Open4Business, провідний український інформаційний портал на тему економіки та бізнесу, тепер виходитиме п’ятьма мовами. Новою мовною версією сайту стала іспанська. Цей крок, на думку редакції порталу, значно поліпшення доступ іноземних компаній до українського ринку та пошуку ділових партнерів.
Open4Business, створена для задоволення потреб іноземних інвесторів, спеціалізується на наданні консалтингових послуг для компаній, які прагнуть вийти на український ринок. Компанія використовує індивідуальний підхід до кожного проекту, залучаючи внутрішніх та зовнішніх експертів з необхідних галузей.
Нова іспаномовна версія сайту спрямована на полегшення взаємодії з іспаномовними клієнтами та партнерами, а також на забезпечення більш глибокого розуміння унікальних можливостей, які пропонує український ринок. Ця ініціатива відображає розширення міжнародної присутності проекту Open4Business та його можливостей сприяти глобальній інтеграції та розвитку українського бізнес-середовища.
“Цей крок є важливою віхою у наших зусиллях забезпечити іноземним компаніям легкий доступ до українського ринку та зміцнення міжнародних ділових зв’язків, адже в 28 іспаномовних країнах зараз проживає понад 500 млн людей, там успішно розвиваються мільйони бізнес-проектів, багато з яких могли б стати інвесторами в українську економіку”, – зазначив керівник проекту Open4Business Максим Уракін.
Отже, запуск іспанської версії сайту Open4Business відкриває нові можливості для іспаномовних бізнесменів, зацікавлених у входженні на український ринок.
Відень, 31 липня 2024 року – ICMPD поповнився ще одним членом: Ірландія стала 21-ю державою-членом, яка долучилася до роботи ICMPD з пошуку інноваційних рішень регіональних міграційних викликів. Ірландія приєдналася до МЦРМП останньою після Німеччини (2020 рік), Греції (2021 рік) та Нідерландів (2023 рік), які приєдналися до організації в останні роки.
“Глобальна міграція стає все більш складною та багатогранною. Ірландія не може пройти через це наодинці; ефективна міграційна політика не може бути розроблена або реалізована в ізоляції. Вступ Ірландії до Міжнародного центру з розробки міграційної політики дуже вітається і приносить багатий досвід, який стане безцінним ресурсом для ірландських політиків», – заявила міністр юстиції Ірландії Хелен МакЕнті Т.Д.
Ірландія та МЦРМП співпрацюють протягом останніх 20 років, реалізуючи низку дослідницьких проектів у сфері управління міграцією. Серед них, зокрема, дослідження нелегальної міграції, тенденцій і результатів політики регуляризації, а також аналіз реалізації різних політик (MIrreM); оцінка структури і практики Загальноєвропейської системи притулку (CEASEVAL); підготовка доказів на підтримку політики ЄС щодо додаткових шляхів прийому дорослих біженців на основі технічних і професійних навичок (REF-VET) та багато інших.
Крім того, Ірландія відіграє активну роль у діалогах з питань міграції, що підтримуються МЦРМП, таких як Будапештський та Празький процеси, а також у розробці посібника з інтеграції нещодавно прибулих мігрантів у регіоні (SPRING); політичних дослідженнях, обміні інформацією та розбудові потенціалу в рамках ініціативи «Медична країна походження» (MedCOI); а також у розробці методів і стратегій допомоги жертвам торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації дітей, особливо тих, що вчиняються з використанням онлайн каналів (HEROES).
“Ми раді вітати Ірландію як нашу нову державу-члена.
Держави-члени МЦРМП представляють групу країн, які мають велике значення та унікальну позицію у вирішенні питань, пов’язаних з міграцією; і Ірландія була активним учасником цих зусиль. Як держава-член, Ірландія і надалі зміцнюватиме стратегічний вимір нашої взаємодії з Європейським Союзом і за його межами», – заявив Генеральний директор МЦРМП Міхаель Шпінделеггер.
«Окрім того, що Ірландія є країною призначення для мігрантів, активна співпраця з МЦРМП та досвід країни у вирішенні різних міграційних питань посилить наші можливості для спільного та більш ефективного реагування на можливості та виклики, а також сприятиме вдосконаленню міграційних систем на регіональному рівні», – додав пан Шпінделеггер.
МЦРМП був заснований за ініціативою Австрії та Швейцарії у 1993 році, коли міграційна реальність в Європі була кардинально змінена політичними змінами у Східній Європі та балканськими конфліктами. Кількість країн-членів вперше зросла в 1990-х роках, коли до неї приєдналися Угорщина в 1995 році та Словенія в 1998 році. У 2001 році до них приєдналася Чехія, у 2003 році – Швеція, Польща та Болгарія, у 2004 році – Португалія та Хорватія, а у 2006 році – Словаччина.
Румунія і Сербія були наступними, хто приєднався в 2011 році, а потім Боснія і Герцеговина в 2012 році і Північна Македонія в 2015 році. Мальта і Туреччина приєдналися у 2018 році, Німеччина – у 2020 році, а Греція – у 2021 році.
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 31.05.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках ініціативи стійкості сільського господарства в Україні (AGRI-Україна) за два роки залучило понад $510 млн від приватного сектору та міжнародних донорів на підтримку українських агровиробників, ще $350 млн у цю програму вклав уряд США, повідомили в донорській організації.
“AGRI-Україна”, заснована в липні 2022 року, вже допомогла понад 14 тис. українських аграріїв, що становить 32% зареєстрованих у країні агровиробників, отримати необхідні ресурси, як-от насіння, добрива, засоби захисту рослин, доступ до складських приміщень і фінансових ресурсів. Це дало змогу зібрати врожаї та забезпечити додатковий дохід на понад $90 млн завдяки збільшенню виробництва кукурудзи та соняшнику на 430 тис. тонн”, – наголошується в повідомленні.
