Румунія – 1,7 тис. тонн на $6,4 млн (15,5%), Австрія – 1,6 тис. тонн на суму $7,5 млн (18,1%) та Угорщина – 1,1 тис. тонн на $3,9 млн (9,5%), а також Німеччина (68 тонн на $1 млн) та Італія (131 тонна на $0,4 млн).
Щодо сої, то її насіння загальною вартістю $2,9 млн імпортували з Канади (270 тонн – 38% імпорту сої), Австрії (186 тонн), Румунії (119 тонн) та Франції (89 тонн).
Закупівля ріпаку у 2024 році збільшилась, порівняно з попереднім роком – до $45,2 млн. Серед основних постачальників продукції були Німеччина – 1,7 тис. тонн на $17,6 млн (38,9%), Франція – 1,1 тис. тонн на $12,4 млн (27,4%) та Іспанія – 0,9 тис. тонн на $11,7 млн. (25,9%), а також вперше Нова Зеландія, яка поставила 209 тонн на $1,9 млн.
Крім того, збільшуються обсяги закупівель насіння нішових культур, зокрема: сорго, льону, коноплі та гірчиці. Основні постачальники – країни Євросоюзу, зокрема, Франція, Німеччина, Данія.
“Можливість отримання насіння із передових країн світу надає можливість вільно конкурувати за кордоном й національній селекції та насінництву, що покращує їх подальші перспективи розвитку й входження на ринки Європи та Америки”, – резюмували в Інституті аграрної економіки.
Жежелівському карʼєру у Вінницькій обл., який виставляли на продаж в березні 2024 р., знову шукають покупця. Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на оголошення InVenture.
Ціна активу за рік не змінилася: продавець просить $3 250 000.
InVenture наводить такі характеристики карʼєру:
Площа родовища – 54,9 га. Площа території, що орендується – 88,09 га (7 ділянок). Гірничий відвід ділянки з видобутку блочного каменю – 15,92 га, з видобутку каменю на щебінь – 33,28 га. Договори оренди землі до 2036 року.
Спеціальний дозвіл на видобування до 2036 року. Дозвіл містить дві окремі ділянки: з видобутку блочного каменю (Сardinal Grey GG4) та бутового каменю для виробництва щебеню.
Балансові запаси на 2024 р. становлять 15,762 млн. м3, з них: під блоки (кат. А + В) – 3,176 млн м3, під щебінь (кат. А + В + С1) -12,586 млн м3.
Також за категорією С1 умовно балансові запаси по блочній ділянці +2,69 млн м3, по ділянці щебеню +1,074 млн м3. Додатково можливий приріст запасів по підошві кар’єру. Початкові запаси відпрацьовані лише на ≈ 24% від 1975 року.
Характеристики щебеневої продукції: номенклатури фракцій за сертифікатами: 0-5, 5-10, 10-20, 5-20, 20-40, 40-70, суміші С-11, С-7, С-5. Марка на стиск М1200, щільність 2,7 т/куб. м, клас радіоактивності перший, марка стирання Ст.1, марка по опору удару У-75, сер. ліщадність г/п = 15%. Діюча лабораторія із обладнанням.
Характеристика блочної сировини: Жежелівський граніт має переважно темно-сірий колір, середню зернистість та покритий вкрапленнями гранатового кольору. Граніт має марку М1200 – М1400, клас радіоактивності – перший, добре піддається поліруванню і легкий в обробці. Мінеральний склад: КПШ – 20%, Плагіоклаз – 30-35%, Кварц – 23%, Біотит – 15-25%, інші – 2-7%. Основною продукцією кар’єру є гранітні блоки об’ємом до 4 м3. Крім блоків є можливість випуску гранітних слябів для подальшої обробки.
Чисельність персоналу: 24 особи (ІТР -8 осіб, інший персонал -16 осіб). Поточна робота в 1 зміну.
Номінальна річна продуктивність лінії випуску щебеню = 1 100 000 т/рік
Фактична погодинна потужність переробки = 280-340 т./годину (в залежності від режиму роботи)4 стадії дроблення:
В оголошенні також уточнюється, що влітку 2024 року було проведено істотну модернізацію виробництва, дробильно-сортувальний комплекс автоматизовано на базі ПЗ Skada з центральним пультом керування, кожен елемент заводу має відповідну індикацію, захист, та вимірювальні прилади для уникнення впливу людського фактору, лінія повністю забезпечена технікою: два навантажувачі (САТ, VOLVO), екскаватор (Liebherr), два БелАЗи (45 т), два БелАЗи (30 т), КрАЗ, три крани (два автокрани КС і РДК)), бензовоз тощо. Також є ємність з ліцензією 10 куб. м і гараж з ремонтними боксами, два легкові автомобілі Skoda.
На території кар’єру крім дробильно-сортувальної лінії, розташований комплекс цехів з розпилювання та полірування плит з блочного кар’єру, всі приміщення укомплектовані кран-балками, мостовими кранами та тельферами.
Також на території розташовані будівлі: операторська, побутова, адмін-корпус, прохідна, склад, токарний цех, компресорна, насосна, гараж. Площа всіх будов понад 4000 м.кв.
Є вузол залізничного навантаження, укомплектована рампою з двома приймальними бункерами, і конвеєрною системою завантаження на 10-20 вагонів приймання.
Засновник інвестиційної групи Concorde Capital Ігор Мазепа та засновник групи Галнафтогаз Віталій Антонов стали офіційними власниками ПрАТ «Жежелівський карʼєр» восени 2024 р.. Хоча можна вважати, що контролювали підприємство з грудня 2021 р. через громадянина Німеччини Флоріана Гута. Міністерство юстиції просило Вищий антикорупційний суд стягнути в дохід держави Жежелівський карʼєр, а також Хустський карʼєр – обидві компанії в 2021 р. були куплені в австрійської STRABAG SE, частку в якій контролював підсанкційний громадянин РФ Олег Дерипаска. Апеляційна палата ВАКС скасувала конфіскацію.
Источник: https://nadra.info/2025/03/antonov-and-mazepa-are-again-looking-for-a-buyer-for-a-granite-quarry/
Найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар” торік збільшив виручку на 11% порівняно з показником 2023 року – до 37,27 млрд грн, наростивши капітальні інвестиції на 60,7% – до 10,22 млрд грн, випливає з оприлюдненої материнською компанією VEON звітності.
Згідно розміщеному на офіційному сайті VEON звіту у четвер, виручка “Київстар” у четвертому кварталі минулого року збільшилась на 15,9% порівняно з четвертим кварталом 2023 року – до $251 млн, а за весь 2024 рік зросла на 12,8% порівняно з 2023 роком – до $925 млн. У гривневому еквіваленті виручка оператора у четвертому кварталі виросла на 31,5% – до 10,413 млрд грн, а за весь 2024 рік – на 11%, до 37,27 млрд грн. Причому, доходи від телекомунікаційних послуг і інфраструктури зросли у четвертому кварталі на 29,6% – до 10,12 млрд грн, а у 2024 році – на 9,6%, до 36,39 млрд грн.
Дохід від цифрових сервісів у четвертому кварталі збільшився на 170,2% – до 286 млн грн, у 2024 році – на 122,3%, до 880 млн грн.
Показник EBITDA у четвертому кварталі зріс на 2,5% порівняно з показником четвертого кварталу 2023 року – до $140 млн, а за 2024 рік у порівнянні з 2023 роком скоротився на 4,2% – до $518 млн. Показник EBITDA у гривневому еквіваленті у четвертому кварталі зріс на 36,9% – до 5,78 млрд грн, а за 2024 рік збільшився на 5,8% – до 20,92 млрд грн.
Маржа EBITDA у четвертому кварталі у гривневому еквіваленті збільшилась на 2,2 в.п. – до 55,6%, у 2024 році скоротилася на 2,7 в.п. – до 56,1%.
Капітальні інвестиції у четвертому кварталі зросли на 65,3% до 4,25 млрд грн, у 2024 році на 60,7% – до 10,22 млрд грн.