Коли Росія намагалася заблокувати експорт української агропродукції через чорноморські порти, “AGRI-Україна” сприяла підготовці альтернативних експортних маршрутів, зокрема через порти на річці Дунай та пункти перетину сухопутних кордонів.
Завдяки цим заходам було експортовано 62 млн тонн агропродукції, що принесло українській економіці понад $17 млрд, констатували в USAID.
За інформацією донорської організації, внески в $510 млн, надані приватним сектором і міжнародними донорами, втричі перевищили первісний цільовий показник, встановлений USAID.
“AGRI-Україна” 2023 року розширила коло своїх партнерів – ними стали 26 українських агрокомпаній, американська компанія з виробництва насіння Gowan Seed, міжнародні фінансові інститути, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку, а також уряди Республіки Корея та Японії.
“USAID і його партнери й надалі твердо налаштовані на підтримку аграрного сектору України та експорту української агропродукції, що допоможе пом’якшити загальносвітову продовольчу кризу, яка поглиблюється внаслідок війни, розв’язаної Росією”, – запевнили в донорській організації.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні за підсумками січня-червня поточного року збільшила загальний обсяг продажів залізорудної продукції на 85% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,8 млн тонн.
Згідно з проміжним звітом компанії, з 3,8 млн тонн 1,8 млн тонн було реалізовано на експорт через українські порти Чорного моря.
Загальний обсяг комерційного видобутку за перші шість місяців 2024 року збільшився на 75%, до 3,7 млн тонн, зокрема 3,3 млн тонн окатишів і 0,4 млн тонн товарного концентрату.
Собівартість випуску продукції C1 у першому півріччі-2024 збільшилася до $79/тонна через більш високі витрати на електроенергію, розширення гірничодобувної діяльності, технічного обслуговування та ремонту, що частково компенсується позитивним ефектом від девальвації валюти і заходам з економії витрат, пояснюється у звіті.
У ньому також наголошується, що через складнощі із забезпеченням електроенергією компанія займається вирішенням цієї проблеми. При цьому витрати на е/е в червні зросли приблизно $11/тонна за собівартістю C1 порівняно з попереднім місяцем. «Витрати групи C1 збільшилися до $78,8/тонна в I півріччі 2024 року через зростання цін на е/е, що компенсується невеликою девальвацією гривні й ефектом від вигіднішого фіксованого курсу та збільшенням обсягів виробництва», – пояснюється у звіті.
Загальні витрати у звітний період на дистрибуцію зросли до $148 млн порівняно з $74 млн у першому півріччі попереднього року внаслідок зростання продажів. І наголошується, що морські логістичні маршрути, як правило, є найдешевшим і найефективнішим способом доставки продукції групи своїм клієнтам. У результаті обсяг морських продажів збільшився на 1,7 млн тонн до 2,1 млн тонн у першому півріччі 2024 року порівняно з 0,4 млн тонн за той самий період 2023 року.
Ferrexpo в I півріччі-2024 знизила капінвестиції на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $55 млн із $58 млн унаслідок зростання виручки на 64,2% – до $548,535 млн із $334,010 млн. EBITDA збільшилася на 24,1% – до $79,043 млн із $63,685 млн. Грошові кошти на кінець першого півріччя поточного року становили $115,131 млн порівняно з $134,903 млн на кінець червня-2023 року.
Ferrexpo в січні-червні 2024 року збільшила чистий прибуток удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $55,490 млн із $27,009 млн. Доподатковий прибуток за цей період склав $75,671 млн, тоді як у січні-червні-2023 він становив $35,446 млн.
Ferrexpo у 2023 році знизила капітальні інвестиції на 37,1% – до $101,247 млн порівняно з $161,010 млн у 2022 році та $361 млн у 2021 році.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», 100%-ва частка ТОВ «Єристівський ГЗК» і 99,9%-ва – ТОВ «Біланівський ГЗК».
Лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра, керівництво СБУ і Міністерства охорони здоров’я запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки.
“Держконтроль якості лікарських засобів переводиться в руки приватного бізнесу, при цьому Держлікслужба використовує у своїх цілях приватну уповноважену лабораторію “Добробут-Лікілаб”, створену під себе. Просимо вас втрутитися і навести лад у фармацевтичній галузі України, зволікання призведе до втрати галуззю наукового потенціалу, напрацьованого досвіду і компетентних фахівців у майбутньому», – ідеться в тексті листа інституту до керівництва країни та галузі, текст якого має у своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”.
Автори звернення зазначають, що «представники фармринку залякані, мовчать, відчуваючи тиск і погрози з боку керівництва Держлікслужби».
«Використовуючи силові методи і такі дії, як залякування, погрози судами і розбірками в держструктурах, позаплановими перевірками, наклепами, погрозами виключення з числа уповноважених лабораторій, брехливими публікаціями у ЗМІ, в Україні знищують єдину серед бюджетних держустанов прекваліфіковану ВООЗ акредитовану і сертифіковану за міжнародними стандартами лабораторію», – підкреслюють автори звернення.
Колектив ІОЗ ім. Марзєєва заявляє, що планує звернутися до європейських партнерів і ВООЗ.
Як повідомлялося, завідувачка лабораторії інституту ім. Марзєєва Наталія Останіна вважає, що керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію з ринку контролю якості лікарських засобів, передаючи направлення на контроль якості від Держлікслужби приватній лабораторії ТОВ «Добробут Лікілаб».
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім.Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників. Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою, Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018. Лабораторія єдина серед наукових держустанов була прекваліфікована ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