Кількість абонентів “Київстар” у четвертому кварталі торік скоротилась на 3,8% – до 23 млн порівняно з показником у четвертому кварталі 2023 року. Причому, кількість користувачів 4G у цей період скоротилась на 2,8% – до 14,5 млн. Кількість multiplay customers (клієнтів, які використовують кілька послуг зв’язку та розваг від одного постачальника – ІФ-У) виросла на 50,2% – до 6,1 млн.
“Зменшення кількості користувачів 4G, спричинене загальним зменшенням кількості абонентів мобільного зв’язку та збільшенням кількості роумінгових користувачів, було більш ніж компенсовано зростанням обсягу використання даних на одного користувача на 19,9%”, – йдеться в тексті звіту VEON.
Digital MAU (Monthly Active Users – щомісячна кількість активних цифрових користувачів певної онлайн-платформи, застосунку або цифрового сервісу – ІФ-У) виросла на 29,6% – до 10,6 млн. Показник ARPU (середній дохід від одного користувача) у четвертому кварталі минулого року зріс на 34,5% – до 136 грн, тоді як показник MOU скоротився на 1,7% – до 298 хв. (у четвертому кварталі 2024 року). Середній обсяг мобільного інтернету який використовувався одним користувачем у зазначений період зріс 19,9% – до 11,2ГБ.
Крім того, повідомляється, що найбільша в Україні цифрова платформа у галузі охорони здоров’я Helsi Ukraine продовжила зростання. У четвертому кварталі торік кількість зареєстрованих на платформі пацієнтів зросла на 5% – до 28 млн. Кількість активних медичних закладів зросла на 3% – до 1,6 тыс. активних медичних закладів. Також на 5% (до 39 тис.) зросла кількість зареєстрованих на платформі медичних специалістів. Кількість завантажень мобільного застосунку досягла 9,2 млн, з яких 2,4 млн записів на прийом до лікаря (+8% за рік).
Середньомісячна аудиторія “Київстар ТБ” у 2024 році зросла на 54,8% у порівнянні з показником 2023 року – до 2 млн, що було зумовлено попитом на преміум-контент. Нові функції, такі як завантаження контенту, багатопрофільний доступ та персоналізовані рекомендації ще більше підвищили залученість користувачів, зазначено у тексті звіту VEON.
Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 оголосило про тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності автовласників (тип транспортного засобу D2) (332 од.). Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, причиною такого рішення стала відсутність тендерних пропозицій.
Як повідомлялося, тендер було оголошено 11 березня, очікувана ціна торгів становить 15,059 млн грн. Кінцевий термін подання заявок на участь – 19 березня. Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «Країна».
ПрАТ “Глини Донбасу” (сел. Дорожнє Донецької обл.) за підсумками роботи у 2023 році зменшило чистий прибуток у 2,5 рази порівняно з 2022 роком – до 81,997 млн грн.
Як повідомляється в річному звіті за 2023 рік, чистий дохід знизився на 7,7% – до 371,889 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2023 року становив 310,034 млн грн.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року “Глини Донбасу” скоротили чистий прибуток у 9,4 рази порівняно з 2021 роком – до 32,217 млн грн із 302,512 млн грн. У 2021 році компанія збільшила чистий прибуток на 51,1% порівняно з 2020 роком – до 302,512 млн грн з 200,216 млн грн.
ПрАТ “Глини Донбасу” створено в 1995 році. Займається видобутком і постачанням глин і композитів, що залягають у родовищах Донецької області.
Наприкінці 2015 року нідерландська Watts Blake Bearne International Holdings B.V., що входить до британської Watts Blake Bearn (найбільший у світі виробник комових глин – ІФ-У), збільшила свою частку в статутному капіталі ПрАТ “Глини Донбасу” до 99% з 49%.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності Watts Blake Bearne International Holdings B.V. перебуває 99% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ “Глини Донбасу” становить 526,9 тис. грн, номінальна вартість 1 акції – 5269,18 грн.
